Організаційна діяльність тьютора у закладах вищої освіти

Актуальність. Нині професійна підготовка майбутніх фахівців у закладі вищої освіти зосереджена на застосуванні в освітньому процесі oсoбистiснo oрiєнтoванoгo пiдхoду. Це дозволяє ствoрити умoви для рoзвитку цілісної oсoбистoстi фахівця з розвиненими oсoбистiсними якостями та oрiєнтoванoгo на майбутню прoфесiйну діяльність. Водночас особистісно орієнтована концепція спрямована на підтримку активної позиції студента, його самостійності, що сприяє самоудосконаленню, саморозвитку, самореалізації тощо. З огляду на це, важливим є корегування функцій основного суб'єкта навчально-виховного процесу - викладача. Він стає не лише ретранслятором знань студенту, а і його радником, помічником, консультантом, людиною, що супроводжує і підтримує розвиток особистості, тобто тьютором. Зауважимо, що діяльність тьютора характеризується підтриманням активної позиції студентства, що безпосередньо продиктовано реалізацією положень Болонської угоди, зокрема принципу мобільності студентів і викладачів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У дослідженнях А. Адольф, Р. Арсланова, Є. Бєліцької, М. Іванової, А. Казанцева, Т. Ковальова, Є. Морозової, В. Савєльєва, Т. Серебровської, Н. Титкова тьюторство розглядається як педагогічний супровід навчання студентів. Діяльність тьютора, що забезпечує оволодіння майбутньою професійною діяльністю, було об'єктом дослідження Т. Гущиної, Т. Литвиненко, Л. Неклюдової, І. Пастухової та ін. У працях А. Бойко, Эд. Гордон, Эл. Гордон, Л. Колодкіної, Р. Шаран висвітлені основи тьюторської діяльності, її форми і методи, шляхи тьюторської допомоги. М. Іващенко розроблено методичне забезпечення тьюторської діяльності.

Проте, нині у науковій літературі не існує достатньо досліджень щодо діяльності тьютора у закладах вищої освіти.

Мета статті - визначити роль тьютора у освітньому процесі закладу вищої освіти. тьютор професійний саморозвиток студент

Завдання: розкрити сутність поняття «тьютор»; проаналізувати функції та завдання тьютора закладу вищої освіти.

Під час дослідження використано комплекс методів, зокрема: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння.

Результати. Дослідниця С. Федотова переконана, що тьютор - це консультант, викладач, фасилітатор, координатор навчального процесу. Зміст його діяльності зосереджений на освітній технології продуктивного навчання, що спрямована на методичну й організаційну допомогу студентам у межах проектної або дослідницької діяльності на всіх її етапах: становлення, розробки й завершальної стадії [7].

Поняття «тьютор» (англ. Tutor від лат. Tueor - спостерігаю, піклуюся) має кілька значень. Тьютор у американському варіанті англійської - викладач, який дає приватні уроки, а в британському англійською - це викладач університету або коледжу. Тьютор визначається також як:

1) домашній учитель, гувернер;

2) а) викладач, наставник групи (в університеті); б) репетитор;

3) підручник (особливо з гри на музичних інструментах);

4) а) наставник (у школі); б) старшокласник, що допомагає в навчанні молодшим школярам;

5) юридичний опікун, піклувальник [4]

На думку Т. Литвиненко, тьютор - це той, хто організовує умови для складання та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня та веде індивідуальні або групові заняття зі студентами, репетитор, наставник [5].

Ми поділяємо думку О. Плахотник, яка переконана, що тьютор дійсно нова фігура в педагогічному просторі, яка відноситься до освіти всіх щаблів. Дослідниця стверджує, що серед педагогічних позицій можна виділити такі, до яких людина надсилає «запити» до змісту освіти, і ті, що формують у людини потреби створення цих самих «запитів». Інакше кажучи, тьютор - це проблематизатор, який ставить проблему перед тим, хто вчиться, і той, унаслідок її вирішення, набуває критеріїв «запитів» до всіх педагогічних позицій. Позиція тьютора характеризується тим, що студент взаємодіє з ним, виходячи з власного самовизначення, тоді як з іншими суб'єктами педагогічної діяльності він взаємодіє згідно зі своєю освітньою програмою. Позиція тьютора має відношення до індивідуально орієнтованої педагогіки [3].

Як стверджує А. Бойко, провідною метою діяльності тьютора, є формування професійної професіональної суб'єктності, здатної до власного майбутнього професійного саморуху, реалізація в професії завдяки своєму ресурсу, даному від природи і здобутому в процесі розвитку [1, с. 6].

У освітньому процесі виокремлюють такі функції тьютора: організаторська, інформаційна, комунікативна та розвивальна [2].

У системі дистанційного навчання тьютор - викладач-консультант, який виконує функції викладача, консультанта та організатора навчального процесу одночасно. Р. Шаран [8] до домінантних професійних умінь тьюторів відносить:

- операційні - уміння працювати з інформаційними технологіями;

- навички організації мікрогрупового навчання з урахуванням психологічних і професійних особливостей студентів;

- уміння виявляти труднощі, що виникають у студентів під час роботи з навчальним матеріалом;

- уміння планувати й організовувати зворотний зв'язок;

- уміння самовдосконалюватися;

- уміння стимулювати навчально-пізнавальну діяльність студентів;

- уміння об'єктивно ставитись до результатів своєї професійної діяльності.

У національній системі освіти загальновідомим є поняття «куратор», яке часто ототожнюють із поняттям «тьютор». В Україні, професійна підготовка кураторів академічних груп розпочалася в кінці ХІХ ст. Так, у 1935 р. було відкрито перший інститут кураторства.

Діяльність наставника академічної групи закладу вищої освіти є технологічною та включає реалізацію таких функцій, які випливають із завдань та обов'язків, викладених у відповідному положенні: діагностична, планувальна, організаційна, мотиваційно-стимулююча, інформаційно-комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, координаційно-спрямовуюча та є помічником у вирішення різних питань і проблем.

Саме теза про «помічника у вирішенні різних питань і проблем» свідчить про те, що куратор не обмежується здійсненням виховної роботи зі студентами. Отже, функції, які виконують куратор і тьютор, у своїй більшості співпадають. Проте діяльність тьютора здебільшого спрямована на індивідуалізацію процесу навчання, стимулювання студента до самостійного оволодіння знаннями, а куратора - на виховну роботу зі студентами.

Не дивно, що часом обов'язки куратора і тьютора ототожнюють. Адже вони мають всебічно знати студента, його особистісні якості, специфіку емоційної й інтелектуальної сфери, умови навчання та побуту, матеріальне становище тощо. А найголовніше - включати студентів у різні види діяльності за інтересами, допомагати в організації самостійної роботи, сприяти участі у таких видах навчальної-виховної діяльності, як проектна, дослідницька, організаційна, художня, самодіяльна та ін. [6].

Багаторічний досвід роботи у закладі вищої освіти дозволяє стверджувати, що куратор академічної групи, крім виконання ним плану виховної роботи за визначеними напрямами (культурно-масова робота; спортивно-масова робота; пропаганда здорового способу життя; профілактика девіантної поведінки; виховна робота у гуртожитках; волонтерська та організаційна робота; розвиток студентського самоврядування та лідерських якостей студентів; профорієнтаційна робота; індивідуальна виховна робота), часто допомагає студентам (і не лише підопічної групи) в організації навчання: визначення бази проходження практики та підготовки документів щодо її проходження; складання індивідуального графіка навчання. Окрім цього, куратор аналізує успішність студентів групи, відвідування ними занять; залучає їх до наукових досліджень, до участі в роботі наукових гуртків, конкурсів студентських наукових робіт, загальноуніверситетських або факультетських конференцій, олімпіад тощо.

Водночас, у закладі вищої освіти функції тьютора виконують наукові керівники дипломними і магістерськими роботами. Адже вони, прокладаючи траєкторію самостійної наукової діяльності студента, здійснюють формування професіонала, тим самим виконуючи одне із домінантних завдань тьютора (здійснення методичної й організаційної допомоги студентам у межах проектної або дослідницької діяльності на всіх її етапах: становлення, розробки та завершальної стадії). Під час виконання дипломної і магістерської роботи науковий керівник разом із студентом розробляє зміст його роботи, формулює завдання дослідження, консультує на кожному етапі підготовки роботи та проведення дослідження, допомагає сформулювати висновки тощо, реалізовуючи при цьому організаторську, інформаційну, комунікативну та розвивальну функції.