Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів-словесників до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

В інформаційно насиченому суспільстві ХХІ століття загальноосвітні заклади значною мірою потребують учителів, які вміють відбирати безпечну й особистісно значущу медіаінформацію, аналізують, критично осмислюють та оцінюють її і творчо використовують у професійній діяльності. Особливо важливі такі вимоги для вчителя української мови і літератури, який постійно працює з текстами різних стилів, проектує і проводить уроки з використанням засобів медіа.

У цьому контексті в Україні є напрацювання. За сприяння Міністерства освіти і науки в Україні для вчителів в інститутах післядипломної педагогічної освіти впроваджується програма з медіаосвіти, на тренінгах Академії української преси з медіаграмотності слухачі вивчають механізми та фактори впливу медіа, види й технології маніпулювання мас-медіа.

Однак, як показує аналіз уроків, анкетувань, бесід, частина педагогів-словесників використовує медіа, не маючи достатніх уявлень про існування функцій і можливостей цього засобу у формуванні естетичного смаку, пізнавальної активності, умінь працювати з медіатекстом тощо.

До того ж, підготовка майбутніх учителів-словесників у закладах вищої освіти не повною мірою задовольняє потреби в оволодінні аналітико-інтерпретаційними, текстово-жанровими, мовно-комунікативними, редакторськими, проектними вміннями. У студентів фактично відсутнє уявлення про ризики та межі безпечного запровадження медіа в роботі з учнями різних класів. У статті Г. Волошко «Сучасні виклики інформаційного суспільства в аспекті формування медіаграмотності майбутніх педагогів» (Волошко, 2015) наголошується, що недоліки в системі освіти щодо медіатизації можна виправити за допомогою якісної оптимізації процесу навчання через використання засобів масової інформації й активне залучення нових медіа як інструменту для вивчення. Одним із таких інструментів пропонує соціально-виховну рекламу як засіб навчально-виховної роботи й розвитку медіаграмотності майбутнього вчителя.

Потреба в ефективному використанні засобів медіаосвіти у професійній діяльності актуалізує необхідність удосконалити зміст, форми й методи підготовки майбутніх учителів-словесників до професійної діяльності засобами медіа, виявити педагогічні умови формування відповідної готовності.

Аналіз актуальних досліджень. На актуальності проблеми зазначається в Концепції нової української школи (Концепція, 2010), у програмі з української мови для профільного навчання учнів 10-11 класів (Мацько, 2017). Серед компетентностей, вагомих для успішної самореалізації й самовираження особистості в інформаційному суспільстві початку ХХІ століття, важлива роль у документах відведена формуванню в учнів умінь сприймати, розуміти, систематизувати, перетворювати, використовувати інформацію з різних джерел, у т.ч. медіазасобів.

Актуальність проблеми підтверджується й низкою важливих документів щодо впровадження медіаосвіти у світі (резолюція Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрової інформації (2008 р.)) та в Україні (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (2010 р.) (Концепція, 2010)].

Аналіз наукових джерел засвідчує, що в полі зору українських учених постають моделі й методи медіаосвіти (В. Іванов (Іванов, 2014), В. Різун (Різун, 2014), дослідження педагогічних умов формування медіакомпетентності і медіакультури майбутніх учителів (Т. Іванова (Іванова, 2015), О. Семеног (Семеног, 2017) та ін.). Зокрема, фахівцями (Іванов, 2014; Волошенюк, 2014; Дзюба, 2014 та ін.) визначено, що медіаосвіта розглядається натепер як інноваційний напрям педагогічної діяльності, покликаний допомогти учнівській і студентській молоді краще адаптуватися у світі медіакультури, раціонально використовувати і створювати медіа засоби з метою особистісного та професійного розвитку.

Водночас аналіз науково-педагогічних джерел засвідчує відсутність фундаментальних досліджень, у яких було виявлено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів-словесників до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності.

Мета із урахуванням наукових досліджень та проведеної дослідно-експериментальної роботи окреслити найбільш ефективні педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності.

Методи дослідження. Для вирішення мети використано теоретичні методи: аналіз, узагальнення наукових, довідникових джерел, навчально-методичної літератури, нормативних освітніх документів; емпіричні методи: анкетування, бесіда, педагогічне спостереження, узагальнення педагогічного досвіду, аналіз програм, підручників для загальноосвітньої школи.

З метою більш детального представлення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності вважаємо за доцільне попередньо окреслити поняття «умова» у словниках і наукових джерелах.

У «Новому тлумачному словнику української мови», як показує проведений аналіз, умову визначено як «необхідну обставину, що робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь» (Новий тлумачний словник, 2005, с. 632). У науковій розвідці В. Полонського умову визначено як «сукупність змінних природних, соціальних, зовнішніх та внутрішніх впливів, що впливають на фізичний, психічний, моральний розвиток людини, його поведінку; виховання і навчання, формування особистості» (Полонський, 2004, с. 247). До уваги приймаємо це визначення й керуємося ним при визначенні поняття «педагогічні умови».

Це поняття, зокрема, у «Словнику-довіднику з професійної педагогіки» охарактеризовано як обставини, від яких залежить і відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес професійної підготовки фахівців, що опосередковується активністю особистості, групою людей (Словник-довідник, 2006, с. 243). Отже, у межах дослідження послуговуватимемося таким визначенням «педагогічні умови»: обставини, за яких успішно відбувається процес підготовки й формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності.

Для визначення комплексу взаємопов'язаних педагогічних умов окреслимо передусім сутність готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності. З урахуванням наукових підходів (системного, особистісно орієнтованого, компетентнісного) розглядаємо таку готовність як інтегративне особистісне утворення, що поєднує ціннісні установки, комплекс знань, умінь, здібностей, які забезпечують ефективну взаємодію із суб'єктами учіння (учнями, колегами) у певному колі професійних ситуацій на основі вільного володіння медіазасобами.

Серед структурних компонентів готовності на основі анкетування, ранжування, виконання творчих завдань, педагогічного спостереження виокремлюємо мотиваційно-ціннісний, медіакогнітивний компонент, операційно-дієвий та рефлексивно-оцінювальний, що органічно взаємопов'язані між собою. Складниками компонентів готовності визначимо аналітико-інтерпретаційні, текстово-жанрові, мовнокомунікативні, редакторські, проектні вміння, що проявляються у здатності студентів творчо мислити, доводити, обґрунтовувати; знаходити, відбирати, аналізувати, інтерпретувати інформацію з різних, у тому числі й електронних медіаджерел; створювати усний і писемний медіатекст з урахуванням структурносмислових, жанрово-композиційних, мовностилістичних особливостей.

Ефективне формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності забезпечує розробка моделі і виявлення педагогічних умов. Для виявлення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності ми проаналізували перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, предметну спеціалізацію 014.01 Середня освіта (українська мова та література) (Освітньо-професійна програма, 2017), у якому серед загальних компетентностей автори акцентують увагу на здатність до пошуку, оброблення й аналізу інформації з різних джерел, адаптації та дії в новій ситуації. До предметних компетентностей відносять здатність застосовувати у власній практичній діяльності сучасні підходи (особистісноорієнтований, діяльнісний, компетентнісний) до викладання української мови і літератури на підставі передового українського й міжнародного досвіду щодо ефективних методів та освітніх технологій навчання.

На основі проведеної дослідно-експериментальної роботи на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» нами виділено комплекс взаємопов'язаних педагогічних умов, які впливають на підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності: надання освітньому процесу медіаосвітньої спрямованості через залучення студентів до роботи в медіа гуртку; оволодіння студентами культурою дослідницької роботи з медіатекстом під час інтегрованого курсу; виконання студентами медіапроектів у процесі педагогічної практики.

Розглянемо першу педагогічну умову надання освітньому процесу медіаосвітньої спрямованості через залучення студентів до роботи в медіагуртку, що є ефективною формою співпраці викладачів і студентів-філологів у педагогічному університеті (у межах статті показуємо це на прикладі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка) з метою виховання громадянина і патріота Української держави. Цю умову реалізовуємо на мотиваційному етапі (1-2 курси) після опитування студентів першого третього курсів факультету іноземної та слов'янської філології про бажання займатися медіадіяльністю.

Науковий гурток «Медіакультура вчителя-словесника» це організаційне утворення, учасниками якого є студенти різних курсів, зокрема 1-2 курсу, об'єднані спільними інтересами. Мета діяльності гуртка формувати теоретичну базу знань у майбутніх учителів-словесників із основ медіаграмотності, медіапедагогіки, медіакультури, медіакомпетентності, умінь здійснювати міжособистісне спілкування в сучасному медіапросторі, конструктивно спілкуватися в колективі, реагувати мовними засобами на спектр соціальних і культурних явищ, працювати з медіа текстом (media text, media construct це повідомлення, викладене в будь-якому жанрі медіа: газетної статті, телепередачі, відеокліпу, фільму тощо).

Українська методика, зазначає О. Глазова (Глазова), має в цьому напрямі певні напрацювання. Так, п'ятикласники складають замітку в газету інформаційного характеру, шестикласники про вчинок людини типу роздуму, семикласники пишуть замітку дискусійного характеру. Десятикласники, відповідно до вимог програми, мають написати статтю на морально-етичну тему до газети. На різноманітних мовних олімпіадах і конкурсах учням пропонують написати есе твір, який цілком відповідає вимогам, що ставляться до медіатексту.

Діяльність гуртка враховувала шкільні вимоги. Студенти систематично, упродовж 2014-2016 рр. готували репортажі, інтерв'ю, розповіді від імені героя фільму в університетську газету «Гаудеамус», на головну сторінку університету, у соціальній мережі Фейсбук; складали колажі, реклами для виховних заходів у межах факультету та університету: до Дня писемності («Відчуй смак рідної мови»), Міжнародного дня рідної мови, до 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка («Енергетика Шевченкового слова») та ін. Публікації учасників наукового гуртка відображають свідому громадянську позицію студентів, їхніх досвідчених наставників щодо актуальності професії вчителя-словесника.

У 2018 р. кращі роботи студентів на медіосвітню тематику були представлені на міжнародній конференції «Академічна культура молодих дослідників». Готуючи тези, статті, майбутні вчителі враховували такі принципи побудови, як стислість, компактність, послідовність, цілеспрямованість, вірогідність вихідної інформації, критичність у відборі фактів, доказовість змісту тексту, закінченість, обґрунтованість висновків, наявність посилань.

Серед статей, опублікованих у збірнику тез (Академічна культура, 2018) відзначимо статті В. Бережної (Формування медіакультури школярів старшої школи у позакласній роботі з української мови); Т. Ворожбит (Формування медіакомпетентності учнівської молоді (на матеріалі підручника «Мова наша українська» / за ред. Мацько Л. І.)); Г. Дворнік (Підліток та кіно: світ крізь екран); Т.Заїку (Реклама як фактор формування медіакультури підлітка); Т. Рябко (Медіаграмотність: аналіз ключових понять).

Робота з медіатекстом у науковому гуртку дозволила систематизувати набуті знання, сформувати систему ключових медіапонять.

Важливість такої педагогічної умови, як оволодіння студентами культурою дослідницької роботи з медіатекстом під час інтегрованого курсу, підтверджується необхідністю дослідницької роботи з фаховим медіатекстом як ефективним засобом розвитку творчої, самостійно і критично мислячої особистості в умовах інтенсивного збільшення інформаційного потоку.

Спецкурс «Медіаосвіта» читаємо студентам 3 курсу і пов'язуємо його зміст із навчальними дисциплінами «Педагогіка», «Філософія», «Методика навчання української мови» та іншими. Мета занять полягає у формуванні теоретичної бази знань у майбутніх учителів-словесників із основ медіаграмотності, методики використання медіа під час уроків, медіаосвітніх факультативів, гуртків. Серед завдань виокремлюємо: ознайомлення з педагогічним потенціалом сучасних медіа, мовностилістичним аналізом медіатексту, оволодінням навичками критичного мислення, формування практичних умінь використання навчальних медіапродуктів; підготовка медійних текстів різних жанрів.

Також курс сприяє формуванню у студентів умінь орієнтуватися в сучасному медіапросторі, у методологічних підходах і принципах медіааналізу, розуміти принципи функціонування різноманітних масмедіа; розшифровувати закодовану в меседжах інформацію; вивчити досвід відомих учених у галузі медіа і методики застосування медіа, застосовувати раціональні методи пошуку, відбору й використання потрібної інформації; аналізувати медійний текст у лінгвостилістичному аспекті; дотримуватися правил щодо цитування з першоджерел; відредагувати фаховий текст; самостійно створювати медіапроекти і грамотно застосовувати різноманітні медіаресурси у професійній діяльності (Ячменик, 2014, с. 4).

В основу методики проведення занять покладено проблемні, евристичні, ігрові та інші продуктивні форми навчання, мета використання яких розвивати індивідуальність студента. Пропонуємо для аналізу студентами документальні медіатексти (репортаж, нарис, портрет, інтерв'ю, публіцистика, кінохроніка тощо), науково-популярні медіатексти, навчальні, ігрові (фільми, телепередачі, відеокліпи, їхня специфіка, тематичне розмаїття тощо), анімаційні (мальовані, об'ємні, аплікаційні, силуетні тощо).

Значну роль відводимо самостійній роботі студентів, виробленню навичок комунікації в соціальних мережах на засадах морально-етичних норм. Пропонували завдання створити есе, поезію, колаж, авторський аудіо-, відеотекст для Всеукраїнського конкурсу напередодні Міжнародного дня рідної мови «Рідна мова моя честь і гідність». Усі створені медіапродукти були у відкритому доступі в одній із популярних соціальних мереж, а всі учасники створеної групи мали змогу долучитися до коментування робіт.

Результатами навчання, яке ґрунтувалося на професійно-особистісному розвитку студента, ми визначали особистісний смисл отриманих і вдосконалених професійних знань і вмінь, задоволеність студентів від процесу творчої роботи на заняттях, зростанням готовності до самоосвіти. Опанування спецкурсу сприяє опануванню технології роботи з медіатекстом, виховує мовний смак, критичне мислення, формує практичні вміння використовувати медіапродукти для вирішення дослідницьких задач; готувати медійні тексти різних жанрів.

Третьою педагогічною умовою на основі методів аналізу, узагальнення наукових джерел, навчально-методичної літератури, анкетування, узагальнення педагогічного досвіду визначили активне використання студентами (3-4 курс) засобів медіаосвіти у процесі педагогічної практики з подальшим створенням медіапроектів.

Успішність виконання завдань педагогічної практики залежить від рівня знань студентами-практикантами фахових дисциплін, їхньої мотивації, рівня виконання ними професійних обов'язків на посаді учителя. Зазначимо, що, відповідно до програми, з-поміж завдань профільного навчання української мови (гуманітарний напрям, профіль філологія) (Мацько, 2017) учителі виконують такі завдання, як формування вмінь в учнів здійснювати самостійну пошукову роботу на основі фахових філологічних журналів, передач радіо й телебачення, перевірку рівнів сформованості вмінь аналізувати, прогнозувати, планувати, проектувати, приймати рішення, сприяли розвиткові критичного мислення.

Під час занять із методики викладання української мови студентам було запропоновано виконати проблемно-пошукові завдання з медіаспрямуванням, зокрема, з посібника «Мова наша українська» для учнів 10 класу (Мацько, Семеног, 2011); проаналізувати сайти учителівсловесників із подальшою розробкою власного медіапродукту, який можна буде використати під час педагогічної практики.

Аналізували, зокрема, авторський блог Баєвої Алли Василівни, учительки української мови та літератури Сумської гімназії № 1. У блозі Баєвої А. В. представлені такі сторінки-вкладки, як інтерактивні завдання; культура мовлення; експрес-уроки від Олександра Авраменка; ліричні замальовки; цікавинки для батьків; самостійна робота 10-11 клас; методичний квест тощо. Привертають увагу завдання творчого (креативного) характеру, мета яких не просто навчити учнів, а й стимулювати їх до пошукової діяльності, обробки інформації та певний результат. У блозі Баєвої А. В. запропоновано до уваги завдання на кмітливість: виписати з ілюстрації різні частини мови, які зображені у формі чашки кави, і створити есе про культуру рідного міста.

Важливим елементом педагогічної практики є моделювання і проведення виховних заходів із елементами створення й використання медіатекстів (запис відеорепортажів, аудіотекстів, створення колажів, презентацій, web-сторінок, інтернет-реклам), з'ясування можливостей Інтернет-ресурсів. Доречним доповненням занять є ділові та сюжетнорольові ігри, технології ситуативного моделювання, проект (наприклад, «Сучасні віртуальні загрози», «Як розпізнати кібербуллінг»), семінар з елементами тренінгу «Використання інфографіки під час занять», «Я блогер» та ін.).

Під час педагогічної практики майбутнім учителям можна обирати метод портфоліо. Це спосіб фіксування накопичених оцінок і самооцінки індивідуальних досягнень за визначений проміжок часу. Основною метою портфоліо є також демонстрація високого рівня засвоєння знань, умінь і навичок, їх практичного застосування, відображення динаміки професійного розвитку фахівця, спонукання до самостійного аналізу власних досягнень і самооцінки результатів роботи.

Під час педагогічної практики студенти виконують функції класного керівника. Тому для виховної години важливими є теми «Фактори впливу медіа, види та технології маніпулювання мас-медіа», «Фейк друг чи ворог», «Основні техніки маніпуляцій на телебаченні, у соціальних мережах, у заголовках новин». За основу можна використати підручник для тренерів АУП «Не потони в інформаційному дощі», інтерактивний підручник для підлітків «МедіаДрайвер», який створила громадська організація «Детектор медіа», та інші матеріали.

З-поміж домашніх завдань для учнів ми пропонували такі, як підготувати доповідь на одну з тем «Мотиваційні лайфхаки для перевірки інформації» «Ефективні способи отримання фідбеку», «Лідери думок», «Прийоми маніпуляцій у ЗМІ»; підготуватися до ролі ведучого тренінгу на розпізнавання стереотипів; переглянути запропонований учителем фільм на предмет пропаганди з подальшим обговоренням на засіданні гуртка. Такі форми роботи розвивають пошукову діяльність, пізнавальні інтереси, вчать учнів толерантно ставитися до думок та позиції інших, чітко висловлювати власну позицію, приймати позицію співрозмовників.

Після закінчення педагогічної практики на робочому місці вчителя студенти-практиканти захищають свої досягнення під час звітної конференції. Майбутні вчителі за допомогою засобів медіаосвіти презентують школу, клас, передовий педагогічний досвід учителів, презентують фрагменти уроків, використовуючи прийоми роботи з медіатекстом.

На основі аналізу, узагальнення наукових, довідникових джерел педагогічні умови визначено як обставини, за яких успішно відбувається процес підготовки й формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності. З урахуванням наукових досліджень та проведеної дослідно-експериментальної роботи окреслено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності. Сутність означеної готовності розглядаємо як інтегративне особистісне утворення, що поєднує ціннісні установки, комплекс знань, умінь, здібностей, які забезпечують ефективну взаємодію із суб'єктами учіння (учнями, колегами) у певному колі професійних ситуацій на основі вільного володіння медіазасобами.

Виділення компонентів готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти (мотиваційно-ціннісний, медіакогнітивний компонент, операційно-дієвий та рефлексивно-оцінювальний) та їх складників (аналітико-інтерпретаційні, текстово-жанрові, мовно-комунікативні, редакторські, проектні вміння), дослідно-експериментальної роботи дозволило виокремити педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності.

Таку педагогічну умову, як надання освітньому процесу медіаосвітньої спрямованості через залучення студентів до роботи в медіагуртку, реалізовуємо на мотиваційному етапі (1-2 курси) через діяльність наукового гуртка «Медіакультура вчителя-словесника». Мета формувати теоретичну базу знань у майбутніх учителів-словесників з основ медіаграмотності, медіапедагогіки, медіакультури, медіакомпетентності, умінь здійснювати міжособистісне спілкування в сучасному медіапросторі, конструктивно спілкуватися в колективі, реагувати мовними засобами на спектр соціальних і культурних явищ, працювати з медіатекстом.

Важливість такої педагогічної умови, як оволодіння студентами культурою дослідницької роботи з медіатекстом реалізовували під час інтегрованого курсу «Медіаосвіта» зі студентами 3 курсу. Курс спрямований на формування у студентів таких умінь: застосовувати раціональні методи пошуку, відбору й використання аудіовізуальної та друкованої інформації; аналізувати медійний текст у лінгвостилістичному аспекті; моделювати зв'язний медіатекст із урахуванням принципів текстової організації, новизни та пізнавальної цінності професійно орієнтованої інформації.

Педагогічну умову активне використання студентами (4 курс) засобів медіаосвіти у процесі педагогічної практики реалізовували під час занять із методики навчання української мови, у роботі гуртка. Студенти виконали проблемно-пошукові завдання; аналізували авторські блоги вчителів-словесників, контенти різних каналів, пропонували радіогазети. Результатами навчання, яке ґрунтувалося на професійно-особистісному розвиткові студента, ми визначали особистісний смисл отриманих і вдосконалених професійних знань і вмінь, особистісну задоволеність студентів процесом творчої роботи на заняттях, зростанням готовності до самоосвіти.

Перспективи подальших досліджень. Перспективи подальших розвідок убачаємо в побудові моделі підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності на основі вище зазначених педагогічних умов.

Література

педагогічний фаховий студент медіагурток

1. Академічна культура дослідника в освітньому просторі: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. (2018). Суми: Видавництво СумДПУ імені А.С. Макаренка.

2. Волошко, Г.В. (2015). Сучасні виклики інформаційного суспільства в аспекті формування медіаграмотності майбутніх педагогів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 9 (53), 3-12.

3. Глазова, О.П. Медіаосвіта: перспективи впровадження в школі.

4. Грачев, Г.В. (2003). Личность и общество: информационно-психологическая безопасность и психологическая защита. М.: ПЕРСЭ.

5. Іванова, Т.В. (2015). Педагогічна майстерність вчителя як професійна якість у викладанні курсу «Медіаграмотність». Розвиток і саморозвиток педагогічної майстерності майбутніх учителів. К.: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

6. Концепція впровадження медіа-освіти в Україні..

7. Медіаосвіта та медіаграмотність. (2014). Київ: Центр Вільної Преси.

8. Мова наша українська. (2011). Л.І. Мацько (Ред.). К.: Богданова А.М.

9. Нова українська школа: основи Стандарту освіти. (2016). Львів.

10. Новий тлумачний словник української мови. (2005). К.: Аконіт.

11. Ожегов, С.И., Шведова, Н.Ю., (1992). Толковый словарь русского языка. М.: Азъ.

12. Освітньо-професійна програма 035.01.01 Українська мова та література першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціалізацією 035.01 Українська мова та література за спеціальністю 035 Філологія. (2017).

13. Полонский, В.М. (2004). Словарь по образованию. Москва: Высшая школа.

14. Семеног, О. (2013). Медіапедагогіка у професійній підготовці майбутнього вчителя: здобутки і проблеми.

15. Семеног, Е.Н., Ячменик, М.М. (2017). Медиаобразовательный компонент языковой подготовки будущих учителей украинского языка и литературы: лингво-праксеологический поход. The Top Actual Researches in Modern Science, 8 (24), 7781.

16. Словник-довідник з професійної педагогіки. (2006). Одеса: Пальміра.

17. Українська мова: програма для профільного навчання учнів 10-12 класів (профіль українська філологія). (2017). Київ.

18. Ячменик, М.М. (2014). Медіакультура вчителя-словесника. Програма навчального курсу. Філологічний напрям, профіль українська філологія. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка.