Визначення та оцінювання рівня розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378:371.13:371.333

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ

Наталія Крутова,

кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри природничо-математичної освіти Рівненського ОІППО

У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування критеріїв, показників та рівнів розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів. Запропоновано методику визначення та оцінювання рівня розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності методом факторно-критеріальної оцінки, що дасть змогу наочно здійснити діагностику досягнутого рівня якості досліджуваних процесів у професійній діяльності.

Ключові слова: критерії, показники, рівні розвитку, оцінка, інформаційно-комунікаційна компетентність.

факторний критеріальний комунікаційний компетентність

В статье осуществлено научно-теоретическое обоснование критериев, показателей и уровней развития информационно-коммуникационной компетентности учителей. Предложена методика определения и оценки уровня развития информационно-коммуникационной компетентности методом факторно-критериальной оценки, что позволит наглядно осуществить диагностику достигнутого уровня качества исследуемых процессов в профессиональной деятельности.

Ключевые слова: критерии, показатели, уровни развития, оценка, информационно-коммуникационная компетентность.

The article provides the scientific and theoretical substantiation of the criteria, figures and levels of the development of the information and communication competence of the teachers; offers the methods to define and evaluate the development level of the information and communication competence by means of the factor and criterion evaluation method that allow to make diagnosis of the achieved quality level of the investigated processes in the professional activity.

Key words: criteria, figures, levels of development, evaluation, information and communication competence.

Постановка проблеми. Якість змін, які відбуваються сьогодні в системі освіти України, зазвичай залежать від стану та особливостей розвитку професійної компетентності вчителя «шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності» [11],однією з яких є інформаційно-комунікаційна компетентність (далі - ІКК), передбачена Державним стандартом загальної середньої освіти.

Згідно з вимогами новітньої школи сучасний учитель повинен вільно орієнтуватися в інформаційному освітньому середовищі, використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), володіти технологічними й інформаційно-комунікаційними прийомами навчальної діяльності та навичками їх застосування для вирішення практичних завдань, забезпечення розвитку освіти із формуванням цілісної картини світу. У зв'язку з цим особливого значення набуває питання розвитку ІКК учителя.

Зважаючи на вищеозначене, виникає необхідність у більш ґрунтовному вивченні проблеми визначення та оцінювання рівня розвитку ІКК учителів, оскільки діагностувальні методи дослідження (тестування, анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіди, самооцінювання та ін.) використовуються не лише для визначення стану розвитку ІКК учителів, а й з'ясування їх потреб і мотивів у ході підвищення кваліфікації.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. У контексті вивчення проблеми компетентнісного підходу в освіті низка науковців акцентує свою увагу на складності діагностування компетентностей особистості, оскільки «навчання компетентностям гальмується труднощами вимірювання та підтвердження особливостей компетентностей» [6, с. 295].

Питанням оцінювання професійної компетентності фахівців, зокрема інформаційно-комунікаційної, присвячено роботи не лише вітчизняних (В. Ю. Бикова, М. І. Жалдака, О. М. Кривоноса, Н. В. Морзе, В. С. Назаренка, О. В. Овчарука, С. О. Семерікова, Н. В. Сороко, О. В. Співаковського, О. М. Спіріна та ін.), а й зарубіжних (С. Авдєєвої, Т. Бернерс-Лі, К. Нільсона, Т. О'Рейллі, Д. Панової, К. Тарасової, Д. Харіса та ін.) науковців.

Якщо вітчизняні дослідники проблему оцінювання ІКК учителів розглядають як визначення рівня щодо здатності особистості застосовувати сучасні ІКТ для вирішення професійних завдань, то закордонні вчені (С. Авдєєва, М. Руднєв, К. Тарасова [1]) використовують інструмент Information and Communication Literacy Test (ICL-тест)не для визначення рівня оволодіння певним програмним продуктом або технічними можливостями комп'ютера, а для оцінки здібностей використання його та інших ІКТ із метою отримання нових знань, здійснення комунікації, проведення дослідницької діяльності, тобто таких здібностей, що допоможуть набути навичок неперервної освіти протягом усього життя та бути успішним в обраній професії.

А. Яшевський, К. Реіх та ін. орієнтуються на модель оцінювання Д. Кіркпатріка, який запропонував методику для опису циклу навчання та сформулював критерії для чотирьох рівнів оцінювання [9]:

Рівень 1 - «реакція» (реакція слухачів на програму та процес навчання);

Рівень 2 - «навчання» (оцінювання знань слухачів відбувається за допомогою інтерв'ю, анкетування, опитування, тестування);

Рівень 3 - «поведінка» (оцінюється застосування отриманих знань та навичок після навчання на робочому місці);

Рівень 4 - «результат» (аналіз остаточних результатів за підсумками навчання завдяки позитивному впливу на діяльність організації).

Методика Д. Кіркпатріка стала основою для створення інших моделей оцінювання ефективності навчання: моделі Блума («таксономія Блума»), що передбачає можливість оцінювання ефективності досягнення безпосередньо навчальних цілей (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка); моделі Р. Тайлера, яка ґрунтується на визначенні конкретних завдань навчання; системної моделі Д. Стафлебіма «CIPP», яка передбачає контекстне оцінювання (на вході, процесу, продукту); «Моделі V» Б. Аарона, в основу якої покладено підхід, який використовується у сфері інформаційних технологій (аналіз, розробка, потреби, вимоги до ефективності роботи співробітників та зворотний зв'язок). Слід зауважити, що кожен автор виокремлює свої основні елементи, на яких зосереджує увагу під час оцінювання ефективності навчання фахівця та його компетентності.

Аналіз науково-педагогічної літератури щодо запропонованих критеріїв для оцінювання ступеня та рівня розвитку ІКК учителів різного віку та кваліфікаційної категорії свідчить, що всі дослідники вважають за необхідне оцінити мотиви використання ІКТ, рівень теоретичних знань та практичних навичок у певній галузі, а також здатності до рефлексійної діяльності та подальшого розвитку потрібних якостей. Розгляд досліджень щодо проблеми визначення критеріїв розвитку ІКК засвідчив, що система оцінки критеріїв зазвичай відповідає структурним елементам даної якості [4].

Мета статті - охарактеризувати критерії, показники та рівні розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів, а також обґрунтувати методику її оцінювання.

Виклад основного матеріалу. Основною ознакою відповідності професійної діяльності вчителя певному рівневі ІКК є система обґрунтованих критеріїв і показників, які слугують параметрами оцінки необхідних якостей учителів та визначенням результативності їх професійного рівня щодо використання ІКТ.

Проаналізуємо специфіку визначення критеріального апарата в педагогічних дослідженнях. Критерій (від грец. kriterion - засіб для суджень) - це ознака, на підставі якої відбувається оцінювання, визначення або класифікація будь-чого [10, с. 96]. Здебільшого психологи та науковці виокремлюють такі критерії компетентностей, як мотиви, цінності, психофізичні характеристики, а також знання та навички.

На думку О. В. Овчарука, «для будь-якої науки досить важливим є питання про критерії, якими можна керуватися в оцінюванні педагогічних процесів і явищ. Тільки за наявності таких критеріїв можна зробити висновок про бажані, найкращі результати педагогічного впливу» [3, с. 24].

Під час визначення та обґрунтування критеріїв розвитку ІКК учителів за основу було взято структурні компоненти (фактори): мотиваційно-ціннісний, змістовно-цільовий, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексивний, що включають у себе відповідні показники [4]:

мотиваційно-ціннісний компонент виявляє мотиви, мету, потреби професійного навчання з використанням ІКТ; ціннісні настанови набуття нових навичок з ІКТ та актуалізації їх застосування у професійній діяльності. Показниками означеного компонента є усвідомлення ролі ІКТ, самостійність у дієвому його застосуванні щодо вирішення педагогічних і методичних задач;

змістовно-цільовий компонент відображає суть, яка міститься не лише в загальній меті, а й у кожному конкретному завданні; включає систему знань, умінь та навичок у галузі ІКТ; пізнавальну активність та способи діяльності із застосуванням ІКТ для здійснення навчання. Показником означеного компонента є рівень володіння ІКТ у роботі з інформаційними об'єктами для забезпечення навчально-методичної діяльності;

діяльнісно-операційний компонент охоплює процесуальну сутність застосування наявних умінь та нових навичок щодо постановки та вирішення педагогічних, навчально-методичних завдань на основі ІКТ; уміння обирати прийоми і способи розв'язання поставлених завдань з урахуванням інформатизації освіти. Показниками даного компонента можуть бути: системність, оперативність, мобільність знань; уміння засвоювати та застосовувати сучасні ІКТ для вирішення навчально-методичних завдань;

особистісно-рефлексивний компонент визначає наявність в учителя власного підходу, здатності до оцінювання власної діяльності й результатів завдяки впровадженню ІКТ; потреби в постійному оновленні знань щодо можливостей застосування інформаційних технологій у навчальному процесі; самостійність у проектуванні навчально-методичної діяльності та самоосвіті. Показниками означеного компонента є здатність до самооцінки власних результатів та саморегуляції, здійснення рефлексії своєї професійної діяльності.

На підставі викладених вище положень нами визначено чотири рівні ІКК учителів (високий, достатній, середній, початковий), а також критерії та показники до кожного з них.

Високий рівень характеризується такими критеріями, як: вільне використання програмних засобів із метою виконання професійних завдань та доцільного використання для вивчення певного предмета; застосування у навчальній діяльності електронних освітніх ресурсів як активної форми роботи; використання освітніх інтернет-ресурсів для набуття нових знань із предмета та інтернет-технологій (електронна пошта, блоги, сайти, форуми, мережеві проекти, електронні бібліотеки тощо) для здійснення навчально-методичної роботи; організація дистанційного та онлайн-навчання з метою підвищення кваліфікації; застосування засобів комунікацій щодо обміну досвідом у навчально-методичній роботі; володіння методиками створення власного навчально-дидактичного матеріалу; здійснення пошуково-дослідницької діяльності із застосуванням інноваційних форм і засобів навчання.

Для означеного рівня характерна здатність учителя об'єктивно оцінювати рівень розвитку своєї ІКК та визначати шляхи її подальшого вдосконалення; висока здатність до самоосвітньої діяльності та саморозвитку; стійка позиція вчителя щодо необхідності розвитку ІКК.

Достатній рівень характеризують такі критерії: вільне використання офісних програм (Word, PowerPoint, Excel, Publisher); застосування електронних освітніх ресурсів, їх пошук, оцінювання, відбір, демонстрація, зокрема й у мережі Інтернет; участь в інтернет-форумах, мережевих спільнотах; використання програмних засобів для навчання математики; планування навчального процесу та супровід уроків із використанням ІКТ; використання віртуального середовища для проведення онлайн-навчання за допомогою консультанта; самостійне застосування технічних засобів (інтерактивна дошка, проектор, принтер тощо).

На достатньому рівні вчитель проявляє здатність та бажання до застосування ІКТ, самоосвітньої діяльності та саморозвитку; стійку позицію щодо необхідності розвитку ІКК. Водночас він не завжди самостійно може опановувати електронні освітні ресурси, програмні засоби навчання та визначати шляхи вдосконалення, тому потребує сторонньої допомоги.

Середній рівень вирізняється такими критеріями: вільне використання офісної програми Word, створення елементарних презентацій у програмі PowerPoint; застосування електронних освітніх ресурсів (пошук, відбір, демонстрація, зокрема в мережі Інтернет) для здійснення професійної діяльності; використання технічних засобів за допомогою консультанта.

На середньому рівні вчитель проявляє здатність та бажання до застосування ІКТ, однак при цьому має нестійкий інтерес щодо розвитку ІКК та труднощі в самоосвітній діяльності; шляхи вдосконалення може визначати лише завдяки сторонній допомозі.

Початковий рівень синтезує такі критерії: елементарне володіння комп'ютером, запуск програми MS Word, самостійний набір тексту без форматування, перегляд інформації на електронних носіях, використання мережі Інтернет за допомогою консультанта.

На початковому рівні в учителя спостерігається нестійке бажання визначати шляхи вдосконалення, виникають значні труднощі в самоосвітній діяльності та використанні технічних засобів навчання. При цьому вчитель має здатність та бажання у застосуванні ІКТ.

Найбільш складним питанням є процедура визначення та оцінювання рівня розвитку ІКК учителів, оскільки від безпосередньої обґрунтованої оцінки досягнутого рівня якості професійного розвитку вчителів залежить не лише ступінь їх умотивованості для активізації подальших навчальних і розвивальних процесів, а й зацікавленість керівників у створенні відповідних умов для підвищення кваліфікації вчителів.

Комплексну оцінку якості процесу розвитку ІКК учителів здійснено через сукупність показників із застосуванням відповідної математичної моделі. Подана нами система показників відображає головні, найбільш пріоритетні фактори розроблених критеріїв оцінювання, їх доцільність і можливість кількісної оцінки та передбачає циклічність оцінювання діяльності за допомогою кваліметричних вимірювань.

Кваліметрія - це наукова дисципліна, яка вивчає методологію та проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об'єктів: предметів, явищ або процесів [2]. Педагогічна кваліметрія - система оцінювання і самооцінювання досягнень особистості та інструментарій моніторингу знань [5]. Означена галузь педагогічних досліджень спрямована на діагностику спеціальних і професійних якостей учасників освітнього процесу, результатів їх педагогічної і навчальної діяльності.

Ґрунтуючись на дослідженні кваліметричного підходу, ми розробили методику факторно-критеріального оцінювання рівня розвитку ІКК учителів з метою вимірювання результатів, що фіксують відповідність певним критеріям на певний момент часу, діагностику їх спеціальних і професійних якостей. Для дослідження використали дельфійський метод експертних оцінок із наступним аналізом моделі [7; 8], який вирізняється тим, що колективне обговорення та дебати замінюються програмою індивідуальних опитувань і практичних завдань, які сумуються у формі таблиць експертної оцінки.

Отримані результати узагальнювалися і передавалися вчителям з інформацією щодо рівня розвитку ІКК на даний момент із відповідною корекцією подальших дій. Дана процедура повторювалася декілька разів для кожного суб'єкта оцінювання із подальшим забезпеченням можливості формування різноманітних варіантів розвитку, кожен з яких у перспективі вестиме до досягнення мети розвитку ІКК будь-якого окремого вчителя.

Аналіз факторно-критеріального моделювання дає змогу визначити оптимальні (за певними критеріями) шляхи досягнення мети.

Факторний аналіз - один із найбільш потужних статистичних засобів дослідження даних. У його основу покладено процедуру об'єднання груп, які корелюють одна з одною в кілька факторів. Мета факторного аналізу - узагальнити вихідну інформацію, визначивши при цьому кількість розглянутих ознак через меншу кількість внутрішніх характеристик.

Оскільки будь-яке якісне явище можна подати як сукупність певних властивостей, ми розклали кожен компонент ІКК на певні критерії та представили у вигляді структурної таблиці (див. табл.).

Таблиця - Факторно-критеріальна оцінка рівня розвитку ІКК учителів

Кожен фактор Ф (графа 1) - це компоненти розвитку ІКК учителів (мотиваційно-ціннісний - МЦ, змістовно-цільовий - ЗЦ, діяльнісно-операційний - ДО, особисто-рефлексивний - ОР) із визначеним коефіцієнтом вагомості фактора Вф щодо його пріоритетності (графа 2). Компоненти розвитку ІКК учителів подано у вигляді основних ознак і показників - критеріїв (графа 3), позначених коефіцієнтами відповідності К та коефіцієнтом вагомості критеріїв Вк кожного із компонентів (графа 4).

Подальшим кроком є визначення стандарту якості досягнутих результатів. Таким стандартом нами визначено викладені вище критерії та показники рівнів розвитку ІКК учителів. Якщо рівень кожного із факторів відповідає встановленому стандарту, оцінка якості дорівнюватиме 1,0.

Ступінь прояву показників критерію С (графа 5) виражається в частинах одиниці та оцінюється таким чином: повна відповідність (так) - 1; часткова відповідність (більше так, аніж ні) - 0,75; урівноважена відповідність (і так, і ні) - 0,5; частково негативна відповідність (більше ні, аніж так) - 0,25; повна невідповідність (ні) - 0. У цій графі виставляємо оцінку щодо кожного з критеріїв.

Оцінка, виставлена за певним критерієм, множиться на коефіцієнт вагомості, після чого за кожним фактором обчислюється сума зазначених добутків. У підсумку визначається комплексна оцінка. Якщо рівень досягнення кожного із факторів відповідає встановленому стандарту, інтегрована оцінка якості дорівнюватиме 1.

Чим нижчим буде значення коефіцієнта (від 1,0), тим нижчим - і рівень розвитку ІКК: 0,80-1 - високий; 0,65-0,79 - достатній; 0,51-0,64 - середній; 0-0,5 - початковий.

Розрахунки щодо оцінки рівня розвитку ІКК виконано в програмі Excel за таким алгоритмом (див. рис.):

Обчислюємо оцінку критерію Ок (графа 6) для кожного показника за формулою:

Ок = Вк х С,

де: Вк - вагомість показника критерію, С - ступінь прояву показника критерію.

Знаходимо сумарну оцінку Оф (графа 7) для кожного фактора компонента за формулою:

Оф = Ок + Ок 2+ Ок 3+ Ок 4

Оцінюємо рівень діяльності Р (графа 8) за кожним компонентом фактора за формулою:

Р = Вф х Оф,

де: Вф - вагомість компонента, Оф - сумарна оцінка компонента.

Обчислення підсумкової оцінки Р - рівня розвитку ІКК (графа 9) відповідає сумарній арифметичній залежності кожного з компонентів.

Продемонструємо факторно-критеріальну оцінку рівня розвитку ІКК О. В. Табакової, вчителя зарубіжної літератури Рівненського НВК «Колегіум». Під час експериментального дослідження, враховуючи при цьому високий рівень мотиваційно-ціннісного компонента, вона брала участь у низці заходів, зокрема в роботі творчої групи, розробці серії уроків із використанням електронних освітніх ресурсів та мультимедійних технологій, неодноразово виступала із доповідями та обміном досвіду, керувала написанням робіт МАН тощо, що на узагальнюючому етапі експерименту дало змогу визначити її рівень розвитку ІКК та зробити висновки щодо позитивної динаміки (див. рис.).

Базові знання технологій і методів дослідження інформації у поєднанні з уміннями та навичками роботи з електронними таблицями щодо статистичної обробки та аналізу даних у програмі Excel допоможуть учителям у самостійному визначені рівня розвитку ІКК.

Методика факторно-критеріальної оцінки передбачає комплексний підхід з урахуванням усіх компонентів і складових, надійність та валідність методу експертних оцінок, довіру до результатів самооцінювання вчителя.

Висновки

Використання запропонованої методики визначення та оцінювання рівня розвитку ІКК учителів дозволило наочно продіагностувати досягнутий рівень якості досліджуваних процесів в освітній діяльності вчителя. Означена методика є досить простою у використанні та може бути трансформована під будь-які особливості навчально-методичної діяльності в умовах нової української школи, зокрема коригуватися можуть як структура компонентного складу, так і кількість показників у кожному з них, не лише градація діапазону оцінок кожного показника, а й самі показники. Окрім того, використання даної методики дає змогу наочно простежити динаміку рівня розвитку ІКК протягом певного періоду професійної діяльності вчителя.

Список використаної літератури

1. Авдеева С. М. Оценка информационно-коммуникационной компетентности учащихся: подходы, инструмент, валидность и надежность результатов /

2. С. М. Авдеева, М. Г. Руднев, Г. М. Васин и др. // Вопросы образования. - 2017. - № 4. - С. 104-132.

3. Азгальдов Г. Г. О квалиметрии / Г. Г. Азгальдов, Э. П. Райхман ; под ред. А. В. Гличева. - М. : Изд-во стандартов, 1972. - 172 с.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. - К. : К.І.С., 2004. - 112 с. - («Бібліотека з освітньої політики»).

5. Крутова Н. І. Критерії, показники та характеристика рівнів розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів математики / Н. І. Крутова // Науковий вісник Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського: педагогічні науки : зб. наук. праць / за ред. проф. А. Л. Ситченка. - Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського. - 2016. - № 3 (54). - С. 216-222.

6. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Кыверялг. - Таллин : Валгус, 1980. - 334 с.

7. Левківський М. В. Історія педагогіки : підручник / М. В. Левківський. - К. : Центр навч. літ., 2003. - 360 с.

8. Метод експертних оцінок [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/ Метод_експертних_оцінок.

9. Назаренко В. С. Моніторинг рівня розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей учителів / В. С. Назаренко // Інформатика в школі. - 2012. - № 4. - С. 2-7.

10. Оцінка ефективності проведеного навчання [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// kadrhelp.com.ua/orinka-efektyvnosti-provedenogo- navchannya.

11. Пидкасистый П. И. Педагогика : учеб. пособ. / под ред. П. И. Пидкасистого. - М. : Высшее образование, 2007. - 430 с.

12. Про освіту : Закон України № 2145-VIII від 05.09.2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/2145-19.

13. Дата надходження до редакції: 31.05.2018 р.

Размещено на Allbest.ru