Особливості формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ у контексті підвищення їх конкурентоспроможності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ у контексті підвищення їх конкурентоспроможності

Кошова О.П.

кандидат педагогічних наук

ВНЗ Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі”

В статті розглядаються деякі особливості формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у вищих навчальних закладах.

Ключові слова: інформаційно-аналітичні уміння, природничо-наукові дисципліни, організаційно-структурна модель, компетентність, систематизація інформації, конкурентоспроможність.

інформаційний аналітичний уміння економіст

В статье рассматриваются некоторые особенности формирования информационно-аналитических умений будущих экономистов в высших учебных заведениях.

Ключевые слова: информационно-аналитические умения, естественнонаучные дисциплины, организационно-структурная модель, компетентность, систематизация информации, конкурентоспособность.

The paper discusses some peculiarities of informational and analytical skills of future economists in higher educational establishment.

Key words: information and analytical skills, natural sciences, organizational and structural model, competence, ordering information.

Постановка проблеми. Мета навчання у ВНЗ - сформованість особистості, що володіє високим рівнем професійної компетентності, конкурентноздатної на ринку праці, що вміє знаходити, аналізувати та застосовувати отриману інформацію, тобто володіє достатнім рівнем сформованості інформаційно-аналітичних умінь. Тому, в офіційно-нормативних документах, які регламентують діяльність ВНЗ, наголошується, що кожен випускник повинен уміти обґрунтовано і цивілізовано розв'язувати економічні і соціальні проблеми незалежно від сфери його професійної діяльності. Останнє зумовлює необхідність підготовки у ВНЗ всебічно освічених фахівців, які здатні не лише ефективно вирішувати суто професійні проблеми і бути обізнаними з системою корпоративних споживчих, інвестиційних цінностей тощо, а й спроможні системно мислити та органічно адаптуватись до мінливості ринкового середовища.

Але, реалії сьогодення засвідчують дещо інше. Зокрема, згідно результатів моніторингу російських науковців щодо якості професійної підготовки фахівців на російському ринку праці було виявлено основні проблеми, що впливають на зниження якості кандидатів, серед яких: часта зміна місць роботи, невисока якість підготовки молодих спеціалістів, погане знання іноземних мов. Кандидати оцінювались за п'ятибальною шкалою (1 - найгірша оцінка, 5 - суперпрацівник, що буде затребуваний у будь-якій ситуації). За результатами дослідження середня оцінка пошукачів у 2012 році склала 3,24 бали, продовжуючи тенденцію до зниження середнього рівня кандидатів (у 2011 році середній бал - 3,34, в 2009 - 3,42). Цікавими є, в контексті поставленої нами проблеми, і порівняльні результати оцінки кандидатів за професійними рівнями. В 2012 році середній бал пошукачів знизився незалежно рів професійного статусу, а саме: початковий рівень, спеціаліст, кандидат з досвідом керівництва. Ці показники у 2011-2012 роках були наступними: 2,86 - 3,37 - 4,08 та 2,7 - 3,3 - 3,8 бали відповідно. При цьому якщо середня оцінка спеціалістів залишається на тому ж рівні, що і в 2011 році, то зниження якості кандидатів початкового рівня свідчить про те, що молоді випускники без досвіду роботи (основна частина цієї категорії) сьогодні все менше відповідають реальним потребам бізнесу. В якості причини зниження рівня кандидатів науковцями також відмічається нестабільна економічна ситуація на сучасному ринку праці. При цьому результати проведеного дослідження засвідчили не тільки те, що кандидати на ринку праці стають гіршими, а й те, що компанії-роботодавці сьогодні висувають все більше вимог до потенційних співробітників. Якщо 2-3 роки тому кандидат, що формально відповідає вимогам роботодавця, міг розраховувати на успішне проходження співбесіди, то сьогодні це практично виключено [1].

Узагальнюючи результати дослідження російських науковців й гіпотетично поширюючи їх на процес професійної підготовки студентів в Україні, тому, що аналогічних досліджень щодо оцінки якості вітчизняних кандидатів з позиції саме підприємств-роботодавців не виявлено, можна зробити висновок про необхідність системних перетворень в організації діяльності ВНЗ.

Разом із тим доцільно зазначити, що з одного боку, за статистичними даними Україна є країною високих стандартів освіти. У середньому студенти витрачають стільки ж часу на формальну освіту, як і в країнах з розвиненою економікою, вважаючи її основою для майбутнього вдалого працевлаштування. Про це свідчать результати опитування українських студентів, проведеного інститутом Горшеніна, адже велика частина українських студентів вважає, що для того, щоб влаштуватися на гарну роботу, обов'язкові професійні знання (65,6%) і працездатність (64,8%). Більше половини респондентів (53,4%) вважають обов'язковим для цього якістю ініціативність, а 41,2% упевнені, що потрібен досвід роботи. Кожен п'ятий опитаний вважає, що для отримання хорошої роботи необхідна приємна зовнішність (20,3%) і протекція (19,8%), а на думку 11, 3%, для того, щоб отримати хорошу роботу, потрібно дати хабар. Відповідь „інше” на це запитання дали 3,7% респондентів, а 3,3% - важко відповісти на дане питання. При цьому для більшості студентів України (72,1%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері є високий заробіток. Більше половини (56,7%) вважають такою цінністю перспективи кар'єрного зростання, 43,1% - дружний колектив, 41,2% - можливість творчої самореалізації. Більше чверті опитаних (28,6%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері вважають роботу за фахом, а кожен п'ятий (21,0%) - престижність праці. Вільний графік роботи має важливе значення для 14,3% респондентів, а кожного десятого (10,1%) приваблює щадний режим роботи. Тільки 7,5% студентів заявили, що в роботі для них важливо нести „добре, вічне”. Інші цінності в трудовій сфері є найбільш значущими для 4,5% опитаних, а 3,4% - важко відповісти на дане питання [2].

Разом із тим доцільно зазначити, що з одного боку, за статистичними даними у середньому студенти України витрачають стільки ж часу на формальну освіту, як і в країнах з розвиненою економікою. Частка учнів і студентів віком 15 - 18 років, які навчаються стаціонарно, є однією з найбільших у світі. При вражаючих кількісних показниках у доповіді Комісії „Блакитної стрічки” відзначається, що якість української освіти стає все більшою проблемою, в контексті забезпечення конкурентоспроможності майбутніх випускників ВНЗ, як основного із пріоритетних завдань професійної освіти. Це підтверджується тим, що вже сьогодні на фоні загальної тенденції щодо зниження базової підготовки випускників загальноосвітніх закладів, трансформації інтересів студентів та зміни мотивації в навчанні спостерігається жорстка конкуренція між дипломованими фахівцями на вітчизняному ринку праці. Все це не тільки ускладнило традиційну систему підготовки у ВНЗ, а й актуалізувало проблему формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів в контексті підвищення якості їх конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Доцільно підкреслити, що проблема формування конкурентоспроможності студентів вищих навчальних закладів не була ще предметом комплексного філософського, соціологічного та психолого-педагогічного вивчення в цілому.

Разом із тим, в останні роки в науковій літературі посилились пошуки ідей, цілей та сенсу в контексті обґрунтування технологічних аспектів формування конкурентоспроможності студентів ВНЗ, але, як правило, ці дослідження пов'язані з питаннями загальних підходів до проектування технологій підготовки фахівців того чи іншого окремого напрямку у сучасних умовах (А. Денисова, М. Кларін, А. Нісімчук, О. Падалка, Ю. Сурмин, А. Фурман та ін.).

Дослідженням різноманітних аспектів формування та розвитку умінь роботи з інформацією займалися такі науковці як О. Пархоменко, Н. Гендіна, Н. Колокова, М. Згуровський, Н. Морзе, В. Клочко, М. Жалдак, Н. Сляднєва, А. Карлащук, С. Раков, А. Горячов та ін. А. Тягло, Т. Воропай, Е. де Боно, Дж. Мак - Пек, М. Ліпмен, К. Мередіт, Д. Халперн, Є. Полат, Дж.Стіл, Ч. Темпл та інші розробляли загальні засади та особливості формування і застосування інформаційно-аналітичних умінь у різних сферах діяльності, склад і характеристики умінь роботи з інформацією, вимоги щодо формування інформаційно-аналітичних умінь в системі вищої освіти та ін. Але, не зважаючи на значний доробок науковців у сфері дослідження конкурентоспроможності випускників, різноманітних інформаційних та аналітичних умінь процес формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів, як основи для формування аналітичної складової професійної компетентності, досліджено не в повній мірі, що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Метою статті є розкриття особливостей процесу формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів ВНЗ у контексті підвищення їх конкурентоспроможності.

Викладення основного матеріалу.

Заслуговує на увагу, той факт, що нерідко рівень конкурентоспроможності студентів ВНЗ ідентифікують з професійною компетентністю майбутніх випускників. Зокрема, розглядаючи якість підготовки випускників ВНЗ, критерієм якої виступає професійна компетентність, з позицій рекомендацій ЮНЕСКО слід зазначити, що суть концептуальних вимог до професійної компетентності зводиться до розширення знань, умінь та навичок, необхідних безпосередньо для збільшення ефективності праці та в сфері життєдіяльності в цілому. При цьому рекомендовано змістити акцент від опанування чисто виробничими знаннями, вміннями та навичками й замінити їх системним спектром знань, вмінь та навичок, в тому числі й тих, що необхідні для покращення здоров'я, зберігання й розвитку національних традицій та культури; раціонального використання природних ресурсів, захисту довкілля в процесі реалізації певних виробничих стратегій тощо. Зрозуміло, що такий підхід певною мірою сприятиме формуванню конкурентоспроможності студентів ВНЗ.

Науковцем Нічуговською Л.І. було окреслено параметри, що обумовлюють конкурентоспроможність майбутнього фахівця, серед яких вона виділяє наступні:

По-перше, технічні або технологічні. Це найбільш жорсткі параметри. Сюди можна віднести: спеціальність і спеціалізацію; обсяг засвоєної програми (в годинах, навчальних дисциплінах, модулях, кредитах); рівень підготовки; відповідність стандарту або перевищення його; сфери та напрями використання; одержуваний документ (диплом бакалавра або магістра) тощо.

По-друге, економічні - витрати на підготовку фахівця з урахуванням всіх аспектів.

По-третє, соціально-організаційні, серед яких урахування: соціальну структуру споживачів (у нашому випадку випускники та роботодавці); національні і регіональні особливості в організації виробництва шляхом розробки відповідних спецкурсів віднесених до варіативної частини програми професійної підготовки; збуту, тобто працевлаштування та рекламу майбутніх фахівців [3].

Отже, поняття конкурентоспроможності майбутнього фахівця призводить до найбільш складної проблеми, як відмічає Нічуговська Л.І., а саме: які здібності, характеристики, якості, знання та вміння гарантуватимуть конкурентноздатність випускника ВНЗ на ринку праці? Доцільно зазначити, що опанування студентами вищих навчальних закладів вище зазначеними компетентностями є необхідною передумовою успішного виконання задач майбутньої професійної діяльності.

Щодо вимог, які висуваються до майбутнього фахівця ОКХ освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань „Економіка та підприємництво”, то відповідно до первинних посад, які він може обіймати, бакалавр з економіки підприємства повинен бути підготовлений виконувати функції: аналітичну, планову, організаційну, обліково-статистичну, контрольну та інформаційну. Отже, вищі навчальні заклади повинні забезпечити опанування випускниками системи вмінь розв'язувати певні типові завдання діяльності у процесі здійснення зазначених виробничих функції, що і потребує достатнього рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь, що в цілому узгоджується із вимогами, які висуваються до фахівця ОКХ.

На нашу думку, особливої ваги у цьому процесі відіграють природничо-наукові дисципліни, які вивчаються на першому та другому курсі у ВНЗ. Адже саме ці дисципліни закладають основи для формування аналітичної складової професійної компетентності майбутніх спеціалістів з економіки. Процес досягнення відповідного рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь потребує розробки і впровадження в процес навчання відповідних дисциплін організаційно-структурної моделі формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів.

Розроблена нами організаційно-структурна модель формування інформаційно-аналітичних умінь базується на діяльнісному та системному підходах у навчанні і містить взаємопов'язані цільовий, організаційно-змістовий та діагностико-результативний етапи.

Метою розробки і впровадження такої моделі є формування і розвиток інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у ВНЗ. Щодо завдання вище зазначеної моделі, то воно полягає у підвищенні рівня оволодіння студентами економічних спеціальностей інформаційно-аналітичними уміннями при вивчення природничо-наукових дисциплін як основи для підвищення рівня їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Крім того реалізація цільового етапу розробленої моделі була б неможливою без виокремлення педагогічних умов, що сприяють формуванню інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів, що і знайшло своє відображення в організаційно-змістовому етапі моделі. Серед них ми виділяємо наступні: створення сприятливого психологічного клімату при вивченні природничо-наукових дисциплін, шляхом урахування індивідуалізації, диференціації та інтеграції природничо-наукових дисциплін; підвищення рівня мотивації у студентів щодо опанування більш високим рівнем інформаційно-аналітичних умінь у процесі навчання природничо-науковим дисциплінам; впровадження в процес навчання природничо-наукових дисциплін інформаційно-комунікаційних технологій навчання, інноваційних методів навчання (метод проектів, кейс-метод та ін.), які створюють сприятливі умови для активізації пізнавальної діяльності студентів і створюють підґрунтя для формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів; надання можливості для кожного студента умов для опанування аналітичним інструментарієм необхідним для виконання майбутніх функціональних обов'язків, шляхом забезпечення умови свідомого переходу від алгоритмів до застосування їх в нестандартних завданнях, що вимагає від студентів сформованих вмінь узагальнювати, виокремлювати та концентруватись на головному стосовно поставленої проблеми, підбираючи необхідний аналітичний інструментарій у контексті його використання, тобто відповідного рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь.

Діагностико-результативний етап організаційно-структурної моделі формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів визначає критерії, етапи та рівні сформованості відповідних умінь.

Доцільно зазначити, що процес формування будь-яких умінь, і інформаційно-аналітичних зокрема, є складним, безперервним та поступовим процесом. Щодо інформаційно-аналітичних умінь, то він (процес) характеризується поетапним досягненням певних рівнів.

На першому етапі студенти виявляють сукупність, так званих, „перед професійних умінь”. Приступаючи до вирішення проблеми, вони не усвідомлюють її, навіть як задачу, а діють інтуїтивно, часто не вміючи пояснити чому роблять щось саме так, а не інакше і чого прагнуть досягти.

На другому етапі студенти, розв'язуючи професійну задачу, не виходять за межі суворо регламентованих інструкцій і правил, надають перевагу роботі за підказкою, з опорою на існуючі шаблони і стандарти.

Третім є етап, на якому відбувається досягнення репродуктивно-творчого рівня. Це означає, що студенти задовільно справляються з вирішенням типових проблем, однак у складних і неочікуваних ситуаціях вони орієнтуються важко.

На четвертому етапі, коли студенти мають достатньо сформовану систему знань, умінь та навичок, вони досягають творчо-репродуктивного рівня, що надає можливість в основному успішно виконувати майбутні професійні функції. У змінених ситуаціях вони, як правило, не шукають оригінальних способів розв'язання задач. На цьому рівні ще недостатньо розвинута здатність до прогнозування динаміки економічних процесів.

Творчий рівень - найвищий у розвитку фахових умінь і навичок формується на останньому, п'ятому етапі. Досягнувши його, студенти виявляють виражену професійну спрямованість особистості, добре розвинуті професійні вміння, їм властивий пошук нових методик, засобів і прийомів роботи.

Важливим є урахування щодо оцінювання діагностико-результативного етапу моделі формування інформаційно-аналітичних умінь, що відображено відповідними критеріями та рівнями їх сформованості. Щодо критеріїв, то нами було виокремлено мотиваційний, операціонально-технологічний та інформаційно-змістовий критерії, за кожним із яких визначено сукупність показників, що використовувались для визначення певного уміння майбутніх економістів.

Зокрема мотиваційний критерій передбачає наявність наступних показників, а саме: наявність інтересу до майбутньої діяльності економіста-аналітика; уміння аналізувати ефективність власної навчально-пізнавальної діяльності; уміння організовувати та контролювати власну поведінку для забезпечення ділових стосунків з учасниками спільної навчально-пізнавальної діяльності; уміння оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення окремих та загальних цілей діяльності; усвідомлення використання інформаційно-аналітичних умінь для кар'єрного зростання.

Щодо операціонально-технологічного критерію, то він передбачає наявність таких умінь, серед яких: уміння формувати і обробляти інформаційну базу для аналізу певного явища чи процесу; уміння застосовувати математичні моделі та методи для аналізу типових задач діяльності; уміння обґрунтовувати прийняття управлінського рішення, шляхом застосування аналітичних процедур; уміння відбирати відповідний аналітичний інструментарій з урахуванням власного досвіду щодо їх використання; уміння ідентифікувати ситуацію згідно з розв'язаними раніше; уміння використовувати стандартні пакети статистичної обробки і ІКТ в тому числі; уміння опанування аналітичним інструментарієм, як системи математичних моделей і методів.

Не менш важливою характеристикою щодо рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ виступає інформаційно-змістовий критерій. Він передбачає наявність наступних показників, серед яких: знання законодавчих та нормативних актів України; знання закономірностей, принципів, методів, форм, засобів застосування різноманітних аналітичних методик; наявність базових наукових знань з навчальних дисциплін, що сприяють опануванню методичним інструментарієм щодо прийняття виважених професійних рішень; сформований науково-економічний світогляд.

Якщо ж говорити про рівні сформованості інформаційно-аналітичних умінь, то для початкового рівня (виконується менше 30 % запропонованих завдань) характерний недостатній рівень пізнавальної активності. При цьому студент має нечіткі, епізодичні уявлення про предмет дослідження. Не вміє застосовувати інформаційно-аналітичні уміння для розв'язання поставлених завдань. Мотивація до розв'язання прикладних задач та здатність до переносу знань з природничо-наукових дисциплін на інші дисципліни майже не сформовані. Інформаційно-аналітичні уміння практично не сформовані.

Для низького рівня (виконується від 30 до 50 % запропонованих завдань) - має низький рівень пізнавальної активності. Встановлення зв'язку між дисциплінами природничо-наукового циклу та іншими дисциплінами викликає труднощі, розв'язання завдань міжпредметного характеру та прикладних завдань можливе лише за вказаним алгоритмом. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів викликає труднощі. Мотивація до формування, розвитку та застосування інформаційно-аналітичних умінь епізодична, найчастіше зовнішня. Має низький рівень сформованості інформаційно-аналітичних умінь.

Для середнього рівня (виконує від 51 до 80% запропонованих завдань) - студент має достатній рівень сформованості пізнавальної активності. Встановлення інтеграційних зв'язків з іншими дисциплінами не викликає труднощів. При розв'язанні задач міжпредметного характеру чи професійно-орієнтованих проблем в більшості випадків має здатність сформулювати алгоритм дії, реалізувати його та провести аналіз і перевірку результатів розв'язування завдання, їх інтерпретацію. Здатність використовувати інформаційно-аналітичні уміння для розв'язання задач з інших дисциплін з використанням аналітичного інструментарію сформована на достатньому рівні. Мотивація до використання інформаційно-аналітичних умінь під впливом зовнішніх чинників переходить на внутрішню. Достатній рівень сформованості інформаційно-аналітичних умінь.

Для високого (виконує більше 80 % запропонованих завдань) - студент має високий рівень сформованості пізнавальної активності. Використовує творчий підхід для розв'язання професійно-орієнтованих завдань. Має на високому рівні сформовану здатність переносити отримані в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін знання, уміння та навички, статистичні методи аналізу на задачі представлені в інших дисциплінах. Високо сформована внутрішня мотивація до застосування інформаційно-аналітичних умінь під час навчання та при виконанні майбутніх функціональних обов'язків. Інформаційно-аналітичні уміння сформовані на високому рівні.

Досягнення студентами певного рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь визначає кінцевий результат організаційно-структурної моделі. Усі взаємопов'язані і змістовно-процесуально наповнені компоненти запропонованої моделі утворюють цілісну систему формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ як основи для підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Література

1. Почему падает качество соискателей на российском рынке труда. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.hr-journal.ru/articles/research/research_878.html.

2. Проблемы и ценности украинских студентов. Електронний ресурс. Режим доступу: http://institute.gorshenin.ua/news/58_problemi_i_tsenosti_ukrainskih.html

3. Нічуговська Л.І. Адаптивна концепція математичної освіти студентів ВНЗ і конкурентоспроможність випускників: методологія, теорія, практика. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - 153 с.

4. Лукьянова М. Ключевые компетенции. Технология конструирования // Народное образование. - 2003. - № 5. - С. 55.

5. Зарубінська І.Б. Компетентнісний підхід до формування змісту навчально-виховного процессу Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : Збірник наукових праць. - Вип. 12. - Ін-т проблем виховання. - К., 2008. - С. 53-60.

6. Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія : збірник наукових праць / редкол. : В. О. Огнев'юк, І.Д. Бех, Л.Л. Хоружа. - К. : Університет, 2008. - № 9. - 152 с.

Размещено на Allbest.ru