Заклади інтернатного типу в контексті освітнього законодавства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.018.3. 47.7. (09)

Мукачівський державний університет, м Мукачево

Заклади інтернатного типу в контексті освітнього законодавства України

Черепаня Марія Тарасівна,

аспірант

Анотація

інтернатний заклад освіта правовий

Аннотация

Реформирование образования в Украине вызывает необходимость модернизации системы образования, в том числе и интернатных учреждений, деятельность которых регламентируется законами и положениями. Оптимизация деятельности интернатных учреждений образования на современном этапе возможна только на основе тщательного соблюдения норм украинского законодательства. К учреждениям интернатного типа относятся учреждения с круглосуточным пребыванием детей, созданным с целью их проживания, развития, воспитания, образования, профессиональной ориентации, подготовки к самостоятельной жизни. В статье осуществлен анализ отдельных нормативно-правовых документов, в том числе и нового Закона Украины «Об образовании», с целью определения сущности, типологии, направлений деятельности учреждений интернатного типа в Украине.

Ключевые слова: учебное заведение, школа-интернат, законодательство, Украина.

Annotation

Постановка проблеми. Трансформація суспільного устрою в Україні зумовлює зміни в культурі, освіті, духовному становленні підростаючого покоління. Адже в умовах глибоких перетворень у країні, які супроводжуються великою кількістю соціальних, економічних, морально-психологічних та інших проблем, допомога дітям, які знаходяться в закладах інтернатного типу є актуальним завданням сьогодення.

Реформування освітньої галузі в Україні зумовлює необхідність модернізації системи освіти, в тому числі й інтернатних закладів. Концептуальні засади щодо діяльності інтернатних закладів ґрунтуються на положеннях Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», а також регулюються актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами в галузі освіти і охорони дитинства, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Названими державними документами законодавчо закріплені прогресивні зміни, які відбулися в освітній політиці в період становлення української державності, і одночасно накреслені нові завдання для подальшого розвитку системи освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз історико-педагогічних досліджень дає підстави стверджувати, що різноманітні аспекти освітніх проблем першої половини ХХ ст. знайшли відображення в працях науковців: Л.Березівської, Л.Вовк, М.Гриценка, Н.Дем'яненко, І.Зайченка, В.Кузя, В.Липинського, О.Сухомлинської, Б.Ступарика, А.Черкашина, М.Ярмаченка та ін. Їхні дослідження мають узагальнюючий характер, де в комплексі розкриваються проблеми освітньої політики, загального шкільництва, розбудови національної освіти, ідеї української національної школи, оригінальність і самобутність української концепції та моделі загальної освіти, діяльність педагогів та громадських діячів. Наукові дослідження українських вчених щодо розвитку та функціонування закладів інтернатного типу торкаються таких аспектів: становлення і розвиток загальноосвітніх шкіл-інтернатів в Україні (В. Покась, Ю. Кахіані, Б. Кобзар), педагогічні умови формування соціальної відповідальності та духовної самореалізації старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи й учнів шкіл-інтернатів (Н. Огревич, В. Оржеховська, З. Палюх, В.Сухомлинський, М.Фіцула, К. Фоменко, В. Чугаєвський) та ін. Однак, проведений аналіз наукових праць дозволяє зробити висновок про те, що на сьогодні в педагогічній науці недостатньо повно в історико-педагогічному аспекті розкрито ґенезу становлення та розвитку закладів інтернатного типу загалом та, зокрема, в Закарпатті.

Мета статті: проаналізувати сутність поняття «заклад інтернатного типу» в контексті аналізу нормативно-правових документів, що регламентують освітні процеси в Україні.

Результати дослідження. Модернізація змісту освіти, впровадження високих педагогічних технологій, гуманізація та демократизація навчального процесу, його інформатизація - далеко не повний перелік складників нової філософії освіти, яка впроваджується. Характерним є й те, що ця філософія має системний характер. Вона охоплює собою кожну ланку, кожен напрям, кожну складову загальної системи освіти, обумовлює реалізацію в них нових і новітніх підходів [5]. Комплекс завдань переходу системи освіти на нову філософію розвитку постає й перед такою ланкою, як інтернатні заклади. Зміна вектору суспільного розвитку й перехід до ринково-демократичних відносин супроводжує низка суперечностей, результатом яких є зниження рівня матеріального забезпечення населення, різке збільшення захворюваності дітей, поширення соціального сирітства, безпритульності, зростання дитячої злочинності, вимагають від державних органів управління освітою, педагогічної науки, нових, нестандартних підходів у розв'язанні проблем освіти, оздоровлення, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей, які потребують особливих умов для забезпечення їх розвитку.

Інтернатні заклади освіти завжди відігравали і відіграють важливу роль у розвитку педагогічної теорії і практики, оскільки вони є складовою частиною процесу вдосконалення системи освіти. Оптимізація діяльності інтернатних закладів освіти на сучасному етапі можлива тільки на основі ретельного дотримання норм українського законодавства.

У педагогічному словнику С. У. Гончаренка подається таке визначення поняття «інтернат»: інтернат (від. лат. mternus - внутрішній) - 1) гуртожиток при навчальному закладі; 2) закритий навчальний заклад, в якому учні навчаються й живуть [ 1, с.148 ].

До закладів інтернатного типу належать заклади з цілодобовим перебуванням дітей, які створені з метою їх проживання, розвитку, виховання, освіти, професійної орієнтації, підготовки до самостійного життя. Українське законодавство до інтернатних закладів, які підпорядковуються системі освіти, відносить:

- дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; загальноосвітні школи-інтернати;

- спеціалізовані школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів;

- спеціальні школи-інтернати для дітей, які потребують корекції фізичного чи (та) розумового розвитку;

- навчально-реабілітаційні центри та санаторні школи-інтернати усіх типів і форм власності.

У Положенні «Про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки, молодіта спорту України Мністерства соціальної політики України10.09.2012 № 995/557, визначаються такі типи інтернатних закладів:

- дитячий будинок - навчальний заклад, який забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку;

- загальноосвітня школа-інтернат - навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- спеціалізована школа-інтернат I-Ш ступенів - навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-Ш ступенів - навчальний заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

- загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-Ш ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують тривалого лікування [7].

Закон України «Про загальну середню освіту» регламентує можливість здобуття загальної середньої в інтернатах з частковим або повним утриманням здобувачів освіти. Так, п. 4 Закону визначає, що в системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують такі школи-інтернати:

- спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - заклад спеціалізованої освіти I-Ш або II-Ш ступенів мистецького профілю;

- школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю -

заклад спеціалізованої освіти I-III або П-Ш ступенів

спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);

- науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат - заклад спеціалізованої освіти П-Ш або III ступеня наукового профілю [6].

Діяльність закладів спеціалізованої освіти визначається положеннями, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.

Забезпечення освітніх потреб дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та дітей, які потребують тривалого лікування, забезпечується спеціальними і санаторними інтернатними закладами в установленому законодавством порядку. Так,Положенням про загальноосвітній навчальний заклад,затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, визначено, що освіта учнів у спеціальних школах (школах-інтернатах) проводиться за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій у порядку визначеному МОН України (п.24), а освіта учнів у загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах) проводиться на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії дитячої поліклініки і відповідного профільного лікаря в порядку, встановленому МОН та МОЗ, на період, визначений закладом охорони здоров'я (п. 23) [8].

У зв'язку з прийняттям 5 вересня 2017 року нового Закону України «Про освіту»[4], внесено окремі пункти щодо

вдосконалення нормативно-правового поля вже існуючих документів, які регламентують діяльність шкіл-інтернатів. Зокрема, у прикінцевих та перехідних положеннях цього Закону (розділ ХП), пункті 3, підпункті 7 передбачено, що «існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги, перетворюються до 31 грудня 2021 року у дитячі будинки та переходять у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту або в заклади дошкільної, середньої освіти, інші заклади освіти чи соціального захисту за рішенням обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад міст Києва та Севастополя». Також законом пропонується внести, згідно пункту 4, підпункту 2 зміни до таких законодавчих актів України:

1) Закону України «Про загальну середню освіту»:

ст. 8 Заклад загальної середньої освіти - «заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності можуть мати у своєму складі структурні підрозділи, у тому числі філії, інтернати з частковим або повним утриманням здобувачів освіти, у тому числі за рахунок засновника»;

ст 9. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти - п.2 «здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також такі заклади освіти: спеціальна школа - заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку; санаторна школа - заклад загальної середньої освіти з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування; школа соціальної реабілітації - заклад загальної середньої освіти для дітей, які відповідно до рішення суду потребують особливих умов виховання; навчально-реабілітаційний центр - заклад загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку. Зазначені заклади освіти можуть функціонувати на одному і на декількох рівнях загальної середньої освіти. Положення про зазначені заклади освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України», п.4. «у системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують: спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - заклад спеціалізованої освіти I-Ш або П-Ш ступенів мистецького профілю; школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти I-Ш або П-Ш ступенів спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання)...

Положення про заклади спеціалізованої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері»;

ст.48 Набрання чинності ццм Законом - п.3 ¹ «до 1 вересня 2018 року Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування забезпечити:зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освітиінтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків; створення обласних (міських - у містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об'єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій. Кабінету Міністрів України упродовж трьох місяців з дня набрання чинності Законом України «Про освіту» затвердити Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсний центр»;

2) Закон України «Про дошкільну освіту»:

ст. 12 Типи дошкільних навчальних закладів, п.3. - «для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційної та лікувально-відновлювальної роботи при спеціальних школах (школах-інтернатах), санаторних школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах можуть створюватися їхні структурні підрозділи - дошкільні групи»;

3) Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»:

ст. 59Грантова підтримка наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів державного бюджету - «частину першу після слова «конкурентоспроможності» доповнити словами «закладів спеціалізованої освіти наукового профілю (наукових ліцеїв, наукових ліцеїв-інтернатів)»; абзац другий частини третьої доповнити словами «а також заклади спеціалізованої освіти наукового профілю (наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати)».

Як бачимо, в контексті прийняття нового Закону України «Про освіту», розширено заклади інтернатного типу за типами (ліцей-інтернат, гімназія-інтернат), за рівнями (дошкільні групи при спеціальних школах-інтернатах, санаторних школах-інтернатах, навчально-реабілітаційних центрах), акцентується на необхідності підвищення їх конкурентоспроможності, зокрема закладів спеціалізованої освіти (наукових ліцеїв-інтернатів) тощо.

Висновки і перспективи подальших досліджень

На підставі вивчення нормативно-правових документів (законів, положень та ін.), можемо зробити висновок, що заклади інтернатного типу відіграють велику роль у розв'язанні важливого державного завдання - формуванні гармонійно розвиненої особистості, підготовці вихованців до самостійного життя і праці, створенні належних умов для їх соціального захисту. Неухильне дотримання норм законодавства дозволить забезпечити максимально високий рівень їх діяльності незалежно від типу, спрямованості та форми власності закладів інтернатного типу.

Разом з тим вважаємо, що перспективним напрямом подальших наукових досліджень стане ретельне вивчення діяльності освітніх закладів цього типу в історичному та регіональному аспекті. Назріла потреба конструктивно-критичного і творчого осмислення позитивного досвіду минулого з організації діяльності закладів інтернатного типу, що збагатить сучасну педагогіку новими фактами й теоретичними положеннями. Об'єктивний історико-педагогічний аналіз їх розвитку та подальше творче використання результатів з урахуванням нових вимог і можливостей держави дадуть змогу якісно оновити й удосконалити організацію діяльності сучасних закладів інтернатного типу.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. - Київ: Либідь, 1997. - 376 с.

2.Закон України Про дошкільну освітуВерховна Рада України; Закон від 11.07.2001 № 2628-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.Ua/laws/show/2628-14/paran33#n33

3. Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність Верховна Рада України; Закон від 26.11.2015 № 848-VI1I [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.Ua/laws/show/848-19/paran878#n878

4.Закон України Про освітуВерховна Рада України; Закон від 05.09.2017 № 2145-Vin [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

5. Покась В.П. Зміна філософської парадигми управління навчально-виховним процесом інтернатних закладів освіти України: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук (09.00.10 --філософія освіти) /Віталій Петрович Покась. - Київ, 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.Ua/bitstream/123456789/4779/1/Pokas.pdf

6. Про загальну середню освітуВерховна Рада України; Закон від 13.05.1999 № 651-ХГУ[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14

7. Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та [...]МОНмолодьспорту України, Мінсоццолітики України; Наказ, Положення від 10.09.2012 № 995/557 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12

8. Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення, Перелік від 27.08.2010 № 778 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/778-2010-%D0%BF

Размещено на Allbest.ru