Лексикографічна теорія побудови МАНОК-систем та її застосування в інформаційних технологіях дистанційної освіти

Визначення S¹² (замкнена слабко структурована МАНОК-система). S¹² - це замкнена S¹¹. Приклад інтерпретації S¹². Композит <U(S)> (=a) у відповідності з КІ-Джерарда, КІ-Широкова є "відносно сталою системою зі скінченим набором ЕІО, ЕІДО". Якщо <U(S)> має m ЕІДО, а <MOD (=b) має n ОЧМ, то <MOD^<U(S)> має n^m елементів. Отже суть визначення S¹² (15): описати DP з inputs <U(S)> та outputs у <MOD з використанням спеціальної стрілки ex (інтерпретується як правило виведення).

Під-об'єктом S-об'єкта d (або під-об'єктом в d) називається моно-стрілка f: a >> d з кінцем в d. Позначимо символом 1 - кінцевий об'єкт S. Класифікатором під-об'єктів S називається S-об'єкт Щ спільно зі S-стрілкою true: 1> Щ, такий що виконується наступна Щ-аксіома: для кожної моно-стрілки f: a >> d існує лише одна S-стрілка ч_f: d > Щ, для якої діаграма (16):

є декартів квадрат; Я - це єдина стрілка; стрілка ч_f називається характеристичною стрілкою (аналог характеристичної функції на множині) моно-стрілки f. Якщо класифікатор під-об'єктів існує, то він є єдиним з точністю до ізоморфізму.

Визначення S²¹ (елементарна МАНОК-система) - це S¹², яка має класифікатор під-об'єктів. Для визначення S²² використовуються аксіоматична система CL (CL має єдине правило виведення), Щ-аксіома (16), поняття d-гратка (аналог частково упорядкованої множини з inf та sup, але для стрілок f та g). Визначення S²² (логічно зв'язана МАНОК-система). S²² - це така S²¹, що для кожного S²¹-об'єкту d-гратка є булевою алгеброю. Отже, в S формально введено "правила виведення". Згідно з АРІП-методом подальше визначення концептів S виконується на базі відповідних теорій логіки. На цьому каркас опису МАНОК-систем вважається побудованим.

У відповідності з ІННОВАЦІЙНІСТЬ ¹ для опису FВla використовуються DP-ІАК-діаграми (DP має композит ІАК) виду (17):

які повинні бути комутативними, тобто,

g°f = h

для будь-яких ІАК з "eldS>, <ldS>, <dS" і для будь-яких S^?,?ax / FВla, де: DP^{S node} - це DP "IAK-вузол" у межах застосування FВla, виходом практичної реалізації якого є створені IAK; DP^AS - це DP "Авторські системи" (CMS, LCMS, LMS, MLE, NLN) для побудови інноваційних ІТНО на базі багаторазового використання створених IAK; DP^L3 - це DP, визначений на Континуумі безперервного навчання (L3), який забезпечує підтримку багаторазового використання створених IAK; DP - формально описуються, наприклад, мовами XPDL (XMLProcessDefinitionLanguage; Workflow Management Coalition), BPML (Business Process Management Initiative, Microsoft), WSFL (Web Services Flow Language, IBM) та EML для DP^L3; вимога комутативності DP-ІАК-діаграм означає, зокрема, що в DP^{S node} акумульовано та визначено (повторно визначено через ОЧМ) всі IAK; стрілки f, g, h - реалізуються як комбінації <ГA, RQ, WS>, де RQ - запит (Request) стосовно IAK. Запити реалізуються через механізми запиту XQuery та протокол SOAP; WS - Веб-сервис (SOA-сервис), пов'язаний з IAK (мова WSDL).

Визначення FВla. Суттєвими характеристиками FВla є: - DP-ІАК-діаграми у вигляді (17); - м.ф.с типу S²²; - комутативність діаграм (де F, G, H - коваріантні функтори):

(18)

Реалізаційною функціональною архітектурою FҐla для FВla, визначеною комутативними DP-ІАК-діаграмами (17), називаємо діаграму (18), де: прямокутник-овал - це суперклас для його класів DP/; / - це скорочений запис /IAК, наприклад, запис RMD/ означає RMD/ІАК; прямокутник з пунктиром - це позначення визначеного класу DP/; IAK-node - це відповідник DP^{S node} в (17); Testing/ - клас DP/ "Тестування на IAK-node"; Гdm/ - клас DP/ "Прийняття рішень Г на DP^{S node} (Г визначено в MOD: <МАНОК()-задача>); Seeker/ - клас DP/ "Фрактал: Інноваціїні LO на S" (клас <MODi-агрегатування>: <Фрактал>, <Конструктор>); Collaboration/ - клас DP/ "Співробітництво на базі найкращої практики застосування <Є^<IBY""; RMD/ - клас DP/ "РМД: Інноваціїні LO на S" (визначено на базі MOD: <реєстр-метаданих; РМД, RMD>, <Форма-Зміст>); Repository/ - клас DP/ "Репозитарій DP^{S node} "; WFMgmnt/ - клас DP/ "Керування потоками робіт на DP^{S node}"; Constructor/ - клас DP/ "Конструктор" (визначено на базі MOD: <Конструктор>).

Описано приклади інтерпретації композитів (18) як невід'ємна частина визначення FҐla (18). Приклад рівнів представлення IAК-вузла: - Онтології (мова ОWL); - RDF-схеми; - Веб-рівень (тобто інтерфейс користувача на базі HTML). Приклад інтерпретації <ГA, RQ, WS>-композиту (18). Композитами будь-якої комбінації МАНОК-систем <Є>, яка відповідає FҐla (18) є: IAK-node - це МАНОК-вузол, тобто, клас DP/ з вісьмома підкласами DP/ (еталонна модель DP МАНОК-вузла); ГA (агенти), RQ (запити); WS - це Веб-сервіси / SOA-сервіси; DP^L3/-tools, DP^AS/-tools. Позначимо композит <ГA, RQ, WS> (18) як SOA-стрілку та інтерпретуємо її як категорну стрілку. Композити DP/ МАНОК-вузлів у межах FҐla (18) представлено у вигляді відповідних SOA-сервісів. Тоді МАНОК-вузол - це декартів добуток цих об'єктів, а SOA-стрілка відіграє роль стрілки <f, g> у визначенні добутку об'єктів в FҐla (18). SOA-стрілка - посередницька сервісна архітектура між МАНОК-вузлами та класом сервісів "DP^L3/-tools>, <DP^AS/-tools".

Зведений МАНОК-вузол (Z^ЄU). Задача Z^ЄU: "Розробити ЄU - зведений МАНОК-вузол [та постійно підвищувати рівень зрілості ЄU - див. розділ 6]". Існування "само-подібних" діаграм у визначенні МАНОК-середовищ, означає, що загальна структура МАНОК-середовищ та (15), повинна бути дворівневою; рівень 1: зведений МАНОК-вузол; рівень 2: інші МАНОК-вузли. Ця структура описується у вигляді ЄU-квадрату (декартів квадрат):

де ЄU - зведений МАНОК-вузол, який відповідає FҐla (18); i1, i2 - стани ЄU; Є - МАНОК-вузол, який відповідає FҐla (18), і для якого ЄU за визначенням є зведеним вузлом; j1, j2 - стани Є; (F, F ґ, G, Gґ) - коваріантні функтори

F°Gґ = G°F ґ.

Приклади обов'язкових станів МАНОК-вузлів: стани, які визначено на базі станів МАНОК; стани, які визначено на базі оцінки рівнів зрілості МАНОК-вузлів. Описано загальнодоступні сервіси ЄU.

У Розділі 6 "КАРКАС ОЦІНКИ МАНОК-ВУЗЛІВ" описано каркас оцінки МАНОК-вузлів: постановку задачі Z^QML та моделі для її розв'язання.

Позначимо Z^QML - задачу оцінки

<Є> = "ЄN>, <DPN>, <WSN",

де ЄN - це МАНОК-вузол, а DPN та WSN - це відповідно DP/ та WS МАНОК-вузла. Тоді розроблення постановки Z^QML містить наступні кроки: "Адаптувати релевантні міжнародні / національні стандарти"; "Розробити каркас вербального опису Z^QML"; "Визначити релевантні ОЧМ МАНОК"; "Розробити каркас формального опису Z^QML". Для поняття "оцінка <Є> (оцінка рівня зрілості <Є>)" ідентифіковано м.ф.с. типу (O, I, P), де О = {O} - комплекс об'єктів (композитів <ЄN>), I = { I} - комплекс інформаційних описів об'єктів (даних / метаданих про властивості О), Р = {P} - комплекс предикатів асоційованих з (O, I). Запис типу предикат Рij =1 означає, наприклад, що в результаті виконання певної процедури Р (грецька літера), встановлено, що об'єкт Оi має властивість (властивості), яку представлено Ij. Для цієї м.ф.с. релевантними класами ОЧМ МАНОК є <МАНОК()-задача>, (МАНОК()-задачі класу Z^Q), <концепти> (дозволяють описувати ієрархії (O, I, P)). Розроблено вербальній та формальний описи постановки Z^QML. Подано приклади інтерпретації опису Z^QML як задачі класифікації, задачі прийняття рішень та з м.ф.с. типу "категорія". Розроблено нову модель для обчислення оцінок (також доведено відповідну теорему), яка дозволяє описати логічні зв'язки у структурній моделі алгоритму обчислення оцінок. Розроблено нову модель послідовного прийняття рішень з введенням поняття близькості рішень у їх просторі. Розроблення моделей організується покроково у межах єдиної постановки задач та єдиної схеми їх розв'язування.

У Розділі 7 "Практичні МАНОК()-реалізації" описано практичні МАНОК()-реалізації інноваційних навчальних об'єктів.

На базі лексикографічної теорії побудови МАНОК-систем за участю та під керівництвом автора створено і використано в Україні та поза її межами 59 одиниць інноваційної програмно-інформаційної ІТНО-продукції для підтримки дистанційної освіти. При цьому одержано 15 авторських свідоцтв України, створено 35 ДМК, три онлайнових каталоги посилань; дві електронні бібліотеки; навчальний портал; 18 систем інноваційних ІТНО. Описано наступні практичні МАНОК()-реалізації: МАНОК-СЛОТ:ІВУv.1.0; ДМК "Ділова українська мова в державному управлінні)"; ДМК, розроблені викладачами ВНЗ і шкіл України (на базі розробленої А.Ф. Манако системи ІТНО "Віртуальна експозиція Викладача"); Онлайновий каталог посилань: "Багатомовний Інтернет для викладачів"; "Електронна бібліотека колекцій навчальних матеріалів для викладачів, які навчаються активно використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності"; Інформаційний шкільний Web-портал "Рідна школа"; Система ІТНО "Аналіз розвитку ЦДТН"; Система керування знаннями <у 3> (ДМК "Bussiness English").

Зазначені практичні МАНОК()-реалізації охоплюють важливі ділянки: Континууму безперервного навчання (офіційна, неофіційна освіта, неформальне навчання), керівних національних матеріалів ("ПОЛОЖЕННЯ про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України" та ін.), ключові ОЧМ МАНОК тощо. Практичні МАНОК()-реалізації дозволяють у декілька разів скоротити терміни розроблення навчально-орієнтованої інноваційної програмно-інформаційної продукції, забезпечити інтегрованість, семантичну інтероперабельність, персоналізацію, багаторазове використання, дидактичну керованість семантичних компонентів е-контенту та компонентів відповідних систем керування.

Першу версію демонстратору МАНОК-СЛОТ:IВУv1.0. (рис. 7.1) розроблено на базі технологічного інструментального комплексу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (розробник програмного коду - К.М. Якименко). Мета МАНОК-СЛОТ:IВУ: забезпечення постійної підтримки найкращої практики застосування ІВУ-принципів МАНОК-спільнотою.

Приклад фрагменту інтерфейсу ДМК "Ділова українська мова в державному управлінні" (рис. 7.2). Основна задача розробника цього ДМК (А.Ф. Манако) - розробити типові агрегатування нок-об'єктів у формі LO для дистанційного навчального процесу на базі: керівних матеріалів; базового паперового підручника; відповідних ОЧМ МАНОК і дидактичних методів.

У Додатку В наведено документи (10 актів / довідок про впровадження), які підтверджують практичне використання та впровадження результатів дисертації.

Рис. 7.1. Фрагмент интерфейсу користувача МАНОК-СЛОТ:IВУv1.0

Рис. 7.2. Фрагмент інтерфейсу ДМК "Ділова українська мова в державному управлінні"

ВИСНОВКИ

Досягнуто мету дисертаційного дослідження - розроблено основи лексикографічної теорії побудови МАНОК-систем у вигляді каркасів (основних положень) побудови опису нової концептуальної ідеї (КІ) КІ-МАНОК, МАНОК (Моделі Агрегатування Навчально-Орієнтованого Контенту), МАНОК-систем та їх функціональної архітектури, оцінки МАНОК-вузлів. Визначено основну проблему МАНОК-теорії (МАНОК-проблему): як краще визначити і підтримати ідентифікований авторкою динамічний наукомісткий об'єкт S (S = <цілеспрямований розвиток інноваційних інформаційних технологій "навчальні об'єкти" (ІТНО)>), який є узагальненим поданням сукупності технологічно здійснених ІТНО-систем. Суть МАНОК-проблеми полягає у невизначеності, складності розуміння та забезпечення багаторазового використання результатів лексикографічного ефекту на S, доступних у формі навчальних об'єктів (LO) Запропоноване розв'язання проблеми полягає у розробці та практичній реалізації загального інструменту для підтримки S, а саме - МАНОК-систем, основним принципом яких є динамічне створення нового е-знання на S у формі інноваційних агрегатувань об'єктів навчально-орієнтованого контенту (ІАК; ІАК доступно у формі навчального об'єкта) за допомогою МАНОК-систем (на противагу принципу багаторазового використання е-знання як у базисних підходах з побудови ІТНО-систем, так і звичайних лексикографічних систем (у формі лексикографічної моделі даних)).

1. Уперше розроблено підхід до формалізації постановки задач та АРІП-метод побудови МАНОК-систем, вербальний і формальний опис постановки основних задач.

2. Уперше розроблено каркас побудови опису КІ-МАНОК у вигляді каркасу опису КІ-МАНОК і МАНОК-Системи Лексикографічного & Освітнього Типу (МАНОК-СЛОТ:ІВУ). Розроблено формулювання КІ-МАНОК [Оптимізувати S у формі визначеного процесу (DP) за допомогою МАНОК-систем, загальним кінцевим результатом (ціллю) використання яких будуть фахівці з високоякісними у 3-компетенціями], Вищого рівня модель для КІ-МАНОК-семантик, ідеї і принципи визначення S, конструктивні визначення DP і логічно зв'язаних експедиційних, навчально-орієнтованих і цифрових кіберпросторів на S, опис динаміки КІ-МАНОК та опис релевантних КІ (КІ-Бланка, КІ-Глушкова, КІ-Джерарда, КІ-Дервін, КІ-SW (Сем. Вебу, RDF), КІ-Широкова, КІ-Нонака). Розроблено каркас опису принципів побудови МАНОК-систем (ІННОВАЦІЙНІСТЬ ^1-3, ВИЗНАЧЕНІСТЬ ^1-2, УСВІДОМЛЕННЯ ^1-2; ІВУ) у вигляді постановки ІВУ-задачі та ключових ідей її розв'язання, опису динаміки ІВУ-принципів у формі МАНОК-Системи Лексикографічного & Освітнього Типу (МАНОК-СЛОТ:ІВУ). На базі АРІП-методу, КІ та принципів побудови МАНОК-систем вперше ідентифіковано та визначено мінімальну формальну структуру (м.ф.с.) для формального опису МАНОК-систем - ІАК-діаграму, яка є узагальненим формальним описом сукупності властивостей зовнішньої поведінки абстрактних МАНОК-систем (S) і використовується для визначення родового поняття "вищого рівня абстракції МАНОК-система" з м.ф.с. типу "категорія" та опису МАНОК-теорії як певного сорту категорії, що як показав F.W. Lowvere, розширює можливості методу моделювання, надає єдиного погляду на поняття моделі.

3. Уперше розроблено каркас побудови МАНОК у вигляді інформаційно-дидактичного базису МАНОК та класів опорних часткових моделей і методів (ОЧМ) МАНОК (концептуальні, агрегатування, ф-компетенції). Ключові системні композити МАНОК для формального опису ІАК (<Форма-Зміст>, <Конструктор> = "Агрегатор>, <Генератор>, <Аналізатор", <МАНОК()-задача>) визначено на базі м.ф.с. типу "категорія", що дозволяє формально визначати в МАНОК (за допомогою МАНОК-систем) кінцевий скінчений набір комбінацій елементарних інформаційно-дидактичних одиниць.

4. Уперше розроблено каркас побудови МАНОК-систем, їх функціональної архітектури та формальний опис зведеного МАНОК-вузла у вигляді: аксіоматичного представлення концептів абстрактної МАНОК-системи S (слабко структурована S, замкнена слабко структурована S, елементарна S, логічно зв'язана елементарна S), формального опису відносної S, підсистеми S та МАНОК-середовища; каркасу формального опису абстрактної і реалізаційної функціональної архітектури МАНОК-систем, зведеного МАНОК-вузла, МАНОК-середовища та телекомунікаційного науково-освітнього простору (з м.ф.с. типу декартів ЄU^SCI-EDU-квадрат).

5. Уперше розроблено каркас оцінки рівня зрілості МАНОК-вузлів та моделі для її розв'язання. Розроблено нову модель для обчислення оцінок (також доведено відповідну теорему), яка дозволяє описати логічні зв'язки у структурній моделі алгоритму обчислення оцінок. Розроблено нову модель послідовного прийняття рішень з введенням поняття близькості рішень у їх просторі. Розроблення моделей організується покроково у межах єдиної постановки задач та єдиної схеми їх розв'язування.

6. За участю та під керівництвом автора на базі МАНОК-теорії створено і впроваджено в Україні та поза її межами 59 одиниць інноваційної програмно-інформаційної ІТНО-продукції для підтримки дистанційної освіти. При цьому одержано 15 авторських свідоцтв України, створено 35 дистанційних мультимедійних курсів, три онлайнових каталоги посилань; дві електронні бібліотеки; навчальний портал "Рідна школа"; 18 систем інноваційних ІТНО, демонстратор МАНОК-СЛОТ:IВУ. Практичні МАНОК()-реалізації дозволяють, як свідчить практика, у декілька разів скоротити термін розроблення інноваційних ІТНО-продуктів, забезпечити інтегрованість, семантичну інтероперабельність, персоналізацію, багаторазове використання, дидактичну керованість семантичних компонентів е-контенту та компонентів відповідних систем керування. Практичну цінність МАНОК-теорії підтверджено 10 документами про впровадження.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Манако А.Ф. Информационно-технологический анализ процесса принятия решений в информационно-распознающей системе ИСКРА-II / Иванченко (Манако) А.Ф. // Банки данных в автоматизированных системах обработки данных. - Киев: ИК АН УССР, 1981. - C. 175-187.

2. Манако А.Ф. Теоретико-игровая модель процесса принятия решения в информационно-распознающих системах / Иванченко (Манако) А.Ф., Стогний А.А., Кондратьев А.И. // Кибернетика. - 1983. - №6. - C. 115-117.

3. Манако А.Ф. Логические структуры в алгоритмах вычисления оценок / Иванченко (Манако) А. Ф., Кондратьев А.И. // Кибернетика. - 1984. - №4. - C. 121-123.

4. Манако А.Ф. Опыт дистанционного обучения на основе телекоммуникационных технологий в Украине / Манако А.Ф., Довгялло А.М., Колос В.В., Кудрявцева С. П., Цыбенко Ю.Ф. // Управляющие системы и машины. - 1999. - №5. - С. 84-91.

5. Манако А.Ф. Ключові поняття архітектури цифрових словників / Манако А.Ф., Широков В.А., Манако В.В., Синица К.М. // Управляющие системы и машины. - 2000. - № 3. - С. 88-95.

6. Манако А.Ф. Информационные ресурсы для непрерывного обучения / Манако А.Ф. // Управляющие системы и машины. - 2002. - № 3/4. - C. 41-49.

7. Манако А.Ф. Управление знаниями обучаемого в дистанционном онлайновом курсе "Business English" / Манако А.Ф., Манако В.В., Синиця К.М., Павлова Т.П. // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Інформатика, управління та обчислювальна техніка. - 2002. - №37. - C. 106-120.

8. Манако А.Ф. Перспективні засоби систем контролю та керування знаннями студентів в навчальних інформаційних продуктах на базі засобів комп'ютерних телекомунікацій / Манако А.Ф., Войченко О.П., Данилова О.В., Манако В.В. // Вісник Вінницького політехнічного інституту. Науковий журнал. - 2003. - №3 (48), - С. 92-97.

9. Манако А.Ф. Моделі агрегатування об'єктів навчального контенту на базі систем інформаційних і навчальних технологій / Манако А.Ф. // Проблеми програмування. - 2004. - № 2-3. - С. 587-594.

10. Манако А.Ф. Моделі агрегатування об'єктів безперервного навчання за підтримкою інформаційних і телекомунікаційних технологій / Манако А.Ф. // Наукові праці Миколаївського державного університету. Серія "Комп'ютерні технології". - 2004. - Вип. 22. Т. 35. - C. 180-185.

11. Манако А.Ф. Сетевое общество и учебно-ориентированные технологии для всех / Манако А.Ф. // Управляющие системы и машины. - 2004. - № 4. - С. 50-58.

12. Манако А.Ф. Информационно-дидактический базис МАНОК/S / Манако А.Ф. // Управляющие системы и машины. - 2005. - №3. - С. 63-70.

13. Манако А.Ф. Моделі агрегатування поняттєвих об'єктів безперервного навчання за підтримкою інформаційних і телекомунікаційних технологій / Манако А.Ф. // Системні дослідження та інформаційні технології. - 2005. - №3. - С. 29-37.

14. Манако А.Ф. Підхід до моделювання цілеспрямованого розвитку інноваційних інформаційних технологій "навчальні об'єкти" / Манако А.Ф. // Проблеми програмування. - 2006. - № 2-3. - С. 475-481.

15. Манако А.Ф. Технологічні аспекти інноваційного цілеспрямованого розвитку телекомунікаційного науково-освітнього простору / Манако А.Ф. // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 63. Вип. 50. Комп'ютерні технології. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - С. 227-236.

16. Манако А.Ф. Системные аспекты моделирования целенаправленного развития инновационных информационных технологий "учебные объекты" / Манако А.Ф. // Управляющие системы и машины. - 2006. - №6. - С. 10-19.

17. Манако А.Ф. Каркас побудови МАНОК-систем / Манако А.Ф. // Бионика интеллекта. - 2006. - № 2(65). - С. 77-82.

18. Манако А.Ф. Принципы построения МАНОК-систем / Манако А.Ф. // Управляющие системы и машины. - 2007. - №1. - С. 81-89.

19. Манако А.Ф. Постановки задач з побудови МАНОК-систем / Манако А.Ф. // Зб. наук. пр. Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН і МОН України. Перспективні технології навчання та освітні простори. - К.: МННЦІТіС, 2007. - Вип. 1. - C. 26-37.

20. Манако А.Ф. Каркас оценки МАНОК-узлов / Манако А.Ф. // Управляющие системы и машины. - 2007. - №2. - С. 63-67.

21. Манако А.Ф. Формальные структуры МАНОК-систем / Манако А.Ф. // Управляющие системы и машины. - 2008. - №1. - С. 35-41.

22. Манако А.Ф. Педагогическое проектирование электронных учебников и дистанционных курсов, поставляемых через Интернет. Учебное пособие. / Манако А.Ф., Гриценко В.И. - К.: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН і МОН України, ТОВ "Вітус". 2002. - 123 с.

23. Манако А.Ф. Сучасні Інтернет-технології. Методичний посібник. / Манако А.Ф. - К.: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН і МОН України. ТОВ "Вітус", 2003. - 173 с.

24. Манако А.Ф. Методичні рекомендації для слухачів дистанційного курсу навчальної дисципліни "Ділова українська мова в державному управлінні" / Укладачі: Манако А.Ф., Плотницька І.М., Калашнікова С. А. - К.: Міленіум, 2003. - 58 с.

25. Манако А.Ф., Манако В.В. Електронне навчання і навчальні об'єкти. / Манако А.Ф. - К.: "Кажан плюс", 2003. - 334 с.

26. Манако А.Ф. Розробка сімейства онлайнових інформаційних ресурсів для телекомунікаційних освітніх середовищ. / Манако А., Манако В., Синиця К. // Збірник праць міжнародної конференції "Електронні зображення та візуальні мистецтва, EVA 2002", 22-24 травня 2002. - К.: IRTC. - С. 196-206.

27. Манако А.Ф. Современные научно-образовательные пространства: технологии и подходы / Манако А.Ф., Синиця E.М. //Proc. 1-st Int. Conf. ITEA-2006. 29-31 May 2006. Kiev, IRTC. - P. 37-51.

28. Manako A.F. Multilingual Internet: modern experience and state of the art / Manako A. Dovgiallo A., Sinitsa K. // Управляющие системы и машины. - 1998. - №6. - C. 74-81.

29. Manako A.F. Interactive Dictionary as an Information Wish-maker / Manako A., Sinitsa K. // Educational Technology Magazine, Vol. XXXIX, Number 5, September-October 1999. - P. 22-25.

30. Manako A.F. Metadata structures and programming for distributed dictionary resources in a context of learning / Manako A., Shirokov V., Manako V., Sinitsa K. // Проблеми програмування. - 2000. - № 2-3. - С. 583-591.

31. Manako A.F. Extending the role of glossaries in a virtual learning environment / Manako A., Sinitsa K. /Communications and Networking in Education: Learning in a Networked Society. Ed. by: Downes T. & Watson D. Kluwer Academic Publishers. USA. 2001. - P. 185-195.

32. Manako A.F. Adaptive digital library support for creation and exploitation of the next generation of Ukrainian mono- and multilingual dictionary resources / Manako A., Shirokov V., Manako V., Sinitsa, K. // Proc. of the 6 Int. Conf. "Crimea 99" on Libraries and Associations in the Transient World: New Technologies and New Forms of Cooperation, vol. 1. - Moskow: GPNTB of Russia, 1999. - P. 292-295.

33. Manako A.F. Terminological Resources of Autonomous Learning in Virtual Environments. / Manako A., Shirokov V., Manako V, Sinitsa K., Verenich D. // Proc. of the 2nd Int. Workshop on Computer Science and Information Technologies, September 18-23. - USATU Publisher, Ufa, Russia, 2000. - P. 278-285.

34. Manako A.F. Information Portal "Our School": A Case Study of IT Introduction into Education in Ukraine / Manako A., Danilova O., Synytsya K., Voichenko A. // Proc. 4^th IEEE Int. Conf. On Advanced Learning Technologies. Joensuu, Finland, 30.08-1.09 2004. - P. 922-923.

АНОТАЦІЯ

Лексикографічна теорія побудови МАНОК-систем та її застосування в інформаційних технологіях дистанційної освіти. - Рукопис

Манако А.Ф.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.13.06 - Інформаційні технології. - Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем, Київ, 2008.

У дисертації розроблено основи лексикографічної теорії побудови МАНОК-систем у вигляді каркасів (основних положень) побудови опису нової концептуальної ідеї, МАНОК (Моделі Агрегатування Навчально-Орієнтованого Контенту), МАНОК-систем та їх функціональної архітектури, оцінки МАНОК-вузлів. Визначено та розв'язано основну її проблему: як краще визначити і підтримати ідентифікований авторкою динамічний наукомісткий об'єкт S (S = <цілеспрямований розвиток інноваційних інформаційних технологій "навчальні об'єкти" (ІТНО)>). МАНОК-системи є загальним інструментом для підтримки S. За участю та під керівництвом автора на базі МАНОК-теорії створено і впроваджено 59 одиниць інноваційної програмно-інформаційної ІТНО-продукції для підтримки дистанційної освіти.

Ключові слова: інформаційна технологія, навчальний об'єкт, кіберпростір, лексикографічна теорія, МАНОК-система.

АННОТАЦИЯ

Лексикографическая теория построения МАНОК-систем и ее применение в информационных технологиях дистанционного образования. - Рукопись

Манако А.Ф.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.13.06 - Информационные технологии. - Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем, Киев, 2008.

В диссертации разработаны основы лексикографической теории построения МАНОК-систем (МАНОК-теории) в виде каркасов (основных положений) построения описания новой концептуальной идеи (КИ) КИ-МАНОК, МАНОК (Модель агрегирования учебно-ориентированного контента), МАНОК-систем и их функциональной архитектуры, оценки уровня зрелости МАНОК-узлов. Определена основная проблема МАНОК-теории: как лучше определить и поддержать идентифицированный автором динамический наукоемкий объект S (S = <целенаправленное развитие инновационных информационных технологий "учебные объекты" (ИТУО)>), который является обобщенным представлением совокупности технологически осуществимых ИТУО-систем. Суть МАНОК-проблемы состоит в неопределенности, сложности понимания и обеспечения многоразового использования результатов лексикографического эффекта на S, доступных в форме учебных объектов (LO). Предложенное решение МАНОК-проблемы состоит в разработке и практической реализации общего инструмента для поддержки S - МАНОК-систем, основным принципом которых является динамическое создание нового е-знания на S в форме инновационных агрегирований объектов учебно-ориентированного контента (ИАК) при помощи МАНОК-систем.

Впервые предложен подход к формализации постановок задач по построению МАНОК-систем, АРИП-метод (<Абстракция - Реализация (Абстракции) Идей / Понятий>) и постановки основных задач. Впервые разработан каркас построения описания КИ-МАНОК в виде каркаса описания КИ-МАНОК [Оптимизировать S в форме определенного процесса (DP)]и МАНОК-СЛОТ:ІВУ (МАНОК-Системы Лексикографического & Образовательного Типа). Впервые предложены Высшего уровня модель для КИ-МАНОК-семантик, идеи и принципы определения S, конструктивные определения DP и логически связанных экспедиционных, учебно-ориентированных и цифровых киберпространств на S, описание динамики КИ-МАНОК и релевантных КИ (Honore Le Blanc, В.М. Глушкова, R.W. Gerard, Brenda Dervin, Semantic Web (RDF), В.А. Широкова, Ikuiro Nonaka). Впервые разработан каркас описания принципов построения МАНОК-систем (ИННОВАЦИОННОСТЬ ^1-3, ОПРЕДЕЛЕННОСТЬ ^1-2, ОСОЗНАНИЕ ^1-2, укр. аббр. ІВУ) в виде постановки ІВУ-задачи и КИ ее решения, описания динамики ІВУ-принципов в форме МАНОК-СЛОТ:ІВУ. Впервые идентифицирована и описана минимальная формальная структура (м.ф.с.) для формального описания МАНОК-систем как ИАК-диаграмма, которая является обобщенным формальным описанием совокупности свойств внешнего поведения абстрактных МАНОК-систем (S).

Впервые разработан каркас построения МАНОК в виде информационно-дидактического базиса МАНОК и классов опорных частичных моделей и методов МАНОК (концептуальные, агрегирования, ф-компетенции). Ключевые системные композиты МАНОК для описания ИАК определены на базе м.ф.с. типа категория.

Впервые разработан каркас описания МАНОК-систем, их функциональной архитектуры и сводного МАНОК-узла в виде: аксиоматического представления концептов S на базе м.ф.с. типа категория (слабо структурованная S, замкнутая слабо структурированная S, элементарная S, S²² - логически связанная элементарная S), описания относительной S, подсистемы S и МАНОК-среды; каркаса описания абстрактной и реализационной функциональной архитектуры МАНОК-систем; описания сводного МАНОК-узла; МАНОК-среды; описания телекоммуникационного научно-образовательного пространства (с м.ф.с. типа ЄU^SCI-EDU - декартов квадрат).

Впервые разработан каркас оценки уровня зрелости МАНОК-узлов с интерпретациями в виде классов задач классификации, принятия решений и с м.ф.с. типа категория. Разработана новая модель для вычисления оценок (а также доказана соответствующая теорема), которая позволяет описать логические связи в структурной модели алгоритма вычисления оценок. Разработана новая модель последовательного принятия решений, в которой введено и используется понятие близости решений в пространстве решений.

С участием и под руководством автора на базе МАНОК-теории создано и внедрено 59 инновационных программно-информационных ИТУО-продуктов для поддержки дистанционного образования. При этом получено 15 авторских свидетельств Украины, создано 35 дистанционных мультимедийных курсов, три онлайновых каталога ссылок, две электронных библиотеки, образовательный Веб-портал "Рідна школа", 18 ИТУО-систем, демонстратор МАНОК-СЛОТ:IВУ. Практическая ценность МАНОК-теории подтверждена 10 документами о внедрении.

Ключевые слова: информационная технологии; учебный объект, киберпространство, лексикографическая теория, МАНОК-система.

ANNOTATION

A lexicographic theory of construction of the МАNОК-systems and its application in information technologies for distance education. - Manuscript

Manako A.F.

Dissertation on the competition of the degree of doctor of engineering sciences on speciality 05.13.06 "Information technologies". International research and training center for information technologies and systems, Kiev, 2008.

In the dissertation, the basics of the lexicographic theory for МАNОК-systems construction are developed as frameworks for construction of description of new conceptual idea, MANOK ("Model of aggregation of the educational-oriented content"), МАNОК-systems and their functional architecture, and evaluation of the МАNОК-nodes. The MANOK-systems are a general instrument for support of S. The basic problem of МАNОК-theory is defined and resolved, i.e. "What is the best way to define and support a dynamic knowledge-intensive object S identified by the author = <purposeful development of innovative information technologies named "learning objects" (ITLO)>", which is a generalized representation of a set of technologically possible ITLO-systems". With a direct involvement and under the guidance of the author 59 items of innovative software-informational ITLO products for distance education support have been developed and introduced into practice.

Keywords: information technology, learning object, cyberspace, lexicographic theory, МАNОК-system.

Размещено на Allbest.ru