Рухова активність як фактор профілактики шкідливих звичок у студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рухова активність як фактор профілактики шкідливих звичок у студентів

Актуальність досліджуваної проблеми визначається тим, що рухова активність є складовою здорового способу життя студентів. Студентська молодь, яка в умовах розбалансування системи вузівського фізичного виховання, швидко втрачає мотивацію до занять руховою активністю і все частіше захоплюється тютюнопалінням, вживанням алкоголю, іншими шкідливими звичками. Як результат, зростає кількість студентів з ослабленим здоров'ям, знижується успішність їх навчання. Метою статті є вивчення фактору впливу занять руховою активністю на показники кількості студентів з шкідливими звичками до тютюнопаління та вживання алкоголю. Методи дослідження: аналізу та узагальнення документів обліку фізкультурної і спортивної діяльності студентів (для визначення обсягу й характеру їх рухової активності); анонімне анкетування (для визначення показників кількості студентів з шкідливими звичками); порівняльного аналізу (для визначення фактору впливу занять руховою активністю на показники кількості студентів з шкідливими звичками). Визначено показники кількості осіб, які мають схильність до вживання алкоголю та звичку до тютюнопаління серед студентів чоловічої та жіночої статі. Виявлено тенденцію до зростання кількості осіб, які мають схильність до вживання алкоголю та звичку до тютюнопаління серед студентів чоловічої та жіночої статі на старших курсах. Доведено, що заняття руховою активністю є дієвим фактором профілактики шкідливих звичок до тютюнопаління та вживання алкоголю як серед студентів чоловічої, так і серед студентів жіночої статі.

Рухова активність студентів є предметом досліджень вчених та спеціалістів різних галузей наук. Особливо актуальною ця проблема стає в наш час, коли Україна переживає складний період становлення незалежної держави і реформування суспільно-економічних відносин. Як свідчить історичний досвід, період інтенсивних реформ завжди негативно відбивається на соціальній сфері. Не винятком є розвиток фізичної культури та спорту, зокрема серед студентської молоді, яка в умовах розбалансування системи вузівського фізичного виховання (фізичне виховання перестало бути обов'язковою навчальною дисципліною) швидко втрачає мотивацію до занять руховою активністю і все частіше захоплюється тютюнопалінням, вживанням алкоголю, іншими шкідливими звичками. Як результат, зростає кількість студентів з ослабленим здоров'ям, знижується успішність їх навчання. Все наведене підвищує значимість предмету наших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Рухова активність завжди була важливою складовою здорового способу життя, що впливає практично на всі сфери життя людини. Вчені наголошують, що у зв'язку з гіподинамічним характером життєдіяльності здоров'я студентів має тенденцію до погіршення [2, с.82]. Що стосується взаємозв'язку між здоров'ям та способом життя, то він найбільш повно представляється як активна діяльність людей, спрямована на загартування організму, боротьбу зі шкідливими звичками, зміцненням здоров'я та профілактикою факторів ризику. Крім цього, слід враховувати чинники, що обумовлюють спосіб життя людини, а саме: ставлення до паління, алкоголю, наркотичних речовин [1, с.6-9; 4, с.378]. Як вважають В.І. Григор'єв та М.О.Третьяков формування здорового способу життя студентів є актуальним завданням. Воно передбачає організацію їх рухової активності, проведення гігієнічних, загартовуючих заходів, профілактику шкідливих звичок [3, с.155]. Рухова активність є головним фактором оздоровлення організму, тому що вона сприяє вдосконаленню захисних сил організму, підвищує його енергетичний потенціал. Під дією фізичних навантажень покращується діяльність всіх органів і систем організму, підвищується працездатність, зміцнюється фізичне та психічне здоров'я [4,с.378].

Метою статті є вивчення фактору впливу занять руховою активністю на показники кількості студентів з шкідливими звичками до тютюнопаління та вживання алкоголю.

Завдання дослідження. 1. Визначити показники кількості студентів, що мають схильність до вживання алкоголю та звичку до тютюнопаління. 2. Дослідити вплив рухової активності на показники кількості студентів з шкідливими звичками до тютюнопаління та вживання алкоголю серед осіб чоловічої та жіночої статі.

Методи дослідження: аналізу та узагальнення документів обліку фізкультурної і спортивної діяльності студентів (для визначення обсягу й характеру їх рухової активності); анонімне анкетування (для визначення показників кількості студентів з шкідливими звичками); порівняльного аналізу (для визначення фактору впливу занять руховою активністю на показники кількості студентів з шкідливими звичками).

Виклад основного матеріалу. До досліджень було залучено 172 студенти ДВНЗ «УжНУ» віком від 17 до 22 років.

До осіб з вказаною шкідливою звичкою зараховувалися студенти, які вживають алкоголь не менше двох разів на тиждень. Показники отримані за результатами анонімного анкетування. Як видно з рисунку динаміка показників кількості студентів, що студентів чоловічої та жіночої статі, відрізняються між собою. Серед студентів чоловічої статі осіб з цією шкідливою звичкою майже вдвічі більше, ніж серед студентів жіночої статі. Однак очевидною є тенденція до збільшення кількості студентів чоловічої статі, що систематично вживають алкоголь, на старших курсах. В меншій мірі така тенденція до зростання спостерігалася серед студентів жіночої статі. Особливо помітним є збільшення цього показника на другому курсі як у жінок, так і у чоловіків. Загалом середній показник студентів, які мають схильність до вживання алкоголю серед чоловіків складає 7,7% осіб, а серед жінок - 4,1% осіб.

Для виявлення кількості студентів зі звичкою до тютюнопаління також було проведено анонімне анкетування, в якому прийняло участь 182 студенти. До осіб з вказаною шкідливою звичкою зараховувалися студенти, які вживають не менше двох пачок сигарет на тиждень. Як видно з рисунку динаміка показників кількості студентів, що мають звичку до тютюнопаління серед студентів чоловічої та жіночої статі значно відрізняються між собою. Студентів чоловічої статі з цією шкідливою звичкою майже 2,5 разів більше, ніж студентів жіночої статі. Однак очевидною є тенденція до збільшення кількості студентів з цією шкідливою звичкою, як чоловічої так і жіночої статі, на старших курсах. В більшій мірі така тенденція до зростання спостерігалася серед студентів жіночої статі. Особливо помітним є збільшення цього показника на другому курсі у жінок. Загалом середній показник студентів, які мають звичку до тютюнопаління серед чоловіків складає 16,1% осіб, а серед жінок - 5,9% осіб.

З метою вивчення фактору впливу занять руховою активністю на показники кількості осіб з схильністю до вживання алкоголю підібрано три групи студентів: перша - студенти, які тривалий час займаються спортом; друга - студенти, які займаються руховою активністю не менше 2-х разів на тиждень; третя - студенти, які не відвідують занять руховою активністю. За результатами анонімного опитування в зазначених групах було виявлено студентів, схильних до вживання алкоголю, та таких, що мають звичку до тютюнопаління.

В таблиці 1 подані показники кількості студентів чоловічої статі, які мають схильність до вживання алкоголю. Результати обстеження свідчать, що кількість студентів, які тривалий час займаються спортом і приймають участь у спортивних заходах у вищому навчальному закладі, мають найменшу схильність до вживання алкоголю. Загальна кількість таких студентів з найвищим показником рухової активності складає 2,1%. Трохи вищим є цей показник у студентів, які займаються руховою активністю не менше 2-х разів на тиждень. Його середнє значення - 3,4%. Студенти, які не відвідують занять руховою активністю, мають найвищий показник кількості студентів чоловіків, які мають схильність до вживання алкоголю - 11,8% (р<0,05). При цьому очевидною є тенденція до збільшення цього показника у старших курсів.

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

активність студент алкоголь анкетування

В таблиці 4 подані показники кількості студентів жіночої статі, які мають звичку до тютюнопаління. Результати обстеження свідчать, що кількість студентів, які тривалий час займаються спортом і приймають участь у спортивних заходах у вищому навчальному закладі, мають незначну схильність до тютюнопаління. Загальна кількість таких студентів з найвищим показником рухової активності складає 1,4%.

Нижчим виявився цей показник у студентів, які займаються руховою активністю не менше 2-х разів на тиждень. Його середнє значення - 3,7%. Студенти жіночої статі, які не відвідують занять руховою активністю, мають найвищий показник кількості студентів, які мають звичку до тютюнопаління - 6% (р<0,05). Також є очевидною тенденція до збільшення цього показника у старших курсів.

Таблиця 4

активність студент алкоголь анкетування

Дані дослідження підтверджують гіпотезу про те, що заняття руховою активністю є дієвим фактором профілактики шкідливих звичок до тютюнопаління та вживання алкоголю як серед студентів чоловічої, так і серед студентів жіночої статі.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Визначено, що показники кількості студентів, які мають схильність до вживання алкоголю серед чоловіків складає 7,7% осіб, а серед жінок - 4,1% осіб; середній показник осіб, які мають звичку до тютюнопаління серед студентів чоловічої статі складає 16,1% осіб, а серед студентів жіночої статі - 5,9% осіб. Доведено, що заняття руховою активністю є дієвим фактором профілактики шкідливих звичок до тютюнопаління та вживання алкоголю як серед студентів чоловічої, так і серед студентів жіночої статі. Так особи, які не займалися руховою активністю, мали найвищий показник кількості студентів чоловіків зі схильністю до вживання алкоголю 11,8% (р<0,05); серед студентів жіночої статі, цей показник був значно меншим - 1,8% (р>0,05); також особи, які не займалися руховою активністю, мали найвищий показник кількості студентів чоловіків зі звичкою до тютюнопаління - 16,3% (р<0,05); серед студентів жіночої статі, цей показник був меншим

6% (р<0,05). Виявлено, що кількість студентів з звичкою до тютюнопаління та вживання алкоголю на старших курсах була майже в 2 рази більшою. В подальших дослідженнях доцільно вивчити засоби профілактики шкідливих звичок до тютюнопаління та вживання алкоголю як комплексну проблему з визначенням величини вкладу кожного фактору у загальний результат.

Список використаної літератури

1.Анікєєв Д. М. Проблеми формування здорового способу життя студентської молоді /Д.М. Анікєєв //Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблеми фізичного виховання і спорту. - 2009. № 2. - С.6-9.

2.Довгопол О.М. Оптимізація оздоровчо-фізкультурної активності студентів. Матеріали всеукраїнської конференції «Фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів: здобутки, проблеми та шляхи їхнього вирішення в контексті вимог Болонської декларації» /О.М.Довгопол, Н.А.Уткіна, С.П.Могилко. - К.: ТОВ «Козарі», 2007. - С.82.

3.Теорія и методика фізичного виховання: загальні основи теорії і методики фізичного виховання. Підручник для студентів вищих навчальних закладів фізичної культури і спорту/Під ред. Т.Ю.Круцевич. - К.: НУФВСУ «Олімпійська література», 2008. - Т-2. - С.155-173.

4.Provska J. Movement Activity of the Secondary Schools Female Pupils. Збірник наукових статей ІІ Міжнародної конференції (м. Дрогобич, Україна, 22-23 травня 2003). - Дрогобич: Коло, 2003. - C.378.

Размещено на Allbest.ru