Аналіз сучасного стану розвитку професійного іміджу педагога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз сучасного стану розвитку професійного іміджу педагога

У статті розкрито сутність понять «імідж», «імідж педагога». Виділяються основні складові професійного іміджу педагога: зовнішній вигляд; використання вербальних і невербальних засобів спілкування; внутрішня відповідність професії - внутрішнє «Я». Проаналізовано відповіді вчителів на такі питання: як Ви розумієте поняття «імідж», «імідж педагога»; які складові входять до іміджу педагога; чи достатньо розвинутий професійний імідж; що потрібно робити для розвитку професійного іміджу та ін. Проведене анкетування надало можливість з'ясувати актуальний рівень знань респондентів про професійний імідж педагога та усвідомлення ними необхідності розвитку цього феномену.

З перебудовою української економіки відповідно до потреб ринкових відносин та її інтеграція в європейський простір зумовлює зміни в підходах до розвитку вищої освіти. Постають нові вимоги до професійної підготовки фахівців. За таких умов показниками професіоналізму педагога стають: ініціативність, комунікативна компетентність, прийняття правильних нестандартних рішень, здатність до взаєморозуміння, уміння викликати симпатію і довіру, уміння створити обстановку психологічного комфорту. Зважаючи на вищесказане, зростає необхідність у розвиткові професійного іміджу педагога.

Мета статті - проаналізувати сучасний стан розвитку професійного іміджу педагога.

Проблеми розвитку іміджу особистості досліджували у своїх працях О. Горовенко, А. Калюжний, Л. Качалова, Н. Гузій, О. Межерецька. Сутність професійного іміджу педагога розглянута в дослідженнях О. Ковальової, А. Кононенко, C. Маскалянова.

Існує думка, що слово «імідж» походить від латинського «imago» («образ») і було відоме ще від часів Аристотеля. А Цицерон ніби відзначав початок іміджелогії: «для того щоб нам було найлегше здаватися такими, якими ми є насправді, - хоча найважливіше, щоб ми були такими, якими хочемо здаватися» [6, с. 113].

Одні автори вважають, що імідж є програмою поведінки людей. Це певним чином закріплено символами й образами в поведінці суб'єкта - продемонструвати бажане враження. Інші наближують поняття «імідж» до образу, уявного представлення конкретної особи.

На думку англійської дослідниці П. Берд, імідж - це повна картинка Вас, якими Вас бачать інші. Вона містить те, як Ви виглядаєте, говорите, одягаєтесь, працюєте; Ваші вміння, Вашу поставу, позу й мову тіла, Ваші аксесуари, Ваше оточення [7].

А. Калюжний імідж учителя характеризує як емоційно забарвлений стереотип сприйняття його образу у свідомості вихованців, колег, соціального оточення, у масовій свідомості. Під час формування іміджу вчителя реальні якості тісно переплітаються з тими, які приписуються йому оточенням [3].

Спираючись на наявні визначення іміджу, виділимо його основні складові. Найбільш значущими з них є: зовнішній вигляд; використання вербальних і невербальних засобів спілкування; внутрішня відповідність професії - внутрішнє «Я».

Зовнішній вигляд допомагає педагогу привернути до себе увагу, створити позитивний образ, показати себе не тільки симпатичною людиною, але й прекрасним педагогом. Учитель усім своїм зовнішнім виглядом має прихилити до себе учнів і дорослих. У ньому мають гармонійно поєднуватися багатий внутрішній світ, любов до дітей і турбота про них. Слід завжди пам'ятати, що діти вчаться в дорослих людей, передусім в улюбленого вчителя, правильно вдягатися. У манері вдягатися виявляється одне з головних правил: красиво виглядати - означає виявляти повагу до оточуючих людей. Вимоги, що висуваються до зовнішнього вигляду людини, допомагають педагогу покращити свій професійний імідж і досягти успіху. Уникаючи недовірливого ставлення колег до своїх професійних якостей, не слід з'являтися на роботі в ультрамодному одязі. Розумно поєднуючи тенденції моди зі своїм зовнішнім виглядом, слід дотримуватися такого правила: бути вдягненим занадто модно - ознака поганого смаку, відставати ж від моди неприпустимо, тобто треба одягатися модно, але ближче до класичного стилю. Справжній учитель не стане підкреслювати одягом свою зовнішність, він буде демонструвати свій розум, професійні навички [2].

Вербальні й невербальні засоби спілкування є важливими складовими іміджу - що і як говоримо, чи вміємо словом привернути людину до себе, які жести, міміку й пози використовуємо, як сидимо, стоїмо й ходимо. Для поліпшення свого професіоналізму вчителю необхідно звернути увагу й на вміння представити себе оточуючим у найбільш вигідному світлі.

Більшість дослідників поділяють думку, що вербальний канал використовується для передання інформації, у той час як невербальний канал застосовується для «обговорення» міжособистісних стосунків, а в деяких випадках використовується замість словесних повідомлень. Невербальне спілкування цінне тим, що воно проявляється, як правило, несвідомо й мимовільно, зумовлено імпульсами нашої підсвідомості; таким чином, відсутність можливості підробити ці імпульси дозволяє нам довіряти йому більше, ніж вербальному каналу спілкування.

Внутрішня відповідність професії - внутрішнє «Я» - вважається провідною серед складових педагогічного іміджу, оскільки вміння подобатися й прихилити до себе інших людей є необхідною якістю в професійному спілкуванні [3].

Внутрішній образ - це культура педагога, безпосередність і свобода, чарівність, емоційність, гра уяви, витонченість, шлях постановлення та вирішення проблем, асоціативне бачення, несподівані яскраві ходи в сценарії уроку, налаштованість на творчість, урівноваженість в умовах публічності та багато інших складових.

Зовнішній образ - це спеціальні форми вираження ставлення до матеріалу, передання емоційного ставлення до дійсності, уміння самопрезентації, виведення учнів на ігровий рівень, вдала постановка всього ходу уроку [1].

У психології під образом розуміється суб'єктивна картина світу чи його фрагментів, включаючи самого суб'єкта, інших людей, просторове оточення й тимчасову послідовність подій [4]. Актуальність проблеми зумовила необхідність аналізу сучасного стану розвитку іміджу педагога. З цією метою було проведено анкетування в кількох регіонах України, яким було охоплено слухачів курсів підвищення кваліфікації: учителів музичного мистецтва, трудового навчання, іноземних мов, фізичної культури, початкових класів, російської мови та літератури, біології, історії, географії, хімії, математики, вихователів дошкільних навчальних закладів, груп продовженого дня, практичних психологів. Серед них було представлено педагогів різних категорій та з різним педагогічним стажем роботи (рис. 1, 2).

Рис.1

Рис. 2. Розподіл респондентів за стажем роботи

Основними завданнями анкетування було виявлення знань педагогів про сутність понять «імідж», «імідж педагога», про складові професійного іміджу та шляхи його розвитку.

Виявлення знань педагогів здійснювалося за допомогою тестування та анкетування, адже цей інструментарій підвищує рівень мотивації вчителя, стимулює його до вдосконалення, корекції подальшої педагогічної діяльності.

Так, було розроблено анкету, що містила запитання щодо ставлення педагогів до розвитку професійного іміджу. Це уможливило з'ясування реальних знань педагогів про імідж, їх мотиваційної спрямованості на розвиток цього феномену, можливих труднощів, що перешкоджають такому процесу.

Аналіз відповідей на запитання «Як Ви розумієте поняття «імідж?» дає підстави зробити висновок про недостатню обізнаність педагогів з цього питання. Це підтверджують їх відповіді. Ось деякі з них: «правильно зарекомендувати себе в колективі»; «відчуття впевненості в собі»; «авторитет людини в суспільстві, колективі»; «зовнішній вигляд людини»; «стиль життя, який обирає для себе особистість»; «враження, яке складається після спілкування».

Інтерпретації педагогами сутності поняття «імідж» розкривають лише деякі аспекти цього концепту. Це свідчить про те, що вчителі наближаються до розуміння поняття, але воно потребує уточнення, конкретизації.

Відзначимо, що серед проаналізованих відповідей наявне розуміння іміджу як зовнішнього вигляду, враження від спілкування, стилю, але не беруться до уваги індивідуальнопсихічні особливості особистості вчителя, зокрема його внутрішній образ.

Також опитані дають неточне визначення поняттю «імідж педагога», розуміючи його як культуру поведінки, уміння спілкуватися з людьми, манеру одягатися.

Оскільки в анкетуванні брали участь педагоги з різним стажем роботи та кваліфікаційною категорією, ми мали можливість виявити, що ті з них, які мають незначний досвід роботи, точніше розуміють поняття «імідж педагога». Наприклад, учитель англійської мови з 4-річним стажем роботи стверджує, що «імідж педагога - це зовнішні та внутрішні характеристики, його роль у професійній діяльності».

Проаналізовані відповіді свідчать, що 2/3 респондентів не розуміють поняття «імідж педагога», а незначна частина з них - розуміють частково. Чіткої відповіді на поставлене запитання опитувані не змогли надати.

Стосовно складових іміджу педагога відповіді опитуваних також розрізнялися між собою. Більшість педагогів до складових цього явища зараховували: поведінку; вищу освіту; якісні і цікаві уроки; педагогічну майстерність; професіоналізм учителя; власну харизму; стриманість в поведінці; любов до учнів; моральний облік.

Такі відповіді вказують на недостатнє розуміння респондентами складових іміджу педагога. Так, педагогічну майстерність, професіоналізм не можна відносити до складових, оскільки ці дві категорії є більш об'ємними. Стосовно інших категорій уважаємо їх окремими аспектами складових іміджу педагога.

Найчастіше відповіді опитуваних включали різні складові, наприклад педагогічну майстерність, бажання працювати з дітьми, вимогливість.

На запитання «Чи достатньо розвинутий Ваш професійний імідж?» майже всі відповіли «недостатньо». Незначний відсоток педагогів уважають, що їх професійний імідж розвинутий, і тільки дві особи не знають відповіді на це запитання.

Відповіді на запитання «Що, на Вашу думку, потрібно робити для розвитку професійного іміджу?» були такими: «слідкувати за собою, за соєю мовою»; «самовдосконалюватися, набувати досвіду», «намагатися поводити себе як культурна людина», «удосконалювати свої здібності, постійно працювати і мати досягнення, спостереження за іншими». Відзначимо, що педагоги хотіли б розвивати свій професійний імідж і приблизно знають, як це зробити.

Відповіді на запитання «Чи вмієте Ви презентувати себе? Як Ви це робите?» були досить лаконічними, нечіткими. Це можна пояснити фрагментарністю знань більшості вчителів про теоретичні аспекти презентації. Переважна більшість педагогів не вміють презентувати себе і не розуміють як це робити. Незначний відсоток із них уміє і робить це з успіхом. А деякі вчителі не відповіли на це питання. Такий розподіл надає підстави стверджувати, що педагоги не вміють себе презентувати.

Зазначимо, що інформацію про людину навколишні сприймають на 55 % через візуальне сприйняття, на 38 % - оцінюючи мову співрозмовника, і лише 7 % припадає на те, що саме він повідомляє [5]. Тобто успіх на 90 % залежить від мистецтва самопрезентації.

Відповіді педагогів на запитання «Що перешкоджає Вам у розвитку іміджу педагога?» розкривають низку бар'єрів психологічного, економічного, управлінського характеру, що заважають педагогам удосконалюватися як фахівцям. Майже п'ята частина опитаних не змогла дати відповідь, ще п'ята частина вважають, що таких перешкод не існує. Відповіді респондентів були такі: «низький рівень матеріально-технічного забезпечення»; «завантаженість учителя»; «особистіші якості вчителя».

На запитання «Чи хотіли б Ви розвивати свій професійний імідж?» педагоги однозначно відповіли «так». Спонукають їх до розвитку власного іміджу такі мотиви: бажання самореалізації, самовдосконалення, досягнення успіхів у професійній діяльності. Це вказує на бажання розвивати власний імідж для особистого та професійного розвитку, зростання, поглиблення, розширення та оновлення професійних знань, умінь, навичок і компетентності на основі здобутої раніше вищої освіти.

Таким чином, проведене дослідження надало можливість з'ясувати знання педагогів про сутність категорії «імідж педагога» та усвідомлення ними необхідності розвитку цього інтегрального явища. Крім того зроблено висновок, що професійно підготовлений фахівець зобов'язаний постійно вдосконалювати свої особисті якості, створюючи тим самим власний неповторний імідж.

Перспективу подальшого наукового дослідження вбачаємо в розробленні експериментальної моделі розвитку професійного іміджу педагога в системі післядипломної педагогічної освіти.

професійний імідж педагог

Література

1.Гогіберідзе Г. М. Діалог культур у системі літературної освіти / Г. М. Гогіберідзе. - М. : Наука, 2003. - 181 с.

2.Жук О. М. Навчальний діалог на заняття з літератури / О. М. Жук // Комунікативна компетенція: принципи, методи, прийоми формування : зб. науч. ст. - Мн., 2009. - Вип. 9.

3.Калюжний А. А. Психология формирования имиджа учителя / А. А. Калюжный. - М. : Владос, 2004. - 224 с.

4.Медінцев В. А. Діалогічне моделювання психологічних взаємодій / В. А. Медінцев // Питання психології. - 2005. - № 5. - С. 5-9.

5.Петрова Е. А. Жести у педагогічному процесі / Е. А. Петрова. - М. : Вища школа, 2006. - 132 с.

6.Цицерон М. Т. О старости. О дружбе. Об обязанностях / М. Т. Цицерон. - М., 1975. - С. 113.

7.Bird P. Sell yourself. Persuasive tactics to boost your image / P. Bird. - L. : Groom Helm, 1999. - 398 p.

Размещено на Allbest.ru