Технологічно-проектувальні уміння магістрів початкової освіти: сутність, стан та напрями формування

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.134:372,4

Бердянський державний педагогічний університет

ТЕХНОЛОГІЧНО-ПРОЕКТУВАЛЬНІ УМІННЯ МАГІСТРІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: СУТНІСТЬ, СТАН ТА НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

Степанюк Катерина Іванівна

Постановка проблеми. Освітня програма підготовки магістрів початкової освіти визначає основні складові діяльності через проектну, технологічну та конструктивну функції. Для формування та розвитку технологічно-проектувальних умінь важливим є здійснення проектної діяльності студентів-магістрантів. Відтак, магістранти мають не тільки володіти всім комплексом технологічно-проектувальних умінь, а й сформувати такі вміння в учнів початкової школи. Важливою умовою ефективності формування технологічно-проектувальних умінь магістрів педагогіки і методики початкової освітиможе стати організована на технологічних засадах проектна діяльність, що зумовлює подальше розгортання наукових розвідок з проблем використання проектної технології у вищій педагогічній освіті.

В умовах інтеграції вищої освіти України у світовий та європейський освітній простір перед вищими навчальними закладами поставлено низку невідкладних стратегічних завдань, а саме: здійснювати підготовку національної інтелігенції; сприяти оновленню і збагаченню інтелектуального генофонду нації, вихованню її духовної еліти; примножувати культурний потенціал, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність фахової підготовки магістрів спеціальності 013 Початкова освіта зумовлюється запитом суспільства на формування особистості, яка володіє не тільки системою спеціальних знань та професійних умінь, а й має високий рівень сформованості професійно важливих компетентностей відповідно до європейських стандартів якості освіти.

Пріоритетні напрями розвитку вищої освіти України регламентуються відповідними державними документами. У Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року (2012 р.) зазначається, що головними завданнями реформування вищої освіти є виховання особистості, здатної здійснювати продуктивну професійну діяльність на високому науковому та фаховому рівнях [8]. На вимогу Закону «Про вищу освіту» (2014 р.) сьогодні розробляються освітні програми підготовки молодших бакалаврів, бакалаврів та магістрів початкової освіти. Є необхідність у запроваджені наскрізних навчальних планів нового покоління та розробці на їх основі навчальних програм, що забезпечить умови для оптимізації навчального процесу та формування високого рівня професійної компетентності майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта.

Освітня програма підготовки магістрів початкової освіти визначає основні складові діяльності через проектну, технологічну та конструктивну функції. Для формування та розвитку технологічно-проектувальних умінь важливим є здійснення проектної діяльності студентів-магістрантів. Відтак, магістранти мають не тільки володіти всім комплексом технологічно- проектувальних умінь, а й сформувати такі вміння в учнів початкової школи. Отже, аналіз нормативно-правових документів переконливо засвідчує об'єктивну необхідність підвищення вимог до професійної компетентності фахівців, зокрема щодо формування в студентів магістратури технологічно-проектувальних умінь та готовності до їх розвитку в учнів.

Мета статті: на основі аналізу наукових джерел охарактеризувати технологічно-проектувальні уміння магістрів початкової освіти, визначити їх сутність та особливості формування.

Результати дослідження. У тлумачних словниках сучасної української мови «уміння» визначається як здобута на основі досвіду здатність належно робити що-небудь [1, с. 1210; 6].

В Українському педагогічному енциклопедичному словнику «вміння» визначаються як здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок; вивчення кожного навчального предмета, виконання вправ і самостійних робіт виробляє в учнів уміння застосовувати знання [3, с. 468]. У спеціальній педагогічній літературі визначення сутності поняття «вміння» залежить від специфіки проблеми, яку автори досліджують. Тому означене поняття психологи та педагоги Л. Виготський, Г. Костюк, В. Крутецький, К. Платонов та ін. розглядають з різних поглядів.

За В. Крутецьким, уміння є здатністю людини виконувати певну діяльність на основі досвіду в нових умовах, а також можливістю виконання дій відповідно до мети та умов діяльності [9]. Л. Виготським уміння тлумачаться як знання в дії; застосування знань у навчально-пізнавальній діяльності; спосіб та якість діяльності; здатність індивіда до результативної діяльності. Уміння, на думку вченого, характеризуються свідомістю, інтелектуальністю, цілеспрямованістю, плановістю, прогресивністю, практичною дієвістю, поєднанням розумових та практичних дій [2, с. 78]. Зазначені характеристики розкривають природу вмінь, їх взаємозв'язок з навичками та знаннями. Отже, уміння формуються на основі перенесення набутих знань, уявлень і навичок та адаптації їх до нових умов. Кількість умінь залежить від конкретних видів діяльності людини.

У педагогічній літературі поряд із поняттям «уміння» дуже часто вживається поняття «навички». Існує три концепції співвідношення вмінь і навичок. 1. Уміння є незавершеними навичками, етапом їх створення (Є. Кабанова-Меллер, М. Левітов, М. Риков, П. Шимбірев, Л. Шварц та ін.). Відповідно до цієї концепції навички характеризують як стереотипну автоматизовану операцію, необхідну при виконанні елементів предметних дій, де потрібна точність, закріпленість зв'язків, однакових типових дій. Людина, володіючи навичкою, перебуває на більш високому рівні порівняно з тими, хто має відповідне вміння. За цією логікою вміння, автоматизуючись, стає навичкою. 2. Уміння є вищим утворенням порівняно з навичками (С. Антоненко, Є. Бойко, Г. Костюк, Д. Ніколенко, С. Мілерян, К. Платонов та ін.). Уміння відповідно до означеного підходу, характеризуються здатністю людини здійснювати певну діяльність на основі здобутих знань та навичок. 3. Співвідношення вмінь і навичок розглядається з позицій рівня майстерності при виконанні певного виду діяльності (О. Леонтьєв, Ю. Самарій, Л. Спірін та ін.). Учені розрізняють уміння, які йдуть «слідом за знаннями», та вміння, що визначають рівні майстерності та виявляються після вироблення навичок.

Ми вважаємо, що прості вміння за певних обставин перетворюються на навичку, яка відповідно формується на основі вмінь. Разом з тим для вироблення складних умінь необхідні певні навички чи їх узагальнена система.

Сутність умінь як дидактичної категорії розглядалася в роботах В. Бондаря, С. Балашової, Н. Волкової, Н. Кузьміної, О. Савченко, Л. Спіріна, А. Усової та ін. Так, відома українська вчена О. Савченко характеризує вміння як категорію дидактики і вважає, що вони становлять «засвоєний суб'єктом спосіб виконання практичних і теоретичних дій на основі знань і життєвого досвіду, що формується виконанням вправ і передбачає застосування у звичайних та змінних умовах» [10, с. 211]. Отже, уміння виступає способом діяльності, а процес його формування складається з послідовних операцій, що забезпечують самостійне засвоєння й застосування навичок у варіативних умовах.

У сучасній психолого-педагогічній науці виділяють такі види умінь, формування яких може відбуватися під час професійної підготовки майбутніх фахівців у педагогічних вишах: загальнонавчальні (Ю. Бабанський, і. Лернер), проектувальні (Ю. Кулюткін, Г. Сухобська), технологічно-проектувальні (Л. Коваль), презентаційні (С. Моркотун), професійні (Г. Ковальчук) та ін. Зокрема, Л. Коваль технологічно-проектувальні вміння вважає провідною складовою професійної діяльності, і саме вони, стверджує вчена, визначають рівень сформованості технологічної компетентності студентів [7, с. 181].

Таким чином, уміння магістрів початкової освіти у широкому розумінні розглядають як дії, що дозволяють узагальнити досвід особистості в процесі практичної діяльності, оскільки вони виступають результатом оволодіння способом, яка базується на знаннях та їх використанні в процесі розв'язання складних завдань; готовності до свідомого їх розв'язання;

передбачає здатність орієнтуватися в нових умовах, використання елементів творчості в процесі викладацької діяльності.

Отже, у нашому дослідженні ми розглядаємо технологічно- проектувальні вміння магістрів початкової освіти як складову професійної компетентності, що забезпечують прогнозування майбутньої діяльності, послідовності власних дій, пошук оптимальних шляхів здійснення науково-дослідної та педагогічної діяльності.

Важливою умовою ефективності формування технологічно- проектувальних умінь магістрів педагогіки і методики початкової освітиможе стати організована на технологічних засадах проектна діяльність, що зумовлює подальше розгортання наукових розвідок з проблем використання проектної технології у вищій педагогічній освіті. В «Енциклопедії освіти» проектна діяльність визначається як конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв'язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і здійснення проекту [5, с. 717]. Зазначена діяльність є одним з унікальних способів людської практики, пов'язаного із передбаченням майбутнього, створенням його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задуму.

Розвивальний потенціал проектної діяльності учнів досліджено в роботах і. Єрмакова, О. Мариновської, Н. Матяш, О. Онопрієнко та ін. Розглядаючи специфіку застосування методу проектів у технологічному аспекті, О. Онопрієнко визначає навчальний проект як дидактичний засіб, за допомогою якого учні долучаються до перетворювальної діяльності, що передбачає формулювання проблеми й мети, планування змісту, з'ясування засобів, одержання продукту діяльності. Дослідниця характеризує метод проектів як інтегративну модель, що включає такі види діяльності: пізнавальну, трудову, спілкування, ігрову, художню, дослідницьку, пошукову, суспільно корисну.

Отже, сучасна вища педагогічна школа потребує нових форм організації навчального процесу, які б забезпечили самостійну пошуково-творчу діяльність студентів. На виконання цих завдань ученими розробляються шляхи впровадження методу проектів у навчальний процес вищої школи, одним з яких виступає підготовка до цього процесу самого майбутнього викладача. Тому важливим є розглянути основні напрями ефективного застосування методу проектів як засобу підготовки майбутніх педагогів вищої школи.

З метою формування технологічно-проектувальних умінь доцільно запропонувати студентам-магістрантам оформлення портфоліо (папка з матеріалами, зібраними в процесі роботи над проектом). Його досліджено такими вченими, як Е. Мельникова (в контексті оцінювання навчально-дослідницької компетентності студентів та визначення продуктивності співтворчості викладача і студента), і. Кисельова (в аспекті потенційних можливостей як навчального засобу), Р. Чернишова, В. Андрюханова (з погляду пріоритетного напряму реалізації інноваційних педагогічних технологій в умовах допрофільного та профільного навчання), Н. Гавриш, Л. Коваль, В. Прошкін, Л. Сущенко (в контексті інтеграції в процесі професійної підготовки фахівців у педагогічному університеті) та ін.

Аналіз праць вищезазначених авторів дозволяє стверджувати, що портфоліо виконує такі функції: мотиваційну, оскільки стимулює та орієнтує студентів на досягнення високих навчальних і професійних результатів, розвиток пізнавальних і творчих здібностей; оцінювальну, тому що дозволяє здійснити незалежне оцінювання результатів у будь-якій сфері; рефлексивну, бо - дозволяє самопрезентувати, самооцінити власну діяльність та зробити висновки щодо подальшого самовдосконалення. Вважаємо за доцільне студентам-магістрантам оформлювати власні портфоліо за такою структурою: 1) титульний аркуш - назва навчального закладу, проекту, автори, група, науковий керівник, термін виконання та захисту проекту; 2) зміст - перелік основних частин проекту; 3) вступ (розкривається сутність роботи, обґрунтування актуальності теми, визначається мета і кінцевий результат проекту); 4) основна частина структурується згідно з етапами, діями, методами, проміжними результатами проектної діяльності (опис і аналіз отриманих результатів теоретичних досліджень; практичне вирішення означеної проблеми (наявні шляхи, методи усунення та вирішення проблеми); 5) висновки - відповідність гіпотези результатам проектної діяльності, оцінка методів розв'язання поставлених завдань, рекомендації, власні пропозиції; 6) список використаних джерел (згідно з чинними стандартами); 7) додатки (схеми, таблиці, малюнки, фото, діаграми, графіки тощо); 8) відомості про автора(ів) проекту (проектна група, роль кожного тощо) [4]. проектувальний уміння конференція портфоліо

Наприклад, студентам можна запропонувати рольові ігри з використанням методу «портфоліо» на основі проектної діяльності. Провідною є групова форма організації навчальної діяльності студентів, де кожна група обирає лідера та спільно готує проект як форму звітності. Основними складовими проекту виступають: лекція з теми, що призначається для групи (наприклад, методика роботи з папером і картоном в початковій школі) та відповідний конспект уроку. Члени кожної групи готують і проводять лекцію з мультимедійною презентацією, моделюють урок за попередньо розробленим конспектом, розробляють завдання для контролю навчальних досягнень з теми та оформлюють усі результати за допомогою методу портфоліо. Як свідчить практика, за результатами проведення рольових ігор відзначається підвищення рівня пізнавальної самостійності студентів, систематизація знань з курсу «Проектно-технологічна діяльність вчителя початкової школи» та посилення практичної підготовки до проведення навчальних занять у школі першого ступеня.

Однією із складових компонентів формування технологічно-проектувальних майбутніх викладачів педагогіки і методики початкової освіти може стати організація науково- дослідної роботи студентів на засадах проектної діяльності.

Особливого значення набуває створення в навчальному закладі атмосфери співтворчості, залучення до продуктивної діяльності. Для цього, крім аудиторної роботи, доцільно активізувати діяльність проблемних груп та гуртків. Так, студентам- магістрантам можна запропонувати відвідувати гурток «Проблематика і перспективи творчої проектної діяльності у вищому навчальному закладі», метою якого визначено розвиток пізнавальних потреб студентів у дослідницькій діяльності та формування технологічно-проектувальних умінь.

Метою гуртка є усвідомлення майбутніми викладачами ланки особливостей творчої проектної діяльності, розробка та реалізація педагогічних проектів. Гурток є на постійній основі, його заняття проходять у формі засідань, на яких студенти готують та доповідають результати своїх наукових досліджень, обговорюють виступи, у такий спосіб залучаючись до розв'язання проблем педагогічної науки. Цей процес дозволяє ознайомити студентів зі шляхами впровадження результатів наукових досліджень та способами оформлення отриманих результатів. Кінцевий результат діяльності гуртка - виступи на студентських конференціях, публікація тез, статей у наукових збірниках, участь у наукових читаннях, конкурсах, підготовка повідомлень до Всеукраїнських днів науки, написання магістерських робіт.

Особливе місце у формуванні технологічно-проектувальних умінь майбутніх викладачів педагогіки і методики початкової освіти посідають науково-практичні конференції. Залучення до наукового дослідження за допомогою спілкування з науковцями, без яких, як правило, не обходяться такі заходи, дають змогу початківцям- дослідникам самоствердитися, набути впевненості, осмислити перспективи своєї подальшої творчої діяльності. Матеріали всіх проведених студентських конференцій потім публікуються, що, у свою чергу, дозволяє відслідковувати динаміку своєї наукової творчості, використовуючи самоаналіз і самооцінку.

На нашу думку, для майбутнього викладача вищої школи необхідним є вміння оформлювати результати власних досліджень. Наукові статті стимулюють дослідницьку мотивацію, розвивають культуру наукового мислення і розвивають навички пошукової роботи (технологічно-проектувальні). З цією метою студентів слід активно залучати до написання наукових статей, тез, доповідей, методичних рекомендацій для майбутніх учителів початкової школи.

Наукова робота студентів-гуртківців знаходить своє відображення у виступах на вузівських, міжвузівських та міжнародних конференціях, написанні магістерських робіт. Для формування технологічно-проектувальних умінь важливим є проведення Днів науки в університеті, які дозволяють студентам не лише презентувати власні наукові досягнення, а й збагатити власний досвід. Саме в їх межах відбувається представлення робіт наукових гуртків, проблемних груп, проводяться секційні засідання, стендові доповіді результатів наукової діяльності студентів і викладачів тощо. Отже, гурткова робота розкриває великі можливості для формування технологічно-проектувальних умінь майбутніх викладачів педагогіки і методики початкової освіти, оскільки дозволяє долучити студентів до системи фундаментальних понять і методів науки, є єднальною ланкою між навчальною та позааудиторною роботою, сприяє формуванню професійної компетентності та готовності до майбутньої викладацької діяльності.

Висновки

Таким чином, формування технологічного-проектувальних умінь майбутніх викладачів педагогіки і методики початкової освіти доцільно здійснювати під час педагогічної практики, організації самостійної, індивідуальної та науково-дослідної роботи студентів. Така робота сприяє створенню спеціального професійно зорієнтованого середовища, що забезпечує оптимальну реалізацію логіки дослідницької діяльності під час проходження педагогічної практики, виконання завдань для самостійної, індивідуальної роботи, участі в діяльності гуртків.

Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні ефективних шляхів формування технологічної компетентності майбутніх магістрів початкової освіти, складовою якої виступають технологічно-проектувальні вміння.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / кер. вид. проекту М. П. Мовчан, В. В. Нісімчук, В. Й. Клічак. - К. : Видавництво «Дніпро», 2009. - 1332 с.

2. Выготский Л. С. Лекции по психологии / Л. С. Выготский. - СПб : СОЮЗ, 1997. - 144 с.

3. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник [автор-укл. Гончаренко С. У]. - [2-ге вид., доп. і випр.]. - Рівне : Волинські обереги, 2011. - 552 с.

4. Дидактико-методична підготовка майбутніх фахівців початкової освіти: компетентнісний підхід: колективна монографія / [за заг. ред.: проф. Л. В. Коваль, А. М. Крамаренко, доц. К. І. Степанюк]. - Бердянськ: ФО-П Ткачук О. В., 2015. - С.388-400.

5. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України [головний ред. В.Г. Кремень]. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

6. Загнітко А. П. Сучасний тлумачний словник української мови / А. П. Загнітко, І. А. Щукіна. - Донецьк : БАО, 2012. - 960 с.

7. Коваль Л. Професійна підготовка майбутніх учителів у контексті розвитку сучасної початкової освіти : технологічний підхід : [монографія] / Людмила Коваль. - Донецьк : ЛАНДОН-ХХІ, 2011. - 330 с.

Анотація

Стаття присвячена актуальним проблемам фахової підготовки магістрів спеціальності 013 «Початкова освіта». Акцентується увага на поняттях «уміння», «проектна діяльність», «технологічно-проектувальні вміння» та їх інтерпретації у сучасній науковій літературі. Розглядаються особливості формування технологічно-проектувальних умінь магістрів початкової освіти у процесі гурткової роботи, участі у науково-практичних конференціях та впровадження методу портфоліо. У статті зазначено, що для формування технологічно-проектувальних умінь важливим є проведення Днів науки в університеті, які дозволяють студентам не лише презентувати власні наукові досягнення, а й збагатити власний досвід. Ключові слова: технологічно-проектувальні вміння, проектна діяльність, портфоліо, гуртки та проблемні групи, наукові студентські конференції.

В статье раскрываются аспекты актуальной проблемы подготовки магистров специальности 013 »Начальное образование». Акцентируется внимание на понятиях «умения», «проектная деятельность», «технологическо-проектировочные умения», а также их интерпретации в научной литературе. Автором рассматриваются особенности формирования технологическо-проектировочных умений магистров начального обучения в процессе кружковой работы, участия в научно-практических конференциях и внедрения метода портфолио. В статье представлена важность проведения Дней науки, которые позволяют студентам не только презентовать собственные научные достижения, но и обогатить собственный научный опыт. Ключевые слова: технологически проектировочные умения, проектная деятельность, портфолио, кружки и проблемные группы, научные студенческие конференции.