Використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці документознавців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.016:002.1]:004

Дрок П.В.

Анотація

інформаційний комунікаційний навчальний виховний

У статті розглядаються актуальні проблеми розвитку інформаційно-комунікаційних технологій як постійних нововведень в діяльність навчально-виховних закладів та сферу документознавства. Зроблено детальний аналіз навчально-виховного процесу.

Визначено особливості реалізації вітчизняної інформаційної діяльності та методів вдосконалення вітчизняних інформаційних засобів для економічного розвитку країни. Доведено, що для успішного вирішення проблем інформатизації освіти України доцільно комплексно проводити дослідження за вище зазначеними напрямками з широким залученням до виконання цієї роботи наукових установ України та вищих навчальних закладів.

Ключові слова: інновації, інформаційно-комунікаційні технології, освітня діяльность, інформаційна діяльность, сфера документознавства.

Аннотация

Использование информационно-коммуникационных технологий в подготовке документоведов

Дрок П. В.

В статье рассматриваются актуальные проблемы развития информационно-коммуникационных технологий как постоянных нововведений в деятельность учебно-воспитательных учреждений и сферу документоведения. Сделано детальный анализ учебно-воспитательного процесса.

Ключевые слова: инновации, информационно коммуникационные технологии, образовательной деятельности, информационной деятельности, сфера документоведения.

Annotation

The using of information and communication technologies in preparation of document specialists

Drok P. V.

The article deals with the actual problems of the development of information and communication technologies, as constant innovations in the activity of educational institutions and the field of document science. A detailed analysis of the educational process is made.

Keywords: innovations, information and communication technologies, educational activity, informational activity, sphere of document science.

Постановка проблеми. Невід'ємними складовими сучасних уявлень про світ стали поняття «інформація», «інформатика», «інформаційна діяльність». Без них не можлива діяльність сучасних навчальних закладів і галузі освіти в цілому. У нашому дослідженні ми будемо розглядати важливість вдосконалення їх на сучасному ринку праці як результату освітньої діяльності.

Інформаційні системи існують із моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є переробка інформації, потрібної для ефективного управління всіма ресурсами організації, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю.

Інформаційна система може існувати і без застосування комп'ютерної техніки - це питання економічної доцільності.

У будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

- задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

- задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

- задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні). ІС - це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень та безпосередньо при підготовці студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні система вищої освіти потребує позитивних змін, пов'язаних із інформатизацією суспільства. В Україні має місце орієнтація на зарубіжні освітні стандарти. Відтак, розширюється спектр спеціальностей, орієнтованих на підготовку кадрів для інформаційної сфери, сфери документально-інформаційних комунікацій.

Проблемою обґрунтування теоретичних концепцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства займаються такі всесвітньовідомі вчені як: Ю. П. Сурмін, Н. В. Тулєнков, Т. І. Туркот, Ф. Хедоурі, Дж. Грейсон, Ф. Котлер, И. И. Кузьмін, С. А. Красильников, А. Н. Романов та ін. Однак проблема розвитку інформаційної діяльності в специфічних умовах в Україні залишається актуальною і малодослідженою.

Метою дослідження є пошук методів вдосконалення вітчизняних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства.

Виклад основного матеріалу. Важливою умовою конкурентоспроможної країни на сучасному етапі є інформаційно-комунікаційна освіта майбутнього спеціаліста. Професійна підготовка майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності вимагає гнучких знань видів документопотоків, які циркулюють в організації; особливостей формування організаційної структури, штатного складу діловодних служб; функціональні можливості систем електронного документообігу та ін. З огляду на вище сказане, майбутнім спеціалістам необхідно навчитися формулювати цілі впровадження систем електронного документообігу; визначати потреби організації у впровадженні систем електронного документообігу; здійснювати аналіз документообігу підприємства. Усі ці знання та вміння уможливлять застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання у ВНЗ.

Доступ до навчальної інформації та освітніх послуг в умовах сучасного навчального закладу наразі здійснюється із використанням інформаційно-освітніх середовищ. Адаптація умов навчального процесу до сучасних тенденцій отримання та опрацювання інформації вимагає від вищих навчальних закладів зміни принципів створення освітнього контенту. Саме вони створюють інформаційні ресурси, що стають основою розбудови нового інформаційного суспільства.

Динамічне зростання інформаційних потоків викликає потребу адаптувати засади організації навчального процесу до вимог суспільства у потребі засвоєння нових знань. Модель формування сучасних фахівців з документознавства та інформаційної діяльності корегується факторами суспільного життя країни. Перспективи розбудови відкритого суспільства потребують постійного удосконалення та синхронізації освітніх програм із загальносвітовими освітніми тенденціями.

Розвиток глобальної комп'ютерної мережі доказав перспективність і необхідність навчання студентів-документознавців за допомогою інтерактивних електронних посібників, встановлюваних на серверах, підключених до локальної комп'ютерної мережі чи мережі Інтернет. Гнучке розповсюдження таких інформаційних технологій в освіті дозволяє не тільки підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, але й значно розширити аудиторію слухачів.

Електронний посібник є однією з нових інформаційних технологій, які використовують в навчальному процесі.

Останнім часом у педагогічних студіях з'явилися низка досліджень в означеній галузі. Відзначимо наукові доробки, пов'язані з розглядом питань щодо створення і застосування електронного підручника в навчальному процесі таких учених, як: Е. Аленічева, В. Бабич, А. Гончаров, С. Волков, В. Іванов, О. Єрмоленко, В. Левін, М. Меламуд та ін. Дослідження цих науковців дають змогу констатувати, що перехід вищих навчальних закладів на нові стандарти освіти потребує, насамперед, упровадження інформаційних освітніх технологій навчання. Слід підкреслити, що впровадження таких технологій у навчальний процес має ґрунтуватися на їх педагогічно обґрунтованому поєднанні з традиційними методичними системами навчання та при обов'язковому обґрунтуванні педагогічної доцільності їх застосування.

Розкриємо зміст основних тенденцій професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності.

Ми виходимо з того, що професійна підготовка майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності включає: володіння інтелектуальними засобами пізнання і організації професійної діяльності у сфері документознавства та інформаційної діяльності; наявність стійкої потреби в здійсненні професійної діяльності; мотивацію на використання традиційних та новітніх інформаційних технологій у професійній діяльності; володіння загально-професійними та спеціальними знаннями, уміннями і навичками, які забезпечують ефективність здійснення професійної діяльності в умовах сучасного конкурентного середовища; творчу направленість професійної діяльності; високий рівень сформованості організаційної та управлінської культури та індивідуального стилю професійної діяльності [3].

Професійна підготовка майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності повинна здійснюватися з урахуванням таких провідних сучасних тенденцій: гуманізації та гуманітаризації, фундаменталізації, забезпечення неперервності, міждисциплінарності та інтернауковості, інтелектуалізації та динамізації.

Гуманізація професійної підготовки студентів включає в себе логіку переходу від технократичної до антропологічної її парадигми, розкриває залежність процесу підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності у вищому навчальному закладі від ступеня спрямованості освітнього процесу на особистість студента, орієнтацію на особистісну компоненту.

Гуманізація освіти є досить масштабною у часі здійснення та складною за структурою, це процес морально-психологічної перебудови людини, внутрішньої переорієнтації системи духовних цінностей, усвідомлення власної гідності і цінності іншої людини, формування почуттів відповідальності та причетності до минулого, сучасного і майбутнього.

У сучасних наукових дослідженнях гуманізація освіти розглядається як соціально-педагогічний феномен, що відображає сучасні суспільні тенденції в побудові й функціонуванні системи освіти [5].

У світлі досліджуваної проблеми, гуманізація професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності спрямована на: орієнтацію на всебічний розвиток особистості: чим гармонійнішим буде загальнокультурний, соціально-моральний та професійний розвиток особистості майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності, тим більш творчим і креативним він стане у професійній діяльності; неперервний загальний і професійний розвиток особистості майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності: таким процес підготовки стане при умові, якщо він буде орієнтованим на «зону найближчого розвитку» студентів; необхідність виведення розвитку студентів за межі свого «Я» і найближчого соціуму, що допоможе їм усвідомити проблеми всього людства, відчути причетність до природи і суспільства, відповідальність за їх стан і розвиток; набуття процесом гуманітарного, соціально-морального і професійного розвитку особистості такого характеру, коли в майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності прокидається усвідомлене прагнення до самовдосконалення і самореалізації в професійній діяльності.

Необхідність гуманітаризації професійної освіти викликана зміною ролі вищої школи як соціального інституту, який сьогодні покликаний не тільки і не стільки займатися підготовкою професіоналів, скільки готувати широкоосвічених особистостей із високим рівнем загальної культури, активною громадською позицією; така тенденція означає необхідність підвищення загальнокультурного рівня майбутніх фахівців.

Узагальнюючи різні підходи до системи гуманітарної підготовки майбутніх фахівців, визначаємо її комплексний характер, вказуючи, що ця підготовка «провадиться безперервно упродовж навчання, передбачає не лише вивчення актуальних проблем філософії, політології, соціології, правознавства, культурології, а й етичне, естетичне виховання, управління психічним станом особистості; вона охоплює майже всі кафедри і всі дисципліни».

Гуманітаризація освіти актуалізує проблему вдосконалення організаційної та управлінської культури майбутніх фахівців на основі розробки особистісно орієнтованих технологій, забезпечує умови особистісного розвитку студента, його самореалізації в професійній діяльності, сприяє підвищенню розумового потенціалу, формування світогляду, духовних зразків поведінки [7].

Гуманітаризація професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності передбачає: закладку в майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності основ гуманістичного світогляду та духовних цінностей цивілізованого світу; впровадження в процес підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності до професійної діяльності гуманітарних технологій, які сприяють підвищенню комфортності та ефективності умов розвитку особистості студента; заміну репродуктивної за характером пізнавальної діяльності студентів на діяльність дослідницьку; підвищення професійної компетентності майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, їх мобільності до сприйняття інноваційних процесів, оволодіння сучасними інформаційними та комунікаційними технологіями, їх впровадження в практичну діяльність.

Фундаменталізація професійної освіти передбачає перерозподіл пріоритетів змісту професійної підготовки із вузькоспеціальних, спеціалізованих компонентів знань на загальнокультурні та загальнонаукові системні знання, які пов'язані з людською особистістю у всій сукупності її проявів та є основою професіоналізму майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності. С. О. Сисоєва вважає, що «фундаменталізація освіти спрямована на формування системного мислення, цілісної наукової картини світу, забезпечення пріоритетності інформаційних компонентів у перспективній системі освіти» [4].

Підґрунтям розв'язання проблеми фундаменталізації вищої освіти в галузі соціальних комунікацій є створення нової моделі фахової підготовки майбутніх фахівців у вигляді цілісної науково-методичної системи, спроможної реформувати концептуальні, змістовно-структурні та організаційно-дидактичні основи, що підвищує відповідальність вищих навчальних закладів у реалізації нового, більш широкого підходу до навчання, виховання, розвитку студентів і потребує розробки системної концепції, спрямованої на фундаменталізацію освіти. Саме тому особливого значення набуває фундаментальна підготовка майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності, яка через оновлення своєї гуманістичної парадигми здобуває фундаментальність, цілісність та універсальність, інтегруючи природничо-науковий та гуманітарний блоки знань у напрямку фундаменталізації.

Серед основних засобів фундаменталізації професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності ми вбачаємо: 1) зміну співвідношення між прагматичним та загальнокультурним компонентами освіти: пріоритетними повинні стати проблеми розвитку загальної культури майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, формування в них наукових форм системного мислення; 2) зміну змісту і методології навчального процесу, що передбачає поглиблене вивчення фундаментальних законів природи і суспільства, набуття необхідних фундаментальних базових знань через створення принципово нових навчальних курсів, зорієнтованих на формування в майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності цілісних уявлень про наукову картину світу, на формування навиків системного її пізнання; 3) реалізацію єдності змісту, форм, функції та структури підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності до професійної діяльності, оскільки нівелювання форм фундаменталізації цього процесу суттєво гальмуватиме розвиток його змісту, а недооцінка функцій гальмуватиме інноваційні зміни структури [6].

Забезпечення неперервності професійної освіти докорінно змінює роль вищої школи, мету її діяльності і функції, парадигму освіти «на все життя» на освіту «через все життя».

Головною метою неперервної професійної освіти є підготовка висококваліфікованих фахівців для всіх ланок системи документознавства та інформаційної діяльності на основі реального попиту на їх послуги, в їх здатності здійснювати і забезпечувати на всіх рівнях - від проекту, програми до їх реалізації - педагогічно організовану неперервну інформаційно-комунікаційну діяльність із різними соціально-демографічними групами населення і створювати їм умови для інформаційної самоосвіти.

У системі неперервної освіти в галузі соціальних комунікацій вища освіта для майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності повинна стати тією ланкою професійного становлення, на якій він отримує потужний імпульс свого інтелектуального потенціалу, стимулювання процесів саморозвитку і самоосвіти, активного формування пізнавальних і професійних мотивів.

Забезпечення неперервності підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності до професійної діяльності повинне відповідати таким викликам нового тисячоліття: антропоорієнтованому, який заснований на усвідомленні внутрішньої потреби і одночасно об'єктивній необхідності мобільного саморозвитку, умінні адекватно і динамічно контактувати з навколишніми і з самим собою. У сукупності це знаходить своє відображення в активній життєвій і професійній позиції майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, направленій на забезпечення інформаційно-комунікаційних потреб населення, інтенсивності і продуктивності особистісного саморозвитку; інтелектуальному, який полягає в усвідомленні необхідності постійного росту інтелектуального потенціалу, оволодіння способами та інструментами пізнання світу, розвитку самостійної пізнавальної активності, які є основою самоосвіти, професійного саморозвитку майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, їх готовності до професійної діяльності; інформаційному, який вимагає уміння цілеспрямовано знаходити і ефективно переробляти необхідну інформацію, що вимагає високо розвинутих когнітивних здібностей майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності; соціальному (комунікативному), як можливості позитивного набуття досвіду громадянського становлення, який є основою для формування професійної компетентності майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності.

У рамках нової освітньої парадигми інтелектуалізація полягає в тому, що професійна освіта, поряд з пізнавальною функцією, повинна виконувати психологічну функцію, яка полягає в розвитку інтелектуального потенціалу студента з врахуванням унікальності і цінності його психологічних можливостей. Інтелектуалізація професійної освіти реалізується через форми проблемного, активного, розвиваючого навчання, в діяльнісному підході та інших суміжних з ними формах навчальної діяльності, яка має методичний базис, визначений пріоритетом стимулювання інтелектуальної діяльності майбутніх фахівців.

Інтелектуалізація вищої освіти в галузі соціальних комунікацій поєднує спеціальну професійну підготовку майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності з розвитком його світогляду, морально-естетичної, професійної, організаційної та управлінської культури, формуванням систем діяльнісного підходу до оволодіння окремими міжпредметними й узагальненими знаннями, уміннями і навичками. У ході засвоєння інформації в студентів формуються способи евристичних і проблемно-пошукових дій, прийоми і методи розумової та практичної діяльності, що впливають на вироблення системного стилю мислення і цілісного світогляду майбутніх фахівців.

Під інтелектуалізацією професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності ми розуміємо те, що майбутній фахівець з документознавства та інформаційної діяльності повинен володіти не тільки сумою знань, умінь і навичок, але й системою інтелектуально значимих якостей, необхідних йому для здійснення професійної діяльності [10].

Динамізація передбачає необхідність перманентного реагування системи професійної підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності на всі зміни соціально-професійної практики, а також на прогресивні зміни внутрішніх сторін діяльності вищої школи, яка передбачає постійне трансформування змісту освіти, методичного апарату та інших характеристик її діяльності. Механізмом реалізації цієї тенденції є постійна зміна змісту вимог до підготовленості фахівця з документознавства та інформаційної діяльності, на що повинні бути спроектовані будь-які зміни як змістовного, так і методичного характеру.

Висновки

Динамізація професійної підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності має системноутворювальне значення для її оптимізації й направлена на забезпечення єдності стабільності і динамічності освітнього стандарту. Така єдність забезпечується за рахунок використання динамічних відносних характеристик об'ємного і якісного оновлення змісту підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності до професійної діяльності на основі варіативно-модульної структури змісту і єдиних рівневих критеріїв якості їх підготовки.

Список використаних джерел

1. Баранов А. А. Информационная инфраструктура: проблемы регулирования деятельности : монография / А. А. Баранов. - Киев : Видав. дім Дмитра Бураго, 2012. - 352 с.

2. Буйницька О. П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання. / О. П. Буйницька - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 240 с.

3. Войтюшенко Н.М. Інформатика та комп'ютерна техніка / Н. М. Войтюшенко - К.: Академія, 2006. - 367с.

4. Гороль П. К. Методика використання технічних засобів навчання / П. К. Гороль - К.: Освіта України, 2007. - 256 с.

5. Дибкова Л. M. Інформатика і комп'ютерна техніка. / Л. М. Дибкова - К.: Академвидав, 2011. - 464 с.

6. Даніл'ян В. О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз) / В. О. Даніл'ян. - Х. : Право, 2008. - 184 с.

7. Іванов В. Г. Основи інформатики та обчислювальної техніки: підручник / В. Г. Іванов, В. В. Карасюк, М. В Гвозденко. - Х. : Право, 2012. - 312 с.

8. Інформатика: Комп`ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. І. Пушкаря. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 704 с.

9. Ловцов Д. А. Информационные системы в профессиональной деятельности: учеб.-метод. комплекс / Д. А. Ловцов, А. В. Зайцев, Е. С. Бурмистрова. - М. : РАП, 2008. - 14 с.

10. Хмельницький О. О. Інформаційна культура: підготовка кадрів до інформаційної роботи / О. О. Хмельницький - К.: КНТ, 2007. - 193 с.

Дані про автора

Дрок Павло Валерійович, кандидат історичних наук,

старший викладач кафедри документознавства

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

Данные об авторе

Дрок Павел Валерьевич, кандидат исторических наук, старший преподаватель кафедры документоведения ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского 30, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., Украина, 08401 e-mail: drok_pavlo@ukr.net

Data on author

Drok Pavlo V., Candidate of Historical Sciences, Senior Lecturer of Document Science Department

SHEI «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University»