Система забезпечення підручниками шкіл Франції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система забезпечення підручниками шкіл Франції

Процес створення нових підручників є досить складним та наповненим суперечностями. Це пов'язано не лише з економічними, суспільними та політичними проблемами країни, а й з необхідністю вдосконалення наукових підходів до створення сучасних підручників та визначення єдиної системи вимог і критеріїв оцінювання їх якості.

Концептуальною основою процесу підручникотворення є теорія шкільного підручника, що вивчає закономірності конструювання й дидактико-методичні аспекти підручника як книги. Конструктивно-критичне вивчення теорії підручника та практики його застосування для школи є важливим джерелом розроблення сучасної стратегії підручникотворення в системі шкільної освіти. Кожна європейська країна розробила власну педагогічну стратегію виховання молодих поколінь. Світові надбання педагогічної думки, багатий арсенал напрацьованих зарубіжними фахівцями концепцій можуть збагатити відповідний педагогічний досвід українських освітян.

Аналіз науково-педагогічної літератури дав змогу з'ясувати проблеми забезпечення підручниками шкільної освіти у Франції, які перебувають у полі зору вітчизняних і зарубіжних учених. Зокрема, це реформування змісту загальної середньої освіти у Франції та Україні (В. Папіжук), професіоналізація педагогічної діяльності вчителя середньої освіти Франції (О. Романенко), порівняльний аналіз систем країн Європейського Союзу (Т. Кристопчук, С. Сисоєва, Р. Гаглярді, Дж. Постер та інші), особливості змісту освіти та процесу підручникотворення у зарубіжних країнах (Л. Ващенко, К. Корсак, Н. Лавриченко та інші), теоретичні та практичні аспекти педагогічної освіти у Франції (Р. Абі, М. Альте, та інші).

Аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури засвідчує, що, незважаючи на низку праць, які стосуються окремих аспектів проблеми нашого дослідження, система забезпечення підручниками та іншими навчальними матеріалами шкіл у Франції ще не стали предметом комплексного наукового аналізу й надбанням наукової педагогіки.

Мета статті проаналізувати систему забезпечення підручниками й начальними матеріалами шкільної освіти у Франції.

Систему освіти Франції вважають однією із найпередовіших у світі. Досліджуючи освіту цієї країни, науковці зазначають, що основні принципи системи освіти у Франції мають столітню історію та були закладені в кінці ХІХ століття. Освіта безкоштовна, не має релігійного змісту та є обов'язковою для дітей від 6 до 16 років. У Франції співіснують приватна й державна системи освіти. У приватних навчальних закладах навчається близько 20% всіх учнів Франції. Держава затверджує всі шкільні програми для приватних і державних шкіл, організовує конкурси й іспити. Лише держава має право на видачу дипломів до рівня бакалавра [1].

Як бачимо, система освіти Франції має свої особливості: 1) співіснування приватних і державних закладів з перевагою державних; 2) обов'язкова освіта до 16 років; 3) безкоштовне навчання у державних закладах; 4) яскраво виражена національна специфіка.

Система освіти у Франції має таку структуру:

• дошкільна освіта (до 6 років);

• початкова освіта (6-11 років);

• середня освіта (11-18 років), що закінчується іспитом на ступінь бакалавра;

• вища освіта.

У Франції зміст освіти можна розділити на обов'язкові для всіх учнів предмети та предмети за вибором (в колежі - два предмети на вибір, в другому класі ліцею - п'ятнадцять предметів, що визначають профіль навчання на завершальному циклі). До переліку шкільних навчальних предметів належать французька (рідна) мова та література, іноземні мови, громадянознавство, історія-географія, математика, експериментальні науки, технологія, культура та мистецтво, фізкультура та спорт. Навчальний час у французькій школі розподіллено так: 46% - гуманітарний цикл, 21,5% - природничо-математичний, 10% - художньо-естетичний, 21% - оздоровчо-трудовий цикл [5]. Одна з особливостей французької освіти полягає в тому, що навчальні заклади перебувають під опікою держави та одержують від нього серйозну матеріальну підтримку.

Зміст загальної середньої освіти в Україні можна розділити на два компоненти: інваріантний та варіативний. Інваріантний компонент визначає обов'язкові для вивчення в усіх загальноосвітніх навчальних закладах навчальні предмети, що має забезпечити досягнення кожним випускником середньої школи мінімального обов'язкового освітнього рівня незалежно від типу навчального закладу або його регіональної приналежності. Зміст обов'язкових для вивчення предметів, що складають базу загальної середньої освіти, визначається передусім державним стандартом. На їх вивчення припадає 80% навчального часу, з якого 35% відведено на вивчення суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін, 25% - природничо-математичних, 16% - оздоровчо-трудових, 5% - естетичних наук.

У Франції встановлено єдиний розпорядок шкільного життя. Міністерством освіти Франції встановлено єдині навчальні плани для кожного типу загальноосвітньої школи та єдині навчальні програми з предметів. Відповідно до затверджених на державному рівні програм створюються підручники. Вчитель може вибрати один з багатьох чинних підручників, проте їх створено відповідно до державної затвердженої програми, і вони відрізняються один від одного лише стилем викладу й добором ілюстративного матеріалу [2].

Як бачимо, у французькій школі більше навчального часу відведено на гуманітарний, художньо-естетичний та оздоровчо-трудовий цикли, натомість в українських школах більше уваги приділяють природничо-математичним дисциплінам. Інтеграційним стрижнем, основою та принципом становлення національної системи освіти є її якість. Якщо проаналізувати глобальні зміни, які відбувалися в галузі освіти України та Франції за останні десять років, то можна побачити, що обидві держави в цей період активно реформували системи освіти загалом і загальної середньої освіти зокрема. В обох країнах розроблено нормативно-правові документи в галузі освіти, які визначили принципи та напрями сучасного реформування національних освітніх систем: у Франції це - Освітній кодекс (Code de l'education), Закон про орієнтацію та програма для майбутнього школи (La loi d'orientation et de programme pour I'avenir de I'Ecole) від 2005 року, в Україні - закони «Про освіту» «Про загальну середню освіту», державна програма «Освіта. Україна ХХІ століття», Доктрина розвитку освіти в Україні [5].

Привертають увагу французькі підходи до укладання та застосування підручників. У Франції не існує офіційного органу затвердження підручників, педагоги мають певний ступінь свободи в їх виборі. У французькій школі на початку кожного навчального року шкільна рада затверджує і проводить закупівлю підручників, вибраних учителями для кожного класу (в початковій школі кошти для підручників забезпечує мерія, в коледжі - держава, а в ліцеї - це обов'язок батьків). Реформування системи підручникотворення передбачає покращення якості підручників та інших навчальних матеріалів, підвищення рівня об'єктивності знань, оновлення застарілої інформації, використання сучасних знань про відкриття в різних галузях науки, подолання сталих стереотипів і різних форм дискримінації. У Франції підвищенню якості книг сприяє вільна конкуренція між видавцями та авторами підручників (якими є вчителі-практики у співпраці з університетськими викладачами чи інспекторами освіти) [4].

Францію вважають однією з перших європейських країн, в яких почався процес забезпечення якості освіти. Зокрема, в країні відбувається активне реформування освітньої системи в контексті взаємного зближення з країнами європейської співдружності культурного співробітництва.

Французькі педагоги звертають все більше уваги на якісні параметри освіти, що призвело до трансформації традиційних поглядів щодо цих питань. Європейські фахівці спільно висловлюють думку про те, що сьогодні якісна освіта не може обмежуватись лише набуттям умінь читати, писати, рахувати, натомість вона повинна охоплювати досить широкий спектр соціально-технологічних знань, умінь та навичок - комп'ютерна, екологічна, політична грамотність тощо.

Організація, зміст циклів навчання визначається реформами, проведеними вже протягом багатьох років, що забезпечують демократизацію освіти та її адаптацію до проблем суспільства, яке розвивається.

Основними реформами останніх років були такі:

• розвиток мережі дитячих садків (ecoles maternelles), щоб усі діти з 4-5 років були ними забезпечені;

• скасування перехідного іспиту від початкової школи в коледж, створення адаптаційних класів (classes de soutien) для слабковстигаючих учнів;

• організація основної освіти (tronc commun) без спеціалізації і розподілу на групи з початкової школи до коледжу;

• безкоштовність освіти - видача учням необхідних посібників на термін навчання, оплата проїзду до школи;

• введення нових предметів.

Сучасні освітні моделі скеровано на те, щоб дати дитині певний обсяг знань, умінь, навичок, тобто пріоритетом визначено освітній компонент, однак для успішної соціалізації дитини з особливими потребами цього недостатньо. Потрібно передовсім створити для неї можливості здійснювати соціальні контакти, досягати власних освітніх успіхів, бути впевненою в собі. Йдеться про посилення механізмів інтеграції певних категорій дітей в освіту і, відповідно, в суспільство, а для цього потрібно трансформувати процес масової освіти як системи для забезпечення освітніх потреб усіх дітей.

З метою дієвого впливу на процес підготовки проектів шкільних підручників варто з самого початку дослухатись до думки успішних учителів-практиків [6].

Здійснений аналіз дає підстави для висновку:

• підручникотворчий процес в шкільній освіті Франції відбувається відповідно до сучасної стратегії національної освіти;

• на сучасному етапі освітню політику у Франції спрямовано на удосконалення механізму відбору навчальної літератури та покращення організації забезпечення підручниками шкільної освіти.

Використані джерела

школа освіта підручник

1. Сисоєва С., Кристопчук Т. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навчальний посібник / С.О. Сисоєва, Т. Є. Кристопчук; Київський університет ім. Б. Гринченка. - Рівне: Овід, 2012. - 352 с.

2. Романенко О.В. Професіоналізація педагогічної діяльності вчителя середньої освіти Франції/ О.В. Романенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. Педагогіка і психологія: Збірник статей. - Вип.5. - К.: Педагогічна преса, 2003. - С. 236-240.

3. Кодлюк Я.П. Теорія і практика підручникотиворення у галузі початкової освіти України: дис..докт. пед. наук: 13.00.01 / Кодлюк Я.П. - Київ, 2005.

4. Папіжук В.О. Реформування змісту загальної середньої освіти у Франції та Україні на початку ХХІ століття / В.О. Папіжук

5. Cour des comptes. L'education nationale face a I'objectif de la reussite de tous les eleves [Електронний ресурс]. - mai 2010. - Режим доступу: www.ccomptes.fr

6. Бєлий В. Про експертизу шкільних підручників / В. Бєлий [Електронний ресурс]. - Режим доступу: education-ua.org

7. Романенко О.В. Реформування професійної підготовки майбутніх учителів середніх навчальних закладів франції: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.04 / О.В. Романенко. - Луганськ, 2007. - 22 с.

Размещено на Allbest.ru