Методичні поради щодо використання інтерактивних технологій у роботі зі студентами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний базовий медичний коледж

Методичні поради щодо використання інтерактивних технологій у роботі зі студентами

УДК 373. 3:811+378:811

Любов Таборовець, кандидат педагогічних наук, доцент, викладач української мови та літератури

16.04.2018

Анотації

У статті представлено приклади впровадження інтерактивних технологій навчання за схемою «від простого - до складного», здійснено їх аналіз. Окреслено основні структурні елементи заняття із використанням означених технологій, зокрема мотивація, представлення теми й очікуваних результатів, надання необхідної інформації для розв'язання завдань, виконання інтерактивної вправи; підведення підсумків, оцінювання результатів діяльності.

Ключові слова: інтерактивні технології, групові методи, коопероване навчання, діалогічне навчання, ігрові технології, технології організації групової навчальної діяльності.

В статье представлены примеры внедрения интерактивных технологий обучения по схеме «от простого - к сложному», сделан их анализ. Описаны основные структурные элементы занятия с использованием указанных технологий, а именно мотивация, представление темы и ожидаемых результатов, предоставление необходимой информации для решения заданий, выполнение интерактивного упражнения, подведение итогов, оценка результатов деятельности.

Ключевые слова: интерактивные технологии, групповые методы, кооперированное обучение, диалогичное обучение, игровые технологии, технологии организации групповой учебной деятельности.

The article deals with the introduction of interactive learning technologies that are implemented according to the logic «from simple - to complex», using both front-line and group methods in parallel. The analysis of interactive technologies is made, a number of requirements to the structure of classes are defined, which should consist of five elements motivation, announcement, presentation of the topic and of expected results, providing the necessary information for solving tasks, interactive exercise, summarizing; evaluation of the results of the lessons.

Key words: interactive technologies, group methods, cooperative learning, dialogical training, gaming technologies, technologies for organizing group learning activities.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах поширення традиційних форм та методів навчання значна кількість студентів отримує інформацію пасивно, не вміє здобувати її самостійно, а також не готова застосовувати її на практиці. З огляду на це, пріоритетним завданням сучасної професійної освіти має бути підготовка висококваліфікованого фахівця, здатного самовдосконалюватися, творчо мислити, діяти в нестандартних ситуаціях, працювати в колективі заради спільного результату.

Саме тому актуальним є перехід від пасивних форм навчання до активних, творчих. Зважаючи на це, досить перспективним вважаємо особистісно зорієнтоване навчання, що спрямоване на креативність, самостійність та самоцінність особистості. Метою такого навчання є формування людини як неповторної особистості, творця самого себе.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Сьогодні науковці та викладачі-практики все частіше звертаються до інтерактивних технологій, зокрема з метою вивчення їх можливостей для розвитку творчого потенціалу, активізації мислення особистості. Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що інтерактивні технології розглядаються в контексті: системного, особистісно зорієнтованого та діяльнісного підходів до побудови дидактичних процесів; теорії оптимізації педагогічного процесу (Ю. К. Бабанський, М. М. Поташник); інваріантності процесу навчання як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання.

Ознаки інтерактивних технологій можна віднайти в кооперованому та діалогічному навчанні, ігрових технологіях, груповій навчальній діяльності. Цьому питанню присвячено дослідження К. О. Баханова, О. Л. Глотова, К. Ф. Нор, О. М. Пєхоти, Л. В. Пироженко, О. І. Пометун, Г П. П'ятакової, Г. А. Цукерман, О. Г Ярошенко та ін. Як специфічну категорію інтерактивні технології розглядають М. В. Кларін, В. В. Гузєєв, О. І. Пометун, Л. В. Пироженко, Г П. П'ятакова та ін.

Мета статті - висвітлити досвід упровадження інтерактивних технологій у роботі зі студентами, охарактеризувати особливості застосування означених технологій з метою підвищення ефективності занять.

З огляду на мету статті, її основними завданнями є:

- проаналізувати технології впровадження інтерактивного навчання, вимоги до їх застосування, процес упровадження;

- сформулювати методичні поради щодо використання інтерактивних технологій у роботі зі студентами.

Виклад основного матеріалу

Як відомо, будь-яка діяльність розпочинається із представлення вимог до структури заняття. Тож ознайомимося із правилами організації інтерактивної роботи студентів:

1. До роботи повинні бути залучені всі без винятку студенти.

2. Необхідно пам'ятати про психологічну підготовку студентів, зокрема їх стимулювання за активну участь на занятті тощо.

3. Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Найбільш продуктивною є робота в малих групах (5-6 осіб), адже кожен має бути почутий.

4. Варто заздалегідь подбати про приміщення: воно має бути спеціально підготовленим і зручним; студенти, працюючи в малих групах, не повинні відчувати труднощів під час пересування.

5. Усі необхідні для роботи в групах матеріали слід підготувати заздалегідь.

6. Під час заняття потрібно дотримуватися регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-яких думок, навіть несподіваних на перший погляд, уважно вислуховувати всіх учасників, поважати кожного з них.

7. Під час формування груп уважно ставитися до побажань усіх студентів.

8. На одному занятті найкраще застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми.

9. Під час підготовки запитань викладачеві необхідно продумати варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробити критерії оцінки ефективності заняття.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури занять, яка, за О. Пометун [6], передбачає наявність таких п'яти елементів: 1) мотивація; 2) оголошення, представлення теми й очікуваних результатів; 3) надання необхідної інформації для вирішення завдань; 4) інтерактивна вправа - найважливіша складова заняття; 5) підведення підсумків та оцінювання результатів заняття.

Розглянемо кожен із представлених вище елементів інтерактивного заняття докладніше.

Мотивація. Мета цього етапу - звернути увагу студентів на представлену проблему, викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає змогу студентам усвідомити, що вони переходять до вивчення чогось нового. Таким чином, суб'єкта навчання слід налаштувати на ефективний процес пізнання, на те, щоб він був зацікавлений у цьому, усвідомлював, на що будуть спрямовані його дії та з якою метою. Без дотримання мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. інтерактивний навчання мотивація

Зазвичай матеріал, що пропонується студентам для обговорення під час мотивації, наприкінці заняття підсумовується, тобто стає своєрідним «містком» для представлення теми.

Мотивації на занятті необхідно відвести не більше 5% загального часу.

Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів. Мета етапу - забезпечити розуміння студентами змісту їх діяльності, зокрема того, чого вони повинні досягти на занятті, що від них очікує викладач. Формулювання очікуваних результатів означеного заняття має трохи інакший вигляд, ніж це представлено в наявних методичних та дидактичних посібниках. Оскільки це важливий момент інтерактивного навчання, розглянемо його детальніше.

Формулювання результатів інтерактивного навчання студентів має відповідати таким вимогам:

1. Висвітлювати на занятті результати діяльності студентів, а не викладача, ці результати повинні бути сформовані за принципом «після цього заняття я зможу... ».

2. Чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після заняття. Зважаючи на це, слід передбачити: обсяг і рівень навчальної інформації студентів; обсяг і рівень розвитку способів діяльності, які необхідно досягти в кінці заняття; розвиток емоційно-ціннісної сфери студента, що забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо.

Досягнуті результати повинні бути очевидними як для студентів, так і викладача, незважаючи на те, чи досягнуто запланованих цілей, чи ні.

Таким чином, формулювання результатів викладачем під час проектування заняття є обов'язковою процедурою. В інтерактивній моделі навчання це надзвичайно важливо, оскільки побудова технології навчання неможлива без чіткого визначення дидактичної мети. Від правильно сформульованих, а пізніше досягнутих результатів залежить 90% успіху будь-якого заняття.

Досягнення результатів в інтерактивній моделі навчання реалізується шляхом залучення студентів до комунікативно-пізнавальної діяльності. Приступаючи до її виконання, вони повинні розуміти, для чого прийшли на заняття, чого їм необхідно досягти, як будуть перевірятися їх досягнення.

Розпочинаючи «процес руху» до результатів навчання, як викладачеві, так і студентам О. Пометун [5] рекомендує:

- оголосити тему заняття самостійно або попросити когось зі студентів зачитати її;

- якщо назва теми містить нові слова або викликає в студентів запитання, на це обов'язково слід звернути увагу;

- попросити студентів оголосити очікувані результати за текстом посібника або на основі записів, зроблених викладачем на дошці заздалегідь, пояснити їх, зокрема йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

- нагадати студентам, що наприкінці заняття здійснюватиметься перевірка досягнення запланованих результатів, а також того, яким чином проводитиметься оцінювання.

Означений етап заняття повинен займати не більше 5% від загального його часу.

Надання необхідної інформації для вирішення завдань. Мета цієї частини заняття - надати студентам якомога більше інформації, аби на її основі вони змогли виконати практичні завдання за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, робота з текстом підручника чи роздатковим матеріалом, опанування новою інформацією за допомогою технічних засобів навчання або інших видів наочності, застосування інформаційних технологій тощо.

Означеній частині заняття зазвичай відводиться 10-15% від загального часу.

Інтерактивна вправа - найважливіша частина заняття. Її основною метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів заняття. Інтерактивній частині відводиться на занятті 50-60% загального часу. Обов'язковими її складовими є такі:

- інструктаж - викладач повідомляє учасникам мету і правила виконання завдання, послідовність дій і кількість часу, що відводиться на його виконання (2-3 хв.);

- об'єднання в групи та/або розподіл ролей (1-2 хв.);

- безпосереднє виконання завдання, при цьому викладачеві відводиться роль організатора, координатора дискусії, помічника з метою надання учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці (5-15 хв.);

- презентація результатів роботи (3-5 хв.).

Рефлексія. Мета цього етапу - усвідомити отримані результати, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або на основі застосування інших прийомів; пригадати, з'ясувати й усвідомити основні компоненти діяльності (5-15 хв.). Форми здійснення рефлексії найрізноманітніші: індивідуальна робота, робота в парах чи групах, дискусія тощо.

Рефлексія включає такі етапи: фіксація того, що відбулося; думки учасників стосовно отриманого досвіду; складання планів на майбутнє. Зазвичай після виконання певних вправ рефлексія зводиться до усного обговорення за запитаннями, запропонованими викладачем, наприклад: «З якою метою ви виконували цю вправу?», «Що нового ви дізналися сьогодні?», «Чому б ви хотіли навчитися на інших заняттях?».

Підведення підсумків та оцінювання результатів заняття. Аналізуючи означений етап, психологи розуміють під ним здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати власні дії, вчинки, мотиви, порівнювати їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Мета підсумкового етапу: пояснити зміст опрацьованого; порівняти реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому все відбувалося саме так, а не інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєне; окреслити нові теми для обмірковування; встановити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитися в майбутньому; скласти план подальших дій.

Основними завданнями підсумкового етапу заняття є:

- визначення фактів (що відбулося?);

- аналіз причин (чому це відбулося?);

- планування подальших дій (що необхідно робити далі?).

Висновки

Отже, проаналізувавши сутність інтерактивних методів навчання та методику їх упровадження, можемо констатувати, що інтерактивне навчання насамперед сприяє самовиявленню особистості. Крім того, використання інтерактивних технологій - це не самоціль, а лише спосіб створення в групі атмосфери, яка допомагає по-справжньому зреалізувати особистісно зорієнтоване навчання; сприяє співпраці, порозумінню, толерантності, активізації навчально-пізнавального процесу, формуванню глибокої внутрішньої мотивації студентів, надає можливості для їх інтелектуального та творчого розвитку, вияву ініціативи, розвиває комунікативні вміння.

Список використаної літератури

1. Баханов К. О. Інтерактивне навчання / К. О. Баханов // Історія в школах України. - 1998. - № 2. - С. 31-36.

2. Матричук Н. Активні методи ведення уроку / Н. Матричук // Інтерактивне навчання. - 2001. - № 12.

3. Савич М. Інтерактивне навчання / М. Савич // Шкільний світ. - 2004. - № 63.

4. Токань Г. Якщо мій досвід знадобиться / Г. Токань // Урок української. - 2007. - № 1.

5. Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх учителів: монографія / [Н. Г. Баліцька, О. А. Біда, Г. П. Волошина та ін.] ; за ред. Н. С. Побірченко. - К. : Наук. світ, 2003. - 138 с.

6. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. - К., 2002. - 135 с.

7. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. - К. : Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.

Размещено на Allbest.ru