Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Забезпечення якості освіти є пріоритетним напрямом розвитку системи вищої освіти в Україні, що обумовлено її активним реформуванням, входженням до Європейського освітнього простору. У свою чергу, внутрішнє забезпечення якості пов'язане із якістю освітнього середовища. Наявність відповідних умов, впливів, можливостей для якісної підготовки фахівців є основою якісного результату: отримання кваліфікацій, особистісно-професійного розвитку, успішності випускників вишів у соціальній та професійній сфері.

Забезпечення якості у закладі вищої освіти передбачає організацію постійних процедур вимірювання, моніторингу, оцінки його функціонування та розвитку, відповідно до певних стандартів, еталонних або бажаних значень. Тому актуальним є розроблення підходів до вивчення стану умов, процесів, ресурсів, факторів, що впливають на якість освіти у вищому навчальному закладі з урахуванням цивілізаційних змін, трансформацій суспільства, потреб і вимог внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів (держави, ринку праці, закладів освіти, науково-педагогічних працівників, студентів).

Управління якістю потребує всебічної достовірної інформації від суб'єктів освітнього процесу. У зв'язку з цим, важливим завданням закладів вищої освіти (ЗВО) є не тільки використання локальних емпіричних досліджень для розв'язання окремих актуальних питань, а й розроблення системи соціально-психологічних досліджень як інструменту інформаційного та аналітичного супроводу внутрішнього забезпечення якості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про увагу до питання якості освітнього середовища вищого навчального закладу у вітчизняній і зарубіжній теорії та практиці. Серед наукових робіт, що розглядають організацію та проведення соціально-психологічних досліджень для визначення його стану, можна виділити наступні аспекти:

1) пошук методологічного інструментарію для визначення якісних характеристик освітнього середовища, зокрема методу гуманітарної експертизи (Л. Каніщева [5]; психологічного моніторингу освітнього середовища [С. Гура, М. Кіневич [3], використання соціологічних опитувань (І. Дружиніна, Л. Сорокіна [4]);

2) організацію зворотного зв'язку від зацікавлених сторін щодо якості освітнього середовища закладу вищої освіти, зокрема, студентів як основних споживачів освітніх послуг (Л. Алдерман, С. Тоwерс, С. Баннах [9]); студентів та роботодавців як основи якісної оцінки освітніх програм (O. Белаш, M. Попов, Н. Ряхов [11];

3) дослідження задоволеності студентів для підвищення якості освітніх послуг вищих навчальних закладів (Н. Василькова [2], І. Тавлуй, В. Дубровін [8]);

4) емпіричні дослідження взаємодії суб'єктів освітнього процесу з освітнім середовищем, зокрема, соціальної комфортності (П.А. Кисляков [6], соціально - психологічної адаптації студентів до умов освітнього середовища (Ю.О. Бахонкова, В.В. Третяченко) [1].

Дослідження учених та практиків спрямовані на вирішення окремих методологічних, методичних, змістовних питань забезпечення якості освітнього середовища. Разом з тим, представлення системи соціально-психологічних досліджень для визначення якості освітнього середовища закладу вищої освіти вимагає подальших розробок.

Мета статті - обґрунтування та висвітлення системи соціально-психологічних досліджень освітнього середовища як інформаційно-аналітичного супроводу забезпечення якості у вищому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття "якість освітнього середовища закладу вищої освіти" пов'язано із поняттями "якість вищої освіти" та "забезпечення якості".

Характеризуючи традиційні концепції, А.В. Астін виокремлює три точки зору щодо високої досконалості в галузі освіти: як уявлення з позицій репутації, ресурсів та результатів [10]. Загальними характеристиками якості вищої освіти є відповідність освітніх процесів, умов та результатів цільовим пріоритетам стейкхолдерів вищої освіти. "Якість, хоч це і складно визначити, є здебільшого результатом взаємодії між викладачами, студентами та навчальним середовищем закладу. Забезпечення якості повинно гарантувати навчальне середовище, в якому зміст програм, навчальні можливості та ресурсне забезпечення відповідають цій меті" [13, с.6-7]

За Стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському освітньому просторі вищої освіти (ESG), внутрішнє забезпечення якості у ЗВО здійснюється за наступними напрямами: "Політика щодо забезпечення якості", "Розроблення і затвердження програм", "Студентоцентроване навчання, викладання та оцінювання", "Зарахування, досягнення, визнання та атестація студентів", "Викладацький персонал", "Навчальні ресурси та підтримка студентів", "Інформаційний менеджмент", "Публічна інформація", "Поточний моніторинг і періодичний перегляд програм", "Циклічне зовнішнє забезпечення якості" [13].

Якість освітнього середовища закладу вищої освіти характеризується якістю його складових компонентів, відповідністю освітніх цілей, якістю освітніх результатів, задоволеністю освітніх потреб стейкхолдерів вищої освіти.

При узгодженні понять якості вищої освіти та якості компонентів освітнього середовища простежується взаємозв'язок, а саме: відповідність результатів освітнім цілям узгоджується з ціннісно-орієнтаційним компонентом освітнього середовища; якість освітніх програм - із змістовно-методичним; якість процесів - з організаційно-діяльнісним; якість взаємодії учасників освітнього процесу між собою і середовищем - з соціально-психологічним; якість можливостей та ресурсів - з інформаційно-комунікаційним та просторово-предметним.

Забезпечення якості - це "тривалий, безперервний процес оцінювання (оцінки, моніторингу, гарантування, підтримки і поліпшення) якості системи вищої освіти" [14]. Одним із інструментів оцінювання стану якості освітнього середовища є організація та системне отримання зворотного зв'язку від учасників освітнього процесу шляхом проведення соціально-психологічних досліджень.

Побудова системи соціально-психологічних досліджень якості освітнього середовища (ОС) передбачає основні складові: цільову, змістовну, організаційну, результативну, управлінську (рис.1).

Перша, цільова складова полягає у визначенні цілей проведення соціально - психологічних досліджень, пов'язаних із завданнями системи внутрішнього забезпечення якості у закладі вищої освіти, вирішення таких актуальних питань, як:

1) надання достовірної інформації для управління якістю, формування політики якості, постійного поліпшення якості;

2) виявлення факторів та взаємовідносини, що сприяють/заважають підвищенню якості освітньої діяльності закладу вищої освіти та результатів якості освіти;

3) визначення співвідношення очікувань стейкхолдерів і результатів якості освіти у ЗВО. Друга, змістовна складова відображає визначення тематики та змісту соціально-психологічних досліджень і будується за наступними концептами:

1) дослідження стану компонентів освітнього середовища та отримання загального уявлення про якість освіти;

2) дослідження факторів впливу на особистісно-професійний розвиток студентів під час підготовки у закладі вищої освіти.

Відповідно до визначених нами компонентів освітнього середовища, зміст соціально-психологічних досліджень, спрямованих на вивчення їх якості з урахуванням Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості у Європейському освітньому просторі [13], полягатиме у наступному.

якість освіта освітнє середовище

Для вивчення якості ціннісно-орієнтаційного компонента потрібні такі дослідження, як вивчення ціннісних орієнтацій щодо забезпечення якості, лояльності та прихильності суб'єктів освітнього процесу до навчального закладу, особливостей елементів корпоративної культури.

Уявлення про якість соціально - психологічного компоненту нададуть дослідження якості контингенту студентів (когнітивної сфери, актуальних навичок, здібностей); якості потенціалу науково-педагогічних працівників; якості спілкування, взаємодії та підтримки внутрішніх стейкхолдерів, що впливають на освітні результати; соціально-психологічного корпоративного клімату, комфортності освітнього середовища.

Одним із ключових аспектів забезпечення якості є розроблення освітніх програм, їх постійне оновлення та реалізація. Тому актуальними є проведення досліджень змістовно-методичного компоненту освітнього середовища. Вони будуються на основі отримання зворотного зв'язку від зацікавлених сторін (студентів, викладачів, роботодавців) про якість освітніх програм, змісту навчальних та дослідних завдань, способів навчально-методичного забезпечення, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчання, засобів електронного навчання.

Важливим є вивчення стану інформаційно-комунікаційного компонента, оскільки організація оперативного та прозорого обігу інформації є функцією інформаційного менеджменту. Цьому сприятимуть дослідження стану інформаційного забезпечення, інформаційно-комунікаційних процесів, зручності інформаційної інфраструктури у закладі вищої освіти.

Отримання зворотного зв'язку від суб'єктів освітнього процесу про якість студентоцентрованого освітнього процесу, якість науково-дослідної, інноваційної, управлінської діяльності дозволить оцінити стан організаційно-діяльнісного компонента освітнього середовища.

Значну роль щодо забезпечення якості освіти відіграє такий компонент як фізичне та віртуальне просторово-предметне оточення, можливості якого швидко зростають. Це пов'язано із: по-перше, розвитком уваги до полі функціональних центрів з особливою організацією простору, обладнання, режиму для передачі (обміну, отримання) досвіду, зокрема освітніх коворкінгів та хабів; по-друге, - розвитком інформаційно-комунікаційних, мережевих, мобільних технологій. Тому соціально - психологічні дослідження дозволять вивчити просторо-предметного компонента на підтримку взаємодії викладачів, студентів, представників ринку праці.

Спираючись на матеріали Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко [7] щодо особливостей розвитку студентів і формування їх як майбутніх фахівців, представимо другий концепт соціально-психологічних досліджень, який спрямовано на вивчення умов, факторів впливу на якість поетапного особистісно-професійного становлення та розвитку студентів (табл.1).

Таблиця 1. Соціально-психологічні дослідження умов поетапного особистісно-професійного становлення та розвитку студентів в освітньому середовищі закладу вищої освіти

Третя, результативна складова системи соціально-психологічних досліджень відображає:

1) задоволеність освітніх потреб та якістю освітніх послуг основних зацікавлених сторін у результатах вищої освіти;

2) додану вартість якості освіти;

3) віддалені результати освіти випускників закладу вищої освіти.

Ключовою оцінкою якості освітнього середовища закладу вищої освіти є вивчення задоволеності студентів якістю освітніх програм, якістю студентоцентрованого навчання, викладання та оцінювання, якістю умов та ресурсів навчання і проживання у гуртожитках; задоволеності роботодавців якістю підготовки випускників; задоволеності науково-педагогічних працівників умовами, ресурсами, підтримкою закладу вищої освіти.

Опитування студентів широко використовується у міжнародній та вітчизняній практиці для визначення задоволеності якістю освіти. Наприклад національне опитування студентів (National Student Survey [12]) у Великобританії, будуються за такими блоками питань: викладання, оцінювання та зворотній зв'язок, академічна підтримка, навчальні ресурси, особистий розвиток, загальне враження.

Одним із підходів для дослідження результатів якості освітнього середовища може бути використаний підхід "доданої вартості", на який звернули увагу при визначенні якості освіти в 90-х роках у США. "У найпростішому вигляді концепція доданої вартості в досконалості зосереджує увагу на змінах у студентів на початку та кінці навчальної програми. Найбільш "відмінна" програма, з цієї точки зору, є така, що сприяє найкращому навчанню або зростанню" [10, с.14-15].

У контексті нашого дослідження використання даного підходу полягатиме у вивченні характеристик особистісно-професійного розвитку та саморозвитку студентів на початку та по завершенні навчання у закладі вищої освіти. До таких характеристик належать: загальні та професійні компетентності, актуальні навички. Наприклад, навички спілкування та взаємодії, емоційний інтелект, нестандартне, адаптивне, критичне мислення, віртуальна співпраця, здатність працювати в умовах невизначеності та складності завдань.

На думку А.В. Астіна, "досконалість наших шкіл та коледжів може бути суттєво покращена шляхом впровадження підходу додаткової вартості, який забезпечить студентам, викладачам та адміністраторам регулярний зворотний зв'язок про те, як студенти витрачають свій час і наскільки вони насправді навчаються на своїх курсах та програмах" [10, с.14-15].

Дослідження якості результатів освітнього середовища закладу вищої освіти буде незавершеним без вивчення віддалених результатів, а саме соціальних, професійних, особистісних змін випускників. Зворотній зв'язок від випускників надасть уявлення про їх подальшу успішність як особистості, професіонала, громадянина, сім'янина; дозволить виявити значення освітнього середовища навчального закладу, в якому відбувалося становлення та професійна підготовка випускників, виокремити сильні та слабкі для подальшого покращення якості, зокрема шляхом залучення випускників до розробки освітніх програм, навчального процесу, експертних процедур та іншої співпраці.

Четверта, організаційна складова системи соціально-психологічних досліджень відображає особливості забезпечення умов та процедур їх проведення у закладі вищої освіти (визначення генеральної/вибіркової сукупності респондентів, термінів проведення, розподілу функцій при виконанні досліджень; нормативно-інструктивне, організаційно-методичне, матеріально-технічне забезпечення).

Основними питаннями організації соціально-психологічних досліджень у закладі вищої освіти є:

1. Хто організовує та проводить соціально-психологічні дослідження якості освітнього середовища закладу вищої освіти? Для регулювання якості організації та проведення соціально-психологічних досліджень головна відповідальність за організацію, виконання, підготовку аналітичних звітів покладається на відділи (центри, лабораторії, сектори) забезпечення якості у закладі вищої освіти. Цільові дослідження, які виконуються за потребою розв'язання актуальних питань якості освіти можуть проводитися функціональними структурними підрозділами, окремими працівниками закладу вищої освіти (практичними психологами, соціологами, провідними фахівцями, науковими та науково-педагогічними працівниками), органами студентського самоврядування у межах їх повноважень.

2. Як організовуються та проводяться соціально-психологічні дослідження якості освітнього середовища?. Перелік соціально - психологічних досліджень має бути спланований, графік їх організації та проведення - затверджений у закладі вищої освіти. Доцільно, щоб більшість соціально - психологічних досліджень якості освітнього середовища мала моніторинговий характер, що дозволить відстежувати динаміку його розвитку. Спектр методів дослідження достатньо різноманітний, переважно це емпіричні методи збору інформації (опитування, фокус-групи, методи соціометрії та соціоніки, тестування, педагогічний експеримент, спостереження). Враховуючі об'єми збору та обробки результатів, застосовуються технології онлайн-опитувань.

3. Для кого проводяться соціально-психологічні дослідження якості освітнього середовища закладу вищої освіти? Результати соціально-психологічних досліджень можуть бути корисними для основних стейкхолдерів вищої освіти: студентів, викладачів, керівників структурних підрозділів (кафедр, факультетів, функціональних відділів), адміністрації вищого навчального заклад, батьків, роботодавців. Результати досліджень мають бути висвітлені, доведені до замовників та цільових груп дослідження відповідно їх функціональних обов'язків в узагальненому вигляді та/або надані особисто респондентам.

П'ята, управлінська складова полягає у системному аналізі результатів соціально-психологічних досліджень, їх висвітленні для внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів, виокремленні сильних та слабких позицій, прийнятті відповідних управлінських рішень для забезпечення та покращення якості, створення людиноцентрованого, заохочувального освітнього середовища закладу вищої освіти.

Доведення результатів соціально - психологічних досліджень до учасників освітнього процесу (керівників різного рівня, викладачів, студентів) дозволяють побачити узагальнені результати спільних зусиль, власний внесок, спланувати та реалізувати подальші кроки щодо створення заохочувального, фасилітативного, адаптивного середовища, що підтримує суб'єктів в їх прагненнях особистісно-професійного розвитку, саморозвитку та самореалізації.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму