Дискусія як метод інтерактивного навчання мови в середній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискусія як метод інтерактивного навчання мови в середній школі

У статті здійснено огляд і порівняння змісту поняття «навчальна дискусія» в українській та за-рубіжній лінгводидактиці. Автори роблять спробу теоретичного обґрунтування навчальної дискусії як методу інтерактивного навчання мови, який є необхідним для засвоєння важливих компонентів змісту навчання мови в школі. У результаті дослідження визначено прикладну цінність та особливості методу дискусії у процесі викладання іноземної та рідної мов в українській школі.

Ключові слова: метод навчальної дискусії, інтерактивне навчання мови, компоненти змісту нав-чання.

Постановка проблеми та актуальність дослідження. Проблема навчання учнів спіл-куватися різними мовами ніколи не залишала байдужими науковців і вчителів в Україні та за її межами. Процес навчання мов є, по суті, на-полегливою співпрацею освітян і суспільства, зацікавлених у своєму успішному майбутньому.

У словникових статтях дискусію розтлума-чено як діяльність, в якій люди говорять про щось, обмінюючись своїми ідеями чи думка-ми (Cambridge Advanced Learner's Dictionary). У російськомовних працях минулого століття (Pavlova 1991: 6) пропонувалося визначати дискусію (від лат. discussio) як дослідження, розгляд, розбір позицій і публічну суперечку з метою порівняння різних точок зору, пошуку, виявлення спільного, потрібного розв'язання суперечливого питання. Засадничі погляди на дискусію з точки зору психології окреслю-валися в дослідженнях процесів сприйняття, розуміння, засвоєння і навчання, самоактуалі- зації, становлення особистості. Феномен дис-кусії перебував у фокусі зору та серед об'єктів заочної полеміки швейцарського психолога Ж. Піаже (J.Piaget) (Piazhe,1999).) і російсько-го психодидакта Л.Виготського (Vygotskiy, 2012). Експериментальне вивчення дискусій-них форм групової роботи активно проводив німецький та американський психолог Курт Левін (Levin,1990). За його висновками, важ-ливими є закономірності впливу дискусії на комунікацію учасників: 1) протилежні позиції в дискусії допомагають учасникам бачити пред-мет обговорення у багатьох аспектах, сприй-мати і не опиратися новим ідеям, фактам, поглядам; 2) дискусія є стимулом індивідуаль-ного розвитку учасників групи і стає причиною групового (колективного) розвитку.

Таким чином, у психології розвитку людини сформувався погляд на дискусію як інтерак-тивний метод навчання. Його висловлював Б. Бадмаєв, який вважав її активним стимулом розвитку учнів поряд з евристичною бесідою, мозковою атакою, круглим столом, діловою грою, конкурсами, обговоренням навчальних результатів, метою яких є успішна мовна і по- ведінкова взаємодія (Badmayev,1999).

Ці позиції сприйнято у теорії і практиці лінг- водидактики. Сьогодні актуальність навчання методом дискусії не заперечується, однак, ви-кладачі визнають проблеми, які постають пе-ред ними в організації навчального матеріалу і освоєнні дискусійних процедур (Sushchenko, 2006). При цьому проблема полягає в тому, що навчальна дискусія дотепер не обґрунто-вана і не розроблена як методична система розвитку різних типів міжособистісного мовно-го спілкування, з визначеними компонентами змісту навчання. Тому її впровадження в на-вчальний процес часто є випадковим і малоу-спішним.

Навчальна дискусія в лінгводидактиці має значну кількість тлумачень. її часто ототожню-ють з дебатами, диспутом і використовують як метод, прийом чи навчально-організаційну форму. Зокрема, укладачі лінгводидактичного словника методичних термінів вважають, що навчання в дискусії (дебатах) дає змогу реалі-зувати активність учня в обговоренні навчаль-них проблем і враховувати моделі мовлення, помилки, яких припускаються інші учасники (Azimov., Shchukin, 2009: 64). Тому цей метод широко використовується на заняттях з рідної та іноземних мов у школі для розширення мов-леннєвих можливостей учнів в різних ситуаці-ях спілкування. При цьому часто укладачі про-грам з української мови для середньої школи вживають низку термінів: полеміка, дискусія, диспут, дебати, публічний полілог (Ukrayins'ka mova, 54), - без достатнього теоретичного об-ґрунтування і методичної специфікації.

Аналіз останніх досліджень. Інтерак-тивна концепція побудови навчального про-цесу в лінгводидактиці є основою зацікавле-ного пошуку науковців, предметом полеміки представників різних галузей знань, полем для перевірки практичних інновацій. Саме тому книжка Дагласа Брауна (H. D Brown) «Teaching by Principles: An Interactive Approach to Language Pedagogy» (Brown, 2007) залиша-ється обов'язковою для прочитання ініціатив-ними вчителями, які є прихильниками різних методів стимулювання розвитку учнів - розви-нених мультимовних особистостей.

Дискусія в навчанні зберігає більшість ха-рактеристик наукового діалогу і як метод орга-нізації навчання, і як форма роботи зі змістом навчального матеріалу. Останні праці М.Кла- ріна (Klarin, 2015) засвідчують важливість та-ких результатів навчальної дискусії як форму-вання комунікативної і, зокрема, діалогічної культури, розвиток критичного мислення, до-тримання принципів спілкування в демокра-тичному суспільстві. Звернення вчителя до дискусії як методу навчання мови в результаті спрямоване на формування комунікативної компетентності, яку можна діагностувати за якістю дискусійних процедур та за успішністю мовної комунікації. навчальний дискусія інтерактивний

Сучасні дослідники інтерактивного нав-чання в зарубіжній лінгводидактиці (Jenks. & Seedhouse, 2015) висловлюють спільні твердження про переваги дискусії для: 1) ви-вчення аудиторії, в якій демонструються різ-ні аспекти предмета навчання; 2) поєднання методу, навчальної програми, теорії і практи-ки їхнього застосування; 3) визначення чин-ників, які впливають на результат співпраці учня і вчителя.

Іспанський науковець О. Бреніф'єр (О. Brenifier) у свої монографії «Навчання за допомогою дискусії», розглядає цей метод, як стрижневий інструмент навчання, накопичен-ня досвіду та оцінки (Brenifier, 2005). О. Бре- ніф'єр, розглядає навчання методом диску-сії як «цех» чи «майстерню», де зі звичайної сукупності особистих, часом протиставлених думок, постає результат колективної роботи. Дослідник застерігає, що дискусія може легко перетворитися у некерований хаос у випадку, якщо цей гнучкий і творчий процес не контро-лює викладач (О. Brenifier, 2005: 36).

З урахуванням актуальних даних практики застосування дискусії в навчанні цілями стат-ті визначено:

a) з'ясувати термінологічний зміст понят-тя «навчальна дискусії»;

b) визначити ознаки дискусії як методу ін-терактивного навчання мови;

c) розглянути різновиди навчальної дис-кусії як інтерактивного методу та обґрунтувати її необхідність у шкільному навчанні україн-ської та іноземної мов;

d) визначити компоненти змісту навчан-ня, які можуть бути ефективно засвоєні мето-дом навчальної дискусії.

Виклад основного матеріалу. Обґрун-тування та застосування навчальної дискусії як методу інтерактивного навчання мови в школі зобов'язує нас звертатися до поняття інтеракції в соціології, психології, філософії. Соціолог Г Дворецька вважає особливістю соціальної взаємодії те, що вона є процесом впливу індивідів один на одного (Dvorets'ka 2002). Тому в процесі взаємодії відбуваєть-ся вплив свідомості, інтересів, потреб, по- ведінкових установок однієї людини на іншу та навпаки. Отже, і навчальна інтеракція в аудиторії - це активний вплив викладача на учнів, учнів на викладача та взаємовплив уч-нів один на одного. У Загальноєвропейських рекомендаціях дискусію теж віднесено до ін-терактивних видів діяльності.

Спираючись на визначення методу нав-чання, основою якого є спрямованість на до-сягнення дидактичної мети (Azimov., Shchukin 2009: 137), навчальну дискусію у нашому дослідженні прийнято вважати спеціальним лінгводидактичним методом, кінцевою і голов-ною метою застосування якого є комунікатив-но-стратегічна компетентність учня.

Теоретичне обґрунтування особливостей дискусії в інтерактивному навчанні неможливе без спроб класифікувати різні типи, навчаль-ні форми застосування, ознаки цього методу в українській та європейській лінгводидактиці.

Ознаки дискусії (дебатів, діалогу) як методу навчання в європейській та українській науці

Аналіз ознак дискусії як методу навчання зумовлює спроби класифікації типів дискусії в навчанні. ТГусак називає ці типи «згорнутими формами дискусії» (Husak,2002: 73).

Узагальнивши типи навчальної діяльності і додавши ті, що підтверджені нами експери-ментально, назвемо серед них:

• круглий стіл - бесіду, в якій бере участь невелика група студентів, що обмінюються думками як між собою, так і з іншою частиною аудиторії (слухачами);

• експертну аргументацію, у якій експер-ти висловлюють свою точку зору для аудиторії;

• форум - ширше обговорення з великим колом учасників;

• симпозіум, на якому передбачені запи-тання до доповідачів;

• класичну дискусію (дебати) із заздале-гідь визначеними тезою, антитезою і підготов-леною аргументацією.

• Метод дискусії в лінгвометодиках повинен застосовуватися для визначених компонентів змісту навчання мови. В ході дослідження ми порівняли навчальні програми з української та іспанської мов у середній школі України (таб 2.)

• Дослідження проблеми зумовило вибір методу опитування вчителів української та іспанської мов м. Києва. Важливими запи-таннями в анкеті були: 1) Який зміст навчаль-ного матеріалу, на Ваш погляд, може бути за-своєний методом навчальної дискусії? 2) Які переваги застосування методу навчальної дискусії для засвоєння цього навчального матеріалу. Опитування 24 учителів-філоло- гів (14 учителів української мови та 10 вчи-телів іспанської мови, зокрема й методистів НВК Суспільно-гуманітарної гімназії №176 м.Києва).

Таблиця 1