Підготовка майбутнього педагога до суб'єкт-суб'єктного управління педагогічним процесом у дошкільних навчальних закладах

У статті розглянуто особливості підготовки майбутнього педагога до суб'єкт-суб'єктного управління педагогічним процесом. Сформульовано значення суб'єктної позиції дитини та вихователя в спільній навчально-виховній діяльності. Показано становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження у світовий освітній простір, що супроводжується якісними змінами в управлінській діяльності вчителів та вихователів. Доводиться, що ця діяльність ґрунтується на принципі взаємоповаги, позитивній мотивації, суб'єкт-суб'єктному управлінні педагогічним процесом. В її основі перебуває індивідуальність, самобутність, самоцінність кожного суб'єкта педагогічного процесу, розвиток його не як колективного суб'єкта, а як рівноправної компетентної особистості.

Ключові слова: педагоги, педагогічний процес, дошкільні навчальні заклади, суб'єкт-суб'єктне управління.

Аннотация

В статье рассматриваются особенности подготовки будущего педагога к субъект- субъектному управлению педагогическим процессом. Раскрыто значение субъектной позиции ребенка и воспитателя в общей учебно-воспитательной деятельности. Показано становление новой системы образования, ориентированной на вхождение в мировое образовательное пространство, которое сопровождается качественными изменениями в управленческой деятельности учителей и воспитателей. Доказано, что эта деятельность основывается на принципах взаимоуважения, положительной мотивации, субъект-субъектном управлении педагогическим процессом. В ее основании находиться индивидуальность, самобытность, самоценность каждого субъекта педагогического процесса, развитие его не как колективного субъекта, а как равноправной компетентной личности.

Ключевые слова: педагоги, педагогический процес, дошкольные учебные заведения, субъект-субъектное управление.

Keywords: teachers, pedagogical process, pre-school educational institutions, subject-subject management.

Глобальні проблеми соціального прогресу людства вимагають широкого залучення молодого покоління до загальнолюдських і національних інтелектуальних цінностей. Ці цінності формуються в молодого покоління завдяки освіті. У навчально-виховному процесі закладу освіти в дитини формується ставлення як до навколишнього світу, так і до самої себе. З огляду на це, вимоги суспільства до змісту, обсягу й рівня загальноосвітньої підготовки як дітей, так і вчителів протягом усієї історії розвитку людства постійно змінювались. Кожен історичний період вимагав сформованості в особистості певної картини світу, яка відповідала б реаліям науково-технічного й соціального розвитку, та високої професійної компетентності. Компетентний педагог має забезпечити всебічний розвиток дитини (її талантів, розумових і фізичних здібностей, моральних якостей) і на цій основі підготувати кваліфікованих фахівців для нашої країни.

Кожен навчальний заклад має свої завдання та свій зміст освіти. Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти та реалізується через програми розвитку дітей. Дошкільний навчальний заклад надає дитині можливість отримати фізичний, розумовий, моральний і духовний розвиток і готує до отримання подальшої освіти. Також відбувається певна соціалізація дитини. Окрім того ці заклади допомагають вирішувати проблеми зайнятості їхніх батьків. Значні зміни на ринку праці останніми роками та різке збільшення зайнятості жінок вимагають забезпечення дошкільною освітою дітей різного віку. Якщо 2000 року відвідували дошкільні навчальні заклади 983001 дитина (37 % від загальної кількості всіх дітей цього віку) то 2008 року - 1194546 (57 %). На сьогодні кількість дітей у таких закладах суттєво збільшилася. Це зумовлює необхідність приділення значної уваги кадровому забезпеченню при відкритті груп у цих закладах та якості їх професійної підготовки. Для виконання обов'язків педагогічного працівника дошкільного навчального закладу призначаються особи з вищою педагогічною освітою від молодшого спеціаліста до магістра.

Становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження у світовий освітній простір, супроводжується якісними змінами в управлінській діяльності вчителів і вихователів, що базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації, суб'єкт-суб'єктному управлінні педагогічним процесом. В її основі лежить визначення індивідуальності, самобутності, самоцінності кожного суб'єкта педагогічного процесу, розвиток його не як колективного суб'єкта, а як рівноправної компетентної особистості, забезпечення умов для становлення якої є метою педагогічної підготовки. Отже, підготовка і професійне вдосконалення майбутніх педагогів є важливою умовою модернізації освіти на сучасному етапі її розвитку.

Проблема підготовки педагога, його готовності до здійснення професійно-педагогічної діяльності привертала увагу багатьох учених, зокрема: Л. Артемової, І. Беха, А. Богуш, Г. Бєлєнької, О. Богініч, М. Васильєвої, В. Галузяка, О. Глузмана, С. Гончаренка, І. Зязюна, Л. Кондрашової, Н. Кузьміної, В. Кушніра, В. Примакової, О. Романовського, В. Семиченко, В. Сластьоніна, В. Тименка та ін.

Мета статті - розкрити особливості підготовки майбутнього педагога до суб'єкт-суб'єктного управління педагогічним процесом у дошкільних навчальних закладах.

Зазначимо, що зміст професійно-педагогічної підготовки постає як динамічне системне утворення, об'єм і глибина якого головним чином визначаються інформаційними потребами студента, де він є суб'єктом професійної життєдіяльності. Як зазначає І. Зязюн, у міру навчання майбутній учитель бере активну участь у процесі модифікації змісту підготовки на рівні осягнення смислів, доцільності, логіки, способів здійснення професійної діяльності [5, с. 9].

Підготовка - це формування і збагачення знань і умінь, необхідних особистості для адекватного виконання специфічних завдань, а професійна підготовка є прискореним формуванням навчальних навичок, потрібних для виконання певної роботи, що супроводжується підвищенням освітнього рівня майбутнього фахівця. Таким чином, у формуванні особистості педагога, його світогляду, професійних якостей провідну роль відіграє процес підготовки у навчальному закладі.

Поняття «підготовка» у педагогіці розкривається у двох його значеннях: як навчання, тобто як деякий спеціально організований процес формування готовності до виконання майбутніх завдань, та як готовність, під якою розуміють наявність компетенції, знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання певної сукупності завдань [4].

Можна зазначити, що при формуванні особистості фахівця відбувається його професійне й духовне збагачення, розвиток індивідуальності, інтелігентності, загальної професійної культури. Це сприяє вдосконаленню стилю роботи та управлінської діяльності майбутнього педагога.

На наш погляд, цікавим є включення О. Романовським до структури професіоналізму сучасного фахівця окрім психолого-педагогічної, практичної та науково-дослідної ще й управлінської підготовки [3].

О. Андрусь визначає, що управлінська підготовка передбачає формування культури й навичок управління колективом, умілої постановки та розв'язання завдань для ефективної діяльності [1, с. 291].

Хотілося б звернути увагу саме на відносинах педагога та дитини під час педагогічного процесу. І. Зязюн [5], О. Дубасенюк [3] та інші у своїх дослідженнях наголошують, що особистість дитини в педагогічному процесі є одночасно об'єктом і суб'єктом виховання.

Цілеспрямовані виховні впливи педагогів (через особистий приклад і слово, через організацію різних видів діяльності, спілкування, коригування стосунків) ставлять дошкільнят у стан об'єкта. Але дитина одночасно є суб'єктом виховання, тому що, по-перше, від нього як особистості залежить емоційне сприйняття виховних впливів, реакція на них, опір одним впливам, охоче сприйняття інших. По-друге, він активно впливає на довколишніх ровесників і педагогів. Отже, особистість дитини - мета, об'єкт, суб'єкт педагогічного процесу, його результат і показник ефективності.

Ми погоджуємося з думкою В. Кушніра, що суб'єктна парадигма педагогічного процесу передбачає суб'єкти діяльності, насамперед учителів і дітей, а все інше в педагогічному процесі - схеми, технології, моделі - перетворюються на умови його перебігу. Ґрунтується така структура педагогічного процесу на управлінні, яке реалізується у взаємодії між педагогами та дітьми, і відповідно суб'єкт управління (педагог) керує об'єктами управління (дітьми). Залежно ж від характеру стосунків учителя й дітей управління педагогічним процесом може бути суб'єктно-об'єктним: учитель - суб'єкт, діти - об'єкти; суб'єктно-суб'єктним, коли учитель та діти є суб'єктами.

В. Кушнір у своїх працях визначив три рівні управління педагогічним процесом - суб'єктно-об'єктний, суб'єктно-суб'єктний та діалогічний - і гуманістичну спрямованість педагогічного процесу на кожному з них [6, с. 16].

Процес становлення й розвитку суб'єктів педагогічного процесу починається зі спілкування педагога з дітьми та навчальної діяльності в дошкільному навчальному закладі. Його якість залежить не тільки від змісту освіти, а й від методів і організаційних форм навчальної роботи педагогів. На жаль, у їх роботі далеко не завжди спостерігаються спільні, об'єднані зусилля в цьому напрямку, єдність змісту, організація і використання ефективних методів формування в дошкільнят наукової картини світу. Часом можна спостерігати, як педагоги намагаються розкрити науковий зміст предмета або повідомляють абстрактні відомості, не пов'язані з конкретними знаннями й фактами.

Отже, процес формування особистості майбутнього педагога не можливий без процесу підготовки. Педагог, керуючи колективом, спрямовуючи його діяльність до певної мети, має володіти такими якостями, які сприяли б його сумісності з колективом й окремими учнями, що входять до нього. Передусім це вміння володіти собою, керувати своєю поведінкою, і цілком зрозуміло, що до цього педагога слід спеціально готувати, - стверджує І. Зязюн [5].

Тому забезпечення різнобічного розвитку дітей дошкільного віку потрібно проводити відповідно до їх індивідуальних і вікових особливостей, освітніх і культурних потреб висококваліфікованим педагогом. Цю роботу слід здійснювати в тісній співпраці з батьками.

Таким чином, педагог є ключовою фігурою педагогічного процесу. Саме тому він має володіти не лише зумовленою системою знань, умінь і навичок, але й сукупністю професійних та особистісних якостей, бути готовим до здійснення суб'єкт-суб'єктного управління.

Підготовка педагога дошкільного навчального закладу до суб'єкт-суб'єктного управління - це організований, систематичний та цілеспрямований процес формування й розвитку професійно-педагогічних знань, умінь, навичок, якостей студента, необхідних йому для успішної реалізації майбутньої педагогічної діяльності.

Підготовка педагога дошкільного навчального закладу - це цілеспрямований керований процес, що забезпечує сформованість особистісно значущих якостей, необхідних для реалізації нормативної професійної поведінки в педагогічній діяльності, має свої цілі, завдання, структуру, функції, комплекс умов і передбачає набуття студентом знань про нормативну поведінку в різних ситуаціях професійної діяльності, сформованість умінь і потребу діяти. Саме тому формування готовності майбутніх педагогів до суб'єкт-суб'єктного управління педагогічним процесом - це здатність на професійному рівні застосовувати отримані знання, уміння й навички на практиці та спроможність їх швидко та якісно реалізовувати, що набувається в процесі професійної підготовки. Тобто підготовка є процесом, а готовність - результатом. Як переконуємося, період професійної підготовки є необхідною умовою, етапом професійного становлення й розвитку професіонала, на якому відбувається засвоєння ним професійних цінностей, оволодіння професійною діяльністю, формування готовності до суб'єкт-суб'єктного управління педагогічним процесом та її успішна реалізація.

Отже, основною вимогою до управління сучасним педагогічним процесом у дошкільному навчальному закладі є перехід до більш продуктивного типу управління - суб'єкт-суб'єктного. Найважливішу роль у переорієнтації майбутнього педагога зі стратегією суб'єкт-об'єктного навчання й виховання на суб'єкт-суб'єктне значною мірою відіграє підготовка студента до управління педагогічним процесом, оскільки така орієнтація дає можливість надати більше уваги суб'єкт-суб'єктним відносинам, у яких кожен учасник сучасного педагогічного процесу стає суб'єктом і предметом цього процесу та власного осмислення.

Процес підготовки майбутнього педагога дошкільного навчального закладу, як кожна органічна система, має педагогічні основи й підпорядкований дії принципів системності та цілісності, які пояснюють функціонування цього процесу. Тому підготовку до суб'єкт-суб'єктного управління доцільно поєднувати з усіма складовими професійної підготовки, оскільки саме вони можуть стати механізмом переходу від методологічного забезпечення готовності майбутнього фахівця до нового освітнього мислення та спрямувати цю готовність на життєву компетентність, в якій рівень підготовки буде залежати не від суми компетенцій, а від їх глибини та взаємозв'язків.

Перспективами подальших наукових пошуків можуть бути дослідження, пов'язані з формуванням педагогічних компетенцій у педагогів, змістом їх професійної підготовки, організацією управління цими процесами.

Література

1. Андрусь О. Сучасні аспекти професійної підготовки студентів у технічних університетів / О. Андрусь // Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін.]. - Умань: ПП Жовтий О.О., 2011. - Випуск 4. - Частина 2. - С. 283-294.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

3. Дубасенюк О.А. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: монографія / Дубасенюк О.А., Семенюк Т.В., Антонова О.Є. - Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. - 193 с.

4. Энциклопедия профессионального образования : в 3-х т. / под ред. С.Я. Батыщева. - М.: АПО, 1999. - Т. 2. - 440 с.

5. Зязюн І.А. Актуальні проблеми професійно-педагогічної підготовки вчителя / І.А. Зязюн // Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя: матеріали Всеук. наук.-практ. конф. - К., 2002. - С. 8-10.

6. Кушнір В. Теоретико-методологічні основи системного аналізу педагогічного процесу вищої школи: автореф. дис д-ра. пед. наук: 13.00.04 / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2003. - 45 с.

Размещено на Allbest.ru