Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.2: 373.3.011

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

кандидата педагогічних наук

Третяк Оксана Миколаївна

Житомир - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Колупаєва Тетяна Євстафіївна, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри педагогіки початкової освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Комар Ольга Анатоліївна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, завідувач кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі;

кандидат педагогічних наук, доцент ДОВГА Тетяна Яківна, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, професор кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти.

Захист відбудеться 15 вересня 2014 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40).

Автореферат розіслано 14 серпня 2014 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко

професійний компетентність вчитель модульний

Анотація

Третяк О.М. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2014.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи у вищому навчальному закладі.

У роботі проаналізовано та обґрунтовано сутність, структуру та основні компоненти професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів; визначено місце та роль кредитно-модульної системи навчання як чинника формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів; спроектовано систему критеріїв та рівнів сформованості професійної компетентності означеного фахівця.

Розроблено і впроваджено технологію формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи, яка включає цільову, організаційну та результативну складові технології. Реалізація авторської технології відбувалася шляхом застосування інтерактивних методів навчання, тренінгових методик; упровадження спецкурсів, наукових гуртків; проведення науково-практичних конференцій, семінарів, конкурсу педагогічної майстерності тощо.

Ключові слова: компетентність, професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів, кредитно-модульна система навчання.

Аннотация

Третяк О.Н. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов в условиях кредитно-модульной системы высшего учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. - Житомир, 2014.

Диссертационная работа посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы формирования профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов в условиях кредитно-модульной системы в высшем учебном заведении.

В работе проанализирована и обоснована сущность, структура и основные компоненты профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов, которые формируются в условиях кредитно-модульной системы обучения. Определено ее место и роль как фактора формирования профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов. Спроектирована система критериев и уровней сформированности профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов.

Структура профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов в условиях кредитно-модульной системы обучения представляет совокупность нескольких компонентов: мотивационно-ценностного (цели, ценности, интерес, потребность, мотивы, направленность), смыслового (знания, профессиональный опыт), операционно-деятельностного (умения, профессиональные навыки), личностного (профессионально-значимые качества, способности), рефлексивного (самооценка, самоконтроль, самосовершенствование).

Определены основные задания, функции и проблемы внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса в педагогических высших учебных заведениях. Сформулирован вывод, что кредитно-модульная технология обучения реализует новый подход к организации учебно-воспитательного процесса подготовки будущего учителя начальных классов на основе структуризации содержания обучения как совокупности учебных модулей; определения трудоемкости работы студента, через кредиты; применения рейтинговой системы оценивания научных достижений студентов.

Осуществлен анализ содержания профессиональной подготовки будущего учителя начальных классов в высших учебных заведениях.

Спроектирована система критериев и уровней сформированности профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов. К критериям профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов отнесено: ценностно-ориентационный (характер профессиональной направленности личности будущего учителя начальных классов); когнитивный (уровень профессиональных знаний); технологический (уровень владения умениями и навыками, необходимыми в профессиональной деятельности учителя начальных классов); личностно-профессиональный (особенности сформированности профессионально важных качеств личности будущих педагогов); оценочно-результативный (способность личности к самоконтролю, самоусовершенствованию, самооценке).

Разработана и внедрена технология формирования профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов в условиях кредитно-модульной системы обучения, которая включает целевую, организационную и результативную составляющие технологии. В частности, целевая составляющая определяет цели и задания педагогических изменений; организационная - средства, формы, методы, этапы (адаптационно-репродуктивный, активно-деятельностный, рефлексивно-творческий) формирования профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов. Результативная составляющая отображает ожидаемые результаты внедренной технологии на трех уровнях: субъектном (микроуровень, уровень выпускника ВУЗа), профессиональном (мезоуровень, уровень образовательной среды ВУЗа), общественном (макроуровень, уровень общества и государства).

Реализация авторской технологии происходила путем использования интерактивных методов обучения, тренинговых методик; внедрения спецкурсов, научных кружков; проведения научно-практических конференций, семинаров, конкурса педагогического мастерства и т.д.

Подтверждено, что показатели мотивационно-ценностного, смыслового, операционно-деятельностного, личностного, рефлексивного компонентов сформированности профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов приобрели позитивную тенденцию в экспериментальных группах. Внедрение представленной технологии позволило изменить результаты наявного состояния уровня сформированности профессиональной компетентности будущих специалистов: наблюдается существенный рост количества студентов экспериментальных групп с высоким и средним уровнем профессиональной компетентности. Результаты формирующего етапа експериментального исследования позволили сделать выводы об эффективности предлагаемой технологии формирования профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов в условиях кредитно-модульной системы высшего учебного заведения.

Ключевые слова: компетентность, профессиональная компетентность будущего учителя начальных классов, кредитно-модульная система обучения.

Annotation

Treatyak O.M. Formation of professional competence of future primary school teacher, in credit-module system of higher education. - Manuscript.

Dissertation for the PhD degree of pedagogical science, speciality 13.00.04 - Theory and methods of professional education. - Zhytomyr Ivan Franko State University. - Zhytomyr, 2014.

Dissertation consists on the theoretical and the experimental study of the problem: formation of the professional competence of future primary school teacher, formed in the credit-module system.

The paper analyses the essence and structure and main components of professional competence of future primary school teacher, formed in the credit-module system; the place and the role of the credit-module system as a facror in the formation of professional competence of future primary school teacher.

Dissertation designed and implemented technology of the professional competence of future primary school teacher in a credit-module that includes target, organisational and productive components of technology. In particular, the target component defines the goals and objectives of the educational reforms; organization - defines steps, tools, forms and methods of forming the professional competence of primary school teachers; productive - displays the expected results of introduced technology.

Keywords: competence, professional competence of a primary school teacher, credit-module system.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Парадигмальна зміна цілей освіти зумовлює необхідність реалізації оновлених підходів до особистості сучасного педагога, його функцій, здібностей, професійної компетентності. У зв'язку з цим виникає потреба визначення альтернативних шляхів професійної підготовки вчителя, впровадження відповідних технологій навчання, що є важливою умовою забезпечення України компетентними, висококваліфікованими, конкурентоспроможними фахівцями.

Напрями державної політики у сфері вищої освіти визначено Конституцією України, основними державними документами, в яких відображено вихідні положення та шляхи модернізації сучасної професійної підготовки майбутніх учителів (закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національна доктрина розвитку освіти, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграція в європейський освітній простір, Державна програма «Вчитель», Національна рамка кваліфікацій, Державний стандарт початкової загальної освіти та ін.).

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом зумовлює реформування вітчизняної вищої освіти відповідно до вимог європейської кредитно-трансферної системи, яка реалізується в нашій державі на засадах кредитно-модульного навчання у ВНЗ.

Відповідно до прийняття Державного стандарту початкової загальної освіти, особливого значення набуває проблема формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, специфіка роботи якого пов'язана з фаховою поліфункціональністю, багатопредметністю, формуванням компетентностей в учнів початкової школи, особливостями роботи з дітьми молодшого шкільного віку тощо.

Науково-філософське підґрунтя проблеми становлення особистості вчителя розроблено філософами, просвітителями, науковцями, педагогами різних епох і часів. Проблема професійної підготовки вчителя інтенсивно досліджується сучасними вітчизняними науковцями (В. Андрущенко, О. Антонова, І. Бех, С. Вітвицька, Ю. Завалевський, В. Заслуженюк, С. Лісова, Н. Ничкало, Г. Пащенко, Н. Сейко, В. Семиченко, С. Сисоєва, В. Сластьонін, М. Сметанський та ін.). Особливості професійної підготовки вчителя початкової школи розглядалися у дослідженнях А. Алексюка, Н. Бібік, В. Бондаря, С. Гончаренка, С. Литвиненко, О. Митника, О. Пометун, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружої тощо. Визначення сутності поняття «професійна компетентність учителя» висвітлено в працях зарубіжних (Д. Брител, Є. Джимез, Р. Квасниця, В. Ландшеєр, М. Леннон, П. Мерсер, М. Робінсон) та вітчизняних (В. Адольф, Т. Добудько, Т. Довга, О. Дубасенюк, М. Євтух, І. Зязюн, О. Комар, Н. Кузьміна, О. Ломакіна, А. Маркова, Є. Павлютенков, С. Якименко та ін.) учених. Дослідження проблеми організації навчального процесу у ВНЗ відповідно до вимог європейської кредитно-трансферної системи висвітлено у працях українських дослідників: О. Безносюк, Я. Болюбаша, С. Гончарова, В. Грубінка, В. Гурина, М. Дмитриченка, В. Кременя, І. Мороз, П. Сікорського, О. Спіріна, М. Степка та ін.

Важливим також у контексті досліджуваної проблеми є вирішення наступних протиріч:

- між необхідністю ефективного входження вітчизняної освіти в Болонський процес і певною консервативністю професійної підготовки вчителя в Україні;

- між декларованою необхідністю реалізації компетентнісного підходу в освіті і відсутністю ефективних технологій формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів;

- між потребами сучасної вищої школи у використанні кредитно-модульної системи підготовки фахівців та недостатнім рівнем розробки та використання навчально-методичного забезпечення.

Проте, аналіз стану сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів доводить, що визначена проблема потребує подальших наукових розробок, обґрунтування та реалізації технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи у ВНЗ з метою забезпечення якісної підготовки професійно компетентного фахівця.

Практична і теоретична значущість розв'язання проблеми формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, ефективного використання сучасних інноваційних технологій навчання в умовах кредитно-модульної системи, необхідність вирішення зазначених протиріч, недостатня розробка цих проблем у теорії та практиці вищої школи зумовили вибір теми дисертаційної роботи - «Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Рівненського державного гуманітарного університету. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 2 від 28. 10. 2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології при АПН України (протокол № 10 від 20. 12. 2005 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1. З'ясувати стан дослідженості проблеми формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи в педагогічній теорії та освітній практиці.

2. Обґрунтувати структуру професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

3. Спроектувати систему критеріїв та рівнів сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

4. Розробити та експериментально перевірити технологію формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу.

5. Підготувати науково-методичне забезпечення формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у визначених умовах.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів.

Предмет дослідження: технологія формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу.

У ході теоретичного вивчення проблеми, проведення експериментальної роботи використовувалися такі методи дослідження:

а) теоретичні: аналіз стану проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів у науково-методичній літературі; порівняння значень понять «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність учителя»; аналіз державних нормативно-правових документів, навчальних програм і планів професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів з метою визначення проблем і недоліків нормативно-правового забезпечення реалізації кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ; узагальнення науково-теоретичних та експериментальних результатів дослідження для формулювання науково обґрунтованих висновків;

б) емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи), спрямований на визначення ефективності технології формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів; цілеспрямоване педагогічне спостереження за навчальною діяльністю студентів упродовж навчання у ВНЗ, вивчення результатів цієї діяльності, застосоване з метою виявлення її специфіки в умовах кредитно-модульної системи навчання; методи анкетування і тестування, тестові технології оцінювання результатів навчання, моніторинг якості знань студентів - з метою формулювання кількісно і якісно обгрунтованих висновків експериментальної складової роботи;

в) статистичні: кількісна та якісна обробка експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики (t-критерій Стьюдента) для підтвердження достовірності результатів педагогічного експерименту.

Організація дослідження. Дослідження виконувалося в три етапи протягом 2005 - 2014 років.

На першому етапі (2005 - 2009 рр.) - теоретико-аналітичному - досліджено стан проблеми у філософській, психологічній, педагогічній літературі; проаналізовано нормативно-правову та навчально-методичну базу; обґрунтовано сутність поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів»; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; розроблено програму дослідження.

На другому етапі (2009 - 2011 рр.) - аналітико-пошуковому - конкретизовано методику пошукової роботи; спроектовано критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у вищому навчальному закладі; проведено констатувальний етап педагогічного експерименту; систематизовано і проаналізовано отримані результати; розроблено технологію формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу.

На третьому етапі (2011 - 2014 рр.) - формувально-узагальнювальному - проведено формувальний етап експерименту шляхом упровадження у навчальний процес розробленої технології; здійснено обробку, аналіз і узагальнення одержаних результатів, сформульовано загальні висновки дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалася на базі таких вищих навчальних закладів: Рівненський державний гуманітарний університет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Усього дослідженням було охоплено 454 студенти педагогічних факультетів (з яких 223 - експериментальної групи і 231 - контрольної групи).

Наукова новизна дослідження:

- вперше на основі компетентнісного підходу охарактеризовано зміст і структуру професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів; уточнено зміст поняття «формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи»; спроектовано критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи; розроблено й експериментально перевірено ефективність технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу;

- удосконалено теоретичні та практичні засади професійної підготовки вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ;

- подальшого розвитку набули положення теорії і методики формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи навчання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці навчальних програм та системи тренінгових занять щодо формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, впровадженні в навчально-виховний процес ВНЗ спецкурсів «Професійна підготовка вчителя», «Педагогічна етика вчителя початкових класів» та комплексу дидактичних і методичних засобів для забезпечення ефективного формування професійної компетентності студентів педагогічних факультетів ВНЗ; створенні методики діагностування сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи.

Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в навчально-виховному процесі ВНЗ для вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, у ході розробки навчальних курсів і семінарів з окресленої проблематики, практичної діяльності молодого вчителя початкової школи, підготовки навчально-методичних посібників із проблеми формування професійної компетентності фахівця, а також у системі післядипломної педагогічної освіти.

Основні положення дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Рівненського державного гуманітарного університету (акт № 92 від 16. 05. 2013 р.), Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (акт № 92 від 16. 05. 2013 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт № 750 від 22. 05. 2013 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (акт № 17-15/1564 від 14. 05. 2013 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на наукових, науково-практичних, науково-методичних конференціях різного рівня, зокрема, міжнародних: «Творчість і освіта в інтелектуальних пошуках і практиках сучасності» (Київ, 2007), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» (Київ - Рівне, 2007), «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2009, 2011), «Освіта, наука та самореалізація молоді» (Рівне, 2009), «Професійний розвиток педагога в системі безперервної післядипломної освіти» (Рівне, 2010), «Ломоносов» (Росія, Москва, 2010), «Вища школа на сучасному етапі: проблеми викладання і навчання» (Росія, Ярославль, 2010), «Інновації у вищій освіті: проблеми та перспективи» (Кременець, 2010), «Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти» (Херсон, 2011); всеукраїнських: «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2006), «Культуротворчий потенціал молоді і перспективи культурної інтеграції людства у ХХІ столітті (Рівне, 2006), «Дидактичні технології у вищих педагогічних закладах» (Рівне, 2006), «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (Суми, 2008), «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2010), «Традиції та інновації у підготовці вчителя початкової школи» (Умань, 2012); регіональних: «Сучасний вчитель початкових класів» (Рівне, 2010-13), «Психолого-педагогічні проблеми вищої школи в контексті Болонського процесу» (Рівне, 2007), «Актуальні проблеми вищої освіти при підготовці фахівців» (Рівне, 2006) та звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів, докторантів Рівненського державного гуманітарного університету (Рівне, 2006-2013).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлено у 17 одноосібних публікаціях, у тому числі, 6 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 2 - в іноземних виданнях, 6 - у збірниках матеріалів конференцій, 3 - у збірниках науково-методичних праць, 1 навчально-методичне видання.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (286 найменувань, з них 6 іноземними мовами) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 298 сторінок, з них 187 - основного тексту. Робота містить 31 таблицю, 16 рисунків та 20 додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет; розкрито наукову новизну та практичне значення; зазначено про впровадження й апробацію результатів; структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - «Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як науково-теоретична проблема» - представлено результати теоретичного аналізу проблеми професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у педагогічній теорії та практиці; обґрунтовано структуру досліджуваної компетентності; з'ясовано роль і значення кредитно-модульної системи навчання у формуванні професійної компетентності визначеного фахівця.

З метою ґрунтовного науково-теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів розглянуто з позицій двох провідних теоретичних підходів - компетентнісного (його значення закладене в предметі дослідження - формуванні професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів) та системного (характеризує специфіку кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ, системний характер професійної компетентності як сукупності взаємопов'язаних компонентів).

Проаналізовано зміст основних професійних компетенцій та компетентностей, виходячи з вимог Болонської декларації. Сформульовано висновок, що поняття «компетенція» є похідним від «компетентності» і позначає надані особі повноваження у відповідній сфері діяльності, тоді як «компетентність» - це набуті реалізаційні здатності особистості до ефективної діяльності. Відтак, вважаємо за доцільне розмежовувати дані категорії.

Визначено провідні аспекти з'ясування сутності поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів» - процесуальний, особистісний, комплексний, результативний, діяльнісний, культурологічний, системний.

У результаті аналізу визначеної проблеми сформульовано поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів», що тлумачиться як інтегральне особистісне утворення, яке вміщує комплекс поліфункціональних професійних знань, практичних умінь і навичок, особистісних якостей та набутого квазіпрофесійного досвіду із залученням можливостей сучасної кредитно-модульної системи професійної підготовки студентів у педагогічному ВНЗ, що забезпечує її успішну реалізацію у майбутній професійній діяльності.

Обґрунтовано структуру професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у поєднанні визначених компонентів: мотиваційно-ціннісного (цілі, цінності, інтерес, потреби, мотиви, спрямованість майбутнього педагога); змістового (знання - науково-теоретичні, науково-методичні, психолого-педагогічні, спеціальні, технологічні, управлінські; набутий в процесі навчання професійний досвід); операційно-діяльнісного (вміння -гностичні, проектувальні, конструктивні, комунікативні, організаторські); особистісного (професійно значущі особистісні якості - гуманність, відповідальність, комунікабельність, справедливість, емпатійність, доброзичливість, ерудованість, креативність тощо) та рефлексивного (самооцінка, самоконтроль, самовдосконалення майбутнього вчителя початкових класів). Доведено діалектичну взаємодію та системну цілісну єдність компонентів структури професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, що відповідає провідним теоретичним підходам до проблеми дослідження.

З'ясовано роль і значення кредитно-модульної системи в процесі формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Зазначено, що європейські країни послуговуються кредитно-трансферною системою. В Україні така система представлена її кредитно-модульним різновидом.

У результаті аналізу нормативно-правової бази впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу з'ясовано її основні завдання, функції та проблеми реалізації у педагогічних ВНЗ. Доведено, що відповідна технологія навчання реалізує оновлений підхід до організації навчально-виховного процесу підготовки майбутнього вчителя початкових класів на основі структурування змісту навчання як сукупності навчальних модулів, визначення трудомісткості роботи студента через кредити, застосування рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів тощо.

Доведено значущість основної форми науково-методичного забезпечення навчальної діяльності - навчально-методичного комплексу дисципліни як своєрідної системи дидактичних засобів навчання з конкретного предмету, створеної з метою найбільш повної реалізації виховних й освітніх завдань відповідно до навчальної програми з даного предмету, що сприяє всебічному розвитку особистості студента.

У другому розділі - «Технологізація процесу формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів» - досліджено теоретичні засади технологізації процесу формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи. Визначено змістові та організаційні характеристики процесу формування професійної компетентності означених фахівців; обґрунтовано її критерії та рівні сформованості.

На основі результату аналізу наукових джерел з'ясовано, що якість професійної підготовки сучасного вчителя початкових класів та формування його професійної компетентності залежить від ефективності впровадження відповідної технології навчання, спрямованої на реалізацію педагогічних завдань і досягнення поставлених цілей в умовах оновлення змісту, форм, методів, прийомів, засобів навчання.

У процесі аналізу змістових та організаційних характеристик формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів сформульовано висновок про те, що його провідною організаційною формою є кредитно-модульна система. Сутнісні характеристики процесу формування досліджуваної компетентності визначають зміст професійної підготовки.

У ході вивчення стану проблеми формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів здійснено аналіз змісту професійної підготовки у ВНЗ. Основна увага зосереджена на викладанні дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки, зміст яких сприяє ефективній реалізації визначеної проблеми. Обґрунтовано роль і значення педагогічної практики у формуванні професійної компетентності майбутнього фахівця на засадах кредитно-модульної системи.

Критерії сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів визначено як систему взаємозумовлених ознак, що відображають модель майбутнього фахівця і використовуються для оцінювання наявного рівня професійної компетентності студентів напряму підготовки «Початкова освіта». Критерії співвіднесено з компонентами фахової компетентності та визначено у межах системного і компетентнісного підходів. До критеріїв професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів віднесено: ціннісно-орієнтаційний (характер професійної спрямованості особистості); когнітивний (рівень професійних знань); технологічний (рівень володіння уміннями та навичками, необхідними в майбутній професійній діяльності); особистісно-професійний (особливості сформованості професійно важливих якостей особистості майбутніх педагогів); оцінно-результативний (здатність особистості до самоконтролю, самовдосконалення, самооцінки).

Рівень професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів тлумачиться як інтегральна характеристика поданої системи критеріїв і показників, що відповідає спроектованому рівню досягнень студента в процесі професійної підготовки. Визначено три рівні сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів: високий, середній та низький.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів» - обґрунтовано програму експериментального дослідження; з'ясовано стан сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів; розроблено та впроваджено авторську технологію; проаналізовано та узагальнено результати експериментальної роботи.

На констатувальному етапі експерименту виявлено основні проблеми формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи навчання: низька мотивація досягнення успіху в майбутній професійній діяльності; труднощі у застосуванні теоретичних положень на практиці; недостатня сформованість професійних умінь; відсутність чіткого бачення шляхів самовдосконалення, саморозвитку; недостатня усвідомленість значущості особистісних якостей у педагогічній діяльності тощо.

Проектування технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів (рис. 1) здійснювалося з позицій системного підходу шляхом створення та використання комплексного технологічного забезпечення навчального процесу відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації професійної підготовки.

При проектуванні технології визначено три її основні складові: цільова, організаційна та результативна, в контексті чого окреслено взаємозв'язок ефективності майбутньої педагогічної діяльності з формуванням професійної компетентності студента педагогічного ВНЗ у ході його навчальної діяльності.

Цільова складова технології визначає цілі та завдання педагогічних перетворень.

Організаційна - включає форми, методи, прийоми, засоби, етапи (адаптаційно-репродуктивний, активно-діяльнісний, рефлексивно-творчий) навчальної діяльності майбутніх учителів. З метою реалізації авторської технології застосовувалися такі організаційні та змістові форми роботи: тренінгові заняття, презентації, лекції, семінарські та практичні заняття, круглі столи, робота в гуртках, залучення студентів до наукової роботи, участі в науково-практичних конференціях, олімпіадах, конкурсах педагогічної майстерності, тематичних акціях тощо.

Результативна складова технології є відображенням очікуваних результатів від її упровадження на трьох рівнях: суб'єктному (мікрорівень, рівень

випускника ВНЗ); професійному (мезорівень, рівень освітнього середовища ВНЗ); суспільному (макрорівень, рівень суспільства та держави).

Результати формувального етапу педагогічного експерименту підтвердили ефективність упровадження технології формування професійної компетентності студентів напряму підготовки «Початкова освіта» (табл. 1).

З'ясовано, що кількість студентів експериментальних груп з високим рівнем сформованості професійної компетентності зросла на 21,97 %, а з низьким рівнем зменшилася на 30,49 %; тоді як результати контрольної групи



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Технологія формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах кредитно-модульної системи

Таблиця 1. Динаміка формуванння професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів, у абсолютних величинах і % (результати формувального етапу експерименту)

Рівні	Експериментальні групи	Контрольні групи
	До експерименту	Після експерименту	До експерименту	Після експерименту
	К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%
Високий	32	14,35	81	36,32	35	15,15	39	16,88
Середній	116	52,02	135	60,54	124	53,68	127	54,98
Низький	75	33,63	7	3,14	72	31,17	65	28,14
Всього	223	100	223	100	231	100	231	100

змінилися лише на 1,73 % та 3,03 % відповідно. Результати формувального етапу експерименту засвідчили значне зростання показників високого рівня за всіма компонентами професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Такі студенти проявляють стійкий інтерес до педагогічної діяльності, мають глибокі знання з теорії та методик професійної підготовки вчителя, володіють уміннями та навичками, необхідними для ефективної реалізації педагогічного процесу в школі, вирізняються яскраво вираженими професійно-значущими якостями, адекватно оцінюють свої здібності, самокритичні, постійно прагнуть до самовдосконалення тощо.

Отже, показники сформованості професійної компетентності студентів експериментальних груп порівняно з відповідними показниками студентів контрольних груп, свідчать про ефективність запропонованої і впровадженої технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи. Отримані результати перевірено за допомогою t-критерію Стьюдента, що підтверджує ефективність впровадження авторської технології.

Висновки

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі загальні висновки:

1.На підставі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної, наукової літератури з'ясовано стан дослідженості проблеми формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи.

Провідними теоретичними підходами до досліджуваної проблеми у розділі визначено компетентнісний та системний. Сформульовано висновок, що сутність компетентнісного підходу відображена в предметі дослідження - формуванні професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів; системний підхід характеризує специфіку кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ, системний характер професійної компетентності як сукупності взаємопов'язаних компонентів; одним із завдань дослідження передбачено обґрунтування системи критеріїв та рівнів сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

Уточнено сутність базових понять: «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність». Доведено, що поняття «компетенція» є похідним від «компетентності» і позначає надані особі повноваження у відповідній сфері діяльності, тоді як «компетентність» - це набуті реалізаційні здатності особистості до ефективної діяльності.

Визначено аспекти з'ясування сутності поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів» - процесуальний, особистісний, комплексний, результативний, діяльнісний, культурологічний, системний.

Професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів тлумачиться як інтегральне особистісне утворення, яке вміщує комплекс поліфункціональних професійних знань, практичних умінь і навичок, особистісних якостей та набутого квазіпрофесійного досвіду із залученням можливостей сучасної кредитно-модульної системи професійної підготовки студентів у педагогічному ВНЗ, що забезпечує її успішну реалізацію у майбутній професійній діяльності.

Зазначено, що європейські країни послуговуються кредитно-трансферною системою організації навчального процесу. В Україні така система представлена її кредитно-модульним різновидом.

Доведено, що кредитно-модульна технологія навчання реалізує оновлений підхід до організації навчально-виховного процесу підготовки майбутнього вчителя початкових класів на основі структурування змісту навчання як сукупності навчальних модулів, визначення трудомісткості роботи студента через кредити, застосування рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів тощо.

2.Обгрунтовано структуру та проаналізовано основні компоненти професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, які формуються в умовах кредитно-модульної системи навчання. Структура професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів представлена в сукупності кількох компонентів: мотиваційно-ціннісного (цілі, цінності, інтерес, потреби, мотиви, спрямованість майбутнього педагога); змістового (знання - науково-теоретичні, науково-методичні, психолого-педагогічні, спеціальні, технологічні, управлінські; набутий у процесі навчання професійний досвід); операційно-діяльнісного (вміння - гностичні, проектувальні, конструктивні, комунікативні, організаторські); особистісного (професійно значущі особистісні якості - гуманність, відповідальність, комунікабельність, справедливість, емпатійність, доброзичливість, ерудованість, креативність тощо) та рефлексивного (самооцінка, самоконтроль, самовдосконалення майбутнього вчителя початкових класів).

3.Спроектовано систему критеріїв та рівнів сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Визначені критерії тлумачаться як система взаємозумовлених ознак, що відображають модель майбутнього фахівця і використовуються для оцінювання наявного рівня професійної компетентності студентів напряму підготовки «Початкова освіта». До критеріїв професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів віднесено: ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, технологічний, особистісно-професійний, оцінно-результативний. Рівень професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів тлумачиться як інтегральна характеристика поданої системи критеріїв і показників, що відповідає спроектованому рівню досягнень студента в процесі професійної підготовки. Визначено три рівні сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів: високий, середній та низький.

4.Розроблено і впроваджено технологію формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи, яка включає цільову, організаційну та результативну складові технології.

Застосування авторської технології в навчально-виховному процесі підготовки майбутнього вчителя початкових класів здійснювалася шляхом упровадження форм, методів, прийомів, засобів формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Це, зокрема, інтерактивні методи навчання, тренінгові технології, психолого-педагогічна підтримка, насичення змісту освіти спецкурсами та темами для ознайомлення з означеною проблемою, змістом та вимогами кредитно-модульної системи, навчально-методичне забезпечення відповідно до визначених вимог, робота кураторів і студентського братства, педагогічна практика, організація позанавчальної та волонтерської діяльності студентів, виконання комплексних кваліфікаційних робіт, діяльність студентських наукових гуртків, науково-практичні конференції та семінари, конкурс педагогічної майстерності, моніторинг професійної компетентності за кредитно-модульною системою тощо.

Упровадження розробленої технології дозволило змінити результати наявного стану рівня сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців: спостерігається суттєве зростання кількості студентів експериментальних груп з високим та середнім рівнем професійної компетентності. Вірогідність отриманих результатів статистично підтверджена за допомогою t-критерію Стьюдента.

5. Реалізація технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах кредитно-модульної системи передбачало розробку складових її науково-методичного забезпечення. Підготовлено навчальні програми спецкурсів «Професійна підготовка вчителя», «Педагогічна етика вчителя початкової школи». Розроблено навчально-методичне видання «Професійний розвиток майбутнього вчителя початкової школи : навчально-педагогічний тренінг (для студентів напряму підготовки «Початкова освіта»)».

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Потребують вивчення питання науково-методичного супроводу професійного зростання студентів протягом навчання у ВНЗ, розгляду умов ефективності навчально-методичного забезпечення кредитно-модульної системи вищої педагогічної освіти, психологічної та соціально-педагогічної підготовки вчителів початкової школи.

Основний зміст дисертаційного дослідження представлено у таких публікаціях автора

Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації

1. Перець О. М. Сутність професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / О. М. Перець // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне : РДГУ, 2006. - Вип. 35. - С. 80-83.

2. Перець О. М. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя у процесі викладання дисципліни «Вища освіта України та Болонський процес» / О. М. Перець // Вища освіта України (додаток 1) : тематичний вип. «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології». - Рівне : РДГУ, 2007. - № 2. - Т. 2. - С. 62-65.

3. Перець О. М. Умови формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі фахової підготовки / О. М. Перець // Педагогічні науки. Освітні інновації : зб. наук. праць. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. - Ч. 1. - С. 204-211.

4. Перець О. М. Проблема компетентнісного підходу в педагогічній теорії та практиці / О. М. Перець // Нова педагогічна думка. - 2010. - № 2. - С. 93-96.

5. Перець О. М. Основні критерії, рівні та показники сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / О. М. Перець // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. праць Уман. держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини / [ред. кол. Н. С. Побірченко (гол. ред.) та інші]. - Умань : ПП Жовтий, 2010. - Вип. 2. - С. 119-125.

6. Перець О. М. Технологічний підхід у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів / О. М. Перець // Збірник наукових праць Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка. - Серія «Педагогічні науки». - Кременець : КОГПІ ім. Т. Шевченка, 2010. - Вип. 1. - С. 223-230.

7. Перець О. М. Навчальний тренінг як ефективний засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / О. М. Перець // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / ред. кол. Н. В. Гузій (відп. ред.). - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. - Вип. 14 (24). - С. 255-259.

8. Перець О. М. Професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів у змісті його фахової підготовки / О. М. Перець // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Херсон : Айлант, 2011. - Вип. 58. - Ч. І. - С. 300-305.

9. Перець О. М. Експериментальна перевірка ефективності формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / О. М. Перець // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць Уман. держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини / [ред. кол. Н. С. Побірченко (гол. ред.) та інші]. - Умань : ПП Жовтий О. О., 2012. - Вип. 43. - Ч. 2. - С. 92-98.

Опубліковані праці апробаційного характеру

10. Перець О. М. Кредитно-модульна система підготовки фахівця як інтерактивна технологія навчального процесу / О. М. Перець // Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках та практиках сучасності : матеріали ІХ міжнарод. наук.-практ. конф. 17-18 трав. 2007 р. - К., 2007. - С. 240-241.

11. Перець О. М. Формування ціннісних орієнтацій студентів вищого педагогічного навчального закладу / О. М. Перець // Актуальні питання культурології [Текст] : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Культуротворчий потенціал молоді і перспективи культурної інтеграції людства у ХХІ ст.». - Рівне : РДГУ, 2007. - Вип. 5. - С. 15-18.

12. Перець О. М. Використання можливостей програми «INTEL®. Навчання для майбутнього» у навчально-виховному процесі вищої школи / О. М. Перець // Наука, освіта, суспільство очима молодих : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та молодих науковців 13-14 трав. 2009 р., м. Рівне. - Рівне : РВВ РДГУ, 2009. - С. 63-64.

13. Перец О. Н. Тренинговые технологии обучения в профессиональной подготовке будущего учителя начальных классов [Електронний ресурс] / О. Н. Перець // Материалы Международного молодежного научного форума «Ломоносов-2010» / отв. ред. : И. А. Алешковский, П. Н. Костылев, А. И. Андреев, А. В. Андриянов. - М. : МАКС Пресс, 2010. - Режим доступу : http://lomonosov-msu.ru/uploaded/200/47_981_14515.pdf

14. Перец О. Н. Инновационные методы обучения в условиях кредитно-модульной технологии подготовки будущего учителя начальных классов / О. Н. Перец // Высшая школа на современном этапе : проблемы преподавания и обучения [Текст] : материалы межд. науч.-метод. интернет-конф. Май-июнь 2009 г. / под науч. ред. : М. В. Новикова, И. А. Иродовой. - Ярославль : Изд-во ЯГПУ, 2010. - С. 144-149.

15. Перець О. М. Оптимізація педагогічної практики як умова ефективного формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / О. М. Перець // Наука, освіта, суспільство очима молодих : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та молодих науковців. - Рівне : РВВ РДГУ. - 2011. - Ч. 1. - Психолого-педагогічний напрям. - С. 89-90.

16. Перець О. М. Розробка моделі професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / О. М. Перець // Професійний розвиток педагога : матеріали ІІІ регіонального наук.-практ. семінару «Сучасний вчитель початкових класів: зростання професіоналізму в системі безперервної освіти».- Рівне : О. Зень, 2012. - С. 30-32.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації