Розвиток педагогічної освіти і науки у Ніжинській вищій школі

Ключевые слова: Нежинская высшая школа, кафедра педагогики, периоды развития Нежинской высшей школы, педагогическая наука, педагогическое образование.

The contribution of Nizhyn Higher School to the development of pedagogical science is analyzed in the article. The author distinguishes four periods of this process. The first period is from 1805 to 1875. It covers the activity of Count Bezborodko's Gymnasium of Higher sciences, Physical and Mathematical and Law Lyceums. Elaboration of the Gymnasiem's and Lyceums' Charters and determination of the aims, content and methods of teaching and upbringing in secondary and higher schools took place. Attention is drawn to the pedagogical views of I. C. Oriay.

The second period (1875-1920) covers the activity of the Institute of History and Philology. The author analyzes training of teachers of history and language and the contribution of its lecturers and graduates to the pedagogical science (M. O. Lavrovsky, O.F. Muzychenko, M. F. Dadenkov, M. I. Demkov).

The third period (1920-1991) - the Soviet period. During this time the Institute of History and Philology was reorganized into a research institute (1920-1921), then into an institute of public education (1921-1930), into an institute of social education (1930- 1933), and since 1933 - into a pedagogical institute. The department of pedagogy was established in 1922. The author shows its impact on the development of pedagogical education. The activities of the department in the pre-war and post-war periods are also analyzed. The most prominent graduates of this period were T. F. Bugaiko, Y. K. Kasia- nenko, I. A. Korovay, О. V. Tkanko, M. I. Burda, A. P. Gryschenko, S. V. Kyrylenko.

Key words: Nizhyn Higher School, Department of Pedagogy, periods of development of Nizhyn Higher School, pedagogical science, pedagogical education.

95-річчю кафедри педагогіки присвячується

До аналізу різних аспектів діяльності Ніжинської вищої школи зверталися науковці М. Ф. Даденков, Н. М. Дем'яненко, Н. М. Демченко, 1.1. Доброскок, 1.1. Киричок, Є. І. Коваленко, В. Ф. Кондрашов, І. П. Костенко, О. Д. Королевич, О. А. Лавриненко, М. А. Лескевич, О. М. Морозов, А. М. Острянко, І. І. Пенський, Т. Д. Пінчук, В. І. Симоненко, Г. В. Самойленко та О. Г. Самойленко, О. В. Самойленко, Н. О. Ярмак.

Проте цілісного висвітлення розвитку педагогічної освіти і науки у Ніжинській вищій школі практично немає. Більшість публікацій стосуються аналізу діяльності історико-філологічного інституту або внеску у педагогічну освіту окремих персоналій. У фундаментальній праці Самойленка Г. В. і Самойленка О. Г. "Ніжинська вища школа: сторінки історії" розкрито внесок практично усіх кафедр університету, особливу увагу акцентовано на розвитку філологічної та історичної шкіл. Ми ставимо за мету виокремити внесок Ніжинської вищої школи саме у розвиток педагогічної освіти і науки.

Ніжинська вища школа має понад 200-літню історію від дня заснування, і варто зазначити, що упродовж всього свого існування вона мала значний вплив на освітянську галузь країни. У цьому процесі ми виділяємо декілька періодів: І - 1805- 1875, який об'єднав три заклади: Гімназію вищих наук кн. Безбородька, фізико-математичний та юридичний ліцеї; II - 1875-1920 - існування історико-філологічого (педагогічного) інституту; III - 1920-1991 - радянський період, який має два під періоди: довоєнний період (1920-1941); і - післявоєнний (1943-1991); IV - період відродження і розвитку педагогічної науки в роки незалежності України (з 1991 - по т. ч.).

Охарактеризуємо ці періоди.

1805-1875. Ніжинська вища школа, започаткована князем Безбородьком як Гімназія вищих наук (1805) розпочала своє існування в той час, коли діяв "Статут університетів" 1804 року, згідно якого вищий навчальний заклад ставав центром наукової і науково-методичної роботи і на університети (а Гімназія відносилась до закладів університетського типу) покладалося навчально-методичне забезпечення і вищої школи і гімназій. І хоча ні Гімназія вищих наук кн. Безбородька, на створені на її базі фізико-математичний (1832) і юридичний (1840) ліцеї не були педагогічними закладами, не готувала вчителів, і педагогічні дисципліни в них не викладалися, проте викладачі працювали над проблемами навчання і виховання молоді, визначенням основних підходів до змісту, принципів, організаційних форм і методів організації навчально-виховного процесу, методикою викладання окремих дисциплін. Значна частина випускників цих закладів займалася педагогічною діяльністю. Суттєвий внесок в розробку питань освіти зробив перший директор Гімназії вищих наук кн. Безбородька І. С. Орлай, науковий доробок якого ґрунтовно дослідила 1.1. Доброскок [3]. Заступивши на посаду, він одразу взявся за влаштування Гімназії в усіх аспектах, і перш за все в навчально-виховному відношенні. Свої прогресивні погляди на освіту і виховання І. С. Орлай виклав у розробленому ним Статуті Гімназії вищих наук кн. Безбородька та у статтях "Мнение о преобразовании училищ в России", "О необходимости обучаться преимущественно отечественному языку и нечто об обучении языкам иностранным". Як педагог він засуджував хаотичний стан освіти в Росії, її становість, обстоював думку запровадження загальної освіти для всіх верств населення, запропонував ліквідувати привілейовані навчальні заклади в Російській імперії та назвав їх "інквізиторськими". Саме І. С. Орлай добивається дозволу на збільшення у Гімназії кількості "вопьноприходящих воспитанников", що дозволяло отримати освіту юнаком недворянського походження. Завдяки І. С. Ор- лаю Гімназія перетворилася на напіввідкритий навчальний заклад.

Особливо багато уваги І.С.Орлай приділяв організації навчального процесу, методиці викладання окремих дисциплін. Основою шкільної освіти вважав громадянське виховання на основі ідеї народності, значну увагу приділяв релігійному вихованню гімназистів, висловлював цінні думки щодо розвитку вищих навчальних закладів. Складовою його педагогічних поглядів були ідеї гармонійного розвитку, активізації учнів у процесі навчання, обґрунтування ролі наступності й природовідповідності у вихованні і навчанні. Активна педагогічна діяльність І.С.Орлая сприяла розвитку змісту і методів навчання у вітчизняних навчальних закладах.

Велике науково-педагогічне значення мало заснування в Інституті, починаючи з 1877-1878 навчального року "Известий историко-филологического института", першим редактором якого був відомий учений-психолог М. Я. Грот, а також заснування у 1894 році "Історико-філологічного товариства". Окремий відділ його зібрань складали педагогічні проблеми. На публічних читаннях, на засіданнях товариства аналізувався стан освіти й педагогічної науки в Росії в різні періоди, а також теорія і практика зарубіжної школи, зокрема такі теми: "Розвиток мислення і мови у дітей", "Я. А. Коменський і його педагогічні ідеї", "Сучасні методи викладання у школах Заходу". До найбільш вагомих за змістом і об'ємом педагогічних праць, створених у Ніжинському історико-філологічному інституті і опублікованих у його "Известиях" та збірниках праць історико-філологічного товариства, належать праці М. Я. Грота "Психологія почуттів в її історії та головних основах", Н. С. Скворцова "Історія нашої учбової справи", І. В. Добіаша "Про умови успішного ведення уроку по читанню стародавніх авторів".

О.Ф. Музиченко певний час працював у Ніжинському історико-філологічному інституті (1908-1910), згодом директором педагогічного музею України (1912-1914), членом Міністерства освіти УНР (1917-1929), директором експериментальної школи № 43 м. Києва, професором Київського Інституту народної освіти (1920-1937), залишив значний педагогічний доробок, серед його праць варто назвати "Сучасні педагогічні течії в Західній Європі та Америці", "На шляху до демократизації школи", "Сучасне гербартіанство", "Реформа школи чи шкільна реформація", "Питання про єдину школу на Україні", "Теорія та практика в єдиній трудовій школі", "Монізм і школа", "Реформа жіночої освіти в Німеччині та питання про сумісне навчання", "Що таке педагогіка і чого вона навчає", "Проблеми комплексності в Германії та у нас", "Культура народу, світогляд дитини та комплексність" та інші. Науково-педагогічна діяльність О. Ф. Музиченка проаналізована у дисертаційному дослідженні аспірантки кафедри Н. О. Ярмак [7].

Після встановлення радянської влади історико-фіологічний інститут кн. Безбородька завершив своє існування. За цей час ним було здійснено 39 випусків, підготовлено 667 вчителів для середньої школи [6, с. 204]. Він залишився в історії України як визначний науковий і культурно-освітній центр з філологічною, історичною та педагогічною школами. Навічно увійшли в історію ті, хто тут навчався, формувався як майбутній учений, культурний чи освітній діяч. Поряд із славетними вченими - академіком, основоположником білорусознавства Ю. Ф. Карським, видатним славістом, академіком М. С. Державіним, членами-кореспондентами АН В. І. Рєзановим, М. С. Кириченком, М. Н. Петровським та іншими ціла плеяда вчених-педагогів, психологів - М. Я. Грот, М. Ф. Даденков І. П. Коаповський, М. О. Лавровський, В. І. Ляскоронський, О. Ф. Музиченко, С. І. Никонов, П. В. Тихомиров та інші професори вишу, які зробили вагомий внесок в теорію і практику навчання і виховання учнівської і студентської молоді, своїм власним життям демонстрували майбутнім вчителям натхненне ставлення до педагогічної діяльності [6].

Ill - радянськй період. У Ніжинському науково-педагогічному інституті (червень 1920 - червень 1921 рр.), а з 1921 року - Інституті народної освіти було відкрито два факультети: гуманітарний з відділами соціально-політичних наук; історичних наук; української мови та літератури та російської мови та літератури і 2) педагогічний у складі відділів: дошкільного; шкільного і позашкільного (політосвіти). Фізико-математичний та природничий факультети планувалося відкрити в процесі розвитку вишу.

З 1924 року починають видаватися "Записки Ніжинського інституту народної освіти" (за редакцією професора В. І. Рєзанова). Це був єдиний в Україні виш, який щороку систематично віддавав свої наукові записки протягом 10 років. На сторінках часопису друкувалися і педагогічні роботи, присвячені дидактиці (наприклад, стаття С. М. Никонова про екскурсійний метод і нову школу). Професор М. Ф. Даденков опублікував статті, присвячені аналізу досвіду зарубіжної педагогіки і школи, історії Ніжинської вищої школи, окремі автори розглядали проблеми обстеження обдарованості дітей тощо. В довоєнний період виш змінював назву: з 1930 по 1933 роки - Інститут соціального виховання, а з 1933 року - Педагогічний інститут. У 1939 році - присвоєно ім'я М. В. Гоголя.

У повоєнний період, починаючи з 1949 року, поновлюється видання наукових записок. Майже в кожному томі публікуються статті психолого-педагогічного змісту, а 8-й том за 1956 рік був повністю присвячений педагогічним проблемам, зокрема обговоренню проекту закону "Про зв'язок школи з життям". У цей період встановлюються наукові зв'язки з науково-дослідними інститутами педагогіки та психології України. Викладачі вишу розпочинають працювати над дисертаційними досліджену нями. На присудження наукового ступеня кандидата педагогічних наук захистили дисертації Т. Д. Пінчук, М. М. Фіцула, Д. Д. Герасименко, М. Г. Кишенько, О. Я. Ростовський, О. Я. Близнюк, Л. С. Панова, Н. М. Жилко. Кафедрою педагогіки в повоєнні роки керували М. І. Левченко, 1.1. Пенський, М. А. Лескевич, М. М. Фіцула, Ю. І. Чернов.

У цей період була сформована знана в Україні методична школа навчання іноземної мови факультету іноземних мов доцентами О. Я. Близнюком, Л. С. Пайовою, Н. М. Жилко, підготовлені посібники з методики навчання іноземної мови студентів, що забезпечило якісну підготовку вчителів для загальноосвітньої школи.

Велика робота в інституті ведеться з удосконалення професійно-педагогічної підготовки студентів як майбутніх учителів: при інституті спільно з органами освіти міста й області створено факультет майбутнього вчителя, метою якого було поглиблення професійної орієнтації молоді на педагогічні професії, відбір на педагогічні спеціальності молоді, яка має схильності і здібності до педагогічної діяльності; широке залучення практичних вчителів до керівництва практикою студентів шляхом створення філіалів кафедри педагогіки безпосередньо у базових школах. У виші діяв факультет громадських професій, який давав можливість кожному студентові підготуватися до позакласної роботи з учнями. Широкою популярністю користувалися студентські педагогічні клуби макаренківців (керівник Л. Богма) та "Данко" (керівник - С. О. Борисюк), які проводили велику змістовну роботу з важкими підлітками за місцем проживання.

Виші пишався своїми випускниками. Двом випускникам інституту - вчителям Є. К. Касьяненко та І. А. Короваю присвоєно звання Герой Соціалістичні' Праці, а звання Заслуженого вчителя УРСР - Д. Ф. Залеському, В. Є. Михайленко, О. С. За- кусин, А. Ф. Гайовому, Є. Г. Усенко, І. І. Левченко, В. Є. Смоловик, М. І. Верьовці, К. Гаркун, Є. С. Щербаковій, Л. В. Пилипчик, І. Т. Федоренко, Г. А. Білану, М. В. Данько, Т. І. Кончі, М. Я. Міхель, О. А. Шам, І. Я. Павповському, М. А. Мишастому, Т. А. Марченко, Т. Г. Кобернюк, В. О. Бортнику, Н. М. Кроніковській, В. Г. Кривошей, К. Г. Аврменко, Л. Н. Заревні, Т. Ю. Поліщук, Т. Ф. Романчук. Сотні вчителів нагороджені знаком МОН України "Відмінник народної освіти України".

Період відродження і розвитку педагогічної освіти і науки в роки незалежності України. Цей період став особливо плідним для розвитку педагогічної науки у Ніжинській вищій школі. В цей період на кафедру педагогіки прийшли випускники Київського педагогічного інституту імені М. Горького (нині - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), педагоги-дослідники - А. І. Конончук, С. І. Борисюк, Л. О. Дубровська, В. Л. Дубровський, Н. П. Пихтіна, С. В. Васьковська, А. В. Василюк. Поповнилася кафедра і власниками випускниками інституту, відмінниками навчання, що виявили здібності до науково-дослідної роботи в галузі педагогіки, і які мали стаж роботи вчителем - Н. І. Яковець, В. М. Благінін, Н. І. Бєпкіна, О. М. Заніна, Н. М. Суховєєва, Н. О. Падун, Н. М. Стрельнікова, О. М. Ковальчук, В. М. Солова, С. В. Тезікова. З 1992 по 1997 рік на кафедрі працював заслужений вчитель України, професор П. М. Щербань.

Кафедру педагогіки з 1988 року й до теперішнього часу очолює доцент, з 2003 року - професор Є. І. Коваленко. Починаючи з 1994 року від кафедри педагогіки відокремлюється кафедра педагогічної майстерності, керівником якої було обрано доцента Н. І. Яковець, а з часом з розвитком нових спеціальностей відбувалося подальше розгалуження шляхом утворення нових педагогічних кафедр - кафедри соціальної педагогіки (яку до 2008 року очолювала доцент Н. М. Суховєєва, (нині - професор М. Г. Криловець) і кафедру дошкільної освіти, завідувач - доцент П. Пихтіна (тепер - професор О. Л. Кононко). У 2009 році відбулося об'єднання кафедри педагогіки і педагогічної майстерності і створення єдиної кафедри педагогіки.

Кафедра працює над темою "Шляхи вдосконалення педагогічної майстерності вчителя". Ця проблема обговорювалася на Всеукраїнських науково-практичних конференціях, проведених спільно кафедрою педагогіки з науковими установами НАПН України. З період з 2001 до 2006 роки кафедрами педагогіки та педагогічної майстерності під керівництвом академіка, доктора філософських наук, професора А. Зязюна виконувалися держбюджетні теми: "Модель ступеневої підготовки педагогічних кадрів" та "Зміст і технології підготовки педагогічних кадрів в умовах педагогічного університету". У процесі виконання цих тем зусилля спеціалістів вищої кваліфікації в галузі освіти були зосереджені на виробленні моделі організації професійно-педагогічної підготовки вчителя в умовах ступеневої підготовки та її впровадження у навчальний процес, наукові дослідження і систему управління університетською педагогічною освітою. Результатом виконання цих наукових проектів стало визначення нових теоретико-методологічних підходів до проблеми ступеневої підготовки педагогічних кадрів; розроблено й апробовано нові навчальні плани і програми з дисциплін психолого-педагогічного циклу для ступеневої підготовки педагогічних кадрів; підготовлено та впроваджено нові україномовні посібники та методичні розробки з дисциплін педагогічного циклу, побудовані у відповідності до інноваційних (у т. ч. інформаційних) технологій; підготовлено і впроваджено програми наскрізної педагогічної практики у відповідності зі ступеневою підготовкою педагогічних кадрів для усіх педагогічних спеціальностей Ніжинського університету; опубліковано матеріали дослідження в наукових статтях.

Проблемі вдосконалення професійно-педагогічної підготовки вчителя присвячені й дисертаційні дослідження, що виконані (або ще виконуються) на кафедрі педагогіки під керівництвом проф. Є. І. Коваленко: Г. С. Адамів "Формування пізнавальної самостійності у студентів педагогічного коледжу"; Н. В. Білоусової "Формування у молодших підлітків потреби у самовдосконаленні"; О.М. Кочерги "Формування соціальної відповідальності у студентів педагогічного коледж у"; С. Д. Булавенко "Формування економічної культури в учнів основної та старшої школи"; Л. І. Ткаченко "Формування критичного мислення у студентів педагогічного коледжу в процесі професійної підготовки".

Викладачами кафедри проводиться велика робота з підготовки навчально-методичної літератури: підготовлено понад 20 навчальних посібників з грифом МОН України, серед них "Сімейно-родинна енциклопедія" (за ред. акад. Ф. С. Арвата, проф. П. М. Щербаня, проф. Є. І. Коваленко); "Довідник класного керівника", "Методика роботи в літньому оздоровчому таборі", "Орієнтовний зміст виховання в національній школі", "Культура спілкування", "Історія зарубіжної педагогіки: хрестоматія", "Енциклопедія батьківства: посібник із сімейного виховання" (заг. ред. Є. І. Коваленко), "Екологічне виховання учнів" (авт. кол. заг. ред проф. П. М. Щербаня), "Педагогічне спілкування в діяльності вчителя (доц. І. І. Киричок), "Педагогіка табірної зміни" (ст. викл. В. М. Солова), "Літо скликає друзів" (ст. викп. М. О. Шевчук), "Виховні аспекти педагогічної діяльності в сучасній школі" (доц. Л. О. Дубровська та ін.), "Методика музичного виховання дошкільників" (доц. Ю. Г. Новгородська), "Табір з денним перебуванням дітей: виховання і відпочинок" (доц. Л. О. Дубровська, В. Л. Дубровський, О. С. Філоненко заг. ред. Є. І. Коваленко), "Проект: рух вперед" (доц. М. О. Шевчук), "Проектні технології у виховній діяльності" (доц. М. О. Шевчук), "Методика роботи в оздоровчому таборі" (Л. О. Дубровська, В. Л. Дубровський, О. С. Філоненко заг. ред. Є. І. Коваленко) та ін.

Кафедра випускає збірник праць молодих науковців "Педагогічний альманах", в якому студенти, аспіранти публікують результати своїх досліджень. Здійснено 5 випусків. За редакцією і співавторством Є. І. Коваленко підготовлені зі студентами-дипломниками навчально-методичні праці: "Методичні рекомендації з організації позакласної роботи з математики у 5-9 класах загальноосвітньої школи" (НДПІ, 1989 (Н. Г. Кавязіна, співавт. В. Г. Опанасенко), "Методичні рекомендації з позакласної роботи з географії у 5-10 класах" К.: Укрвузполіграф, 1992 (Л. О. Мартиненко, співавт. М. Г. Криловець); "Ігри на уроках історії: методичний посібник" / Н. Г. Кравченко, спільно з О. А. Лавриненко. - Ніжин : НДУ, 2005 6.3 др. а.); "Цікава математика: методичний посібник для студентів-практикантів" / І. П. Краснобока, співавт. Н. І. Яковець. - Ніжин : НДУ, 2003. 9,2 др. а.); "Позакпасна робота з математики : методичний посібник" (О. В. Опанасенко, Н. І. Немерицька. - Ніжин : НДУ, 2007,- 4,2 др. а.).

Дисертаційні дослідження історико-педагогічної тематики виконали викладачі кафедри: Н. М. Демченко "Гуманітарна освіта в рецепції славістів Лівобережної України (друга половина XIX - початок XX століття)", Л. О. Дубровська "Педагогічна думка України XVI11--ХІХст. про значення індивідуального підходу у формуванні особистості дитини", І. І. Киричок "Професійно-педагогічна підготовка вчителів у Ніжинському історико-філологічному інституті (1875-1917 рр.)", С.І. Самаріна "Проблема дисципліни учнів в історії шкільної освіти України (друга половина XIX - початок XX століття)", Н. О. Падун "Зміст та форми організації навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах України (1929-1940)"; "Розвиток підпільної освіти та педагогічної думки в Польщі (1939-1944 рр.)" (О. В. Давиденко), "Науково- педагогічна спадщина Миколи Грунтвіга" (Н. Є. Шугалій).

Під керівництвом проф. Є. І. Коваленко виконано 14 кандидатських дисертацій історико-педагогічного змісту: "Освітня діяльність і педагогічні погляди М. І. Дем- кова (1859-1939)" (Н. І. Бєлкіна), "Розвиток ідей В. О. Сухомлинського з формування творчої особистості школяра в педагогічній теорії і практиці сучасної школи" (Ю. Г. Новгородська); "Ідеї вільного виховання в реформаторській педагогіці кінця XIX - першої третини XX століття" (О. А. Барило); "Проблеми організації клубної роботи з учнівською молоддю в педагогічній теорії й практиці України" (1917-- 1931 рр.) (Н. С. Останіна); "Проблеми соціалізації дітей і учнівської молоді в педагогічній теорії і практиці України у 20-ті роки XX ст. (Р. Г. Новгородський), "Розвиток гімназійної освіти в Чернігівській губернії (XIX - початок XX ст.)" (О. В. Самойленко); "Підготовка фахівців-юристів у коледжах США" (О. В. Михайленко), "Вплив культурних традицій на виховання в японській сім'ї" (Н. Б. Зброєва), "Науково-педагогічна діяльність О. Ф. Музиченка" (Н. О. Ярмак); "Проблема формування лідерських якостей майбутніх учителів в педагогіці США" (О. В. Пономаренко); "Підготовка майбутніх учителів до роботи в літніх оздоровчих таборах в педагогічній практиці України (друга половина XX - початок XXI ст." (О. С. Філоненко); продовжується дослідження таких тем: "Педагогічні ідеї Ф. Фребеля та їх вплив на українське дошкілля" (Т. А. Клюшнікова); "Становлення і розвиток хореографічної освіти в Україні (XX ст.)" (В. В. Вишнева); "Підготовка майбутніх вчителів до правового виховання учнівської молоді в педагогіці України у другій половині XX століття" (Р. Ю. Клунко). Підготовлено низку посібників з історії педагогіки.

За ініціативою кафедри спільно з науковими установами АПН України проведено 17 науково-практичних міжнародних і всеукраїнських конференцій, з них "Розвиток школи і педагогічної думки в Україні", присвяченої 1000-літтю першої школи в Україні (1998), "Освіта й виховання в Польщі й Україні (ХІХ-ХХ ст.)" спільно з Люблінським університетом ім. М. Кюрі-Скподовської (Польща) (1999); "Інновації у вищій освіті" у співдружності з університетом Айова (США), в якій взяли участь понад 100 освітян з країн Європи, США, Африки, Азії, Австралії тощо (2003); "Інновації у вищій освіті" (Ніжин - 2004, 2005, 2007); "Шляхи вдосконалення професійно-педагогічної підготовки вчителя в умовах перебудови вищої і середньої школи" (Ніжин, 1990); "Вдосконалення роботи по орієнтації молоді на педагогічні професії" (Ніжин, 1991); "Соціалізація особистості як проблема національної освіти" (Ніжин, 1993); "Шляхи підвищення пізнавальної активності студентів вищого педагогічного закладу" (Ніжин, 1999); "Сучасні педагогічні технології у вищих закладах освіти" (Ніжин, 2000); "Професіоналізм педагогічних кадрів: сучасні підходи, концепції, досвід" (Ніжин, 2002); "Стратегії управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства" (2005); "Проблема формування "нової людини" в педагогічній думці України у XIX столітті (К. Ушинський, С. Русова, М. Корф, М. Демков та ін.)" (2014), "Педагогічна спадщина Софії Русової у контексті сучасності" (2011 р., 2016), "Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи" (2016), "Педагогічна освіта на зламі століть: досвід минулого - погляд у майбутнє" (2017). Видано збірники матеріалів науково-практичних конференцій.

При кафедрі з 1996 року діє аспірантура. За період її існування підготовлено і захищено 54 дисертації (проф. Є. І. Коваленко - 19; проф. Ростовський - 14; доц. В. М. Благінін - 2; доц. С. В. Тезікова - 2). До керівництва дисертаційними дослідженнями залучаються провідні фахівці НАПН України: академік І. А. Зазюн, академік Н. Г. Ничкадо; професори, доктори педагогічних наук О. В. Аніщенко, Н. П. Ді- чек, Л. П. Пуховська, Т. Ф. Алєксєєнко та ін. Викладачі кафедри часто опонують при захисті дисертаційних досліджень у спеціалізованих вчених радах (проф. Є. І. Коваленко, Н. М. Демченко, Н. О. Падун, 1.1. Киричок).

Викладачі кафедри беруть активну участь у наукових проектах АПН України: так проф. Є. І. Коваленко є членом редакційної колегії і автором 189 статей наукового видання НАПН України "Педагогічний словник" (Київ, 2001) та автором 26 статей у науковому виданні НАПН України "Енциклопедія освіти" (2008); доцент Н. О. Падун є співредактором і співавтором наукового проекту НАПН України "Історія профтех- освіти України (XX століття)". Викладачі кафедри є співавторами видання "Вища педагогічна освіта України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Чернігівська область / ред. рада вид.: В. Г. Кремень (гол.) та ін - К.: Знання України, 2012.

Кафедра педагогіки підтримує тісні зв'язки з навчальними закладами міста і області. Забезпечує наукове керівництво дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня Ніжинського міського ліцею та регіонального рівня Шаповалівської школи І-Ill ступеня Борзнянського району та ін.

Література

1. Бєпкіна Н. І. Освітня діяльність і педагогічні погляди М. І. Демкова (1859-1939)": автореф. дис.... канд. пед. дис. / Н. І. Бєлкіна. - К., 1999. - 20 с.

2. Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Чернігівська область / ред. рада вид.: В. Г. Кремень (гол.) та ін. - К. : Знання України, 2012.

3. Доброскок І. І. Освітньо-педагогічна діяльність Івана Семеновича Орлая (1770- 1829): автореф. дис.... канд. пед. дис. /1.1. Доброскок. - К., 2005. - 20 с.

4. Киричок 1.1. Професійно-педагогічна підготовка вчителів у Ніжинському історико- фіпопогічному інституті (1875-1917 рр.): автореф. дис.... каад. пед. дис. /1.1. Киричок-К., 2007.-33 с.

5. Пінчук Т. Д. Педагогіка у Ніжинській вищій школі / Т. Д. Пінчук. - Ніжин : Вад. НДУ ім. М. Гоголя. 2002. - 100 с.