Формування в майбутніх викладачів класичних мов методичної компетентності методом проектів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування в майбутніх викладачів класичних мов методичної компетентності методом проектів

В'ЯЧЕСЛАВ ШОВКОВИЙ (м.Київ

У статті окреслено поняття методичної компетентності викладача класичних мов - латинської та давньогрецької, визначено зміст методичної компетентності: конкретизовано знання, уміння, здат-ність та готовність майбутніх фахівців із класичних мов здійснювати педагогічну діяльність. Розро-блено сім навчальних проектів, які корелюють з компетентностями, що мають опанувати студенти вищих навчальних закладів під час вивчення класичних мов - лексичною, граматичною, лінгвосоціокуль- турною, читацькою. Розроблено критерії та норми оцінювання методичних проектів студентів. Об-ґрунтовано, що використання творчих короткострокових проектів є за порукою успішного формування методичної компетентності майбутніх викладачів класичних мов.

Ключові слова: класичні мови, латинська мова, давньогрецька мова, методична компетентність, метод проектів, критерії оцінювання методичних проектів, методичний проект.

Постановка проблеми та актуальність дослідження. Підготовка майбутніх викла-дачів класичних мов є складним і багато- векторним процесом. Модель професійної компетентності фахівців з латинської та дав-ньогрецької мов як комплексне новоутворен-ня особистості охоплює «різноманітні базові та професійні компетентності, в тому числі знання, навички та вміння, здатність та готов-ність до педагогічної діяльності та творчої ак-тивності, а також професійно значущі якості особистості» (Tatarnitseva 2003). Майбутній викладач класичних мов повинен уміти легко і швидко адаптуватися до навчальних умов, бути гнучким і креативним у виборі методів, прийомів і засобів навчання, методів і форм контролю, доборі навчального матеріалу, укладанні програм, навчальних посібників, підручників тощо. Усі ці компоненти складають зміст методичної компетентності, яка є ключо-вою в моделі професійної підготовки майбут-ніх філологів-класиків, адже більшість із них працюють саме на викладацьких посадах. Для того, щоб сформувати перелічені практичні уміння та якості майбутнього фахівця, тобто їхню методичну компетентність, необхідно ор-ганізувати процес підготовки так, щоб він мак-симально повно відображав реальні умови педагогічної діяльності. Як показує практика навчання класичних мов, більшість студентів недооцінюють значимість цих мов у їхній на-вчальній та майбутній професійній діяльності, є мало стимульованими, - і тому мотивація студентів та якість результатів в опануванні класичними мовами залежить значною мірою від педагогічної майстерності викладача, від його ерудованості, фаховості, креативності. Отже, потреба у висококваліфікованих ви-кладачах класичних мов, здатних ефективно здійснювати процес навчання класичних мов, а також недослідженість проблеми формуван-ня у них методичної компетентності зумовлю-ють актуальність цієї публікації.

Короткий огляд публікацій з теми. У су-часній лінгводидактиці наразі існують окремі напрацювання в питанні формування методич-ної компетентності. Так, зокрема формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи було предметом досліджен-ня О.Бігич, формування методичної компетент-ності вчителя у процесі самостійної роботи ви-вчала С.Татарніцева, теоретико-методологічні засади формування методичної компетентно-сті у майбутніх викладачів французької мови стали предметом наукового пошуку Н. Майєр, формування методичної компетентності в нав-чанні читання японською мовою у студентів старших курсів педагогічних закладів освіти до-сліджувала М.Аракава, методичну компетент-ність викладача вищого закладу освіти - Н.Со- ловова. Незважаючи на певні напрацювання в галузі формування методичної компетентності майбутніх педагогів - учителів та викладачів іноземних мов - питання формування означе-ної компетентності у філологів-класиків наразі ніколи не порушувалося.

Мета дослідження - визначити методич-ні засади формування в майбутніх викладачів класичних мов методичної компетентності ме-тодом проектів. мова латинський давньогрецький студент

Завдання дослідження: окреслити по-няття методичної компетентності викладача класичних мов та описати її зміст; визначити обсяг та тематику проектів, обґрунтувати ме-тодику їх реалізації в умовах навчання, розро-бити критерії та норми оцінювання.

Виклад основного матеріалу. У системі сучасної вищої освіти компетентнісний під-хід визначають провідним. Компетентнісний підхід акцентує увагу на результаті освіти, але результат (на відміну від традиційного підходу) розглядається не як сума засвоєної інформації, а як вміння діяти в різних, у тому числі в проблемних і нестандартних, ситуаці-ях (Ibragimova 2010). Ключовим поняттям ком- петентнісного підходу є компетентність, яку, поділяючи висновки А.Євсєєва, визначаємо як сукупність низки характеристик особистості, що виражають ступінь готовності до реалізації своїх знань, умінь, навичок, досвіду, потенці-алу в проблемних ситуаціях при здійснення професійної діяльності (Yevseyev 2011: 11). Однією з найголовніших компетентностей у системі підготовки майбутніх викладачів кла-сичних мов є методична. У практиці підготов-ки майбутніх педагогів - викладачів іноземних мов існує ціла низка дефініцій поняття «мето-дична компетентність», однак мусимо заува-жити, що кожна з них орієнтована на майбут-ніх фахівців-викладачів сучасних іноземних мов (Arakava 2007; B^gich 2006; Khodykina 2011; Mayer «Formuvannya» 2015; Semenova 2007; Solovova 2010). Тому перед нами постає завдання визначення дефініції методичної компетентності викладача класичних мов, яка враховує особливості цих мов та специфіку професійної діяльності. У визначенні поняття методичної компетентності відштовхуємося від праць О.Бігич, А.Ходикіна, М.Аракави, О. Соловової.

Так, О. Б Бігич під методичною компетент-ністю вчителя англійської мови початкової школи розуміє сукупність методичних знань, навичок і вмінь та індивідних, суб'єктних й осо- бистісних якостей, яка функціонує як здатність проектувати, адаптувати, організовувати, вмотивувати, досліджувати й контролювати навчальний, пізнавальний, виховний і розви-ваючий аспекти іншомовної освіти молодших школярів у класній і позакласній роботі з іно-земної мови через і під час спілкування з учня-ми (Bpch 2006: 12-13). А. В. Ходикіна розгля-дає методичну компетенцію як інтегративну єдність мотиваційних, когнітивних, діагностич-них, проектувальних, організаційних, лінгві-стичних, креативних, рефлексивних умінь (Khodykina 2011: 8). М. В. Аракава визначає методичну компетентність учителя іноземних мов як здатність здійснювати навчальну діяль-ність з іноземних мов з урахуванням змісту й умов навчання (Arakava 2007). О. М. Солово- ва інтерпретує методичну компетентність як знання, навички і вміння; здатність і готовність використовувати їх у процесі педагогічної ді-яльності, самостійність та ініціативність май-бутнього фахівця у вирішенні професійно зна-чущих задач, контактність і комунікабельність, спостережливість і винахідливість (Solovova 2010). З наведених дефініцій простежуємо відсутність спільного розуміння науковцями методичної компетентності, проте більшість дослідників сходяться на тому, що методична компетентність передбачає відповідні мето-дичні знання та вміння, а також здатність їх використовувати у процесі педагогічної діяль-ності. Таким чином, спираючись на поняття «компетентності», а також на наявні визначен-ня методичної компетентності вчителя / викла-дача іноземних мов, визначаємо методичну компетентність викладача класичних мов як систему методичних знань і вмінь, здат-ності та готовності майбутнього фахівця проектувати, організовувати, контролюва-ти, забезпечувати необхідними матеріалами процес навчання класичних мов, мотивувати студентів до вивчення класичних мов; здат-ність бути гнучким і креативним, готовим до вирішення найрізноманітніших ситуацій (стандартних і нестандартних), пов'язаних з навчанням класичних мов.

Відповідно до поданої дефініції визначає-мо зміст методичної компетентності виклада-ча класичних мов:

• знання компонентів методичної системи;

• знання цілей, змісту, підходів, методів, прийомів, засобів і форм організації навчання класичних мов;

• знання критеріїв та методики добору мовного, мовленнєвого лінгвосоціокультурно- го матеріалу, текстів для читання;

• знання мотивів, потреб, інтересів, пси-хофізіологічних та індивідуально-типологічних особливостей студентів;

• знання технології формування у сту-дентів ключових компетентностей - лінгвіс-тичної, мовних, читацької, перекладацької, лінгвосоціокультурної;

• знання методів, засобів та форм контр-олю знань, навичок та вмінь студентів з латин-ської та давньогрецької мов;

• уміння та здатність укладати навчаль-ні програми, навчальні посібники, підручники, добирати та створювати електронні засоби навчання класичних мов;

• уміння та здатність проектувати цілі та очікувані результати навчання, моделюва-ти зміст навчання класичних мов залежно від майбутнього фаху студентів;

• уміння та здатність організовувати про-цес навчання мов на основі дидактичних та методичних принципів, добирати найбільш оптимальні методи, прийоми, засоби, органі-заційні форми навчання;

• уміння та здатність добирати мовний, мовленнєвий та лінгвосоціокультурний мате-ріал, тексти для читання;

• уміння та здатність мотивувати студен-тів до вивчення класичних мов, враховувати, але водночас і розвивати їхні психофізіоло-гічні особливості, інтереси, мотиви, потреби, враховувати індивідуально-типологічні осо-бливості студентів;

• уміння та здатність формувати ключові компетентності з класичних мов - лінгвістичну, мовну, читацьку, перекладацьку, лінгвосоціо- культурну;

• уміння та здатність застосовувати ме-тоди, засоби та форми контролю знань, на-вичок та вмінь студентів з латинської та дав-ньогрецької мов; здійснювати об'єктивний і валідний контроль;

• готовність здобувати нові знання, набу-вати уміння діяти в нових і нестандартних си-туаціях, що виникають у навчальному процесі;

• готовність сприймати й адаптуватися до суспільних викликів, змін освітніх концеп-цій та парадигм, готовність переорієнтовувати зміст та методику навчання класичних мов.

Провідним у формуванні методичної ком-петентності визначаємо метод проектів, який розуміємо, услід за Є.Полат, як певну сукуп-ність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему під час самостійних дій з обов'язковою презентацією результатів (Polat 2004). Метод проектів орі-єнтований на розв'язання комплексної про-блеми, яка потребує опрацювання додаткових джерел інформації, інтегрування теоретичного та емпіричного матеріалу, а також презентацію власних здобутків.

У формуванні методичної компетентності метод проектів відіграє важливі роль, оскільки він передбачає наявність значущої в дослід-ницькому, творчому плані проблеми / завдан-ня, що вимагає інтегрованого знання, дослід-ницького пошуку для її вирішення; практичну, теоретичну, пізнавальну значущість передба-чуваних результатів (результати проектної ді-яльності у межах методичної компетентності майбутніх викладачів класичних мов є значу-щими в плані їх подальшого використання у ви-кладацькій професійній діяльності майбутніх педагогів); самостійну (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів; структуруван- ня змістовної частини проекту; використання дослідницьких методів, які передбачають пев-ну послідовність дій (визначення проблеми та завдань дослідження; висування гіпотез їх вирішення; обговорення методів досліджен-ня; збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підведення підсумків, оформлення ре-зультатів, їх презентація; висновки, висування нових проблем дослідження) (Polat 2004). Тож метод проектів орієнтований на формування готовності самостійно студентів вирішувати у майбутньому професійно важливі проблеми, пов'язані з викладанням класичних мов.

У сучасній методиці використовують різ-ні типи проектів - репродуктивні (переказ 1-2 джерел інформації), компіляційні (компілю-вання доповіді на основі кількох джерел), кон-структорські (пошук, систематизація, синтез і аналіз інформації з певної професійної теми), творчі / креативні (вирішення нестандартних ситуацій, створення власних інтелектуальних продуктів). Серед названих видів вважаємо найбільш доцільним використовувати творчі проекти, адже навчальний методичний проект орієнтований не лише на «збір» та система-тизацію теоретичних знань, а насамперед на розробку практичного продукту - навчальної програми, комплексу вправ і завдань, тесто-вих завдань, плану-конспекту заняття. Усе це потребує творчого підходу від учасників про-екту, креативності мислення, творчої презен-тації.

За тривалістю в часі проекти - коротко-строкові (1-2 тижні), за кількістю учасників - парні, групові (3 особи), за місцем виконання - позааудиторні.

Відповідно до змісту методичної компе-тентності, програмних вимог до дисципліни «Методика навчання класичних мов» виділя-ємо 7 проектів, які реалізуються у межах прак-тичних занять і які здатні, як показує навчаль-на практика, сформувати необхідні знання, вміння, здатність та готовність студентів до майбутньої викладацької роботи.

Укладання навчальної програми (компе- тентнісний підхід).

Формування лексичної компетентності з класичних мов.

Формування граматичної компетентності з класичних мов.

Формування лінгвосоціокультурної компе-тентності з класичних мов.

Формування мовленнєвої компетентності в читанні.

Комплексний підсумковий тест.

Практичне заняття (план-конспект).

Проект «Укладання навчальної програ-ми (компетентнісний підхід)» студенти вико-нують після прослуховування лекцій про цілі та зміст навчання класичних мов.

Студенти обирають одну з підтем проек-ту: Навчальна програма з латинської мови для студентів спеціальності «Історія», Навчальна програма з латинської мови для студентів спе-ціальності «Філософія», Навчальна програма з латинської мови для студентів спеціальності «Філологія (іноземні мови)», Навчальна про-грама з латинської мови для студентів спеці-альності «Філологія (українська)», Навчальна програма з латинської мови для студентів спе-ціальності «Медицина», Навчальна програма з латинської мови для студентів спеціальності «Біологія», Навчальна програма з латинської мови для студентів спеціальності «Право», Навчальна програма з давньогрецької мови для студентів спеціальності «Філософія», На-вчальна програма з латинської мови для сту-дентів спеціальності «Релігієзнавство».

Мета проекту - сформувати у студентів уміння та здатність добирати навчальні ма-теріали, на їхній основі укладати навчальні програми з класичних мов, враховуючи спеці-альність, за якою здійснюється підготовка сту-дентів.

Учасники проекту та тривалість вико-нання: проект виконують зазвичай 2 студенти (можливо 3) упродовж 2 тижнів.

Інструкція щодо виконання проекту: учас-ники проекту мають ознайомитися з уже іс-нуючими програмами, проаналізувати їх, ви-значивши спрямованість їх на формування ключових компетентностей; проаналізувати підручники та навчальні посібники, призначені для студентів певного фаху; розробити влас-ну програму, описавши зміст ключових ком-петентностей - обсяги матеріалу, результати навчання (що студенти повинні знати, вміти, до чого мають бути здатними та готовими); зміст має бути релевантним кількості годин.

Захист проекту, оцінювання, рефлексія: кожна творча група презентує проект, після чого відбувається його аналіз, самоаналіз, оці-нювання.

Проект: «Формування лексичної компе-тентності з класичних мов» студенти викону-ють після прослуховування лекції про форму-вання лексичної компетентності, яка охоплює такі питання: поняття лексичної компетентно-сті та її склад, цілі навчання лексики, відбір лексичного матеріалу, вправи та завдання для навчання лексики класичних мов, комбінуван-ня лексичних навичок в уміння читання.

Підтеми проекту: Фахова лексика (за спе-ціальностями: «Історія», «Філософія», «Філо-логія, «Медицина», «Біологія», «Право», «Ре-лігієзнавство»). Розмовна лексика: лексичні групи, об'єднані семантикою «рух, переміщен-ня»; «людина: частини тіла, дії, ознаки»; «по-всякденні побутові заняття римлян / греків»; «рослини», «тварини», «клімат», «природнє навколишнє середовище».

Мета проекту - сформувати у студентів уміння та здатність добирати лексичний мі-німум в обсязі близько 20-30 кореневих слів, укладати комплекси вправ і завдань для фор-мування лексичних рецептивних навичок.

Учасники проекту та тривалість вико-нання: проект виконують зазвичай 2 студенти (можливо 3) упродовж 1 тижня.

Інструкція щодо виконання проекту: вико-навці проекту мають ознайомитися з програм-ними вимогами щодо лексичного мінімуму студентів відповідної спеціальності; спроекту-вати очікуваний результат навчання лексики; проаналізувати підручники, навчальні посіб-ники на наявність і доцільність вивчення сту-дентами тієї чи іншої групи лексики. На основі відповідних критеріїв дібрати лексичний міні-мум, укласти комплекс вправ, орієнтованих на формування лексичних рецептивних навичок, інтегрованих в уміння читання.

Захист проекту, оцінювання, рефлексія: кожна творча група презентує проект, після чого відбувається його аналіз, самоаналіз, оці-нювання.

Проект: «Формування граматичної ком-петентності з класичних мов» студенти ви-конують після прослуховування лекції про формування граматичної компетентності, яка охоплює такі питання: поняття граматичної компетентності та її склад, цілі навчання гра-матики, відбір граматичного матеріалу, вправи та завдання для навчання граматики класич-них мов, комбінування граматичних навичок в уміння читання.

Підтеми проекту: «Граматичні катего-рії дієслова. Словниковий запис дієслова. Часи системи інфекта. Praesens, Imperfecum, Futurum I acivi»; «Словниковий запис іменни-ка. Граматичні категорії іменника. Парадигми іменників та прикметників І-ІІ відміни. Вільний порядок слів у латинській мові»; «Парадигми іменників та прикметників ІІІ відміни», «Пара-дигми іменників IV-V відмін. Девіації у системі іменникового відмінювання, причини їх виник-нення»; «Часи системи перфекта: Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II activi»; «Форми пасивного стану»; «Займенники латинської мови», «Синтаксичні звороти з інфінітивом та дієприкметником».

Мета проекту - сформувати у студентів уміння та здатність добирати граматичний мі-німум, необхідний для розуміння граматичної підсистеми мови та читання текстів у межах програмних вимог; укладати комплекси вправ і завдань для формування граматичних ре-цептивних навичок.

Учасники проекту та тривалість вико-нання: проект виконують зазвичай 2 студенти (можливо 3) упродовж 1 тижня.

Інструкція щодо виконання проекту: вико-навці проекту мають ознайомитися з програм-ними вимогами щодо граматичного мінімуму студентів відповідної спеціальності; спроек-тувати очікуваний результат навчання грама-тики; проаналізувати підручники, навчальні посібники на наявність і доцільність вивчення студентами того обсягу матеріалу, який пода-ється; провести добір матеріалу відповідно до кількості годин, відведеної для вивчення латини. На основі відповідних критеріїв дібра-ти граматичний матеріал, укласти комплекс вправ, орієнтованих на формування грама-тичних рецептивних навичок, інтегрованих в уміння читання.

Захист проекту, оцінювання, рефлексія: кожна творча група презентує проект, після чого відбувається його аналіз, самоаналіз, оці-нювання.

Проект: «Формування лінгвосоціокуль- турної компетентності з класичних мов»

студенти виконують після прослуховування лекції про формування лінгвосоціокультурної компетентності, яка охоплює такі питання: по-няття лінгвосоціокультурної компетентності та її склад, екстралінгвістичні (країнознавчі), лек- сико-фразеологічні, граматичні, читацько-ін- терпретаційні складові лінгвосоціокультурної компетентності; цілі формування лінгвосоці- окультурної компетентності та очікуваний ре-зультат, добір лінгвального та екстралінгваль- ного матеріалу, вправи та завдання для формування лінгвосоціокультурної компетент-ності.

Підтеми проекту: «Житло / їжа / одяг дав-ніх римлян / греків»; «Міф як культурний фе-номен, основні міфічні постаті, відображення міфологічних уявлень у мовній картині світу давніх греків та римлян»; «Державний устрій римлян / греків (окремого історичного періо-ду - на вибір студентів)»; «Історична подія (на вибір студентів)»; «Економіка та види діяльно-сті давніх римлян / греків»; «Духовні цінності давніх римлян / греків»; «Особливості сприй-няття та відображення світу давніх римлян / греків у системі займенників латинської / дав-ньогрецької мови»; «Особливості сприйняття та відображення часу давніх римлян / греків у відповідних часових формах дієслова»; «Осо-бливості сприйняття та відображення світу давніх римлян / греків у граматичних катего-ріях роду й числа»; «Особливості сприйняття та відображення світу давніх римлян / греків у граматичних категоріях способу та стану».

Мета проекту - сформувати у студен-тів уміння та здатність добирати лінгвальний та екстралінгвальний лінгвосоціокультурний матеріал (лексичні / граматичні одиниці, сен-тенції, речення, тексти) з різних джерел, ана-лізувати та систематизувати його; укладати комплекси вправ і завдань для формування лінгвосоціокультурних навичок та вмінь - роз-пізнавати культурно марковані одиниці мови поза контекстом та в контексті.

Учасники проекту та тривалість вико-нання: проект виконують зазвичай 2 студенти (можливо 3) упродовж 1 тижня.

Інструкція щодо виконання проекту: вико-навці проекту мають ознайомитися з програм-ними вимогами щодо лінгвосоціокультурної компетентності студентів відповідної спеці-альності; спроектувати очікуваний результат навчання; провести добір екстралінгвально- го (країнознавчої інформації) та лінгвального (лексичного, граматичного, паремійного, тек-стового матеріалу); укласти комплекс вправ та завдань, спрямованих на формування лінгво-соціокультурних знань, навичок, умінь. Кінце-вим результатом має стати здатність студентів інтерпретувати культурно марковану інформа-цію в текстах.

Захист проекту, оцінювання, рефлексія: кожна творча група презентує проект, після чого відбувається його аналіз, самоаналіз, оці-нювання.

Проект: «Формування мовленнєвої ком-петентності в читанні» студенти виконують після прослуховування відповідної лекції, яка охоплює такі питання: поняття мовленнєвої компетентності в читанні та її зміст, психо-лінгвістичні основи процесу читання, розу-міння та інтерпретації текстів; цілі навчання читання та очікуваний результат; аналітичне та синтетичне читання; добір текстів для чи-тання, вправи та завдання для навчання ана-літичного й синтетичного читання.

Підтеми проекту: учасники проекту обира-ють будь-яку тематику для читання й обира-ють 2 тексти - один для аналітичного читання, один - для синтетичного читання.

Мета проекту - сформувати у студентів уміння та здатність добирати тексти для чи-тання відповідно до граматичних тем, груп лексики, лінгвосоціокультурних особливостей класичних мов, з урахуванням майбутнього фаху тих,кого вони будуть навчати читати тек-сти класичними мовами; укладати комплекси вправ і завдань для формування умінь аналі-тичного та синтетичного читання.

Учасники проекту та тривалість вико-нання: проект виконують зазвичай 2 студенти (можливо 3) упродовж 1 тижня.

Інструкція щодо виконання проекту: ви-конавці проекту мають ознайомитися з про-грамними вимогами щодо тематики текстів для читання та умінь, якими мають оволодіти студенти певної спеціальності; дібрати тексти для читання; укласти комплекс вправ та за-вдань, спрямованих на формування умінь чи-тання та інтерпретації. Кінцевим результатом має стати здатність студентів читати,розуміти зміст та інтерпретувати смисл текстів.

Захист проекту, оцінювання, рефлексія: кожна творча група презентує проект, після чого відбувається його аналіз, самоаналіз, оці-нювання.

Проект: «Комплексний підсумковий тест» студенти виконують після прослухову- вання відповідної лекції, яка охоплює такі пи-тання: функції, методи, форми, об'єкти контр-олю; поняття тесту, типи тестів для перевірки знань, навичок та вмінь з класичних мов, мето-дика укладання та пілотування тестів.

Підтеми проекту: для учасників проекту орієнтиром в укладанні тесту має слугувати граматична тема, до якої вони доповнюють лексичний мінімум, лангвосоціокультурну ін-формацію, тексти для читання. Кожна творча група учасників проекту добирає 1 граматичну тему (з переліку, наведеному в попередньому тесті).

Мета проекту - сформувати у студентів уміння та здатність укладати тести для пере-вірки рівня сформованості знань, навичок та вмінь з класичних мов.

Учасники проекту та тривалість вико-нання: проект виконують зазвичай 2 студенти (можливо 3) упродовж 1 тижня.

Інструкція щодо виконання проекту: вико-навці проекту мають ознайомитися з програм-ними вимогами щодо цілей, результату та змі-сту навчання латинської / давньогрецької мов студентів певної спеціальності (для яких вони укладатимуть тест); розробити тестові завдан-ня (обрати найбільш оптимальний тип тесту) для перевірки граматичних знань та навичок, лексичних знань та навичок, лінгвосоціокуль-турних знань, навичок та вмінь; умінь читання.

Кінцевим результатом має стати здатність студентів укладати тести.

Захист проекту, оцінювання, рефлексія: кожна творча група презентує проект, після чого відбувається його аналіз, самоаналіз, оці-нювання.

Проект: «Практичне заняття (план-кон-спект)» студенти виконують після прослухо- вування відповідної лекції з форм організації навчання класичних мов, яка охоплює, зокре-ма, такі питання: практичне заняття як провід-на форма організації навчання класичних мов, цілі практичних занять, структура практичних занять, методи та прийоми організації та про-ведення різних етапів практичного заняття.

Підтеми проекту: для учасників проекту орі-єнтиром в укладанні тесту має слугувати грама-тична тема, з якою вони інтегрують лексичний, лінгвосоціокультурний, текстовий матеріал.

Мета проекту - сформувати у студентів уміння та здатність складати плани-конспекти комбінованих практичних занять з латинської та / або давньогрецької мови.

Учасники проекту та тривалість вико-нання: проект виконують зазвичай 2 студенти (можливо 3) упродовж 2 тижнів.

Інструкція щодо виконання проекту: ви-конавці проекту мають ознайомитися з про-грамними вимогами щодо навчальної дисци-пліни, сформувати цілі навчання та очікуваний результати; визначитися з типом практичного заняття (комбінований), згадати його струк-туру; обираючи граматичну тему як ключову, виконавці проекту повинні дібрати граматич-ний, мінімум заняття, обміркувати й дібрати лексичний, лінгвосоціокультурний матеріал, речення та тексти для читання й аналізу; ви-конавці проекту, відштовхуючись від наявних принципів навчання, застосовуючи існуючи методи та прийоми навчання, мають розроби-ти форми роботи для повторення, актуалізації опорних знань, стимулювання навчальної ді-яльності студентів, презентації та тренування навчального матеріалу, перевірки знань, нави-чок та вмінь студентів; усі методичні прийоми повинні відповідати цілям практичного занят-тя й орієнтуватися на їх досягнення.

Кінцевим результатом має стати здатність студентів складати план-конспект практичного заняття з класичних мов.

Захист проекту, оцінювання, рефлексія: кожна творча група презентує проект, після чого відбувається його аналіз, самоаналіз, оці-нювання.

Реалізація кожного проекту потребує кри-теріїв та норм його оцінювання. Кожен проект пропонуємо оцінювати 10-ма балами. У табли-ці наводимо критерії та норми оцінювання ме-тодичних проектів (Табл. 1).

Критерії та норми оцінювання методичних проектів

Таблиця 1

Висновки. Отже, аналізу наукової літератури, присвяченої формуванню методичної компетентності майбутніх викладачів, проектній методиці, аналіз програм з методики навчання класичних мов дали можливість окреслити методичну компетентність викладача класичних мов як систему методичних знань і вмінь, здатності та готовності майбутнього фахівця проектувати, організовувати, контролювати, досліджувати, забезпечувати необхідними матеріалами процес навчання класичних мов, мотивувати студентів до вивчення класичних мов; здатність бути гнучким і креативним, готовим до вирішення найрізноманітніших ситуацій, пов'язаних з навчанням класичних мов. Обґрунтовано доцільність використання у процесі формування методичної компетентності короткострокових парних (іноді групових) позааудиторних творчих проектів, які орієнтовані на формування знань, навичок, вмінь, здатності та готовності, які складають зміст методичної компетентності.

Перспективою подальших досліджень має стати експериментальна перевірка ефективності розроблених проектів у формуванні методичної компетентності майбутніх викладачів класичних мов, а також розробка на основі даних експерименту моделі організації процесу навчання.

References

Arakava M.V. (2007). Formirovaniye meto- dicheskoy kompetentsii v obuchenii chteniyu na yaponskom yazyke u studentov starshikh kursov pedagogicheskikh vuzov: yaponskiy yazyk kak vtoroy inostrannyy (Аракава М. В. Формирование методической компетенции в обучении чтению на японском языке у студентов старших курсов педагогических вузов : японский язык как второй иностранный : автореферат дис. ... кандидата педагогических наук : 13.00.02 / Аракава Мария Валерьевна; [Место защиты: Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена]. - Санкт-Петербург.. - 24 с.). Print.

Bigich O. B. (2006). Teonya Ї praktika for- muvannya metodichnoi' kompetentsn' vchitel- ya mozemnor movi pochatkovof shkoli (Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник. - К.: Ленвіт, 2006. - 200 с.). Print.

Ibragimova L. A., Kompetentnostnyy podk- hod: metodologicheskaya osnova sovremennogo obrazovaniya (Competence approach the meth-odological basis of modern education) / Ibragimo-va L. A., Petrova G. A., Trofimenko M. P. // Vestnik NVGU. 2010. №1. URL: http://cyberleninka.ru/ article/n/kompetentnostnyy-podhod-metodolog- icheskaya-osnova-sovremennogo-obrazovaniya (data obrashcheniya: 28.01.2018).

Khodykina A.V. (2011). Formirovaniye meto- dicheskoy kom petentsii bakalavra pedagogi- ki v oblasti ino strannykh yazykov na osnove integrativnogo podkhoda (Ходыкина А. В. Формирование методической компетенции бакалавра педагогики в области иностранных языков на основе интегративного подхода: английский язык, языковой факультет: диссертация ... кандидата педагогических наук: 13.00.02 . - М, - 186 с.). Print.

Mayer N.V. (2015). Formuvannya metodich- noy kompetentnost u maybutnikh vikladachiv frantsuz'koi movi: teoriya Ї praktika. Monograffya / Nataliya Vasihvna. - K.: Vid. tsentr KNLU. (Майєр Н.В. Формування методичної компетентності у майбутніх викладачів французької мови: теорія і практика. - К.: КНЛУ, 2015. - 471 с.) Print.

Polat Ye. (2004). Metod proyektov: tipologiya i struktura (Полат Е. Метод проектов: типология и структура // Лучшие страницы педагогической прессы. - №1. - С. 9-17). Print.

Semenova Ye. (2007). Formirovaniye profes- sional'noy kompetentnosti budushchikh uchite- ley inostrannogo yazyka na osnove kontekst- nogo podkhoda (Семенова Е. С. Формирован ие профессиональной компетентности буду щих учителей иностранного языка на основе контекстного подхода : автореферат дис. ... канд. пед. н.: 13.00.08. - Йошкар-Ола, 2007. - 25 с.). Print.

Solovova N.V. (2010). Metodicheskaya

kompetentnost' prepodavatelya vuza (Method-ical competence of the teacher of the univer-sity): Monografiya. M.: Izd vo APK i PPRO. Соловова Н.В. Методическая компетентность преподавателя вуза: монография. - М.: Изд-во Академии повышения квалификации, 2010.-323 с.). Print.

Tatarnitseva S. (2003). Metodicheskaya kompetentsiya uchitelya i yeye formirovaniye v protsesse samostoyatel'noy raboty studentov (Татарницева С. Н. Методическая компетенция учителя и ее формирование в процессе самостоятельной работы студентов: автореферат дис. ... кандидата педагогических наук: 13.00.08 / Сам. гос. пед. ун-т. - Тольятти, 2003. - 21 с.). Print.

Yevseyev A. B. Kompetentnostnyy podk- hod k professional'no-yazykovoy podgotovke menedzherov turizma v vuze (Евсеев А. Б. Компетентностныйподходк профессионально-языковой подготовке менеджеров туризма в вузе: автореферат дис. ... кандидата педагогических наук: 13.00.08 / ЕвсеевАндрей Борисович; [Место защиты: Моск. гос. ун-т культуры и искусств]. - М., 2011. - 24 с.). Print.

Размещено на Allbest.ru