Управління процесом створення здоров'язбережувального освітнього середовища в загальноосвітньому навчальному закладі

У статті проаналізовано особливості управління загальноосвітнім навчальним закладом на засадах здоров'язбереження. На основі аналізу результатів проведеного дослідження виокремлено чинники погіршення здоров'я учнів у сучасній школі. Визначено завдання управління загальноосвітнім навчальним закладом, що реалізує ідею збереження і зміцнення здоров'я суб'єктів освітнього процесу. З'ясовано підходи вчених до сутності здоров'язбережувального освітнього середовища. його структури і змістового наповнення. Висвітлено аспекти створення здоров'язбережувального освітнього середовища в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі.

Ключові слова: управління навчальним закладом, здоров'язбережувальне освітнє середовище, збереження і зміцнення здоров'я учнів, створення здоров'язбережувального середовища, здоров'язбереження.

Мешко Г. М.

Meshko H.M.

MANAGEMENT OF PROCESS OF HEALTH SAVING ENVIRONMENT BUILDING AT GENERAL EDUCATION INSTITUTION

The peculiarities of management of general education institution on the principles of health saving are analyzed in the article. The poor participation of education institution in pupils' health protection and promotion is noticed. Factors of deterioration of pupils' health at modern schools are singled out on the basis of results of the research conducted by author. The results of scientific search towards solution to the problem of pupils' health saving and promotion under education institution conditions, formation of health saving educational environment are analyzed. Tasks of management of education institution that realizes the idea of health saving of educational process bodies are defined. Scholars' approaches to the essence of health saving educational environment, its structure and content are clarified. In terms of psychological and pedagogical literature analysis, research results the aspects of management of education institution on the basis of health saving are identified.

Сьогодні ефективність роботи загальноосвітнього навчального закладу має вимірюватися не лише якістю освіти, а й безпекою та захищеністю учнів, турботою про їх здоров'я. П. Матвієнко справедливо зауважує, що «якщо динаміка показників здоров'я позитивна або хоча б не негативна, то є сенс продовжувати процедуру оцінювання дидактичного процесу за іншими параметрами («навченість», «научуваність», «мотивація», «навчальне середовище»). Якщо показники здоров'я в більшості дітей низькі, а динаміка їх негативна, то подальшу перевірку проводити не доцільно. Такий навчальний заклад не: може атестуватися позитивно» [4, с. 83]. У дослідженнях В. Дрофа, А. Іванова, О.Ільченко, А. Морозової, С. Омельченко, О. Підгорної, О. Савченко, А. Цимбаларя та ін. обґрунтовано положення про те, що навчальне середовище може суттєво змінювати стан здоров'я учнів.

Результати медичних і соціологічних досліджень засвідчують щорічне погіршення самопочуття і здоров'я школярів. Реальне зниження показників фізичного і психічного здоров'я учнів констатують і педагоги, і психологи (В. Базарний, Я. Береговий, Ю. Бойчук, О. Ващенко, В. Горащук, М. Максименко, Н. Полька, М. Смірнов та ін.). Навчальне середовище сучасного загальноосвітнього навчального закладу неповною мірою виконує функції збереження та зміцнення здоров'я учнів.

Тому завданням загальноосвітнього навчального закладу є формування здоров'язбережувального середовища для розвитку здорової дитини, формування в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, формування культури здоров'я.

Результати наукових пошуків щодо шляхів розв'язання проблеми здоров'я учнів представлено у працях вітчизняних і зарубіжних учених (І. Бех, С. Лапаєнко, В. Горащук, М. Смірнов - виховна робота в школі з формування здорового способу життя і створення сприятливих умов для реалізації особистісно орієнтованого виховання учнів; М. Безруких, О. Бесєдіна, Г. Зайцев. Г. Даниленко - збереження здоров'я дітей і підлітків в умовах навчального закладу; Е. Бруднік, Б. Войнаровська, В. Козловський, М. Соколовська - дидактичні засади здоров'язбережувальної підготовки учнів. Проблемі створення навчального середовища, що сприяє збереженню та зміцненню здоров'я дітей, присвячено наукові праці М. Башмакова, Я. Берегового, Л. Бережної, В. Ільченка, С. Дудка, В. Ковалько, М. Малашенка, А. Маджуги, П. Матвієнка, Н. Міллер, А. Морозової, С. Омельченко, О. Підгорної, Н. Рилової, Г. Спіченка, М. Степанової та ін.

Проблема управління загальноосвітнім навчальним закладом на засадах здоров'язбереження в психолого-педагогічній літературі представлена недостатньо.

Мета статті полягає у виявленні особливостей управління загальноосвітнім навчальним закладом на засадах здоров'язбереження, висвітленні аспектів створення здоров'язбережувального освітнього середовища в ньому.

Результати низки досліджень дають змогу стверджувати, що традиційна система освіти в загальноосвітніх навчальних закладах більшою мірою орієнтована на здобуття знань та інформації, але недостатньою мірою - на формування здоров'язбережувального середовища. Це ставить перед загальноосвітніми навчальними закладами завдання щодо створення таких умов навчання і виховання учнів, які б сприяли формуванню гармонійно розвиненої, фізично досконалої особистості з відповідальним ставленням до власного здоров'я та здоров'я навколишніх. Як не прикро, але в сучасній школі не кожна дитина почуває себе затишно, комфортно і безпечно, бо поки що не вистачає теплоти і поваги до учня, чуйності до його внутрішнього світу. Бракує й віри у здібностях школяра, розуміння того, що їх потрібно відкрити і допомогти реалізувати.

Аналіз результатів проведеного нами дослідження дав змогу виділити чинники, що погіршують стан здоров'я учнів:

- перевантаженість, перевтома школярів;

- інтенсифікація навчального процесу, невідповідність методик і технологій навчання віковим і функціональним особливостям дітей;

- хронічне відчуття дитиною неуспіху;

- низький рівень загальної культури педагога, його професійної майстерності (емоційна нестійкість вчителя, порушення ним норм педагогічної етики, неправильне використання прийомів педагогічного впливу, упереджене ставлення до окремих учнів, неправильна оцінка знань і поведінки школярів, незнання індивідуально-психологічних особливостей вихованців, нерозуміння їх внутрішнього світу і психічних станів);

- стресова тактика педагогічних впливів;

- психологічне насилля над учнями, маніпулювання ними;

- відсутність сприятливого психологічного клімату в учнівських і вчительських колективах, де присутні заздрість, мстивість, нездорова конкуренція і т. ін.;

- неадекватна самооцінка, високий рівень тривожності учнів;

- нераціональна організація навчальної діяльності учня, невміння дитини вчитися.

У більшості загальноосвітніх навчальних закладів застосовуються неефективні форми роботи з охорони здоров'я учнів, недостатньо використовується наявний потенціал для збереження і зміцнення здоров'я дітей, не створено умови для навчання й виховання, які б ураховували вікові функціональні можливості організму дітей і забезпечували задовільний характер адаптаційних процесів. Невідповідність вимог, що висуваються до учнів, їхнім можливостям є причиною шкільної дезадаптації, яка спричиняє порушенню системи спілкування учня з собою та іншими, відчуттю психологічного дискомфорту. Підвищена чутливість до інтелектуальних, фізичних навантажень у поєднанні зі стресовою тактикою педагогів, невідповідністю методик і технологій навчання створюють «ідеальні» умови для розвитку нервово-психічних захворювань учнів.

На рівні навчального закладу управлінська діяльність має забезпечити створення педагогічних умов для формування здоров'я учнів. У загальному вигляді ці умови виявляються у створенні, підтримці функціонування й розвитку навчально-виховного процесу як цілісної системи на засадах здоров'язбереження.

Завдання навчального закладу, що реалізує ідею здоров'язбережувальної освіти, полягає у створенні особливого освітнього середовища, яке б зумовлювало процес формування в учнів культури здоров'я, компетентності здоров'язбереження, позитивної стійкої індивідуальної картини здоров'я суб'єктів освітнього процесу.

У психолого-педагогічній літературі часто розмежовуються поняття «здоров'язбережувальне освітнє середовище» та «здоров'язбережувальний простір». Нам імпонує підхід учених (Н. Менчинська, О. Підгорна, А. Цимбалару та ін.), згідно з яким освітній простір (зокрема і здоров'язбережувальний) трактується як сукупність освітніх середовищ.

Аналіз різних підходів до розуміння сутності та змісту поняття «здоров'язбережувальне середовище» дає змогу стверджувати, що воно інтегрує сукупність певних умов - гігієнічних, медичних, психолого-педагогічних, організаційних, навчально-виховних тощо, які забезпечують здоров'я учнів. Серед цих умов наявні й управлінські, спрямовані на формування, збереження і зміцнення соціального, фізичного, психічного здоров'я на основі психолого-педагогічних та медично-фізіологічних засобів і методів супроводу освітнього процесу, профілактики чинників ризику, реалізації комплексу міжгалузевих оздоровчих заходів.

Здоров'язбережувальне освітнє середовище А. Маджуга [5] трактує як цілеспрямовану і професійно створювану систему дидактичних умов, у якій засвоєння учнем знань, умінь і навичок, розвиток творчого мислення і формування емоційно-ціннісного ставлення до світу (зокрема й до свого здоров'я) відбувається в ситуаціях фізичного, емоційного, інтелектуального, соціального, духовного комфорту, а також відсутності етнофункціональних розбіжностей, що забезпечує створення загалом сприятливого психологічного клімату в процесі навчання

Важливу роль у формуванні здоров'язбережувального середовища О. Підгорна [8] відводить реалізації особистісно орієнтованого підходу, який сприяє створенню особливого психологічного мікроклімату, в якому дитина добре почувається та зростає

А. Морозова розглядає поняття «здоров'язбереження» як якісну характеристику середовища, що засвідчує, наскільки вирішується питання збереження здоров'я суб'єктів освітнього процесу в умовах педагогічного середовища навчального закладу. Тому формування здоров'язбережувального середовища в навчальному закладі можливе за умови, якщо кожна компонента педагогічного процесу буде виконувати здоров'язбережувальну функцію [7, с. 45-46]. Це положення надзвичайно важливе в координатах нашого дослідження.

Як справедливо зауважує М. Степанова [9], здоров'язбережувальне середовище в освітній установі - це не тільки і не стільки оздоровчі медичні заходи, скільки гігієнічно раціональні, навчальні навантаження, що відповідають віку дітей, заняття в умовах, що відповідають вимогам санітарних правил.

За визначеннями Н. Міллер [6], здоров'язбережувальне навчальне середовище - це сукупність антропогенних, природних, культурних чинників, що сприяють задоволенню людиною власних потреб, здібностей, можливостей збереження здоров'я. Воно сприяє впровадженню здоров'язбережувального навчання як процесу взаємодії учнів і вчителів, результатом якого є засвоєння знань, умінь, навичок, способів творчої діяльності, системи цінностей і збереження здоров'я учасників освітнього процесу. Тому процес формування здоров'язбережувального середовища передбачає комплекс змін у традиційній системі навчання і виховання, спрямованих на підвищення ефективності діяльності навчального закладу щодо збереження і зміцнення здоров'я учнів і професійного здоров'я педагогів, підвищення рівня психологічної захищеності й комфорту школярів і безпеки вчителів.

На основі інтеграції сучасних підходів до розуміння поняття «здоров'язбережувальне середовище» С. Дудко [2] уточнює його визначення як навчальне середовище, у якому завдяки формуванню цілісності свідомості, життєствердного здоров'язбережувального образу світу учня, його здоров'язбережувальної компетентності забезпечується формування здорового способу життя дітей, відповідальне ставлення до свого здоров'я і здоров'я оточуючих, до довкілля, контролюються всі складники здоров'я.

У контексті нашого дослідження важливим є підхід О. Ільченка [3], П. Матвієнка [4], О. Підгорної [8] про те, що основою для формування здоров'язбережувального середовища є:

1) зміст освіти (стандарт освіти, навчальний план, технологія навчання, методи та форми організації навчання, система знань учнів про збереження власного здоров'я, здоров'я свого роду, народу, довкілля, тощо);

2) матеріально-технічна забезпеченість здоров'язбережувального середовища (наявність санітарно-технічного, медичного, фізкультурного обладнання та оснащення, комплектування класів); відповідність організації системи харчування чинним санітарним правилам і нормам;

3) навчально-методичне забезпечення здоров'язбережувального середовища;

4) міжособистісні взаємини суб'єктів освітнього процесу; стан фізичного та психічного здоров'я дітей і вчителів (індекс здоров'я, зниження захворюваності, підвищення емоційного тонусу); рівень професійної компетентності педагогів, цілісність оздоровлювальних впливів і стабільність результатів.

При розробленні моделі здоров'язбережувального навчального середовища початкової школи С. Дудко [2] виокремлює такі його функціонально-структурні складники: зміст особистісно значущої системи знань про здоров'я, спрямованої наформування здоров'язбережувальної компетентності, життєствердного здоров'язбережувального образу світу учня; навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу (робочі й навчальні плани, методичні рекомендації, дидактичний матеріал); методи забезпечення навчання в русі та формування здоров'язбережувальної компетентності учнів засобами дидактизованої матеріально- технічної бази школи (зелені класи, екологічні стежини, зони відпочинку, спеціальне здоров'язбережувальне обладнання класів); організація суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників освітнього процесу (учителів, учнів, батьків, громадськості) при застосуванні методів і прийомів, спрямованих на зміцнення здоров'я учнів у позаурочний час.

Нам імпонує підхід Л. Бережної [1], згідно з яким здоров'язбережувальне середовище - це середовище, що комфортне для всіх суб'єктів навчально-виховного процесу, в якому формується цілісне світосприйняття, що є передумовою гармонійно розвиненої особистості.

На підставі аналізу сутності та змісту здоров'язбережувального освітнього середовища, результатів проведеного нами дослідження визначено аспекти управління загальноосвітнім навчальним закладом на засадах здоров'язбереження:

1) запровадження у практику роботи навчального закладу здоров'язбережувальних технологій навчання і виховання, валеологічних технологій педагогічної взаємодії, контролю за рівнем фізичних, розумових та емоційних навантажень як учнів, так і вчителів;

2) побудова навчально-виховного процесу на засадах педагогіки успіху й оптимізму;

3) підвищення рівня емоційної культури педагога, його емпатійності, розвиток психологічної пильності, психолого-педагогічної компетентності;

4) комплексний психолого-педагогічний супровід учнів у процесі навчання, створення сприятливого психологічного фону занять;

5) спрямування діяльності шкільної психологічної служби на збереження і зміцнення психічного здоров'я учнів і професійного здоров'я учителів;

6) цілеспрямована діяльність зі збереження здоров'я суб'єктів освітнього процесу, що охоплює медичний, психологічний і педагогічний аспекти. Насамперед це:

- створення безпечних і нешкідливих умов навчання, раціональне харчування;

- превентивне лікування, зміцнення фізичного здоров'я навіть здорових дітей (вітамінізоване харчування, передусім з додаванням вітамінів групи В, які забезпечують нормальне функціонування нервової системи, правильний режим тощо);

- упровадження медичного контролю та оздоровчих процедур, регулювання рухового режиму учнів, моніторинг показників індивідуального розвитку;

- формування культури здоров'я особистості учнів;

- підвищення рівня стресостійкості як педагогів, так і учнів, пошук ресурсів, що допомагають «пом'якшити» реакцію на психоемоційні навантаження, протистояти стресу;

- допомога учням в оволодінні практичними знаннями і навичками психологічної активності та саморегуляції;

7) організація дозвіллєвої діяльності учнів, позакласної роботи на здоров'язбережувальних засадах;

8) координація зусиль школи та сім'ї щодо створення умов для збереження і зміцнення здоров'я школярів, підвищення психологічної культури батьків.

Управління загальноосвітнім навчальним закладом на засадах здоров'язбереження дасть змогу зміцнювати здоров'я учнів, формувати їх культуру здоров'я, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров'я та проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи для забезпечення здоров'я суб'єктів освітнього процесу.

Таким чином, для створення здоров'язбережувального середовища особистості необхідною є психотерапевтична зорієнтованість педагогічного процесу. Це під силу педагогам, які володіють здоров'язбережувальними технологіями, уміють бути у злагоді зі своїми почуттями і враховувати почуття інших, створювати навколо себе ауру добра й доброзичливості. Створення таких умов тісно пов'язано з наявністю в загальноосвітньому навчальному закладі антистресового менеджменту, що зможе вберегти від емоційної інтоксикації всіх учасників навчально-виховного процесу і створити школу психологічного комфорту й благополуччя, справжню школу сприяння здоров'ю. Оптимальні шляхи запровадження такого менеджменту можуть бути визначені в подальших наукових пошуках.

Література

1. Бережна Л. K. Програмно-цільовий підхід до організації роботи школи сприяння здоров'ю / Л.К. Бережна // Управління школою (Основа). - 2011. - № 19. - С. 63-66.

2. Дудко С. Г. Дидактична модель формування здоров'язбережувального навчального середовища початкової школи / С.Г. Дудко // Постметодика. - 2014. - № 3. - С. 31-34.

3. Ільченко В. Р. Дидактичні умови здоров'язбережувального навчального середовища / В.Р. Ільченко // Технології інтеграції змісту освіти: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ», 14 квітня 2011 р. / редкол. : В. Р. Ільченко (гол. ред.) та ін. - Полтава, 2011. - Вип. 3.

4. Матвієнко П. І. Комплексна оцінка дидактичного процесу / П.І. Матвієнко; Полтавський обл. ін-т післядипломної пед. освіти імені М.В. Остроградського. - Полтава : Довкілля-К, 2005. - 216 с.

5. Маджуга А. Г. Теория и практика формирования и развития валеоконативных стратегий личности в контексте здоровьетворящего образования в современной школе / А.Г. Маджуга. - Шымкент : Изд-во ЮКГУ им. М.О. Ауезова, 2005. - 386 с.

6. Миллер Н. Д. Здоровьесберегающее обучение детей санаторных классов общеобразовательной школы : автореф. дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Н. Д. Миллер. - Новокузнецк, 2006. - 18 с.

7. Морозова А. А. Здоровьесберегающая среда образовательного учреждения / А.А. Морозова // Научные исследования в образовании. - 2008. - № 2. - С. 45-46.

8. Подгорная О. Е.Проектирование здоровьесберегающего пространства общеобразовательной школы средствами личностно-ориентированного образования : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Подгорная Ольга Ефимовна. - Тирасполь, 2005. - 211 с.

9. Степанова М. И. Здоровьесберегающий потенциал нового календаря школьных каникул / М. И. Степанова // Народное образование. - 2004. - № 9. - С. 179-182.

Размещено на Allbest.ru