До формування риторичної культури особистості майбутнього менеджера з рекламної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

До формування риторичної культури особистості майбутнього менеджера з рекламної діяльності

Гаркуша Інеса Вікторівна

старший викладач

Дніпропетровського національного університету

Актуальність зазначеної проблеми зумовлена тим, що на сучасному етапі соціального, культурного і науково-технічного розвитку суспільства, процесі реформування національної освітньої системи з метою вступу до Болонської співдружності, проблема оволодіння культурою мовленнєвого спілкування постає особливо гостро для будь-якого його члена, незалежно від сфери професійної діяльності. Це пояснюється тим, що вимоги, які висуваються суспільством і державою до сучасних спеціалістів, містять у собі, крім відповідного рівня професійної підготовки, наявність уміння грамотно, переконливо й аргументовано висловлювати свої погляди, враховуючи при цьому й думку співрозмовника. Така організація процесу спілкування сприяє ефективній взаємодії між комунікантами, їх співробітництву. Очевидно, що підготовка спеціалістів такого рівня спричиняє необхідність удосконалення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Насамперед, необхідно підкреслити важливість удосконалення процесу формування в майбутніх менеджерів з рекламної діяльності, оскільки мова рекламіста і стиль його мовленнєвої взаємодії з людьми є могутнім засобом переконуючого впливу потенційних споживачів об'єкту рекламування.

У теорії і практиці навчання риторики проведені істотні дослідження, на основі яких було встановлено взаємозв'язок між рівнем сформованості мовленнєвої культури мовця й продуктивністю його діяльності. Відзначимо, що вченими (В. Аннушкін, Г. Елеонська, Ю. Рождественський) вивчалися різні аспекти риторики, історичні етапи становлення вітчизняної і зарубіжної неориторики. Проте зазначені дослідження спрямовані насамперед на вивчення й розвиток риторичних принципів організації ділового спілкування, різних видів публічних виступів, полемічної майстерності.

Л. Ассуїрова, В. Гончарова, Т. Ільїна, І. Кононенко, А. Коренєва, В. Липатова, О. Наїмова, М. Соколова та ін присвятили свої дослідження різним аспектам навчання старшокласників ділової мови засобами риторичної науки. Проблему формування професійної мовної компетенції майбутніх фахівців розглядають Т. Мазур (майбутні юристи), О. Гойхман (студенти-нефілологи сервісних спеціальностей), Н. Валєєва, Р. Харчук (майбутні медичні працівники), О. Орлов (майбутні економісти) та ін. Науковці (Н. Бабич, Г. Михальська, О. Мурашов, Г. Сагач) досліджували проблеми педагогічної риторики, аналізуючи педагогічно-риторичні категорії й закономірності, що впливають на організацію мовленнєвої поведінки педагога. Проте проблема формування риторичної культури в майбутніх менеджерів з рекламної діяльності залишається поза увагою дослідників.

Метою даної статті є розкриття певних аспектів змістовної та технологічної побудови модульного курсу „Риторична культура менеджера з реклами”

Згідно мети поставлено такі завдання: розкрити особливості побудови модульного курсу „Риторична культура менеджера з реклами”; розкрити особливості реалізації у навчальному процесі діалогічно-дискусійних та ігрових технологій навчання.

Рекламне красномовство - один із різновидів соціально значущого красномовства, що активно розвивається на Заході і починає розвиватися у незалежній демократичній Україні [3]. Його розуміють як особливу сферу практичної діяльності, продуктом якої є словесний твір - рекламний. Його основні риси - зміст і зовнішнє оформлення (відмінні від нерекламних), функціональні ознаки, місце у загальній сукупності текстів, які створюються даною мовою. Реклама - це особливий „товар”; її зміст не повинен зашкодити покупцям, а має привернути їх увагу, вплинути на їх свідомість, переконати, змусити позитивно відгукнутися на презентований зміст.

Переконані, що для того, щоб майбутній менеджер з реклами умів працювати, спілкуватися публічно, він повинен мати не тільки певне загальнокультурне, освітньо-професійне підґрунтя, відповідні психофізіологічні риси, але й необхідний рівень риторичної культури, що включає в себе знання, уміння й навички змістовної та культурно-мовної підготовки, управління власною поведінкою, застосування різних засобів підвищення ефективності спілкування, урахування специфіки різних форм ораторства, деякі інші фахові надбання, необхідні для здійснення рекламної діяльності. Це вимагає залучення сучасної риторичної науки, яка сприяє розвитку культури мислення (ерудиції, оперативності, відкритості, самостійності, самокритичності), культури мовлення (відповідності мовлення нормам літературної мови, ясності, стислості, доцільності, правильності дикції та інтонації), культури поведінки (ввічливості, тактовності, поваги до співрозмовників тощо).

З метою формування риторичної культури в майбутніх менеджерів з рекламної діяльності нами розроблено модульний курс „Риторична культура менеджерів з реклами”. Модульне структурування курсу дало можливість виділити групи фундаментальних питань, логічно й компактно їх поєднати в єдину адаптовану і відкриту систему знань, норм і цінностей; забезпечило наочність змісту навчання, полегшило його засвоєння за рахунок цiлiсностi представлення i сприйняття тієї частини, що вивчається, спрямувало увагу студента, їх сприйняття i засвоєння.

Навчальні модулі ми розглядаємо як відносно самостійні та цілісні частини навчально-виховного процесу, до складу яких входять компоненти:

- змістовний, що забезпечує теоретичне викладення навчального матеріалу, розкриття ключових питань; передбачено дві форми організації навчання (аудиторну, що забезпечує викладач, і самостійну, що забезпечує студент);

- технологічний, що забезпечує його практичну реалізацію через систему практичних, семінарських занять; поєднує різноманітні технології навчання, орієнтовані на самостійне оволодіння студентами теоретичних положень курсу та їх практичне використання; містить додаткову інформацію, завдання для самоконтролю, самостійного опрацювання навчального матеріалу, інструкції (інструктивні матеріали, які містять критерії оцінки якості виконаних завдань (критерії оцінки якості виступу, проведеної бесіди, написаної статті), що сприяють більш об'єктивному контролю і самоконтролю з боку викладача і студентів, дозволяють визначити кількість балів за кожне виконане завдання) до виконання цих завдань та бібліографію.

Форми організації процесу навчання передбачають: аудиторну форму навчання за рахунок його модернізації, а саме діалогічно-дискусійними технологіями навчання; застосування ігор (ділових, рольових), виконання розмаїття вправ. Взаємодія студентів під час занять може здійснюватися по-різному: у парах (діадах), групах, під час вільного руху по аудиторії і почергових зустрічах один з одним одного чи декількох студентів, що ведуть бесіду з членами групи, яка виконує індивідуальне завдання, у процесі взаємообміну між окремими міні-групами чи групами у процесі виконання загального завдання всією групою. Вибір кількості студентів залежить від рівня їх підготовленості, специфіки завдань та матеріалу, що вивчається.

Діалогічно-дискусійні технології навчання вважаємо провідними у риторичній підготовці майбутніх менеджерів з рекламної діяльності. Технологія організації діалогу передбачає: уявлення комунікативної ситуації (Де відбувається діалог? Хто партнер у діалозі? Яка мета діалогу? (у того, хто вступає в діалог виникає потреба щось з'ясувати, повідомити, переконати, до чогось спонукати). Мотив спричиняє найрізноманітніші вияви спілкування: запитання-відповідь, прохання-згода (або відмова), пропозиція-згода (незгода) тощо. Зорієнтувавшись у комунікативній ситуації, учасник діалогу має спланувати своє висловлення, тобто продумати його тему, основну думку, форму і стиль. Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік), кожен співрозмовник знову-таки у внутрішньому мовленні планує „смислові згустки” наступної репліки, намічаючи основну тезу спілкування і логічно просуваючись до бажаної мети.

Одним із критеріїв успішної комунікації в аудиторії слід уважати встановлення між викладачем і студентами контактів, про виникнення яких можливо судити по тому, „чи досягнуті у процесі взаємодії: співроздуми (студенти не пасивно сприймають інформацію, що повідомляє їм викладач або інші члени студентської групи, які виступають на семінарах); співпереживання (емоційна підтримка того, що відбувається в аудиторії, коли викладач зумів зацікавити студентів); сприяння (результат співроздумів та емоційного переживання, коли викликана відповідна активність тих, хто навчається: вони ставлять питання, доповнюють, наводять нові аргументи й факти)” [7, с. 27]. Створення атмосфери співробітництва і співтворчості забезпечує взаємодію викладача й студентів на паритетних засадах і взаємозацікавлені у наслідках навчальної діяльності. Вони стають партнерами, мають право на критику та помилки, на власне ставлення до діяльності.

За основні діалогічно-дискусійні технології навчання майбутніх менеджерів з рекламної діяльності Дніпропетровського національного університету під час викладання курсу „Риторична культура менеджерів” було обрано: лекція-бесіда (діалог), лекція-дискусія, проблемна лекція, лекція-аналіз конкретної ситуації, лекція-консультація). Реалізація зазначених технологій сприяла формуванню таких умінь: визначати особливості комунікативної ситуації і враховувати їх у виборі відповідної стратегії і тактики мовленнєвої поведінки; реалізовувати комунікативні цілі висловлення на основі ефективної риторичної стратегії; формувати переконливу аргументацію з урахуванням особливостей аудиторії слухачів; добирати мовні і мовленнєві засоби оформлення висловлення, які відповідають його цілям і змісту; створювати успішний, впливовий текст висловлення та ін.

Ми ураховували наукові здобутки М.В. Ломоносова, який наголошував, що для успішного впливу на слухачів треба добре знати людину, стан оратора, стан слухачів (вік, стать, виховання, звички, рівень освіти тощо), силу красномовства. Він вважав, що оратор має володіти своїми пристрастями, вміти збуджувати й гасити свої почуття, тоді слухачі будуть знати, що ця людина чесна, совісна, їй не є чужими ті пристрасті, які вона хоче збудити в слухачів. Силу красномовства М. В. Ломоносов вбачав у гострому розумі, розгляді етичних мотивів тієї чи іншої дії (добра вона чи зла). Найбільше, з його погляду сприяє збудженню пристрастей образне зображення подій, виразне й зриме зображення їх у словах, щоб слухачі начебто ясно побачили картину перед очима [4, с. 451].

Цікавими й корисними вважаємо погляди М. Сперанського на стиль висловлення думок: ясність, багатоманітність, єдність, відповідність предметові думки, вимова, вигляд оратора, його обличчя, голос, рухи, жести тощо. Доказ має бути стислим, ясним, чистим, приправленим філософською сіллю. Сила, істинність змісту можлива за умови підготовки душ до сприйняття, вважав вчений. Для цього необхідно оволодіти мистецтвом розміщення матеріалу, коли усі думки промови підкорені головній, домінуючій [6].

Змістовність, логічність, точність, ясність, стислість, простота, емоційна виразність, яскравість, образність мовлення, літературно правильна вимова, відсутність мовного баласту (вульгаризмів, провінціалізмів, архаїзмів, слів-паразитів, зайвих іноземних слів), вільне, невимушене оперування словом, фонетична виразність, інтонаційна різноманітність, чітка дикція, розмірений темп мовлення, правильне використання логічних наголосів та психологічних пауз; взаємовідповідність між змістом і тоном, між словами, жестами та мімікою нами ураховувалося під час проведення професійно спрямованих диспутів, діалогів, дискусій.

Суттєву роль у формуванні в студентів риторичної культури відіграли ігрові технології як один з активних методів навчання (І. Добрянський, Ю. Друзь, А. Капська, Є. Киричук, О. Мороз, О. Мармаза, Л. Яценко та ін.). Гра - форма вільного самовияву людини, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображення (виконання, репрезентації) якихось ситуацій, станів [1, с. 73]. Вона сприяє організації словесної діяльності студентів з метою виділення основних ознак майстерності, переконаності слова; виробленню навичок перевтілення відповідно ролі; донесенню до слухачів такого підтексту, який відповідав би певному змісту мовлення і конкретній ситуації; виявленню й розвитку внутрішнього бачення, з'ясуванню його впливу на характер словесної дії мовця; формуванню в студентів уміння правильно визначати і передавати слухачам власне ставлення до того, про що йдеться. Її особливістю є відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, що досягається завдяки ігровому імітаційному моделюванню й вирішенню професійно-орієнтованих ситуацій у разі доцільного поєднання індивідуальної й групової ігрової діяльності учасників. Водночас вона надає можливість студентам, перш за все, самоорганізуватись з огляду на те, що під час гри формуються мотиви, які пов'язані із виконанням взятих на себе обов'язків. Студент пізнає свої можливості, вчиться їх оцінювати, відчуває різні емоції. Таким чином, гра виступає і як засіб професійно спрямованого спілкування, самореалізації майбутніх фахівців з реклами.

У процесі формування риторичної культури використовували ділові (діалог на професійному рівні, в якому відбуваються зіткнення різних думок, позицій, взаємна критика гіпотез, їх обґрунтування й утвердження, що веде до появи нових знань і уявлень [2, с. 71], форма моделювання управлінської дійсності, імітації конкретних управлінських ситуацій та їх рішень [5, с. 296]) й рольові (розвиває в студентів аналітичні здібності, виробляє вміння застосовувати в комплексі набуті знання з питань виконавсько-мовленнєвої діяльності [2, с. 71]) ігри.

Наведемо приклад гри, метою якої було збагатити й систематизувати знання студентів щодо риторичного закону моделювання аудиторії; навчити правильно визначати й аналізувати статус співрозмовника, будувати висловлення відповідно до психологічних і соціальних особливостей слухачів. Хід виконання. Студентам пропонується кілька рекламних проспектів, після вивчення яких, їм пропонується викласти власний погляд з різних позицій (позитивні й негативні якості реклами, змістовність, переконаність тексту та ін.). При цьому вся група поділяється на дві підгрупи: перша - учасники обговорення; друга складається з експертів, завдання визначити якість роботи студентів першої підгрупи.

Кожна з підгруп одержує однаковий набір карток, у яких визначено ролі учасників обговорення: Ви не сприймаєте нічого нового і незвичайного, з вашого погляду усілякі політичні й соціальні зміни ні до чого гарного не приведуть, життя має бути стабільним і передбачуваним, у розвитку людства не повинно бути ніяких різких, несподіваних змін; суперечка складає сенс вашого життя. При цьому ви завжди намагаєтеся довести свою правоту будь-що; Ви - учений-дослідник, сенс життя якого - безперервний пошук нових шляхів розвитку людства. Ви переконані, що будь-яка ідея, незалежно від своїх наслідків, має право на існування, вірите, що прогрес будь-якої цивілізації неможливий без жертв і втрат; У вас відсутня будь-яка життєва позиція. Ви легко погоджуєтеся з усім, що говориться навколо вас і дуже швидко змінюєте свою думку; Ви щиро прагнете вникнути у зміст дискусії і зрозуміти своїх співрозмовників, тому уважно слухаєте, що вони говорять, і ставите уточнюючі питання; Ви нікого і нічого не слухаєте, усі ваші висловлення не пов'язані з темою, яка обговорюється, і не мають ніякого відношення до того, що говорять ваші співрозмовники; усе, що відбувається, вас зовсім не цікавить і будь-яка дискусія стомлює вас; поводьтеся так, як вважаєте за потрібне. При зміні теми обговорення його учасники міняються картками, постійно змінюючи стиль мовленнєвої поведінки.

Використання ігрових завдань у навчально-виховному процесі студентів суттєво підвищує їх творчу активність, інтерес до діяльності менеджера-рекламіста. Проте не можна не відмітити, що використання ігрових технологій - процес складний та довготривалий, що потребує від педагога ВНЗ перегляду власних педагогічних концепцій, змісту навчальних завдань, що ставляться перед студентами. Педагог має відійти від стереотипних методик проведення занять, перебороти почуття протистояння новому, має сам бути творчою особистістю.

Таким чином, розвитку риторичної особистості майбутнього менеджера з рекламної діяльності сприятиме уведення курсу „Риторична культура менеджера з реклами”, який передбачає відповідне змістовне й технологічне забезпечення, залучення студентів до різноманітних форм риторичної діяльності у навчально-виховному процесі вузу.

Список літератури

навчання риторика спеціаліст

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376с.

2. Капська А.Й. Гра як активний метод навчання студентів майстерності слова //Рідна школа. - № 10. - 1991. - С. 71-73.

3. Кришемінська Л.Д. Етика ділових відносин у торгівлі. - К., 1995.

4. Ломоносов М.В. Избранные философские произведения. - М.: Госполитиздат, 1950.

5. Мармаза О.І. Ділова гра у навчальному процесі вищої школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І. Сущенко та ін. - Київ-Запоріжжя: ТОВ „Фінвей”, - 2002. - Вип. 25. - С. 296-300.

6. Сагач Г.М. Золотослів: Навч. посіб. для середн. і вищ. навч. закл. - К.: Райдуга, 1993. - 378 с.

7. Семиченко В.А. Психология общения. - К.: Центр «Магистр - S», 1997. - 152 с.

Размещено на Allbest.ru