Формування професійної спрямованості особистості майбутнього викладача хореографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування професійної спрямованості особистості майбутнього викладача хореографії

У дослідження психологів та педагогів містяться різні підходи до визначення спрямованості. В.М. Мясищев інтерпретує спрямованість як категорію відносин [5]. Д.Н. Узнадзе розглядає спрямованість як готовність до здійснення певної діяльності [9]. На думку Б.Г. Ананьєва, спрямованість особистості є інтегральною якістю, що містить цілі, які ставить особистість, прагнення, які їй притаманні, мотиви, якими вона керується [1]. Академік С.Л. Рубінштейн не обмежував спрямованість лише одним співвідношенням мотивів і підкреслював, що спрямованість знаходить своє вираження не тільки в потребах особистості, але і в інтересах та ідеалах [7].

У структуру спрямованості входять погляди, переконання, творча активність, ціннісні орієнтації, почуття, смаки, схильності. Спрямованість виявляється в різних сферах життєдіяльності людини - моральній, побутовій, професійній тощо. Творець навчально-методичного комплексу з психолого-педагогічної освіти для вищих навчальних закладів С.О. Сластьонін характеризував спрямованість як складне утворення особистості, що впливає на особливості тенденцій поведінки і дій [5].

Виклад основного матеріалу дослідження. Професійна спрямованість прагнення до ефективної педагогічної праці, досягнення високої результативності у навчанні та вихованні учнів. У професійно обумовлених вимогах до педагога зазначається: професійна спрямованість «є тим каркасом, навколо якого компонуються основні професійно значущі властивості особистості педагога вихователя», що характеризують його соціально-моральну, професійно-педагогічну і пізнавальну спрямованість [5]. Шляхи розв'язання проблеми професійної спрямованості визначаються специфікою самої професії. Професія викладача хореографії пов'язана з мистецтвом, тому саме поняття «професійна спрямованість» майбутнього викладача хореографії визначається як якість особистості, яка містить професійні «художньо-естетичні потреби, інтереси, ідеали, що формуються під впливом професійного середовища і забезпечують успішність процесу освоєння педагогічної діяльності» [1].

Професійна спрямованість майбутніх викладачів хореографії визначає головні мотиви їхнього навчання у педагогічних вишах, позитивно впливаючи на успішність оволодіння курсом гуманітарних, загально - професійних, спеціальних дисциплін і самовиховання. Професійна спрямованість включає певний емоційне позитивне ставлення майбутнього викладача хореографії до своєї професії, стійкий інтерес до неї, схильність займатися різними видами діяльності, в яких втілюється специфіка професії, усвідомлення того, що в професійно-педагогічній діяльності найбільш повно виявляються можливості, сили і здібності особистості.

Класифікується спрямованість майбутнього викладача хореографії наступним чином: рівень, широта, інтенсивність, стійкість, дієвість. Рівень спрямованості визначає суспільну значущість особистості, однак іноді при високому рівні мотивів діяльності спостерігається вузька спрямованість особистості, у зв'язку з чим поняття широти спрямованості має визначальне значення при характеристиці професійної спрямованості особистості.

Інтенсивність спрямованості має різний діапазон, пов'язаний з емоційною забарвленістю: від неясних потягів, усвідомлених бажань, активних прагнень до повної переконаності.

Стійкість спрямованості характеризується її сталістю протягом певного часу, найважливіша якість - дієвість - визначає активність реалізації цілей діяльності. Спрямованість особистості майбутнього викладача хореографії зумовлює її своєрідність та індивідуальність.

У результаті дослідження структурних компонентів спрямованості особистості, яка є однією з основ розвинених психолого - педагогічних якостей майбутніх викладачів хореографії, встановлено: мотиви психологічних механізмів поведінки - «внутрішні двигуни» вчинків; потреби - стан нестачі біологічного або духовного характеру; інтереси - емоційно забарвлене ставлення до певного виду діяльності; ідеали - розуміння того, ким можна стати.

Заслуговує особливої уваги авторська науково-теоретична концепція доктора культурології, професора Л.С. Зорилової, яка дозволяє виявити найбільш оптимальні шляхи формування духовного ідеалу та опробування його в процесі професійної підготовки студентів музичних спеціалізацій педагогічних вишів. На думку науковця, ефективність формування духовних ідеалів реалізується в процесі поглиблення знань в галузі духовної культури, активізації мислення і волі за умови глибокого і всебічного вивчення загальнолюдських цінностей, науки і мистецтва, у процесі творчої, діяльності і самовдосконалення [3].

У процесі вивчення спрямованості особистості майбутнього викладача хореографії нами враховувався принцип єдності свідомості і діяльності. За О.М. Леонтьєвим, «особистість людини ні якою мірою не є передіснуючою по відношенню до її діяльності, як і її свідомості, вона нею породжується» що вказує на те, що особливості особистості майбутнього викладача хореографії справляють істотний вплив на процес і результати професійної діяльності [4].

Визначимо стадії розвитку професійної спрямованості майбутнього викладача хореографії: 1) виявлення інтересу до професії як відображення потреби опанування нею; 2) формування стійкого інтересу до професійної діяльності та її об'єкта; 3) формування потреби в педагогічній діяльності та відповідальності за її виконання; 4) становлення комплексу якостей професійно значущих властивостей особистості, що об'єднуються педагогічною спрямованістю; 5) формування цілеспрямованості в оволодінні основами педагогічної майстерності як фундаментом готовності до здійснення педагогічної діяльності тощо.

На етапі навчання в університеті майбутнього фахівця активність, спонукувана професійною спрямованістю, є основою конструювання не тільки практичної діяльності, але і становлення студента хореографа як професіонала. Активність майбутнього викладача-хореографа виявляється у здатності самовираження засобами професії. Професійна спрямованість стає предметом самовиховання - підготовки до професії викладача. У студентському віці, коли закладаються основи вольового компонента професійної спрямованості, відбувається зародження регулятивного блоку професійної спрямованості. Цей етап і характеризує початок активної побудови особистістю себе як професіонала.

Формування професійної спрямованості забезпечується єдністю професійного та особистісного розвитку, видів діяльності, самостійності і співробітництва, спонтанності та керованості ззовні тощо.

Професійна спрямованість розглядається не як мимовільний процес, а як процес, який успішно протікає в доцільно організованій життєдіяльності майбутнього фахівця. Якщо передумови професійної спрямованості зароджуються в ранньому онтогенезі, то початок оформлення їєрархіі компонентів відбувається в студентському віці, і в процесі професійної діяльності, її компоненти, їхнє співвідношення зазнають істотних змін і в той же час визначають перспективу. У структурі професійної підготовки майбутнього викладача-хореографа необхідно виділити наступні компоненти: потребово-мотиваційний, комунікативно - технологічний, операційно-дієвий, інтелектуально-пізнавальний, емоційно-вольовий, оцінно-атрибутивний. Вони містять мотиваційно-ціннісне ставлення до діяльності, професійно та соціально значущі якості особистості, сукупність професійно - педагогічних знань і вмінь, а також досвід їхнього використання на практиці - мотиваційна сфера є логічним центром і визначає професійно-педагогічну і пізнавальну спрямованість особистості майбутнього викладача хореографії.

Зміст мотиваційно-ціннісного компонента закладається на першому курсі навчання в процесі формування спрямованості майбутніх фахівців на педагогічну діяльність, а в подальшому закріплюється в ході теоретичної підготовки на рівні професійних художньо-естетичних інтересів, потреб у придбанні знань і практичної художньо-творчої діяльності на рівні мотивів, відносин і прагнень до самовдосконалення. Доктор педагогічних наук, професор В.Ю. Нікітін виділив три стадії усвідомлення студентом себе як професійно підготовленої особистості. Перша стадія характеризується процесом засвоєння понятійних професійно-значущих якостей, знань, пов'язаних з розвитком мотивів навчання. Друга стадія - активним засвоєнням знань, формуванням професійно - значущих якостей, професійних умінь, а третя - констатацією розвитку професійно значущих якостей [6].

Завдання викладача вишу - виховати здатність насолоджуватися мистецтвом, розвинути художньо естетичні потреби, інтереси, довести їх до ступеня художньо естетичного смаку, а потім і ідеалу майбутніх викладачів хореографії. Які б методи і педагогічні технології не освоював і не застосовував викладач, його особистісний вплив на духовний світ юної особистості завжди буде визначальним. Саме якість процесу викладання зумовлює якість освіти. Сьогодні правомірно говорити про педагогічні ідеали - професійну компетенцію, освіченість, інтелігентність, соціальну відповідальність викладача хореографії. Вони об'єктивно пов'язані і відображаються в самосвідомості, самовизначення, самореалізації особистості, її професійній спрямованості.

Перспективний шлях розв'язання окреслених проблем бачиться в створенні педагогічних умов ефективної організації формування професійної спрямованості майбутніх викладачів хореографії, а саме у створенні духовної атмосфери навчально-виховного процесу; освоєнні художньо-теоретичних знань щодо видів і жанрів мистецтва, їхньої специфіки та взаємодії з хореографією; розвитку здібності адекватного сприйняття художнього образу (ідеалу); формуванні ціннісного ставлення до особистості художника-творця та шедеврів світового мистецтва; використання особистого прикладу викладача тощо.

Список джерел

професійний спрямованість особистість викладач

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б.Г. Ананьев. - Санкт - Петербург, 2001. - 321 с.

2. Аниськина Н.Н. Профессиональная направленность как условие успешности в профессиональной деятельности / Н.Н. Аниськина // Инновационные процессы в подготовке преподавателя технологии, предпринимательства, экономики: [материалы между нар. науч. практич. конф.]. - Тула: ТГПУ, 1998. - С. 4-6.

Зорилова Л.С. Поиск духовных идеалов личности в науке, культуре и музыкальном искусстве: монография / Л.С. Зорилова. - М.:Альма Матер; Академический проект, 2008. - 253 с.

3. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. / А.Н. Леонтьев - М.: Педагогика, 1983. - Т. 2. - 318 с.

4. Никитин В.Ю. Формирование творческой личности балетмейстера (в процессе профессионального обучения) / В.Ю. Никитин // Искусство и образование. - 2007. - №4. - С. 45-66.

5. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - М., 1973. - 176 с.

6. Сластенин В.А. Педагогика / В.А. Сластенин. - М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 321 с.

7. Узнадзе Д.М. Экспериментальные основы психологии установки / Д.М. Узнадзе. - М., 1949. - 432 с.

Размещено на Allbest.ru