Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Діагностична діяльність сучасного вчителя початкової школи

Діагностична діяльність сучасного вчителя початкової школи

Розгляд проблеми діагностичної діяльності сучасного вчителя в умовах реформування системи початкової освіти. Складові діагностики як специфічного виду професійної діяльності педагога. Визначення якостей та властивостей, якими повинен володіти учитель.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2018
Размер файла 19,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.3.011.3-051

Рівненського державного гуманітарного університету

ДІАГНОСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Олена Боровець

Постановка проблеми. Системне та докорінне реформування початкової школи передбачає не лише оновлення змісту, методики викладання, освітнього середовища, а й вимагає удосконалення професійної компетентності педагога. Вчителеві в умовах нової української школи надається більше академічної свободи, підвищується його мотивація, стимулюється професійне зростання [2]. Педагог матиме змогу самостійно розв'язувати такі завдання, як проектування і розроблення авторських програм, підбір змісту навчального матеріалу, його інтеграція з метою забезпечення умов для самореалізації кожного учня. Успішно виконати їх зможуть фахівці, які володіють уміннями глибоко усвідомлювати закономірності навчання і виховання, передбачати розвиток подій та їх наслідки, вміють діагностувати педагогічний процес. На нашу думку, успіх реалізації Концепції «Нова українська школа» значною мірою залежить від ефективної організації діагностичної діяльності сучасного вчителя початкової школи, оскільки, здійснюючи педагогічну діагностику навчально-виховного процесу, вивчаючи індивідуальні особливості учнів, учитель зможе проаналізувати специфіку навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, ураховуючи таким чином індивідуальні можливості та інтереси кожної дитини.

Дослідження С. Мартиненко свідчать, що 61,2 % молодих учителів виявляють низький рівень знань щодо педагогічної діагностики, її функцій та методів, а також недостатній рівень готовності до діагностичної діяльності [3, с. 86]. Тому вважаємо доцільним висвітлення проблеми діагностичної діяльності вчителя початкової школи на сторінках фахових видань.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Теоретичні передумови побудови педагогічного процесу на діагностичній основі вивчали В. Бондар, І.Булах, В. Галузинський, І. Располов, Н. Розенберг та ін. Проблемам педагогічної діагностики, а також діагностичної діяльності вчителя присвячено праці вітчизняних та зарубіжних учених К. Інген- кампа, О. Козакова, Ю. Мальованого, І. Підласого, З. Стоунса. Підготовка до діагностичної діяльності майбутніх педагогів у процесі їх навчання у закладі вищої освіти досліджувалася Н. Кузьміною, С. Мартиненко, О. Мельником О. Поповою та ін.

В умовах реформування системи освіти в Україні основні функції і компоненти професійної діяльності вчителя набувають нового значення, а діагностична діяльність - особливої ваги.

Метою нашої статті є визначення сутності та структури діагностичної діяльності вчителя початкової школи у контексті реалізації Концепції «Нова українська школа».

Виклад основного матеріалу. Діяльність учителя початкової школи характеризується складною структурою та включає такі взаємопов'язані види діяльності, як діагностична, орієнтаційно-прогностич- на, конструктивно-проектувальна, організаторська, інформаційно-пояснювальна, комунікативно-стимуляційна, аналітико-оцінна, дослідницько-творча [6, с. 132]. Діагностична діяльність безпосередньо пов'язана з іншими видами, оскільки вона «розглядає результати в тісному зв'язку з шляхами і способами їх досягнення» [6, с. 348].

В умовах реформування системи початкової освіти, переорієнтації на компетентнісний та осо- бистісно зорієнтований підходи діагностична діяльність учителя набуває особливої значущості, адже освітній процес ставатиме більш творчим, учні залучатимуться до різних самостійних практичних видів діяльності, до роботи в парах, групах, до само- та взаємооцінювання. Це вимагатиме від педагога високого рівня умінь діагностувати, тобто систематично отримувати інформацію стосовно обставин, в яких відбувається процес навчання, про ті умови, які сприяють або перешкоджають досягненню очікуваних результатів.

Учитель сучасної початкової школи повинен пам'ятати, що в молодшому шкільному віці змінюється психологічний портрет дитини, її пізнавальні можливості, сфера емоцій та переживань, коло інтересів тощо. Такі зміни в кожної дитини відбуваються індивідуально, зазвичай під впливом певних об'єктивних та суб'єктивних чинників, які педагог з'ясовує завдяки засобам педагогічної діагностики. У працях І. Підласого переконливо відстоюється думка, що «вміння діагностувати ситуації, перевіряти методами логічного аналізу свої наміри, всебічно верифікувати завершені педагогічні проекти, виконувати експертні оцінки належить до найголовніших професійних умінь педагога. Справжнім майстром він стане тільки тоді, коли навчиться передбачати розвиток подій та їх наслідки» [7, с. 5]. Зважаючи на це, вчитель повинен володіти здатністю здійснювати міждисциплінарні інтегративні зв'язки, організовувати навчально-виховний процес як соціальну взаємодію, володіти методами педагогічної діагностики [1, с. 76]. Важливою умовою організації ефективної діагностичної діяльності вчителя ми вважаємо глибоке усвідомлення ним значення, сутності, функцій та структури цього виду професійної діяльності.

Аналіз наукової літератури з означеної проблеми дозволяє констатувати, що сучасні вчені визначають діагностичну діяльність як:

- провідний вид педагогічної діяльності, спрямований на розпізнавання якостей, характеристик і стану всіх складових конкретної педагогічної ситуації шляхом використовування діагностичних методів і прийомів, одержування інформації про стан розвитку об'єкта, що діагностується; вироблення основ для визначення педагогічного завдання, прийняття і виконання учителем практичних рішень [4, с. 18];

- свідому, цілеспрямовану активність, спрямовану на виявлення стану, рівня розвитку, змін суб'єктів педагогічного процесу з метою прогнозування научуваності та вихованості учня і колективу, розроблення стратегії, добір необхідних методів і засобів організації педагогічного процесу, зростання педагогічної майстерності вчителя [5, с. 9];

- специфічну практичну діяльність учителя, що спрямована на вивчення ходу й результатів педагогічного процесу з метою його вдосконалення; здійснення аналізу зібраної інформації з метою визначення певних досягнень та недоліків у розвитку, становленні професійної позиції вчителя, в розкритті якості змін, які спостерігаються в його діяльності, в розвитку школярів [1, с. 75-76].

Діагностична діяльність є невід'ємною складовою цілеспрямованого дидактичного процесу і сприяє його вдосконаленню, підвищенню результативності. У своїх дослідженнях О. Мельник доводить, що діагностична діяльність учителя початкової школи є самостійним видом психолого-педагогічної діяльності, який виконує такі функції:

- інформаційну - забезпечує інформаційний обмін в освітній системі;

- вимірювальну - передбачає вираження динаміки розвитку явищ та суб'єктів, що вивчаються;

- контрольно-регулятивну - дозволяє відслідковувати та виправляти недоліки навчально-виховного процесу змістового та організаційного характеру;

- розвивальну - виявляє суттєві закономірності між різноманітними педагогічними явищами;

- виховну - сприяє розвитку професійної майстерності та самовихованню особистості вчителя [5, с. 9].

Аналіз функцій педагогічної діагностики дозволяє констатувати, що вона тісно пов'язана із психологічною, а досліджувані ними об'єкти часто співпадають. Однак, як стверджує І. Підласий, педагогічна діагностика досліджує переважно дидактичні, виховні, соціальні аспекти освітнього процесу, а психологічна - ті, «що стосуються душевного життя учнів» [7, с. 35].

У структурі діагностичної діяльності вчителя виділяють ціннісно-смисловий, мотиваційно-змістовий, креативно-технологічний, корекційно-діа- гностичний компоненти [3, с. 89]. Ціннісно-смисловий передбачає ціннісне ставлення педагога до особистісного розвитку дитини, гуманістичну спрямованість учителя, що виражається у ставленні до вихованця як до найвищої цінності. Мотиваційно-змістовий передбачає наявність бажання і прагнення досягти максимальних результатів у розвитку особистості кожної дитини, враховуючи при цьому її суб'єктивний досвід, що відображається у змісті освіти. Змістовий аспект включає знання сутності та особливостей, методів та засобів педагогічної діагностики, факторів, які впливають на хід та результати процесів навчання і виховання дітей різних вікових категорій. Креатив- но-технологічний компонент передбачає володіння вміннями створювати творче освітнє середовище, адаптовувати інноваційні технології у реальних умовах класу, створювати і впроваджувати власні технології. Корекційно-діагностичний компонент передбачає наявність вмінь розробляти та застосовувати методики спостереження, вивчення, аналізу результатів навчання і виховання, здійснювати на цій основі корекцію та прогнозування. діагностичний реформування освіта професійний

Усі компоненти діагностичної діяльності вчителя взаємопов'язані та доповнюють один одного. Для їх успішної реалізації педагог повинен володіти низкою професійних якостей та властивостей, систематично працювати над розвитком та удосконаленням власної діагностичної культури, яка характеризується здатністю сприймати й адекватно оцінювати поведінку дитини під час навчально-пізнавальної діяльності та спілкування; вмінням фіксувати зміни в розвитку, вихованості, рівні знань учнів, визначати причини, що зумовлюють ці зміни; знаннями про найтиповіші помилки в оцінюванні навчальних досягнень і вихованості школярів; уміннями застосовувати різноманітні діагностичні методики, які дають змогу порівнювати зміни у поведінці та навчальній діяльності дітей, своєчасно робити об'єктивні висновки та корекцію.

У новій українській школі, де освітній процес ставатиме менш регламентованим, учитель, здійснюючи діагностичну діяльність, повинен досконало володіти спеціальними діагностичними вміннями, як-от: аналізувати педагогічні ситуації, проектувати результат і систему педагогічних впливів на колектив та особу, визначати реальні можливості учнів класу, виділяти та аналізувати причини, що впливають на результати навчання і виховання, виявляти причини невстигання і невихованості учнів, аналізувати власні недоліки і досягнення [5, с. 11]. Удосконалення цих умінь можливе за умови розвитку вчителем таких якостей, як спостережливість, дослідницький стиль діяльності, критичність мислення, педагогічна увага та уява, об'єктивність, педагогічна інтуїція, самоаналіз та самоконтроль, емпатія, вимогливість та критичне ставлення до себе і до інших.

Висновки

Основними завданнями сучасної початкової освіти є розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, а також розвиток її самостійності та творчості. Важливим інструментом вивчення особливостей учня, прогнозування динаміки його розвитку, фактором підвищення ефективності освітнього процесу і досягнення поставлених цілей є діагностична діяльність педагога як засіб його професійного самовдосконалення, складова педагогічної культури, що характеризує рівень професійної компетентності та майстерності. Тому проблема діагностичної діяльності вчителя в умовах нової української школи потребує подальшого вивчення, зокрема розроблення методик педагогічної діагностики, якими можуть послуговуватися вчителі сучасної початкової школи.

Список використаної літератури

1. Дубасенюк О. А. Діагностичний підхід як важлива умова професійної позиції вчителя / А. Дубасенюк, О. В. Вознюк // Методичні основи діагностики академічної обдарованості учнів (з урахуванням специфіки освітньої галузі) : матеріали науково-практичного семінару. - К. : ІОД, 2011. - С. 74-81.

2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.

3. Мартиненко С. М. Педагогічні умови готовності вчителя початкової школи до діагностичної діяльності в особистісно-розвивальному навчанні / С. М. Мартиненко // Вісник Черкаського університету. - 2014. - № 24 (317). - С. 85-89. - (Серія «Педагогічні науки»).

4. Мартиненко С. М. Система підготовки вчителя початкових класів до діагностичної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / С. М. Мартиненко. - Київ, 2009. 52 с.

5. Мельник О. М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / О. М. Мельник. - Київ, 2002. - 22 с.

6. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навчальний посібник / Н. Є. Мойсеюк . - Вид. 5-те, доп. і перероб. Київ, 2007 . - 655 с.

7. Підласий І. П. Діагностика і експертиза педагогічних проектів : навчальний посібник / П. Підласий. - К. : Україна, 1998. - 343 с.

Анотація

У статті розглядається проблема діагностичної діяльності сучасного вчителя в умовах реформування системи початкової освіти. Аналізуються функції та складові діагностичної діяльності як специфічного виду професійної діяльності педагога. Визначаються якості та властивості, якими повинен володіти вчитель сучасної початкової школи.

Ключові слова: діагностична діяльність учителя, учні початкової школи, реформування української початкової школи.

В статье рассматривается проблема диагностической деятельности современного учителя в условиях реформирования системы начального образования. Анализируются функции и составляющие диагностической деятельности как специфического вида профессиональной деятельности педагога. Определяются качества и свойства, которыми должен обладать учитель современной начальной школы.

Ключевые слова: диагностическая деятельность учителя, ученики начальной школы, реформирование украинской начальной школы.

The article deals with the problem of diagnostic activity of a modern teacher in conditions of reforming the system of primary education. The functions and components of diagnostic activity as a specific kind of professional activity of a teacher are analyzed. The qualities and properties that a teacher of a modern primary school must possess are determined.

Key words: diagnostic activity of the teacher, pupils of primary school, Ukrainian primary school reforming.

Размещено на Allbest.ru

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены