Концептуальні засади превентивного виховання в умовах реформування сучасного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні засади превентивного виховання в умовах реформування

сучасного суспільства

Сучасне суспільство потребує нагальних і кардинальних змін з питання превентивного виховання підростаючого покоління як випереджаючого та запобігаючого процесу виникнення проявів деструктивної та антисуспільної поведінки, негативних соціальних настроїв.

Вивчення й аналіз теорії та практики превентивного виховання дають змогу констатувати, що дане питання вкрай актуальне і значною мірою зумовлене потребами суспільства, оскільки правильна поведінка особистості формується в складних соціально-культурних умовах екологічних і політичних суперечностей, неврівноваженості соціальних процесів, кримінального оточення. Головною причиною виникнення відхилень у формуванні особистості, скоєння правопорушень, ведення аморального способу життя є неблагополучні умови життя дітей, у відсутності правильних виховних впливів, позитивних прикладів для наслідування.

Мета статті: аналіз базових наукових підходів у системі превентивного виховання підростаючого покоління та встановлення їх ролі у профілактиці асоціальної поведінки особистості.

Сьогодні дослідження актуальних питань превентивного виховання здійснюються в галузі педагогіки, психології, соціології, філософії, дефектології, медицини.

Превентивна педагогіка широко використовує результати науковців, що займаються вивченням поведінки неповнолітніх, схильних до порушення процесу соціалізації, вивчає психологічні передумови асоціальних дій, особистісні особливості і психолого - педагогічну підтримку дезадаптованих дітей і підлітків, попередження порушення процесу соціалізації неповнолітніх в сім'ях які відносяться до групи ризику, попередження педагогічної занедбаності учнів у навчальних закладах, роль неформальних підліткових криміногенних груп і десоціалізації неповнолітніх і способу нейтралізації їх впливу.

Зокрема, науковці І. Козубовська, В. Оржеховська, В. Терещенко, Т. Титаренко, Т. Федорченко досліджують проблему профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Соціально - педагогічний аспект роботи з батьками учнів із неблагополучних сімей є науковими інтересами Т. Алексеєнко, О. Гуляр, О. Максимович, В. Приходько. Теоретико-методологічні засади превентивного виховного середовища загальноосвітніх навчальних закладів, організаційно-педагогічні умови до його формування, партнерську взаємодію у формуванні превентивного виховного середовища є у центрі уваги О. Єжової, С. Кириленко, В. Кириченка, Т. Кравченко, В. Муромець, В. Нечерда, В. Оржеховської, В. Приходько, Л. Рондяк, Т. Тарасової, Т. Федорченко. Напрями до формування толерантного суспільства в рамках шкільної освіти досліджує Н. Орловська. Стратегії, технології та моделі взаємодії навчального закладу і сім'ї розглядають В. Кириченко, Г. Ковганич, В. Оржеховська.

Аналіз низки наукових джерел дозволяє, насамперед, говорити про увагу багатьох учених до проблеми превентивного виховання в педагогічній галузі як такої, що зумовлена потребами суспільства у попередженні порушень процесу соціалізації, негативних та асоціальних проявів у поведінці дітей та підростаючого покоління. В. Приходько здійснено наукові розвідки з питань підготовки майбутніх педагогів до превентивного виховання дітей із неблагополучних сімей, узагальнено провідні концептуальні положення щодо сутності, мети, змісту, форм та методів превентивного виховання, визначено місце превентивної діяльності в сучасній системі педагогічної практики [5]. Л. Рондяк у своїх дослідженнях обґрунтовує організаційно-методичні умови вдосконалення процесу превентивного виховання учнів початкових класів (удосконалення змісту, форм і методів превентивного виховання учнів у контексті їхньої життєвої компетентності, здійснюваного у навчально-виховному процесі початкової школи й позашкільній роботі; застосування інтерактивних технологій у превентивній роботі з молодшими школярами (здоров'язберігаючих, проектних, технологій організації самоврядування, превентивної виховної роботи в мікрогрупах постійного складу, колективної творчої справи); здійснення системної підготовки вчителя (у тому числі майбутнього) до превентивного виховання учнів початкових класів), дотримання яких дає змогу комплексно впливати на формування життєво компетентної особистості учня, вчасно попереджувати негативні прояви у поведінці молодших школярів [6]

Нормативними документами, що регламентують реалізацію превентивного виховання на державному рівні є закони України «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю»; наказами Міністерства: від 25.11.2011 №1358 «Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. №1039 «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», від 11.06.2012 №677 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві», від 03.03.2016 №214 «Про затвердження Плану заходів МОН з виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року», від 08.04.2016 №405 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо протидії торгівлі людьми на період до 2020 року» [4].

У сучасній науковій літературі та на практиці використовуються різні підходи для визначення змісту поняття «превентивне виховання».

Так, на думку В. Оржеховської, В. Кириченко, О. Єжової, Т. Федорченко «превентивне виховання - комплексний виховний вплив соціальних інституцій на особистість, спрямований на забезпечення сприятливих умов для розвитку, саморозвитку і самореалізації її внутрішнього потенціалу; збереження, підтримку та захист благополуччя дитини разом з профілактикою девіантності, викорінення джерел стресу в самій дитині та в її найближчому соціальному оточенні» [2, с. 42 - 43].

В. Приходько превентивне виховання інтерпретує як педагогічну діяльність, яка є самостійним спеціалізованим видом загального педагогічного процесу, має свою мету, принципи, зміст, форми і методи. На думку автора, ця діяльність спрямована на формування позитивних соціальних установок особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, при цьому превентивна робота проводиться з усіма дітьми з метою попередження відхилень у поведінці, особливо з тими, хто перебуває у несприятливих умовах виховання [5].

Дефініція «превентивне виховання» (від французького preventf латинського praevenio - випереджаю, запобігаю) розглядається як діяльність, що забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів, спрямованих на запобігання й подолання відхилень у поведінці школярів, розвитку різних форм їхніх асоціальних та аморальних вчинків [7].

Виникнення гострої проблеми переосмислення життєвих загальнолюдських цінностей, ставлення суспільства до проблем бездоглядності, бродяжництва, наркоманії, злочинності серед неповнолітніх, явища соціальної дезадаптації підростаючого покоління, збільшення числа дітей з девіантною поведінкою приводить по новому розглядати питання превентивного виховання, його концептуальних засад та визначення стратегій в системі освіти.

З огляду на вищезазначене, можемо відзначати, що превентивне виховання зумовлене:

- потребами суспільства в збереженні й розвитку соціально активної, здорової особистості;

- потребою молодої особистості в реалізації прагнень до соціально орієнтованого способу життя;

- соціальною необхідністю створення для учнів умов реалізації особистих прагнень та здійснення їх прав і свобод, у тому числі й для захисту від схильності до проявів деструктивної поведінки;

- гуманним ставленням і необхідністю допомоги дітям і молоді, які опинилися у кризовій життєвій ситуації [1].

У концепції превентивного виховання дітей та молоді в системі освіти України визначені основні функції превентивного виховання:

- діагностично-прогностична функція, що полягає в аналітичній роботі зі з'ясування причин і умов відхилень у поведінці дітей та молоді; у передбаченні тенденцій їх розвитку; у виявленні шляхів і способів превентивного втручання в соціальну ситуацію розвитку особистості;

- корекційно-реабілітаційна функція, що ставить за мету узгодження виховного процесу з реальними умовами соціалізації дитини і пов'язана з втручанням у негативну ситуацію її розвитку на рівні знань, емоцій, поведінки, використання оптимальної корекційної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя;

- освітньо-консультативна функція передбачає використання сучасних технологій надання оптимальної освітньої, консультативної інформації; попередження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ;

- організаційно-методична функція ставить за мету опрацювання і реалізацію міжгалузевих науково-дослідних проектів з проблем превентивного виховання; дослідження соціально - педагогічних та медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо її профілактики; соціально-педагогічних та психолого-педагогічних технологій на базі дошкільних, позашкільних закладів, шкіл, професійно-технічних училищ, установ реабілітації неповнолітніх та молоді;

- інтегративно-просвітницька функція передбачає збір, обмін, аналіз, адаптацію, узагальнення та впровадження вітчизняного зарубіжного досвіду превентивного виховання, інтеграцію у світовий превентивний процес в роботі з дітьми і молоддю [1, с. 273-278].

Основу превентивного виховання складають такі концептуальні підвалини, як: призначення та мета превентивного виховання; система цінностей професійної діяльності; основи знань практичної спрямованості; принципи, форми, методи, засоби та педагогічні технології, використовувані у превентивній роботі [5].

В своїх дослідженнях В. Кузнецов до основних методів і прийомів превентивного виховання відносить:

- методи і прийоми навчання: розповідь, пояснення, доказ, переконання, приклад, показ, вправа і ін.;

- методи і прийоми виховання: пояснення, переконання, консультування, розбір, рекомендація, порада, вимога, примус, включення в діяльність, зміна середовища і умов, вправа правильного вчинку, підтримка, допомога, перспективних ліній, впливу через інших (колектив), суперництва, схвалення, заохочення, критики, покарання, самоврядування (самооцінки, самокритики, само заборони, самомобілізації, самопримусу, самонаказу, досягнення щоденних позитивних результатів) і ін.;

- методи і прийоми розвитку: пробудження почуття власної гідності, авансування довіри і віри в успіх, активізація розуміння унікальності життя, активізації інтересу, мислення, зусиль, подолання труднощів, стримування слабкостей і прояв позитивних сторін особистості; разової, а потім повторюються демонстрації особистих можливостей, використання хоча б дрібних позитивних проявів і досягнень для вираження схвалення й ін. [3, с. 58 -59].

Результати нашого дослідження довели, що проблеми превентивного виховання є необхідною умовою реформування освіти й суспільства загалом. Аналіз низки наукових джерел дозволяє, насамперед, говорити про увагу багатьох учених до проблеми превентивного виховання в педагогічній галузі як такої, що зумовлена потребами суспільства у попередженні порушень процесу соціалізації, негативних та асоціальних проявів у поведінці дітей та підростаючого покоління.

Список використаних джерел

превентивний виховання кризовий соціалізація

1. Концепція превентивного виховання дітей і молоді: Затв. Президією АПН України 25.02.98 р. Протокол №1-7/3-21/ В. Оржеховська, О. Пилипенко // Життєтворчий потенціал реабілітаційної педагогіки: Роздуми над пробл.: Збірник / Медико-оздоров. соц - реабілітац. центр для неповнолітніх. - К., 2002. - С. 273-278.

2. Концепція формування превентивного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу в умовах нової соціокультурної реальності (проект) / В.М. Оржеховська, В.І. Кириченко, О.О. Єжова, Т. Є. Федорченко // Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». - Ніжин: НДУ ім. Миколи Гоголя, 2013. - №2. - С. 41-48.

3. Кузнецов В.В. Превентивная педагогика: теория и практика (монография) / В.В. Кузнецов, Оренбургский гос. ун-т. - Москва: Эгвес, 2015. - 116 с.

4. Методичні рекомендації щодо превентивного виховання підростаючого покоління [Електронний ресурс] - Режим доступу: https: // %'ш % ^г.академія.сот. иа/м'р-соп1вг4/ир1оаіІ8/2016/07/3-Ргеуеп1уупе-уу1юуаппуа.ріі1:'

5. Приходько В.М. Підготовка майбутніх педагогів до превентивного виховання дітей із неблагополучних сімей: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.04 / В.М. Приходько. - Київ, 2004. - 22 с.

6. Рондяк Л.М. Організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.07 / Л.М. Рондяк. Київ, 2009. - 21 с.

7. Словник іншомовних слів. - К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1985. - 968 с.

Размещено на Allbest.ru