Національно-патріотичне виховання підлітків у діяльності служби пробації (на прикладі хортингу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національно-патріотичне виховання підлітків у діяльності служби пробації (на прикладі хортингу)

Марія Микитенко

Анотація

У статті звернено увагу на особливості роботи працівника пробації з особами віком від 14 до 18 років. Висвітлено аспекти впровадження до виховного процесу в діяльності служби пробації національно-патріотичного виховання підлітків із метою формування свідомого та відповідального ставлення до виконання підростаючим поколінням своїх обов'язків перед суспільством і державою. Проаналізовано особливості національно-патріотичного виховання на засадах хортингу. Автор наголошує на тому, що нині в працівників пробації є реальна можливість використання методів виховання неповнолітньої особистості засобами хортингу за умови налагодженості відповідної документально обґрунтованої та підкріпленої чіткими діями співпраці з соціальними інститутами в яких хортинг набуває свого розвитку. Розглянуто структуру, мету тренінгової програми „Життя після грози“, а також вправи, які включені до прогрими та сприяють підвищенню національно-патріотичного виховання підлітків.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, підліток, служба пробації, хортинг, тренінг, когнітивно-поведінковий підхід, патріот,інтерактивне навчання, форма оцінки ризику, мотивація.

Аннотация

В статье обращено внимание на особенности работы работника пробации с лицами в возрасте от 14 до 18 лет. Освещены аспекты внедрения национально-патриотического воспитания подростков в воспитательный процесс деятельности службы пробации с целью формированием сознательного и ответственного отношения к выполнению подрастающим поколением своих обязанностей перед обществом и государством. Проанализированы особенности национально-патриотического воспитания на основе хортинга. Автор отмечает, что в настоящее время у работников пробации есть реальная возможность использования методов воспитания несовершеннолетней личности средствами хортинга при условии отлаженности соответствующей документально обоснованной и подкрепленной четкими действиями сотрудничества с социальными институтами, в которых хортинг развивается. Рассмотрена структура, цели тренинговой программы „Жизнь после грозы “, а также упражнения, которые включены в программу и способствуют повышению национально-патриотического воспитания подростков.

Ключевые слова: национально-патриотическое воспитание, ребенок, служба пробации, хортинг, тренинг, когнитивно-поведенческой подход, патриот, интерактивное обучение, форма оценки риска, мотивация.

Annotation

The article drew attention to the peculiarities of work of the employee probation of persons at the age _ from 14 till 18 years. Highlights aspects of inclusion in the educational process in the activities of the probation service national-Patriotic education of teenagers. It analyses specific features of national-Patriotic education on the basis of Horting. The author emphasizes that the employees probation is a real possibility of use of methods of education of minors of personality by means of Horting in its activities, subject to maturity of the relevant documented reasonable and supported by clear actions, cooperation with social institutions in which the Horting acquires its development. The structure, the goal of the training program „Life after the storm“, as well as exercises that are included in the program and contribute to national-Patriotic education of teenagers.

Key words: national-Patriotic education, teenager, probation service, Horting training, cognitive behavioral approach, a patriot, online training, form of risk assessment, motivation.

Постановка проблеми. Події останніх років в Україні, яскраво продемонстрували необхідність розроблення нових форм, методів і шляхів здійснення виховного впливу на підростаюче покоління. Нові підхіди у роботі з особами, віком від 14 до 18 років, засудженими до покарань не пов'язаних із позбавленням волі, застосовують і працівники пробації у напряму подолання криміногенних факторів, які впливають на поведінку неповнолітної особи з метою ресоціалізації підлітка в соціальному статусі, як повноцінного члена суспільства [1]. Тобто, національно-патріотичне виховання має бути невід'ємною складовою виховного процесу в діяльності служби пробації. Одними з основних елементів формування в молодого покоління високої патріотичної свідомості є почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського та конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Отже, необхідно порушувати проблему формування у підростаючого поколіня почуття любові до Батьківщини, відданості справі, активної участі у діяльності, життєтворчості та зміцнення державності [2]. патріотичний виховання підліток пробація

Теоретичним підґрунтям дослідження стали наукові обґрунтування вітчизняних учених. Так, М. Степанова довела, що національно-патріотичне виховання особистості - справа не одного соціального інституту та запропонувала різні інноваційні підходи застосування методів, прийомів і вправ, щодо виховання національно-патріотичних почуттів у сучасної молоді [9]. Концепцію національної філософії виховання дітей та молоді в Україні на засадах хортингу (проект) трактують В. Оржеховська, Т. Федорченко, Е. Єрьоменко, З. Діхтяренко, О. Мельник [7]. Виховання патріотизму в дітей п'яти-одинадцяти років життя у фізкультурно-патріотичному гуртку „Оздоровчий хортинг“ впроваджує З. Діхтяренко [5]. Шляхи оптимізації національно-патріотичного виховання молоді в контексті забезпечення формування національної самосвідомості та історичної пам'яті українського народу описує Л. Чупій [10]. Авторський колектив (М. Зубалій, В. Івашковський, О. Остапенко, М. Тимчик, Б. Шаповалов, З. Діхтяренко, І.Білоцерківець) описали сучасний стан військово-патріотичного виховання учнів у позакласній роботі та розробили практичний актуальний матеріал [4]. Е. Єрьоменко описав військово- патріотична програма та прикладний хортинг [6]. Ж. Петрочко та Е. Єрьоменко теоретично обґрунтували національно-патріотичне виховання засобами хортингу [8] і т.д.

Мета статті -- теоретично обґрунтувати важливість національно-патріотичного виховання підлітків у виховному процесі служби пробації.

Основний зміст статті. Проаналізувавши наукові джерела важко визначити загальні критерії досягнення дорослого статусу підлітком. Більшість учених пов'язують його з проявами статевих ознак, зокрема М. Кле зазначає, що підлітковість - спосіб існування, який виникає з початком пубертатну та закінчується тоді, коли індивід досягає незалежності у своїх учинках, тобто коли він дозрів емоційно, соціально та володіє мотивацією до виконання ролі дорослого. „Падіння“ адміністративного чи кримінального характеру на цьому шляху, результатом якого у більшості випадків є потрапляння на облік у службу пробації, обумовлені змінами, які з одного боку, супроводжуються появою у самого підлітка значущих суб'єктивних труднощів різного порядку, а з іншого - виникненням об'єктивних перешкод при його взаємодії з довкіллям. Працівник служби пробації у процесі роботи з неповнолітніми клієнтами, на початковому етапі досліджує за допомогою форми оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення неповнолітньою особою, істинні причини відхилення життя неповнолітньої особи у негативний векторний напрям. Враховуючи отримані результати, письмово планує подальшу роботу з правопорушником шляхом спільно визначених цілей та опису дій по їх досягненню. Практика показує, що на цьому етапі роботи з неповнолітнім виникає перепона у вигляді низького поточного рівня мотивації до змін по конкретним факторам, рівень ризику в яких найвищий та потребує корекції. Доки підлітка не буде підведено до щонайменше наступної стадії - роздуми про зміни, робота по ресоціалізації його у суспільство проводитиметься дуже повільно. В основу ресоціалізації покладено свідоме відновлення засудженого у соціальному статусі повноправного члена суспільства, громадянина-патріота України.

Наголошуючи на важливості постійної роботи над собою з метою викорінення негативних рис поведінки з внутрішнього світу, І. Бех пише, що лише в особистість, у якої її Я-духовне звільнене від негативу має право називатися Патріотом: „Очевидно, що такою особистісною самодіяльністю має керувати вихователь, використовуючи найефективніші технології: переконання, інтимно-особистісного діалогу, рефлексивного осягнення і створення позитивної Я-концепції“ [3].

Патріотизм є фундаментом суспільної і державної систем, підґрунтям їх ефективного функціонування, а патріотична свідомість громадян України - найважливішою цінністю, однією з основ духовно-моральної єдності суспільства. Патріот - це той, хто любить Україну не за те, що вона дає йому якісь блага і привілеї перед іншими народами, а тому, що це його Батьківщина. Людина або є патріотом своєї Вітчизни, і тоді вона духовно з'єднана з нею, як дерево корінням вростає у землю, або вона (людина) - лише пил, який носять по світу чужі вітри. Національно-патріотичне виховання - це виховання найважливіших духовно-моральних і культурно-історичних цінностей, що відображають специфіку формування та розвитку українського суспільства і держави, національної самосвідомості, способу життя, світорозуміння і долі нації. Воно передбачає безмежну любов і відданість своїй Батьківщині, гордість за належність до великого народу України, його звершень, випробувань і проблем, шанування національних святинь і символів, готовність до гідного та самовідданого служіння суспільству й державі [8, с. 177-178]. Окрім того, Л. Чупій доводить, що національно-патріотичне виховання формує у людини почуття громадянськості, в суть якої вкладено духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, що зумовлена її державною самоідентифікацією. Це особистісне утворення має складну структуру, що включає в себе почуття поваги та любові до рідної країни, політичну та моральну відповідальність, правову культуру, усвідомлення власної гідності, повагу й довіру до співгромадян. Важливо те, що громадянськість має ціннісно-смислову природу та проявляється у єдності громадянської свідомості й громадянської поведінки. Тобто, вона повинна проявлятися не тільки в усвідомленні неповнолітнім своєї приналежності до даної країни, а й у активних його діях, спрямованих на виконання своїх громадських обов'язків перед суспільством і державою. Громадянськість виступає критерієм особистішої зрілості підлітка. Відомий дослідник Д. Локк зазначав, що однією з основних свобод є свобода мати обов'язки, а ті, хто цього не розуміють, приречені на вічну незрілість [10]. Із цих міркувань можна зробити висновок, якщо неповнолітній клієнт пробації не знає та не виконує свої обов'язки, то про яку зрілість та усвідомлення проблеми можна говорити. Важливим для пробації у її роботі є те, що громадянськість пов'язана з формуванням розвинутої правосвідомості: законослухняності, правової культури, свідомого та відповідального ставлення до виконання своїх обов'язків перед суспільством і державою.

Нині в Україні важливою складовою національно-патріотичного виховання є хортинг. Термін „хортинг“ походить від назви славетного острова Хортиця, де була розташована Запорозька Січ, яка в історії нашої країни відіграла прогресивну роль. Він позиціонується не тільки як бойове мистецтво, а і як система комплексної фізичної підготовки, самовдосконалення, морального, духовного та культурного виховання, наближення до українських традицій. Основні завдання національно-патріотичного виховання дітей і молоді на засадах хортингу передбачають: створення умов для формування позитивних якостей особистості; забезпечення адекватної реабілітації дітей і молоді, які вчинили протиправні дії або зловживають психоактивними речовинами; стимулювання дітей і молодь до здорового способу життя позитивною соціальною орієнтацією, сприяння з раннього віку прищепленню навичок відповідальності за власне життя та здоров'я; сприянні виробленню інтегративних міждисциплінарних підходів у процесі підготовки спеціалістів (педагогів, тренерів, психологів, медиків, соціологів, юристів, соціальних працівників) і батьків до роботи з дітьми та молоддю; об'єднання зусиль різних суб'єктів навколо роботи з дітьми та молоддю [7, с.17-31].

У „Декларації національного виду спорту України“ проголошені основні принципи та напрями хортингу, а саме: 1. Патріотизм. 2. Хортинг для здоров'я людей! 3. Професіоналізм. 4. Хортинг - на добрі справи! 5. Сім'я - центр життя людини. 6. Хортинг - шлях до самовдосконалення. 7. Хортинг без кордонів! [6, с. 13-14].

Нещодавно в Україні хортинг як варіативна частина програми фізичної культури для 5-9, 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України офіційно введений з грифом „Рекомендовано⁴⁴ листами-розпорядженнями № 1/11-8601 та № 1/11-8604 від 15.09.2011 р., а також рекомендаціями МОНМС України відкрити відділення хортингу у вищих навчальних закладах України І-IV рівнів акредитації (лист-розпорядження № 1/11-10420 від 09.11.2011 р. „Щодо запровадження спеціалізації з національного виду спорту України у вищих навчальних закладах⁴⁴. Іншим документом Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України прийняло рішення про введення хортингу в позашкільні навчальні заклади (лист-розпорядження № 1/11-19310 від 14.12.2012 р. про схвалення навчальної програми з хортингу для позашкільних навчальних закладів і надання грифу „Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України⁴⁴) [8, с. 12-13].

З метою розвитку та популяризації хортингу розроблено ряд програм: „Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (5-9 класи). Варіативний модуль „Хортинг“;„Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (10-11 класи). Варіативний модуль „Хортинг“; „Навчальна програма з хортингу для позашкільних навчальних закладів⁴⁴; „Навчальні програми з хортингу для вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації⁴⁴; „Прикладний хортинг. Програма навчання елементів самозахисту на основі хортингу в освітніх установах“; „Навчальна програма з хортингу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл“ (автор Е. Єрьоменко) [6; 8].

Тобто, нині скористатися методами національно-патріотичного виховання засобами хортингу для перевиховання неповнолітньої особистості зможуть вільно працівники служби пробації. Варто лише налагодити відповідну документально обґрунтовану та підкріплену чіткими діями співпрацю з вище вказаними навчальними закладами.

Враховуючи вищезазначені проблемні моменти, було розроблено, на засадах когнітивно-поведінкового підходу з елементами національно-патріотичного виховання, мотиваційного консультування, соціальних навичок, тренінгову програму по роботі з неповнолітніми клієнтами пробації: „Життя після грози“. Програма слугує ефективним інструментом корекції рівня національно-патріотичного виховання, мотивації неповнолітнього клієнта пробації по всім криміногенним факторам, а саме: „Стосунки в сімї“, „Освіта, навчання та працевлаштування⁴⁴, „Дозвілля та відпочинок⁴⁴, „Стосунки з однолітками⁴⁴, „Вживання психоактивних речовин⁴⁴ і „Ставлення до правопорушень⁴⁴. „Червоною ниткою“ через відповідні вправи по всім факторам пронизано ідею національно- патріотичного виховання. Програма носить циклічний характер, може бути проведена як для одного учасника, так і для групи осіб. Неповнолітній, пройшовши повний цикл програми самостійно обґрунтовує необхідність щодо зміни своєї поведінки, розуміючи, що ця зміна - це не подія, а результат, який залежить від проробленої ним роботи над своїми переконаннями та поведінкою, що сприяє набуванню нових соціальних навичок. Підліток поглиблює своє усвідомлення шанобливого ставлення до власної оселі, школи, вулиці, селища, не на словах, а у відповідних практичних діях. Розуміє, що причетність вихованця до всіх аспектів життя суспільства та відповідна турбота мають бути визначальними для патріота-громадянина.

Висновки

Отже, національно-патріотичне виховання - одна з основних ланок роботи з неповнолітніми правопорушниками, без якого робота працівника пробації буде недостатньо реалізована. Врахування особливостей підліткового віку, факторів, які сприяють вчинення ними повторних злочинів, рівня мотивації до змін, а також існуючі у суспільстві ресурси - важливі аспекти виховного процесу. Напрями та принципи хортингу, які ґрунтуються на особливостях національно-патріотичного виховання дають можливість працівнику пробації вдосконалити виховний процес із метою досягнення максимального позитивного результату. Адже, перша та найважча перемога, яку повинен одержати хортингіст - перемога над собою, над своїми думками, почуттями й поведінкою, а це основа когнітивно-поведінкового підходу.

Перспективи подальшого дослідження. Передбачається вдосконалення розроблених тренінгових занять по модулю „Життя після грози“.