Самостійна робота студентів з формування комунікативних умінь у процесі вивчення модульного курсу "Педагогічні комунікації"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

Самостійна робота студентів з формування комунікативних умінь у процесі вивчення модульного курсу "Педагогічні комунікації"

Волкова Наталія Павлівна

доцент Дніпропетровського національного університету

Аннотация

педагогічний комунікація студент самостійний

Обоснованы психолого-педагогические условия подготовки студентов к педагогической коммуникации в процессе самостоятельной работы; раскрыто содержание заданий, предлагаемых студентам для самостоятельной работы в процессе изучения курса «Педагогические коммуникации», сущность одного из разработаных автором вариантов инструктивных материалов для выполнения самостоятельной работы.

Анотація

Обгрунтовано психолого-педагогічні умови підготовки студентів до педагогічної комунікації у процесі самостійної роботи; розкрито зміст завдань, пропонованих студентам для самостійної роботи під час вивчення курсу „Педагогічні комунікації”, сутність одного з розроблених автором варіантів інструктивних матеріалів для виконання самостійних завдань.

Відповідно до прийнятої в Болоньї декларації про двоциклічну систему, яку 19 червня 1999 року підписали міністри вищої освіти 29 Європейських країн, у Європейському ландшафті вищої освіти мають відбуватися всебічні зміни. Якість вищої освіти безумовно є основою створення Зони Європейської вищої освіти. Як зазначається в інтерв'ю із заступником державного секретаря Міністерства освіти та науки Михайлом Степком про урядові ініціативи щодо модернізації та „європеїзації” вищої школи: „Міністерство освіти і науки прагне зробити акцент на самостійній роботі студента під керівництвом викладача... Адже кращого методу навчання, ніж діалог учня та вчителя ніхто не придумав ще з часів Сократа” [6].

Переорієнтація процесу навчання у бік самостійності отримання знань та придбання умінь і навичок обумовлена тим, що нова парадигма освіти (Закон України “Про вищу освіту”) відносить самостійну навчальну роботу до однієї з основних форм організації навчального процесу.

У працях вітчизняних і зарубіжних учених висвітлено різні сторони проблеми самостійної навчальної роботи, у яких: наголошується на ролі викладача в організації самостійної навчальної діяльності студентів (Л.Я.Зоріна, Л.В.Кондрашова, М.М.Скаткін, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірін та ін.); самостійна робота розглядається як: один з ефективних методів підвищення пізнавальної активності (А.М.Алексюк, Б.П.Єсипов, В.А.Козаков, О.Г.Мороз, П.І.Підкасистий та ін.); метод навчання (Ю.К.Бабанський, М.І.Дяченко, Л.А.Кандибович, І.Я.Лернер та ін.); один з напрямів індивідуалізації пізнавальної діяльності студентів (В.П.Беспалько, А.М.Матюшкін, Н.Ф.Тализіна, та ін.). Значна увага приділяється управлінню самостійною пізнавальною діяльністю студентів (В.І.Бондар, Т.В.Габай, Є.І.Машбиць та ін.); підкреслюється важливість навчання студентів умінням і навичкам самоосвітньої діяльності (О.О.Абдулліна, А.К.Громцева, В.О.Якунін та ін.); розглядаються питання розвитку самостійної пізнавальної діяльності (Н.А.Половнікова, Т.І.Шамова, Є.М.Шиянов, Г.І.Щукіна та ін.).

Дослідження В.П.Беспалька, М.В.Кларіна, Є.С.Полата, Г.К.Селевко та ін. показують, що в умовах інформаційного суспільства впровадження новітніх досягнень, акцентованих на самостійність у навчанні, неможливе без використання нових інформаційних технологій. Але разом з тим аналіз наукових праць показав, що теоретичні і методичні аспекти використання нових інформаційних (комп'ютерних) технологій для реалізації конкретних завдань організації самостійної роботи є недостатньо розробленими, що не дозволяє широко використовувати їх у професійній підготовці майбутнього вчителя. Зокрема, поза увагою дослідників залишилась проблема використання особистісно-орієнтованих технологій для підготовки студентів до педагогічної комунікації, формування комунікативних умінь під час організації самостійної навчальної роботи студентів - основи їх подальшого професійного зростання в системі безперервного навчання.

Таким чином соціальна значущість і недостатня теоретична розробленість проблеми зумовили вибір теми даної статті, мета якої: розкрити особливості самостійної роботи студентів з формування комунікативних умінь під час вивчення модульного курсу „Педагогічні комунікації”.

Згідно мети було поставлено завдання: обґрунтувати психолого-педагогічні умови підготовки студентів до педагогічної комунікації у процесі самостійної роботи; розкрити зміст завдань, пропонованих студентам для самостійної роботи під час вивчення курсу „Педагогічні комунікації”, сутність одного з розроблених варіантів інструктивних матеріалів (алгоритму дій) для виконання самостійних завдань.

Ефективною формою підготовки майбутніх учителів до педагогічної комунікації є самостійна робота, спрямована не тільки на оволодіння ґрунтовної професійної комунікативної підготовки, а й на формування вмінь самостійно здобувати знання [7; 10]. Отже, на наш погляд, можна стверджувати, що на сьогодні наступив якісно новий етап розвитку проблеми самостійної роботи студентів у якому “... ми повинні переорієнтувати навчальний процес на формування в учнів, студентів бажання і уміння самостійно оволодівати знаннями з різних джерел інформації” [4]. Доречі, відомо, що у вищих закладах освіти більшості західних країн, саме самостійна робота студентів є основою навчання. За даними ЮНЕСКО, частка самостійної роботи студентів у США перевищує 65% [3; 11].

Самостійна робота зумовлює перехід студентів від позицій об'єкта керування до позиції суб'єкта керування самостійною діяльністю, де „особистість - суб'єкт свого власного розвитку, яка постійно знаходиться у пошуку й побудові тих видів діяльнісного ставлення до світу, у якому можуть найповніше виявлятися і розвиватися потенції конкретного індивіда" [1, с.5].

Об'єктивно, той самий результат навчальної комунікативної діяльності навіть за високої кінцевої продуктивності може бути досягнутий за рахунок різної комунікативної активності студентів. В одному випадку цей результат забезпечується в основному відтворюючою, виконавською діяльністю. В іншому - створюються умови, за яких студенти не просто запам'ятовують і відтворюють готові знання і способи дії, а й самостійно здобувають їх, перебудовуючи раніше отримані, здійснюють широкий перенос засвоєного на виконання нових комунікативних завдань, тобто виконують, в основному, не відтворюючу, а перетворюючу діяльність.

Набуття комунікативного досвіду є процесом поступової передачі виконання окремих елементів комунікативної діяльності самому студенту для її самостійного здійснення. Студент, самостійно здійснюючи „входження” у нові форми комунікативної діяльності, опановує кожним з її компонентів, переходами від одного компонента до іншого. Отже, у ході самостійної діяльності відбувається формування в студентів комунікативних умінь і навичок під час відпрацювання ними кожного навчального компонента. А.К.Маркова підкреслює значущість уміння самостійно виконувати усі ланки навчальної діяльності і самостійно переходити від постановки навчального завдання до адекватної навчальної дії, від навчальної дії до відповідного їй самоконтролю і самооцінки [9, с.22]. Приєднуючись до цієї думки, ми вважаємо що такий підхід забезпечить готовність і здатність студента найбільш раціонально організовувати сасостійну роботу.

Ми розуміємо, що ефективна підготовка студентів до педагогічної комунікації під час виконання самостійної роботи неможлива без збудження у студентів потреби до даного виду діяльності, яку розглядають: 1) як ознаку об'єкта зовнішнього середовища, необхідного для нормальної життєдіяльності (потреба - об'єкт); 2) як стан психіки, що відбиває недостатність чого-небудь (потреба - стан); 3) як ознаку фундаментальних властивостей особистості, що визначають її ставлення до навколишнього світу (потреба - властивість) [8, с.121-123].

З потребою тісно пов'язана мета - функція потреб студента, оскільки будь-яка діяльність є реалізацією деякої мети. Приступаючи до самостійної діяльності, студент ставить перед собою конкретну мету, виходячи з потреб. Тому мета і визначається як усвідомлена потреба, ознаменування бажаного результату, на досягнення якого і спрямована активність особистості. Цей момент особливо важливий у формуванні комунікативних умінь майбутніх педагогів, а зважаючи на те, що саме поняття мети є необхідним структурним елементом будь-якої діяльності, усвідомлена мета завжди визначає спосіб і характер діяльності студента, а значить можна говорити про зв'язок мети і активності у діяльності. Мета є об'єктом, на який спрямована активність, але й активність є умовою реалізації мети. Тому без активності неможливі як визначення мети, так і діяльність щодо її досягнення. В той же час без мети неможлива активність, оскільки постановка мети вже передбачає активність. „Мета змушує людину думати” [5, с.14].

Наявність потреби є необхідною умовою формування мотиву, який є усвідомленим предметом діяльності, що надає можливість задовольнити потребу. Мотив, потреба, інтерес - спрямовуючі рушійні сили, які сприяють виникненню ініціативи, прояву істотних моментів самостійної діяльності.

У процесі самостійної роботи студенти мають опанувати перш за все способи відтворення понять педагогічної комунікації, образів, цінностей, норм і через ці способи засвоїти зміст теоретичних знань. Отже потреба в комунікативній діяльності спонукає студентів до засвоєння теоретичних знань, мотиви - до засвоєння способів самостійного їх відтворення за допомогою навчальних дій, спрямованих на розв'язання комунікативних завдань.

Ми розуміємо, що стійке прагнення до поповнення знань і опанування новими способами комунікативної діяльності можливе лише за умови, якщо студент уже володіє певним багажем знань і має уміння самостійно здобувати їх.

Наш досвід запровадження модульного навчання при вивченні курсу „Педагогічні комунікації” особливо на перших етапах його організації вимагав достатньо переконливого мотивування для самостійного дослідницько-творчого навчання. В умовах, коли сутністю організації навчального процесу є в основному самостійна творча діяльність, для наших студентів, звичних до лекційно-семінарського типу навчання, мотиваційна основа стала актуальною проблемою. Мотиваційний компонент розглядався нами як процес, в результаті якого визначається діяльність, що має для індивіда особистісне значення, створює усталеність інтересу до неї і перетворює задані із зовні цілі у внутрішні потреби особистості. Впровадження мотиваційного компонента забезпечується за допомогою: усвідомлення студентами значення здобутих знань, норм і цінностей в ході реалізації навчальних модулів для майбутньої діяльності; стимулювання прагнення до виконання ускладнених завдань; вільний вибір рівня завдань модуля; вільний вибір темпу і кількості спроб при виконанні завдань модулів та можливість використання комп'ютера як засобу навчання; поступове залучення студентів до визначеного кола професійних інтересів [2, с.45].

Самостійна форма навчання педагогічній комунікації бачиться нами як робота студентів над розвитком комунікативних умінь під час виконання різнорівневих завдань, робота з друкованими джерелами та електронними засобами інформації, діяльність із самовдосконалення комунікативної особистості. Вона носить діяльнісний характер і тому в її структурі можна виділити компоненти, які характерні для діяльності: мотиваційні ланцюги, постановка конкретного завдання, добір способів виконання, виконавський елемент, контроль. Таким чином, умовами забезпечення успішного виконання студентами самостійної роботи можуть бути: мотивованість навчального завдання (для чого, чому сприяє); чітка постановка пізнавальних завдань; алгоритм, метод виконання роботи, знання студентом способів її виконання; чітке визначення викладачем обсягу роботи, форм звітності, термінів її подання, видів консультаційної допомоги, видів і форм контролю (контрольні роботи, тести, семінар тощо), критеріїв оцінювання. Виходячи з цього, самостійна робота передбачала завдання: робота за інструкцією (закріплення дій відбувається за рахунок багаторазового їх повторення); серія самостійних завдань за модулями курсу; завдання на самостійне виділення системи орієнтирів у кожному конкретному випадку (орієнтири представлені в узагальненому вигляді, мають повний склад і виділені об'єктом самостійно); завдання на формування комунікативних дій, незалежних від конкретного змісту предмета.

Завдання для самостійної роботи з вивчення модульного курсу „Педагогічні комунікації” були спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих (використовувати у мовленні словникове багатство української мови, дотримуючись норм вимови і наголошування слів; добирати оптимальні мовні й мовленнєві засоби із загальнонаціонального арсеналу мови відповідно до потреб висловлювання; використовувати особливості усного мовлення з метою передавання інформації дітям, впливу на їх поведінку й діяльність; реалізовувати монолог та діалог у різних формах усного мовлення; моделювати зовнішнє мовлення (обдумування, планування, регулювання діяльності) засобами внутрішнього діалогу; обирати найдоцільніші мовленнєві моделі взаємодії „учитель-учень” у педагогічній комунікації та ін.) інформаційно-інструментальних (моделювати процес педагогічної комунікації у практичній діяльності; правильно обирати засоби подання інформації; подавати навчальну інформацію у максимально різноманітних формах; стимулювати активність учнів до контакту один з одним і вчителем; володіти й управляти увагою інформаційного партнера та ін.), невербальних (презентувати культуру зовнішнього вигляду (постава, хода, естетика одягу, зачіски, гриму, аксесуарів); використовувати жести адекватно ситуації спілкування; виражати себе, настрій, відтінки відносин через засоби зовнішньої виразності; узгоджувати невербальну поведінку з ситуативним контекстом спілкування та ін.), інформаційно-пошукових (працювати з різними видами та носіями інформації; здійснювати швидко й кваліфіковано пошук необхідних даних з різних джерел (професійна, психолого-педагогічна література, періодика) інформації; включатися у колективний пошук інформації; працювати з інформаційними ресурсами комп'ютерних мереж; кваліфікованого пошуку необхідної інформації у комп'ютерних мережах; будувати діалог залежно від умов комунікації (з інформаційним партнером, колективом, комп'ютерною мережею та ін.); вести діалог згідно етичних правил комунікації з комп'ютерними мережами та ін.) та інших груп комунікативних умінь. Студенти мають не просто володіти зазначеними комунікативними уміннями, але й вміти з багатьох способів діяльності вибрати найпридатніші для даної комунікативної ситуації.

Пропоновані завдання відповідали трьом рівням складності. Перший рівень - репродуктивний, тобто відтворення теоретичних знань, набутих під час лекційних, семінарських, тьюторських та лабораторно-практичних робіт. Завдання спрямовані на виявлення у студентів системи комунікативних знань (знання сутності педагогічної комунікації, її закономірностей, понять, означень тощо), формування професійних комунікативних умінь та навичок. Наприклад, підготуватись до мікровиступу за визначеною темою; підготуватись до мікровикладання (метод розповідь) за певною темою; скласти програму комунікативної підготовки до першого уроку в школі; провести спостереження ( і якщо потрібно дослідну бесіду) за дитиною молодшого шкільного віку для діагностики труднощів у спілкуванні з однолітками (дорослими); підібрати необхідні матеріали для розкриття особливостей спілкування вчителя з учнями, які не висвітлені у довідковому матеріалі, і оформити у вигляді статті до педагогічного журналу та ін.

Другий - пошуково-творчий, дозволяє використовувати набуті знання у практиці, нестандартних ситуаціях та професійній діяльності. Наприклад, розробити і провести міні-лекцію для підлітків з проблеми труднощів у спілкуванні, забезпечити засоби зворотного комунікативного зв'язку; розробити рекомендації майбутнім педагогам для кращого оволодіння педагогічною технікою, які бажано продемонструвати; провести спостереження з метою виявлення індивідуальних особливостей педагогічного спілкування вчителя середніх класів, проаналізувати логіку поведінки вчителя, виявити стиль спілкування і його відповідність віку дітей, розробити рекомендації, якими, на ваш погляд, міг би скористатись вчитель щодо покращення педагогічної комунікації.

Третій рівень - дослідницько-творчий, дає можливість творчої діяльності, аналітичного підходу до набутих знань, умінь та навичок. На цьому рівні інформація проходить ряд перетворень, набуваючи форму понять, між якими формуються логічні зв'язки, що зумовлює розумовий пошук відповідної поведінки або дії. Наведемо деякі приклади. 1. Кожному студенту пропонують завести зошит з переліком комунікативних якостей (фонетичні, усного та писемного мовлення, аудітивні, логічної побудови висловлення, групова взаємодія, ентузіазм/оптимізм, лідерство, прийняття на себе відповідальності та ін.), які він має розвинути в собі. Студенти повинні самостійно оцінити свою роботу, тренуючи навички вчителювання, контролю процесу власного самовдосконалення у педагогічній комунікації. Після певного періоду (кілька занять, тижнів) проводиться колективне обговорення результатів самооцінки, де й виявляється необ'єктивність деяких студентів. 2. Написати листа товаришу, вчителю, ректору тощо про свої побажання, мрії, прагнення. 3. Опишіть особливості індивідуального комунікативного стилю улюбленого Вами вчителя. Чи вплинули на Вас стосунки з учителями, (чи одним з них)? Підготуйте виступ, використовуючи риторичні прийоми. 4. Складіть розповідь про Вашу улюблену книгу. Уявіть, що перед Вами - Ваші учні-старшокласники. Зверніться до них з розповіддю про улюблену книгу. 5. Провести спостереження за роботою вчителів-предметників, класних керівників у ході педагогічної практики та проаналізувати засоби комунікативного впливу, які вони використовують.

Особливу зацікавленість виявили студенти під час виконання самостійних завдань, передбачених модулем „Комп'ютерні засоби педагогічної комунікації”.

Для інтенсифікації процесу формування комунікативних умінь і навичок під час формуючого експерименту була розроблена локальна технологія самостійного пошуку педагогічної інформації, що включала систему вправ для відпрацювання кожної дії з яких складається конкретне уміння. Причому кожен компонент, який складав інформаційне-пошукове комунікативне уміння, студент мав змогу відпрацьовувати стільки, скільки йому було потрібно, самостійно визначаючи рівень уміння за допомогою контрольних показників, працюючи за програмою інформаційного пошуку. Ця локальна технологія була апробована на чотирьох факультетах Дніпропетровського національного університету.

Завдання на самостійну роботу мали вигляд: здійснити пошук сайта бібліотеки Вернадського, використовуючи можливості пошукових серверів міжнародної мережі інтернет (ММІ); використовуючи ресурси сайта бібліотеки Вернадського здійснити пошук і добірку літератури з визначеної теми (педагогічне спілкування, особливості взаємодії в системі „викладач-студент”, міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі тощо); використовуючи ресурси сайта бібліотеки Вернадського зокрема каталоги періодичної літератури, здійснити аналіз найбільш цікавих сучасних психолого-педагогічних проблем; виконати пошук найцікавіших статей з певної теми, текст статті представити в електронному вигляді, як файл додатка Microsoft Word, щоб з ним мав змогу ознайомитися викладач; за допомогою пошукових серверів здійснити пошук сайтів періодичних психолого-педагогічних видань (журнали, газети); за допомогою поштового серверу ua.fm. надіслати повідомлення колезі про отримані результати проведеного вами педагогічного дослідження; надіслати рецензію на самостійну роботу учня за допомогою програми Microsoft Outlook Express; за допомогою пошукових серверів Yandex (http://yandex.ru), Rambler (http://rambler.ru) здійснити пошук з певної теми; за допомогою програми Outlook Express (забезпечує роботу з групами новин (телеконференціями) вступити в діалог з віртуальними партнерами на тему „Сучасні технології навчання педагогічній комунікації” та ін.

Для кожного завдання були розроблені інструктивні матеріали (алгоритми дій). Наприклад: Інструктивні матеріали для встановлення комунікативних зв'язків учителя з колегами, учнями за допомогою електронної пошти. Електронна пошта дає змогу учителю встановлювати необмежені комунікативні зв'язки з учнями (студентами), колегами, відсилаючи й одержуючи повідомлення через мережу Інтернет з використанням поштових адрес (< ім'я >@<DNS-імені сервера електронної пошти>). Повідомлення може бути мультимедійним документом або звичайним текстом. Із повідомленням можна пересилати будь-які файли (вкладки). Приймають і передають повідомлення поштові сервери, на яких виділяються „поштові скриньки” (накопичують повідомлення, що надходять), ідентифіковані поштовими іменами користувачів. Учитель має змогу епізодично приєднуватися до сервера для отримання і відсилання повідомлень. Програма поштового серверу ua.fm дає змогу вчителю створювати, надсилати, одержувати та читати повідомлення і вкладки, виконувати дії, що спрощують процес роботи з поштою. Для того, щоб користуватися сервером ua.fm, перш за все потрібно зареєструватися, отримати ім'я та пароль. Зайти до своєї поштової скриньки можливо за умови: написання вашого ім'я у вікні „ваше имя”, а у вікні „пароль” введення паролю. Після цього треба клацнути мишею по кнопці „войти”, або натиснути на кнопку на клавіатурі „Enter”. Головне вікно поштового серверу ua.fm наведено на рис.1.

Рис. 1. Головне вікно поштового серверу ua.fm

Для створення і надсилання повідомлень необхідно клацнути на кнопці „Создать сообщение” головного вікна. Повідомлення створюють у вікні спеціального текстового редактора (рис.2), де задають адресу (кнопка „Кому”) та тему повідомлення. Після того, як ви заповнили поля адреси та теми, ви друкуєте текст листа. Коли лист написано ви можете прикріпити до листа файл з доповнюючою інформацією, або зразу відправити лист, клацанням мишею на кнопці „Отправить” . Після цього вікно перегрузиться і якщо все зроблено правильно, приєднання до мережі Інтернет було встановлено, ви побачите повідомлення, наприклад: „Ваше письмо для volkova_n@ua.fm (study) отправлено” (листа буде надіслано автоматично). Якщо вам потрібно приєднати до листа файл ви повинні натиснути на кнопку „Обзор” навпроти вікна „Прикрепить файл” та вибрати потрібний вам файл. Натиснувши на кнопку , ви повинні побачити повідомлення „Ваше письмо для volkova_n@ua.fm (study) отправлено.”

Рис. 2. Вікно для підготування повідомлень

Для отримання нових повідомлень, що надійшли на вашу адресу, і для відсилання відповідей на них необхідно натиснути кнопку „Доставить” головного вікна програми ua.fm. Повідомлення буде вміщено в папці „INBOX”. Для того, що б переглянути отримані листи, необхідно зайти у папку ”INBOX”, натиснувши на її назві мишею. Побачивши вікно з переліком листів, що надійшли, виберіть певний лист, клацнувши мишею у полі, де позначене прізвище або ім'я відправника повідомлення (рис.3).

Рис.3. Приклад листа, яке надійшло до вашої поштової скриньки

Для відповіді на повідомлення необхідно клацнути мишею на кнопці „Ответить”, увести текст відповіді й активізувати кнопку „Ответить”. При цьому адресу буде сформовано автоматично. Даний сервер надає можливість переслати іншій людині отриманий вами лист, для цього потрібно клацнути мишею на кнопці „Переслать”, або знижити за допомогою кнопки „Удалить”.

Після виконання завдань за інструкцією, студенти отримують більш складні завдання: надіслати віртуальним учнями індивідуальні навчальні завдання; отримавши варіанти виконаних учнями навчальних завдань, перевірити їх, надіслати учнями відповіді з аналізом допущених помилок, загальною оцінкою роботи; розробити тестові завдання з фаху та здійснити діалог з учнем за допомогою електронної пошти та ін.

Узагальнюючи результати виконаної роботи, ми вважаємо, що педагогічно правильно організована і методично дозована самостійна робота студентів дозволяє значно інтенсифікувати процес формування інформаційно-пошукових комунікативних умінь. Це підтверджують не тільки результати формуючого експерименту, а і дані опитування студентів після вивчення модулю „Комп'ютерні засоби педагогічної комунікації” курсу „Педагогічні комунікації”, де 96,82% респондентів вказали на переваги роботи з комп'ютерними засобами комунікації за рахунок: збільшення можливостей встановлення комунікативних зв'язків з колегами, учнями; скорочення часу на пошук нової, цікавої для учнів інформації, виконання технологічних операцій, довідково-інформаційне обслуговування й інформаційне забезпечення; розширення сфери послуг шляхом включення у роботу бібліотек нетрадиційних для них послуг інформаційного забезпечення і довідкового обслуговування, пов'язаних з підготовкою, веденням і оперативним представленням реферативної, гіпертекстової, повнотекстової і фактографічної інформації та ін.

Підводячи підсумки, зазначимо, що зміщення у навчальному процесі вищої школи акцентів на самостійну роботу студентів з формування різноманітних груп комунікативних умінь, сприяє ефективності підготовки майбутніх учителів до педагогічної комунікації.

Список літератури

1. Ануфриев Е.А. Социальный статус и активность личности - М.: МГУ, 1984.-257с.

2. Богданова І.М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя. - Одеса:Маяк, 1998. - 284 с.

3. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках.- М.: Арена, 1994. - 223 с.

4. Кремень В.Г. Доповідь на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти. - К. 2001. 11 с.

5. Левин Р., Дранг Д., Эделсон Б. Практическое введение в технологию искусственного интеллекта и экспертных систем с иллюстрациями на Бейсике: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 239 с.

6. Левський Т. Вища освіта стане доступнішою //Урядовий портал: Соціальна політика //http:// www.kmu. gov.ua/control/publich /article?art_id.

7. Ничкало Н.Г. Наукові дослідження з проблем педагогіки і психології вищої школи / Нова парадигма вищої освіти: М-ли Міжнар.науково-пр. конф.- Ч. 1: Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку.- К.,1996.- С.19-23.

8. Организация учебно-воспитательного процесса в педагогическом вузе: Учеб. пособие. - Л., 1984. - 92 с.

9. Формирование учебной деятельности школьников /Под ред. В.В.Давыдова, И.Ломпшера, Е.К.Марковой. М.: Педагогика, 1982.-216 с.

10. Яшанов С.М. Використання комп'ютерно-орієнтованих навчаючих систем в самостійній роботі студентів. Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2000 - С.233-237.

11. Naisbitt J, Aburdene P. Mega-trends 2000. - N.Y., 1990; Р. 26-28.

Размещено на Allbest.ru