Роль практичного заняття на післядипломному етапі освіти лікарів стоматологів-ортопедів, його форми та методи, дидактичні принципи проведення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Роль практичного заняття на післядипломному етапі освіти лікарів стоматологів-ортопедів, його форми та методи, дидактичні принципи проведення

Давиденко В.Ю.

Актуальність

Для вітчизняної педагогіки досить важливою та актуальною є проблема пошуку та вибору методів навчання. Для будь-якого творчого педагога завжди постає питання про те, які методи найбільш сучасні, найбільш ефективні. «Любая метода хороша», -- говорив Лев Толстой в середині XIX століття, коли відстоював новації і протистояв догматизму в навчанні. Проте, віддаючи педагогічний діяльності багато сил, він розумів, що, здавалося б, простий і знайомий метод (наприклад, пояснення, бесіда) в руках майстра має величезний творчий потенціал і ні в якому разі не може розглядатися як застарілий [1; 6; 7].

Дійсно, навіть звичні методи в контексті особисто орієнтованої педагогіки набувають іншого забарвлення, з їх допомогою реалізуються гуманітарні цілі і цінності, вони сприяють осмисленню навчання. За допомогою цих методів видозмінюються ролі учасників педагогічного процесу -- викладач стає помічником лікарів-інтернів та слухачів. Головна його мета не тільки забезпечення знаннями, практичними навичками та прийомами, але і формування особистої зрілості майбутніх лікарів. Крім того, багато з таких методів, як, наприклад, бесіда, дискусія, завжди викликають у слухачів живий інтерес [2].

На післядипломному етапі в навчальній ситуації діалог здійснюється в тріаді «лікар-педагог - пацієнт - слухач або лікар-інтерн - майбутній лі- кар-спеціаліст», де перший виступає в якості експерта, який запрошує слухача (лікаря-інтерна) до проведення експертизи і показує йому, що дослідження проблеми включає не лише виявлення симптомів, аналіз анамнезу захворювання, адекватне трактування об'єктивних даних огляду, але й осягнення їх ціннісно-смислових підстав і причин. При цьому лікар-педагог неминуче стикається з особливістю гуманістичного підходу - визнанням складності, суперечності, постійної мінливості, неповторності людського в людині [4].

Мета роботи

Довести роль практичного заняття на після- дипломному етапі навчання лікарів-інтернів із фаху «Стоматологія» та лікарів стоматологів- ортопедів для подальшого їх професійного розвитку, представити форми та методи проведення практичного заняття, які базуються на дидактичних принципах.

Основна частина

Під методом навчання ми розуміємо спосіб спільної діяльності лікаря-педагога і слухача або лікаря-інтерна, який направлений на реалізацію цілей і цінностей, що зумовлюють становлення особистості майбутнього лікаря і оволодіння ним основами професійної діяльності.

Методи навчання є одним з найважливіших компонентів педагогічного процесу разом з його цілями і завданнями, змістом, організаційними формами і результатами.

Постає важливе питання - для чого необхідні різні методи навчання? На нашу думку, різноманітні методи навчання відіграють значну роль для обміну інформацією між викладачем і тим, хто навчається (словесною, наочною, практичною), управління пізнавальною діяльністю ліка- рів-інтернів (безпосереднього, опосередкованого, самоуправління), спілкування викладачів і слухачів (фронтального, групового, індивідуального), стимулювання і мотивації до навчання та етичного і деонтологічного виховання, контролю за ефективністю навчального процесу.

Спочатку метод навчання існує як спроектована викладачем модель навчально- професійної діяльності, а потім реалізується на практиці як сукупність конкретних прийомів, дій, операцій. Наведемо для прикладу, які складові входять до методу вирішення завдання, і стає зрозумілим, що кожний метод складається з цілого ряду прийомів:

виділення основних і другорядних симптомів захворювання;

формування навчальних гіпотез (припущення, думка про діагноз);

їх докази (обґрунтування діагнозу, способів лікування, профілактики);

формулювання висновків, узагальнень і інше.

На сучасному етапі розвитку науки та медицини спостерігаємо постійне зростання розвитку нових технологій, препаратів і обладнання для стоматологічної галузі. В ортопедичній стоматології багато нової інформації в області матеріалознавства, з'явились нові технології виготовлення сучасних естетико-косметичних конструкцій. Для кожного лікаря-стоматолога ортопеда в таких умовах дуже важливим є постійне вдосконалення свого професійного рівня майстерності, опанування нових методів ортопедичного лікування. Підвищити свою кваліфікацію лікарі можуть постійним самовдосконаленням та вдосконаленням на різних циклах на факультетах та в інститутах післядипломної освіти. Основний принцип післядипломної освіти - це здійснення поетапного навчання.

Отримання диплому після закінчення вищого медичного закладу ще не є завершенням формування лікаря-спеціаліста. Важливим етапом становлення лікаря-стоматолога як самостійного спеціаліста є завершальна стадія навчання - інтернатура. Та для лікарів-стоматологів, які хочуть набути більш вузький профіль, наступним етапом є навчання на циклі спеціалізації з обраної спеціальності. Після його закінчення, для підтримки своєї професійної майстерності, надання кваліфікованої ортопедичної стоматологічної допомоги належного рівня та якості, кожен лікар стоматолог-ортопед повинен постійно вдосконалювати свої знання та навички.

Лікарі-стоматологи, які йдуть в ногу з розвитком науки, технологій, бажають бути конкурентоспроможними в сучасних умовах вдосконалюють свої знання та навички на передатестаційному та тематичному циклах підвищення кваліфікації.

Сьогодні у практиці вищої медичної освіти міцно закріпився термін «активні методи навчання». У свій час він відображав загальну тенденцію відходу педагогіки від традиційних догматичних пасивних методів навчання, в яких викладач виступав транслятором знань, інформації, а методи, які він використовував, повинні були полегшити контингенту, що навчається, сприйняття інформації. На противагу «пасивним» методам навчання сьогодні на сучасному етапі впевнено ввійшли активні методи.

Серед активних методів навчання [2], які мають важливе значення саме для медичних вузів, можна виділити наступні:

практичні заняття в навчально-практичних центрах із вивченням матеріальних і матеріалізованих об'єктів; препаратів, муляжів, приладів, макетів, фантомів;

вирішення клінічних задач за допомогою виконання мануальних дій на моделях, тренажерах;

навчальні ролеві і ділові ігри;

проведення майстер-класів, веб-семінарів;

навчально-дослідницька і науково-дослідна робота лікарів-інтернів із представленням результатів на заключній щорічній науково- практичній конференції лікарів-інтернів, магістрів, клінічних ординаторів;

Більшість вказаних методів навчання носять проблемний характер. Вони найадекватніше відповідають логіці лікарської свідомості і клінічного мислення.

На етапах післядипломної освіти як лікарів- інтернів, так і лікарів-курсантів ортопедів- стоматологів на різних циклах важливою й основною формою навчання є практичне заняття. Для лікарів-інтернів - це невід'ємна складова частина всього навчального процесу, яка максимально наближує їх до умов майбутньої самостійної праці. Для лікарів-курсантів практичне заняття - це школа обміну досвідом у підходах до ортопедичного лікування, методології клінічного прийому, діагностики захворювань. Тому форми проведення практичних занять, їх різновиди, принципи побудови та структура мають велике значення в оволодінні лікарями- інтернами та лікарями-курсантами знаннями, практичними навичками та в формуванні конкретних способів їх творчої діяльності [5].

На кафедру післядипломної освіти лікарів стоматологів-ортопедів лікарі-інтерни та лікарі- курсанти приходять з певним запасом знань та досвідом роботи. Мета викладача під час практичних занять: вияснити ступінь теоретичних знань, рівень практичної підготовки та забезпечити навчання новим технологіям ортопедичного лікування, особливостям діагностики захворювань на сучасному етапі. Для цього викладачеві необхідно методично правильно побудувати структуру проведення практичного заняття, керуючись основними дидактичними принципами навчання. Дидактичні принципи визначають спрямованість навчання, його зміст, організаційні форми та методи.

На практичному занятті повинні гармонійно поєднуватись три сторони навчального процесу:

теоретична - викладення наукових знань і фактичного матеріалу;

практична - формування, закріплення та вдосконалення вмінь і навичок;

світоглядна - етично-моральне виховання, формування цілісності поглядів.

Застосування дидактичних принципів дозволяє викладачеві будувати навчальний процес на наукових засадах, правильно враховувати психоемоційну діяльність лікарів-інтернів, лікарів- курсантів, уміло керувати процесом навчання та виховання, поєднувати навчальний процес із лікувальною роботою (клінічний прийом пацієнтів).

Дидактичні принципи є вихідною основою при складанні навчальних планів і програм практичних занять, при визначенні форм і методів їх проведення. Дидактичними принципами вважають вимоги до процесу навчання.

На сучасному етапі післядипломної медичної освіти до практичних занять ставляться такі вимоги: навчання на практичному занятті повинно бути науково-обґрунтованим, мати світоглядну спрямованість; обов'язково мати проблемний характер; практичне заняття повинно бути наглядним, методи його проведення зрозумілими та доступними; викладення матеріалу систематичне й послідовне; навчання повинно бути активним та свідомим, повинні органічно поєднуватись освіта, розвиток та підвищення професійної майстерності, виховання.

Мають місце суттєві відмінності в реалізації дидактичних принципів на практичних заняттях з лікарями-інтернами з фаху «Стоматологія», які навчаються на циклі ортопедичної стоматології, та лікарями-курсантами, які навчаються на різних циклах підвищення кваліфікації. На занятті з лікарями-інтернами принцип науковості та світоглядності викладач реалізує, враховуючи їх набуті теоретичні знання предмету, наукові положення розкриває просто й доступно, робить сам теоретичні висновки й узагальнення та навчає робити їх лікарів-інтернів, що в майбутньому буде сприяти їх клінічному мисленню. Обов'язково викладач повинен показати ліка- рям-інтернам значення вивченого матеріалу для сучасної клініки ортопедичної стоматології.

На практичних заняттях із лікарями- курсантами викладач розглядає наукові теорії, винаходи, опираючись на практичний досвід їхньої роботи в клініці ортопедичної стоматології. Кінцевою метою таких занять є повне самостійне осмислення наукових винаходів, їх характеристика, співставлення лікарями-курсантами та вибір і застосування їх в своїй практичній діяльності.

Проблемність на практичних заняттях для лікарів-інтернів і лікарів-курсантів також відрізняється. Неможливо розглядати однаково певну проблему ортопедичного лікування з інтернами, які не мають досвіду практичної роботи та з лікарями-стоматологами ортопедами, які підвищують свою кваліфікацію й мають певний досвід роботи. Для лікарів-інтернів необхідно створювати проблемні клінічні ситуації, які б спонукали їх до пошуково-пізнавальної діяльності. Для лікарів-курсантів на тематичному вдосконалення професійної майстерності повинні ставитись сучасні проблеми зі складних методів естетико- косметичного протезування, проблеми ортопедичного лікування захворювань тканин пародонту та інші. Лікарі-стоматологи, які навчаються на передатестаційному циклі й претендують на присвоєння певної категорії повинні на практичних заняттях вирішувати проблеми, складність яких відповідає категорії, на яку вони претендують.

Важливим дидактичним принципом практичного заняття є його наглядність. Проведення таких занять з ортопедичної стоматології без наочних посібників, стендів, муляжів практично не дає результатів. На кафедрі широко використовуються мікростенди з різних видів протезування, на яких представлені всі етапи виготовлення ортопедичних зубних конструкцій, демонструються на практичних заняттях відеофільми, слайди, ортопедичне стоматологічне обладнання для виготовлення певних конструкцій протезів. Практикується проведення практичного заняття з ливарного виробництва деталей зубних протезів у ливарній лабораторії, де безпосередньо демонструються і обладнання й технологія процесу лиття.

Ступінь засвоєння матеріалу та оволодіння практичними навичками на занятті залежить від його тривалості. В клініці ортопедичної стоматології, враховуючи специфіку роботи, та особливо зважаючи на контингент, що навчається (лікарі- інтерни, лікарі-курсанти), практичні заняття повинні бути не менш як чотири- або п'ятигодинні.

Для лікарів-інтернів практичні заняття проводяться за традиційною схемою: теоретична частина, клінічний прийом пацієнтів, оформлення документації, закріплення вивченого матеріалу, відповіді на запитання. Теоретична частина має мету визначити обсяг знань із теми заняття за допомогою питань і відповідей. Також вона може проводитись за допомогою розв'язування ситуаційних задач, відповідей на тестові завдання. Теоретична частина може проводитись в усній або письмовій формі. В кінці теоретичної частини викладач повинен оцінити рівень знань ліка- рів-інтернів із даної теми.

Теоретична частина з лікарями-курсантами, які навчаються на різних циклах удосконалення, може проводитись в формі дискусії, круглого столу, обміну досвідом із певних питань практичної діяльності. При цьому більш важливим є надбання лікарями нових теоретичних знань, знайомство з сучасним станом проблем ортопедичної стоматологи, ніж оцінка рівня теоретичної підготовки лікарів-курсантів.

Важливою формою практичного заняття для лікарів-інтернів і лікарів-курсантів є проведення комп'ютерного контролю знань. Це дає можливість визначити початковий рівень знань з певних розділів ортопедичної стоматології лікарів- інтернів, лікарів-курсантів, які хочуть удосконалити свою професійну майстерність, і в подальшому врахувати ці знання при побудові навчальних планів практичних занять. Крім цього, проведення проміжного контролю дисциплінує й активізує діяльність лікарів-інтернів і лікарів- курсантів. Комп'ютерний контроль з певних розділів ортопедичної стоматології дозволяє на конкретному етапі навчання виявити слабкі й недостатні знання з того чи іншого розділу і врахувати їх при подальшому вивченні матеріалу.

Тому вважаємо проведення практичних занять в комп'ютерному класі об'єктивною й важливою формою навчання й контролю.

На сучасному етапі розвитку ортопедичної стоматології, враховуючи великий потік інформації, значний розвиток нових технологій, матеріалів та обладнання для клініки ортопедичної стоматології, для виготовлення сучасних конструкцій зубних протезів особливого значення набувають практичні заняття, які проводяться з демонстрацією відеофільмів, проспектів нового обладнання, матеріалів. Не завжди є можливість продемонструвати пацієнта за темою заняття, тоді демонстрація відеофільму є досить наглядним заходом.

Проведення практичних занять у вигляді ділових ігор, моделювання клінічних ситуацій, круглого столу - форми активного навчання, які забезпечують оволодіння як теорією, так і практичними навичками роботи.

Активність і свідомість у процесі практичних занять досягається застосуванням всіх засобів, які спонукають до підвищення потреби в засвоєнні знань.

Остаточне засвоєння знань, оволодіння практичними навичками досягаються лише за умови їх повного осмислення та збереження в пам'яті, а цьому сприяють тільки різноманітні форми, методи проведення практичних занять. Одноманітність та монотонність в навчанні не дає можливості вдосконалюватись, розвивати здібності, гальмує професійний ріст спеціаліста. Пошук нових засобів навчання, видів проведення практичних занять, впровадження їх в навчальну практику є актуальним і заслуговує уваги.

Література

практичний заняття ортопедичний дидактичний

1. Дюков В.М. Семенов И.Н. Инновационная педагогика / В.М. Дюков, И.Н. Семенов. - Красноярськ, 2007.- 143 с.

2. Ждан В.М. Активні методи навчання та інноваційні технології в післядипломній освіті лікарів / В.М. Ждан, І.М. Скрипник, Г.М. Давиденко // Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України на новому етапі: Всеукраїнська навчально-наукова конференція з міжнародною участю: Мат. конф. - Тернопіль, 2013. - С.429-432.

3. Кросворди з ортопедичної стоматології: навчально- контролюючий посібник / [М.Я. Нідзельський, Г.М. Давиденко, Є.Г. Шиян та ін.]. - Полтава, 2008. - 218 с.

4. Нідзельський М.Я. Науковий, філософський підхід до організації післядипломної освіти лікарів-стоматологів / М.Я. Нідзельський, Г.М. Давиденко, О.А. Писаренко [та ін.] // Український стоматологічний альманах. - 2003. - № 4. - С. 6-7.

5. Нідзельський М.Я. Сучасні підходи до практичної підготовки лікарів на кафедрі післядипломної освіти лікарів стоматологів- ортопедів / М.Я. Нідзельський, Г.М. Давиденко, О.А. Писаренко [та ін.] // Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України на новому етапі: Всеукраїнська навчально- наукова конференція з міжнародною участю: Мат. конф. - Тернопіль, 2013. - С. 477-480.

6. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие / Г.К. Селевко - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

7. Шкиндер В.И. Теоретико-методологические основы управления качеством высшего медицинского образования: современные проблемы и перспективы / В.И. Шкиндер // Современные педагогические технологии оценивания учебных достижений в медицинском вузе: Региональная научно-практическая конференция 27 января 2010 года: Мат. конф. - Екатеринбург, 2010. - С. 66-75.

Размещено на Allbest.ru