Сутність управління загальноосвітніми навчальними закладами у психолого-педагогічній літературі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Сутність управління загальноосвітніми навчальними закладами у психолого-педагогічній літературі

І.В. Манохіна,

кандидат педагогічних наук,

викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки

Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовано актуальність розгляду проблеми розвитку теорії управління загальноосвітніми навчальними закладами. Визначено сутність поняття «управління», теоретико-методологічні та соціальні аспекти теорії управління.

Ключові слова: управління, соціальне управління, освітній менеджмент, керівник навчального закладу.

Манохина И.В., кандидат педагогических наук, преподаватель кафедры общей и социальной педагогики Днепропетровского университета имени Альфреда Нобеля, г. Днепропетровск, Украина

Сущность управления общеобразовательными учебными заведениями в психолого-педагогической литературе

На основе анализа психолого-педагогической литературы обоснована актуальность рассмотрения проблемы развития теории управления общеобразовательными учебными заведениями. Определена сущность понятия «управление», теоретико-методологические и социальные аспекты теории управления.

Ключевые слова: управление, социальное управление, образовательный менеджмент, руководитель учебного заведения

Manokhina I.V., Associate Professor of Pedagogy, a teacher of the Department of General and Social Pedagogy Dnipropetrovs'k Alfred Nobel University, Dnipropetrovs'k, Ukraine

The essence of secondary educational establishments management in the psychological and educational studies

Based on the psychological and educational studies analysis the article is devoted to the problem of the development of secondary educational establishment management theory. It has been investigated the essence of such concepts as "management", theoretical, methodological and social aspects of management theory.Key words: management, social management, educational management, the head of the educational establishment.

Постановка проблеми. Підвищення рівня професіоналізму управління освітою - важливий пріоритет державної політики, актуальність якого висвітлюється в багатьох нормативно-правових актах: Законі про освіту, Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національній доктрині розвитку освіти, Указі Президента України № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» тощо.

Економічні, політичні та соціальні перетворення, що відбуваються на сьогодні в Україні, недостатня кількість підготовлених керівників загальноосвітніх навчальних закладів вплинули на систему освіти, змінили її філософію, мету, зміст, принципи, форми та методи діяльності.

Особливість нинішнього стану системи освіти полягає в тому, що її реформування відбувається на фоні високої динаміки змін у суспільстві, неоднорідності й обмеженості ресурсів освітніх організацій. У цих умовах число нових проблем і породжених ними нових завдань, над вирішенням яких доводиться працювати освітнім установам, набуває стрімкого зростання. Багато із них є принципово новими й не можуть бути вирішені на основі колишнього досвіду, що ускладнює управлінську діяльність. У зв'язку з цим набуває актуальності проблема розвитку теорії та практики управління загальноосвітніми навчальними закладами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підвищенню рівня професійної управлінської культури присвячено дослідження А. Алексюка, І. Беха, В. Галузинського, В. Григори, Л. Даниленко, В. Демчука, М. Євтуха, Г. Єльникової, І. Зязюна, О. Касьянової, О. Мармази, Н. Ничкало, Г. Емерсона, А. Файоля, Ф. Герцберга, А. Маслоу, Д. Мак-Грегора, Ф. Тейлора та ін.

Аналіз теоретико-практичних аспектів управління освітніми організаціями [3, 5, 6, 9, 12] показує, що вдосконалення роботи освітніх установ може бути досягнуто переважно за рахунок кращого їх використання й передбачає цілеспрямовану діяльність управлінців у цьому напрямку.

Мета статті: визначення сутності феномену «управління освітою» в загальноосвітніх навчальних закладах.

Згідно поставленої мети нами було визначено такі завдання: здійснити комплексний аналіз науково-педагогічної та психологічної літератури щодо визначення сутності поняття «управління загальноосвітніми навчальними закладами»; визначити концепції вітчизняних і зарубіжних учених щодо соціального управління та педагогічного менеджменту.

Виклад основного матеріалу. Трансформаційні зміни, нові інформаційні технології у сучасному постіндустріальному суспільстві призводять до того, що освіта та інтелектуальний розвиток особистості на сьогоднішній день є могутнім стратегічним ресурсом суспільного поступу. Водночас дані умови сприяють підвищенню рівня самореалізації особистості, її конкурентоздатності на ринку освітніх послуг, оскільки знання є значними ресурсами в розвитку держави. Управлінські рішення адміністрації навчального закладу відіграють подвійну роль. З одного боку, керівництво прагне зрозуміти ситуацію, у якій знаходиться заклад, й обрати кращий варіант розв'язання проблеми. З іншого - сам розв'язок (його наслідки) може впливати на перебіг подій навколо закладу і змінювати ситуацію.

У педагогічній науці та практиці все більше посилюється прагнення осмислити цілісний педагогічний процес з позицій науки управління, надати йому науково обґрунтований характер. Справедливим є твердження багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників про те, що управління необхідне не тільки в технічних галузях, виробничих процесах, а й у сфері складних соціальних систем, у тому числі й педагогічних.

Уперше теорія наукового менеджменту (наукового управління) була розроблена на початку ХХ століття Ф. Тейлором, пізніше дефеніція «менеджмент в освіті» була висвітлена у теоріях Г. Гаттона, Ф. Гілберта.

Під управлінням узагалі розуміється діяльність, спрямована на вироблення рішень, організацію, контроль, регулювання об'єкта управління відповідно до заданої мети, аналіз і підведення підсумків на основі достовірної інформації.

У своєму дослідженні О. Мармаза трактує менеджмент освіти як вид управлінської діяльності, який складається із сукупності засобів, методів і форм впливу на індивідуумів і колективи з метою ефективного функціонування цієї галузі [6, с. 7].

Інше визначення знаходимо в енциклопедичному словнику, де управління трактується як «елемент, функція організованої системи різної природи, що забезпечує збереження їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності» [8].

У філософській літературі управління розглядається як елемент, функція організмів, систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечують збереження їх певної структури, підтримання режиму діяльності, реалізації програм. У даному контексті управління постає як цілеспрямований вплив керівної системи на керовану з метою забезпечення її функціонування та розвитку, ефективність та результативність якого залежить від інформаційного забезпечення управлінського процесу [11, с. 719].

Управління організацією за В. Афанасьєвим - це особливий різновид цілеспрямованої діяльності людини, який пов'язаний із виробленням управлінського рішення та втіленням його в життя [1].

Нам імпонує думка П. Друкера, який розглядає управління як особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану й продуктивну групу [4].

Теоретичні аспекти управління розглядають у своїх працях В. Лазарев і М. Поташник, наголошуючи, що управління - це цілеспрямована діяльність усіх суб'єктів, що забезпечує становлення, стабілізацію, оптимальне функціонування та обов'язковий розвиток школи [10, с. 168].

Управління навчальним закладом Є. Хриков визначає як діяльність керуючої підсистеми, спрямовану на створення прогностичних, педагогічних, психологічних, кадрових, матеріально-фінансових, організаційних, правових, ергономічних, медичних умов, необхідних для нормального функціонування й розвитку навчально-виховного процесу і реалізації цілей навчального закладу [12, с. 44].

В управлінні школою В. Лазарєв убачає особливу діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою планування, організації, керівництва й контролю забезпечують організованість (інтегрованість) спільної взаємодії учнів, педагогів, батьків, персоналу, що обслуговує, і її спрямованість на досягнення освітніх цілей і цілей розвитку школи [5].

Цінним для нас є твердження Л. Даниленко, яка наголошує на тому, що управління здійснюється у високоорганізованих складних динамічних системах і характеризується такими загальними принципами, як наявність двох систем - керуючої та керованої - в рамках єдиної самоврядної системи, цілеспрямованістю процесів управління, наявністю програми, як сигнально-інформаційного носія, за допомогою якої одна система впливає на іншу, наявністю зворотних зв'язків, ентропійним характером управління [3].

Оскільки управління у сфері освіти - специфічна складова соціального управління, то погоджуємося з трактуванням даного феномену А. Свенцицьким, який під соціальним управлінням розуміє цілеспрямований, планомірний та систематичний вплив суб'єкта управління на його об'єкт з коригуючим урахуванням змін, що відбулися в останньому [7].

Загальноосвітня школа, як складна динамічна система, виступає об'єктом внутрішкільного управління. Отже, ми можемо говорити про управління школою та її окремими компонентами або частинами, що виступають підсистемами (цілісний педагогічний процес, класно-урочна система, система виховної роботи школи, система естетичного виховання учнів, система профорієнтаційної роботи тощо) більш загальної системи загальноосвітньої школи. Окремі випадки управління шкільними підсистемами становлять сутність і зміст внутрішкільного управління [9, с. 6]. управління загальноосвітній педагогічний менеджмент

Особливість діяльності керівника загальноосвітньої школи на сучасному етапі визначається модифікацією і появою нових (стратегічної, представницької, соціально-психологічної, інноваційної тощо) функцій управління. Проблеми сучасної школи також нерідко вимагають нових підходів і нестандартних рішень.

Отже, ефективність управління навчальним закладом безпосередньо залежить від рівня компетентності його керівника, тих «науково-філософських, суспільно-політичних, психолого-педагогічних, предметних та спеціально-функціональних знань і вмінь, відповідних якостей», що забезпечують ефективну професійну діяльність [5, с. 67].

Нам імпонує думка Р. Шакурова про те, що сучасний керівник школи - це, насамперед, висококомпетентна особистість, яка здійснює управління школою на науковій основі. Він уміє ставити актуальні задачі перед колективом, радитися із учителями, об'єднувати їх, створювати творчу атмосферу та сприятливий психологічний клімат у колективі, організовувати цікаве повноцінне життя учнівського колективу, запроваджувати передовий педагогічний досвід, уміє довіряти вчителям, попереджає і розв'язує конфлікти [2, с. 15].

Увесь комплекс управлінських завдань щодо діяльності навчального закладу можна уявити у вигляді об'ємної піраміди (рис. 1). Її рівні - це тимчасові групи завдань, а вертикальні прошарки - це функціональні області управління. У якості рівнів управління виділяють:

концептуальні завдання (розвиток концепції діяльності закладу, створення системи колективних цінностей та колективної мотивації, створення системи індивідуальної мотивації);

стратегічні завдання (відрізняються довготривалістю наслідків, суттєвим впливом на всі сфери закладу);

тактичні завдання (вирізняються конкретною прив'язкою до терміну виконання: складання річних робочих планів, розкладу, розподіл навчального навантаження тощо);

оперативні завдання (потребують вирішення кожного дня і пов'язані з забезпеченням поточного процесу «життя» навчального закладу).

концептуальні

завдання

стратегічні завдання

тактичні завдання

оперативні завдання

Рис. 1. Рівні управління

Взаємодія учасників цілісного педагогічного процесу складається з ланцюга послідовних, взаємопов'язаних дій або функцій: педагогічного аналізу, визначення мети й планування, організації, контролю, регулювання і коригування.

Традиційне уявлення про внутрішкільне управління розкривається в таких характеристиках, як цілеспрямований вплив суб'єкта на об'єкт управління; вплив керуючої системи на керовану систему з метою переходу останньої у якісно новий плановий стан; упровадження елементів наукової організації педагогічної праці тощо.

Переконані, що управління школою покликане забезпечувати цілеспрямованість і організованість процесів у керованому об'єкті. Зазначена функція управління реалізується за допомогою вирішення певного ряду специфічних управлінських завдань (формування образу того, що повинно бути; розподіл обов'язків і повноважень між виконавцями (побудова та підтримка формальної структури); створення умов, що забезпечують зацікавленість виконавців у продуктивній роботі; контроль перебігу роботи тощо).

Переконані, що управлінська діяльність керівників загальноосвітніх навчальних закладів у сучасному соціально-педагогічному контексті має збагатитися новим змістом, формами, методами, набути ознак професійності. Характерною особливістю сучасного періоду розвитку управління в галузі освіти є пошук принципово нової методології; упровадження широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій. Методологія управлінських процесів ґрунтується на сучасній філософії освіти, педагогічних засадах, соціології, психології щодо сутності діяльності як загальнонаукової категорії.

Діяльність сучасного керівника школи ґрунтується на теоретичних основах управління, які були закладені у внутрішньошкільному управлінні з 60 років ХХ ст. Це, перш за все, поєднання педагогічної теорії з практикою (В. Сухомлинський, Є. Березняк); визначення найближчої мети та проміжних результатів діяльності школи (М.Захаров); системний підхід в управлінні школою (В. Симонов, П. Фролов); виокремлення функцій управління школою (В. Бондар, В. Маслов); обґрунтування цілісного підходу до внутрішкільного управління (Є. Хриков).

На основі ґрунтовного аналізу наукових праць (В.І.Маслова, В.І.Пуцова. Л.А.Пермінової), що стосуються функцій управлінської діяльності і професійних умінь керівника, можна виділити такі етапи їх формування:

набуття початкових умінь (усвідомлення цілі, дій і пошук засобів виконання);

наявність знань про засоби виконання дій з використанням раніше набутих, не притаманних для даної діяльності навичок;

набуття загальних умінь (планування, організаторські уміння);

набуття високорозвинених умінь (творче використання знань і навичок діяльності з осмисленням мети, мотивів вибору засобів її реалізації);

розвиток майстерності ( творче використання різноманітних умінь).

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином, управління загальноосвітніми навчальними закладами розглядається нами як складова загальних наукових та емпіричних знань про управління суспільством і є самостійною галуззю знань системи соціальної дії та соціальної взаємодії управлінських структур із суб'єктами освіти, а також із суспільними інститутами та соціальними спільнотами з метою оптимізації процесу навчання та виховання.

Список використаної літератури

Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, эволюция и управление /

В. Г. Афанасьев. - М.: Политиздат, 1986. - 334 с.

Васильченко Л.В. Управлінська культура і компетентність керівника. - Х., 2007. - 176 с.

Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітньому навчальному закладі: Монографія. - Л.І. Даниленко. - К.: Мілленіум, 2004. - 358 с.

Друкер П. Управление, нацеленное на результат / П. Друкер; пер. с англ.

А. Мкервали. - М. : Технолог, 1993. - 200 с.

Лунячек В.Е. Управління якістю освіти: досвід для України / В.Е. Лунячек. - Х. : Гімназія, 2009. - 128 с.

Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом : навч.-метод. посіб. / О. І. Мармаза. - Х. : Основа, 2004. - 240 с.

Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления. - М., 1986.

Советский энциклопедический словарь. - 4-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1988. - 1660 с.

Управление образовательными системами : учеб. пособие. - изд. 2-е, испр. и доп. / авт.-сост. Л.А. Кабанина, Н.П. Толстолуцких. - Балашов, 2005. - 60 с.

Управление развитием школы: Пособие для руководителей образовательных учреждений / под ред. М.М. Поташника, В.С.Лазарева. - М.: Новая школа, 1995. - 464 с.

Философский энциклопедический словарь ред. кол.: С. С.Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильчев и др. - [2-е изд.] - М., 1989. - 815 с.

Хриков Є. М. Управління навчальним закладом: навч. посіб. / Є. М. Хриков. - К. : Знання, 2006. - 365 с.

Размещено на Allbest.ru