Обґрунтування доцільності та практичні механізми впровадження організаційно-педагогічних умов у процес формування культури здоров’я майбутніх учителів фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [378.015.31:613]:796.071.4

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ТА ПРАКТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ У ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Мосейчук Юрій Юрійович

З методологічної позиції процес формування культури здоров'я майбутнього педагога, який здійснюватиме фізичне виховання, передбачає активне стимулювання ґрунтовного пізнання накопичених попередніми поколіннями цінностей, знань, ідеалів та норм. Включаючись в професійну роботу по організації фізичного виховання своїх вихованців, педагог як інваріант культури здоров'я, повинен виявляти, інтерпретувати і перевести в контекст індивідуально-професійних сенсів ті цінності та способи діяльності з формування культури здоров'я, що носять універсальний характер.

Цілком очевидним є той факт, що в контексті сучасних інноваційних підходів до організації освітнього процесу під час неперервної професійної підготовки необхідно, насамперед, навчити студентів факультетів фізичного виховання активно реалізовувати новаторські рішення щодо формування усіх компонентів культури здоров'я. Така діяльність має бути спрямована на самопізнання, самовдосконалення та самоорганізацію майбутнього педагога.

У практичному аспекті формування культури здоров'я майбутнього педагога залежить від конкретного наповнення освітнього процесу, що спрямоване на: розробку практико орієнтованого навчально-методичного забезпечення, яке дозволить здійснити змістове наповнення системи формування культури здоров'я на засадах неперервності та наступності; зміну цільових орієнтирів викладання навчальних дисциплін професійного спрямування у площину формування культури здоров'я; цілеспрямоване удосконалення мотиваційної, когнітивної, конативної та особистісної складової професійної підготовки студентів у контексті формування культури здоров'я. Вважаємо, що одним із важливих аспектів вивчення означеного кола проблематики є інтенсивний пошук найефективніших організаційно-педагогічних умов, що сприяють формуванню культури здоров'я майбутнього вчителя як вагомої складової його професійної та особистісної культури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Насамперед наголосимо, що у численних напрацюваннях науковців декларується потреба впровадження різноманітних додаткових чинників, які би позитивно впливали на формування культури здоров'я студентів, а саме: педагогічних умов формування культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи (Н. Грибок); педагогічних умов вдосконалення культури зміцнення здоров'я студентів в системі фізичного виховання (О. Гладощук); організаційно- педагогічних умов формування культури здоров'я студентів (І. Яковлєва); педагогічних умов формування потреби в зміцненні здорового способу життя майбутніх учителів у процесі фізичного виховання (Л. Дудорова); педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до оздоровчої роботи (О. Болотіна); організаційних умов становлення культури здоров'я студентів фізкультурно-спортивного профілю (І. Коновалова).

Підтвердженням потреби вдосконалення освітнього процесу слугують основні напрями розвитку освіти, що визначені «Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки», Проектом Концепції розвитку освіти до 2025 року, Законом України «Про вищу освіту». Нині у наукових дослідженнях не виникає сумніву факт доцільності впровадження умов, однак йдуть тривалі обговорення конкретного напрямку та визначення їхнього спектру. Ці питання стали вагомими й у нашому дослідженні, що спонукало нас до проведення методологічних розвідок та семантичного аналізу.

Мета статті - обґрунтувати доцільність впровадження організаційно-педагогічних умов та охарактеризувати механізми їх впровадження.

Завдання дослідження: довести потребу додаткових чинників в освітній процес формування культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури; визначити конкретний спектр організаційно-педагогічних умов, які впливатимуть на формування культури здоров'я студентів; проаналізувати методологічні аспекти їх практичного впровадження.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних методів дослідження: порівняння, аналіз і узагальнення наукових джерел і нормативних документів - з метою узагальнення досвіду професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та обґрунтування доцільності виокремлення організаційно-педагогічних умов; синтез, систематизація - для визначення та уточнення змісту професійної підготовки учителів фізичної культури; моделювання - для розробки практичних механізмів впровадження організаційно-педагогічних умов, які суттєво впливають ефективність формування культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури. Використано емпіричні методи дослідження: спостереження, бесіди, усне і письмове опитування для узагальнення змістових складових організацій освітнього процесу.

Виклад основного матеріалу. Зупинимося на розгляді сутності наукової дефініції «організаційно-педагогічні умови». Констатуємо, що вихідним терміном є «умови», який у тлумачному словнику української мови розуміється як «необхідні обставини, яка робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь; обставини, особливості реальної дійсності, за яких відбувається або здійснюється що-небудь; правила, які існують або встановлені в тій чи іншій галузі життя, діяльності, які забезпечують нормальну роботу чого- небудь; правила, вимоги, виконання яких забезпечує що-небудь; сукупність даних, положення, що лежать в основі чого-небудь» [6, Т.3, с.617]. У філософському трактуванні умови - це характеристика того середовища, обставин, поза якими досліджуваний предмет (явище) не може існувати, котрі об'єктивно зумовлюють його виникнення й подальший розвиток. Тобто термін «умови» охоплює наявність певної сукупності правил, що забезпечують реалізацію мети педагогічного впливу.

Як було з'ясовано, більшість науковців схильні виокремлювати педагогічні умови та вважати, що це певні додаткові зовнішні обставини (фактори), які необхідно ввести в освітній процес з метою впливу на формування, розвиток та вдосконалення культури здоров'я. Серед усього спектру педагогічних умов нами було обрано саме організаційно-педагогічні умови, які розуміємо як додаткові чинники, що впливають на освітній процес, удосконалюючи методи, форми та засоби професійної підготовки, поліпшуючи характер взаємин між усіма суб'єктами. Ці умови матимуть позитивний вплив на процес формування культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури.

У результаті аналізу загальнонаукової психолого- педагогічної літератури, законодавчих та нормативних актів в галузі організації професійної підготовки учителів фізичної культури, положень про оптиміза- цію та підвищення ефективності професійної освіти, проведеного опитування та включеного спостереження було визначено п'ять організаційно-педагогічних умов, що впливатимуть на формування культури здоров'я.

Висуваємо гіпотезу про те, що виокремлений спектр організаційно-педагогічних умов у своєму цілісному контексті впливатиме на формування усіх компонентів культури здоров'я.

В основу обрання першої організаційно-педагогічної умови - мотивації ціннісного ставлення до культури здоров'я - покладено поради О. Мальцевої про те, що «для повної самореалізації й виконання професійних завдань учитель повинен мати надійний фундамент здоров'я, позитивну енергію, високий потенціал і спроможність реалізації багатьох творчих планів» [4, с.5].

Ціннісне ставлення передбачає усвідомлену поведінку стосовно внутрішньо вмотивованого ставлення до свого здоров'я у контексті його збереження та зміцнення. Тобто, сприйняття свого здоров'я як вагомої цінності є фактором, що спонукає до активного виконання усіх професійних обов'язків. Розвиток ціннісного відношення до культури здоров'я, в першу чергу, передбачає зміну існуючого ставлення на основі цілеспрямованої мотивації.

З практичної точки зору під час процесу мотивації ціннісного ставлення студентів до культури здоров'я викладач повинен намагатися досягти наступних цілей: 1) створити позитивну мотивацію у тих студентів, у яких відсутній інтерес до навчання; 2) змінити зовнішню мотивацію на внутрішню, тобто переорієнтувати мотивацію уникнення покарання або формальну мотивацію на змістовну, бажану для особистості; 3) підвищити рівень внутрішньої мотивації ціннісного відношення до культури здоров'я до рівня творчості та ентузіазму. Під час практичних занять викладачі систематично наводили приклади та давали практичні завдання професійно спрямованого характеру, що безпосередньо впливають на мотивацію потреби у формуванні високого рівня культури здоров'я.

З практичної позиції формування культури здоров'я постійно удосконалюється, проте у відношенні технологізації даного процесу і специфіки можливостей міждисциплінарної інтеграції та впровадження на її основі інноваційних організаційно- структурних побудов, що функціонують в умовах здоров'язберігаючої освіти. Саме це протиріччя і були покладені в основу вибору другої організаційно-педагогічної умови - міждисциплінарна інтеграція знань про формування культури здоров'я. До уваги взято аргументи А. Сулими [7] про те, що однією із найважливіших задач професійної підготовки майбутніх фахівців є формування і закріплення орієнтації студентів на збереження здоров'я й прищеплення навичок щодо розширення теоретичних знань під час формування культури здоров'я у молодому віці.

У методологічному аспекті, ми виходили з тих міркувань, що для міждисциплінарної інтеграції найбільш вагомим є постулат про досягнення загальної гармонії та узгодженості між теоретичною інформацією усіх навчальних дисциплін, які прямо та опосередковано впливають на формування культури здоров'я. З'ясовано, що інтеграція має вагомий вплив на реалізацію методологічної, розвиваючої й технологічної функцій професійної підготовки. З практичної точки зору під час професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури з високим рівнем культури здоров'я на засадах міждисциплінарної інтеграції знань нами було встановлено чіткий взаємозв'язок між переліком професійно орієнтованих дисциплін, а також узгоджено програми викладання цих дисциплін з метою уникнення повторів та удосконалено їхнє методичне забезпечення.

Обираючи третю умову - збагачення практичного досвіду формування культури здоров'я засобами тренінгу - ми виходили з міркувань, задекларованих у глосарії термінів з питань зміцнення здоров'я [1] про те, що саме тренінг є незамінним елементом освітнього процесу, який опирається на досвід, а також допускає, що присутні на тренінгу студенти, крім отримання нової інформації, отримують реальну можливість відразу використовувати її на практиці, виробляючи нові уміння й навички.

На основі аналізу дисертаційного дослідження Г Мешко [5] було з'ясовано, що під час тренінгу через міжособистісну взаємодію відбувається розкриття особистісної проблематики членів групи та її психокорекція. У практичному контексті, під час розробки та проведення тренінгу головний акцент було зроблено на підвищення значущості одержуваної теоретичної інформації про здоров'я у цілому та формування практичних умінь і навичок культури здоров'я, зокрема. Так, тренінгові заняття були спрямовані на самопізнання, розширення уявлень про обрану професію учителя фізичної культури та потребу у високому рівні культури здоров'я під час реалізації професійної діяльності щодо організації фізичного виховання та розвиток індивідуальної творчості під час формування як власної культури здоров'я, так і культури здоров'я своїх вихованців на основі використання інтерактивних методів. При розробці тренінгу було використано рекомендації П. Гусака [2] стосовно того, що конкретні ситуації, які мають невирішені проблеми, максимально наближують студентів до вирішення поставлених завдань щодо збереження здоров'я та використання здоров'язберігаючих технологій як у повсякденному житті, так і у майбутній професійній діяльності.

У практичному контексті було впроваджено ідеї проблемності, колективної діяльності та діалогічності під час тренінгу, що сприяв формуванню у майбутніх учителів фізичної культури показників органі- заційно-діяльнісного компоненту культури здоров'я.

Обґрунтовуючи вагомість четвертої організаційно-педагогічної умови - розвиток здоров'язберігаючого середовища у навчальному закладі - ми виходили з тієї позиції, що аксіологічні засади побудови цілісного педагогічного процесу в сучасних вишах повинні базуватися на розвитку багаторівневої взаємодії особистості та освітнього середовища в аспекті налагодження особистісної комунікації. Тобто було враховано, що розвиток студента відбувається в середовищі, яка може позитивно, або негативно впливати. В основу було покладено тезу Л. Мацевко-Бекерської про те, що розвиток студента базується на прагненні стати частиною університетського середовища та для цього оволодіти інтелектуальним, дослідницьким, особистісним ціннісним змістом освітнього простору вишу [3, с. 204].

Нині надзвичайно цінним для формування культури здоров'я майбутнього фахівця є середовище навчання, яке спрямоване на здоров'язбереження. У методологічному контексті освітнє середовище створюється для самопізнання, вдосконалення особистісно-емоційної сфери студентів, забезпечує розвиток творчого мислення, надає студенту можливість засвоєння норм поведінки особистості з високим рівнем культури здоров'я. Значущість здоров'язберігаючого освітнього середовища з точки зору наявності в ньому можливостей для задоволення особистісно-емоційних потреб майбутніх учителів фізичної культури полягає в: відтворенні та трансляції здоров'язбереження; розвитку та саморозвитку особистісних здібностей щодо підвищення власного рівня культури здоров'я; виявленні та впровадженні в повсякденне життя ціннісних орієнтацій спрямованих на зміцнення та збереження здоров'я під час організації фізичного виховання; емоційному забарвленні соціально значимих подій, які виникають під час формування культури здоров'я; цілеспрямованому використанні знань, умінь і навичок.

Обґрунтуємо доцільність та висвітлимо основні перспективи, які очікуємо від впровадження п'ятої організаційно-педагогічної умови - стимулювання рефлексивної діяльності в контексті розвитку культури здоров'я. За основу було прийнято розуміння рефлексії як джерела внутрішньої інформації, способу внутрішнього вільного контакту з екзистенцією людини, її сенсом, і який не може не бути представлений в освітньому процесі в його зовнішньому просторі, що прагне до прийняття, розуміння, тотожності з внутрішнім, що сприяють цьому. Зокрема, говорячи про стимулювання рефлексії, ми базувалися на положенні Ю. Кулюткіна [3], який виявив, що головним моментом рефлексивного управління є постановка студента в позицію активного суб'єкта власної діяльності та розвитку у нього здатності до самоврядування. Таким чином, для ефективної побудови процесу формування культури здоров'я студентів викладач повинен бути готовий до управління рефлексивною діяльністю студента. Причому педагогічний вплив передбачає орієнтацію на позитивне ставлення до цінностей фізичної культури і здорового способу життя, стимулювання внутрішньої духовної роботи, педагогічну підтримку в момент здійснення вибору, постійну готовність надати психологічну допомогу. Це вимагає від викладача, наявності власного ставлення до цих цінностей, що дозволило б надавати опосередкований вплив на формування ціннісної позиції студентів в напрямку зміцнення культури здоров'я. У технологічному плані завдання педагога полягає у виборі такого способу впливу, яке забезпечує комфортний стан студента і максимально сприяє розкриттю його індивідуальності.

тренінг здоров'язберігаючий навчальний освітній

Висновки

Проведений аналіз теоретико-ме- тодичних аспектів формування культури здоров'я у майбутніх учителів фізичної культури засвідчує нагальну потребу впровадження організаційно-педагогічних умов у їхню професійну підготовку. У практичному сенсі, організаційно-педагогічні умови це спеціальні фактори освітнього процесу, що забезпечать майбутнім фахівцям ефективну реалізацію потреби у вдосконаленні усіх компонентів культури здоров'я, будуть спрямовані на покращання практичних дій щодо вирішення педагогічних завдань по формуванню високого рівня культури здоров'я у процесі неперервної професійної підготовки на основі системності. Наші подальші напрацювання будуть зосередженні у площину практичних механізмів впровадження організаційно-педагогічних умов.

Список використаної літератури

1. Глоссарий терминов по вопросам укрепления здоровья. Всемирная организация здоровья. - Женева, 2008. - 48 с.

2. Гусак П. М. Відповідальне ставлення до здоров'я: теорія та технології : [монографія] / П. М. Гусак, Н. В. Зимівець, В. С. Петрович; за ред. П. М. Гусака. - Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. - 219 с.

3. Кулюткин Ю. Н. Личностно-ориентированное обучение и его педагогический смысл / Ю.Н. Кулюткин // Современные ориентиры в образовании педагогов. - СПб. : Иркутск, 1998. - С. 9-24.

4. Мальцева О. Здоров'я вчителя - один із важливих чинників професійної та творчої самореалізації педагога / Олена Мальцева // Здоров'я та фізична культура. Шкільний світ. - 2011. - № 3. - С. 1-5.

5. Мешко Г. М. Підготовка майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я: [монографія] / Г.М.Мешко. - Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. - 468 с.

6. Новий тлумачний словник української мови: в 3 т - К.: Аконіт, 2008, - Т 3 -862 с.

7. Сулима А. Особливості формування культури здоров'я студентів факультету фізичної культури, що займаються єдиноборствами / А. Сулима, Т Кравчук // Теорія та методика фізичного виховання. - 2010. - № 11. - С.43-46.

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою якісного вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Мета публікації - обґрунтувати потребу впровадження в професійну підготовку майбутніх учителів фізичної культури організаційно-педагогічних умов. З'ясовано, що організаційно-педагогічні умови є додатковими чинниками, що удосконалюють методи, форми та засоби професійної підготовки, поліпшують характер взаємин між усіма суб'єктами освітнього процесу та мають суттєвий позитивний вплив на формування культури здоров'я. Головна увага зосереджена на висвітленні таких організаційно-педагогічних умов, як: мотивація ціннісного відношення до культури здоров'я; міждисциплінарна інтеграція знань про формування культури здоров'я; збагачення практичного досвіду формування культури здоров'я засобами тренінгу; розвиток здоров'язберігаючого середовища у навчальному закладі; стимулювання рефлексивної діяльності в контексті розвитку культури здоров'я. Використано теоретичні (бібліографічний метод, порівняльний і структурний аналіз, синтез, систематизація, моделювання) та емпіричні) спостереження, бесіди, опитування) методи дослідження. Максимальне впровадження в освітній процес комплексу авторських організаційно-педагогічних умов призведе до позитивного результату в контексті підвищення усіх компонентів культури здоров'я у майбутніх учителів фізичної культури.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови, культура здоров'я, майбутні учителі фізичної культури, неперервна освіта, професійна підготовка.

Актуальность исследования обусловлена необходимостью качественного совершенствования профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры. Цель публикации - обосновать необходимость внедрения в профессиональную подготовку будущих учителей физической культуры организационно-педагогических условий. Выяснено, что организационно-педагогические условия являются дополнительными факторами, совершенствуют методы, формы и средства профессиональной подготовки, улучшают характер взаимоотношений между всеми субъектами образовательного процесса и имеют существенный положительное влияние на формирование культуры здоровья. Главное внимание сосредоточено на освещении таких организационно-педагогических условий, как: мотивация ценностного отношения к культуре здоровья; междисциплинарная интеграция знаний о формировании культуры здоровья; обогащение практического опыта формирования культуры здоровья средствами тренинга; развитие здоровьесберегающей среды в учебном заведении; стимулирования рефлексивной деятельности в контексте развития культуры здоровья. Использованы теоретические (библиографический метод, сравнительный и структурный анализ, синтез, систематизация, моделирование) и эмпирические) наблюдение, беседы, опросы) методы исследования. Максимальное внедрение в образовательный процесс комплекса авторских организационно-педагогических условий приведет к положительному результату в контексте повышения всех компонентов культуры здоровья у будущих учителей физической культуры.

Ключевые слова: организационно-педагогические условия, культура здоровья, будущие учителя физической культуры, непрерывное образование, профессиональная подготовка.

The urgency of the study is conditioned by the need for a qualitative improvement of the professional training of future teachers of physical culture. The purpose of the publication is to substantiate the need for introducing into the professional training of future teachers of physical culture organizational and pedagogical conditions. In the course of the study, it was established that the scientists expressed the position on the expediency of identifying additional factors that need to be introduced into the educational process in order to influence the formation of a health culture. The conditions should be aimed at modernizing the educational environment in which the future health professionals will form the health culture. Among the whole spectrum of conditions, organizational and pedagogical conditions were chosen which we understand as additional factors influencing the educational process. They improve methods, forms and means of vocational training, improve the nature of the relationship, have a positive impact on the process of forming the health culture of future teachers of physical culture. It was established that in practical terms, organizational and pedagogical conditions are special circumstances and factors of educational process that will provide future specialists with effective implementation of the needs for improvement of all components of the health culture. They are aimed at improving practical actions in solving pedagogical tasks for the formation of a high level of health culture in the future teachers of physical culture in the process of continuous vocational training on the basis of a systematic approach. As a result of the analysis of general scientific psychological and pedagogical literature, legislative and normative acts in the field of professional training of teachers of physical culture, provisions on optimization and increase of the efficiency of vocational education, conducted interviewing and observation, five conditions that will influence formation of a health culture are determined: 1) motivation of value attitude to the culture of health; 2) interdisciplinary integration of knowledge about the formation of a health culture; 3) enriching the practical experience of forming a culture of health through training; 4) the development of healthcare of the environment in an educational institution; 5) stimulation of reflexive activity in the context of the development of a health culture. We put forward the working hypothesis that the distinct spectrum of organizational and pedagogical conditions in its integral context will affect the formation of all components of the culture of health. Theoretical methods (bibliographic method, comparative and structural analysis, synthesis, systematization, modeling) and empirical methods of observation, interviews, surveys) were used. The maximum implementation of the complex of authorial organizational and pedagogical conditions in the educational process will lead to a positive result in the context of enhancement of all components of the health culture of future teachers of physical culture.

Key words: organisational and pedagogical conditions, health culture, future teachers of physical culture, continuing education, vocational training.

Размещено на Allbest.ru