Рухова активність в інформаційному середовищі учнів загальноосвітніх шкіл віком 12-14 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рухова активність в інформаційному середовищі учнів загальноосвітніх шкіл віком 12-14 років

Постановка проблеми

Згідно даних ВООЗ, 1,9 млн. смертей у світі пов'язані з гіподинамією, а надмірна вага та ожиріння спричиняють як мінімум 2,6 млн. смертей щороку. Спосіб життя населення України у поєднанні зі станом сфери фізичної культури та спорту спричинили серйозну демографічну кризу, що є серйозною проблемою загальнонаціонального значення [4].

Згадані негативні чинники не оминули й навчальний процес загальноосвітніх шкіл. Великий обсяг навчального навантаження учнів призводить до систематичного накопичення втоми, що негативно відбивається на загальному стані їхнього здоров'я [5]. Через ускладнення навчальних програм та значну кількість письмових завдань учні тривалий час проводять сидячи, що призводить до порушень опорно - рухового апарату [1].

Школа не вирішує повною мірою проблеми задоволення біологічної потреби дітей у рухах. Уроки фізичної культури лише на 15 % компенсують необхідний для дитячого організму об'єм рухової активності [2].

Серед низки негативних факторів, які зумовлюють таку ситуацію, одним з чинників є інформаційне середовище учнів, яке визначає пріоритети діяльності цього контингенту дітей.

Сьогодні проблеми фізичного виховання повинні вивчатися з урахуванням вимог інформаційного суспільства. Дослідження різних підходів використання засобів і методів фізичного виховання слід здійснювати з урахуванням таких факторів, як збільшення темпу й обсягу навчальних навантажень. Неефективна, з точки зору здорового способу життя, організація процесу навчання, брак рухової активності учнів різних вікових категорій [4, 8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інформаційне середовище учнів та ступінь впливу на нього різних засобів інформації останніми роками детально вивчається фахівцями педагогічних спеціальностей. Зокрема, Ю. О. Жук, досліджуючи особистісний простір учнів у комп'ютерно- орієнтованому навчальному середовищі, висунув тезу про те, що мережеві засоби інформації не завжди є достатньо ефективними в педагогічному процесі [3].

Умови для побудови мобільного навчального середовища визначили група авторів М. А. Кислова, С. О. Семеріков та К. І. Словак. Також вони запропонували використовувати у педагогічному процесі мобільні математичні середовища [6].

Проблеми витрат вільного часу учнями різного віку на діяльність, пов'язану з використанням комп'ютера або перегляду телевізійних програм, регулярно вивчаються за кордоном. Автори намагаються визначити структуру вільного часу дітей різного віку та місце різних видів діяльності у ній [9, 10].

Для підвищення ефективності сприйняття навчального матеріалу, пов'язаного з руховою діяльністю та підвищенням рівня рухової активності молоді, Н. Чухланцева пропонує використання активних відеоігор, особливість яких - фізичні переміщення тіла гравця [7].

Водночас на сьогодні майже відсутні наукові праці, які б торкались проблематики впливу інформаційних джерел на індивідуальну рухову активність учнів різних вікових категорій. Не встановлено й питому вагу відомостей про різні форми рухової активності у загальному інформаційному середовищі учнів.

Зазначене зумовило вибір мети дослідження.

Мета дослідження - визначити основні джерела інформації про рухову активність, які впливають на інформаційне середовище учнів віком 12-14 років.

Завдання дослідження

1. Виявити періодичність отримання інформації про рухову активність учнями віком 12-14 років.

2. Встановити основні джерела інформації, з яких учні віком 12-14 років отримують відомості про рухову активність.

Методи дослідження. У дослідженні використані методи теоретичного аналізу й синтезу, аналізу науково-методичної літератури та соціологічне опитування. Представлено результати двох опитувань, у процесі яких опитано учнів 7-9 класів загальноосвітніх шкіл м. Львова, м. Тернополя, м. Івано- Франківська та м. Хмельницького. Анкети для опитувань розроблені автором. В обох дослідженнях вибірка становила 6 % від генеральної сукупності. Похибка отриманих даних - ± 4%.

Результати дослідження та їх обговорення. Одним з найвагоміших факторів засвоєння певної інформації є систематичність отримання цієї інформації відповідною групою людей. Саме тому в межах нашого дослідження ми з'ясували, наскільки часто учні 7-9 класів отримують ту чи іншу інформацію про рухову активність.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що 44,5 % учнів 7-9 класів регулярно отримують ту чи іншу інформацію про рухову активність. Час від часу інформацію про рухову активність отримує загалом 32,2 % учнів віком 12-14 років. Не частіше, ніж 1 раз на місяць таку інформацію отримують 13,3 % учнів 7-9 класів. Узагалі не отримують інформації про рухову активність 11 % опитаних учнів.

Узагальнення частини результатів дозволяє констатувати, що загалом 55,5 % учнів віком 12-14 років систематично не отримують інформацію про рухову активність. Очевидно, що навіть обов'язкові форми фізичного виховання, в частині забезпечення належною інформацією про рухову активність, не охоплюють повною мірою відповідний контингент учнів.

У результаті дослідження встановлено, що основним джерелом інформації про рухову активність для учнів віком 12-14 років є всесвітня мережа Інтернет. На це вказало загалом 63,3 % учнів 7-9 класів. Серед дівчат цей показник був більшим і склав 67,9 %, серед хлопців аналогічний показник становив 58,3 % (рис. 1).

Рис. 1. Основні джерела отримання інформації про рухову активність учнями 7-9 класів (%, n = 1893)

Другим за популярністю джерелом інформації про рухову активність серед учнів віком 12-14 років виявилися друзі та однолітки. На це вказало загалом 56,5 % опитаних учнів. Різниця у показниках хлопців та дівчат склала 4 %. Серед хлопців зазначене джерело інформації вказало 54,4 %, серед дівчат - 58,4 %.

Встановивши, що основним джерелом отримання інформації про рухову активність учнями загальноосвітніх шкіл віком 12-14 років є всесвітня мережа Інтернет, надалі ми визначили основні особливості використання цього інформаційного джерела. В ході дослідження встановлено, що мережею Інтернет користується загалом 99,8 % учнів віком 12-14 років.

Отримані дані показали, що більшість учнів 7-9 класів проводять час в мережі з метою перегляду фільмів. На це вказало загалом 79,3 % опитаних учнів (рис. 2). Зазначимо, що при аналізі результатів не враховувалися відповіді 0,2 % респондентів, які вказали, що не користуються мережею Інтернет. Показники відрізнялися з урахуванням тендерної ознаки. Серед дівчат до трійки найпопулярніших варіантів проведення часу в мережі Інтернет увійшли прослуховування музики (87,1 %), спілкування (85,1 %) та перегляд фільмів (82,4 %).

Рис. 2. Мета використання мережі Інтернет учнями 7-9 класів (%, n = 1954)

У свою чергу хлопці до трійки найпопулярніших варіантів віднесли перегляд фільмів (75,9 %), ігри (75,9 %) та спілкування 71,7 %. Найсуттєвішими відмінності в результатах між хлопцями та дівчатами були щодо прослуховування музики, чим в мережі займається на 17,9 % дівчат, та гри в ті чи інші ігри, до чого залучається на 22,3 % більше хлопців. Як видно з рис. 2, більшість видів діяльності, до яких залучаються учні віком 12-14 років у мережі Інтернет, мають розважальний характер. Менше половини опитаних учнів використовує Інтернет для виконання домашнього завдання, третина учнів користується мережею для навчання або вивчення іноземних мов.

У результаті дослідження встановлено, що більшість учнів 7-9 класів використовують мережу Інтернет для пошуку різноманітної музики. На це вказало загалом 77,9 % опитаних. Серед дівчат цей варіант обрало 87 %, серед хлопців - 68,5 %. Показник дівчат при цьому суттєво перевищував аналогічний показник хлопців. Різниця у відповідях склала 18,5 % .

Наступним за популярністю після музики видом інформації, яку шукають учнів віком 12-14 років в мережі Інтернет, є кіно. На це вказало загалом 67,2 % опитаних учнів. Показники хлопців та дівчат відрізнялися не суттєво, склавши відповідно 65,6 % та 68,8 %.

До трійки найпопулярнішого контенту з мережі потрапив також гумор. У цьому випадку показник серед хлопців склав 58,6 %, перевищивши на 11,4 % аналогічний показник серед дівчат, який у свою чергу становив 47,2 %.

Як уже згадувалося, 32 % учнів віком 12-14 років вказали на те, що отримують ту чи іншу інформацію про рухову активність за допомогою телебачення. В ході нашого дослідження ми з'ясували, який саме телевізійний контент є найцікавішим для учнів цього віку. Респондентам запропонували вказати телевізійні програми, які вони зазвичай полюбляють переглядати.

Результати дослідження показали, що найцікавішим для учнів 7-9 класів є телевізійний контент розважального змісту. На перше місце з-поміж інших учні поставили програми комедійного та гумористичного спрямування. На це вказало загалом 59,8 % учнів (рис. 4). Результати хлопців і дівчат щодо цього типу програм співпадали.

Рис. 4. Найпопулярніші серед учнів віком 12 - 14 років телевізійні програми (%, n = 1958)

Телевізійним програмам спортивного спрямування надають перевагу загалом 38,7 % учнів 7-9 класів. Як видно з рисунку, показник хлопців у 50,4 % перевищує аналогічний показник серед дівчат, який складає 27,7 %.

Висновки. Загалом 44,5 % учнів віком 12-14 років отримують ту чи іншу інформацію про рухову активність один раз на тиждень або частіше. Не отримують інформацію про рухову активність на систематичній основі загалом 65,5 % учнів цього віку.

Дослідженням встановлено, що найпоширеніші серед учнів 7-9 класів джерела інформації про рухову активність не можуть повною мірою забезпечити достовірність відповідної інформації.

Встановлено, що основним джерелом інформації про рухову активність для учнів 7-9 класів є мережа Інтернет, на що вказало загалом 63,3 % респондентів. Другим за популярністю джерелом інформації є друзі та однолітки. На це вказало загалом 56,5 % учнів 7-9 класів. До трійки найпоширеніших джерел інформації про рухову активність учні віком 12-14 років віднесли також батьків, на що вказало 37,5 % респондентів.

Виявлено, що інформація, яку найчастіше шукають в мережі Інтернет учні старшого шкільного віку, має здебільшого розважальний характер. Розважальний контент цікавий для учнів 7-9 класів і при перегляді тих чи інших телевізійних програм.

Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на пошук шляхів збільшення частки інформації фізкультурно-спортивного спрямування в інформаційному просторі учнів різних вікових категорій. Вивчення потребує також можливість наповнення відповідним інформаційним контентом джерел інформації, які є найзручнішими для використання дітьми шкільного віку.

Використані джерела

інформація рухова активність учень

1. Глінчук Ю. Негативні виробничі чинники сучасного загальноосвітнього шкільного середовища / Ю. Глінчук // Нова педагогічна думка. - 2014. - № 4. - С. 92-95.

2. Єлісєєва Дарья. Інноваційна технологія зміцнення здоров'я дітей старшого шкільного віку / Дарья Єлісєєва // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2015. - № 2. - С. 59-63.

3. Жук Ю. О. Особистісний простір учня в комп'ютерно-орієнтованому навчальному середовищі / Юрій Жук // Інформаційні технології і засоби навчання - 2012. -№ 3.

4. Имас Е. В. Стратегии и рекомендации по здоровому образу жизни и двигательной активности / Е. В. Имас, М. В. Дутчак, С. В. Трачук // Сб. материалов Всемир. орг. здравоохранения. - К. : Олимп. лит., 2013. - 528 с.

5. Ковальова Н. В. Особливості проектування позакласної роботи старшокласників з фізичного виховання / Н. В. Ковальова // Молодіж. наук. вісник Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. - Луцьк, 2012. - Вип. 7. - С. 39-44.

6. Семеріков С. О. Розвиток мобільного навчального середовища як проблема теорії і методики використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті / С. Семеріков, К. Словак, М. Кислова // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2014. - № 4. - С. 1-19.

7. Чухланцева Н. Використання активних відеоігор у сфері фізичного виховання і спорту / Наталя Чухланцева, Артем Чухланцев // Траектория науки. - 2017. - № 3.2.

8. Шкребтій Ю. М. Фізичне виховання в системі освіти України / Ю. М. Шкребтій // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. - Серія 15. Теорія і методика навчання і фіз. культура і спорт. - К., 2010. - Вип. 8. - С. 219-222.

9. Barrense-Dias Y. The relation between internet use and overweight among adolescents: a longitudinal study in Switzerland / Y. Barrense-Dias, A. Berchtold, C. Akre and J-C. Suns // International Journal of Obesity (2015). - P. 146.

Размещено на Allbest.ru