Модель мікросвіту мережевої взаємодії малої групи користувачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель мікросвіту мережевої взаємодії малої групи користувачів

В.В. Манако, аспірант

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України

Описано модель мікросвіту групи користувачів кіберпростору в контексті електронного навчання

Ключові слова: електронне навчання, кіберпростір, мікросвіт, модель.

Вступ

В 1984 році У. Гибсон ввів у науковий обіг поняття кіберпростір (не ясне, туманне, не виражене "місце", у якому люди взаємодіють через комп'ютерні мережі). З появою Вебу, багато дослідників намагалися покращити розуміння кіберпростору та його складових. Зокрема, в [1] описуються наступні компоненти кіберпростору: інформаційний простір, віртуальний простір, простір, документний простір, електронний простір, Євклідовий (геометрічний) простір тощо. В Європейському проекті MESMUSES [2], який "базується на C-Web технологіях (генератор семантичних порталів) і виконується з метою проектування та випробування метафор для організації, структурування та представлення наукових і технічних знань для відкритого доступу через наукові музеї", описується використання наступних логічно зв'язаних компонентів кіберпростору: простір організації знання; простір опису ресурсів; простір інформаційних ресурсів (Інтеграція цих просторів забезпечується за допомогою метаданих). В [3] введено та досліджено: цифровий кіберпростір: простір, який забезпечує цифрові можливості і можна використати для розв'язування задач групи користувачів та організації її взаємодії з агрегатуванням об'єктів контенту за допомогою логічно зв'язаних мереж, середовищ, систем; навчально-оріентований кіберпростір: цифровий кіберпростір, який можна використати для дистанційної освіти та/або безперервного навчання.

З іншого боку, в процесі розбудови різноманітних науково-освітніх кіберпросторів на передній план виходять питання формування їх логічно-зв'язаних компонентів та кластерів (середовищ, мереж, систем та мережевих інформаційних ресурсів). При цьому, «з самого початку» цього процесу ключову та визначальну роль грають дидактичні підходи, моделі та методи.

В статті описано модель нового компоненту навчально-орієнтованого кіберпростору - мікросвіту мережевої взаємодії групи його користувачів.

Постановка задачі

Визначити мікросвіт мережевої взаємодії групи користувачів кіберпростору в контексті електронного навчання (далі - Мікросвіт, Small World) та побудувати його модель.

Розв'язання задачі. Основними вимогами до побудови Мікросвіту є дидактичність, формалізованість та нормованість (відповідність еталонним моделям і стандартам). Це означає, що визначення Мікросвіту та побудова його моделі повинно здійснюватися на базі дидактичних понять та конструктів, які належним чином формалізуються та, водночас, відповідають еталонним моделям у галузі навчально-орієнтованих технологій (LTSA, SGORM тощо). Формалізація понять та конструктів звичайно починається з визначення певної мінімальної формалізованої структури (м.ф.с.), до якої у подальшому покроково додаються та уточнюються інші поняття, конструкти (та параметри).

В [4] обґрунтовано, що е-навчання розгортається від записів про пройдені заняття та одержані результати з метою оцінювання "що користувачі реально знають і здатні робити". Прикладами еталонних моделей таких записів є PAPI, IMS RDCEO, IMS LIP. З іншого боку, базисним конструктом загальної еталонної моделі RDF для формалізованого опису будь-яких мережевих ресурсів є граф, вузли якого представляють ресурси а ребра - відношення між ними. Тому загальна ідея визначення Мікросвіту - по-перше, побудувати формалізований опис зазначених вузлів та відношень між ними як системоутворюючих конструктів певної мережі (графа) навчально-орієнтованого кіберпростору, по-друге, додати до цієї мережі інші конструкти на базі релевантних еталонних моделей.

Для формалізованого опису компетенцій користувачів навчального кіберпростору в [5] визначено м.ф.с. К = <<K1>, <K2>, ..., <Ki>, ...>>, де кожна Ki має свою Ki - дискретну шкалу (частково / лінійно упорядкований набір значень), а порядок цих значень формально описується за допомогою певного класу відношень. Зазначимо, що відповідно до еталонної інформаційної моделі компетенцій IMS RDCEO поняття компетенція є досить широким і включає "вміння, знання, задачі та навчальні результати". Тоді на базі цієї м.ф.с. компетенції групи користувачів навчального кіберпростору визначаються у вигляді:

мікросвіт користувач навчальний кіберпростір

K1jK2j ... Kij > K1j

K1jK2j ... Kij > K2j (1)

...

K1jK2j ... Kij > Ki j

де - декартовий добуток; > - позначення композиту процесу DP: <одиниця-навчання> > < Ki j> (у загальному випадку: <навчально-орієнтований контент> > < Ki j>).

В [6] визначено „контекст: обстановка та умови, у яких контент застосовується або може застосовуватися. Контенту задаються різні значення через різні контексти”. Отже вважаємо, що контекст е-навчання описується матрицею обставин та умов Cj, в яких е-навчання є найбільш ефективним, відповідним до індивідуальних потреб (інтелектуальних, емоційних або практичних) і до пристосованих навчальних стилів. Важливими вимірами, розмірностями Cj [7]: а) Фактори Учня (наприклад, володіння ІКТ і різними природними мовами; уподобання щодо навчального стилю); б) Інфраструктурні вимоги (наприклад, щодо присутності у фізичному навчальному центрі; щодо готовності і доступу до ІКТ); в) Доступ до інформації і знання (наприклад, щодо змісту, щодо електронних і паперових матеріалів, людської експертизи); г) Вимоги з підтримки (наприклад, щодо отримання інформаційних ресурсів, консультацій і керівництва; близькість, сусідство персоналу, якій підтримує навчання; підтримки сусідів та електронних конференцій; онлайнової оцінки» тощо).

З урахуванням зазначеного, визначення Мікросвіту починаємо з визначення його м.ф.с. у вигляді певної G-мережі <G1, G2, …, Gn> (графа) кіберпростору з наступними конструктами:

(а.1) G-вузол (графа) - сховище записів про користувача у вигляді <Cj, Kij> . Зазначимо, що слово «користувач» позначає сукупність ролей, які можуть грати люди або комп'ютерні агенти. Звичайно цю сукупність представлено у вигляді одного або більше формального словника Ролей. Наприклад, в міжнародному стандірті «Метадані навчального об'єкту» (LOMv.1.0) цей словник включає ролі: Учень, Вчитель, Дидактичний проектувальник тощо.

(а.2) G-вузол (графа) - компонент / сервіси, що ідентифіковані в еталонних моделях і стандартах у галузі навчально-орієнтованих технологій. Наприклад, такі як сховище навчально-орієнтованого контенту або компонент / сервіси «Тестування, оцінка» (див. еталонні моделі LTSA, LMS SCORM).

(а.3) G-вузол (графа) - компонент / сервіси, що не ідентифіковані в еталонних моделях і стандартах у галузі навчально-орієнтованих технологій.

(б) G-зв'язок (ребро графа) - розподілене активне відношення (DAR, [5]). Приклади відношень з LOMv.1.0: ispartof, haspart, isversionof, hasversion, references, isreferencedby, isbasedon, isbasisfor, requires, isrequiredby.

Суттєвою характеристикою Мікросвіту є близькість його G-вузлів. З дидактичної перспективи, користувачів Мікросвіту, які безпосередньо представлено конструктами (а.1), доцільно вважати близькими якщо, по-перше, близькими є переважна більшість певних значень суттєвих параметрів їх компетенцій та потреб Cj, Kij. По-друге, значення окремих певних параметрів компетенцій та потреб користувачів є досить далекими один від іншого.

Побудова моделі Мікросвіту здійснюється у наступних напрямках::

- Визначення параметрів окремих G-вузлів. Приклади базисних параметрів (та задач): кількість G-зв'язків, які входять в G-вузол; кількість G-зв'язків, які виходять з G-вузла; загальна кількість G-зв'язків G-вузла з іншими вузлами.

- Визначення загальних параметрів G-мережі. Приклади базисних параметрів: кількість G-вузлів та ребер; густота. Приклади основних задач: визначення підгруп /кластерів, в яких G-вузли зв'язані між собою сильніше ніж з вузлами інших груп /кластерів; визначення еквівалентних груп G-вузлів; визначення компонентів G-мережі, які зв'язані всередині і не зв'язані між собою.

- Визначення шляхів між G-вузлами (Цей шлях визначається як кількість кроків, які необхідно здійснити щоб по певного типу G-зв'язків добратися від одного вузлі до іншого.

- Визначення коефіцієнтів кластеризації, що характеризують тенденцію до формування груп взаємозв'язаних G-вузлів.

- Визначення параметрів посередництва, що характеризують кількість самих коротких шляхів, які проходять через G-вузол.

Приклад дидактичної інтерпретації Мікросвіту. Базова дидактична модель цього Мікросвіту - "група самоорганізованих користувачів". Суть цієї моделі проста - користувачі-учні роблять особисті внески до навчально-орієнтованого контенту, який формується та використовується у реальному часі за певними простими правилами. По-перше, користувачі посилають на затвердження редакторам свої навчальні матеріали за темами, які визначено групою. По-друге, редактори оглядають ці матеріали на відповідність темам, на оригінальність та на відповідність дискусіям, які цікавлять користувачів. По-третє, користувачі групи також за визначеними критеріями самі оцінюють якість матеріалів, наприклад, коментують їх, використовують рейтинги коментарів. Застосування зазначених правил формування матеріалів і коментарів забезпечує, зокрема, якість матеріалів, швидкість адаптації користувачів до нового знання, різнобічність думок та багато іншого.

Висновки

Підтримка прискореного розвитку національного навчально-орієнтованого кіберпростору вимагає моделювання, формування та широкого використання нових логічно-зв'язаних компонентів та кластерів (середовищ, мереж, систем та мережевих інформаційних ресурсів). На наш погляд, суттєвим кроком у цьому напрямку є визначення та побудова моделі нового компоненту навчально-орієнтованого кіберпростору - мікросвіту мережевої взаємодії групи його користувачів.

Література

1. Raviolo, Paolo. Survey on user expectations from visual arts re/presentation on the web. Proc. Electronic Imaging & the Visual Arts. EVA 2002 Florence. - P. 195-200.

2. Berni M., Butini F. MESMUSES Metaphors for Science Museums. Proc. Electronic Imaging & the Visual Arts. EVA 2002 Florence. - P. 72-75.

3. Манако А.Ф. Сетевое общество и учебно-ориентированные технологии для всех. // Управляющие системы и машины. - 2004. - № 4. - С. 50-58.

4. Манако А.Ф. Лексикографічна теорія побудови МАНОК-систем та її застосування в інформаційних технологіях дистанційної освіти : Дис... д-ра наук: 05.13.06 - 2008.

5. Norris, D., Mason, J., & Lefrere, P. (2003). Transforming e-Knowledge, Society for College and University Planning: Ann Arbor, USA. - 168 p.

6. Daniel Jr., Ron and Carl Lagoze. "Distributed Active Relationships in the Warwick Framework", Proceedings of the 1997 IEEE Metadata Conference, September, 1997.

7. Манако А.Ф., Манако В.В. Электронное обучение и учебные объекты (укр.) - К., ПП "Кажан плюс", 2003. - 334 с.

Размещено на Allbest.ru