Особливості організації професійної підготовки вчителів математики на засадах гендерно-орієнтованого підходу у Німеччині

- інтерактивна компетентність: навички гендерно-сенситивної організації інтерактивних процесів в класі (вимір реалізації навчального процесу);

- особистісна компетентність: здатність рефлексувати відносно власної біографії як представника певного гендеру і пов'язаних з цим гендерних образів і гендерних норм, а також здатність рефлексувати стосовно гендерних атрибуцій, очікувань і оцінювання в шкільній практиці (вимір саморефлексивності) [6].

По-друге, враховуючи велике значення гендерних знань для області шкільної освіти, повинні передаватися центральні теоретичні концепції та навчально-методичні підходи для гендерно-сенситивної розробки уроків математики, котрі можуть виявити в процеси викладання та навчання гендерно-стереотипні звуження і однобічності.

По-третє - і це очевидно має центральне значення для професіоналізації майбутніх вчителів - зважаючи на неминучу «заплутаність» процесів «конструювання гендеру» в школі як інституції та через шкільне навчання - семінар має на меті забезпечити набуття здатності усвідомлювати та змінювати власні професійні дії, процеси взаємодії і спілкуватися стосовно - можливо, ненавмисного (несвідомого) - гендерностереотипізованого впливу.

По-четверте, семінар націлений на формування компетентностей, які забезпечать студентів здатністю до саморефлексії в майбутній педагогічній практиці. Це включає в себе критичне осмислення своїх власних гендерно-специфічних поглядів і відносин, а також відповідних інституційних умов та настанов (наприклад, стосовно гендерної ієрархії і гендерної сегрегації в шкільних навчальних програмах і навчальних матеріалах).

Оскільки всі окреслені чотири аспекти гендерної компетентності систематично контактують один з одним, вони - з різним акцентом - є частинами кожної сесії курсу. німецький освіта математичний

Зважаючи на необхідність посиленої практичної спрямованості підготовки вчителів в університетах при дидактично-методичній концепції модульного елементу застосовувався підхід «дидактично методичного біплана». Ця методика гарантує, що деякі відповідні дидактично-методичні підходи, необхідні для тендерно-сенситивної організації викладання математики, інтегровані в дидактично-методологічну концепцію самого курсу і, таким чином, особливо сприяють набуттю студентами досвіду.

При розробці куррикулярного і дидактично-методичного забезпечення курсу були враховані результати гендерно-орієнтованих, професійно-наукових та професійно-дидактичних дискусій в галузі математики та гендерно-орієнтованих досліджень в сфері шкільної та вищої освіти, а також результати соціально-педагогічних досліджень [6].

Стосовно навчальної шкільної практики майбутніх вчителів математики глибоко розглядаються виміри «організації навчального процесу» і «реалізації навчального процесу», а також такі проблемні сфери, як репродукція гендерних стереотипів і хибних знань, пов'язаних з гендерною проблематикою, в процесі гендерносенситивного викладання математики.

Завдяки використанню навчальних відео і апробації методів спостереження за навчальним процесом передаються практичні інструменти для рефлексії і подальшого розвитку гендерно-орієнтованої (власне) математичної освіти.

Курс включає в себе п'ять академічних одиниць або тематичні блоків, які коротко описані нижче.

Перший блок зосереджено - починаючи з результатів досліджень і закінчуючи ставленням до математики («математичні переконання») - на першому етапі на математичних уявленнях студентів і вплив цих уявлень на майбутнє викладання цього предмета, а також на власне розуміння студентами своєї професії.

На другому етапі детально висвітлено зв'язок між математикою і гендером на основі гендерностереотипізованих атрибуцій щодо математичних здібностей, котрі поширені і популяризовані через ілюстровані зображення, та на основі фактичних даних про гендерні відносини в галузі математики з історичної точки зору, з акцентом на маргіналізацію жінок в історії предмета.

Другий блок присвячено емпірично та документально підтвердженим гендерним відмінностям в процесі вивчення математики, котрі розглядаються на прикладах деяких результатів міжнародних порівняльних досліджень з гендерних відмінностей в досягненнях з математики, а також окремо висвітлюється тема математичної самооцінки (Я - концепції).

На відміну від широко розповсюджених гендерностереотипізованих припущень, котрі приписують дівчатам більш низькі математичні здібності і продуктивність, в центрі уваги, з одного боку, знаходиться історична, культурна та контекстно пов'язана неоднорідність, варіабельність або ймовірна стабільність гендерних відмінностей. З іншого боку - з урахуванням ситуації в Німеччині - піднімається питання про причини яскраво виражених гендерних відмінностей в математичної продуктивності, про що свідчать результати міжнародних і національних порівняльних досліджень (TIMSS, PISA, IGLU, IGLU-E, LAU, QuaSUM), а також питання математичної самооцінки (Я - концепції).

З огляду на стійкість (довговічність) припущення про «природність» гендерних відмінностей в центрі уваги третього блоку знаходиться критичний аналіз біологічних пояснень гендерних відмінностей в математиці. Ще одним важливим напрямком виступають твердження ,котрі ґрунтуються на культурних гендерних стереотипах, зокрема, стосовно математики як «чоловічого домену», які репродукуються через гендерно-орієнтовані переконання, очікування і атрибуції батьків, груп однолітків і вчителів. Особливий акцент зосереджено на факторах, що впливають на шкільне життя і навчання.

У четвертому тематичному блоці зосереджено увагу на окремих аспектах організації викладання предмету «математика», які можуть зробити свій внесок у репродукцію гендерноспецифічних галузей знань; висвітлено питання проблематизації наслідків застосування питально - розвивального методу (методу Сократа) в математичній освіті стосовно активної участі студентів в процесі навчання, а також критичний аналіз гендерних образів, котрими оздоблені підручники з математики, а також були представлені альтернативні напрямки для розробки уроків. На основі створених для студентів критеріїв організації гендерно-сенситивного уроку з математики представлені дидактичні підходи і методологічні інструменти для навчання, які однаково цікаві для учнів обох статей і надають простір для пошуку індивідуальних підходів до математики і здобуття предметно-специфічних компетентностей.

П'ятий блок присвячено інтерактивній поведінці вчителів. На додаток до роботи з результатами гендерних відмінностей стосовно розподілу уваги і зворотного зв'язку від вчителів і їх вплив на атрибуції успіху і невдачі в учнів, задається питання з точки зору «конструювання гендеру», як і яким чином через взаємодію між викладачами та студентами "створюються" тендерні відмінності стосовно предмету «математика». Цілком очевидно, що гендерно-орієнтоване навчання потребує постійної рефлексії власної педагогічної діяльності стосовно того, яким чином категорія гендеру є «ефективною», дієвою, чинною в якості орієнтира для очікувань і оцінювання.

Вищезгаданий модульний курс «Математика, школа і гендер», як і планувалося, вивчався в зимовому семестрі 2009/2010 у восьми ВНЗ Німеччини, а саме в Аугсбургському (Universitat Augsburg), Білефельдському (Universitat Bielefeld), Бременському (Universitat Bremen), Гиссенському (Universitat Gieften), Гамбурзькому (Universitat Hamburg), Люнебургському (Universitat Luneburg), Потсдамському (Universitat Potsdam) університетах та вищому педагогічному закладі м. Людвігсбург (PH Ludwigsburg).

Тільки в Гамбургському університеті курс був імплементований безпосередньо в предмет «математика», в інших навчальних університетах - у викладання (дидактику) математики. В Люнебургському університеті курс було впроваджено в якості блокового семінару; в університеті Потсдама передбачалося викладання в якості двогодинних заходів протягом 14-ти днів, інші шість університетів застосували щотижневого заходи (2 години на тиждень).

Обсяг учасників семінару був від 6 до 30 осіб. Курс був в основному, але не виключно, запропонований в програмі ступеня бакалавра. В університеті Потсдама курс був відкритий як для студентів бакалавріату, так і для студентів магістратури, в Бременському університеті - для програми магістра. Учасники семінару вивчали головним чином математику в контексті підготовки вчителів в галузі початкової, головної і реальної школи ( Grund-, Haupt- und Realschulen) , близько чверті з учасників були майбутні вчителі гімназій.

Після апробації курсу «Математика, школа та гендер» («Mathematik, Schule und Geschlecht») в вищезгаданих ВНЗ результати були оцінені та оброблені. Довгостроковою метою проекту є впровадження вищезгаданого курсу в освітні програми професійної підготовки вчителів математики, рефендаріату та в програми підвищення кваліфікації вчителів математики, що наразі активно відбувається.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Інтеграція гендерної проблематики в навчальні плани професійної підготовки вчителів сприяє створенню нових, гендерно-рівноправних курсів професійної підготовки і робить свій внесок в систему вищої освіти стосовно запобіганню гендерного кодування. Незважаючи на певні культурно-історичні відмінності в розвитку України та країн Європейського союзу, перспективним вважаємо використання німецького досвіду в професійній підготовці майбутніх учителів у вітчизняних ВНЗ, оскільки це сприятиме модернізації професійної підготовки майбутніх учителів в умовах міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу.

Список джерел

1. Пазюра Н. В. Гендерне питання в освітній системі КНР / Пазюра Н. В.// Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. /Чернівці: ЧНУ. - 2009. - Вип. 449-450. - С. 98103.

2. Blunck, A. (2009): GenderMathematik - ein Projekt zur Verbesserung der Lehramtsausbildung im Fach Mathematik.Hamburg, [Електронний ресурс] - Режим доступу Кйр: //www. mathematik. uni-dortmund. de/.pdf

3. Budde, J.: Mathematikunterricht und Geschlecht. Empirische Ergebniss und padagogische Ansatze. Bonn, Berlin: BMBF 2009.

4. Jansen-Schulz, Bettina/van Riesen, Katharina (2009): Integrative Gendering in Curricula, Hochschuldidaktik und Aktionsfeldern der LeuphanUniversitat Luneburg. In: Auferkorte- Michaelis, Nicole/Stahr, Ingeborg/Schonborn, Anette/Fitzek, Ingrid (Hg.): Gender als Indikator fur gute Lehre: Erkenntnisse, Konzepte und Ideen fur die Hochschule. Opladen/Farmington Hills: 65-85.

5. Keitel, Christine (2010): Geschlechtererziehung in der Mathematiklehrerinnenaus- und -fortbildung - Ein immer noch verdrangtes Problem? In: Koreuber, Mechthild (Hg.): Geschlechterforschung in Mathematik und Informatik. Eine (inter)disziplinare Herausforderung. Baden-Baden: S. 37-48.

6. Mischau, A. et al. (2010) : Auf dem Weg zu genderkompetenten LehrerInnen im Unterrichtsfach Mathematik. In: Journal Netzwerk Frauen- und Geschlechterforschung NRW 27/2010, S. 29-39.

References