Компетентнісний підхід як основа професійної підготовки майбутніх викладачів вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетентнісний підхід як основа професійної підготовки майбутніх ВИКЛАДАЧІВ вищої школи

І.В. Олійник,

к.пед.н., доцент кафедри педагогіки та

психології Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля

У статті розглянуто основні підходи до визначення понять «професіоналізм», «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність», види компетенцій; визначено критерії та показники професіоналізму педагога; на основі аналізу науково-педагогічної та психологічної літератури здійснено диференціацію зазначених дефініцій, визначено та стуктуровано види педагогічної компетентності.

Ключові слова: вища освіта, педагогічна діяльність, професіоналізм, компетентнісний підхід, компетенція.

В статье рассмотрены основные подходы к определению понятий «профессионализм», «компетентность», «компетенция», «профессиональная компетентность» виды компетенций; определены критерии и показатели профессионализма педагога; на основе анализа научно-педагогической и психологической литературы осуществлена дифференциация указанных дефиниций, определены и стуктурированны виды педагогической компетентности.

Ключевые слова: высшее образование, педагогическая деятельность, профессионализм, компетентностный подход, компетенция.

The articles considers the basic approaches to defining the concepts of «professionalism», «competence», «professional competence»; types of competences; criteria and indicators of teacher professionalism are determined. On the basis of analysis of scientific pedagogical and psychological literature the differentiation of indicated definitions is given, and types of pedagogical competence are structured.

Keywords: higher education, pedagogical activity, professionalism, competence approach, competence.

Сучасні перетворення в державі зумовили вимогу суспільно-державного замовлення до професійної підготовки фахівців у вищій школі й висунули нові орієнтири в розвитку педагогічної освіти в цілому.

На даний час в Україні активно розгортаються процеси комплексної модернізації системи загальної та професійної освіти. Динаміка сучасного суспільного розвитку вимагає серйозного перегляду і переоцінки існуючої на даний момент освітньої системи. Зміни, що відбуваються в останнє десятиліття в технологіях виробництва, економічних і соціальних відносинах, зумовили якісно нові вимоги до кадрового ресурсу та професійного потенціалу. Сьогодні успішна професійна і соціальна кар'єра фахівця неможлива без готовності опановувати нові технології, адаптуватися до інших умов праці, постійно «доводити» свій професійний рівень у тій якості, що є необхідною при вирішенні нових професійних завдань.

На сучасному етапі пошуку найбільш ефективного використання людських ресурсів майже в усіх сферах діяльності все більше уваги стали приділяти компетентнісному підходу.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури було встановлено, що проблема реалізації ідеї компетентнісного підходу була предметом досліджень таких учених, як: І. Зимня, А. Хуторський, С. Шишов Е. Зеєр, В. Кальней та ін. Шляхи застосування активних методів у формуванні професійних компетенцій досліджували у своїх працях Г. Голуб, Л. Юрова та ін. Науковці В. Болотов, І. Єфремова та ін. вивчали професійну компетентність як показник якості освіти. Серед розробників моделі фахівців на основі компетентнісного підходу відомі такі дослідники, як: В. Кан-Калик, В. Крутецкий, Н. Кузьміна, В. Сластьонін, Л. Фрідман та ін.

Досить часто у науково-педагогічній літературі поняття «компетентність», «компетенція» та «професіоналізм» використовують як синонімічні через їх неоднозначний переклад та різне тлумачення. У той же час аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що не існує єдиного підходу до трактування понять «компетентність» і «компетенція».

Отже, для з'ясування значення кожного із зазначених понять перейдемо до ґрунтовного аналізу науково-педагогічної та психологічної літератури.

Так, наприклад, Є. Рогов розглядає поняття «професіоналізм» як «сукупність психофізіологічних, психічних і особистісних змін, які відбуваються з людиною в процесі оволодіння і тривалого виконання діяльності, що забезпечують якісно новий, більш ефективний рівень вирішення складних професійних завдань в особливих умовах [10, с. 122].

Дослідниця Н. Кузьміна розглядає професіоналізм у діяльнісному аспекті й трактує це поняття як якісну характеристику суб'єкта діяльності - представника даної професії, що визначається мірою опанування сучасним змістом і засобами вирішення професійних завдань, продуктивними засобами її здійснення [7].

Дещо інше тлумачення зазначеної дефініції знаходимо у працях В. Вакуленко, яка визначає професіоналізм як сукупність інтегрованих фундаментальних знань, узагальнених умінь і здібностей педагога, його значущих особистісних якостей, високий рівень технологічності, культури і майстерності, творчий підхід до організації педагогічної діяльності, здатність до рефлексії, готовність до постійного саморозвитку [3, с. 72 ].

Резюмуючи вище зазначені визначення даної дефініції, можемо констатувати, що професіоналізм - це інтегральна характеристика особистості педагога, що полягає у володінні ним певними видами професійної діяльності й наявності професійно важливих психологічних якостей, що забезпечують ефективне вирішення професійних завдань у процесі педагогічної взаємодії.

Вважаємо за доцільне зазначити, що професіоналізм педагога повинен відповідати ряду критеріїв, серед яких найбільш значимими є такі:

- об'єктивні: ефективність педагогічної діяльності (її основних видів - навчальної, розвиваючої, виховної, а також допоміжних у праці педагога - діагностичної, корекційної, консультативної, організаційно-управлінської, самоосвітньої тощо);

- суб'єктивні: стійка педагогічна спрямованість (жага до професійного удосконалення), розуміння ціннісних орієнтацій професії педагога, позитивне ставлення до себе як до професіонала;

- процесуальні: використання педагогом соціально прийнятних, гуманістично спрямованих способів, технологій у своїй діяльності;

- результативні: досягнення результатів у професійній сфері відповідно до суспільних вимог (формування якостей особистості студента, що забезпечують їх підготовленість до самореалізації в суспільстві).

Рівень професіоналізму педагога визначають етапи його руху до високих показників педагогічної праці:

- рівень оволодіння професією, професійна адаптація, первинне засвоєння норм, менталітету, необхідних прийомів, технологій;

- рівень педагогічної майстерності як використання на високому рівні кращих зразків передового педагогічного досвіду; оволодіння наявними в межах професії прийомами індивідуального підходу до студентів, методами передачі знань; здійснення особистісно-орієнтованого навчання тощо;

- рівень самоактуалізації та саморозвитку педагога в межах професії, свідоме удосконалення позитивних та подолання негативних якостей, зміцнення індивідуального стилю;

- рівень педагогічної творчості, в основі якої - збагачення педагогом досвіду своєї професії за рахунок особистого творчого внеску, авторських пропозицій, що стосуються окремих завдань, прийомів, засобів, методів, форм організації педагогічного процесу, так і створюють нові педагогічні системи навчання і виховання [1, с. 330].

Професіоналізм педагога містить три складові (рис. 1.), кожна з яких лежить в основі професійної компетентності, під якою розуміють здатність фахівця до вирішення певного класу професійних завдань [80, с. 331].

Рис. 1. Складові професіоналізму педагога

Так, сформованість педагога як суб'єкта педагогічної діяльності є підставою для декількох видів компетентності - предметної, методичної, діагностичної, інноваційної, дослідницької. Сформованість педагога як суб'єкта педагогічного спілкування підвищує його комунікативну, перцептивну, управлінську компетентність. Зрілість особистості педагога зміцнює його особистісно-індивідуальну компетентність.

Компетенція (від лат. competentia) в перекладі означає коло питань, у яких особистіть добре обізнана, має високий рівень пізнання та власний досвід. Компетентна в певній галузі людина має відповідні знання і здібності, що дозволяють їй формулювати обґрунтовані судження. Поняття компетенція виступає як центральне в модернізації змісту освіти, тому що поєднує в собі інтелектуальну та практичну складові результату освіти, інтегрує близькоспоріднені вміння та знання, що відносяться до широких сфер культури та діяльності.

У своєму дослідженні поділяємо точку зору А. Хуторського, згідно з якою компетенція включає «сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються по відношенню до певного кола предметів і процесів, і необхідних для якісної продуктивної діяльності по відношенню до них», а компетентність передбачає «володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її особистісне ставлення до себе і предмету діяльності» [14].

Іншого звучання зазначене поняття набуває у дослідженнях В. Шадрикова, який визначає компетенцію як системний прояв знань, умінь, здібностей та особистісних якостей. В освітньому процесі спостерігається певна діалектика у формуванні компетенцій. Даний процес відбувається на основі знань, умінь, особистісних якостей, які самі по собі не є компетенціями, а лише виступають як умова для їх формування [15, с. 15-16].

Цікавою є позиція дослідниці Г. Селевко, яка визначає компетенцію як освітній результат, який виявляється в підготовленості випускника, у реальному володінні ним методами та засобами діяльності, у можливостях виконувати поставлені завдання; форма поєднання знань, умінь та навичок, що дає можливість ставити мету і знаходити шляхи її досягнення в процесі перетворення довкілля [11, с. 138].

Вагомим у цьому аспекті є погляд європейських науковців (проект TUNING) на тлумачення поняття «компетенція», що включає знання і розуміння (теоретичне знання академічної галузі, здатність знати та розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань у конкретних ситуаціях), як бути (цінності як невід'ємна частина способу сприйняття і життя з іншими в соціальному контексті) [16, с. 28-32].

Компетенція - це наявність вроджених або набутих якостей, необхідних для здійснення професійної діяльності педагога: уміння працювати з аудиторією, здатність до суб'єкт-суб'єктної взаємодії, схильність до безперервної освіти, терпіння, емпатія, здатність до психолого-педагогічного спостереження та аналізу педагогічних явищ.

Переходячи до аналізу поняття «компетентність», перш за все варто зазначити, що воно трактувалося як сукупність юридично встановлених повноважень, прав і обов'язків конкретного органу або посадової особи. Однак вплив англомовних джерел змінив значення цього поняття: «компетенція - область діяльності, значима для ефективної роботи організації, у якій індивід повинен проявити певні знання, уміння, поведінкові навички, гнучкі здібності й професійно важливі якості особистості» [9, с. 5].

Як сукупність знаннєвих компонентів у структурі свідомості людини визначає компетентність A. Бєлкін. Під компетенціями ж він має на увазі сукупність тих соціальних функцій, якими володіє людина при реалізації соціально значущих прав і обов'язків членів суспільства, соціальної групи, колективу [2].

Дослідниця І. Зимня розглядає компетентність як актуальну, сформовану особистісну якість, що ґрунтується на знаннях, інтелектуально і особистісно обумовлену соціально-професійну характеристику людини [6, с. 16], а компетенції як внутрішні, потенційні, приховані психологічні новоутворення (знання, уявлення, програми (алгоритми) дій, системи цінностей і відносин), які виявляються у компетентної людини [6, с. 18]. Вона виділяє структуру компетентності, згідно з якою:

- компетентність є ширшою за знання і уміння, які є її складовими;

- компетентність включає емоційно-вольову регуляцію поведінкового прояву;

- зміст компетентності є значимим для суб'єкта її реалізації;

- будучи активним проявом особистості в її діяльності та поведінці, компетентність характеризується мобілізаційною готовністю фахівця до її реалізації в ситуації, яка того вимагає [6, с. 19].

Д. Погонишева зазначає, що професійна компетентність є вищим компонентом особистості, яку прийнято розуміти як інтегральну характеристику ділових і особистісних якостей фахівців, що відображатиме рівень знань, умінь і навичок, досвіду, здібностей, достатніх для здійснення професійної діяльності. До складу професійної компетентності дослідниця включає мобільність знання; гнучкість; критичність мислення; системний і міждисциплінарний стиль мислення; інформаційну грамотність тощо [8].

У нашому розумінні компетентність - узагальнена акмеологічна категорія, інтегративний особистісний ресурс, що здатний забезпечити успішну діяльність викладача за рахунок засвоєних ефективних стратегій і проявляється в рівні володіння предметом, який він викладає; його педагогічній, психологічній, методичній грамотності; наявності практичного та соціального досвіду, готовності до саморозвитку і самовдосконалення професійної діяльності.

Досить часто поняття «компетенція» і «компетентність» використовуються як синоніми. Але ми, як і більшість дослідників, вважаємо за необхідне диференціювати дані поняття, не порушуючи їх діалектичного зв'язку.

Цінними і слушними для нашого дослідження стали роздуми Б. Хасана щодо різниці між зазначеними поняттями. Автор стверджує, що компетенція - це характеристика місця, а не особи, тобто це параметр соціальної ролі, який в особистісному плані проявляється як компетентність - відповідність особи місцю, яке вона займає. Інакше кажучи, - це здатність здійснювати діяльність відповідно до соціальних вимог і очікувань. Рівень компетентності - це характеристика результатів освітньої практики для окремої людини. Таким чином, компетенція - це те, на що претендують, або те, що призначається, як належне бути досягнутим; компетентність - це те, чого досягла конкретна людина [13].

Поняття «компетенція» і «компетентність» у сфері професійної освіти трактував Е. Зеєр: компетентність людини визначає її знання, уміння і досвід, здатність мобілізовувати їх в конкретній соціально-професійній ситуації; компетенції - це узагальнені способи дій, що забезпечують продуктивне виконання професійної діяльності [5]. Як зазначає автор, серед компетенцій є такі, що представляють знання у формі понять, принципів, змістотворних положень, вони існують як багатофункціональні, міжпредметні, трансдисциплінарні.

Отже, компетентність конкретної особистості - поняття вужче, ніж професіоналізм. Фахівець може бути професіоналом у цілому у своїй галузі, але не бути компетентним у вирішенні всіх професійних питань.

Професійна педагогічна компетентність складається з професійних педагогічних знань і вмінь, професійних педагогічних позицій (як стійких відносин педагога до справи, до студентів, до колег, до себе), професійно важливих якостей особистості. З огляду на це у межах нашого дослідження розглядаємо такі види професійної компетентності, як: спеціальна, соціальна, особистісна, індивідуальна (Рис 2.).

Рис. 2. Види професійної компетентності

Названі види компетентності означають по суті зрілість людини в професійній діяльності, у професійному спілкуванні, у становленні особистості професіонала, його індивідуальності.

Як вважає В. Сластьонін, феномен компетентності, пов'язаний зі сферою професійної освіти, з одного боку, обмежений нормативною базою підготовки фахівця, у якості якої виступають державний освітній стандарт, кваліфікаційні характеристики, що визначають основні параметри формування професійної компетентності, а з іншого - є протиріччя у становленні фахівця як суб'єкта власного професійного розвитку, тобто професійну підготовку здійснюють зовнішні структури, такі як інститути та університети, а професійне становлення особистості в основному є результатом її власного внутрішнього руху, коли професіоналізм стає цінністю для особистості [12, с. 25-34].

Цілком погоджуємося з твердженням А. Вербицького, який вказує на те, що реалізація компетентнісного підходу в освіті означає зміну всієї педагогічної системи, перехід до нового типу навчання і виховання [4, с. 39-46]. Компетентнісний підхід передбачає не засвоєння студентами знань і умінь в окремому вигляді, а оволодіння ними в комплексі, у зв'язку, з чим змінюється система методів навчання. В основі відбору та конструювання методів навчання лежить структура відповідних компетенцій та функції, які вони виконують в освіті.

Отже, ми встановили, що поняття «компетентність», по-перше, розглядається в контексті професійної діяльності, по-друге, розуміється як комплексний особистісний ресурс, інтегруючий різні компетенції людини, по-третє, характеризує ступінь підготовленості людини до діяльності і характеру її здійснення, по-четверте, формується в ході освоєння людиною відповідної діяльності.

За такого підходу компетенції характеризуються як загальна здатність, яка проявляється і формується в діяльності, заснована на знаннях, цінностях, схильностях і дозволяє людині здійснювати зв'язок між знанням і ситуацією, виявляти процедуру (систему дій) для успішного вирішення проблеми. На відміну від знань, умінь, навичок, що припускають дію за аналогією зі зразком, компетенція передбачає наявність досвіду самостійної діяльності на основі універсальних знань.

Аналіз наведених визначень дозволяє зробити наступний висновок. Незалежно від трактування поняття «компетентність» завжди розглядається в контексті діяльності; розуміється як важлива системоутворювальна властивість особистості, що являє собою інтеграцію різних компетенцій людини; характеризує ступінь підготовленості людини до певної діяльності, характер і ефективність її здійснення; формується в ході освоєння людиною відповідної діяльності.

Список використаних джерел

1. Акмеология: Учебник / Под общ. ред. А.А. Деркача. - М.: Изд-во РАГС, 2002. - 650 с.

2. Белкин А.С. Комптентность. Профессионализм. Мастерство. Челябинск, 2004.

3. Вакуленко В.М. Сутність і структура педагогічного професіоналізму/ В.М. Вакуленко// Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип.4. - К.: Пед.преса, 2002. - С. 66-73.

4. Вербицкий А. Контекстное обучение в компетентностном подходе / А. Вербицкий // Высшее образование в России. - 2006. - № 11. - С. 39-46.

5. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Сыманюк Э.Э. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход: Учеб. пособие М., 2005.

6. Зимняя И.А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека // Высшее образование сегодня. - 2005. - № 11.

7. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. - М.: Высшая школа, 1990. - 119 с.

8. Погонышева Д. А. Моделирование как метод реализации компетентностного подхода в профессио- нальном образовании. // Педагогика. - 2009. - №10.

9. Разработка программ подготовки профессорско-преподавательского состава к проектированию образовательного процесса в контексте компетентностного подхода: Монография / Под ред. Г.А. Бордовского, Н.Ф. Радионовой, А.В. Тряпицына. - СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2010. - 243 с.

10. Рогов В.И. Личность в педагогической деятельности. - Ростов н/Д.: РГПУ, 1994. - 240 с.

11. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Г. Селевко // Народное образование. - 2004. - № 4. - С. 138-143.

12. Сластенин В.А., Перевалов С.Г. Педагогическая деятельность как творческий процесс / В.А. Сластенин, С.Г. Перевалов // Педагогическое образование и наука. - 2005. - № 1. - С. 25-34.

13. Хасан Б.И., Сергоманов П.А. Психология конфликта и переговоры. -М., 2004.

14. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты / А.В. Хуторской // [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://eidos.ru/journal/2002/0423.htm

15. Шадриков В.Д. Личностные качества педагога как составляющие профессиональной компетентности // Вест. Яросл. гос. ун-та им. П.Г. Демидова. Серия «Психология». - 2006. - № 1. - С. 15-21.

16. Tuning Educational Structures in Europe [Electronic resource]. - Access mode: //http//www/let.rug.nl/TuningProjekt/index.htm; - tuning.unideusto.org/tuningeu.

професіоналізм компетенція педагог

Spysok vykorystanyh djerel

1. Akmeolohyya : Pidruchnyk / Za zah. red. A. A. Derkacha . - M .: Yzd-vo RAHS , 2002. - 650 s.

2. Byelkin A.S. Komptentnost. Profesionalizm. Maysternist. Chelyabinsk, 2004.

3. Vakulenko V.M. SUTNIST I struktura pedahohichnoho profesionalizmu / V.M.Vakulenko // Problemy suchasnoyi pedahohichnoyi osvity. Ser: Pedahohika i psykholohiya . - Zb. statey: Vyp.4 . - K .: Ped.presa, 2002. - S. 66-73.

4. Verbytskyy A. Kontekstne navchannya v kompetentnisnyy pidkhid / A. Verbytskyy // Vyshcha osvita v Rosiyi . - 2006. - № 11. - S. 39-46.

5. Zeer E.F., Pavlova A.M., Symanyuk E.E. Modernizatsiya profesiynoyi osvity : kompetentnisnyy pidkhid : Ucheb. posibnyk M., 2005.

6. Zymova I.A. Zahalna kultura i sotsialno-profesiyna kompetentnist lyudyny // Vyshcha osvita sohodni. 2005. - № 11 .

7. Kuzmina N.V. Profesionalizm osobystosti vykladacha i maystra vyrobnychoho navchannya. - M .: Vyshcha shkola, 1990. - 119 s.

8. Pohonysheva D. A. Modelyuvannya yak metod realizatsiyi kompetentnisnoho pidkhodu v professyo- nalnom osviti. // Pedahohika. -2009. - №10.

9. Rozrobka prohram pidhotovky profesorsko-vykladatskoho skladu do proektuvannya osvitnoho protsesu v konteksti kompetentnisnoho pidkhodu: Monohrafiya / Za red. H.A. Bordovskyy, N.F. Radionovoyi, A.V. Tryapitsyna. - SPb .: Yzd-vo RHPU im. A.Y.Hertsena, 2010. - 243 s.

10. Rohov V.I. Osobystist u pedahohichniy diyalnosti. - Rostov n / D .: RHPU, 1 994. - 240 s.

11. Selevko H. Kompetentnosti i yikh klasyfikatsiya / H. Selevko // Narodne osvitu. - 2004. - № 4. - S. 138-143.

12. Khasan B.I., Serhomanov P.A. Psykholohiya konfliktu i perehovory. - M. , 2004.

13. Khutorskyy A.V. Klyuchovi kompetentsiyi ta osvitni standarty / A.V. Khutorskyy // [Elektronnyy resurs ] / Rezhym dostupu: http://eidos.ru/journal/2002/0423.htm

14. Shadrykov V.D. Osobystisni yakosti pedahoha yak skladovi profesiynoyi kompetentnosti // Vest . Yarosl . derzh. un-tu im. P.H. Demydova. Seriya «Psykholohiya». 2006. - № 1. - S. 15-21

15. Slastenyn V.A., Perevalov S.H. Pedahohichna diyalnist yak tvorchyy protses / V.A. Slastenyn, S.H. Perevalov // Pedahohichna osvita i nauka. - 2005. - № 1. - S. 25-34.

16. Tuning Educational Structures in Europe [Electronic resource]. - Access mode: //http//www/let.rug.nl/TuningProjekt/index.htm; - tuning.unideusto.org/tuningeu.

Размещено на Allbest.ru