Значення самоаналізу для професійного розвитку майбутніх фахівців соціономнної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення самоаналізу для професійного розвитку майбутніх фахівців соціономнної сфери

Л.О. Подкоритова, А.О. Брезденюк

L. O. Podkorytova, А. О. Brezdeniuk. The significance of self-analysis for the professional development of future social sphere professionals.

The meaning of self-analysis for future professional development of socionomic sphere professionals on the example of students-psychologists is considered in the article.

According to the theoretical analysis of different scientific works it is determined that a number of requirements are put forward for of the socionomic sphere professionals, in particular psychologists, including the personality of a professional.

It is revealed that an important professional requirement for socio- nomic sphere professionals, in particular psychologists, is the ability to self-analysis.

The self-analysis is considered in the article as the ability of a person to analyze his or her mental properties, actions and to give them an assessment.

The correlation between self-analysis, self-knowledge and reflection is reviewed in the article.

The self-analysis is determined to be one of the central reflexive mechanisms and important mental activities of the student's age. Self-knowledge and self-education of a future socionomic sphere professional are based on the self-analysis.

It is shown that self-analysis is important for the development of the professional competence of socionomic sphere professionals: it affects successful professional self-determination and self-realization; it is the basis of professional self-determination, it promotes the ability to solve internal problems effectively; self-analysis is one of the criteria of professional readiness, it promotes the development of adequate self-administration, it affects the formation of «Self-conception», professional-role identification, it contributes to the development of professional consciousness, professional competence of the personality etc.

The self-analysis ability is supposed to be developed purposefully in the process of professional training.

Key words: self-analysis, self-knowledge, reflection, professional development, future socionomic sphere professionals, students-psycholo- gists.

Л.О. Подкоритова, А.О. Брезденюк. Значення самоаналізу для професійного розвитку майбутніх фахівців соціономічної сфери.

У статті розглянуто значення самоаналізу для професійного розвитку майбутніх фахівців соціономічної сфери на прикладі студентів-психологів.

На основі теоретичного аналізу наукових праць виявлено, що до фахівців соціономічної сфери, зокрема психологів, висувається низка вимог, у тому числі до самої особистості фахівця.

Виявлено, що важливою професійною вимогою до фахівців соціономічної сфери, зокрема психологів, є розвинена здатність до самоаналізу.

У статті самоаналіз розглянуто як здатність особи аналізувати свої психічні властивості, дії, вчинки, давати їм оцінку.

Досліджено зв'язок самоаналізу з рефлексією та самопізнанням. При цьому показано, що самопізнання включає і рефлексію, і самоаналіз.

Визначено, що самоаналіз є одним із центральних рефлексивних механізмів і важливою психічною діяльністю у період студентського віку. Він лежить в основі самопізнання і самовиховання майбутнього фахівця.

Показано, що самоаналіз відіграє важливу роль у формуванні професійної компетентності фахівців соціономічної сфери: впливає на успішне професійне самовизначення та самореалізацію, лежить в основі професійного самостановлення, сприяє спроможності ефективно вирішувати внутрішні проблеми, є одним із критеріїв професійної готовності, сприяє розвитку адекватного самоставлення, впливає на формування «Я-концепції», професійно-рольової ідентифікації, сприяє формуванню професійної свідомості, професійної компетентності особистості тощо.

Припускається, що здатність до самоаналізу необхідно розвивати цілеспрямовано у процесі професійного навчання.

Ключові слова: самоаналіз, самопізнання, рефлексія, професійний розвиток, майбутні фахівці соціономічної сфери, студенти-психологи.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день в умовах доволі жорсткої конкуренції на ринку праці головним завданням вищих навчальних закладів є формування конкурентоспроможного професіонала. Професії соціономічної сфери - психолог, педагог, соціальний працівник - висувають до особистості професіонала низку специфічних особистісних, професійних та загальносуспільних вимог. Адже крім того, що ці фахівці для суспільства певною мірою є еталоном психічного здоров'я і моральності, вони мають володіти великим арсеналом знань і вмінь та, що найважливіше, бути внутрішньо гармонійною та збалансованою особистістю, оскільки саме особистість фахівців соціономічної сфери є основним «містком» до вирішення проблем його клієнтів. Вагоме значення у становленні цих професійних якостей має самоаналіз. Термін «самоаналіз» часто вживається у науковій літературі, причому науковці зазначають його важливість для професійного розвитку майбутніх фахівців психологічного і педагогічного спрямування. Водночас досліджень, спрямованих на визначення впливу самоаналізу на професійний розвиток фахівців, небагато.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням проблеми самоаналізу займалися Л. Аврамчук, І. Бех, М. Бо- ришевський, Л. Виготський, О. Главацька, В. Зінченко, І. Зязюн, С. Максименко, К. Роджерс, С. Рубінштейн, Л. Терлецька, К. Хорні, Г. Щедровицький та ін. Дослідження професійного становлення фахівців соціономічної сфери у процесі навчання здійснювали Н. Антонова, К. Вазіна, І. Зязюн, С. Максименко, Н. Поліванова, В. Рубцов, Н. Чепелєва та багато інших.

Мета статті - представити результати аналізу наукової літератури про значення самоаналізу для професійного розвитку майбутніх фахівців соціономічної сфери на прикладі студентів- психологів.

самоаналіз соціономічний рефлексія

Виклад основного матеріалу

Професійний розвиток майбутнього фахівця соціономічної сфери, зокрема психолога, відбувається у процесі освоєння ним професійної діяльності шляхом включеності у навчально-професійну діяльність на етапі професійної підготовки [10, с. 23].

Н. Антонова розглядає професійну підготовку психолога як процес формування готовності до професійної діяльності, основним засобом якого є самосуб'єктивація (самотворення себе як суб'єкта життєдіяльності загалом і професійної діяльності зокрема). Умовою успішності процесу професійної підготовки дослідниця визначає готовність до професійного навчання, основним показником якої є виникнення специфічного особистісного новоутворення - «позиції суб'єкта професійного учіння» (студента), що включає перспективну «позицію суб'єкта професійної діяльності» (професіонала) [1, с. 142].

Л. Терлецька зазначає, що від психолога у найближчому майбутньому чекатимуть уміння не діагностувати, не коригувати, не виправляти, не формувати, не підтримувати, а створювати умови для все більш ефективного самопізнання та саморозвитку [15, с. 152]. Тому в контексті модернізації вищої освіти інтегративним показником якості підготовки майбутнього психолога є його професійна компетентність, що характеризує вміння людини використовувати в конкретній ситуації засвоєні знання й особистісний досвід [5, с. 134].

Аналіз особистісних особливостей студентського віку показує, що у цей віковий період досягають зрілості багато психічних функцій людини, вона знаходиться на піку свого фізичного розвитку, є витривалою, стійкою та ресурсною. Усе це важливо для здобуття знань, умінь та навичок загалом, але, на нашу думку, однією з важливих професійно значущих здатностей психолога і складовою його професійної компетенції є розвиток здатності до самоаналізу. Спробуємо обґрунтувати свою позицію.

Самоаналіз є однією з найважливіших складових самопізнання і займає одне провідних місць у психічній діяльності особистості у студентський період [8; 15]. Важливість цього процесу для людини полягає у тому, що він дає змогу відкрити себе, проявити свої позитивні якості, можливості та задатки, які потім шляхом самовиховання людина зможе перетворити в здібності, а талант - у стійку рису характеру. Націленість людини на пізнання своїх фізичних і психічних можливостей, свого місця в соціумі складає сутність самопізнання [6, с. 156].

Можливість проявити свої «сильні сторони», розвинути здібності й таланти надзвичайно важлива для формування професійно-компетентної особистості. Саме розвиток самоаналізу і, як наслідок, формування самопізнання допомагає людині знайти своє місце у соціумі, а це є запорукою успішного професійного самовизначення.

Природний процес розвитку самосвідомості на основі самоаналізу - усвідомлення змін, що відбуваються в самому собі, допомагає перебороти кризу ідентичності й інші суперечності студентського віку. У результаті конструктивного проходження кризи ідентичності в особистості формується свій визначальний погляд, своя думка, свої оцінки, погляди на різні життєві колізії, своє ставлення і свій власний вибір життєвого спрямування, в тому числі й у професійній сфері [9, с. 31].

В основі самопізнання лежить процес рефлексії [8; 5, с. 143], що, безсумнівно, відіграє важливу роль для розвитку самопізнання та професійного становлення, зокрема тому, що однією з головних ознак рефлексії є її орієнтація на навчальну діяльність, котру розумітимемо як спрямованість мислення студента на самого себе, на власні процеси засвоєння соціального досвіду, на усвідомлення структури діяльності навчання та на її результати. Якщо рефлексія - це ланцюжок внутрішніх міркувань, викликаних життєвими питаннями, здивуваннями, труднощами, пошуками варіантів відповіді на нові запитання, то рефлексія навчальної діяльності - це також внутрішня робота: співвіднесення себе, можливостей свого «Я» з тим, чого вимагає навчальна діяльність, у тому числі - існуючими про неї уявленнями. Навчальна діяльність як творчий процес неможлива без рефлексії, самоаналізу та самооцінки власного досвіду навчання, реального й уявного. У результаті такого самоаналізу та самооцінки навчальної діяльності в особистості формується рефлексивна позиція. Рефлексивна позиція - це так званий рефлексивний «вихід» щодо власної навчальної діяльності, коли сама ця діяльність виступає для студента особливим предметом аналізу, осмислення й оцінки. Необхідно зазначити, що механізм формування і розвитку рефлексії як особистісного утворення обумовлений колективним характером навчальної діяльності, тому що студент пізнає себе в навчанні, зіставляючи себе з іншими [2, с. 156].

Оскільки професійна діяльність психологів пов'язана з необхідністю постійної взаємодії з людьми, що перебувають у нестабільному психологічному стані, виникають складнощі самої професійної діяльності, що висувають особливі вимоги до професійної підготовки психологів. Тому в студентів формуються професійна рефлексія і професійний самоаналіз. Н. Пов'якель, досліджуючи особливості саморегуляції психологів, визначає професійну рефлексію як процес мисленнєвої діяльності, спрямований на різні прояви усвідомлення себе як особистості й професіонала: усвідомлення своїх дій, поведінки, професійного іміджу, розуміння змісту запиту клієнта, істотності та глибини його змісту і прогнозування наслідків впливу на клієнта тощо [7, с. 231]. Водночас професійна рефлексія, як складова професійної свідомості, виконує функцію узгодження змісту професійної діяльності, власних переживань і почуттів щодо цієї діяльності. При цьому слід підкреслити, що професійна діяльність психолога полягає в постійному самоаналізі своєї діяльності, розумінні контексту як власних дій, так і дій іншої людини. Так, розвинений самоаналіз має бути характерною рисою психолога- професіонала [13, с. 163].

Рефлексія і самоаналіз лежать в основі формування «Я-кон- цепції» особистості. У свою чергу, в «Я-концепції» студента наявні так звані конструктори, що вказують на його професійно-рольову ідентифікацією («Я - студент», «Я - майбутній фахівець» тощо), що позитивно позначається на процесі його професійного становлення. Це дає відносно жорсткий стрижень і орієнтує студента, викликає необхідність підтвердити уявлення про власне «Я» («Якщо я хороший студент, то потрібно подолати всі спокуси розваг, слабкість волі й лінь, щоб підтвердити цей «Образ-Я». Я мушу діяти так, як повинен діяти в моєму уявленні фахівець»). Наявність професійно-рольової настанови в поєднанні із соціальною й пізнавальною активністю студента може свідчити про його професійну спрямованість. «Я-концепція» студента, його самооцінка безпосередньо впливають як на його дидактичну адаптацію, так і на адаптацію до умов майбутньої професійної діяльності [9, с. 71].

У результаті наявності у студента професійно-рольової ідентифікації в особистості студента формується професійна ідентичність, що передбачає функціональне й екзистенційне споріднення людини і професії. Це включає розуміння своєї професії, прийняття себе в професії, уміння якісно і з користю для інших виконувати свої професійні функції [4, с. 85]. Тут центральне місце посідає самоаналіз як структурний компонент рефлексії, без якого формування професійної ідентичності студента ускладнене.

Самоаналіз здійснюється шляхом порівняння ідеального власного «Я» з реальним. Але ідеальне «Я» ще не вивірено і може бути випадковим, а реальне «Я» ще всебічно не оцінено самою особистістю. Це об'єктивне протиріччя в розвитку особистості молодої людини може викликати у неї внутрішню невпевненість у собі й іноді супроводжується зовнішньою агресивністю, розбещеністю або відчуттям незрозумілості [11, с. 74].

Як рефлексивний процес самоаналіз виражається у вигляді:

1) самоаналізу, якому сприяє вербальний і невербальний зворотний зв'язок, порівняння себе з іншими, самоспостереження за своїми думками, почуттями і вчинками, пошук відповідей на запитання «чому?», зіставлення «Я-сьогодні», «Я-вчора», «Я-завтра»;

2) критичного самоаналізу, що завершується самооцінкою, яка допомагає професійному самовизначенню. Це підвищує активність особистості до реалізації своїх можливостей, а результати стають вагомішими [14, с. 44].

І. Зязюн, аналізуючи специфіку професійного становлення психологів, указує на необхідність формування здатності до самоаналізу, що сприяє професійному самовизначенню та формує спроможність ефективно вирішувати внутрішні проблеми [3, с. 46].

Отже, стає очевидним, що формування особистості психо- лога-професіонала неможливе без постійного саморозвитку та самовиховання, що включає в себе розвиток самопізнання, яке особливою мірою притаманне саме студентському віку. Самопізнання, в свою чергу, неможливе без розвитку рефлексивних умінь, які перш за все ґрунтуються на самоаналізі. Успішна взаємодія та розвиток усіх зазначених компонентів є запорукою професійного самовизначення та становлення психолога.

Тому сучасна система вищої освіти повинна створювати відповідні умови для підготовки компетентного фахівця, орієнтованого на постійний професійний розвиток, самовдосконалення, що забезпечить у подальшому високий рівень конкурентоспроможності, продуктивності професійної діяльності та, як наслідок, кар'єрне зростання і самореалізацію. Науковці зауважують, що здатність психолога до самоаналізу та самопізнання є серед головних ознак, що характеризують готовність фахівця до цієї діяльності [12, с. 37]. Отже, серйозним завданням системи професійної підготовки психологів має бути сприяння їх особистіс- ному розвитку, культивування потреби у постійному самовдосконаленні, яке неможливе без самопізнання, що, в свою чергу, неможливе без самоаналізу.

Аналіз викладеного матеріалу дає підстави зробити такі висновки.

1. Самоаналіз постає як здатність особи аналізувати свої психічні властивості, дії, вчинки, давати їм оцінку. Є важливим рефлексивним механізмом і однією з провідних психічних діяльностей студентського віку.

2. Самоаналіз відіграє важливу роль у формуванні професійної компетентності фахівців соціономічної сфери: впливає на успішне професійне самовизначення та самореалізацію, лежить в основі самовиховання, сприяє спроможності ефективно вирішувати внутрішні проблеми та є одним із критеріїв професійної готовності тощо.

3. Здатність до самоаналізу необхідно розвивати цілеспрямовано у процесі професійного навчання.

Перспективи подальших досліджень убачаємо у виявленні ефективних методів розвитку самоаналізу в процесі навчання.

Список використаних джерел

1. Антонова Н. О. Психологічні основи розвитку готовності до професійної діяльності у майбутніх психологів: автореф. дис.... докт. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна і вікова психологія» / Н. О. Антонова. - Київ, 2012. - 43 с.

2. Герасимова О. І. Концептуальное понимание категории «Рефлексия» (историко-педагогический анализ) [Електронний ресурс] / Ольга Іванівна Герасимова // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. - 2009. - С. 10-13. - Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/4151.

3. Дружиніна І. Професійне становлення майбутніх психологів: теоретико-методологічний аналіз [Електронний ресурс] / І. Дружиніна. - Київ, 2011. - Режим доступу: http://social- science.com.ua/article/509.

4. Иванова Н. Л. Профессиональная идентичность и профессиональное пространство / Н. Л. Иванова, Е. В. Конева // Мир психологии. - 2004. - № 2. - С. 148-156.

5. Малихін О. В. Формування рефлексивної компетентності студентів в освітньому процесі вищої школи [Електронний ресурс] / О. В. Малихін, О. І. Герасимова // Компетентніс- но зорієнтована освіта: якісні виміри: монографія. - К.: Ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. - С. 128-150. - Режим доступу: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/21905.

6. Особистість: внутрішній світ і самореалізація / упоряд. Ю. Н. Кулюткин, Р. С. Сухобская. - СПб., 1996. - С. 13.

7. Пов'якель Н. І. Професіогенез саморегуляції професійного мислення в системі фахової підготовки практичних психологів: монографія / Н. І. Пов'якель. - К.: НПУ ім. М. П. Дра- гоманова, 2003. - 295 с.

8. Подкоритова Л. Самоаналіз як рефлексивний механізм професійного розвитку фахівців соціономічної сфери: термінологічний аналіз / Л. Подкоритова, А. Брезденюк // Науковий вісник Херсонського державного університету: Збірник наукових праць. - Серія «Психологічні науки». - Вип. 5. - Т. 1. - 2017. - С. 114-118.

9. Подоляк Л. Г. Загальна психологічна характеристика студентського віку: конспект лекції [Електронний ресурс] / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко // Вісник психології і педагогіки. - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/.

10. Професійний розвиток майбутнього психолога [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.appsychology. org.ua/data/jrn/v7/i42/13.pdf.

11. Психологічні особливості студентського віку. На допомогу кураторам. Вип. 3 / [укладачі: Л. М. Яворовська, Р. Ф. Ка- мишнікова, О. Є. Поліванова, С. Г. Яновська, С. М. Кудел- ко]. - Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. - 88 с.

12. Психологія: навч. посіб. / [О. В. Винославська, О. А. Бреу- сенко-Кузнєцов, В. Л. Зливков, А. Ш. Апішева, О. С. Васильєва]. - К.: Фірма «ІНКОС», 2005. - 351 с.

13. Самоаналіз, як компонент рефлексії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Users/Guest/Downloads/ Vpo_2014_11_40.pdf.

14. Самовиховання як засіб формування особистості [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intranet.tdmu.edu.ua/ data/kafedra/mternal/magistr/dasses_stud.

15. Терлецька Л. Г. Процес самопізнання, його структура і роль у становленні особистості / Л. Г. Терлецька // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. - 2012. - Вип. 14. - С.152-158.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Antonova N. O. Psyhologichni osnovy rozvytku gotovnosti do profesijnoi' dijal'nosti u majbutnih psyhologiv: avtoref. dys.... dokt. psyhol. nauk: spec. 19.00.07 «Pedagogichna i vikova psy- hologija» / N. O. Antonova. - Kyi'v, 2012. - 43 s.

2. Gerasimova O. I. Konceptual'noe ponimanie kategorii «Reflek- sija» (istoriko-pedagogicheskij analiz) [Elektronnij resurs] / Ol'ga Ivanivna Gerasimova // Naukovi praci Donec'kogo nacional'nogo tehnichnogo universitetu. Serija: Pedagogika, psihologija i sociologija. - 2009. - S. 10-13. - Rezhym dostu- pu: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/4151.

3. Druzhynina I. Profesijne stanovlennja majbutnih psyhologiv: teoretyko-metodologichnyj analiz [Elektronnyj resurs] / I. Dru- zhynina. - Kyi'v, 2011. - Rezhym dostupu: http://social- science.com.ua/article/509.

4. Ivanova N. L. Professional'naja identichnost' i professional'noe prostranstvo / N. L. Ivanova, E. V. Koneva // Mir psihologii. - 2004. - № 2. - S. 148-156.

5. Malyhin O. V. Formuvannja refleksyvnoi' kompetentnosti studentiv v osvitn'omu procesi vyshhoi' shkoly [Elektronnyj resurs] / O. V. Malyhin, O. I. Gerasymova // Kompetentnisno zorijentovana osvita: jakisni vymiry: monografija. - K.: Un-t im. B. Grinchenka, 2015. - S. 128-150. - Rezhym dostupu: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/21905.

6. Osobystist': vnutrishnij svit i samorealizacija / uporjad. Ju. N. Kuljutkyn, R. S. Suhobskaja. - SPb., 1996. - S. 13.

7. Pov'jakel' N. I. Profesiogenez samoreguljacii' profesijnogo myslennja v systemi fahovoi' pidgotovky praktychnyh psyhologiv: monografija / N. I. Pov'jakel'. - K.: NPU im. M. P. Dra- gomanova, 2003. - 295 s.

8. Podkorytova L. Samoanaliz jak refleksyvnyj mehanizm profe- sijnogo rozvytku fahivciv socionomichnoi' sfery: terminolo- gichnyj analiz / L. Podkorytova, A. Brezdenjuk // Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu: Zbirnyk nau- kovyh prac'. - Serija «Psyhologichni nauky». - Vyp. 5. - T. 1. - 2017. - S. 114-118.

9. Podoljak L. G. Zagal'na psyhologichna harakterystyka stu- dents'kogo viku: konspekt lekcii' [Elektronnyj resurs] / L. G. Podoljak, V. I. Jurchenko // Visnyk psyhologii' i peda- gogiky. - Rezhym dostupu: http://www.psyh.kiev.ua/.

10. Profesijnyj rozvytok majbutn'ogo psyhologa [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.appsychology.org.ua/ data/jrn/v7/i42/13.pdf.

11. Psyhologichni osoblyvosti students'kogo viku. Na dopomogu kuratoram. Vyp. 3 / [ukladachi: L. M. Javorovs'ka, R. F. Kamyshnikova, O. Je. Polivanova, S. G. Janovs'ka, S. M. Kudelko]. - H.: HNU imeni V. N. Karazina, 2013. - 88 s.

12. Psyhologija: navch. posib. / [O. V. Vynoslavs'ka, O. A. Breusen- ko-Kuznjecov, V. L. Zlyvkov, A. Sh. Apisheva, O. S. Vasyl'je- va]. - K.: Firma «INKOS», 2005. - 351 c.

13. Samoanaliz, jak komponent refleksii' [Elektronnyj resurs]. -Rezhym dostupu: file:///C:/Users/Guest/Downloads/ Vpo_2014_11_40.pdf.

14. Samovyhovannja jak zasib formuvannja osobystosti [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://intranet.tdmu.edu.ua/ data/kafedra/internal/magistr/classes_stud.

15. Terlec'ka L. G. Proces samopiznannja, jogo struktura i rol' u stanovlenni osobystosti / L. G. Terlec'ka // Aktual'ni proble- my sociologii', psyhologii', pedagogiky. - 2012. - Vyp. 14. - S. 152-158.

Размещено на Allbest.ru