Науково-методичні особливості професійно-компетентнісної моделі навчання математичним дисциплінам студентів економічних спеціальностей ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378:001.891

Науково-методичні особливості професійно-компетентнісної моделі навчання математичним дисциплінам студентів економічних спеціальностей ВНЗ

Л.І. Нічуговська

Розробка та реалізація професійної моделі навчання математичним дисциплінам студентів економічного спрямування обумовлена, перш за все, необхідністю подолання негативних факторів, що мають місце в діяльності керівників різних ланок управління.

Нерозуміння або психологічне несприйняття суті економічних перетворень, інструментів підвищення ефективності підприємств, невміння знаходити оптимальні варіанти використання матеріальних, фінансових тощо ресурсів та займатись інвестиційною діяльністю призводять до нездатності дипломованих фахівців економічних спеціальностей управління бізнес-процесами.

Слід зазначити, що прогресивні підприємці підкреслюють необхідність у високопрофесійній культурі застосування математичних знань у бізнес-діяльності. У той же час, вони відмічають складність вибору й реалізації відповідного математичного інструментарію для аналізу певних економічних явищ й процесів, якщо фахівець не володіє уміннями та навичками їх використання, тобто йому не притаманна професійна компетентність.

Отже, математична підготовка студентів для майбутньої бізнес-діяльності повинна відбуватись ніби у двох напрямках, формувати і професійність, і компетентність.

Ми погоджуємося з думкою про те, що “... коли говорять про професіоналізм, то в першу чергу мають на увазі досконале володіння будь-якою людиною технологіями - будь то технологія обробки матеріалів, бухгалтерського обліку, конструювання машин, вирощування врожаю або будівельних робіт. Під компетентністю розуміють, крім технологічної підготовки, цілий ряд інших компонентів, що мають в основному, позапрофесійний або надпрофесійний характер, але в той же час необхідні сьогодні в тій чи іншій мірі кожному спеціалісту. Це, в першу чергу, такі якості особистості як самостійність, здатність приймати відповідальні рішення, творчий підхід до будь-якої справи, вміння доводити її до кінця, вміння постійно вчитись.

Це - гнучкість мислення, наявність абстрактного, системного та експериментального мислення. Це - вміння вести діалог та комунікабельність, здатність до співробітництва тощо. Над власне професійною - технологічною підготовкою зростає величезна позапрофесійна надбудова вимог до спеціаліста [233, С.23-24].

У той же час, у дидактиці ні науково-технічні основи, ні комплексні інноваційні методичні системи управління процесами формування професіоналізму та компетентності студентів, майбутніх керівників економічного профілю в процесі їх навчання математичним дисциплінам в необхідній мірі не розроблено. інноваційний професійний управління

Отже, реалізація професійно-компетентнісної моделі не обмежується розв'язанням навчальних та прикладних задач, пов'язаних з економічною діяльністю, в процесі навчання математичним дисциплінам студентів ВНЗ. Вона передбачає опанування змістом математичних дисциплін на основі модифікації методів, форм і засобів навчання, що сприяють розвитку аналітичного мислення, формують комунікативність, рефлексивність та творчий підхід до вирішення проблем максимально наближених до майбутньої бізнес-діяльності.

Як результат математичної підготовки студент повинен:

- знати або ідентифікувати певні математичні конструкції згідно заданої інформації;

- оволодіти тренінгом основних умінь щодо розв'язання типових задач певних тем і розділів математичних дисциплін;

- уміти застосовувати одержані математичні знання (означення, формули, теореми, обчислювальні алгоритми, методики математико-статистичного аналізу тощо) до розв'язання як типових, так і нестандартних задач навчальної діяльності;

- розуміти, що економіко-математичні моделі та методи - це не тільки потужний інструментарій для одержання нових знань в економіці, але й визнаний апарат прогнозування для прийняття практичних рішень в банківській справі, в інвестиційній діяльності, бізнесі тощо;

- на основі розуміння методології математичного моделювання економічних явищ та процесів самостійно розв'язувати проблемно-виробничі ситуації, давати економічну інтерпретацію одержаним результатам.

Вищеозначені напрямки формують спіральну траєкторію руху студентів на шляху пізнання математичних дисциплін: від абстрактних знань - через рефлексію - до творчої діяльності та розвитку їх індивідуальних здібностей.

Методологічною основою моделі є синтез особистісно-орієнтованого, діяльнісного та системного підходів, які сприяють створенню особистісної системи математичних знань, що відповідають індивідуальним потребам особистості та розвивають її компетентність.

Важливим при цьому є доцільність відображення в змісті математичної освіти загальних дидактичних принципів з урахуванням їх внутрішнього взаємозв'язку та взаємообумовленості, можливої ієрархічності для обґрунтування найкращих форм їх реалізації в умовах професійно-компетентнісної моделі навчання математичним дисциплінам студентів економічного фаху ВНЗ.

Розглянемо більш детально деякі з них із урахуванням специфіки особливостей математичних дисциплін.

Наукова достовірність математичної дисципліни є одним із важливих принципів загальної дидактики та методики навчання, який орієнтує на засвоєння конкретної математичної дисципліни переважно через узагальнені, методично препаровані теоретичні знання даної наукової галузі. Зміст навчальних дисциплін “Математика для економістів”, “Математика для менеджерів” тощо в цьому аспекті відповідають достовірній науковій інформації та особливостям його реалізації в різних сферах соціально-економічних практик. При цьому, враховуючи економічну спрямованість фахової підготовки студентів, їх індивідуальні пізнавальні можливості, предметом навчання виступають не стільки пізнання математичних понять, тверджень, теорем тощо, скільки математичний апарат та його застосування при розв'язанні різноманітних проблем. Отже, задача полягає не у вивченні математичних дисциплін як наукових галузей, а в оволодінні своєрідною навчальною діяльністю їх практичного застосування в контексті диференційованого підходу до особистості студентів.

Саме тому, принцип науковості в змісті математичної освіти відображається

? раціональним підходом до відбору теоретичної частини математичних дисциплін не тільки як демонстрації досконалості математичної логіки у доведенні певних теорем, суджень тощо, а й з метою підсилення інформаційної наповнюваності дидактичних одиниць, що розглядаються в даному курсі, як основи для сучасного погляду “математизації знань” у глобальних, національних та соціально-економічних процесах тощо;

? розподілом математичної інформації в розділах (темах) у декількох варіантах за мірою складності, в якій чітко відстежувалась послідовність: “теоретичні основи-алгоритми-тренінг-типова практична реалізація”;

? мінімізацією навчального матеріалу, його пред'явленням не тільки в абстрактній формі, а й у функціонально-обумовленій послідовності згідно потреб професійно-орієнтованих дисциплін (наприклад, похідна функції-її механічний зміст--геометричний зміст--економічний зміст--маргінальна вартість--доход--прибуток--еластичність попиту відносно вартості (доходу тощо);

Не менш важливим аспектом управління змістом математичної освіти студентів економічного спрямування вищих навчальних закладів у межах професійно-компетентнісної моделі навчання є проблема формування цілісного знання, що знаходить відображення в реалізації принципу системності. У цьому контексті принцип системності можна розглядати як якість трансформації деякої сукупності одиниць математичної інформації, що відображається наявністю в свідомості студентів певним чином структурованих математичних знань (теми, розділу тощо).

При цьому, передбачається опора на певну ієрархію абстрактних підсистем (дидактичних одиниць) із встановленням різноманітних типів структурних зв'язків між ними та відповідних шляхів їх реалізації, що й забезпечує цілісність відображення математичної інформації в свідомості студентів, тобто створюється система математичних знань.

Не менш важливим є той факт, що системні поняття математичних дисциплін у процесі навчання і научування поступово заповнюються конкретно-науковим змістом, засвоєння якого сприяє формуванню нового, системного типу орієнтування в математичній інформації та її застосуванні.

Слід відзначити, що системні знання засвоюються в тій якості та порядку, в якому вони мають функціонувати, а саме:

Основні наукові поняття--основні теоретичні позиції--наслідки--реалізації.

І тому, принцип системності передбачає включення в процес навчання спеціальних засобів, що забезпечують систематичність знань: перелік необхідних умінь на основі знань відповідних алгоритмів, дидактичний план, глосарій нових понять, схеми, таблиці, завдання на складання логіко-структурної схеми базових знань з певної теми (розділу), встановлення відповідності між поняттями та їх визначеннями тощо.

Отже, принцип систематичності реалізується в декількох напрямах. По-перше, стосовно до об'єкту засвоєння - математичних дисциплін він замикається з принципами системності та науковості.

По-друге, стосовно організації управління навчальним процесом вказаний принцип реалізується в упорядкованості елементів методичної системи (мета, зміст, методи, організаційні форми та засоби) на основі їх взаємодії та функціональної взаємообумовленості.

По-третє, стосовно конкретної математичної дисципліни принцип систематичності втілюється в комплексному підході (триєдиній єдності) до організації навчального процесу, а саме: єдність соціального, психологічного та педагогічного; єдність освітньої, розвиваючої та виховної функцій навчання; єдність усіх компонентів навчального процесу в певній методичній системі при домінуванні цілей навчання.

Надзвичайно важливою вимогою до ефективності реалізації професійно-компетентнісної моделі стосовно змісту математичної освіти студентів ВНЗ є вимога щодо організації їх навчальної діяльності як раціонального поєднання процесу набуття математичних знань, навичок й відповідних умінь їх застосування (професійно-орієнтовані дисципліни, майбутня фахова діяльність тощо) відповідно до принципу зв'язку теорії з практикою.

При цьому, потребують постійної уваги деякі аспекти цього процесу, а саме:

- процес навчання математичним дисциплінам студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів буде більш ефективним, достатньо інтенсивним та раціональним, якщо він буде професійно-орієнтованим, неперервним процесом;

- реалізація професійної спрямованості в курсах “Математика для економістів” та “Математика для менеджерів” передбачає методичні розробки системи прикладних задач, ситуаційних завдань, економічних ситуацій тощо, використання інформаційних технологій та ПЕОМ, застосування кейс-технологій, ділових ігор тощо;

- математична підготовка студентів не повинна закінчуватись разом із завершенням викладання математичних дисциплін, тобто на рівні бакалаврата;

- математичні знання, одержані студентами, навички й уміння їх практичного використання повинні набути “друге дихання” підтвердженням їх необхідності при навчанні професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін, що потребує творчої співпраці викладачів різних кафедр.

Отже, можна констатувати, що якість математичної освіти студентів економічних спеціальностей детермінується не лише рівнем їх математичної підготовки, що забезпечує кафедра вищої математики, а й ступенем затребувань математичних знань на зовнішньому рівні.

Слід відзначити, що успішне навчання студентської молоді обумовлене не тільки цілеспрямованою діяльністю викладачів. Саме тому принцип свідомості і самостійності навчання трактується як одна із домінуючих вимог у впровадженні особистісно-орієнтованої моделі математичної освіти студентів ВНЗ.

При цьому, впровадження принципу самостійності має носити всебічний характер, що виявляється в:

? забезпеченні умови свідомого переходу від алгоритмічних знань до застосування їх в нетипових завданнях-ситуаціях, що вимагає від студентів вміння узагальнювати, виокремлювати та концентруватись на головному стосовно поставленої проблеми, підбираючи необхідний математичний інструментарій у контексті його використання;

? залученні студентів у аналіз ситуаційних завдань, результатом яких є виявлення шляхів їх розв'язання й знаходження оптимальної стратегії по реалізації навчальних дій тощо;

? формуванні в студентів навичок самоконтролю на основі застосування типових міні-тестів по розділах математичних дисциплін (по можливості в електронному варіанті з використанням ПЕОМ) із наступною самооцінкою та системою корегуючих тренінгів тощо;

? виявленні ступеня мотивованості студентів щодо навчання математичним дисциплінам та впровадження в навчально-виховний процес системи управляючих заходів на основі позитивного стимулювання тощо;

? вихованні глибоких пізнавальних інтересів, що базуються на доведенні до свідомості студентів логічної розгортки змісту математичної дисципліни та демонстрації певних напрямів її прикладної спрямованості, надаючи при цьому можливість самостійного пошуку інших варіантів застосувань математичних знань тощо.

Отже, урахування системи дидактичних принців у відборі та структуруванні змісту математичної підготовки студентів вищих навчальних закладів є однією з необхідних умов впровадження професійно-компетентнісної моделі навчання в практику навчальної діяльності вузів.

Література

1. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма спеціаліста за спеціальністю 7.050206 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”. - К.: МОН України, 2001. - 36с.

2. Материалы международной научно-методической конференции «Эвристическое обучение математике» (15-17 ноября 2005г.). - Донецьк: Изд-во ДонНУ. - 2005.

3. Матеріали науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. - Львів, 21-23 листопада 2003. - Львів: “Львівська політехніка”. - 111с.

4. Назарова Т.С. Педагогические технологии: новый этап эволюции? // Педагогика. - 1997. - № 3. - С.20-27.

5. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті: Проект // Освіта. - 2001 № 60-62. - 24-31 жовтня.

6. Нічуговська Л.І. Математичне моделювання в системі економічної освіти: Монографія. - Полтава РВВ ПУСКУ, 2003. - 289с.

Размещено на Allbest.ru