Теоретико-методичні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Інтеграційні процеси в європейській освітній простір все помітніше впливають на необхідність упровадження сучасних технологій у вищих навчальних закладах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів висвітлено у наукових працях В. Бикова, Р. Гуревича, М. Бухаркіної, М. Кадемії, М. Мойсеева, О. Овчарук, А. Петрова, Є. Полат [1,3,6-9].

Законом України "Про Національну програму інформатизації"" та Законом України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства ь Україні на 2007 - 2015 роки" передбачено, що однією з найважливіших особливостей нашого часу є "перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, що зумовлює необхідність упровадження інформаційно-комунікаційні технології в усі сфери життєдіяльності" [4, с.5].

Зокрема О. Овчарук наголошує, що вітчизняна вища освіта на шляху входження до європейського освітнього простору потребує приведення всіх її компонентів до загально прийнятних світових стандартів, що відповідатимуть кращим світовим зразкам, у тому числі й у галузі застосування інформаційних технологій. Така ситуація, на думку автора, обумовлена, зокрема, такими факторами: появою нових можливостей для розвитку змісту освіти та педагогічних технологій; розширенням доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості її одержання для всіх, особливо для тих, хто не може навчатись у ВНЗ за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, тощо; створенням умов для реалізації концепції навчання впродовж життя; створенням умов для особистісного навчання [7].

Погоджуємося з думкою Р. Гуревич, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології забезпечують доступ до високоякісних баз даних, розширюють можливість учнів і студентів у сприйманні складної інформації. Автор підкреслює, що шляхами здійснення інформатизації освіти є побудова індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, використання можливостей Інтернету, упровадження дистанційного навчання, створення електронних підручників [З, с. 61].

3. Слєпкань зазначає, що запровадження інформаційних технологій навчання має бути педагогічно виправданим і доцільним, розглядатися залежно від педагогічних переваг, які вони можуть забезпечити порівняно з традиційною методикою навчання [8].

Отже, як бачимо із наукових публікацій та нормативно-законодавчих документів, питання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті на сучасному етапі залишається актуальним для досліджень. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій є пріоритетним напрямом розвитку сучасної вищої освіти. Питання пошуку, обробки, поширення,; зберігання та передачі інформації є важливим для всіх сфер діяльності, у ті ч. для освіти і науки.

Мета статті - визначити й теоретично обґрунтувати теоретико-методичні аспекти використання інформаційно-комунікативних технологій у вищій освіті.

У системі підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах сучасні інформаційні технології стали основою процесу інформатизації вищої освіти, реалізація якої передбачала: поліпшення якості навчання за рахунок більш повного використання доступної інформації; підвищення ефективності навчального процесу на основі його індивідуалізації та інтенсифікації; розробки перспективних засобів, методів та технологій навчання з орієнтацією ні розвивальну, випереджальну та персоніфіковану освіту; досягнення необхідного рівня професіоналізму в оволодінні засобами інформатики ті обчислювальної техніки; інтеграцію різноманітних видів діяльності (навчальної, навчально-дослідницької, методичної, наукової, організаційної) у межах єдиної методології, що заснована на застосуванні! інформаційних технологій; підготовку учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства; підвищенні) професіональної компетентності й конкурентоспроможності майбутніх фахівців.

Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу повинно цілісно та системно описувати всі його компоненти, давати можливості оптимально вирішувати освітні цілі з використанням сучасних інформаційних технологій.

Упровадження інформаційних технологій у систему професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах сприятиме створенню „комп'ютерної методології навчання", яка орієнтована на застосування у навчальному процесі таких методів, як комп'ютерне моделювання навчально-пізнавальної діяльності, метод інформування; програмування навчальної діяльності, метод тестування, ігрові методи, методи активного навчання; підготовку майбутніх фахівців до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

На наш погляд, комп'ютерні технології можна вважати тим новим способом передачі знань, який відповідає якісно новому змісту навчання розвитку особистості, підвищує зацікавленість, виховує самостійність відповідальність при одержанні нових знань, розвиває дисципліну інтелектуальної діяльності.

Для процесу інформатизації освіти характерними є такі тенденції формування системи безперервної освіти як університетської форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом усього життя; створення єдиного інформаційного освітнього простору; активне впровадження нових засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій; синтез засобів та технологій традиційного і комп'ютерного навчання; створення випереджувальної освіти.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі в запропонованій у дослідженні системі суттєво змінило роль та місце викладача і студента в системі „викладач - інформаційна технологія навчання - студент". Зміна засобів та методів навчання сприяло зміні змісту навчальної діяльності, яка стає все більш самостійною і творчою, сприяє реалізації індивідуального підходу у навчанні.

Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій та програмного забезпечення зумовив упровадження в навчальний процес такої технології, як Інтернет-технологія.

З дидактичних позицій Інтернет може забезпечити навчальний процес:

а) методичними та інформаційними матеріалами для занять;

б) зворотний зв'язок між викладачами та студентами;

в) доступ до мережі, електронних бібліотек;

г) доступ до вітчизняних та зарубіжних інформаційних та довідникових систем;

д) доступ до вітчизняних та зарубіжних електронних газет та журналів; навчальний інформатизація модульний

е) обмін інформацією всередині системи навчання та з іншими освітніми системами.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі надало можливості для інтенсифікації навчального процесу, обробки великих обсягів інформації, активізації процесу засвоєння навчального матеріалу, здійснення контролю та коригування навчального процесу (у разі потреби).

Інтернет-технології ґрунтуються на використанні комп'ютерної мережі Інтернет та програмних комплексів, локальних комп'ютерних мереж для. забезпечення доступу тих, хто навчається до інформаційних освітніх ресурсів, для формування сукупності методичних, організаційних, технічних та програмних засобів реалізації та управління навчальним процесом незалежно від місця знаходження його суб'єктів. Пошук інформації в мережі Інтернет складає декілька секунд, а доступ - практично миттєвий. Студенти за короткий термін оволодівають найважливішими елементами Інтернет-технологій - роботою з браузерами і електронною поштою, технікою пошуку інформації та замовленнями через Інтернет тощо.

Інформаційні технології у системі неперервної професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальний закладах спрямовані на забезпечення: сприятливих умов професійного розвитку, формування компетентностей та розвитку якостей майбутнього фахівця, посилення мотивації навчання, самооцінку своїх можливостей, здібностей, потреби у самоосвіті тощо.

Інформаційні технології забезпечують:

- інтеграцію наукової, навчальної, педагогічної, суспільної та інших сфер людської діяльності;

- доступність будь-якого члена суспільства до джерел інформації, візуалізацію наданої інформації;

- удосконалення системи вищої освіти на основі використання автоматизованих банків наукової, педагогічної, фахової інформації; інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;

- організацію управління навчальним процесом;

- удосконалення методології відбору змісту, методів та форм навчання, виховання;

- реалізацію особистісного підходу в навчанні;

- формування самостійності у навчання та обробці інформації;

- контроль навчальних досягнень студентів.

Мультимедійні технології дозволяють поєднувати текст, графіку, фото, аудіо- та відео-інформацію і вносять як зазначає Р. Гуревич певну організацію у психічну діяльність студентів та створюють сприятливі умови для концентрації, переключення та розподілу їхньої пам'яті [3, е.86].

ІКТ, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. Цей широко вживаний термін включає в себе технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією.

Зауважимо, що для практичного використання ІКТ у професійній діяльності необхідно мати: навички роботи з комп'ютером, навички володіння засобами інформаційних і комунікаційних технологій, навички застосування інформаційних і комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі. Крім того, викладачам необхідно володіти такими такі компетентностями: організаторською (планування навчально-виховного процесу, організація та проведення занять, організація самостійної роботи студентів та ін.); комунікативною (уміння встановити контакт зі студентами, батьками, колегами та ін., уміння обирати правильний стиль спілкування); дослідницькою (проведення наукових досліджень за фахом, проведення психолого-педагогічних досліджень); психологічна (володіння знаннями, уміннями та навичками з психології, розуміння психології, у т.ч. педагогічної, у професійній діяльності) та ін.

Інформаційно-комунікаційні технології розуміються вченими як технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією. Інформаційно-комунікаційні технології зумовлюють розробку нового організаційного, матеріально-технічного, навчально-методичного, програмного забезпечення; комплексів для реалізації інформаційно-комунікаційних технологій; сайтів як елементів інформаційною середовища для організації навчання. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі суттєво змінює роль та місце викладача. Інформаційна технологія навчання - не тільки проміжна ланка передачі інформації. Зміна засобів та методів навчання сприяє зміні змісту навчальної діяльності, яка стає все більш самостійною і творчою, сприяє реалізації індивідуального підходу у навчанні.

У ході спілкування і передачі інформації викладач постійно підтримує контакт з аудиторією та реалізує комплекс комунікативної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу на таких рівнях:

- емоційний, поверховий рівень, що визначає зручність ситуації спілкування;

- когнітивний рівень, що пов'язаний з предметною стороною спілкування;

- соціально-психологічний рівень, що визначає міжособистісні і групові стосунки педагога зі студентами.

Для продуктивної комунікативної діяльності викладач повинен знати, що спілкування пронизує всю систему педагогічного впливу, кожний його мікроелемент. На занятті викладачеві необхідно оволодіти комунікативною структурою усього освітнього процесу. Це вимагає вмінь одночасно вирішувати дві проблеми:

- конструювати особливості своєї поведінки (свою педагогічну індивідуальність), свої відносин зі студентами, тобто стиль спілкування,

- конструювати виразні засоби комунікативного впливу. Володіння технологією спілкування дозволяє педагогу організувати правильну поведінку в конкретній ситуації. Невірний педагогічний вплив або невірна форма спілкування, яка обрана для взаємодії, може привести до конфлікту між викладачем і студентом. Викладачу важливо правильно використовувати систему прийомів (психологічних, мімічних, мовленнєвих тощо), яку він обирає для організації структури спілкування і яка є адекватною завданням та особливостям педагогічної ситуації [2].

Крім високого професіоналізму та педагогічної майстерності, викладач повинен уміти розробляти інформаційні матеріали, обробляти велику кількість інформації, вміти самостійно опановувати новими знаннями та компетентностями, користуватися інформаційними ресурсами, електронними мережами, бути готовим до діяльності в новій системі відкритої освіти.

Викладач повинен мати базові знання в галузі інформатики й сучасних технологій, навички використання програмних засобів і навички роботи в комп'ютерних мережах; розуміти структуру сучасного інформаційного простору; збирати,, накопичувати та систематизувати інформацію; використовувати інформацію для наукової, методичної та педагогічної діяльності, використовувати інші ресурси із сфери інформаційних технологій.

Для дистанційного навчання кафедрою педагогіки та психології створено науково-методичне забезпечення, до якого увійшли:

- комплекси навчально-методичних матеріалів, на основі яких реалізується дистанційне навчання - робочі програми, мультимедійні лекції, конспекти лекцій, практичні завдання, завдання для самостійної роботи, рекомендовані джерела, запитання для контролю та самоконтролю та ін.;

- електронну бібліотеку як необхідний елемент інформаційного середовища для організації дистанційного навчання;

- сайт кафедри як необхідного елементу інформаційного середовища для організації дистанційного навчання у ВНЗ.

Викладачі Національного фармацевтичного університету підвищують рівень знань, інформаційної та комунікаційної компетентності на циклах! підвищення кваліфікації під час практичних і семінарських занять,! тренінгів, індивідуальних консультацій. Тематичним планом передбаченої читання лекцій з сучасних технологій навчання, у т.ч. інформаційно-комунікаційних, мультимедійних, кейс-технологій, проблемного таї дистанційного навчання.

Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології надають можливості удосконалення навчального процесу, підвищенням якості підготовки майбутніх фахівців, активізації пізнавальної діяльності;! вибору форм і методів навчання; формування інформаційної культури поглиблення міждисциплінарних зв'язків.

Література

Биков В.Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти / В.Ю. Биков //: Інформаційні технології і засоби навчання. - 2010. - № 1(15).

Бутенко Н.Ю. Комунікативна майстерність викладача: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 336 с.

Гуревич P.C. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі і посібник для педагогічних працівників, студентів педагогічних вищих навчальних закладів / P.C. Гуревич, М.Ю. Кадемія. - Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2002. - 116 с.

Закон України "Про Національну програму інформатизації" // Урядовий кур'єр. - 1998. - 12 березня.-С. 9-12.

Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров / Под ред. Е.С. Полат. - |М .: Изд. Центр «Академія», 2005. - 272 с.

Овчарук О.В. Концептуальні підходи до застосування технологій відкритої освіти та дистанційного навчання у зарубіжних країнах та їх роль у процесах модернізації освіти // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання. - Грудень 2006. - № 1.

Слепкань 3.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний посібник / 3.І. Слепкань. - Київ: Вища школа, 2005. - С.14.

Размещено на Allbest.ru