Підготовка соціальних педагогів в умовах ВНЗ передбачає формування у них системи професійних знань, умінь, навичок та особистісних якостей, що відповідають освітньо-кваліфікаційній характеристиці та освітньо-професійній програмі фахівця, покликаного працювати в сфері соціалізації особистості дитини в межах освітніх соціальних інститутів та інституцій.

Питання формування практико орієнтованих умінь соціальних педагогів розглядаються в наукових працях О. Безпалько [1], Р. Вайноли [2], А. Капської [3], Ф. Мустаєвої [4], В. Поліщук [5], П. Шептенка [6] та інших вітчизняних і зарубіжних науковців. Водночас зазначимо, що поза увагою науковців почасти залишаються проблеми практичної орієнтованості значної частини навчальних дисциплін, особливо тих, які обираються самими студентами, тобто дисциплін за вибором, до яких відноситься і ''Соціальний фандрайзинг''.

Мета статті полягає у встановленні можливостей формування практико орієнтованих умінь майбутніх соціальних педагогів під час вивчення курсу ''Соціальний фандрайзинг'' в умовах ВНЗ.

Виклад основного тексту

Соціальний фандрайзинг як діяльнісний феномен і як навчальна дисципліна має свою специфіку, що визначається станом розвитку соціальної відповідальності у суспільстві, рівнем розвитку соціальних еліт та їх прагнення до благодійної підтримки окремих груп дітей, що потребують соціального захисту й опіки. Начала соціального фандрайзингу закладалися в Україні ще у XVIII-ХІХ століттях, коли складалася система доброчинності на користь найбільш незахищених груп дітей і сімей, які не могли забезпечити дітям достатній рівень освіти внаслідок певних соціально-деструктивних чинників.

Кризові явища в системі освіти України та необхідність її постійного реформування є свідченням глибокої суперечності між змінними умовами соціального середовища та освітньою системою країни, її цільовими установками, змістом та технологіями навчання. До найважливіших чинників, що спричинили кризові явища у сучасній системі освіти і потребують втручання фандрайзера, ми відносимо:

- зростаючий попит на якість освіти на будь-якому рівні;

- нові вимоги до суб'єктів освітнього процесу;

- консерватизм соціального інституту освіти порівняно з іншими соціальними інститутами держави;

- недостатній рівень адаптованості системи освіти до постійно змінних соціальних запитів;

- необхідність формування соціально відповідального професійного мислення випускників ЗОШ та ВНЗ та їх активності й самодіяльності в здобутті знань та майбутній професійній сфері.

Соціальний фандрайзинг є, на нашу думку, соціально-педагогічною інновацією; так само інноваційною з боку соціального педагога є фандрайзингова діяльність в умовах загальноосвітнього навчального закладу, тісно пов'язана із зовнішньою соціальною ситуацією та наявністю соціально незахищених груп дітей у школі. Інновація - це процес введення нових перетворень у різноманітні сфери людської діяльності. Результатом таких нововведень є новації'. Новації - необхідне й неминуче соціокультурне явище в освіті, вони є свідченням поступального еволюційного (або ж революційного) розвитку системи освіти на будь-якому етапі. У ході введення інновацій виникає, як правило, три групи суперечностей:

головна і об'єктивна діалектична суперечність між новим і старим;

суперечності, пов'язані з глибиною інноваційних процесів (наприклад: вдосконалення традиційної системи навчання чи докорінні зміни у науково-методичних підходах до змісту та форм навчального процесу);

суперечності, пов'язані з перебудовчими процесами у свідомості суб'єктів освітнього процесу в сучасній школі, що впливає на зміну ціннісно-орієнтаційних позицій та мотиваційних установок [7: 400-401].

Серед глобальних новацій, що викликають необхідність створення системи соціально-педагогічних інновацій, на першому місці знаходиться перехід всієї соціальної системи української держави на ринкові стосунки, що змінює соціальні ролі учасників освітнього процесу: викладач стає технологом-інноватором, а студент - замовником і споживачем освітніх послуг; учень так само виступає як замовник на певний рівень освітніх послуг; місцеве співтовариство виступає замовником регіональної специфіки змісту та рівня освітньої підготовки випускників. При цьому всі суб'єкти такої взаємодії залишаються рівноправними суб'єктами загального процесу навчання і виховання дітей та молоді. Якщо соціально-педагогічні інновації не реалізуються у системі освіти, то на перше місце виходять суто технічні й організаційні процеси реформування, які не дають можливості змінювати сутність соціального інституту освіти і його взаємозалежність від інших соціальних інститутів.

Наслідком цієї глобальної новації - введення ринкових відносин у системі освіти - стала й інша, яка полягає у необхідності діяти в соціально невизначених умовах, коли неможливо оцінити результативність сьогоднішньої системи освіти, її нагальні проблеми й перспективи, які будуть реалізуватися лише згодом. Наукова розробка соціально-педагогічних інновацій, орієнтованих на майбутнє (що має прораховані соціокультурні й соціально-економічні характеристики) стає інструментом достовірності діяльності навчального закладу в нинішніх умовах. Однією з таких соціально-педагогічних інновацій у сучасній системі освіти є соціальний фандрайзинг [7: 401].

Фандрайзинг - калька з англійської, що дослівно означає ''знаходження засобів'' (fund - кошти, засоби, фінансування; raise - збір, віднайдення). Становлення фандрайзингу як виду професійної діяльності пов'язане з розвитком третього сектора і зростанням кількості неприбуткових організацій, які реалізують неприбуткові знову-таки проекти [8]. Фандрайзинг може бути внутрішнім і зовнішнім; внутрішній фандрайзинг здійснюють самі члени організації (загальноосвітнього навчального закладу, наприклад); для здійснення ж зовнішнього фандрайзингу запрошують спеціаліста-консультанта чи експерта.

Серед найбільш розповсюджених суб'єктів у площині реалізації фандрайзингу - міжнародні і вітчизняні доброчинні фундації й донорські організації. Їх на сьогодні класифікують таким чином: асоційовані (корпоративні) доброчинні фундації, які створюються певною комерційною структурою (банком, технологічною чи виробничою корпорацією тощо); державні (або міждержавні) доброчинні фонди, що створюються і фінансуються урядом певної країни (країн); незалежні (приватні) фундації, що створюються приватною особою чи групою осіб (найчастіше, пов'язаних родинними зв'язками).

Фандрайзинг - сучасна галузь наукового знання і практичної діяльності, яка стала розвиватися в Україні на початку ХХ століття. Його тлумачать як комплекс методів і процедур знаходження ресурсів для реалізації соціально значущих проектів. Як галузь наукового знання, фандрайзинг має міждисциплінарний статус і розвивається на стику психології і менеджменту освіти. У процесі вивчення соціального фандрайзингу як навчальної дисципліни студент повинен:

знати: історичні засади фандрайзингової діяльності; основи соціальної політики держави на загальному та локальному соціальному рівні; зміст та специфіку діяльності державних та недержавних організацій у сфері соціального захисту; закономірності соціалізації особистості та можливості сприяння соціалізації за допомогою благодійності; способи соціально-педагогічної діагностики та розв'язання соціально-педагогічних ситуацій методами фандрайзингу; сучасний стан та тенденції фандрайзингової діяльності в Україні та за кордоном;

вміти: застосовувати набуті теоретичні знання в професійній діяльності; інтерпретувати отриману інформацію в соціально-педагогічному контексті; створювати нормативні документи фандрайзингової діяльності соціального педагога; визначати найбільш важливі завдання соціально - педагогічної діяльності в контексті фандрайзингу; структурувати отриману інформацію та використовувати її для організації фандрайзингової діяльності; конструктивно оцінювати й самооцінювати власні особистісні якості та професійні вміння, а також професійні вміння інших студентів відповідно до кваліфікаційних вимог; розробляти проекти та програми соціальної опіки і профілактики відхилень; організувати взаємодію суб'єктів благодійної діяльності; конструювати і використовувати на практиці діагностичні методи; організувати діагностику соціальної проблеми для подальшої фандрайзингової діяльності; визначати ресурс і організаційні можливості фандрайзингової діяльності в умовах ЗНЗ; планувати реалізацію грантових проектів в умовах ЗНЗ; аналізувати й обговорювати ідеї соціальних проектів для їх реалізації в умовах ЗНЗ; залучати донорів та волонтерів до участі в фандрайзингових проектах;

розвинути у собі якості: емоційну врівноваженість, творче мислення, послідовність, наполегливість, стриманість, уважність, гуманність, терпимість, емпатійність, відповідальність, патріотизм.

Формування практико-орієнтованих умінь студентів у процесі вивчення соціального фандрайзингу відбувається за допомогою спеціально розробленого комплексу завдань і задач, переважно творчого характеру, які дають можливість ефективно засвоїти теоретичний курс фандрайзингу і здобути необхідні навички соціального проектування, грантової діяльності, організації благодійності тощо.

Комплекс практико орієнтованих завдань з курсу соціального фандрайзингу формувався нами відповідно до робочої програми навчальної дисципліни, яка вміщує кілька основних тем (загальний обсяг дисципліни - 36 годин, тобто 1 кредит). Тематика соціального фандрайзингу охопила такі питання:

Сутність, принципи та основні завдання фандрайзингу в соціальній сфері: визначення сутності фандрайзингу, його основних понять; принципи, завдання та напрямки діяльності у сфері фандрайзингу; донори та способи взаємодії з ними; правила успішного фандрайзингу.

Благодійність ХІХ - початку ХХ століття як історична основа соціального фандрайзингу: нормативно-правові засади становлення та розвитку благодійності у ХІХ - на початку ХХ століття; сутність та особливості едукаційних фундушів в Україні на початку ХІХ століття; благодійна підтримка закладів соціальної опіки дітей в Україні; перспективи використання історичного досвіду доброчинної підтримки сфери освіти в сучасних умовах.

Благодійні фонди та гранти. Використання PR-технологій у соціальному фандрайзингу: визначення та класифікація фондів, основні особливості їх пошуку; сутність поняття ''грант'' та класифікація грантів; грантодавці та їх особливості; комп'ютерні технології у соціальному фандрайзингу; пошук грантів та PR-технології в сучасному фандрайзингу.

Розробка грантових проектів у соціальній сфері та їх реалізація в діяльності соціального педагога ЗНЗ: вироблення стратегії соціального фандрайзингу; визначення проблем і потреб грантових проектів у соціальній сфері; формулювання мети та завдань фандрайзингового проекту; логічна схема фандрайзингового проекту, план та оцінка його ефективності; бюджет та результати здійснення проектів у сфері соціального фандрайзингу.

Специфіка фандрайзингової діяльності соціального педагога ЗНЗ: загальний огляд напрямків професійної діяльності соціального педагога ЗНЗ; фандрайзинг як компонент професійної діяльності соціального педагога ЗНЗ; організація благодійної допомоги соціально незахищеним групам дітей як різновид соціального фандрайзингу; волонтерська діяльність як різновид фандрайзингової діяльності в умовах ЗНЗ.

Означені вище п'ять тем курсу ''Соціальний фандрайзинг'' визначають перелік ймовірних практико орієнтованих завдань для студентів. Їх практична орієнтованість обумовлена нами і вміщена в таблиці 1.

Таблиця 1. Зміст практико орієнтованих умінь майбутніх соціальних педагогів відповідно до виконаних завдань і задач курсу ''Соціальний фандрайзинг''

Висновок