Класичний танець як один із засобів естетичного виховання дітей нового покоління XXI століття

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Відокремлений підрозділ Миколаївської філії Київського Національного університету культури і мистецтв (Україна, Миколаїв)

Класичний танець як один із засобів естетичного виховання дітей нового покоління XXI століття

Гашенко К.І., викладач кафедри хореографії,

katrusyaka@gmail.com

Анотація

Розкривається тема про особливе виховання дітей «нового» покоління XXI століття. Про їх відношення до навколишнього світу. Внесок батьків у фізичний і естетичний розвиток своїх дітей. Наведені приклади як мистецтво класичної хореографії має значні можливості у вихованні дитини і як вони виливають на майбутнє дітей.

Ключові слова: хореографія, виховання дитини, культура та естетика у поведінки.

Annotation

Hashenko К. I., teacher ofChoreography DepartmentSeparate Subdivision ofMykolaivBranch ofKyivNational University of Culture and Arts (Ukraine,Mykolaiv), katrusyaka@gmail.com

Classical dance as one of the means of aesthetic education of new generation children in the 21st century

The paper reveals the topic of the special education of children of the «new» generation of the 21st century, namely, their relation to the 'world around, contribution of parents to the physical and aesthetic development of their children. The examples how the classical choreography art have significant opportunities in the upbringing of children and how they affect thefuture ofchildren are presented in the paper.

Keywords: choreography, child upbringing, culture and aesthetics in behaviour.

Найголовніше у вихованні нового покоління розвивати духовний світ, привчати дитину до активної роботи думки і совісті, до засвоєння та переосмислення естетичних і загальнолюдських цінностей.

Важливе місце у виховному процесі посідає проблема всебічного та гармонічного розвитку особистості. І це можливо зробити через мистецтво хореографії. виховання школяр хореографія мистецтво

Класичний танець завжди вважався основою хореографії, еталоном вищої хореографічної школи і звичайно ж одним із засобів естетичного виховання.

Завдяки цьому напрямку хореографії викладачам вдавалося прищепити дітям любов до балету, до класичної музики, навчити їх бути вихованими, прилежними, організованими та дисциплінованими.

Класична хореографії як вид мистецтва позитивно впливає на емоційну, творчу, художньо-естетичну сфери дитини та на стан її здоров'я.

Про естетичне значення танцю обговорювали ще давньогрецькі філософи і письменники Платон, Арістотель, Плутарх, Лукіан, склав цілий трактат «Про танець», який дійшов до наших днів [1].

С. П. Максимюк дає таке визначення: «Естетичне виховання це систематична цілеспрямована дія на особу, орієнтована на формування її естетичних ідеалів, смаків і потреб, на вироблення здатності сприймати, переживати і оцінювати прекрасне в природі, житті, мистецтві і праці, на пробудження і розвиток її творчих здібностей і непримиренності до усього безобразному і нікчемному в житті і діяльності» [2, с. 331].

Актуальність естетичного виховання молодших школярів засобами танцювального мистецтва відзначали Л. Богатикова, М. Боголюбський, В. Верховинець, А. Конорова, Б. Мануйла і ін. Важливість розвитку внутрішнього світу учнів початкових класів засобами танцю доводиться в працях Г. Ільїної, С. Руднєвої, Е. Фіша та ін. [3].

Процес естетичного виховання школярів шляхом залучення до мистецтва також досліджували видатні педагоги минулого: А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.

В наукових дослідженнях сучасних вчених (В. Бутенко, А. Комаровської, Н. Миропольського, А. Олексюк, А. Швець, Л. Сбитневого, Т. Турчин, Г. Шевченка) підкреслюється важлива роль мистецтва в естетичному розвитку особистості дитини. Впровадженню предметів художньо-естетичного циклу в учбово-виховний процес сучасної школи значна увага приділяється в роботах М. Деркача, П. Коваля, А. Щелокової та ін.

Аналізу хореографічного мистецтва та його ролі в розвитку творчих здібностей учнів в різний час приділяли зарубіжні вчені теоретики і практики в області хореографії, мистецтвознавства, психології, культурології тощо Серед них можна виділити Н. А. Александрова, Ю. Бахрушина, С. І. Бекіна, Л. Д. Блок, В. Богданов-Березовського, А. Я. Ваганову, Е. П. Валукіна, Л. С. Виготського, Р. Захарова, А. М. Мессерера, О. П. Радинова, М. Рыбникова, С. В. Філатова, С. Холфіна та ін.

Аналіз історико-педагогічної літератури і наукових праць учених дозволяє відмітити, що в сучасній педагогічній науці хореографія як засіб естетичного виховання дітей ще не отримала належного наукового осмислення.

Базуючись на основі аналізу історико-педагогічної літератури і враховуючи особливості нового покоління дітей спробувати розкрити можливості хореографії, безпосередньо класичного танцю, як одного із засобів естетичного виховання нового покоління.

Сучасна система освіти намагається забезпечити процес естетичного виховання учнів, створити педагогічні умови, сприяючі підвищенню рівня їх естетичної вихованості. Рішення цих завдань можливе за умови залучення дітей до хореографічної діяльності, які мають значні можливості у вихованні підростаючого покоління, оскільки танець не лише розвиває розумові і фізичні здібності дітей, але і їх почуття і творчу фантазію, а потім відбувається емоційно-чуттєвий, культурно-творчий розвиток особистості [4].

Діти, що з'явилися на світ в XXI столітті, не знають прикладів з минулого. Для них новий світ єдиний можливий.

Один з негативних чинників нинішнього покоління відсутність достатніх фізичних навантажень. Навіть залишаючи комп'ютери і виходячи на вулицю, діти рідко грають в енерговитратні ігри, а у більшості випадків захоплені тими ж телефонами або планшетами. Звідси зростання кількості дітей з поганим зором і проблемами з хребтом. Дитина XXI століття слабо розвинена фізично і схильна до великої кількості захворювань.

Нещодавно на педагогічній раді обговорювали, що у сучасних малюків також абсолютно відсутнє почуття ритму. Це справжній феномен XXI століття, коли дитина росте в атмосфері звукового сміття, практично ніколи не залишаючись в тиші. В результаті він не в змозі рухатися в такт, а класичну музику йому дуже важко сприймати.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, щоб педагогічно-хореографічний процес і бажання «нової» дитини в сукупності і величезною старанної роботи давав можливість дітям здобувати знання, опановувати навичками і вміннями, одночасно формувати свій світогляд, кращі погляди і риси характеру, а так прагнути психологічних і естетичних змін.

Класичний танець канонізована система виразних засобів хореографічного мистецтва, заснована на принципі поетично-узагальненої трактування сценічного образу, розкриття емоцій, думок і переживань засобами пластики. «Класика» в перекладі з грецького означає «зразок», тобто класичний танець є зразковим стилем в хореографії, так як на його засадах побудовані всі танцювальні напрямки. Класичний танець являє собою систему виразних засобів хореографічного мистецтва, засновану на ретельній розробці різних груп рухів, позицій ніг, рук, корпусу і голови [5, с. 276].

Заняття класичним танцем сприяють безпосередньо естетичному вихованню дітей, роблять позитивний вплив на їх фізичний розвиток, збагачує їх духовно, сприяють зростанню їх загальної культури. Дитина, що володіє балетної поставою, захоплює оточуючих. Але її формування процес тривалий, що вимагає багатьох якостей від дітей.

Екзерсис класичного танцю давно довів своє право на перше місце в освоєнні танцювального мистецтва. Ця система є найбільш розробленою, стрункою і продуманою. Вправи з екзерсису класичного танцю дуже послідовні, кожне з них має свою певну задачу. Вправи не тільки тренують тіло учня, вони збагачують його і запасом рухів, які стають виразним засобом танцю [6,с. 101].

Помилково вважати, що тренаж класичного танцю необхідний лише майбутнім класичним танцівникам і танцівницям. Він дає розвиток і навички, вкрай потрібні для фізичного, морального і естетичного розвитку юних учнів.

Дисциплінованість, працьовитість і терпіння ті властивості характеру, які необхідні не тільки в хореографічному балетному класі, але і в побуті. Ці якості роками виховуються педагогами-хореографами і визначають успіх у багатьох справах.

Почуття відповідальності, так необхідне в житті, рухає дітей, що займаються класичною хореографією, вперед. Не можна підвести поруч стоячих в танці, не можна спізнитися, бо від тебе залежать інші, не можна не вивчити, не виконати, не допрацювати. Ось, що потрібно вкладати в дітей, почуття відповідальності.

Акуратність в хореографічному виконавстві, охайність форми в хореографічному класі переноситься і на зовнішній вигляд дітей в школі і в житті в цілому. Вони виділяються не тільки своєю поставою, але і зачіскою, чистотою і елегантністю носіння звичайнісінького одягу.

Хореографічне мистецтво у дитини є доповненням і продовженням його реального життя, збагачуючи його. Заняття цим мистецтвом приносять йому такі відчуття і переживання, яких він не міг би отримати з будь-яких інших джерел [7].

Заняття в хореографічному класі також має велике значення для фізичного розвитку дітей. Вони придбають струнку осанку, починають легко, вільно і граціозно рухатися, позбавляються від таких фізичних недоліків, як сутулість, «клишоногість», зайва вага і так далі. У них покращується координація рухів. Діти починають відчувати естетику поведінки в побуті, підтягнутість і ввічливість стають нормою поведінки. Вони стежать за своєю зовнішністю, за чистотою, витонченістю свого костюма і зачіски. І це усе необхідно прищеплювати дуже акуратно, без натиску, легко і з любов'ю. Діти відчувають це як ніхто інший.

Виховна робота повинна проводитися систематично, тільки тоді вона приведе до позитивних результатів. Складність виховної роботи визначається тим, що діти зустрічаються різного рівня культури і виховання. Зосередити їх інтереси іноді непросто. При цьому педагогові доводиться проявляти такт, чуйність, застосовувати індивідуальний підхід до дітей. Він повинен зацікавити дітей, використати в роботі можливості кожної дитини, його перспективи. У поводженні з дітьми потрібний прояв симпатії, шанобливого інтересу до їх радощів і прикрощів, до їх складнощів в житті. Тому педагогові необхідно розуміти взаємовідносини дітей, їх внутрішній світ. Дитина, вступаючи у світ знань по хореографії, повинна знати, що кожне зайняття обов'язкове. Пропуски без поважних причин не можливі в силу специфіки хореографічного мистецтва. Діти просто не зможуть виконувати ті завдання, з якими вони стикаються. Справа навіть не в досягненні результатів, а в понятті обов'язку, його виробленні і розвитку. Те, чим почав займатися, має бути виконане сумлінно і доведене до кінця. Схильність дітей кидати почату справу на півдорозі надалі обертається незібраністю вже дорослої людини, тому усю виховну роботу педагог повинен будувати за принципом інтересу, він є основним і визначальним. Він підтримується постійним вивченням нового хореографічного матеріалу (рух, танцювальна комбінація, танцювальний етюд, номер, підготовка або проведення якогось заходу і так далі). Усе це викликає позитивні емоції у дітей, впливає на моральний настрій і розвиток їх естетичної культури.

Педагог застосовує у своїй роботі найбільш доцільні методи з урахуванням віку дітей, їх спеціальної підготовки, рівня емоційної чуйності, наявності інтересу до класичного хореографічного мистецтва. Захоплення і натхнення джерело інтелектуального зростання особи.

Інтелектуальне почуття, яке випробовує дитина в процесі оволодіння знаннями, це та ниточка, на якій тримається бажання вчитися. Якщо навчання супроводжується яскравими враженнями, що хвилюють, пізнання стає дуже міцним і необхідним. Зайняття стає цікавим, і тоді дитина бачить результати своїх зусиль в творчості. Завдання педагога не дати згаснути творчому інтересу дитини, всіляко його розвивати і зміцнювати. Але у наш час, враховуючи особливості розвитку сучасних дітей, буває дуже складно. У початкуючих дітей не завжди вистачає терпіння старанно займатися тривалий час, монотонно виконуючи обов'язкові розвиваючі танцювальні комбінації і елементи.

Хореографія в особі класичного танцю в процесі виховання учня зачіпає емоційну і духовно-моральну сферу через показ імітацію людських характерів, сприяє формуванню моральних якостей. Результатом цього стає те, що учень починає розрізняти погане і хороше, відчувати прекрасне початок, долучатися до світу духовності і краси [8, с. 91].

Підводячи підсумки про проведене дослідження особливостей виховання дітей нового покоління мистецтвом класичної хореографії, відповідно до особливостей загальнодоступного і нічого не заперечуючого розвитку дітей, слід зробити наступні висновки:

- В першу чергу все йде від виховання в сім'ї. Як самі батьки ставляться до майбутнього своїх дітей. Що вони намагаються вкласти в них, з огляду на новий світ технологій і можливостей;

- Як дитина поводиться в соціальному суспільстві, який реальний і віртуальний світ його оточує;

- Розвиваючи дитини необхідно знайти до нього індивідуальний підхід, зрозуміти його, розібратися в його особливостях, таким чином його можна зацікавити до будь-яких видів діяльності, в даному випадку прищепити любов до прекрасного світу танцю класичної хореографії, яке розширює сферу їх інтересів, збагачує їх новими враженнями. Важливо дати дітям грамотну і систематичну підготовку в хореографічному класі. Оволодівши необхідними знаннями, навичками і вміннями, навчившись розуміти і осмислювати зміст досліджуваного хореографічного матеріалу, виразно його виконувати, діти по-новому, більш активно і свідомо почнуть ставитися до занять. В результаті активного емоційного знайомства з класичною хореографією сформується художній смак дітей, вони почнуть помічати і сприймати прекрасне не тільки в мистецтві, айу житті.

Сьогоднішня дитина це нова людина. Але, до нього теж є підхід, акуратний і особливий. Його головною рисою є те, що дорослі часто приймають за егоїзм. Сучасна дитина незалежна особистість, в ранньому віці здатна самостійно приймати рішення. Дитина сьогодні дорослішає на порядок раніше, ніж 10-20 років тому. Багато батьків рано чи пізно приймуть цей факт до уваги, що їх дитина стала іншою. Але з плином часу різниця між дітьми минулого покоління і сучасною дитиною стане все більш очевидною.

Викладачам класичної хореографії важливо розуміти особливості розвитку нового покоління XXI століття і вміти знаходити підхід і методику роботи з такими дітьми, естетично виховуючи їх і формуючи з них особистості.

Список використаних джерел

1. Барабаш О. В. Організація хореографічного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс] / О. В. Барабаш // Наукові конференції: XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція «Сучасний соціокультурний простір 2017». Режим доступу: http://intkonf.org/barabash-ov-organizatsiyahoreografichnogo-vihovannya-v-zagalnoosvitnih-navchalnihzakladah/. Назва з екрана. Дата перегляду: 08.02.2018.

2. Максимюк С. П. Педагогіка: навч. посіб. -К.: Кондор, 2005.667 с.

3. Горідько О. О. Хореографія як засіб естетичного виховання [Електронний ресурс] / О. О. Горідько // Канівський Коледж культури і мистецтв: [веб-сайт]. Режим доступу: http://kukim.org/ articles/horeografiyayak-zasib-estetichnogo-vihovannya. Назва з екрана. Дата перегляду: 08.02.2018.

4. Гончаренко Ю. В. Естетичне виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Юліана Володимирівна Гончаренко; Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. Луганськ, 2009. 20 с.

5. Большая советская энциклопедия. В ЗО т. Т.12. Кварнер Конгур / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-є изд. М.: Сов. энциклопедия, 1973.-624 с.

6. Виготський Л. С. Уява і творчість у дитячому віці / Л. С. Виготський. М., 2006. 224 с.

7. Пуртова Т. В. Учите детей танцевать: учебное пособие для студентов учреждений среднего профессионального образования / Т. В. Пуртова, А. Н. Беликова, О. В. Кветная. М.: Владос, 2003. -256 с.

8. Філатов С. В. Від образності до виразного руху / С. В. Філатов. -М., 2003. -200 с.

References

1. Barabash О. V. Organizacija horeografichnogo vyhovannja v zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladah [Elektronnyj resurs] / О. V. Barabash // Naukovi konferencii': XIV Mizhnarodna naukova intemet-konferencija «Suchasnyj sociokul'turnyj prostir 2017». Rezhym dostupu: http://intkonf.org/barabash-ov-organizatsiyahoreografichnogo-vihovannya-v-zagalnoosvitnih-navchalnihzakladah/. Nazva z ekrana. Data peregljadu: 08.02.2018.

2. Maksymjuk S. P. Pedagogika: navch. posib. -K.: Kondor, 2005.

667 s.

3. Gorid'ko O. O. Horeografija jakzasib estetychnogo vyhovannja [Elektronnyj resurs] / O. O. Gorid'ko // Kanivs'kyj Koledzh kul'tury і mystectv: [veb-sajt]. Rezhym dostupu: http://kukim.org/articles/ horeografiyayak-zasib-estetichnogo-vihovannya. Nazva z ekrana. Data peregljadu: 08.02.2018.

4. Goncharenko Ju. V. Estetychne vyhovannja uchniv pochatkovyh klasiv u procesi horeografichnoi' dijal'nosti: avtoref. dys... kand. ped. nauk: 13.00.07 / Juliana Volodymyrivna Goncharenko; Shidnoukrai'ns'kyj nacional'nyj un-tim. VolodymyraDalja. -Lugans'k, 2009. -20 s.

5. Bol'shaja sovetskaja jenciklopedija. V 30 t. T.12. Kvamer Kongur / gl. red. A. M. Prohorov. 3-є izd. M.: Sov. jenciklopedija, 1973. 624 s.

6. Vygots'kyj L. S. Ujava і tvorchist' u dytjachomu vici / L. S. Vygots'kyj. -M., 2006. 224 s.

7. Purtova T. V. Uchite detej tancevat': uchebnoe posobie dlja studentov uchrezhdenij srednego professional'nogo obrazovanija / T. V. Purtova, A. N. Belikova, О. V. Kvetnaja. M.: Vlados, 2003. 256 s.

8. Filatov S. V. Vid obraznosti do vyraznogo ruhu / S. V. Filatov. -M., 2003. -200 s.

Размещено на Allbest.ru