Формування ключових компетентностей учнів шляхом використання технології розвитку критичного мислення

- чесну саму із собою, яка переборює сумніви та якою неможливо маніпулювати.

Розвинуте критичне мислення додає людині: відчуття свободи власної волі; сміливості приймати рішення; гнучкості та вміння адаптуватися до змін; урівноваженості та спокою. Людина, яка мислить критично, має більше шансів зрозуміти свої потреби та робити те, що не суперечать її внутрішнім переконанням, а відповідно - менше розчаровуватися у зробленому; протистояти інформаційному тиску, тобто не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати й приймати зважені рішення; виявляти та протидіяти маніпуляціям; проявляти толерантність до думок інших.

Усі перераховані вище якості особистості можуть збагатити життя учня. Звісно, для їх досягнення потрібна щоденна практика для мислення, а також розвиток компетентностей. Тому відповідно до Закону України «Про освіту» визначено ключові компетентності нової української школи, якими має володіти учень після закінчення школи. Серед них: спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовою; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя, соціальні та громадянські компетентності; підприємливість; загальнокультурна грамотність; екологічна грамотність і здорове життя [9, с. 15].

Під ключовими маються на увазі найбільш універсальні за характером і ступенем застосування компетентності, тобто компетентності надпредметні. В який спосіб випускник може набути цих компетентностей? Передусім, слід звернути увагу на об'ємні поняття набуття й опанування. Це не засвоєння, не вивчення, не пізнання, а насамперед - набуття й опанування, тобто компетентностей можна досягти лише власною активною та продуктивною діяльністю (і не лише навчальною), творчістю, особистим досвідом через пізнання соціального досвіду, його критичне осмислення, через неповторне особисте буття. Освітнє середовище має вибудовуватися таким чином, щоб заглибити дитину в ситуацію, яка сприятиме становленню ключових компетентностей. Також необхідно пам'ятати, що компетентності обов'язково пов'язані між собою. Опановуючи будь-який спосіб діяльності, учень здобуває досвід інтеграції різноманітних результатів освіти (знань, умінь, навичок, цінностей тощо) та постановки мети. Саме так відбувається усвідомлення процесу управління власною діяльністю - набуття компетентностей «для життя».

Кожна з компетентностей учнями набуватиметься послідовно, поступово, у ході вивчення різних предметів, на всіх етапах освіти. Будь-який шкільний предмет посідає особливе місце у навчанні та розвитку дитини, може надати учням знання про світобудову, розставити акценти на смислових та світоглядних аспектах, допомогти віднайти ціннісні орієнтири. Зважаючи на це, будь-яка шкільна дисципліна може стати дієвим засобом формування в дитини ключових компетентностей. При цьому корисне все, що допоможе дитині «зрозуміти - запам'ятати - засвоїти - збагатити власну ціннісну систему - стати компетентною». Отже, вчителеві в роботі з учнями важливо дотримуватися принципу «від простого - до складного», щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування важливих рис, умінь, навичок, які у своєму комплексі й складають поняття «компетентність». критичний мислення комунікативний компетентність

Окрім того, кожен педагог має розвивати вміння учнів читати, працювати з додатковою літературою, розмірковувати, розмірковувати, аргументувати, висловлювати власну точку зору стосовно побаченого та почутого, проявляти ініціативу, робити вибір, критично аналізувати здобуту інформацію. Саме тому урок слід спроектувати таким чином, щоб основну роботу виконували учні, а вчитель при цьому виконував би в ролі фасилітатора (ведучого, головуючого), провідника та спостерігача, який створює можливість для учнів застосувати набуті навички для побудови нових знань. Саме урок із використанням технології критичного мислення дає змогу досягти зазначених цілей. Застосування технології критичного мислення висуває певні вимоги щодо структури уроку.

1. Розминка - так званий організаційний момент, головне завдання якого - створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

2. Обґрунтування навчання. Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

3. Актуалізація - етап відтворення знань, умінь, встановлення рівня досягнень із теми, потрібних для подальших етапів уроку; створення умов для самостійного здобування знань.

4. Усвідомлення змісту - етап ознайомлення з новою інформацією, аналізу, визначення особистого її розуміння; розвиток уміння працювати з інформацією, виділяючи головне, суттєве.

5. Рефлексія - етап, коли учень володіє новими ідеями, інформацією, знаннями; може використати ці знання; обмінюється знаннями з іншими учнями; дає оцінку та самооцінку власній діяльності на уроці [8, с. 38].

Критичне мислення формується та розвивається в ході опрацювання інформації, розв'язування задач, проблем, оцінки ситуацій, вибору раціональних способів діяльності. Зважаючи на це, такі уроки створюють плідні умови для формування компетентностей та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати урок із використанням доцільних методів та стратегій технології розвитку критичного мислення, то результат буде ще кращим. Саме методи та прийоми критичного мислення дають можливість учителю реалізувати основні завдання у формуванні ключових компетентностей сучасного учня, проте для формування критичного мислення вчитель має сам оволодіти новим мисленням, відповідним чином сприймаючи зміст програмового матеріалу. Доцільним при цьому є застосування на уроках інноваційних технологій, ігрових та проблемно-пошукових методів навчання, зорієнтованих на збудження інтересу до набуття знань, активне обдумування учнями проблемних ситуацій, а на цій основі - їх самостійне просування у засвоєнні нових знань.

Методи проблемного навчання (дослідницький, діалогічний, евристичний) пробуджують «дослідницький рефлекс». У процесі їх застосування найчастіше ставляться запитання «Чому...?», «Як...?», «А як би...?», «А якщо...?», а також використовуються інтерактивні методи, метод проектів тощо, коли учень повинен уміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу. При цьому творчі види роботи - найважливіші, адже дитину в майбутньому чекає освоєння світу - не виконання вправи за зразком, а безперервна творчість, постійне розв'язання нестандартних завдань. Ще Сократ говорив: «Поставити дитину в безвихідь - означає поставити її у більш сильну позицію, саме тоді вона захоче дізнатися про щось нове й не може бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче вийти з такого стану, тобто - дізнатися» [5, с. 108].

Для формування інформаційно-цифрової компетентності на уроці можна використовувати такі види роботи, як складання презентацій, портфоліо, реалізація творчих проектів, казок, рольових ігор, вирішення суперечливих питань. При цьому в учнів розвивається комп'ютерна, бібліотечна грамотність, уміння збирати й осмислювати інформацію. Рольові ігри, інсценування казок, уривків, ток-шоу «За і проти», «круглий стіл», дискусії, бесіди, дебати, зустрічі - це основа для формування соціальних та громадянських компетентностей.

Пропонуємо прийоми та методи технології критичного мислення з метою формування та розвитку ключових та предметних компетентностей учнів у ході вивчення будь-якого предмета шкільного курсу, наводимо особливості й послідовність його проведення та докладний перелік компетентностей, які розвиває в учнів використання цього методу (прийому).

«Аналіз дилеми». Учні в колі обговорюють певну дилему, пропонують свої варіанти, що є результатом вільного вибору. Найвдалішими при цьому є завдання, що мають особистісний зміст (наприклад, на уроці суспільствознавства поставити 11-класникам таке запитання: «Чи мають громадяни сплачувати податки, якщо керівництво країни не здатне їх правильно розподілити?»).