Аналіз існуючої системи фізичного виховання студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз існуючої системи фізичного виховання студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах

Відповідно до Плану дій щодо впровадження оборонної реформи у 2016-2020 роках (Дорожня карта оборонної реформи) передбачено реалізацію завдання стосовно підвищення ефективності системи військової освіти за рахунок удосконалення навчально-матеріальної бази, практичного спрямування навчання, впровадження в навчальний процес передових методик і технологій підготовки збройних сил держав - членів НАТО [6].

Суттєва зміна завдань і структури Збройних Сил України (ЗСУ) протягом останніх десятиріч вимагає значних перетворень у системі військової освіти та організації підготовки військових фахівців, зокрема вдосконалення системи підготовки громадян, в тому числі й студентів, які виявили бажання навчатись за програмою підготовки офіцерів запасу [3].

За результатами перевірок офіцерського складу з бойової підготовки з'ясовано, що офіцери, які здобували вищу освіту у вищих навчальних закладах (ВНЗ) та одночасно навчались за програмою підготовки офіцерів запасу, мають вкрай низькі результати з основних предметів бойової підготовки офіцерського складу ЗСУ, в тому числі з фізичної підготовки. Крім того, офіцери зазначеної категорії виявились не здатними організувати та проводити фізичну підготовку з підлеглим особовим складом. Військові фахівці пов'язували ці та інші недоліки з невирішеними раніше проблемами в системі військової освіти, яка є складовою загальнодержавної системи освіти [7, с. 206]. Проблемні питання низького рівня загальновійськової підготовки офіцерів запасу командири та начальники підрозділів ЗСУ різних рівнів намагались вирішити за рахунок підвищення якості та об'єму командирської (професійної, індивідуальної) підготовки, однак витрачений час не дав швидких результатів.

З метою з'ясування недоліків у системі військової освіти та причин слабкого рівня загальновійськової підготовки офіцерів запасу нами проаналізовано останні дослідження та публікації та з'ясовано, що актуальні проблеми військової освіти та підготовки військових фахівців у контексті європейської інтеграції системи вищої освіти, функціонування системи військової освіти досліджували у своїх наукових працях учені сучасності М. Нещадим [4, с. 348], І. Толок [9, с. 266 - 267].

Теоретико-методологічні основи фізичної підготовки офіцерів запасу у ЗВО, проблеми зниження боєздатності військовослужбовців під час виконання бойових завдань через недостатній рівень їх фізичної підготовленості у своїх роботах висвітлювали Ю.Фіногенов [1, с. 3і7], О. Ольховий [5, с. 11-17]. Однак аналіз і дослідження негативних явищ у військовій освіті з питань підготовки офіцерів запасу у ВНЗ, зокрема з фізичної підготовки як основного предмету загальновійськової підготовки, до цього часу не проводились.

Метою нашого дослідження є ретельний аналіз проблем недостатнього рівня загальновійськової підготовки офіцерів у частині особистої фізичної підготовки, які навчались за програмою підготовки офіцерів запасу у військових навчальних підрозділах (ВНП) ВНЗ та пошук дієвих механізмів, які б забезпечили провадження превентивних заходів із своєчасного внесення змін у нормативно-правовий комплекс із організації освітньої діяльності зі студентами, які виявили бажання навчатись за програмою підготовки офіцерів запасу у ВНЗ.

Завдання дослідження: проаналізувати результати рівень фізичної підготовленості студентів ВНЗ, які вступили на навчання за програмою підготовки офіцерів запасу, і його вплив на результати опанування програмою загальновійськової підготовки та обґрунтувати необхідність удосконалення нормативно-правового комплексу щодо організації фізичного виховання у ВНЗ та підготовки студентів, які виявили бажання навчатись у ВНП ВНЗ за програмою підготовки офіцерів запасу.

Методи дослідження. В ході дослідження використовувались методи аналізу результатів фізичної, загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів запасу з метою визначення рівня їх фізичної підготовленості, синтез та узагальнення даних наукових досліджень проблем фізичного виховання та його нормативно-правового забезпечення з метою обґрунтування оптимальної моделі фізичної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Під час аналізу системи підготовки офіцерів запасу в Україні нами встановлено, що за останні три роки внесено суттєві зміни у нормативно-правовий комплекс щодо її організації і проведення. Так на дійсний час організація підготовки офіцерів запасу базується на вимогах Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. за №2232-XII (зі змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.20l2 р. №48 «Про затвердження Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу», спільного наказу Міністерства оборони України (МОУ) та Міністерства освіти та науки України (МОНУ) від 14.12.2015 р. №719/1289 №531/857 «Про затвердження Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України (МЮУ) 31.12.2015 р. за №1678/28123, спільного наказу МОНУ та МОУ від 15.08.2013 року №1190/560 «Про затвердження Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів», зареєстрованого в МЮУ 06.09.2013 р. за №1541/24073 та інших нормативних актів.

Порядок відбору для навчання за програмою підготовки офіцерів запасу з числа студентів ВНЗ України здійснюється на підставі щорічного наказу МОНУ про затвердження умов прийому до ВНЗ України на рік, наказу МОУ від 05.06.2014 р. №360 «Про затвердження Інструкції про організацію та проведення військово-професійної орієнтації молоді та прийому до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти», зареєстрованого в МЮУ 26.06.2014 р. за №704/25481, наказу МОУ від 09.07.2009 року №355 «Про затвердження Інструкції з організації та проведення професійного психологічного відбору кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів», зареєстрованого у МЮУ 22.09.2009 року за №893/16909. Слід вказати, що перевірка фізичної підготовленості кандидатів на навчання здійснюється на підставі вимог наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ від 11.02.2014 р. №35 «Про затвердження Тимчасової настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України». Крім того, стратегічні завдання реформування вищої школи України сьогодні вирішуються з урахуванням принципів Болонського процесу.

Таким чином нормативно-правовий комплекс із організації освітньої діяльності у ВНП ВНЗ повністю відповідає загальноприйнятим в Україні вимогам щодо організації навчально-виховного процесу, але водночас не передбачає опанування майбутніми офіцерами, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, знаннями і вміннями організації і проведення різних форм фізичної підготовки у військах і не враховує базову підготовку студентів тих ВНЗ, в яких відповідно до рекомендаційного листа МОНу від 25.09.2015 р. №1/9-454 передбачено різні підходи до застосування форм організації фізичного виховання зі студентами [2].

З метою з'ясування проблемних питань загальновійськової підготовки нами проведено ряд контрольних заходів у різні періоди. До перевірки залучалось 1047 студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, з низ перевірено 1014 студентів, із них 64 студентки. Решта студентів не брала участь через поважні причини (хвороби, зміни у розкладах занять базових ВНЗ, тощо). Слід вказати, що всі студенти під час вступних випробувань до ВНП показали позитивні результати з фізичної підготовки.

Слід вказати, що вступні випробування з фізичної підготовки проводяться тільки після позитивного рішення військово-лікарської комісії про придатність кандидата до навчання за програмою офіцерів запасу. Кандидати на вступ перевіряються за трьома вправами. Особи чоловічої статі перевіряються у вправах з бігу на 100 м, підтягування на перекладині, з бігу на 3 км, де мінімальні результати складають 16,0 сек., 7 разів та 13 хв. 40 сек. відповідно. Особи жіночої статі перевіряються у вправах з бігу на 100 м, у виконанні комплексної силової вправи (КСВ) та з бігу на 1 км, де мінімальні результати складають 19,0 сек., 14 разів та 5 хв. 15 сек. відповідно. Такі нормативи практично відповідають шкільній програмі.

За результатами вступних випробувань з фізичної підготовки тих осіб, що були зараховані, особи чоловічої статі показали наступні результати: задовільні результати показали у вправі з підтягування на перекладині 73,7% осіб, решта студентів виявила добрі й відмінні результати. У вправі з бігу на 100 м добрі й відмінні результати показали 64,4% студентів, решта задовільні результати. У вправі з бігу на 3 км лише 18,1% студентів показали добрі й відмінні результати, решта мали задовільний результат. Особи жіночої статі показали наступні результати: виявила добрі й відмінні результати у вправі з виконання КСВ 36,5% осіб, решта студенток мала задовільні результати. У вправі з бігу на 100 м добрі й відмінні результати показали 51,1% студенток, решта задовільні результати. У вправі з бігу на 1 км лише 17,8% студенток показали добрі й відмінні результати, решта мали задовільний результат. Переважна частина студентів показала у вправі на силу та на витривалість мінімально можливий результат, незважаючи на той факт, що студенти прагнули показати високі результати у кожній вправі. Контроль здійснювався протягом квітня і травня місяців із достатньо невисокою температурою повітря.

Водночас під час проведення контролю рівня практичної підготовленості з предметів загальновійськової підготовки виявлено слабкий рівень підготовленості студентів із з модулю навчання «Вогнева підготовка», слабкі навички зі стройової підготовки, вкрай низький рівень такої фізичної якості, як витривалість. Навіть при проведенні планових практичних занять з модулю навчання «Стройова підготовка» з високою моторною щільністю студенти відчували значну втому. В ході контрольних занять з модулю навчання «Вогнева підготовка» виявлено, що 8% студентів та 12% студенток були не здатні виконати нормативи бойової підготовки №13 «Неповне розбирання зброї», №14 «Збирання зброї після неповного розбирання» (автомат АК-74, кулемети ПКТ та ПКМ) у мінімально визначений час через неможливість стиснути зворотну (зворотньо-бойову) пружину навчальних зразків цієї зброї. Понад 20% студентів під час виконання нормативу бойової підготовки №16 «Спорядження магазину (стрічки) патронами» вже після спорядження 4-6 магазинів до автомата АК-74 відчували значну втому та були не здатні після цього виконати норматив навіть на оцінку «задовільно». Під час тренування прийомів та способів стрільби з ручного протитанкового гранатомета РПГ-7В з коліна та стоячи після швидкісного подолання відрізку довжиною 30 м студенти у кількості 32% переважно жіночої статі були нездатні утримати споряджений до стрільби РПГ-7В на точці прицілювання нерухомо хоча б 8-12 сек. Після пішого маршу на відстань 12 км без додаткового спорядження у складі роти до місця проведення стрільб студенти показали слабкі результати під час виконання стрільби з місця по нерухомих цілях із завчасно пристріляних АК-74, а саме: понад 15% при стрільбі на 100 м незадовільний результат мали понад 12%, а при стрільбі на 200 м незадовільний результат показали майже 21%. Переважна більшість студентів після подолання маршу без будь-якого штатного екіпірування (бронежилет, шолом, протигаз тощо) показали в основному задовільні результати стрільби.

Нами було здійснено аналіз системи фізичного виховання у ВНЗ, порядок організації фізичного виховання у базових ЗВО, студенти яких перевірялись. В ході аналізу системи фізичного виховання у ЗВО, в яких навчались зазначені студенти, встановлено, що система фізичного виховання організовано по різному, що підтверджує факт сприйняття керів - никами цих ВНЗ рекомендаційного листа МОНУ від 25.09.2015 р. №1/9-454 [2]. Накази, які регламентують організацію фізичного виховання зі студентською молоддю, практично не відповідають вимогам сьогодення щодо фізичної підготовки військових кадрів для ЗСУ.

У ВНЗ, де залишено традиційну систему фізичного виховання, відсутній комплекс сучасних засобів діагностики з визначення фізичної підготовленості студентської молоді, а тести і нормативи для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України, затверджені наказом Міністерства молоді та спорту України від 15.12.2016 р. №4бб5, зареєстрованого МЮУ 10.02.2017 р. за №195/30063 [8], офіційно не пройшли практичної апробації в закладах загальної середньої та вищої освіти і як наслідок, не можуть братись до уваги для реального визначення фізичної підготовленості учнівської та студентської молоді в наукових дослідженнях, експертних висновках тощо.

Отже за результатами нашого дослідження виявлено, що однією з причин низьких результатів загальновійськової підготовки офіцерів запасу, є недостатній рівень як попередньої практичної, так і методичної підготовленості студентів ВНЗ з фізичного виховання, з однієї сторони. З іншої сторони, відсутність годин для спеціальної фізичної підготовки у загальновійськовому розділі навчальної дисципліни «Військова підготовка» на фізичну підготовку студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу у ВНП ВНЗ, ще більше посилює негативні наслідки відсутності традиційної системи фізичного виховання у більшості ВНЗ на якість мобілізаційного ресурсу держави в найближчому майбутньому, що в свою чергу вимагає внесення відповідних змін у нормативно-правовий комплекс із підготовки офіцерів запасу в умовах навчання студентів у ВНЗ.

Список використаної літератури

фізичний навчальний офіцер виховання

1. Фіногенов Ю.С. Заходи щодо підвищення ефективності організаційних основ фізичної підготовки військовослужбовців / Ю.С. Фіногенов // Вісник Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. - Вип.27. - С. 314-321.

2. Лист Міністерства освіти і науки України від 25.09.2015 №1/9-454 «Щодо організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах». - Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4440 -.

3. Науменко М.І. Методологічні аспекти військової освіти / М. І. Науменко, Ю.І. Приходько // Вісник НАОУ - 2008. - №3 (7). - С. 45-51.

4. Нещадим М.І. Військова освіта України: історія, теорія, методологія, практика: монографія / М.І. Нещадим. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. - 852 с.

5. Ольховий О.М. Теоретико-методичні основи професійно-спрямованої фізичної підготовки курсантів ВВНЗ ЗС України: [монографія] / О.М. Ольховий. - Х.: ХУПС, 2012. - 286 с.

6. План дій щодо впровадження оборонної реформи у 2016-2020 роках (Дорожня карта оборонної реформи), затверджений Міністром оборони України від 15.08.2016. - Режим доступу: http://www.mil.gov.ua/content/tenders/ Plan_2208.pdf.

7. Телелим В.М. Підготовка військових фахівців в контексті сучасних форм і видів збройної боротьби / Ю. І. Приходько // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2013. - №42. - С. 198-210.

8. Тести і нормативи для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України, затверджені наказом Міністерства молоді та спорту України від 15.12.2016 р. №4665, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 10.02.2017 р. за №195/30063. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0195-17

9. Толок І.В. Підготовка військових фахівців з вищою освітою: інноваційні підходи / І.В. Толок, Ю.І. Приходько // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2013. - №6. - С. 259-269.

Размещено на Allbest.ru