Діагностика сформованості соціокультурної компетентності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діагностика сформованості соціокультурної компетентності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів

Ліпшиць Л.В.

У статті підкреслено важливість соціокультурної компетентності як складової професійної освіти майбутніх судноводіїв. Проаналізовано результати дослідницької роботи з діагностування рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів. Визначено критерії соціокультурної компетентності - мотиваційний, когнітивний, діяльнісний. Схарактеризовано рівні сформованості соціокультурної компетентності - низький, середній, високий.

У статті наголошено, що рівень соціокультурної компетентності студентів є недостатнім. Тому автор указує на необхідність його підвищення. Сформульовано завдання подальшого наукового пошуку педагогічних умов формування соціокультурної компетентності.

Ключові слова: соціокультурна компетентність, рівень, критерій, діагностика, майбутні судноводії, професійна підготовка, соціально-гуманітарна підготовка.

Обсяг знань, необхідних сучасному морському фахівцеві, постійно збільшується, хоча термін навчання у вищому навчальному закладі є обмеженим. Сучасний судноводій уже не може залишатися людиною, якій притаманні суто технічні знання. Усе більшої актуальності набувають його особистості якості, адже професійна діяльність майбутнього судноводія відбувається в багатонаціональному середовищі.

Липшиц Л.В. Диагностика сформированности социокультурной компетентности будущих судоводителей международных рейсов

В статье подчеркнута важность социокультурной компетентности как составной части профессионального образования будущих судоводителей. Проанализированы результаты исследовательской работы по диагностированию уровней сформированности социокультурной компетентности будущих судоводителей международных рейсов. Определены критерии социокультурной компетентности - мотивационный, когнитивный, деятельностный. Охарактеризованы уровни сформированности социокультурной компетентности - низкий, средний, высокий.

В статье отмечено, что уровень социокультурной компетентности студентов не достаточный. Поэтому автор указывает на необходимость его повышения. Сформулированы задания дальнейшего научного поиска педагогичных условий формирования социокультурной компетентности.

Ключевые слова: социокультурная компетентность, уровень, критерий, диагностика, будущие судоводители, профессиональная подготовка, социально-гуманитарная подготовка.

Lipshyts L.V. Diagnostics of development of sociocultural competence of the future navigators of international voyages

In the article the importance of sociocultural competence as a part of future navigators' professional education is underlined. The author states that sociocultural competence has an integrated character and combines knowledge and skills which are obtained by future navigators during professional training and when learning the humanities. The results of research work as to diagnostics of development levels of sociocultural competence of the future navigators of international voyages are analyzed. The criteria of sociocultural competence: motivational, cognitive, operational are defined. Motivational criterion identifies interest to obtain knowledge, role and significance of sociocultural competence. Cognitive criterion characterizes the scope, depth and importance of sociocultural knowledge. Operational criterion characterizes the skills how to use and to realize sociocultural activity effectively. The levels of development of sociocultural competence: low, average, high are defined.

In the article motivation of the students to work in multilingual crew is analyzed and it is stated that they have a positive attitude to their future profession and understand its importance.

In the article it is stated that the level of sociocultural competence of students is not sufficient. So, the author states that it should be improved. The tasks for further scientific research of pedagogical conditions of sociocultural competence are formulated.

Keywords: sociocultural competence, level, criterion, diagnostics, future navigators, professional training, the humanities learning.

Сьогодні практично одностайною є думка про те, що XXI століття, з одного боку, є століттям високих технологій і широкої інформатизації всіх сфер життєдіяльності людини й суспільства, а з іншого - століттям психології, тобто прагнення людини до максимально повного використання безмежних можливостей свого мозку [4, с. 13].

О. Каверіна висловлює думку про те, що гуманізація освіти, яка має формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особистості та планетарне мислення, мусить сприяти реформуванню освіти в напрямку пріоритетного розвитку якостей особистості, здатної до самовдосконалення та адаптації в сучасних і майбутніх умовах [2, с. 36].

Слід зазначити, що сьогодні в системі вищої морської освіти актуальними стають завдання пошуку ефективних форм, методів і засобів поєднання підготовки висококваліфікованого фахівця морської галузі та вихованої особистості, здатної до соціокультурної комунікації. Тому організація роботи в системі вищої морської освіти має бути зорієнтована не тільки на здобуття та вдосконалення професійних якостей, але й на формування соціокультурної компетентності як квінтесенції загальнолюдської та професійної культури.

Аналіз навчальних програм підготовки морських фахівців засвідчив, що зміст професійно орієнтованої освіти передбачає відбір такої системи знань, на основі якої соціокультурний світогляд особистості майбутнього судноводія міжнародних рейсів набуває нового якісного рівня і дає змогу морському спеціалісту швидко змінюватися, адаптуватися до нових умов і вимог професійної діяльності на борту судна та передбачає перехід до моделі професійного розвитку фахівця, що орієнтована на формування умінь аналізувати професійні ситуації, самостійно приймати рішення і виробляти критерії оцінювання результатів власної діяльності.

Тобто, як цілком слушно наголошує В. Радкевич, ринковий характер розвитку економіки зумовлює потребу забезпечення підготовки кваліфікованих робітників, які володіють комплексом взаємопов'язаних компетенцій і професійно важливих якостей (самостійність, організованість, комунікативність, саморегуляція, відповідальність, творчість, здатність до самоконтролю, рефлексія, працездатність, соціально-професійна мобільність, толерантність тощо) [3, с. 73].

На жаль, аналіз змісту робочих програм соціально-гуманітарного циклу показав, що недостатня увага надається формуванню в майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів умінь вирішувати соціокультурні проблеми.

Отже, соціокультурна складова змісту професійної освіти майбутніх судноводіїв передбачає наповнення процесу підготовки морських фахівців соціокультурними складовими майбутньої діяльності в полікультурному середовищі, що сприятиме їхньому культурному розвитку, самовдосконаленню й саморозвитку.

З огляду на зростання значущості ефективного й результативного здійснення навчально-виховного процесу в умовах вищого морського закладу з'являється потреба вирішення проблеми розвитку соціокультурної компетентності майбутнього судноводія, формування в нього готовності до адекватного поводження в ситуаціях морального вибору в міжкультурній комунікації на борту закордонного судна. Незважаючи на високий ступінь розроблення проблем професійної підготовки майбутніх судноводіїв, відкритим й актуальним залишається питання формування в них соціокультурної компетентності. Тільки за умови системного підходу до формування соціокультурної компетентності морського фахівця у вирішенні професійних завдань можливе конструктивне вирішення питання щодо діагностики певних якостей цього утворення.

Мета статті - проаналізувати результати дослідницької роботи з діагностування рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів.

Зазначимо, що останнім часом помітно активізувалися дослідження щодо компетентності фахівця як сукупності якостей, що визначають ефективність професійної діяльності. До кола наукових розвідок увійшли дослідження таких науковців, як Н. Яковлєвої, В. Кузовлева, В. Бездухова, І. Єрмакова, Л. Большакової, Т. Добудько, Л. Сохань, М. Лук'янової, Н. Єршової, І. Котлярової, та ін. У науковому дослідженні А. Хуторського проблему соціокультурної компетентності досить повно відображено [5].

Слід зазначити, що соціокультурна компетентність як базова складова професійності морського фахівця віддзеркалює його духовність, моральність, внутрішню культуру, толерантність, здатність приймати адекватні моральні рішення, спілкуватися з представниками різних національностей і діяти відповідно до норм професійної етики. Саме це дозволяє судноводію визначити ставлення до своїх професійних обов'язків, передусім до людей, з якими він контактує, співпрацює, взаємодіє у процесі діяльності на борту судна. соціокультурний компетентність судноводій

Незаперечним є той факт, що формування будь-якої компетентності відбувається засобами змісту освіти. Формування соціокультурної компетентності майбутнього судноводія забезпечується через вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, орієнтованих на нагромадження фонду знань, засвоєння цінностей, що мають для фахівців морської сфери особисту й професійну значущість, системи вмінь і навичок, способів і технологій, які забезпечують формування готовності майбутнього морського фахівця до адекватного поводження в багатокультурному середовищі.

Відомо, що соціокультурна компетентність за специфікою реалізації належить до так званих надпредметних компетентностей. Вона має інтегрований характер і поєднує в собі певний комплекс знань, умінь і ставлень, які набуваються майбутніми судноводіями протягом засвоєння всього змісту професійної та соціально-гуманітарної підготовки.

У процесі формування соціокультурної компетентності майбутнього судноводія його мислення набуває професійної спрямованості, що відображає поряд з його професійними переконаннями особистісні якості та соціокультурні установки. Досвід доводить, що для формування соціокультурного компонента професійної діяльності для студента морського вишу найбільш значущою є реалізація освітнього потенціалу таких соціально-гуманітарних дисциплін, як «Філософія», «Історія України», «Англійська мова (за професійним спрямуванням)», «Менеджмент морських ресурсів», «Психологія».

Спостереження показують, що у випускників морських навчальних закладів знання про соціокультурний аспект професійної діяльності часто залишаються нереалізованими. У більшості з них соціокультурна компетентність сформована лише фрагментарно. Цей факт стає значущим підґрунтям, що спонукає до здійснення науково обґрунтованої експертизи якості результату освітнього процесу, контролю, корекції цілей і змісту соціально-гуманітарної підготовки щодо формування соціокультурної компетентності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів.

З огляду на вищезазначене було проведено дослідну роботу з діагностування рівня сформованості соціокультурної компетентності, яка передбачала її визначення відповідно до таких критеріїв, як мотиваційний, когнітивний, діяльнісний.

Мотиваційний критерій передбачає наявність у майбутніх судноводіїв внутрішніх або зовнішніх факторів, інтересу до оволодіння знаннями та вміннями щодо майбутньої професійної діяльності; зацікавленість у позитивних результатах своєї праці; сформованість значущих професійних мотивів, що стимулюють їх до формування соціокультурної компетентності в процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, як невід'ємного компонента професійної підготовки та діяльності. За цим критерієм з'ясовується, по-перше, розуміння ролі і значення соціокультурної компетентності під час міжкультурної взаємодії в багатонаціональному середовищі; по-друге - внутрішня потреба особистості у формуванні соціокультурної компетентності; по-третє - сформованість мотивації до професійної діяльності в мультинаціональному середовищі.

Стан сформованості шціокультурної компетентності за когнітивним критерієм дає змогу схарактеризувати обсяг, глибину, системність, значущість, узагальненість, різноманітність і повноту соціокультурних знань, необхідних для успішної професійної діяльності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів; обізнаність щодо розвитку соціокультурної компетентності; володіння інформацією стосовно соціокультурних знань, норм, принципів, професійних якостей представників різних національностей; знання методів і прийомів діалогічного, суб'єкт-суб'єктивного спілкування в полікультурному середовищі. Тобто когнітивний критерій дає змогу виявити рівень оволодіння тактикою і стратегію ведення міжкультурного спілкування в багатонаціональному екіпажі.

За діяльнісним критерієм можна відстежити сформованість умінь ефективно застосовувати та реалізовувати соціокультурну діяльність; здатність до соціокультурного міжособистісного спілкування, взаємодії з суб'єктами соціально-професійної діяльності різних національностей згідно з морально-етичними нормами; виявлення стійкості використання отриманих знань, адекватність комунікативної поведінки серед представників різних культурних спільнот, релігій, традицій; уміння моделювати професійні ситуації, які потребують вияву особистих моральних якостей та вирішувати поставлені в них завдання; дотримання професійного такту в конфліктних ситуаціях; наявність внутрішнього переконання діяти відповідно до норм поведінки у змішаних мультинаціональних екіпажах.

У ході дослідження визначено рівні сформованості соціокультурної компетентності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів, зокрема низький, середній та високий.

Низький рівень сформованості соціокультурної компетентності спостерігався у студентів з індиферентним ставленням до навчання, а в подальшому - і до професійної діяльності. Цей рівень характеризувався відсутністю мотивації до самовдосконалення та професійного зростання, до формування професійно важливих якостей та теоретичної бази з соціокультурної грамотності. Студенти не розуміли сутності соціокультурної діяльності, не вміли застосовувати різні прийоми та способи вирішення конфліктних ситуацій у професійній діяльності представників полікультурного середовища. Відсутність соціокультурних знань або їх поверховий характер стали на заваді налагодження міжособистісних взаємовідносин у багатонаціональному екіпажі. У студентів відсутня діалогічна комунікативна спрямованість, повільна реакція на дії, вчинки та поведінку членів екіпажу, а духовні цінності не стали особистими принципами та внутрішніми переконаннями. За низького рівня сформованості соціокультурної компетентності професійна діяльність є репродуктивною, а вміння організовувати роботу в екіпажі не розвинені.

До середнього рівня сформованості соціокультурної компетентності відносили студентів, які усвідомлюють норми професійної поведінки та суспільно-значущий характер професійної діяльності, мають знання про гуманістичні принципи професійної діяльності в міжнародному екіпажі, здатні до рефлексії власної діяльності з розвитку соціокультурної компетентності, але не стабільні у виявленні духовних якостей; у вирішенні соціокультурних колізій та конфліктних ситуацій професійної діяльності виявляють себе залежно від ситуації. Позитивне ставлення студентів до професійної діяльності; зацікавленість у пошуку варіантів розв'язання соціокультурних проблем, які існують у результаті невдалої міжкультурної взаємодії; достатній рівень мотивації майбутніх судноводіїв до самовдосконалення та професійного зростання є також характеристиками середнього рівня сформованості соціокультурної компетентності. Вони добре розуміють необхідність злагодженої командної роботи на судні та усвідомлюють особливості взаємодії та співпраці на борту.

До високого рівня сформованості соціокультурної компетентності відносили студентів, які здатні ефективно застосовувати соціокультурні знання, вміння та навички для вирішення навчально-професійних завдань; уміють приймати адекватні рішення відповідно до норм професійної поведінки; використовують прийоми та способи соціокультурної взаємодії з різними суб'єктами професійної діяльності в межах інтернаціонального екіпажу. Студенти виявляють позитивне та активне ставлення до професійної діяльності, цілеспрямоване бажання до саморозвитку й самовдосконалення, глибокі і ґрунтовні знання про сутність, структуру соціокультурної компетентності. Вони демонструють уміння досить швидко реагувати на поведінку членів екіпажу, приймати правильні рішення, організовувати й упорядковувати діяльність колективу мультинаціонального складу. їм притаманне прагнення запобігти виникненню конфліктних ситуацій, здатність до соціокультурного міжособистісного спілкування та вирішення конфліктних ситуацій соціокультурного характеру. Студенти демонструють ґрунтовні та глибокі знання з професійних дисциплін і дисциплін соціально-гуманітарного циклу. їх професійна діяльність характеризується діалогічно-комунікативною спрямованістю. Такі риси, як наполегливість, активність та енергійність, скеровують їх на досягнення поставлених цілей.

З метою діагностування рівнів сформованості соціокультурної компетентності було, зокрема, проведено анкетування та тестування студентів, спостереження за ними, діагностичні контрольні роботи, тренінги, під час яких майбутні судноводії моделювали професійні ситуації, які потребували застосування соціокультурних знань у вирішенні поставлених у них проблем.

Так, студентам було запропоновано заповнити анкету щодо визначення сформованості уявлень про сутність, елементи та складові соціокультурної компетентності. Отримані відповіді підтвердили наше припущення про недостатнє розуміння студентами терміна «соціокультурна компетентність», про нечітке розмежування змісту понять «компетенція» і «компетентність», про відсутність інформації стосовно складових соціокультурних знань, про брак дисциплін, що надають можливість отримати соціокультурну інформацію, про те, що майбутні фахівці нечітко усвідомлюють зв'язки між рідною та чужою культурами, про фрагментарність соціокультурних знань студентів з циклу соціально-гуманітарних дисциплін.

З метою дослідження рівня знань соціокультурного характеру студентам було запропоновано, наприклад, оцінити за певними показниками рівень своєї соціокультурної грамотності за допомогою діагностичних контрольних робіт (поточних і підсумкових) або узагальненої оцінки показників якості за різними видами навчальної роботи. Серед таких показників - знання концептуальних соціокультурних ідей; знання та вміння застосовувати методи та прийоми діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування; обізнаність з особливостями культури, історії, правил поведінки, менталітету, релігійних звичаїв представників різних національностей; знання основних напрямків соціокультурної діяльності; обізнаність щодо розвитку соціокультурної компетентності з точки зору життєвого досвіду; наявність і вміння оперувати «соціокультурним» словниковим запасом; володіння інформацією стосовно соціокультурних знань, норм, принципів, професійних якостей та ін.

Отримані на констатувальному етапі педагогічного експерименту результати засвідчили, що майже третина студентів відчували певні труднощі при особистому оцінюванні соціокультурної грамотності, оскільки навіть не розуміли її значення. Це свідчить про те, що вони мали низький рівень соціокультурних знань. Половина респондентів оцінили свої соціокультурні знання та вміння на 2-3 бали (за п'ятибальною шкалою).

Однією з умов формування соціокультурної компетентності майбутніх судноводіїв міжнародних рейсів є забезпечення мотивації студентів до роботи в полікультурному середовищі.

На думку Л. Гончаренко та О. Сморочинської, вивчення мотивації курсантів до роботи в мультинаціональних екіпажах пов'язано з виявленням рівня мотивації та їх потенціалом [1, с. 131].

З метою вивчення мотивації майбутніх судноводіїв до роботи в мультинаціональному екіпажі студентам було запропоновано декілька мотивів, наприклад «готовий до праці, щоб отримати фінансову незалежність у майбутньому», «продовжую сімейну традицію», «робота сприяє моєму самоствердженню та саморозвитку», «екіпаж та умови праці не мають для мене значення», «готовий до праці, але володію недостатнім рівнем соціокультурних знань» тощо.

За результатами дослідження встановлено, що більшість респондентів мотивували роботу в мультинаціональному екіпажі можливістю самоствердитися, зайняти гідне місце в суспільстві, продовжити сімейну династію, розвивати чоловічі риси характеру. Отже, позитивні відповіді студентів вказують на розуміння ними цілей навчання та, відповідно, значущість майбутньої професії.

У ході діагностування зроблено висновок, що студентів вищих морських навчальних закладів відрізняє не тільки здатність до адекватного вибору професії, але й готовність до роботи в мультинаціональному екіпажі. Проте показники, за якими визначився рівень сформованості в майбутніх судноводіїв соціокультурної компетентності на констатувальному етапі педагогічного експерименту, на жаль, були невтішними.

На формувальному етапі педагогічного експерименту під час вивчення соціально- гуманітарних дисциплін майбутніми судноводіями міжнародних рейсів було проведено низку заходів, спрямованих на підвищення рівня сформованості в майбутніх судноводіїв соціокультурної компетентності (наприклад, запроваджено спецкурс «Соціокультурна компетентність майбутніх судноводіїв»). їх ефективність є очевидною, однак за певних організаційно-педагогічних умов. Обґрунтування цих умов може стати предметом подальшого наукового пошуку.

Література

1. Гончаренко Л. А. Засоби мотивування студентів-судноводіїв до роботи в мультинаціональному екіпажі у процесі вивчення фахових дисциплін / Л. А. Гончаренко, О. О. Сморочинська // Педагогічний альманах : [збірник наукових праць] / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. - Херсон : РІПО, 2012. - Випуск 15. - С. 127-132.

2. Каверіна О. Г. Інтегративний підхід до формування готовності студентів вищих технічних навчальних закладів до професійної комунікації : [монографія] / О. Г. Каверіна ; за ред. П. В. Стефаненко. - Д. : ООО Фирма Друк - Инфо, 2009. - 275 с.

3. Радкевич В. О. Дидактичні підходи до вибору і структурування змісту професійної освіти / В. О. Радкевич // Зб. наук. пр. [редкол. : І.А.Зязюн (гол. ред.) та ін.]. - Вип. 26. - Київ- Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2010. - С. 72-77.

4. Романовський О. Г. Сучасна філософія освіти як методологічна основа управлінської підготовки гуманітарно-технічної еліти / О. Г. Романовський // Педагогічні науки : зб. наук. пр. - Т. 28. - Вип. 15. - Миколаїв : МДГУ ім. П. Могили, 2003. - С. 13-18.

5. Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций [Электронный ресурс] / А. В. Хуторской // Интернет-журнал «Эйдос». - 2005. - 12 декабря - Режим доступа : http://www.eidos.ru/journal/2005/ 1212.htm.

Размещено на Allbest.ru