Психолінгвістичні особливості розвитку аудіювання фразеологізмів у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолінгвістичні особливості розвитку аудіювання фразеологізмів у дітей старшого дошкільного віку

Фразеологізми є самобутнім явищем як з огляду на семантику, так і структурно-змістову варіантність та функціонування. Будучи знаками національної культури, вони мають велике значення для комунікації, виконуючи в ній роль своєрідних, унікальних за своїм конотативним значенням, мовних засобів. У мовленні людей фразеологізми набувають статусу «психолінгвістичних одиниць» (Леонтьев, 2003), оскільки в процесі вживання їх у висловлюваннях вони зазнають «редукції» і «трансформації» (Степанова, 2012), перетворюються відтак в індивідуальні мовні засоби сприймання і породження мовлення, які не збігаються з канонічною формою фразеологічних одиниць (далі - ФО), мовним стандартом. У зв'язку з цим психолінгвістичні особливості функціонування фразем у мовленні, зокрема проблеми розуміння і вживання їх у висловлюваннях одномовних дітей, з особливою науковою мотивацією привертають увагу багатьох дослідників. Серед них необхідно зазначити таких самобутніх дослідників дитячого фразеологічного мовлення, як: О.М. Гвоздєв (1961), М.Б. Єлісєєва (2000), В.К. Харченко (1987), С.Н. Цейтлін (2000).

Чутливість до емоційного забарвлення мовлення детально описана О.М. Гвоздєвим. Він неодноразово наголошував на здатності дитини виражати емоції в мовленні, користуючись засобами емоційної виразності на кшталт різноманітних пестливих слів, інтонацій голосу тощо (Гвоздев, 1961).

Останнім часом проблематика психолінгвістики дитячої фразеології значно актуалізувалася як у вітчизняній, так і зарубіжній психології і психолінгвістиці розвитку через підвищений інтерес учених до питань дитячої субкультури, вікових особливостей аудіювання, дитячої дискурсивної здатності, образності висловлювань дітей, розуміння ними мовних значень, формування й формулювання смислів та ін.

Новітні психолінгвістичні дослідження фразеології дитячого мовлення, що здійснювалися останнім часом в межах різних національних мов засвідчують, що діти - носії тієї чи тієї рідної мови - здатні адекватно сприймати і виражати у висловах емоційність та оцінку, які є важливими складовими структури фразеологічного значення. Зокрема діти старшого дошкільного віку спроможні надавати оцінку всьому, що їх оточує, виражаючи її за допомогою емоційних засобів мови; у них динамічно починає актуалізуватися оцінна і пояснювальна функції слова (Белобрыкина, 1998; Харченко, 1987). У цьому віці удосконалюються параметри експресивних ознак, диференційованості і узагальнення експресії. У механізмах розвитку розпізнавання і розуміння емоційістотну роль відіграють вербальні функції (Витт, 1985); діти

розуміють слова та стійкі словосполучення, що виражають емоції, спроможні розпізнати емоційні стани, експліковані засобами слів і висловлювань (Калмикова, 2011). Лаварато і Качіарі, досліджуючи процеси розвитку, які призводять від буквальної інтерпретації ідіоматичного вираження до здатності розуміти та використовувати їх дітьми у переносному значенні, вони представили модель розвитку образної компетенції, згідно з якою придбання ідіом відбувається як частина загального процесу розвитку мови (Levorato & Cacciari, 1995). К. Кейн, А. Тоуз і Р. Найт, вивчаючи навички семантичної й контекстної обробки, для розуміння 7-10-річними дітьми ідіом, внесли уточнення в глобальну модель розвитку образної компетентності (Levorato & Cacciari, 1995), довели, що найменші діти з означеної вибірки здатні здійснювати семантичний аналіз, щоб зрозуміти фразеологічне значення прозорих ідіом, відчувати смисл у контексті. Ці діти опрацьовують мову як на рівні фрази, так і на рівні дискурсу, встановлюючи образний смисл (Cain, Towse & Knight, 2009). Н. Єлісєєва, Е. Гутс і А. Марін, досліджуючи розуміння ідіоматичних виразів російськомовними дітьми у віці від 4 до 11 років зі звичайним розвитком, онтогенез яких доконується в нормі, і дітей з більш розвиненою мовною компетентністю. У своїй розвідці вони визначили особливості розуміння ідіоматичних виразів у дошкільному дитинстві, а також прослідкували динаміку розвитку цієї когнітивної здатності протягом дитинства (Eliseeva, Guts & Marin, 2017). Б. Ейден, М. Барін і О. Ягіз проаналізували розуміння ідіом турецькими реципієнтами та довели, що учасники експерименту з лівопівкульними афазичними розладами трактують ідіоми буквально порівняно з учасниками з правопівкульними розладами; виявили істотну відмінність у розумінні непрозорих ідіом: учасники з лівопівкульним пошкодженням мозку виконують завдання на розуміння гірше порівняно з реципієнтами з правопівкульними афазичними розладами; зазначеними, що не існує значущої різниці в показниках прозорості розуміння ідіом між учасниками ліво- і правопівкульними афазичними враженнями мозку, що дозволяє припустити врятування механізму розуміння буквального сприймання при пошкодженні фігуративної системи обробки при лівопівкульних афазіях (Aydin, Barin & Yagiz, 2017).

Щодо обсервації мовлення україномовних дітей старшого дошкільного віку (5-6 років) з метою виявлення психолінгвістичних особливостей аудіювання фразеологізмів, то такі дослідження до цього часу не здійснювалися. Отже, реалізація нами означеної мети щодо сприймання і розуміння ФО буде сприяти не тільки вирішенню суто дослідницьких наукових психолінгвістичних завдань, а головне - сприяти розв'язанню прагматичних освітніх проблем: створенню психолінгводидактичних технологій збагачення мовлення дітей фразеологізмами з урахуванням сформованих у них фразеологічних компетентностей, а - в перспективі забезпеченню онтогенезу їхнього імпресивного і експресивного мовлення, оскільки фразеологічні одиниці є одним із «цілющих» (Ващенко, 1989), невичерпних джерел семантичного розвитку. Особливо це є актуальним стосовно дітей старшого дошкільного віку, оскільки в цьому віці вони вперше починають осмислювати переносні значення слів, оволодівають процесом зміни смислів, навчатися висловлювати думки і почуття у спосіб дуже влучний, вдалий, виразний, глибоко осмислений, мудрий, притаманний саме засобом фразеологізмів.

Отже, мета статті полягає в описі результатів студіювання дитячого мовлення, спрямованого на виявлення психолінгвістичних особливостей сприймання і розуміння дітьми старшого дошкільного віку фразеологізмів.

У дослідженні використовували теоретичні методи (міждисциплінарний аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми, узагальнення результатів аналізу, висновування) та емпіричні методи (спостереження над мовленням дітей, семантичний аналіз аудіозаписів висловлювань дітей, контент - аналіз, тестування, опитування дітей, метод «оцінки розуміння переносного значення приказок і метафор» (запропонований Л.С. Виготським), який адаптовано до вивчення здатностей дітей розуміти фразеологізми. Ми його назвали метод оцінки розуміння переносного значення фразем).

Використовувалася авторська методика дослідження стану та рівнів розвитку розуміння дітьми фразеологічних одиниць (Мисан, 2015, 2017). Дошкільникам були запропоновані для сприйняття по 2-3 фразеологізма, значення яких вони мали пояснити (опитування проводилося індивідуально). У випадку, коли діти були не здатні тлумачити фразеологізми, або відповідали, покликаючись на випадкові асоціації зі словами-компонентами фразеологізму, то, для з'ясування причин цих труднощів, ми використовували тестування - інший варіант виявлення стану розвитку розуміння переносного значення ФО. Він передбачав:

а) подання дітям варіантів тлумачень у вигляді двох-трьох готових пояснень значення ФО, з яких вони мали вибрати тлумачення саме з переносним значенням; б) що запропоновані варіанти трактування ФО стосувалися або лексичного (прямого) значення слів-компонентів фразеологізмів, або метафоричного (переносного) значення фразеологізмів, або були пов'язані з випадковими асоціаціями. У варіантах тлумачень фіксувалося найважливіше, що має бути виокремлено зі змісту фразеологізма. Тому рівень точності й глибини розкриття дітьми суті ФО оцінювався залежно від того, наскільки важливі ознаки фраземи їм вдалося виділити, зрозуміти і відмітити. У процесі аналізу відповідей дошкільників зверталася увага на їхню семантику: чи було вказано на істотні ознаки змісту фразеологізмів, тобто, чи повністю пояснене їх фразеологічне (переносне, конотативне) значення; чи не було розпливчастості й неточності тлумачень. Крім того, з'ясовувалася наявність прямого (денотативного, номінативного) трактування значення слів, що входять до фразеологізмів. Враховувалося, що діти в міру своїх можливостей по-різному вербалізують своє розуміння запропонованих їм виразів. У випадку, коли вони мовчать, нічого не пояснюють, або відповідають, посилаючись лише на випадкові асоціації слів-компонентів фразеологізму, то, для з' ясування причин цих труднощів, використовується метод оцінки розуміння переносного значення ФО, за допомогою якого встановлюється, чи доступний дитині старшого віку для осмислення і розуміння абстрактний (переносний) смисл ФО, чи вона схильна розуміти їх, керуючись лише образним мисленням, що оперує предметами з їх фактичними наочними зв'язками. За кількісними і якісними даними, встановленими в процесі психолінгвістичного експерименту, виявляються рівні розвиненості аудіювання фразеологізмів у дітей старшого дошкільного віку.

В експерименті взяло участь 142 дитини, які відвідують заклад дошкільної освіти. Завдання психолінгвістичного експерименту щодо виявлення здатностей дітей розуміти значення фразеологізмів передбачали обґрунтування таких проблем: 1. З'ясувати: зміст яких ФО діти здатні осмислити, а які фраземи становлять для них труднощі в розумінні. 2. Виявити, як саме старші дошкільники розуміють фразеологічне (переносне) значення, тобто психолінгвістичні особливості розуміння дітей у віці 5 років.

У процесі експериментальної роботи дітям були запропоновані для тлумачення кілька фразеологізмів, зокрема: «Як кішка з собакою», «Золоті руки», «Кривити душею», «Язик без кісток». Результати здійсненого психолінгвістичного аналізу виконання дітьми завдань за вище представленою методикою виявлення стану та рівні розвитку здатності розуміти фразеологічне значення виявилися такими:

Частково правильними відповідями, що розкривали розуміння фразеологічного значення ідіом, вважали такі, у яких:

а) через пояснення причин давалося адекватне трактування фразеологізму, яке засвоює смисловою спрямованістю було наближене до канонічного тлумачення, наприклад: «Як кішка з собакою» - «Бо вони щось не можуть поділити» (Саша Ц.), «Це погані стосунки, бо собака за котом ганяється» (Михайлик З.); «Золоті руки» - «У мами, бо вона вкусно готовить» (Альбіна С.), «Я знаю, хто це. Мама, бабушка, папа, дєдушка. Папа, дєдушка можуть машини виробляти, а мама смачно готує» (Катя А.), «У мами руки золоті» (Антон П.), «Майстри» (Каміла Г.), «Хто багато працює» (Вадим С.);

б) за допомогою характеристики дій людини розкривається зміст фразеологізму, наприклад: «Кривити душею» - «Це робить людина, яка обманює» (Вікторія І.).

Характерною особливістю висловлювань дітей, що засвідчували конкретизовано правильне розуміння фразеологічного значення, було розкриття змісту фразеологізму за допомогою прикладів, які стосуються одного із безпосередніх проявів поведінки людей, що були основою для утворення узагальненого переносного значення певного фразеологізму. Наприклад: «Давати березової каші» - «Ламати гілочку від берези і бити», «Березовою різочкою бити» (Андрій М. і Настя П.); «Дати спокій» - «Не кричати, якщо мамуся буде відпочивати», «Єслі мама говорить по телефону треба мовчки сидіти тихенько» (Альона Д.), «Треба дати взрослим спокій, коли вони хочуть відпочити, то не потрібно їх перебивати» (Андрій В., Андрій М.); «Язик без кісток» - «Коли я бачив мультик, то йожик сказав не те що треба, то йому сказали, що в нього язик без кісток» (Назар М.); «Ні роду, ні племені» - «Це ти без дєдушки, без мами, без жінки, без дітей, без тата, без сестрички, без братіка» (Тимофій С.).

До частково правильних відповідей віднесено також такі, в яких зміст фразеологізму, наприклад: а) тавтологічно розкривався через характеристику конкретних осіб або їх дій «Майстер на всі руки» - «Єслі дівчинка, майстра на всі руки» (Діма К.); «Знати на зубок» - «Букви розкласти і знати на зубок» (Каріна Д.); б) доречно пов'язувався з життєдіяльністю дітей «З курями лягати спати» - «Рано діткам лягати спати» (Іра П.); в) за допомогою інтерпретування маловживаних і застарілих слів або синонімічної заміни на слова, знайомі дітям (напр.: «Теревені розводити» - «Ляпати язиками» (Яна К.), «Дуже довго балакати» (Міша З.), «Говорити багато» (Софія Ш.), «Говорити ні про що» (Рома К.)).

Дані про розуміння дітьми прямого й переносного значення фразеологізмів містяться в таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняльна таблиця розуміння дітьми старшого дошкільного віку прямого та переносного значення фразеологізмів (у%)

Сприймання дітьми переносного значення почутого фразеологізму, які утруднювалися пояснювати його смисл, відбувалося швидше і без особливих труднощів, коли їм пропонувалися готові варіанти тлумачення, що знімали проблему самостійного мовного оформлення й експлікації думки при поясненні переносного значення фразеологізму, полегшуючи в такий спосіб виконання ними завдання.

Дітям пропонувалося для вибору кілька варіантів тлумачень фразеологізмів, серед яких - перше було правильним (переносне значення), друге - у прямому значенні, а третє - з випадковим асоціативним значенням. Наприклад: до фразеологізма «Золоті руки» - правильним є таке пояснення: ідеться про того, хто вміє все робити (синонім: майстер на всі руки), а фактологічним: руки в золотій фарбі.

У такий спосіб ми установлювали: 1) чи утруднюються діти в розумінні фразеологічного значення, чи навпаки розуміють його, але мають певні проблеми тільки у вербалізації своїх міркувань; 2) якщо у дитини немає чіткого розуміння іносказання, бо вона взагалі мислить конкретно, то частіше буде підбирати із наданих їй зразків будь-яке розпливчасте пояснення або пояснення з конкретно - наочним розумінням (Таблиця 2).

фразеологізм дитина семантика психолінгвістика

Таблиця 2. Розуміння дітьми старшого дошкільного віку фразеологізмів через вибір їх із числа поданих варіантів (у%)

Розуміння дітьми старшого дошкільного віку значень фразеологізмів через вибір їх із числа поданих варіантів

Ці дані засвідчили наявність у дітей здатності інтуїтивно (на рівні чуття мови, осмислення, а не усвідомлення) відчувати загальний смисл фразеологізмів. У такий спосіб виявлялося приховане розуміння дітьми переносного значення фразеологізму, яке вони не в змозі пояснити через труднощі й неспроможність експлікувати його. Прикладом розуміння метафоричного значення, але затрудненням вербалізації зрозумілого є таке дитяче висловлювання: «Яблуку ніде впасти» - «це коли… людина посадку собі не знайде» (Артем К.).

Було також установлено, що частина пред'явлених старшим дошкільникам фразеологізмів закріплена в їхній довготривалій пам'яті (пасивний словник) в неточному або звуженому значенні, наприклад: «Кури сміються» - «Це коли ти грязний, замазура, некрасивий» (Ілля Т.); «Купатися в багатстві» - «Ти багатий і в тебе є машина» (Назар П.), або у розширеному значенні, наприклад: «Золоті руки» - «Людина допомагає у всьому людям, бо має розум» (Аня К.); «Задерти носа» - «Якщо щось зробив самий перший, то не треба задирати носа» (Настя Б.).

На основі розуміння номінативного значення окремих слів у дітей виникала ілюзія розуміння усього фразеологічного вислову. Вони намагалися вивести фразеологічне значення тільки із денотативних значень слів, із яких складається фразеологізм. Отже, відбувалася заміна переносного значення фразеологізму прямим на зразок: «Золоті руки» - «Золота либа може бути» (Діана М.), «Коси золоті» (Маргарита П.), «Золоте ципля» (Богдан С.), «Статуя золота» (Артур Т.), «Золота людина» (Софія Є.), «Це похоже на мультик «Золота рибка» (Вікторія З.), «Я знаю, що вона наділа золоті рукавички. Це принцеса» (Анна М.), «Коли помити, то вони будуть золоті», «Квіточка золота» (Віка З.); «Одного поля ягоди» - «Косарі на одному полі» (Ігор Г.); «Язик без кісток» - «Я бачив мультік, де хлопчик сказав зайцю - язик без кісток» (Максим С.); «Водою не розіллєш» - «Воду не розіллєш» (Катя Д.), «Це означає, що багато води налить і її упустити і розлити» (Олександра К.); «Задерти носа» - «Єслі хто іде по вулиці і дивиться на щось угору і задерти носа на природу» (Альона Д.).

Відповідями, які засвідчували нерозуміння фразеологічного значення також вважалися пояснення дітей, у яких відбувалася заміна фразеологізму:

а) лексичним синонімом або синонімічним словосполученням з неточним переносним значенням, наприклад: «Водою не розіллєш» - «Кріпкі» (Ілля Т.); «Як кішка з собакою» - «Б'ються» (Аня Г.), «Вони сваряться» (Саша Ц.), «Не дружать» (Діана Р.); «Одного поля ягоди» - «Близнюки» (Даша К.), «Одинакові» (Стас С.). Діти були близькі до розуміння семантики фразеологізму, хоча виражали його значення неточно. При поясненні вони не спроможні перенести ці узагальнені відносини, виражені у фразеологізмі, на взаємини людей, дітей і описати їх. Тому номінували їх безпосередньо одним словом;

б) антонімічним словосполученням з неточним переносним значенням, наприклад: «За тридев'ять земель» - «В групу дуже близько» (Ростик А.), іншим фразеологізмом, антонімічним за своєю семантикою, наприклад: «Не покладаючи рук» - «Цілий день на ногах» (Катя Ш.);

в) фразеологізмом з іншого смислового ряду, наприклад: «З дорогою душею» - «На сьомому небі» (Яна Р.); «Залити за шкуру сала» - «Байдики бити» (Дарина Ш.);

г) іншим фразеологізмом, у якому наявне таке саме слово, наприклад: «ніс», як і в поданому дітям фразеологізмі - «Не задирати носа» - «Утерти всім носа» (Сашко Д.). Однакові слова - компоненти виступали своєрідними семантичними опорами, що асоціативно актуалізували образ того чи того фразеологізму.

Помилковими, такими, що засвідчували нерозуміння, були й інші тлумачення змісту фразеологічного значення, які становили такі заміни канонічної форми фразеологізму, а саме: а) вільними словосполученнями, словами й реченнями з іншою семантичною наповненістю, наприклад: «Гав ловити» - «Бути неслухняним, бігати, а коли мама каже, не слухатися її» (Настя Б.), «Можна попитать включити телевізор і не сказати, будь ласка» (Свєта Т.), «Байдикувати» (Андрій В.), «Нічого не робити» (Іра П.), «Довго за комп'ютером сидіти, нічого не робити, не допомагати» (Андрій М.).

Свідченням нерозуміння дітьми фразеологічного значення є й такі пояснення, у яких наявна тавтологія з порушенням смислу й структури фразеологізму на зразок: «Тримати язик за зубами» - «Держу язик за зубами» (Назар К.); «Піджати хвіст» - «Піджала хвіст» (Каміла Г.); «Водою не розіллєш» - «Воду не розіллєш» (Катя М.); «Землі під собою не чути» - «Біжиш дуже і землі не чути» (Ліза Б.).

Нерозуміння фразеологічного значення виявлялося і через помилкові відповіді дітей, пов'язані також з різними смисловими перекрученнями на основі численних випадкових асоціацій.

Наприклад: «Золоті руки» - «Золота квіточка» (Наташа Л.), «Золота людина» (Софія Є.); «Мовчати як риба у воді» - «Це коли стісняєшся» (Тимофій С.), «Откривати рот» (Ліза Б.),

«Ротік закритий» (Юля К.), «Бути тихеньким» (Артем К.), «Зла людина» (Анна Ш.), «Добра людина» (Антон Г.); «Снігу взимку не випросиш» - «Про Діда Мороза» (Саша Ц.), «Це зима іде» (Станіслав С.), «Людина вдіта тепло і може на лижах кататися» (Сергій Б.), «Жадна людина, бо взимку снігу не дає» (Богдан П.), «Снігова людина» (Лєра О.), «Сніжна королева» (Софія Є.), «Це… осінь» (Міша З.), «Сніговик» (Альбіна С.), «Сніг падає на землю, а коли дощ піде, то льод буде і можна кататися» (Роман К.); «Одного поля ягоди» - «Косарі на одному полі» (Ігор Г.), «Збирати ягоди» (Карина К.); «Зарубай собі на носі» - «Нюхати щось» (Назар П.), «Несподівано» (Ніка Б.), «Рубати дерево» (Свєта Т.).

Були зафіксовані й пояснення дітьми значення фразеологізмів, що максимально віддалені від їх нормативного смислу, наприклад: «Мовчати як риба у воді» - «Риба говорить, вона каже буль - буль-буль» (Аня К.), «Вона балакає як шаріки» (Альбіна С.); «Як грім серед ясного неба» - «Такого не може бути» (Яна М.), «Не можна тіпа такого» (Євген І.). Подібні заперечення пояснюються яскравістю образів, домінуванням у дітей наочно-чуттєвих вражень над абстрактним і логічним мисленням, нерозумінням або/і незнанням деяких явищ, процесів тощо.

Серед максимально віддалених відповідей дітей були й такі, що засвідчували повне нерозуміння значення фразеологізму. Це висловлювання, побудовані на спробах простого відгадування змісту фразеологізмів, наприклад: «Моя хата скраю» - «Це ти обманюєш» (Свєта Т.), «Нікого немає» (Яна К.); «Лічити ворон» - «Погане щось сказати» (Ніка Б.); «Зарубати собі на носі» - «Справу гарну зробити» (Настя П.); «З дорогою душею» - «Від щастя» (Саша Д.); «Їсти за трьох» - «Їсти самим першим» (Ліза О.); «Піджати хвіст» - «Жати хвіст чийсь» (Ігор Г), «Придавити» (Діана М.).

Помилковим відповідям дітей була притаманна й така особливість, як намагання й спроби пояснити зміст фразеологізмів:

а) через припущення: «Не задирати носа» - дитина через вказівку на невизначену особу висловлювала таку версію: «Це хто першим поїсть?» (Ілля Т.);

б) через опору на мораль: «Задерти носа» - дитина пояснювала, виходячи із відомих їй соціальних норм: «Хто перший поїв, то йому задерли носа» (Андрій В.);

в) через ототожнення: 1) з процесом приготування чогось - «Залити за шкуру сала», дитина помилково намагалася переконати: «Мілко порізати, щоб із мілких кусочок не осталось нічого» (Андрій М.); 2) зі знаннями будь-якої навчальної дії - «Знати на зубок» - «Писати олівчиком гарно - це я так думаю» (Андрій В.);

ґ) через помилкове трактування фразеологізму «І за холодну воду не братися» за допомогою міркування: а) що можна зробити «Воду холодну тільки п'ють, а у теплі й купаються» (Катерина Д.), «Ми можемо її тільки пити» (Женя К.), б) які наслідки можуть бути: «Вода холодна, тому і закозієш потом» (Вадим С.), «Бо вода витікає з рук» (Антон П.);

г) через хибні доведення і визначення: «Мовчати, як риба у воді» - «Це коли булькати у воді» (Ілля К.); «Одного поля ягоди» - «Це садівник» (Сергій Б.);

д) через припущення про наслідки, що можуть виникнути, якщо робити те, про що йдеться у фразеологізмі: «Тримати язик за зубами» - «Буде больно, важко» (Данило П.), «Якщо тримати язик за зубами, то буде больно» (Антон Г.); окремі діти пояснювали місце, де саме тримати язик і коли треба тримати язик за зубами - «В роті» (Максим С.), «Це коли там застряло і ми витягуємо язиком» (Вікторія Т.). Лише одна дитина пояснила, що це «Секрет» (Богдан С.);

е) через цілком логічне і правдоподібне пояснення можливих явищ, але без розшифровки переносного значення: «Як грім серед ясного неба» - «Грім закінчиться, то буде ясне небо» (Тимофій С.), «Якщо буде грім, то буде блискавка» (Сашко Ц.);

є) через нелогічні за змістом і семантикою, але граматично й формально упорядковані міркування: «Як кішка з собакою» - «Собакам треба ганятися за котами, бо вони живуть недружно» (Богдан С.), «Це означає, що собака буде ганятися за кішкою» (Стас С.), «Кішка любить мишку, тому собака на неї гавкає» (Богдан П.);

ж) через надання оцінки реальним явищам і стосункам, що відображені у фразеологізмі «Як кішка з собакою» - «Це погані стосунки, бо собака за котом ганяється» (Єгор Щ.), або через опис процесу без його називання і характеристики: «Вони між собою не дружать» (Яна М.), «Собака доганяє, а кішка втікає, а людина зупинить собаку, щоб не ганяла за кішкою» (Олексій Т.), «Вони граються даже і ходять разом» (Яна Р.);

з) шляхом синтагматичного об'єднання в мисленнєвому акті фразеологізму і його тлумачення. Як результат: фразеологізм - причина, а дитяче пояснення - наслідок (тому що): «Піджати хвіст» - «Хтось може наступити комусь на хвіст» (Ігор Г.), «Поганий вчинок зробити» (Карина К.); «Яблуку ніде впасти» (тому і) - «Держиться на гілочці» (Діана М.); окремі діти намагалися пояснити цей причинно-наслідковий зв'язок через моральні почуття, зокрема «сором» і норми моральної поведінки: «Піджати хвіст» (тому що) - «Вкрала і побігла без дозволу і не спитала, чи можна чи не можна» (Назар К.), «Украла іграшку і злякалася» (Вікторія І.);

к) шляхом формулювання умов, у яких міститься ствердження: «Водою не розіллєш» - «Якщо в руках воду держати, то вона розіллється» (Артем К.); «Яблуку ніде впасти» - «Єслі землі немає» (Михайло З.);

л) через вираження сумніву в правильності свого пояснення у спосіб формування запитання: «Язик без кісток» - «Може якась людина не говорить?» (Діана Ш.).

Таким чином, можна зробити висновок не тільки про можливості розуміння переносного смислу, а й про рівень цього розуміння й, відповідно, про сформованість операцій мовленнєво - мисленнєвого аналізу і синтезу, і нарешті, - психолінгвістичний висновок про типологічні й індивідуальні особливості розуміння фразеологічних значень.

Для з'ясування стану розвиненості здатності розуміти значення фразеологізмів зі словами-концептами дітям було також запропоновано для аудіювання й подальшого тлумачення фразеологізми зі словами-концептами: «верба», «калина», «дуб», «чоботи», «дорога», «руки», «язик», «вогонь», «хліб» - «Міцний, як дуб», «Молоти язиком», «Без верби і калини нема України». Діти старшого дошкільного віку мали виявити своє розуміння змісту цих фразеологізмів як таких, що відображають структуру національної свідомості, дитячі когніції й будову їхньої особливої - фразеологічної картини світу. Результати аналізу виявилися приблизно однаковими відносно попередньо отриманих даних (Таблиця 3).

Таблиця 3. Розуміння дітьми старшого дошкільного віку значень фразеологізмів зі словами-концептами (у%)

Установлення розуміння дітьми значення фразеологізму зі словами-концептами через їх пояснення

До правильних відповідей, що засвідчували розуміння ФО (переносне значення), було віднесено такі: «Міцний, як дуб» - «Сильна людина» (Артем З.); «Гарна як червона калина» - «Як україночка» (Аня А.), «Про дівчинку можна сказати, бо вона красіва» (Ліза М.); «Хліб усьому голова» - «Немає хліба, не буде життя» (Настя Ш.); «Сміття з хати не виносити» - «Мені папа каже, щоб я не розказував в садочку про що ми говоримо вдома» (Владік Н.); «Молоти язиком» - «Мама постійно говорить, що я балаболка» (Владік Б.); «Рости, як верба при воді» - «Мені вихователька у садочку сказала, що ми з кожним днем стаємо більшими, більшими» (Максим Ч.); «Без верби і калини нема України» - «Верба і калина є наші символи» (Діана Є.), «Якщо не буде в кожній державі своїх символів, то взагалі нашої планети не буде» (Рома П.).

Хибність дитячих трактувань значення цих фразеологізмів виявлялася в таких висловлюваннях, що засвідчували розуміння їх лише в прямому значенні: «Опустити руки» - «Опустити руки, єслі вони вгору, то вниз їх опустити» (Аріна П.), «Самальот, коли летить з неба, хоче приземлитися з поверхні на низ» (Ілля П.); «Обходити десятою дорогою» - «Це якщо людей стало десять на дорозі, а машина повинна їх об'їхати» (Женя З.); «Без верби і калини нема України» - «Немає калини немає України, того шо калина наша красна, то й Україна красна» (Сашко Л.), «Я знаю, що таке верба, бо у нас в садочку є група «Верба» і єсть ще таке дерево» (Єгор Т.); «Пробивати собі дорогу» - «Її ніяк не можна пробити» (Кіра Н.), «Ні, її можна пробити, бо вона з піска» (Марина Д.); «Пашіти вогнем» - «Це про пожарників можна сказати» (Владік Б.); «Гарний, як вогонь» - «Це дід Мороз» (Кіра Ф.); «Сміття з хати не виносити» - «Не можна, щоб стояв повний мусорник у хаті» (Настя Ш.), «Значить, що воно так і буде стояти у хаті і ти ніколи не привикнеш прибирати» (Віка М.); «Плести язиком» - «Косічку плести» (Діана Є.); «На вербі груші» - «На вербі груші не можуть рости, бо вони ростуть у садах» (Ілля Ч.); «Стоптати не одну пару чобіт» - «Іти і топтати» (Каріна Х.); «Набрав повні чоботи» - «Води набрати у чоботи» (Артем С.); «Води вже з чоботами» - «Мабуть у чоботи набрати повно води» (Лєна С.); «Топтати стежку» - «Надя йти просто по ній» (Аня А.), «Ходити по стежці» (Максим К.).

Деякі діти не змогли протрактувати значення ФО зі словами - концептами, вони просто мовчали.

Отже, результати обсервації дитячого мовлення щодо психолінгвістичних особливостей їхнього аудіювання - сприймання і розуміння фразеологізмів - представлено в узагальненому варіанті у таблиці 4. Умовно визначено чотири рівні аудіювання дітьми ФО.

Таблиця 4. Узагальнені результати аудіювання старшими дошкільниками фразеологізмами (у%)

До достатнього рівня розвитку аудіювання ФО віднесено тих дітей, які засвідчували розуміння переносного значення фразем не шляхом пояснення їх значення, а лише спосіб вибору фразеологічного значення із наданих їм варіантів значень, серед яких були і такі, у яких виявлялося володіння прямим значенням слів-компонентів ФО, а також асоціативним, випадковим значенням.

До середнього рівня розвитку аудіювання ФО віднесено тих дітей, які в переважній більшості розуміли денотативне значення слів-компонентів ФО, але не пояснювали переносного значення фразеологізмів. Проте вони були здатні виявити фразеологічне значення із числа поданих їм варіантів значень.

До недостатнього рівня розвитку аудіювання ФО віднесено початкове його становлення у тих дітей, які не всі прямі значення слів-компонентів ФО здатні були пояснювати. При сприйманні ФО у них виникали випадкові асоціації, далекі від переносного значення.

Окрему групу складало аудіювання дітей з потенційним його розвитком. Вони зовсім не розуміли фразеологічного значення; у всіх випадках вербальної взаємодії з ними - мовчали.

Дітей, розвиток аудіювання ФО, яких можна було б віднести до високого рівня, не було виявлено.

Отже, психолінгвістичний експеримент, присвячений рецепції фразеологізмів дітьми шостого року життя і їх осмисленню, дозволяє зробити наступні узагальнення, які розкривають психолінгвістичні особливості розвитку аудіювання ФО у дітей старшого дошкільного віку. Розуміння переносного значення фразеологізмів виявляється передусім через правильне тлумачення його змісту з використанням певних прикладів. Подібна конкретизація при тлумаченні фразеологізмів пояснюється, з одного боку, тим, що діти шляхом індукції поступово наближуються до розуміння переносного значення ФО, оволодівають формою умовиводу, завдяки якій на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне, а з іншого - про недостатній соціальний досвід, який не дозволяє їм піднятися на вищі шаблі - логічні процеси переходу від знання про одиничне й окреме до знання про загальне, представлене в узагальненому значенні ФО. Як виняток спостерігається дедуктивний шлях при тлумаченні фразеологізмів, який засвідчує про здатність дітей робити умовисновки, при якому на основі узагальненого значення ФО логічним шляхом виводяться окремі приклади поведінки, які конкретно розкривають смисл, закладений у фразеологізмі. Пояснення дітей здебільшого є адекватними навіть тоді, коли фразеологізми дошкільникам маловідомі, що свідчить про користь наявного і яскраво проявленого в дітей «чуття мови», переваги в них смислу над значенням. Ступінь проникнення дошкільників у переносне значення фразеологізму залежить від багатьох факторів, зокрема від: а) розуміння ними прямого значення кожного окремого слова, що в нього входить; б) близькості життєвого досвіду людей, зафіксованого в прямому значенні, до досвіду старших дошкільників; в) рівня розвитку абстрактного мислення і образності мовлення дітей; г) їхнього загального когнітивного й емоційного розвитку. Чим зрозуміліше для дошкільників пряме значення слів-компонентів ФО, тим більшим стає можливість розуміння його переносного значення. Вузьке значення, в якому дошкільники сприймають окремі фразеологізми, - це переважно ситуативне значення, що стосується їхньої освіти й окремих патернів, моральної поведінки дошкільників у закладі дошкільної освіти і по за ним. Розширене значення фразеологізмів менш характерне для дошкільників. Воно свідчить одночасно і про поступовий відхід від точного значення слів фразеологізму, і про початок розвитку здатності узагальнювати. Діти розуміють фразеологічні вирази, проте не завжди в змозі пояснити, що саме вони осмислили, оскільки відчувають труднощі у словесній розшифровці семантики фразеологізму при його тлумаченні. Збільшення відсотку правильного розуміння у дітей ФО при репрезентації їм готових відповідей і вибору ними однієї з них засвідчує значну роль у сприйманні фразеологізмів чуття мови, а тому підкреслює своєчасність і необхідність в навчанні роз'яснювати старшим дошкільникам суть фразеологічного значення. Різнорівневе розуміння (на рівні чуття, осмислення) дітьми фразеологічного значення детерміновано проявом у них різних ступенів розвитку абстракції і здатності узагальнювати. Культурно - змістовий обсяг представленого у ФО концепту, що сформований і наявний у дошкільників, завжди ширший, ніж лаконічна словника дефініція, якою вони володіють. У дітей фразеологічне значення ФО розвивається подібно тому, як розвивається і номінативне значення слів. Діти ще не здатні усвідомити, що значення окремих слів фразеологізму не є частинами його переносного значення, оскільки це - потребує їх метамовної діяльності, здатності об'єктивувати мову. Діти ж спроможні в цьому віці лише відчути переносний смисл ФО, а не усвідомити значення фразеологізмів як лінгвістичного феномена.

Література

фразеологізм дитина семантика психолінгвістика

1. Белобрыкина О.А. Речь и общение. Ярославль: Академия развития, 1998. 240 с. Ващенко В.С. Фрагменти з українського мовознавства. Дніпропетровськ: ДДУ 1989. 80 с. Витт Н.В. Эмоциональная регуляция речемыслительных процессов.

2. Психологические и психофизиологические исследования речи. Москва, 1985. 236 с.

3. Выготский Л.С. Мышление и речь. Москва, 1999. 352 с.

4. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. Москва: Изд-во АПН РСФСР, 1961. 471 с.

5. Говорят дети: Словарь-справочник / сост. С.Н. Цейтлин, М.Б. Елисеева. СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. 147 с.

6. Калмикова Л.О. Психологія розвитку мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку: дис…. д. психолог, наук: 19.00.07. К., 2010. 462 с.

7. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. 3-е изд. Москва: Смысл; СПб: Лань, 2003. 287 с.

8. Мисан І.В. Збагачення мовлення дітей старшого дошкільного віку фразеологізмами: дис…. канд. пед. наук: 13.00.02. Одеса, 2015. 237 с. Мисан І. Теоретико-методологічні засади студіювання розуміння і вживання дітьми старшого дошкільного віку фразеологізмів в мовленні.

9. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2017. Вип. 22 (1). С. 142-162. doi: https://doi.org/10.5281/zenodo.1087970 Степанова А.А. Психолингвистический подход к описанию фразеологических единиц русского языка. Вопросы психолингвистики. 2012. №1 (15). С. 124-133.

10. Харченко В.К. Семантика слова в детской речи: проблемы и наблюдения. Детская речь как предмет лингвистического изучения. Ленинград, 1987. 160 с.

11. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок: Лингвистика детской речи. Москва: Гуманит. изд. центр «Владос», 2000. 240 с.

12. Aydin, B., Barin, M., & Yagiz, O.J (2017). Comprehension of Idioms in Turkish Aphasic Participants. Journal of Psycholinguistic Research, 46 (6), 1485-1507. doi: 10.1007/s10936-017-9508-9

13. Levorato, Ch., & Cacciari, C. (1995). The Effects of Different Tasks on the Comprehension and Production of Idioms in Children. Journal of Experimental Child Psychology, 60 (2), 261-83. doi: 10.1006/jecp.1995.1041 Eliseeva, N., Guts, E.N., & Marin, A. (2017). Comprehension of idiomatic expressions by Russian speaking typically developing children. Psychology in Russia: State of the Art, 10 (4), 22-32. doi: 10.11621/pir.2017.0403 Cain, K., Towse, A.S., & Knight, R.S. (2009). The development of idiom comprehension: an investigation of semantic and contextual processing skills. Journal of Experimental Child Psychology, 102 (3), 280-298. doi: 10.1016/j. jecp.2008.08.001

Размещено на Allbest.ru