Використання мультимедійного контенту в процесі створення електронного навчального курсу з іноземної мови. Роль медіакомпетентності у парадигмі "викладач-студент"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання мультимедійного контенту в процесі створення електронного навчального курсу з іноземної мови. Роль медіакомпетентності у парадигмі «викладач-студент»

Питання активного використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі - іКТ) у процесі вивчення іноземних мов постійно перебувають у центрі уваги лінгвістичних та психолого-педагогічних досліджень. Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми й методи навчання, що призвело до нових вимог у парадигмі «викладач - студент», а саме - можливість ефективного використання потужного на сьогоднішній день потенціалу технічних засобів та засобів нових ІКТ.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розвитком дистанційної освіти взагалі та її окремими аспектами займались багато дослідників: В.М. Кухаренко, В.Ю. Биков, А.А. Андреев, В.И. Солдаткин, Е.И. Машбиц, Е.С. По-лат, В.Є. Шевченко, Т.В. Пилаєва, Я.А. Бегунова, О.А. Радіус, E.C. Agassiz, C.C. Bissell та ін. Однак, у лінгво-педагогічній літературі залишається недостатньо розробленим питання щодо використання широкого спектру навчального мультимедійного контенту в електронному навчальному курсі з іноземної мови (далі - ЕНК), а також лише ілюстративно розкрита роль викладача і студента та їх медіакомпетентність у віртуальному навчальному середовищі.

Мета даної статті полягає у розкритті ролі та дидактичних функцій навчального мультимедійного контенту, як одного із ключових засобів ІКТ в процесі створення ЕНК з іноземної мови; охарактеризувати роль та значення медіакомпетентності у парадигмі «викладач-студент».

Виклад основного матеріалу. Національною програмою «Освіта. Україна XXI» сторіччя передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп'ютерної інформації [4].

Сьогодні, у якості нової прогресивної концепції щодо створення освітньо-інформаційного простору на базі стрімкого розвитку ІКТ з'явилась нова освітня парадигма дистанційної освіти. Відбувається перерозподіл світового освітнього простору і дистанційна освіта відіграє в цьому процесі провідну роль, суттєво урізноманітнюючи ринок освітніх послуг [2, с. 8].

На сучасному етапі питання дистанційного навчання набирають все більшої актуальності. Дистанційне навчання зайняло сьогодні свою міцну позицію у сфері освіти, що обумовлено збільшенням попиту на освітні послуги та кількості Інтернет-користувачів. Ефективне дистанційне навчання іноземним мовам базується на основі використання широкого комплексу ІКТ, які дозволяють організувати повноцінну навчальну взаємодію у парадигмі «викладач-студент». До такого виду ІКТ належить в першу чергу використання мультимедійного навчання, як основи сучасних ІКТ. Мультимедійне навчання - це загальноприйнята назва, що використовується для опису когнітивної теорії навчання. Ця теорія включає в себе навчання за допомогою мультимедіа або через мультимедіа, тобто оптимальне навчання відбувається лише в тому випадку, коли вербальний і візуальний контакт представлені синхронно [5]. Основа мультимедійного навчання - це мультимедійний контент. Мультимедійний контент - це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія програмно-апаратного комплексу, за допомогою якої інформація подається у різних форматах: текстовому (статичному чи динамічному), ілюстративному з різними графічними та анімаційними ефектами, аудіо - або відео форматі, що передбачає спосіб інтерактивної взаємодії цієї інформації та її медіаспоживача. До будь-якого контенту ставляться певні вимоги. Як зазначає В.Є. Шевченко контент повинен бути доречним, відповідати запитам реціпієнта й спонукати до комунікації. Параметрами контенту є: обсяг, форма, подання, релевантність та ефективність [8, с. 12].

Аудіо- та відеоконтент є одним із основних та ефективних компонентів мультимедійного контенту, оскільки саме аудіо та відеоматеріали являють собою живу комунікацію носіїв мови. Можна стверджувати, що це - основа, за допомогою якої формуються мовленнєві процеси і, у такий спосіб, засвоюється мова, що вивчається. Вербальне і невербальне мовлення, жести, міміка - все це відмінно візуалізується за допомогою відео, тобто, це - все те, що не можна пояснити за допомогою граматичних правил і що являє собою основу комунікації [1, с. 132]. Інтенсивне використання ІКТ, а також Інтернет-ресурсів на заняттях з іноземної мови значно впливає на студентів - зацікавлює їх, захоплює їх увагу у такий спосіб, як це неможливо при сприйнятті статичного тексту або аудіо, оскільки відеофіль - ми динамічні і дають візуальні підказки для розуміння [9, с. 259]. Адже ж відомо, що розуміння мовлення зростає, якщо є можливість бачити і на основі різних візуальних сигналів здогадуватися, що відбувається. Використання мультимедійного контенту забезпечує більш швидке та полегшене відтворення у свідомості людини лексико-семантичних зв'язків (від номінації іноземного слова до семантики цього слова, тобто - до образу, предмета та явища, яке це слово демонструє, а, значить, тут можна говорити про номінативно-дефінитивну функцію навчального мультимедійного контенту. Відео показує також особливості поведінки людей, яка властива їх культурі, допомагає, завдяки показаній ситуації, зрозуміти та запам'ятати семантику слів за допомогою асоціативно-семантичних зв'язків. Таким чином, відео дає можливість демонструвати не тільки звукову сторону мовлення, але й пара - та екстралінгвальні компоненти, які мають важливе інформаційне навантаження. Завдяки специфіці відеозображення, збільшується кількість асоціативних зв'язків і відкриваються ще більш широкі можливості для осмислення показаного відеофільму чи простого відеотексту, який може подаватись за допомогою ілюстрації, анімації, підкреслень/закреслень, шляхом виділення кольором, з тим чи іншим відеорядом для встановлення певних асоціативно-семантичних зв'язків. Звукова інформація, що показана на екрані, значно розширює поняття інформативності зокрема та аудіовізуальної інформаційної системи в цілому. Експериментально доведено, що якщо людина отримує інформацію за допомогою органів зору і слуху, то ця інформація сприймається більш ефективно порівняно з інформацією, яка поступає лише за допомогою зору або слуху. Проведені дослідження підтверджують той факт, що мультимедійний контент, незалежно від віку учасників навчального процесу, запам'ятовується значно краще.

З огляду на вищенаведене можна з впевненістю констатувати той факт, що у процесі вивчення іноземної мови використання мультимедійного контенту відіграє ключову роль порівняно з вивченням інших навчальних дисциплін. Порівняно з іншими навчальними дисциплінами, іноземна мова - найбільш сприятлива до широкого використання мультимедійних засобів навчання та створення великого розмаїття власного мультимедійного контенту. В епоху бурхливого розвитку ІКТ користуватись у навчальному процесі лише статичними текстами на паперових носіях і не використовувати засоби мультимедіа - недоцільно і навіть безглуздо, адже ж величезну роль мультимедійного контенту у процесі вивчення іноземних мов важко переоцінити. Це потрібно брати до уваги і цим не можна нехтувати. А отже, тут на першому плані знаходиться питання про медіаграмотність і медіакомпетентність викладача, який відбирає за потребою те чи інше інформаційно-змістове наповнення (мультимедійний контент) для свого курсу і використовує його, а також медіаграмотність студентів, які користуються цим медіаконтентом для навчальних цілей.

Тут мається на увазі перш за все рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, а також здатність бути носієм і передавачем медіакультурних смаків, уподобань і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіапростором, створювати нові елементи медіакультури [3]: презентації, відео - ролики, слайд-шоу, інтелектуальні карти, інтерактивні карти, ілюстрації, анімації тощо.

Найголовніше в даному випадку - це готовність обидвох сторін навчального процесу до оволодіння сучасними комп'ютерними технологіями (причому, на більш високому рівні, ніж рівень «простого користувача») - як з боку викладача, так і з боку студента. Тому, медіаграмотність викладача і студента, їх готовність до інноваційної навчальної діяльності - це основна якісна характеристика сучасного викладача і студента, як майбутнього висококваліфікованого фахівця.

З укладанням ЕНК з іноземної мови це питання набирає ще більшого значення. Перед викладачами стоїть завдання не тільки володіти комп'ютерною грамотністю, але й ще оволодіти програмною оболонкою дистанційного навчання Moodle.

Moodle (модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), яке може використовуватися як платформа для електронного, в тому числі дистанційного та очного навчання. Електронне навчання - це будь який освітній процес з використанням Інтернету та мультимедійних засобів навчання. Дистанційне навчання - це організоване віртуальне навчальне середовище, у якому студенти отримують від викладача матеріал для навчання, різні завдання на засвоєння цього матеріалу, які виконуються ними в синхронному чи асинхронному режимах, з подальшим контролем та оцінкою цих завдань з боку викладача (з подальшою перевіркою знань).

Основною перевагою використання дистанційного навчання Moodle є можливість її безкоштовного використання. Разом з тим функціональність платформи Moodle не поступається її комерційним аналогам. Дана система розповсюджується з відкритим вихідним кодом, що дозволяє адаптувати її під ті завдання, які повинні бути вирішені з її допомогою. Інтерфейс системи дистанційного навчання Moodle перекладено понад 80 іноземних мов і використовують її для освітніх цілей 200 країн світу. Створення Moodle почалося в кінці 90-х роках минулого століття. Розробником цієї системи є австралієць Мартін Догіамас, який захистив дисертацію з проблем використання вільного програмного забезпечення з використанням Інтернету. Moodle, по суті, стала практичним результатом його досліджень, які продовжуються і сьогодні [6].

Вивчення іноземної мови за дистанційною формою навчання - це, насамперед, форма самостійного навчання, основним засобом якого є інформаційні технології [7, с. 17]. Відповідно до цього, перед викладачем ставляться наступні завдання - вміння наповнити свій ЕНК мультимедійним контентом, вміння працювати з ним, вміння вносити корективи та періодично оновлювати контент курсу, вміння керувати курсом і працювати у тому обсязі, що і передбачає цей відкритий пакет програм Moodle, який було створено для здійснення ефективного онлайн-навчання. У зв'язку з цим, навчання в інформаційно-освітньому середовищі висуває додаткові вимоги до інформаційної та методичної культури викладачів. Як бачимо, впровадження інформаційних технологій у всі сфери життя дало і новий імпульс для навчальної діяльності. Інформаційно-комунікаційні технології стали сьогодні невід'ємною частиною усіх сфер життя. Поява мультимедійних систем та засобів, безумовно, зробила революційний стрибок не тільки у наше повсякденне життя, але й міцно зайняла свої позиції у сфері освіти, науки і професійної діяльності.

Велика кількість вищих навчальних закладів впроваджують у навчальний процес форму дистанційного навчання з використанням ІКТ. Важливим аспектом є те, що дистанційне навчання вимагає від викладачів деяких змін, перебудови і пристосування до нових умов начальної діяльності, що пов'язано із створенням електронних навчальних курсів з різних дисциплін. А це вимагає від викладачів певної стартової підготовки, насамперед - вміння добре орієнтуватися у віртуальному середовищі системи Moodle, вміння викласти на сторінках свого ЕНК мультимедійний контент, вміння працювати з гіперпосиланнями тощо. І це тільки перший етап підготовки. Другий етап передбачає вміння керувати курсом, редагувати у разі потреби контент, оновлювати його, працювати на форумі віртуального навчального середовища, з електронним журналом успішності студентів та ін. Такі зміни стосуються і студентів, але для викладачів, які будуть вести свій ЕНК, вони є більш суттєвими. Чимало є ще теоретичних і практичних питань, що стосуються вивчення іноземних мов за допомогою ЕНК, які потрібно вивчити. Разом з тим, вже сьогодні можна з впевненістю стверджувати, що створення ЕНК з використанням великої кількості мультимедійного контенту значно розширює можливості евристичних технологій навчання, а також вирішує деякі психологічні проблеми учасників навчального процесу, які пов'язані з інтерактивною усною іншомовною комунікацією: невпевненість, скутість, уникнення, мовний бар'єр, комунікативний бар'єр, страх перед нерозумінням іншомовної інформації тощо. В процесі вивчення іноземної мови за допомогою ЕНК такі бар'єри, як правило, значно нівелюються або ж взагалі відсутні.

Список літератури

викладач студент дистанційний мультимедійний

1. Бегунова Я.А. Преимущества использования видеоматериалов при формировании коммуникативной компетенции у студентов факультета иностранных языков / Я.А. Бегунова // Ярославский педагогический вестник. - 2014. - № 3. - Том II (Психолого-педагогические науки). - С. 131-134.

2. Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г. та ін. Технологія створення дистанційного курсу: Навчальний посібник / За ред. В.Ю. Бикова та Кухаренка В.М. - К.: Міленіум. - 2008. - 324 с.

3. Концепція впровадження медіа-освіти в Україні // Режим доступу: http://qps.ru/HV2NG.

4. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні від 20 груд. 2000 р. - К., 2000. - 12 с. // Режим доступу: http://qps.ru/NRjeT.

5. MoodleLearn. Как создать сайт с системой дистанционного обучения // Режим доступа: http://qps.ru/ BQMYE.

6. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В. и др. Теория и практика дистанционного обучения: учеб. пособие. - М.: Академия, 2004. - 416 с.

7. Шевченко В.Є. Мультимедійний контент: конспект лекцій з навчальної дисципліни. - Київ. - 2016. - 100 с.

8. Шеина Н.Г. Использование видеофильмов при изучении иностранных языков в профессиональной подготовке менеджеров туристического бизнеса / Н.Г. Шеина // Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері). - 2007. - №11. - С. 257-260.

Размещено на Allbest.ru