Роль та місце курсу англійської мови в процесі професіоналізації студентів-політологів

Жиляева Ю. Н. Роль и место курса английского языка в процессе профессионализации студентов-политологов.

Annotation

Key words: ESP for political scientists, professional development of students, primary professionalization, interdisciplinary links.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Політичний дискурс в межах однієї країни або мови не може бути достатнім джерелом інформації для професійного становлення фахівця з політології, оскільки таке обмеження призведе до вузького та упередженого розуміння глобальних процесів. Необхідність вивчення першоджерел та ознайомлення з професійним доробком колег, дослідження громадської думки поза межами України вимагає підвищення ролі практичного опанування професійною діяльністю та посилення міжпредметних зв'язків між фаховими дисциплінами та курсом англійської мови в процесі професійної підготовки майбутніх політологів.

Аналіз основних досліджень та публікацій

Сучасні дослідження в сфері іншомовної підготовки здебільшого зосереджені на оптимізації курсу іноземної мови професійного вжитку і розглядають методичні аспекти роботи із студентами. До того ж, недостатньо вивченим залишається питання особливостей іншомовної підготовки політологів з урахуванням їхніх майбутніх професійних потреб. Серед основних напрямів досліджень в цьому напрямі є роботи Дробишевої Н. Н., яка відзначає поліпредметність змісту курсу іноземної мови професійного вжитку як фактор професіоналізації студентів-політологів; Петько Л. В., яка досліджує форми та методи іншомовної підготовки майбутніх політологів; Суткевич Г. О. та Москалюк О. В., які вивчають методику навчання студентів-політологів конкретних видів комунікативної діяльності, зокрема, діалогу, аргументації, публічного мовлення тощо. В контексті нашого дослідження велике значення має доробок Рябенко Н. Л., яка розглядає контекстне навчання при підготовці політологів. Незважаючи на потужний потенціал цього підходу, дослідження в цьому напрямі носять вузький характер та не виходять поза межі методики викладання іноземних мов, що призводить до ототожнення результатів наукових розвідок в сфері контекстного навчання з результатами дослідження інтерактивних методів навчання при вивченні іноземних мов (зокрема, рольових, імітаційних, ділових ігор тощо).

Професіоналізація студентів у рамках курсу іноземної мови потребує більш системного підходу та моделювання професійної діяльності майбутніх політологів, що вимагає посилення співробітництва між викладачами фахових дисциплін та англійської мови і дослідження ефективності їх взаємодії. Отже, засади контекстного навчання з метою реалізації професіоналізації студентів-політологів за допомогою курсу англійської мови є перспективним напрямом дослідження з метою оптимізації іншомовної та фахової підготовки майбутніх спеціалістів.

Метою цієї статті є визначення форм та методів навчально-виховної роботи з метою професіоналізації студентів-політологів засобами іноземної мови. Розвідка передбачає виконання таких завдань: визначити поняття професіоналізації та її структуру; окреслити форми та методи реалізації компонентів процесу професіоналізації студентів; запропонувати форми та методи аудиторної та позааудиторної роботи студентів-політологів над застосуванням іноземної мови з метою професіоналізації.

Виклад основного матеріалу

Професіоналізація є процесом та результатом опанування конкретних видів професійної діяльності та набуття відповідних професійних рис та якостей, тобто становлення професіоналізму [1: 301]. Дружилов С. О. до змісту цього процесу включає набуття знань, умінь, навичок, професійне самоусвідомлення, формування та розвиток цінностей та мотивації до професійної діяльності. Дослідник слушно вводить поняття ''модель професії'' та ''модель професійної діяльності'', оскільки в процесі навчальної діяльності студенти можуть лише імітувати професійну діяльність політологів. Водночас поняття ''модель'' передбачає набуття ними комплексного розуміння професійної діяльності, яку їм належить виконувати в майбутньому.

Процес професіоналізації реалізується в два етапи. Первинна професіоналізація безпосередньо пов'язана з професійним навчанням, тоді як вторинна професіоналізація відбувається в процесі реалізації професійної діяльності та не має часових меж. У вищому навчальному закладі відбувається первинна професіоналізація студентів, до складових якої дослідники відносять набуття знань, умінь та навичок, необхідних для успішної реалізації професійної діяльності [2: 173], засвоєння культурного досвіду людства, професійну соціалізацію, формування активної життєвої та професійної позиції [3: 71], соціально-професійних рис особистості, переконань, світоглядної позиції, професійних інтересів, професійних установок, мотивів, ставлень, ціннісних орієнтацій.

Педагогічні засади професіоналізації студентів, на нашу думку, доцільно розглядати з точки зору контекстного навчання - теорії, запропонованої Вербицьким А. А., яка полягає в послідовному моделюванні в навчальній діяльності предметного та соціального змісту майбутньої професійної діяльності, з поступовою зміною пізнавальної діяльності на професійну, що не лише вимагає тісного співробітництва між конкретними викладачами фахових дисциплін та спеціалізованими кафедрами, але й залучення викладачів іноземних мов, адже в політичному дискурсі сьогодення неможливо брати участь без належного володіння англійською мовою.

З метою подальшого визначення напрямів роботи над професіоналізацією студентів засобами англійської мови ми керуватимемося психологічною моделлю професії, запропонованою Дружиловим С. О., яка складається з трьох компонентів:

- модель професійного середовища, до якої належать об'єкт, предмет, засоби праці, професійні завдання, умови праці та соціальне оточення.

- модель професійної діяльності, яка включає різні шляхи взаємодії спеціаліста із професійним середовищем, цілі, результати та шляхи реалізації цієї взаємодії.

- Я-концепція - уявлення студента про себе в контексті професійної діяльності.

- окремо дослідник також розглядає професійні норми, цінності та загальні цілі професійної діяльності, на яких ґрунтується кожен із вищезазначених компонентів та наявність яких відрізняє дилетанта від професіонала.

До функцій, які може виконувати курс англійської мови для майбутніх політологів, належать, зокрема: інформаційна, організаційна та контрольна. З метою формування моделі іншомовного професійного середовища викладач англійської мови має забезпечити студентів професійно значущою інформацією:

- бібліотека іншомовних наукових публікацій з актуальних питань політичного дискурсу;

- медіатека, де в зручний для студентів спосіб представлено відео, аудіо матеріали: виступи політичних діячів, політичних оглядачів, фільми та подкасти, зміст та тематику яких допомагають визначати викладачі фахових дисциплін;

- перелік відомих політичних оглядачів та аналітиків, доступ до їхніх веб-сторінок, блогів, програм, подкастів тощо, з методичними матеріалами для самостійного опрацювання тощо.

Організаційна функція полягає в забезпеченні участі студентів у міжнародних конференціях з політології англійською мовою, допомозі в організації спілкування з іноземними студентами, колегами, викладачами, респондентами (при проведенні опитувань) тощо. Оскільки теоретичний матеріал студенти опановують під час вивчення фахових дисциплін, частина лекцій, семінарів, домашніх завдань, позааудиторної роботи та контролю знань може здійснюватися англійською мовою.

Контрольна функція є допоміжною та полягає в перевірці засвоєння студентами знань та розуміння інформації про об' єкт, предмет, професійні завдання та соціальне оточення політолога, і за бажанням викладачів фахових дисциплін може здійснюватися англійською мовою.

Розглянемо вищезазначені компоненти моделі професійної діяльності з уточненням їх змісту для студентів-політологів на базі професіограми політолога за Романовою Є. С.

Домінуючі види діяльності: вивчення політичних явищ в динаміці, виявлення зв'язку між минулим, теперішнім та майбутнім; вивчення залежності політики, політичних процесів від суспільства, економічних відносин, соціальної структури суспільства, ідеології та культури; встановлення значення політичних явищ для суспільства та особистості, оцінювати їх; вивчати взаємозв'язок між політичними явищами та рівнем економічного розвитку, політичною моделлю, між ступенем урбанізації населення та його політичною активністю, між кількістю партій та виборчою системою тощо; вивчення та аналіз вербальної, практичної, усвідомленої та неусвідомленої поведінки окремих людей та груп; вивчення та аналіз діяльності інститутів, на базі яких здійснюється політична діяльність, зокрема, держава, партія, тощо; вивчення та визначення механізмів політичної поведінки, індивідуальних рис, типових механізмів психологічної мотивації; аналіз політичних явищ з метою виявлення їх спільних рис та специфіки, виявлення найефективніших форм політичної організації та оптимальних шляхів рішення завдань; прогнози щодо політичного майбутнього держави, партії, політика тощо.

До сфер застосування професійних знань належать періодичні видання (газети, журнали тощо), телебачення (телевізійні програми, круглі столи), інформаційні агенції, навчальні заклади, науково- дослідні установи [4: 278].

Досліджуючи завдання іншомовної підготовки майбутніх політологів, ми виділили комунікативні компетенції, набуття яких необхідно забезпечити з огляду на види професійної діяльності. В рамках організаційно-управлінської діяльності необхідно сформувати навички ведення діалогу та переговорів на професійні теми, встановлення контактів. В рамках майбутньої проектної діяльності студенти мають навчитися враховувати соціальні конвенції ділового спілкування та застосовувати їх. Здійснюючи дипломатичну та міжнародно-політичну діяльність, майбутні політологи мають вміти формулювати переконливі аргументи з метою захисту своєї позиції, знаходити компромісні рішення. Для інформаційно-аналітичної діяльності необхідно навчити студентів технік реферування та інформаційно- аналітичної роботи. Дослідник виділяє головні продуктивні та рецептивні завдання діалогічного та монологічного мовлення, а саме: інформування співрозмовника, пояснення своєї позиції, вміння переконувати співрозмовника, отримання інформації, розуміння позиції співрозмовника, спілкування телефоном (діалог), та інформаційна промова (монолог).

Проте проектування моделі професії з метою організації навчального процесу потребує більш детального визначення функцій політолога, особливостей його професійної діяльності та комунікативних ситуацій іншомовного спілкування. У наших попередніх роботах виділено іншомовні компетенції політологів, формування яких вимагає співробітництва викладачів фахових дисциплін та дисципліни ''Англійська мова'':

- Написання аналітичних статей;

- Проведення анкетування, соціологічних досліджень;

- Ведення власного інформаційно-аналітичного ресурсу (веб-сторінки, сторінки у соціальних мережах, блога, телепрограми, радіопрограми тощо);

- Написання заявок на отримання фінансування проектів (грантів);

- Публічні виступи;

- Пошук та аналіз англомовної інформації на професійну тематику;

- Написання та презентація наукових статей за результатами досліджень [5: 49].

Розвиток вищезазначених компетенцій становитиме внесок курсу іноземної мови професійного вжитку в процес формування моделі професійної діяльності і потребує розробки окремих навчальних модулів з огляду на специфічний характер та обсяг змісту навчального матеріалу, а також навичок, які є метою навчання. Планування навчального модуля з дисципліни ''Англійська мова професійного вжитку'' детально розглянуто в типовій Програмі з англійської мови для професійного спілкування, розробленій у 2005 році та рекомендованій Міністерством освіти і науки України. Розглянемо процес розробки навчального модуля ''Анкетування'' на базі вищезазначеної Програми [6].

Алгоритм полягає у визначенні навчальних цілей з урахуванням контексту спілкування професійній діяльності політолога, після чого визначаються мовленнєві уміння та професійні ситуації, аналіз яких дозволяє скласти перелік мовленнєвих функцій та зразків для опанування студентами. На підставі цієї інформації обирається зміст модуля та розробляються навчальні матеріали та завдання.

Анкетування в роботі політолога є важливою складовою діяльності, ресурсом для написання аналітичних статей, досліджень, джерелом інформації для дописів у власних ресурсах, для збору та пошуку інформації на професійну тематику тощо. Анкетування може проводитися при безпосередньому спілкуванні або в дистанційному режимі, проте спільною рисою є письмова комунікація та вміння розробляти анкету. Нижче ми наводимо вміння, комунікативні функції та мовленнєві зразки, розроблені нами на підставі аналізу навчальної літератури з фахових дисциплін (зокрема, ''Соціологія'') та англомовних анкет соціологічних досліджень.

Таблиця 1

Зміст комунікативних умінь анкетування