Трудоголізм як приклад біхевіоральних узалежнень: дефініційно-типологічні та діагностичні аспекти (на матеріалах Польщі)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 364(477)(075.8)

ТРУДОГОЛІЗМ ЯК ПРИКЛАД БІХЕВІОРАЛЬНИХ УЗАЛЕЖНЕНЬ: ДЕФІНІЦІЙНО-ТИПОЛОГІЧНІ ТА ДІАГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬЩІ)

Курляк І.Є. Університет Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві

Анотація

У статті розглядається явище трудоголізму з перспективи педагогіки праці на матеріалах польських досліджень. Представлені різні дефініції трудоголізму і його характерні риси. Аналізуються різні типології цього явища з огляду на різні критерії. Наводяться різні типи працівників (у тому числі трудоголіків) в залежності від особливостей їх ставлення до роботи. З'ясовуються спільні риси та відмінності між трудоголіками та ентузіастами праці. Описуються дослідження відносно поширеності та наслідків трудоголізму в вибраних країнах світу. Наведено шкалу для діагностики трудоголізму WART (Work Addiction Risk Test), автором якої є A.S. Robinson. Вказано способи встановлення ризику та факту трудоголізму за наслідками дослідження особистості за допомогою шкали WART.

Ключові слова: праця, типологія працівників, трудоголізм, дефініції трудоголізму, біхевіоральне узалеж- нення, діагностика трудоголізму.

В статье рассматривается явление трудоголизма с перспективы педагогики труда на материалах польских исследований. Представлены различные дефиниции трудоголизма и его характерные черты. Анализируются различные типологии этого явления с точки зрения различных критериев. Приводятся различные типы работников (в том числе трудоголиков) в зависимости от особенностей их отношения к работе. Выясняются общие черты и различия между трудоголиками и энтузиастами труда. Описываются некоторые исследования относительно распостраненности и следствий трудоголизма в избранных странах мира. Представлена шкала для диагностики трудоголизма WART (Work Addiction Risk Test), автором которой является A.S. Robinson. Указываются способы установления риска или факта трудоголизма вследствие исследования личности при помощи шкалы WART.

Ключевые слова: труд, типология работников, трудоголизм, дефиниции трудоголизма, бихевиоральная зависимость, диагностика трудоголизма.

The article examines the phenomenon of workaholism from the perspective of pedagogy of labor on the materials of Polish studies. Various definitions of workaholism and its characteristic traits are presented. Various typologies of this phenomenon are analyzed from the point of view of various criteria. Various types of workers (including workaholics) are given, depending on the characteristics of their attitude to work. The common features and differences between workaholics and labor enthusiasts are elucidated. Some researches concerning the spread and consequences of workaholism in selected countries of the world are described. A scale for the diagnosis of workaholism WART (Work Addiction Risk Test), authored by A.S. Robinson, is presented. The methods of establishing the risk or fact of workaholism due to the study of personality using the WART scale are indicated.

Keywords: labor, typology of workers, workaholism, definitions of workaholism, behavioral dependence, diagnostics of workaholism.

Вступ

Постановка проблеми. Компульсивне заангажування людини в трудову діяльність не є цілковито новим феноменом. Однак у сьогоденні, з огляду на інтенсивний розвиток новітніх технологій, явище глобалізації, тотальної інформатизації, більшої доступності до різних матеріальних благ і культурних надбань, прискорення темпу життя і змін в суспільних та професійних структурах, воно щоразу більше посилюється. Трудоголізму сприяє також страх перед звільненням з роботи, безробіття, гостра конкуренція на ринку праці, нові і щоразу важчі для опанування професійні завдання і ситуації, постійний стрес [1, с. 241]. Трудоголізм стає одним з розповсюджених біхевіоральних узалежнень, при якому має місце не нестримне вживання якоїсь субстанції, а безперервне виконання певного виду діяльності, у нашому випадку -- праці. Посиленню цього явища сприяє факт, що це узалежнення (як єдине серед усіх різновидів адиктивної поведінки!) оцінюється оточенням як позитивне і викликає суспільне схвалення (особливо з боку більшості працедавців). З огляду на це у трудоголізмі можна публічно зізнатися без почуття незручності чи сорому, підкреслюючи як свої позитивні риси сумлінність, працьовитість, відповідальність, професіоналізм, захоплення роботою [10, с. 11]. Це пов'язане також і з тим, що трудоголізм (подібно як шопоголізм чи надмірне об'їдання) належить до узалежнень мотивованих опікунством та турботливістю, на відміну від таких, як алкоголізм, нікотинізм, наркоманія, сексоголізм чи азартні ігри, які є мотивовані гедонізмом [13, с. 30].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Етіологія, феноменологія, діагностика і профілактика трудоголізму у Польщі є предметом дослідження різних наукових дисциплін, в тому числі психології та педагогіки. Особливу увагу на нього звернено в такій галузі педагогічної науки, як педагогіка праці. Це пов'язано з тим, що в Польщі у вищих закладах освіти здійснюється професійна підготовка майбутніх фахівців зі спеціальності «професійне дорадництво», яке реалізується, зокрема, по відношенню до старшокласників у загальноосвітніх школах. У сфері педагогіки праці виділяються своїми дослідженнями роботи таких вчених як Л. Голінська, Б. Хабрат, М. Калиновський, К. Войдило, Й. Мочидловська, І. Вахов'як, А. Ліпка, С. Ващак, А. Левандовська-Вальтер та ін.

Виділення раніше невирішених частин загальної проблеми. В українській педагогічній науці досі не виділено в окрему галузь педагогіку праці. Не здійснюється також і професійна підготовка фахівців з цієї спеціальності, оскільки в школах не передбачено таких спеціалістів. Найближчою до неї проблематикою можна вважати трудове виховання й трудове навчання дітей та молоді. Однак, проблематика трудоголізму, яка є досі мало дослідженою в українській педагогіці, спрямована, передовсім, на життєдіяльність дорослих людей, тобто лежить також і в площині андрагогіки. Однак і тут вона на разі не стала предметом спеціального зацікавлення українських педагогів, оскільки основна увага в українській андрагогіці приділяється питанням навчання, професійної перепідготовки та неформальної освіти дорослих людей.

Метою статті є аналіз провідних ідей, пов'язаних з концептуалізацією трудоголізму, типологією трудоголіків та діагностикою узалежнення від праці. Причини і наслідки трудоголізму, його профілактика та терапія будуть розглянуті в продовженні статті у наступному номері журналу.

педагогіка праця трудоголік ентузіасти

Дефініції та концептуалізація трудоголізму. Термін «workaholizm» був запроваджений перший раз в 1968 році американським пастором і психологом релігії Wayne Oates, який в результаті успішного лікування від узалежнення, що грунтувався на моделі Анонімових Алкоголіків, зауважив у себе заміщення зловживання алкоголем добровільною надмірною працею.

Унаслідок цього він прийшов до висновку, що надмірна праця може бути субститутом алкоголізму і може застосовуватися у подібних психологічних механізмах. У своїй автобіографічній книзі «Confessions of a Workaholic» він описав цей феномен і назвав його трудоголізмом.

W. Oates дефінював трудоголізм в категоріях, подібних до тих, яких уживано було в той час для окреслення зловживання різними шкідливими субстанціями: «Примус праці, компульсія або неконтрольована потреба праці без перерви» [8, с. 25].

На думку одних з перших американських емпіричних дослідниць трудоголізму -- Jannet Spence i Ann Robbins «характеристичним елементом узалежнення від праці є відчуття стресу і почуття вини в хвилинах, вільних від неї» [13, с. 29].

Наступна дефініція в більш детальний спосіб підкреслює факт фіксації і втрати контролю над професійним життям: «Узалежнення від праці -- це вперта і патологічна фіксація на роботі (професійному житті), на результатах, які узалежнений у ній досягає і завданнях, що їх виконує та яким повністю віддається, відмовляючись тим самим від відповідальності за себе і своє оточення, а також втрачаючи над ними контроль» [8, с. 26]. Д. Жолнєрчик з Центрального Інституту Охорони Праці в Польщі підходить до явища з більш далекої перспективи і трактує узалежнення від праці як «більш розвинуту форму узалежнення від успіхів і досягнень» [11, с. 83].

K. Войдило на базі проведених досліджень запропонувала наступну більш розширену дефініцію трудоголізму: «Трудоголізм -- це явище, яке полягає на обсесійній зайнятості трудовою діяльністю і характеризується самостійним нав'язування собі особистістю дуже високих вимог, нездатністю до регулювання призвичаєнь у місці праці, а також надміром праці (посвяченням їй), пов'язаним з відмовою від більшості видів життєвої активності іншого роду, з наслідками у вигляді відхилень у сфері суб'єктивного функціонування та інтерперсональних стосунків» [8, с. 27].

Ще одну дефініцію, яка вказує на характерні прояви узалежнення від праці, Б. Дудек і В. Шимчак сформулювали так: «це спосіб трудового функціонування, що є наслідком узалежнення, тобто такої потреби в праці, яка становить істотну умову доброго самопочуття працівника. Підтвердженням існування примусу до праці є сигнали «відставлення» в ситуації абстиненції від праці (що нагадують психологічні наслідки переривання пияцтва у алкоголіків). Так окреслюваний трудоголізм маніфестується трьома типами поведінки:

2) думками про роботу під час перебуванння поза місцем професійної діяльності; 3) працею понад міру, яку організація, що прийняла на роботу працівника, від нього очікує» [2, с. 272].

Аналізуючи феномен трудоголізму, варто підкреслити, що це поняття не існує в офіційній психіатричній і психологічній термінології, отож він не є нозологічною одиницею ані згідно з міжнародною класифікацією хвороб DSM ані згідно з ICD [13, с. 30]. Цікаву концепцію трудоголізму запропонувала К. Войдило (2013). Згідно з її розумінням, концепція нестримного віддавання себе роботі є «емоційно-мотиваційним станом прагнення до позитивного підкріплення для почуття власної гідності і емоційного полегшення внаслідок прямування до нереалістично високих стандартів перфекціонізму і обсесійно-компульсивного заангажування в працю» [14, с. 54]. При цьому порушення цих сильно завищених стандартів професійних досягнень інтерпретується особистістю як невдача і відсутність віри у власні сили та здібності [14, с. 54].

1) внутрішній примус до праці, зв'язаний з рисами обсесійно-компульсивної (ананкастичної) особистості, який призводить до того, що навіть невелика кількість праці переживається людиною як переобтяження. Внутрішній примус означає, що особистість є нездатною контролювати власну поведінку, тобто з власної волі перервати виконувану діяльність [16, с. 40]. Той же примус вказує на подібність біхевіорального механізму узалежнення від праці до механізмів субстанціональних узалежнень, наприклад, від алкоголю, тютюну, наркотиків чи ліків.

2) Підтвердженням цього можуть служити слова одного з відомих дослідників явища трудоголізму M. Rohricha, котрий у 1982 році написав: «Праця (з точки зору своїх можливостей змінювати настрій) для деяких людей може становити наркотик настільки ж сильний, як героїн» [16, с. 19];

3) безпосередній зв'язок з переобтяженням працею;

4) відношення до кожного роду активності, скерованої на мету, яка трактується особистістю як робота (тобто, не тільки професійної діяльності);

5) відношення до різних професійних позицій (не тільки до керівних посад);

6) існування фізіологічного компоненту: узалежнення від адреналіну, який виділяється в ситуації стресу;

7) наявність психосоматичних симптомів [16, с. 18].

Типи працівників і трудоголіків. Як уже згадувалося вище, примус до праці є головним проявом трудоголізму, але не єдиним. Згадувані вище дослідниці Jannet Spence i Ann Robbins встановили три характеристики, які описують різні моделі ставлення людини до праці. Ними є:

1) заангажованість у працю;

2) примус до праці;

3) задоволення з виконуваної роботи.

Таблиця 1 Типи працівників згідно J. Spence i A. Robbins [8, с. 30]