Формування інформаційної культури педагогів за допомогою технічних гіпермедійних можливостей

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.5.011.3-051:[008:316.774]:004

Рівненського державного гуманітарного університету

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНІЧНИХ ГІПЕРМЕДІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Постановка проблеми. Розвиток суспільства, як відомо, характеризується вмінням людини не лише віднаходити та отримувати інформацію, а й вдало використовувати її в усіх сферах діяльності. Концептуальна спрямованість інформатизації освіти визначається поняттям «комп'ютерна грамотність», яке поступово розширилося і відоме сьогодні як «інформаційна культура» [1]. Інформаційна культура - поняття багатозначне, адже охоплює всі сторони життя та досвіду людини.

На сучасному етапі поглиблення інформаційної культури та інформаційної грамотності педагога є надзвичайно актуальним, про що, зокрема, зазначено в листі МОН України від 24.06.2011 №1/9-493 «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій»: «Кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен уміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства» [6].

В умовах бурхливого розвитку інформаційно- комунікаційних технологій необхідне широке впровадження в освітній процес комп'ютерно орієнтованих технологій навчання. Під терміном «комп'ютерно орієнтована технологія навчання» розуміють дидактичну систему методів і засобів навчання, а також форм організації навчальних занять, що забезпечує досягнення мети професійної підготовки майбутнього фахівця за умови використання комп'ютерної техніки і комунікаційних технологій у поєднанні із навчально- методичним, нормативно-технічним та організаційно-інструктивним забезпеченням [3, с. 49].

Інформаційна система - це комунікаційна система, що забезпечує збирання, пошук, оброблення, пересилання інформації, збереження її у вигляді електронного тексту, що дозволяє встановлювати електронні зв'язки між будь-якими «інформаційними одиницями», які зберігаються в її пам'яті, та викликати їх на екран монітора. Сьогодні, для прикладу, існує група відносно нових інтернет-сервісів, спрямованих на передачу інформації, до яких відносять будь-яке програмне забезпечення, призначене для роботи з інформацією у глобальних мережах (зокрема програмні пакети для проведення аудіо- та відеоконференцій).

Основною метою інформатизації освіти сьогодні є підготовка педагогів із високим рівнем інформаційної культури, готових застосовувати інформаційно- комунікаційні технології у своїй професійній діяльності, брати активну участь у процесі інформатизації освіти. Необхідність формування інформаційної культури майбутніх учителів зумовлена змінами в інформаційному забезпеченні навчального процесу закладів освіти, формуванням інформаційної інфраструктури, розширенням мережі інформаційних баз даних, електронних освітніх та міжнаукових комунікацій.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблема формування інформаційної культури педагогічних працівників, визначення її змісту та складових широко представлена у працях низки вчених (Н. Джинчарадзе, В. Беспалько, Р Вільямс, Б. Гершун- ський, О. Гриценчук, М. Жалдак, В. Зінченко, К. Колін, Ю. Машбиць, Ю. Рамський, М. Сараф, О. Шилова, Урсул та ін.). Значущими в контексті означеної проблеми є ідеї таких дослідників, як В. Кравець, В. Кухаренко, Н. Новожилова, А. Шабанов, Т. Шорохова, Биков, В. Олійник, М. Жалдак та ін.

Мета статті - окреслити технічні гіпермедійні можливості, що впливають на формування інформаційної культури педагогів.

Виклад основного матеріалу. Поняття «інформаційна культура» має досить давню історію. Як відомо, усні методики збереження знань не забезпечили повного збереження обсягів інформації, тому фіксація інформації на матеріальних носіях спричинила появу нового періоду інформаційної культури - документального, що передбачав роботу з інформацією, зокрема її фіксація, кодування, документографічний пошук тощо. Разом із тим, усні форми інформаційної культури не лише не втратили свого значення, а навпаки, збагатилися взаємозв'язками із писемними формами. інформаційний культура педагогічний мультимедіа

На сучасному етапі з'явилися комп'ютерні технології, які модифікували носії інформації та автоматизували деякі інформаційні процеси. Таким чином, сучасна інформаційна культура поєднала в собі всі наявні раніше форми. При цьому варто виокремити такий науковий аспект інформаційної культури, як інформаційні ресурси, які спрямовані на:

- розвиток національних, галузевих і регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів;

- упровадження інтелектуальних, інформаційних технологій, інтегрованих систем баз даних та знань;

- створення електронних інформаційних ресурсів із метою забезпечення належного рівня професійного зростання;

- формування Національного депозитарію електронних інформаційних ресурсів.

Використання інформаційно-комунікативних технологій у школі сьогодні не обмежується електронними підручниками та посібниками, атласами та енциклопедіями. Мережеві технології, насамперед інтер- нет-технології, є одним із засобів надання рівного доступу до якісної освіти, невід'ємною складовою освітньої галузі, найважливішим способом комунікації.

Інтернет не лише є технічним гіпермедійним засобом розвитку особистості, що істотно впливає на її самореалізацію, розширює соціальні можливості, а й забезпечує інформаційне спілкування, дозвілля та інші види професійної діяльності. При цьому користувачі мережі не тільки «споживають інформацію», а й постійно поповнюють її різними інформаційними ресурсами.

Охарактеризуємо мережу Інтернет з позицій її освітніх можливостей. Відомо, що глобальна мережа не проектувалася спеціально для системи освіти, однак освітні системи всього світу скористалися можливостями Інтернету як такими, що задовольняють реалізувати основні вимоги особистості щодо технічних засобів навчання.

Важливим напрямом у підвищенні якості освіти педагогів є впровадження інформаційної культури, зокрема гіпермедіа, у навчальний процес.

Застосування гіпермедіа- та мультимедіатехнологій на заняттях підвищує ефективність навчання, є незамінним у ході самостійної підготовки учнів. Означені технології також знайшли широке застосування і в системі дистанційної освіти [1, c. 238].

Гіпермедійні технології з кожним днем усе більше проникають у різні сфери освітньої діяльності. Цьому сприяють як зовнішні чинники, пов'язані з повсюдною інформатизацією суспільства та необхідністю відповідної підготовки педагогів, так і внутрішні, спрямовані на поширення в конкретних закладах загальної середньої освіти сучасних комп'ютерних технологій та програмного забезпечення, прийняття державних і міждержавних програм інформатизації освіти, необхідного досвіду інформатизації. Використання засобів гіпермедіа має неабиякий вплив на інтенсифікацію діяльності педагогів, на ефективність проведення ними занять із професійного навчання.

Саме педагог сьогодні вирішує, зважаючи на індивідуальні особливості учнів, яке програмне забезпечення найдоцільніше використовувати на тому чи іншому етапі навчання, визначає технічні гіпермедій- ні можливості взаємодії учня із комп'ютером. Охарактеризуємо окремі із них більш ґрунтовно [5]:

- Електронний навчальний ресурс - навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені в комп'ютерних мережах, відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.

- Електронний навчальний контент - форма передавання інформації, культурної та історичної спадщини, обміну життєвим досвідом і знаннями через веб-сайти, відео чи інші програми.

- Електронні навчально-методичні комплекси - сукупність навчально-методичних, програмно-технічних та організаційних засобів, що забезпечують повну сукупність освітніх послуг (організаційних, методичних, теоретичних, практичних, експериментальних, консультаційних тощо), необхідних для вивчення конкретної навчальної дисципліни, враховуючи форму навчання (очна, заочна, дистанційна тощо).

- Електронний аналог друкованого видання - електронне видання (представлене у форматах pdf, doc, jpg та ін.), в якому зазвичай відтворено відповідне друковане видання.

- Електронні демонстраційні матеріали - електронні матеріали (презентації, схеми, відео- та аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчального (навчально-виховного) процесу.

- Комп'ютерні тести - стандартизовані завдання, представлені в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного та підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних й особистісних характеристик випробовуваного.

- Електронні довідники - електронні ресурси, що містять короткі відомості наукового, виробничого або прикладного характеру, розташовані в певному порядку (алфавітному, систематичному, хронологічному тощо), та передбачають управління пошуком відомостей.

- Електронна бібліотека об'єктів - набір електронних ресурсів, в якому передбачено (апаратно, програмно) можливості для створення, пошуку і використання інформації, містять інформаційні об'єкти в різних форматах.

- Електронні методичні матеріали - видання, що містять матеріали з методики: викладання і вивчення навчальної дисципліни (навчального предмета, розділу, модуля, частини тощо); розв'язування задач; виконання практичних і лабораторних робіт, курсових і дипломних проектів; проведення науково-дослідної роботи; організація і проведення ділових ігор та ін.

- Електронний підручник - універсальний гіпер- медійний засіб інтерактивного навчання, що містить зміст однієї дисципліни (або різних навчальних дисциплін), викладений у компактній формі гіпертексто- вого середовища і призначений для використання у навчальному процесі.

- Електронний посібник - універсальний гіпер- медійний засіб інтерактивного навчання, матеріал якого розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості, викладені в компактній формі гіпертекстового середовища.

- Телепроекти, вебінари, дистанційне й віртуальне навчання - види комп'ютерних телекомуніка- цій, широко поширені у навчально-виховному процесі.

- Навчальні телекомунікаційні проекти (квес- ти, вебквести, геокешінги та ін.) - спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність уч- нів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, має спільну мету, узгоджені способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності.

- Телеконференції, вебінари - спільний обмін думками, отримання нової інформації завдяки електронним листам або в режимі реального часу, передбачає залучення одного або декількох засобів телекомунікації (телефона, телебачення, скайпа тощо).

- Подкасти - аудіо- та відеофайли, що містять записи лекцій із різних предметів, презентації та інші допоміжні матеріали.

- Інтелект-карти, або ментальні карти, карти мислення, карти пам'яті (mind-maps) - відображення на папері ефективного способу думати, запам'ятовувати, згадувати, розв'язувати творчі завдання, а також можливість уявити та наочно висловити внутрішні процеси обробки інформації, вносити до них зміни, вдосконалювати [4].

Таким чином, використання педагогом технічних та гіпермедійних можливостей надзвичайно впливає на його інформаційну культуру, робить заняття значно продуктивнішими, технічно насиченими.

Мультимедійні технології являють собою сучасну методику викладання, правильне і системне використання якої дає можливість збільшити обсяг навчального матеріалу, досягти достатньо високого рівня оволодіння ним, а також забезпечити поглиблення вже набутих знань.

Застосування вищеозначених технологій дає змогу творчо працюючому педагогові сформувати комплекс навичок і основ знань, які використовуватимуться ним у різних навчальних ситуаціях. Так, використання мультимедійних проекторів допоможе у матричній презентації матеріалу, вирішить важливе завдання уроку - «відірвати» учня від друкованого тексту, його нудного опрацювання в підручнику. При цьому варто пам'ятати, що будь-який мультимедійний засіб є універсальним лише за умови комплексного його застосування, а також урахування дидактичних можливостей уроку.

Висновки

Таким чином, узагальнимо, що технічні та гіпермедійні можливості впевнено торують шлях для впровадження в усіх сферах сучасного життя. Розуміння важливості впливу глобалізаційних процесів на всі без винятку галузі людської діяльності зумовлює необхідність вивчення сучасних можливостей медіапростору. Це - нова якість світогляду особистості, в основу якої покладено розуміння важливої ролі інформації та інформаційних процесів у житті сучасного людського суспільства загалом і діяльності окремої людини зокрема.

На нашу думку, сучасна освіта висуває високі вимоги до педагога, тому питання формування його інформаційної культури в різних напрямах професійного розвитку завжди на часі, а інноваційні перетворення, пов'язані із застосуванням технічних та гіпермедійних можливостей, - важлива складова діяльності сучасного закладу освіти.

Список використаної літератури

1. Биков В.Ю. Інформаційне забезпечення навчального процесу: інноваційні засоби і технології / В. Ю. Биков, О. О. Гриценчук. - К. : Атіка, 2005. - 252 с.

2. Гендина Н. И. Основы информационной культуры / Н. И. Гендина // Основы информационной культуры : сб. метод. материалов. - Кемерово, 1999. - С. 6-7.

3. Горобец С. Н. Использование компьютерно ориентированных технологий обучения в высшей школе / С. Н. Горобец // «Информационно-технологическое обеспечение образовательного процесса современного университета» : сб. докл. междунар. ин- тернет-конф. (Минск, 1-30 ноября 2013 г.). - Минск : Изд-во БГУ - С. 44-56.

4. Коджаспирова Г. М. Педагогика / Г. М. Ко- жаспирова. - М. : КНОРУС, 2010. - 744 с.

5. Освітнє середовище для підготовки майбутніх педагогів засобами ІКТ: [монографія] / [Р. С. Гуревич, Г. Б. Гордійчук, Л. Л. Коношевський та ін.] ; за ред. проф. Р. С. Гуревича. - Вінниця : ФОП Рогаль- ська І. О., 2011. - 348 с.

6. Шилова О. Н. Информационная культура в профессиональной подготовке современного педагога / О. Н. Шилова // Наука и школа. - 1999. - С. 35-40.

Анотація

У статті розглянуто питання формування інформаційної культури педагогів завдяки технічним гіпермедійним можливостями, а також визначено їх роль та значення. Запропоновано приклади сучасних гіпермедійних технологій.

Ключові слова: інформаційна культура, технічні гіпермедійні можливості, комунікативні технології, освітній простір, глобальна мережа Інтернет.

В статье рассмотрены вопросы формирования информационной культуры педагогов благодаря техническим гипермедийным возможностям, а также определены их роль и значение. Предложены примеры современных гипермедийных технологий.

Ключевые слова: информационная культура, технические гипермедийный возможности, образовательное пространство, глобальная сеть Интернет.

Key words: information culture, technical hypermedia opportunities, educational space, Internet, global network.