Діяльність психолога в контексті духовно-морального розвитку особистості дорослих в умовах неформальної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

діяльність психолога в контексті духовно-морального розвитку особистості дорослих в умовах неформальної освіти

Ірина Сергіївна Пічугіна,

психолог, аспірант Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ

Pichuhina Iryna, Psychologist, Postgraduate Student, Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Kyiv, Ukraine

ACTIVITIES OF THE PSYCHOLOGIST REGARDING SPIRITUAL AND MORAL DEVELOPMENT OF THE PERSONALITY OF ADULTS IN CONDITIONS OF NON-FORMAL EDUCATION

The publication is devoted to the analysis of the activity of a practical psychologist aimed at spiritual and moral development of an adult personality in non- formal education. The article touches upon the problem of the spiritual crisis in modern society, which is becoming more and more technocratic, informationally, technically and consumption oriented. This situation leads to accumulation of material benefits and assertion of the life position "everyone lives for himself. The development of society depends on contribution of each person to it, and especially of the adult. At the same time, education for adults, including lifelong education is actively developing in the modern educational space that has also been realized in the framework of non-formal education. Considerable attention is paid to personal development in the non-formal education of adults. Since a personal development is the basis of spiritual and moral development, the publication considers possibilities of combining the spiritual and moral development of the personality of an adult person in the conditions of non-formal education.

Key words: practicing psychologist, non-formal education, adult education, psychological activity, spiritual and moral development, personal development.

Пичугина И. С., психолог, аспирант Института информационных технологий и средств обучения НАПН Украины, г. Киев

ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПСИХОЛОГА В КОНТЕКСТЕ ДУХОВНО-НРАВСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ ВЗРОСЛЫХ В УСЛОВИЯХ НЕФОРМАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

Статья о деятельности психолога, направленной на духовное развитие личности взрослого человека в неформальном образовании. Исследованы условия, особенности неформального образования взрослых, их составляющие. Анализ особенностей деятельности психолога и условий неформального образования взрослых выявил общие признаки. Охарактеризована работа психолога по теме духовного развития личности как специалиста, работающего с взрослыми в неформальном образовании. Вывод статьи состоит в том, чтобы деятельность психолога в условиях неформального образования взрослых способствует духовному развитию личности.

У сучасному освітньому просторі значну увагу приділяють неформальній освіті дорослих або освіті протягом життя, а також розвитку особистості. Актуальності набуває питання не лише загального розвитку, а й духовно-морального розвитку дорослих. Сучасне суспільство стає більш технократичним, інформаційно-технічним і спрямованим на використання, що призводить до активного накопичення матеріальних благ і до вияву життєвої позиції «кожен сам за себе». У такому соціумі слабнуть моральні та духовні якості особистості та частіше спостерігається знецінення внутрішнього світу. Ці явища пов'язані з різними причинами, серед яких: зміна ідеології суспільства, підміна життєвих цінностей тощо, що безпосередньо впливають на індивідуальний внутрішній вибір окремої особистості. Відсутність стабільності в соціальному житті спричиняє внутрішню напругу, під постійною дією якої особистість втрачає важливі внутрішні орієнтири, що призводить до загубленості, безпорадності, невпевненості тощо. Замість зовнішніх орієнтирів, що повсюдно існують у сучасному світі, особистість має віднайти орієнтири всередині себе та навчитися покладатися на внутрішню опору. Такою опорою в будь-якій людині є вищий вияв її особистості, що формує внутрішній стрижень духовності та стійкості. Отже, актуальним питанням є духовно-моральний розвиток особистості, а особливо - дорослої людини, яка здатна усвідомлювати власні вияви. Доросла людина чинить вплив на: суспільство, якість і наслідки виховання молодого покоління, адже дорослі кожний день активно здійснюють внесок у різні соціальні сфери. Залежно від того, як кожна доросла людина взаємодіє зі світом, ми спостерігаємо розвиток і вияв духовності в суспільстві або спад. На нашу думку, реалізувати це актуальне питання сьогодення можна в межах неформальної освіти, що передбачена Законом України «Про освіту» від 5 вересня 2017 р. № 2145-VIII.

Реалізувати таке завдання зможуть психологи та інші фахівці в неформальній освіті, спрямовуючи дорослу людину на заглиблення у себе, самопізнання через допомогу в розв'язанні індивідуальних запитів. Вважаємо, що діяльність практикуючого психолога щодо особистісного розвитку дорослих в умовах неформальної освіти потребує детального дослідження та є актуальним питанням не лише для сучасної психолого-педагогічної науки, а й для суспільства загалом.

Тема діяльності практикуючого психолога є актуальною в сучасному суспільстві. Нами проаналізовано праці О. Коберніка [1], Р. Овчарової [2]. Питання неформальної освіти та освіти дорослих вивчають О. Аніщенко [3], Е. Гусейнова [4; 5], С. Зінченко [6; 7; 8], М. Карпенко [9], Л. Лук'янова [10] та ін. Розвитку особистості та вихованню духовності вчителями

дослідники також приділяють достатньо уваги, серед яких: С. Зінченко, М. Карпенко [9], Л. Лук'яновою [10], С. Хатунцевою [11], В. Шадріковим [12].

У досліджуваних питаннях акцентують на розвитку духовної культури чи духовності для вузького кола, наприклад, учителів або психологів. Однак недостатньо дослідженим залишається питання щодо діяльності практикуючого психолога, його можливостей в умовах неформальної освіти спрямовувати до духовно-морального розвитку особистість будь-якої дорослої людини, незалежно від її діяльності та соціального статусу.

Метою статті є визначення особливостей діяльності практикуючого психолога в умовах неформальної освіти дорослих щодо духовно-морального розвитку особистості.

За результатами аналізу психолого-педагогічної літератури визначено, що поняття неформальної освіти дорослих часто подібне до таких понять, як «безперервна освіта», «продовжена освіта». Окрім цього, неформальна освіта є однією з форм освіти дорослих, які навчаються впродовж життя. Однак неформальна освіта, як жодна інша форма неперервної освіти, безпосередньо відображає й задовольняє особистісні потреби та запити особи, мобілізуючи її природну здатність до самовдосконалення, духовного внутрішнього зростання [9].

На сучасному етапі, коли установи формальної освіти втратили монополію щодо поширення даних, зростає значущість неформальної освіти. Сучасні умови життя вимагають, щоб освітній процес ставав більш динамічним, а сама освіта була доступна та відповідала потребам різних категорій населення. Для того, щоб заповнити прогалини, які не здатна заповнити формальна система, на сучасному етапі широко вивчають можливості неформальної освіти [13].

У публікації [5] неформальну освіту визначено як освіту, що необов'язково має організований і систематичний характер. її можуть реалізовувати поза межами освітніх закладів. Неформальна освіта не має вікових, професійних чи інтелектуальних обмежень щодо учасників, нерідко не обмежується часовими рамками.

Дослідник З. Курлянд описує неперервну освіту як форму здобуття, поглиблення та розширення загальної освіти, культури, виховання, громадянської та моральної зрілості. Він уважає, що «для кожної людини неперервна освіта є процесом формування та задоволення її пізнавальних запитів, духовних потреб, розвитку задатків і здібностей у мережі державно- суспільних закладів освіти і шляхом самоосвіти» [14].

Так, С. Зінченко наголошує, що неперервна освіта забезпечує можливість використання кожною людиною впродовж усього її життя різних освітніх закладів [8, с. 115].

Таким чином, неформальна освіта забезпечує умови для всебічного й цілісного розвитку кожної особистості, що може тривати впродовж усього життя, надає широкі можливості у виборі напряму та форм освітньої діяльності, мобілізує до самовдосконалення, духовного внутрішнього зростання, задовольняє пізнавальні запити і духовні потреби особистості.

Раніше нами було проведено дослідження щодо педагогічної ролі практикуючого психолога в неформальній освіті дорослих. Результатами стали висновки стосовно ідентичності та схожості практичної діяльності психолога й учителя-андрагога в діяльності з дорослими як за формою, так і за методами, а також єдиною спрямованістю - на розвиток особистості, її вищих якостей. У цій статті ми детально розкриємо особливі умови неформальної освіти дорослих, де практикуючий психолог, виконуючи функціональні можливості, здатен сприяти духовноморальному розвитку дорослої людини.

Один із принципів освітньої діяльності наголошує на єдності навчання, виховання та розвитку. Тобто практикуючий психолог, здійснюючи надання психологічної допомоги дорослій людині та сприяючи її внутрішньому духовно-моральному розвитку, здійснює педагогічну діяльність в неформальній освіті дорослих, а сам постає в ролі вчителя-андрагога.

Проаналізуємо деякі погляди дослідників з педагогіки та психології щодо значущості єдності освіти, виховання та розвитку особистості в контексті освіти, зокрема неформальній і практичній психології.

Серед функцій безперервної освіти, до якої зараховують неформальну, виокремлюють розвивальну, що передбачає задоволення духовних запитів особистості, потреб творчого зростання [9]. Більшість науковців визначають освіту як процес формування людини, що містить навчання, духовно-моральне формування особистості та вважають, що зв'язок виховання з моральністю та самосвідомістю є силою, яка сприяє розвитку високодуховної особистості.

Для психології та інших прикладних наук головним об'єктом дослідження є особистість людини, яка у процесі розвитку вчиться виявляти, насамперед, власні вищі моральні якості, носієм яких вона є від природи. Коли людина впродовж життя проходить шлях навчання, самовиховання та самовдосконалення, то неминуче відбувається розвиток її духовних якостей. Натомість В. Шадріков [12] зауважує, що в історії етики наявні теорії, що визнають одвічність і незмінність таких моральних начал, як добро і зло.

Ці початки властиві людині від народження та визначають її поведінку. У цьому контексті можна говорити про розвиток моральності людини.

Вищеозначені твердження стосуються також сфери неформальної освіти дорослих. Так, С. Зінченко вважає, що за психологічною значущістю неформальна освіта спрямована на збагачення творчого потенціалу та всебічного розвитку особистості, «людина має керувати власним життям і, не відкидаючи впливу інших, розраховувати на себе» [6, с. 117].

У публікації [11] висловлено схожу думку щодо якісних перетворень особистості, удосконалення розумових і духовних потенцій особистості, розгортання її індивідуальності: «теорія особистісного зростання й саморозвитку заснована на ідеях про позитивну природу людини, цінність кожної особистості, індивідуальні особливості. У цих умовах виникає необхідність виховання особистості, здатної не лише на репродуктивну діяльність, а й на перебудову сформованих стереотипів, готової до регулярної самоосвіти, постійного самовиховання та саморозвитку».

На думку О. Коберніка, забезпечення умов для повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку особистості, формування людини, яка здатна жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від освітньо-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до особистісно- розвивальної моделі. Реалізація такої моделі вимагає пошуку та впровадження сучасних технологій організації виховного процесу [1].

Тобто єдність освіти, виховання та розвитку є фундаментом освіти і має значущість також для особистості дорослої людини, що формує умови для її саморозвитку, сприяє розвитку духовної особистості.

З урахуванням можливості реалізації нових освітніх технологій, з'ясуємо, чи спрямована неформальна освіта дорослих на особистісно-розвивальну модель організації педагогічного процесу? Чи може психолог як учитель неформальної освіти застосувати таку модель під час роботи з дорослими?

Так, С. Зінченко зазначає, що освіта дорослих спрямована не на передачу готових знань, а на відбір, синтез і відкритий діалог. Тому можна застосовувати різні методи навчання, серед яких можуть бути й тренувальні завдання, що пропонують дорослим учням для закріплення знань і відпрацювання вмінь та навичок [8, с. 119], пошуковий метод, коли зміст освіти не визначений цілком, а його процес передбачає постановку проблем, пошук їх розв'язання [8, с. 114]. Науковець наголошує, що «проблемну організацію пошукового процесу застосовують у практичній психології» [там само, с. 115]. Тобто відповідь на поставлені запитання перебуває в одній площині, що об'єднує два напрями: неформальну освіту і практичну психологію, де зрозуміло, що відкритий діалог, тренувальні завдання та пошуковий метод спрямовують кожного дорослого учня на особистий контакт із собою, тобто звернення до особистості, завдяки чому реалізують особистісно-розвивальну модель.

Розглянемо, які існують підходи та методи в неформальній освіті, що може застосувати практикуючий психолог, сприяють особистісному розвитку дорослого?

Так, Е. Гусейнова вважає, що програми неформальної освіти створено на засадах гуманістичних філософських ідей, і тому вчать дорослих вдаватися до самоосвіти, розвивати емоційну сферу на рівні з когнітивною [4]. Окрім цього, С. Зінченко, продовжуючи тему, визначає гуманізацію освітнього процесу і обгрунтовує його як перехід до особистісно-орієнтованої педагогіки, що надає значущості особистій свободі та діяльності дорослих учнів. «Причому пріоритетними є не набуття знань особистістю та формування вмінь та навичок, а розвиток її фізичних, інтелектуальних, психічних, моральних сфер» [там само, с. 121]. «На думку А. Квіглі, гуманістична педагогіка є однією з провідних, де цінується всебічний розвиток і вдосконалення особистостей, підвищення їх самооцінювання та надання можливостей» [там само]. Таким чином, гуманістичний підхід в освіті дорослих, що спрямовано безпосередньо на особистість, відповідає принципу практичної психології, де головним предметом є особистість та її унікальність, переживання людиною світу та усвідомлення місця в ньому, що сприяє особистісному розвитку.

Натомість Л. Лук'янова дає відповідь на поставлені запитання з точки зору практики. «Значна кількість дорослих засвоює знання більш ефективно за умови використання освітніх активних методів. Така освіта передбачає іншу логіку цього процесу: не від теорії до практики, а від формування нового досвіду до його теоретичного осмислення через застосування. Використання методів активної освіти сприяє засвоєнню навчальної інформації та формуванню осо- бистісних якостей, особливо в неформальній освіті дорослих» [10, с. 37-38].

Це підтверджує С. Зінченко та деталізує, що в неформальній освіті основними формами навчання є експерименти, дискусії, розв'язання конкретних завдань, діалоги, круглі столи, соціально-психологічні тренінги тощо, які вважають активними методами навчання. «Підхід до навчання реалізують за допомогою таких форм і методів, як аналіз практичних ситуацій, групові дискусії, розв'язання конструктивних задач, розробка проектів, ділові ігри, мозковий штурм тощо» [6]. Вищевизначені методи та форми навчання відомі як психологічні, тобто, де б і ким вони не були застосовані: чи в освіті дорослих вчителем-андрагогом, чи в психологічній практиці психологом, - такі активні методи обов'язково будуть сприяти додатковому знайомству із собою, самопізнанню, розвитку власної особистості.

Підтвердження цього знаходимо в сучасних дослідженнях, де широко проаналізовано роль соціально- психологічного тренінгу в неформальній освіті дорослих як одного з популярних активних методів. Так, Л. Лук'янова зазначає, що тренінги вважають «новою освітньою формою, які початку впроваджувались з метою психологічної підтримки для формування соціальних та життєвих умінь» [10, с. 38] та «одним із методів психологічного впливу, що зорієнтовано на втручання в розвиток групи чи особистості з метою викликати певні зміни». Також С. Зінченко зазначає, що «під час проведення соціально-психологічного тренінгу у членів групи формуються навички глибокого самопізнання, пізнання інших людей, оволодіння інструментарієм проникнення у приховані мотиви. Така своєрідна психологічна лабораторія пізнання є школою дослідного пошуку, оскільки збагачує учасників тренінгу психологічними знаннями, які вони здобувають в емоційно насичених ситуаціях спілкування на основі аналізу того, що вони бачать, чують, відчувають» [8, с. 129]. «На відміну від традиційних методів навчання, соціально-психологічний тренінг спрямовано на стійку мотивацію до саморозвитку, розвиток особистості» [там само, с. 127].

Таким чином, освітні активні методи в неформальній освіті дорослих, серед яких став актуальним тренінг, є психологічними методами, зорієнтованими на розвиток особистості.

Неформальну освіту дорослих через застосування основ гуманістичних підходів ототожнюють в меті діяльності з практичною психологією. Неформальна освіта дорослих реалізує ідею, що «людина має вроджену здатність досягати повного розкриття власного духовного потенціалу, розв'язувати особистісні проблеми, якщо вона перебуває в оптимальній для неї, приязній соціально-психологічній атмосфері» [там само, с. 131].

Отже, використання активних методів і форм в освітньому процесі, що формують навички глибокого самопізнання, стійку мотивацію до саморозвитку та спрямовані на формування особистісних якостей і безпосередньо розвиток особистості, а також гуманізація освітнього процесу і перехід його до особистісно-орієнтованої педагогіки, свідчить про застосування особистісно-розвивальної моделі в неформальній освіті дорослих. Окрім цього, психолог, як учитель неформальної освіти, може застосовувати таку модель у діяльності з дорослими, тому що підходи та методи в неформальній освіті є психологічними методами, зорієнтованими на розвиток особистості та сприяють розвитку її вищих, духовних якостей, розкриттю духовного потенціалу.

Так, В. Шадріков виокремлює спільні точки дотику наук, які вивчають особистісний розвиток, і вважає, що «онтологію розвитку має розробляти психологія, онтологію виховання - етика, а способи реалізації - педагогіка, що застосована на сутнісній картині якостей особистості та моральних нормах, які формує психологія і філософія. Розвиток і виховання охоплюють сутність онтогенезу особистості (розвиток особистості та індивідуальності в єдності розвитку природних якостей та присвоєння якостей суспільної моралі)» [12].

Визначимо функціональні можливості психолога, який виконує педагогічну роль у неформальній освіті дорослих і здатен використати особистісно-розви- вальну модель з метою спрямування особистості на її духовно-моральний розвиток.

Щодо діяльності вчителя системи освіти дорослих провідні спеціалісти зазначають, що «вчитель виконує роль наставника, консультанта, допомагаючи дорослому, який навчається» [8, с. 112]. Він «володіє методологією андрагогічного супроводу процесу самоосвіти дорослих», допомагає в особистісному розвитку [10, с. 54] та «повно реалізує акмеологіч- ні принципи усвідомленого розвитку (саморозвитку) дорослих людей на основі наявного життєвого досвіду» [там само, с. 54-55], а «завдання вчителя полягає в тому, щоб заохотити та підтримати розвиток дорослого учня» [8, с. 114]. «Йдеться про фахівців у галузі теорії та практики освіти дорослих, у галузі освіти, управління, консультування, а також соціальної, корекційної, реабілітаційної роботи в середовищі дорослих різного віку. Компетентним андрагогом може бути вчитель, психолог, соціальний працівник та інший фахівець, який пройшов спеціальну підготовку, а також постійно підвищує рівень професійної компетентності з проблем освіти дорослих» [3, с. 28-29].

Необхідно детально розглянути соціальні ролі психолога: «захисник інтересів - захищає право кожної людини бути унікальною та неповторною особистістю; духовний наставник - сприяє особистості у контактах з відповідними фахівцями, допомагаючи розв'язувати конфліктні ситуації; фасилітатор - дбає про формування гуманістичних, загальнолюдських цінностей у соціумі, створює сприятливі психологічні умови для розвитку особистості та самовираження та самореалізації; учасник спільної діяльності, партнер - мотивує діяльність, спонукає людину до соціально-психологічної активності, сприяє розвитку суб'єктних властивостей особистості; експерт - відстоює права підопічного, визначає методи допустимого, компетентного педагогічного втручання в розв'язання його проблеми; посередник - сполучна ланка між особистістю та її мікросоціальним оточенням; співрозмовник - має здатність вислухати, зрозуміти і прийняти будь-яку людину, здійснити культурну та психологічну емпатію щодо неї; психотерапевт - надає психоемоційну підтримку особистості у важких, кризових і критичних ситуаціях, розвиває здатність особистості до самостійного вирішення власних проблем» [2].

З урахуванням головних класичних напрямів професійної діяльності практикуючого психолога, до яких належать просвітницька та профілактична діяльності, психодіагностика, консультування, корекційно- відновлювальна, розвивальна діяльності та соціальні ролі психолога, що було описано вище, доходимо до таких висновків. Діяльність психолога як учителя в неформальній освіті дорослих дає використовувати особливі умови, а саме особистісно-розвивальну модель, активні методи та форми навчання, гуманістичний підхід в освіті дорослих для спрямування особистості на її духовно-моральний розвиток.

Погоджуємося з думкою С. Зінченко стосовно того, що в неформальній освіті, яка передбачає гуманність, цілісність, дієвість, відбувається «перетворення внутрішнього світу дорослої людини» [7, с. 87].

Тому вважаємо, що актуальне питання щодо духовно-морального розвитку особистості дорослої людини можна розв'язувати в сфері неформальної освіти тим фахівцям, які здатні до поглибленої внутрішньої роботи над собою, які проходять індивідуальний шлях до набуття особистої духовної зрілості.

Зауважимо, що погоджуємося з висловлюванням [12]: «сутнісну характеристику процесів розвитку містить час», «розвиток, як і будь-який процес, характеризується шерщишстю», тому розвивальнии вплив буде досить тривалим, і «лише тоді проявиться ефект розвитку», коли особистість буде ставитися до розвитку, як до процесу, що триває впродовж усього життя.

Таким чином, за результатами дослідження з'ясовано:

неформальна освіта забезпечує умови для всебічного та цілісного розвитку кожної особистості, мобілізує до самовдосконалення, духовного внутрішнього зростання;

освіта дорослих і практична психологія застосовують гуманістичнии підхід, спрямовании безпосередньо на особистість та її розвиток;

підходи та методи в неформальній освіті, зокрема активні її форми, є психологічними методами, зорієнтованими на розвиток особистості та сприяють розвитку вищих, духовних якостей, розкриттю її духовного потенціалу;

у неформальній освіті дорослих формуються особливі умови завдяки використанню особистісно- розвивальної моделі, активних методів і форм навчання та гуманізації освітнього процесу;

психолог у ролі вчителя неформальної освіти, використовуючи особливі умови, може спрямовувати практичну діяльність на духовно-моральний розвиток дорослих.

У сучасному суспільстві набуває актуальності питання духовно-морального розвитку особистості дорослої людини. Знайти рішення цього питання можна в рамках неформальної освіти, що може залучати особливі умови для особистісного розвитку, серед яких: а) реалізація особистісно-розвивальної моделі організації педагогічного процесу; б) застосування освітніх активних методів і форм, що ідентичні з психологічними та зорієнтовані на стійку мотивацію до саморозвитку та формування особистісних якостей; в) гуманістичний підхід в освіті дорослих, спрямований на особистість та відповідає принципу практичної психології, де головним предметом є особистість та її унікальність, переживання людиною світу й усвідомлення місця у ньому, що сприяє особистісному розвитку.

Оскільки неформальна освіта дорослих передбачає здійснення педагогічної діяльності психологом у межах просвітницької, профілактичної, консультаційної, корекційно-відновлювальної, розвивальної діяльностей, то корисним буде поєднання сприятливих особливостей неформальної освіти з функціональними можливостями практикуючого психолога для духовно-морального розвитку особистості дорослої людини. Ефективний результат такого освітнього процесу можна набути за умови власного духовного розвитку вчителя та постійної практичної роботи дорослого учня над собою, а також безперервного прагнення до самовдосконалення.

Напрямами подальших досліджень можуть стати вивчення професійної діяльності психолога щодо 14 особистісного розвитку дорослої людини в сучасному інформаційному суспільстві та дослідження умов Інтернет-простору для духовно-морального розвитку особистості.

неформальний освіта психолог моральний

1. Коберник О. М. Організація виховного процесу на засадах психолого-педагогічного проектування [Електронний ресурс] / О. М. Кобернік // Педагогические науки. - 2010. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_ NPRT_2010/Pedagogica/66947.doc.htm. - Назва з екрана.

2. Овчарова Р. В. Практическая психология образования : учеб. пособие для студ. психол. фак. ун-тов / Р. В. Овчарова. - М. : Академия, 2003. - 448 с.

3. Аніщенко О. В. Структура, процедура конструювання і практична реалізація технологій навчання дорослих / О. В. Аніщенко // Сучасні технології освіти дорослих: посібник. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. - С. 6-35.

4. Гусейнова Е. І. Неформальна освіта дорослих у США [Електронний ресурс] / Е. І. Гусейнова, А. В. Галинсь- ка // Педагогічні науки: Стратегічні напрями реформування системи освіти. - 2013. - Режим доступу: http:// www.rusnauka.com/11_NPE_2013/Pedagogica/4_131970. doc.htm. - Назва з екрана.

5. Гусейнова Е. І. Неформальна освіта як важливий елемент безперервної освіти [Електронний ресурс] / Е. І. Гусейнова, Ю. М. Лук'янова // Педагогічні науки: Стратегічні напрями реформування системи освіти. - 2012. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/11_ NPE_2012/-Pedagogica/4_106261.doc.htm. - Назва з екрана.

6. Зінченко С. В. Неформальна освіта дорослих: психологічний контекст / С. В. Зінченко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. - 2014. - №. 1. - С. 87-93. - (Серія : Педагогіка).

7. Зінченко С. В. Психологічні особливості неформальної освіти дорослих / С. В. Зінченко // Наукова еліта у розвитку держав : зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 9-10 жовт. 2012 р.). - Київ : М-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т екології економіки і права ; Мала академія наук України, 2013. - Вип. 2. - С. 87-90.

8. Зінченко С. В. Соціально-психологічні аспекти технологій освіти дорослих / С. В. Зінченко // Сучасні технології освіти дорослих : посібник. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. - С. 103-135.

9. Карпенко М. Освіта протягом життя: світовий досвід і українська практика [Електронний ресурс] / М. Карпенко // Аналітична записка. - Режим доступу: http://www. niss.gov.ua/artides/252/. - Назва з екрана.

10. Лук'янова Л. Б. Тренінгові технології в освіті дорослих / Л. Б. Лук'янова // Сучасні технології освіти дорослих : посібник. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. - С. 36-69.

11. Хатунцева С. М. Саморозвиток як компонент самовдосконалення вчителя / С. М. Хатунцева // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. - Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014. - Вип. 45. - С. 168-179.

12. Шадриков В. Д. Психология деятельности и способности человека : учеб. пособ. / В. Д. Шадриков. - М. : Логос, 1996. - 2-е изд., перераб. и доп. - 320 с.

13. Терьохіна Н. Неформальна освіта як важлива складова системи освіти дорослих / Н. Терьохіна // Порівняльно-педагогічні студії: Освітні системи та інституції. - 2014. - № 6 (20). - С. 109-114.

14. Курлянд З. Н. Теорія і методика професійної освіти / З. Н. Курлянд, І. О. Бартєнєва та ін. // Теорія і методика професійної освіти : навч. посіб. - Київ : Знання, 2012. - 392 с.

References

1. Kobemyk, O. M. (2010). Orhanizatsiia vykhovnoho protsesu na zasadakh psykholoho-pedahohichnoho proektu-vannia [Organization of educational process on the basis ofpsychological and pedagogical design]. Pedahohycheskye nauky - Pedagogical sciences. Retrieved from http://www.rusnauka.com/14_ NPRT_2010/Pedagogica/66947.doc.htm. [in Ukrainian].

2. Ovcharova, R. V (2003). Praktycheskaia psykholohyia obrazovanyia [Practicalpsychology of education]. Moscow [in Russian].

3. Anishchenko, O. V. (2013). Struktura, protsedura konstruiuvannia i praktychna realizatsiia tekhnolohii navchannia doroslykh [Structure, procedure of designing and practical implementation of adult education technologies]. Suchasni tekhnolohii osvity doroslykh - Modern technologies of adult education: manual. Kirovohrad [in Ukrainian].

4. Huseinova, E. I., Halynska, A. V (2013). Neformalna osvita doroslykh u SShA [Non-formal adult education in the US]. Pedahohichni nauky: Stratehichni napriamy reformuvannia systemy osvity - Pedagogical sciences: Strategic directions of reforming the education system. Retrieved from: http://www. rusnauka.com/11_NPE_2013/Pedagogica/4_131970.doc.htm. [in Ukrainian].

5. Huseinova, E. I., Lukianova, Yu. M. (2012). Neformalna osvita yak vazhlyvyi element bezperervnoi osvity [Informal education as an important element of continuous education]. Pedahohichni nauky: Stratehichni napriamy reformuvannia systemy osvity. - Pedagogical sciences: Strategic directions of reforming the education system. Retrieved from: http://www. rusnauka.com/11_NPE_2012/-Pedagogica/4_106261.doc.htm. [in Ukrainian].

6. Zinchenko, S. V. (2014). Neformalna osvita doroslykh: psykholohichnyi kontekst [Non-formal adult education: the psychological context]. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy - Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives. 1, 87-93 [in Ukrainian].

7. Zinchenko, S. V (2013). Psykholohichni osoblyvosti neformalnoi osvity doroslykh [Psychological peculiarities of adult non-formal education]. Naukova elita u rozvytku derzhav - Scientific elite in the development of states. Kyiv. Vol. 2, 87-90 [in Ukrainian].

8. Zinchenko, S. V. (2013). Sotsialno-psykholohichni aspekty tekhnolohii osvity doroslykh [Socio-psychological aspects of technologies of adult education]. Suchasni tekhnolohii osvity doroslykh - Modern technologies of adult education. Kirovohrad [in Ukrainian].

9. Karpenko, M. Osvita protiahom zhyttia: svitovyi dosvid i ukrainska praktyka [Education throughout life: world experience and Ukrainian practice]. Analitychna zapyska - Analytical note. Retrieved from: http://www.niss.gov.ua/ articles/252 [in Ukrainian].

10. Lukianova, L. B. (2013). Treninhovi tekhnolohii v osviti doroslykh [Training technologies in the education of adults]. Suchasni tekhnolohii osvity doroslykh - Modern technologies of adult education. Kirovohrad [in Ukrainian].

11. Khatuntseva, S. M. (2014). Samorozvytok yak komponent samovdoskonalennia vchytelia [Self-development as a component of self-improvement of a teacher]. Pedahohika ta psykholohiia - Pedagogics and Psychology: Sb. sciences Ave. Kharkiv. Vol. 45, 168-179 [in Ukrainian].

12. Shadrykov, V D. (1996). Psykholohyia deiatelnosty y sposobnosty cheloveka [Psychology of human activity and ability]. 2nd ed. Moscow [in Russian].

13. Terokhina, N. (2014). Neformalna osvita yak vazhlyva skladova systemy osvity doroslykh [Informal education as an important component of the adult education system]. Porivnialno-pedahohichni studii: Osvitni systemy ta instytutsii - Comparative and pedagogical studios: Educational systems and institutions. 6 (20), 109-114 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru