Особливості підготовки майбутніх фахівців сестринської справи в умовах ступеневої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості підготовки майбутніх фахівців сестринської справи в умовах ступеневої освіти в Україні

Катерина Пікон

Навчально-науковий інститут медсестер, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Статтю присвячено аналізу особливостей підготовки майбутніх фахівців сестринської справи в умовах ступеневої освіти в Україні. Проаналізовано низку документів, що регулюють процес здобуття вищої, зокрема медсестринської освіти в Україні. Розглянуто зміст поняття ступеневої освіти. Досліджено особливості застосування ступеневості у вищій освіті України загалом і у медсестринській освіті зокрема. Здійснено аналіз вимог до фахівців сестринської справи різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр, доктор філософії) згідно з галузевими стандартами вищої освіти.

Ключові слова: майбутні медсестри, вища освіта, професійна підготовка, ступенева освіта, ступеневість медсестринської освіти в Україні.

Статья посвящена анализу особенностей подготовки будущих специалистов сестринского дела в условиях уровневого образования в Украине. Проанализирован ряд документов, регулирующих процесс получения высшего, в частности медсестринского образования в Украине. Рассмотрено содержание понятия уровневого образования. Исследованы особенности применения уровневости в высшем образовании Украины в целом и в медсестринском образовании в частности. Осуществлен анализ требований к специалистам сестринского дела разных образовательно-квалификационных уровней (младший специалист, бакалавр, магистр, доктор философии) согласно отраслевым стандартам высшего образования.

Ключевые слова: будущие медсестры, высшее образование, профессиональная подготовка, уровневое образование, уровневость медсестринского образования в Украине.

The article deals with analysis of peculiarities of future nurses training in the conditions of level education in Ukraine. A number of documents regulating the process of obtaining higher education, in particular nursing education in Ukraine, have been analyzed. These are “The Higher Educational Act of Ukraine”, Departmental standards of higher education, Education and qualification profiles of junior nurses, Bachelors of Nursing, Masters of Nursing.

The content of the level education concept is considered. The level higher education in Ukraine is reflected in “The Higher Educational Act of Ukraine” and is implemented on several levels. Thus, in particular, the Act provides for four levels of accreditation of universities: the first - schools, technical schools; the second - college; third and fourth - institutes, universities, academies, conservatories. In addition, there is a differentiation of the types of higher education institutions: National Higher Educational Institution, university, academy, institute, college, technical school, college. The level higher education in Ukraine also manifests itself in the fact that higher education institutions train specialists at different educational and qualification levels: a Junior specialist, a Bachelor, a Specialist, a Master.

The peculiarities of the use of leveling in higher education of Ukraine in general and in nursing education in particular are studied. The requirements for nursing professionals at various educational and qualification levels (junior specialist, bachelor, master, Ph.D.) according to industry standards for higher education are analyzed.

The main goal of Junior nurses training is to prepare them for basic nursing manipulations under the guidance of a medical doctor. The main task of the future Bachelors of Nursing training is the preparation for medical diagnostic, rehabilitation, medical-preventive, research and organizational-management activities in the field of health care. The goal of Bachelors of Nursing training is the training of qualified specialists for the organization and coordination of the work of nursing structural units in the diagnostic and therapeutic process for the care of patients, preservation and strengthening of their health in treatment and prevention institutions and conducting scientific- research work during nursing practice. Master's level of higher education intends the acquisition of a person with in-depth theoretical and practical knowledge, skills, skills in the chosen specialty (or specialization), general principles of the methodology of scientific and professional activity, other competences sufficient for the effective performance of tasks of innovative character at the appropriate level of professional activity.

Keywords: future nurses, higher education, vocational training, level education, the level nursing education in Ukraine.

ступеневість освіта сестринський молодший

Постановка проблеми у загальному вигляді. Професійна підготовка фахівців складна педагогічна проблема, що не втрачає своєї актуальності. Вона є актуальною і нині, в період інтеграції України у світовий освітній простір, модернізації системи освіти, введення державних освітніх стандартів середньої та вищої професійної освіти, підготовки мобільних, конкурентоспроможних фахівців на ринку праці. Концепція охорони здоров'я в Україні визначила нові вимоги до розвитку системи професійної підготовки медичних кадрів. Важливе місце у системі охорони здоров'я посідає сестринська справа. Водночас ефективний розвиток системи охорони здоров'я значною мірою залежить від стану професійної підготовки медичних сестер як найчисельнішої складової медичних кадрів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Загальні аспекти ступеневості вищої освіти у світі і в Україні представлено у працях Ю. Філіповича та А. Філіповича [9], Ю. Залілова, А. Босхомджиєва, Н. Лебедєвої [3]. Водночас особливості медсестринської освіти в Україні були предметом наукових розвідок Н. Лісної-Міськів [6], І. Махновської [6], С. Муратбекової [7], С. Ястремської [10]. Попри це, практично недослідженим залишається питання специфіки професійної підготовки медичних сестер в умовах ступеневої вищої освіти в Україні.

Метою статті є дослідження особливостей підготовки майбутніх фахівців сестринської справи в умовах ступеневої освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ступеневість вищої освіти в Україні було запроваджено (відновлено) майже одночасно зі здобуттям незалежності, а саме у 1992 році. Впровадження ступеневої освіти системи вищої освіти, за свідченням Ю. Філіповича, надає широкі можливості для задоволення потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту на ринку праці та інтеграцію у світове освітянське співтовариство [9, с. 150]. Ступеневість вищої освіти в Україні відображена у Законі України “Про вищу освіту” і реалізовується на кількох рівнях. Так, зокрема, Законом передбачено чотири рівні акредитації ВНЗ: перший - училища, технікуми; другий - коледжі; третій і четвертий - інститути, університети, академії, консерваторії. Окрім того, в Україні існує диференціація типів ВНЗ: Національний вищий навчальний заклад, університет, академія, інститут, коледж, технікум, училище. Ступеневість вищої освіти в Україні виявляється і в тому, що у ВНЗ готують фахівців за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр [9, с. 150].

Відколи Україна у 2005 році приєдналася до Болонського процесу, відбулися значні зміни у парадигмі освіти і розпочався етап модернізації медсестринської освіти на компетентнісній основі (2006-2016 рр.). У 2014 році було прийнято новий Закон України “Про вищу освіту” та Галузевий стандарт вищої освіти України за спеціальністю “Сестринська справа” з урахуванням принципів Концепції стратегії ВООЗ “Досягнення здоров'я для всіх” [4]. З цього моменту, як зазначає С. Ястремська, розпочався процес переходу системи вищої професійної освіти на чотирьохрівневу систему підготовки медсестринських кадрів: дипломована медична сестра або молодший бакалавр, медична сестра-бакалавр, магістр медсестринства та доктор філософії з медсестринства [10, с. 512].

На думку С. Муратбекової, визначення перспектив розвитку чо- тирьохрівневої системи медсестринської освіти є складним, міждисциплінарним завданням. Його вирішення можливе лише на основі цілісної теоретичної концепції, в якій “повинні відображатися як зовнішні, соціально-економічні чинники, що визначають актуальні й перспективні вимоги суспільства до системи медичної та медсестринської освіти, так і внутрішні чинники - психолого-педагогічні, що характеризують процес руху студента від дипломованої медичної сестри до магістра сестринської справи, мотиви і стимули такого руху” [7, с. 26].

За свідченням І. Махновської [6], нині в України розроблені та діють Галузеві стандарти, зокрема освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) [8], для трьох рівнів медсестринської освіти:

ОКХ зі спеціальності 5.12010102 “Сестринська справа”, галузі знань 1201 “Медицина”, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;

ОКХ спеціальності 6.120101 “Сестринська справа”, галузі знань 1201 “Медицина”, освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (базова вища освіта);

ОКХ за спеціальністю 8.12010006 “Сестринська справа”, галузі знань 1201 “Медицина”, освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (повна вища освіта) [8].

Аналіз освітньо-кваліфікаційного характеристики (ОКХ) зі спеціальності 5.12010102 “Сестринська справа” засвідчив, що перший рівень професійної медсестринської освіти передбачає підготовку дипломованих медичних сестер (медична сестра-молодший спеціаліст) у медичних коледжах, які реалізують освітні програми першого рівня професійної вищої освіти. Основною метою навчання медичних сестер-молодших спеціалістів є підготовка до здійснення базових медсестринських маніпуляцій під керівництвом лікаря [1].

Зміст професійної підготовки бакалаврів медсестринства (ОКХ спеціальності 6.120101 “Сестринська справа”) суттєво відрізняється від стандартів і вимог до підготовки молодших спеціалістів сестринської справи. Основним завданням процесу навчання майбутніх медичних сестер-бакалаврів є підготовка до лікувально-діагностичної, реабілітаційної, медико-профілактичної, дослідницької та організаційно-управлінської діяльності в галузі охорони здоров'я [2]. За свідченням С. Ястремської, метою навчання медсестер-бакалаврів є “підготовка кваліфікованих фахівців для організації та координації роботи медсестринських структурних підрозділів у діагностично-лікувальному процесі щодо догляду за пацієнтами, збереження та зміцнення 'їхнього здоров'я в лікувально-профілактичних закладах і проведення науково-дослідних робіт у практиці сестринської справи”.

Згідно з вимогами міжнародних стандартів за спеціальністю “Сестринська справа” було введено освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр”, який передбачає підготовку фахівців-практиків, викладачів, науковців і управлінців середньої ланки. У Законі України “Про вищу освіту” (2014 р.) [4] зазначено, що магістерський рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/ або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності [6, с. 44].

У Галузевому стандарті вищої освіти України (ГСВОУ) визначено, що магістр сестринської справи - це завершений освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця з повною вищою освітою, який здобув поглиблені спеціальні вміння та знання, має досвід їх застосування у певній галузі медицини й сестринської діяльності та захистив на вченій раді ВМНЗ магістерську роботу [2]. На думку Н. Лісної-Міськів, медсестринська освіта вимагає від студентів-магістрів, передусім, вміння самостійно організовувати свою діяльність з урахуванням структури процесу навчання. Рівень доктора філософії з медсестринства передбачає здобуття теоретичних знань і вмінь, достатніх для продукування нових ідей, розв'язання комплексних проблем у галузі професійної, дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення [5, с. 123].

Водночас російські дослідники Р. Залілов, А. Босхомджиєв і Н. Лебедєва наголошують на не адаптивності двоступеневої структури здобуття науково-педагогічних регалій, яка характерна і для української системи освіти, коли здобувач наукового ступеня змушений двічі проходити через захист дисертації, спочатку кандидатської, а згодом - докторської.

Окрім цього, ситуація ускладнюється браком часу і динамізмом сучасного життя.

Натомість у європейських країнах в ході реалізації Болонської декларації, ступінь кандидата наук було скасовано [3, с. 34]. Оскільки Україна ще у 2005 році долучилася до Болонського процесу, уявляється доцільною адаптація вітчизняної системи підготовки науково-педагогічних кадрів до європейської.

Висновки

Отже, ступеневість медсестринської освіти полягає в тому, що підготовка медсестер в Україні здійснюється за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст (дипломована медична сестра), медична сестра-бакалавр, медична сестра-магістр. Запровадження ступеневої системи підготовки медичних сестер обґрунтоване адаптацією системи освіти України до європейських стандартів згідно з умовами Болонської декларації. Попри це, в освітніх системах України та розвинених країнах світу досі існують суттєві відмінності, як-от різниця у порядку здобуття медичними сестрами наукових ступенів.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів анонсованої проблеми, тому перспективи подальших розвідок вбачаємо у аналізі системи підготовки медичних сестер інших країн світу, зокрема США як провідної держави з підготовки медсестер з метою визначення можливостей творчого використання ідей американського досвіду професійної підготовки фахівців сестринської справи в умовах вдосконалення підготовки фахівців медсестринства в Україні.

Список використаної літератури

1. Галузевий стандарт вищої освіти України спец. : 5.12010102. Сестринська справа МОН України. - К., 2011. - 71 с.

2. Галузевий стандарт вищої освіти України спец. : 6.110101. Сестринська справа МОН України. - К., 2012. - 28 с.

3. Залилов Р. Ю. Уровневая система подготовки по медицинским специальностям в России и США на примере Новгородского и Массачусетского университетов / Р. Ю. Залилов, А. Босхомджиев, Н. А. Лебедева // Вестник Новгородского государственного ун-та. - 2011. - № 64. - С. 32-34.

4. Концепція стратегії ВООЗ “Досягнення здоров'я для всіх” [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua

5. Лісна-Міськів Н. Є. Загальна характеристика формування професійної компетентності майбутніх фахівців сестринської справи / Н. Є. Лісна-Міськів Педагогічний дискурс. Сер. : Педагогічні науки. - 2016. - Вип. LXXII. - С. 122-126.

6. Махновська І. Р. Професійна підготовка магістрів сестринської справи в умовах ступеневої освіти : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / І. Р. Махновська. - Житомир, 2015. - 312 с.

7. Муратбекова С. К. Теоретическое обоснование и организационно-методические основы развития сестринского образования в Республике Казахстан : автореф. дисс. на соискание науч. степени доктора мед. наук : спец. : 14.02.03 “Общественное здоровье и здравоохранение” / С. К. Муратбекова. - Астана, 2008. - 41 с.

8. Освітньо-кваліфікаційна характеристика Галузевого стандарту вищої освіти України спец. : 8.110102. “Сестринська справа” МОН України. - К., 2007. - 24 с.

9. Філіпович Ю. Ступенева освіта - сучасний підхід до впровадження конкурентоспроможності на ринку праці / Ю. Філіпович, А. Філіпович // Нова педагогічна думка. - 2013. - № 1.1. - С. 149-156.

10. Ястремська С. О. Ретроспективний аналіз наукових передумов становлення світової та вітчизняної систем медсестринської освіти / С. О. Ястремська // Молодий вчений. - 2017. - № 4 (44). - С. 510-514.

Размещено на Allbest.ur