Дослідження проблеми професійної орієнтації школярів на ІТ-спеціальності в Україні в соціальному контексті

- вивчити практичні проблеми педагогічної підтримки професійного самовизначення школярів в напряму ІТ-спеціальностей.

В Україні (як і у всьому світі) спостерігається несприятлива економіко-демографічна тенденція, пов'язана із старінням населення та трудовою міграцією за кордон працездатного населення.

На цьому фоні експерти відзначають зниження рівня зайнятості населення, зростання кількості безробітних, професійно-кваліфікаційний дисбаланс та неоднорідність кон'юнктури на ринку праці, неефективну зайнятість населення.

З іншого боку, статистичні дані свідчать, що відносно новою рисою розвитку українського ринку праці протягом останнього десятиріччя є доволі значна активізація молоді у пошуках роботи, що, на погляд фахівців, означає певну трансформацію психології українців на ринку праці, їх більш реалістичне ставлення до роботи та націленість на кар'єрне зростання. Явним показником таких змін є зниження в Україні рівня безробіття серед молоді у віці до 25 років: з 23,1% у І півріччі 2016 р. до 17,8% у І півріччі 2017 р. [5].

Водночас, протягом 2017 р. тривало зростання попиту на робочу силу (близько 27%) майже в усіх видах економічної діяльності та серед усіх професійних груп, про що свідчать дані Державної служби зайнятості України та приватних сайтів пошуку роботи [4, 5].

При цьому, динаміка кількості вакансій у розрізі видів діяльності суттєво відрізнялася: тривало прискорення зростання кількості вакансій в ІТ-галузі, сферах дизайну, спорту, діловодства, страхування та юриспруденції (частка вакансій у цих видах діяльності на початок вересня перевищувала 20% від загальної кількості), а у більшості інших видів діяльності зростання кількості вакансій сповільнилося (найбільше - у медицині та фармацевтиці, видавничій справі та поліграфії, бухгалтерії тощо) [5].

У контексті нашого дослідження важливо врахувати, що в останні роки питання задоволення попиту у професійних фахівцях особливо гостро постало перед ІТ-індустрією - найрозвинутішим та найбільшим за обсягом сегментом інноваційної економіки України, що стабільно демонструє позитивну динаміку розвитку. ІТ-галузь визнають двигуном економічного зростання - у 2016 році вона вийшла на третє місце в загальному переліку українського експорту, а три вітчизняні ІТ-компанії за підсумками 2016 року увійшли до першої двадцятки рейтингу «Топ-100 кращих компаній України за фінансовими показниками» [6]. Якщо врахувати, що за підсумками перших десяти місяців 2017 року ІТ-компанії України принесли до бюджету країни податків на суму біля 6,5 мільярдів гривень, то стабільний розвиток галузі якнайкраще впливає на економіку країни [4]. За різними оцінками, в Україні сьогодні нараховується майже 100 тис. ІТ-фахівців, які генерують дохід понад 3 мільярди доларів, і попит на таких фахівців не припиняє зростати.

За даними експертів (Світового банку, компанії PwC, Національного банку України, Державної служби статистики) обсяг експорту українських ІТ - сервісів коливається від 1,6 до 3,6 мільярдів доларів [7]. Згідно з прогнозами, до 2025 року ІТ-галузь за розміром фінансового прибутку може досягнути рівня 8,4 мільярдів доларів, а кількість робочих місць збільшиться у майже 2,5 рази - до понад 240 тисяч осіб [7].

Разом з тим, серед головних обмежень та викликів для ІТ-індустрії в Україні є гострий кадровий дефіцит.

В Україні відзначається нестача кадрів по IT - спеціальностям - на кінець 2016 р. було відкрито до 20 тисяч вакансій [9]. Хоча українські вищі навчальні заклади випускають щорічно близько 15 тисяч ІТ - фахівців, не всі з них відповідають вимогам ринку та, як наслідок, вимушено проходять перекваліфікацію на різноманітних ІТ-курсах (наприклад, у ІТ-школах у 2016 році навчалося близько 24 тисяч слухачів). ІТ - компанії в свою чергу створюють власну базу для професійної підготовки та розвитку своїх спеціалістів. Проте, навіть вони відзначають, що дійсно якісне кадрове поповнення ІТ-бізнесу вимагає свідомої завчасної підготовки молоді до вибору відповідного фаху, а отже належної роботи з професійної орієнтації випускників шкіл на ІТ-спеціальності.

Отже, розвиток ІТ-індустрії є можливим лише завдяки наявності висококваліфікованих кадрів відповідного профілю підготовки - найбільш, на думку експертів, важливої складової продуктивних сил України, найбільш значущого ресурсу інноваційного розвитку країни.

Кризові явища у суспільстві обумовлюють руйнацію традиційних цінностей, пов'язаних із повагою до праці та критеріями професійного вибору, спричинюють втрату зв'язків між середньою освітою, професійною освітою, професійною працею. За даними експертів, більшість випускників загальноосвітніх шкіл не мають чіткої життєвої перспективи, більше ніж 30% з них перебувають у стані стресу, пов'язаного із складнощами соціалізації та професійного вибору [10].

У 2014-2015 та 2015-2016 навчальних роках нами було проведено опитування учнів одинадцятих класів шкіл Харкова та Харківської області з проблеми вибору ними майбутньої професії (загальна кількість 375 осіб - 180 та 195 учнів у вказані навчальні роки відповідно). Опитування засвідчило, що старшокласники утруднюються з обранням напряму майбутньої професійної діяльності. Хоча анкетування проводилося всередині ІІ семестру випускного класу, близько 7% школярів вказало на повну на даний момент невизначеність із вибором професії, а ще 10% обрали в якості напрямів своєї майбутньої професійної діяльності більше ніж три неспоріднених. Крім того, 35% анкетованих відмітили, що вирішальним фактором у виборі професії для них є погляди батьків, членів родини та друзів. І лише 6% відзначили в якості такого власні уподобання. Серед тих, хто на момент опитування визначився із професійним вибором, 16% не мали повної інформації про вищі навчальні заклади, де вони можуть здобути обраний фах. Взагалі, основними джерелами професіографічної та іншої профорієнтаційної інформації у 54% випускників виявилися родина і батьки, а також Інтернет - сайти вищих навчальних закладів. Лише 17% анкетованих визначили як корисні спеціальні заходи з профорієнтації (лекції, тренінги, індивідуальні консультації, тестування та діагностика схильностей та можливостей особистості) та виявили бажання взяти участь у таких заходах у подальшому. Усі інші вказали на цілковиту достатність, на їх думку, для вибору професії відвідування днів відкритих дверей у вищих навчальних закладах та перегляду їх рекламних матеріалів, екскурсій до підприємств та установ, зустрічей з представниками професій.

Натомість, правильний і своєчасний вибір професії у шкільному віці за оцінками фахівців в 2-2,5 рази зменшує в подальшому плинність кадрів на виробництві, на 10-15% підвищує продуктивність праці, в 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів [11].

Певною мірою подолати вказані труднощі має впровадження у 10-11-12 класах профільного навчання, яке за рахунок змін у структурі, змісті й організації освітнього процесу має дати змогу повніше враховувати інтереси, нахили і здібності учнів, їх можливості, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їхніх освітніх і професійних інтересів і намірів щодо соціального і професійного самовизначення. Тут слід зважити, що необхідною умовою переходу до профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, є належна допрофільна підготовка учнів, починаючи не пізніше, ніж з 8-го класу. Проведення такої роботи задля успішного вибору школярами профілю навчання та їх психолого-педагогічної підготовки до навчання у старшій школі є складною та недостатньо розробленою проблемою. З іншого боку, згідно з поточними планами реформування системи освіти передбачається, що фундаментальні зміни в старшій школі в напряму профілізації почнуть діяти лише з 2027 р., а отже перший випуск школярів оновленої профільної школи відбудеться лише у 2030 р.

Одним із шляхів розв'язання вказаних проблем може стати також і цілеспрямована та системна підготовка випускників шкіл до свідомого вибору професії в ІТ-галузі, яка має бути пріоритетною сферою здійснення учителем інформатики профорієнтаційної роботи. Вчитель інформатики повинен усвідомлювати свою виключну роль у сприянні професійного самовизначення школярів в напрямі ІТ - професій та бути вмотивованим, активним, цілеспрямованим та наполегливим до здійснення такої профорієнтаційної роботи.

Висновки

1. Проблема ефективної професійної орієнтації випускників шкіл через об'єктивні фактори, пов'язані з демографічними та іншими суспільним кризами, не може бути вирішена стихійно, а потребує спільної роботи закладів середньої освіти, вищих навчальних закладів, центрів профорієнтації, представників роботодавців тощо.

2. Підготовка висококваліфікованих фахівців ІТ-індустрії є об'єктивною потребою розвитку української та світової економіки. Недостатня ефективність підготовки фахівців для ІТ-галузі перешкоджає використанню потенційно наявного в Україні фактору доступності кваліфікованих кадрових ІТ-ресурсів як її конкурентної переваги і чинника економічного зростання.

Література

1. Журавльова Л.С., Червоненко К.С. Профорієнтаційна робота з підлітками як умова їх успішної соціалізації // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2013. №2. С. 161-165.

2. Шліхта Г.О. Підготовка майбутніх учителів інформатики до профорієнтаційної роботи із старшокласниками в сучасному інформаційному просторі: дис…. канд. пед. наук. Житомир, 2009. 262 с.

3. Державна служба статистики. Офіційний сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Кулицький С. Проблеми розвитку ринку праці в Україні // Україна: події, факти, коментарі. 2017. №21. С. 56-69. URL: http://nbuviap.gov.ua/mdex.php? option=com_content&view=article&id=3189:rmok-pratsi-v-ukrajini-2&catid=64&Itemid= 376

5. Результати дослідження PwC: український ІТ-ринок щорічно зростає, але є ризик стагнації. URL: https://www.imena.ua/blog/pwc-about-it-ua/

6. Державна служба зайнятості. Офіційний сайт. URL: https://www.dcz.gov.ua/

7. Украинский IT-рынок: итоги 2016 и перспективы 2017. URL: https://dou.ua/lenta/articles/2016-summary/

8. Шенкаренко О.В. Профорієнтація учнів загальноосвітньої школи як елемент розвитку продуктивних сил суспільства // Теорія та практика державного управління. 2009. №4. С. 298-304.

9. Проблема професійного самовизначення молоді. URL: http://osvita.ua/vnz/reports/sociology/30006/

Размещено на Allbest.ru