Стан підготовки майбутніх психологів у вищих навчальних закладах України з позицій сучасних вимог

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Стан підготовки майбутніх психологів у вищих навчальних закладах України з позицій сучасних вимог

Вінтюк Ю.В.

Анотація

У статті здійснений розгляд стану підготовки майбутніх психологів у вітчизняних вищих навчальних закладах з позицій сучасних вимог. Встановлено чинники, що визначають стан вітчизняної системи вищої освіти, та з'ясовано їхній вплив на підготовку професійних психологів. Вказано на позитивні риси вітчизняної системи вищої освіти; проте, оскільки не вони визначають загальний стан справ у даній галузі, основну увагу зосереджено на наявних недоліках. Зроблено огляд публікацій на дану тему, в результаті з'ясовано думки різних авторів про проблеми освітньої галузі, встановлено основні проблеми сучасної вітчизняної системи освіти та їхні прояви. Наведено прояви основних проблем сучасної освіти при підготовці майбутніх психологів. Зроблені висновки з проведеної роботи та намічені перспективи подальших досліджень з даної теми.

Ключові слова: система вищої освіти, підготовка майбутніх психологів, негативні чинники, сучасні вимоги.

Аннотация

Винтюк Ю.В.

Национальный университет «Львовская политехника»

СОСТОЯНИЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ПСИХОЛОГОВ В ВУЗах УКРАИНЫ С ПОЗИЦИЙ СОВРЕМЕННЫХ ТРЕБОВАНИЙ

В статье осуществлено рассмотрение состояния подготовки будущих психологов в отечественных высших учебных заведениях с позиций современных требований. Установлены факторы, которые определяют состояние отечественной системы высшего образования, и установлено их влияние на подготовку профессиональных психологов. Указано на положительные черты отечественной системы высшего образования; но, поскольку не они определяют общее состояние дел в данной сфере, главное внимание сосредоточено на существующих недостатках. Произведен обзор публикаций по данной теме, в результате выяснены мнения разных авторов про проблемы сферы образования, установлены главные проблемы современной отечественной системы образований и их проявления. Наведены проявления главных проблем современного образования при подготовке будущих психологов. Сделаны выводы из проведённой работы и намечены перспективы дальнейших исследований по данной теме.

Ключевые слова: система высшего образования, подготовка будущих психологов, отрицательные факторы, современные требования.

Summary

Vintyuk Yu.V.

National University «Lviv Polytechnic»

THE STATE OF PREPARATION OF FUTURE PSYCHOLOGISTS

IN HEE OF UKRAINE FROM THE MODERN REQUIREMENTS VIEWPOINT

The article reviews the state of preparation of future psychologists in national HEE from the standpoint of modern requirements. Factors determining the state of the national higher education system are established, and their influence on the training of professional psychologists is found out. The strong sides of the national higher educational system are mentioned; however, though they do not determine general state of affairs in the given field, main attention is focused on the disadvantages. A review of publications on the given subject is made, resulting in finding out the thoughts of different authors on the problems of the educational sector, the basic problems of modern national education system and their manifestations in the training of future psychologists are established. The conclusions of the work done and the outlined prospects for further research on the topic are made.

Keywords: higher education system, future psychologists training, negative factors, modern requirements.

Постановка проблеми. Налагодження підготовки майбутніх психологів у ВНЗ України в даний час, орієнтація системи освіти на відповідність світовим вимогам, передбачає здійснення аналізу її сучасного стану, для виявлення невідповідностей між наявним та необхідним. Проте підготовка фахівців із психології у навчальних закладах напряму залежить передусім від стану справ у системі вищої освіти країни, як і від ситуації у державі загалом. Потреба інтеграції вітчизняної системи вищої освіти у світовий освітній простір, необхідність підвищення конкурентоспроможності випускників вітчизняних ВНЗ на ринку праці ставить завдання неупередженої оцінки наявної ситуації, передусім з позицій наявних світових вимог. Удосконалення системи підготовки фахівців передбачає також виявлення причин наявних невідповідностей та пошук можливостей для їхнього подолання. Відзначені обставини зумовлюють актуальність даного дослідження. психолог освіта навчальний

Мета роботи: здійснити розгляд стану підготовки майбутніх психологів у вітчизняних ВНЗ із позицій сучасних вимог до вищої освіти, та розглянути чинники, що зумовлюють його.

Завдання дослідження:

-- здійснити огляд публікацій на дану тему;

-- встановити чинники, що визначають стан вітчизняної системи вищої освіти, та їхній вплив на підготовку майбутніх психологів;

-- з'ясувати основні проблеми сучасної вітчизняної системи освіти;

-- з'ясувати прояви основних проблем сучасної освіти при підготовці майбутніх психологів;

-- зробити висновки з проведеної роботи та намітити перспективи подальших досліджень з даної теми.

Вихідні передумови дослідження. Для початку відзначимо положення, які не є предметом розгляду в даному дослідженні, і не потребують доведення, оскільки належать до загальновідомих:

-- вітчизняна освіта, вища зокрема, перебуває у складному становищі не менше ніж два останні десятиліття;

-- важкий стан системи освіти спричинений дією ряду несприятливих чинників, передусім соціально-економічного і політичного характеру;

-- такий стан системи вищої освіти не є унікальним і характерним лише для нашої країни, оскільки у подібному становищі перебуває освіта у більшості держав пострадянського простору, які досі не інтегрувалися у світове співтовариство -- передусім це країни СНД;

— незважаючи на реформи системи освіти, що тривають вже не перше десятиліття, наявні результати поки що далекі від бажаних;

— для подолання кризи в системі освіти і виходу її на світовий рівень необхідно подолати тотальну соціально-економічну кризу, в якій вже не перше десятиліття перебуває наша держава;

— вдосконалення системи освіти у відповідності до світових стандартів, її вихід на новий рівень сприятиме подоланню затяжної соціально-економічної кризи у нашій державі.

Ситуація у суспільстві загалом визначає стан справ у системі освіти, вищої зокрема, проте, має тут свої особливості. Розгляд проблеми доцільно розпочати зі з'ясування цих особливостей, відтак перейдемо до викладу стану справ у нашій вищій освіті. Відомо, що стан підготовки фахівців є результатом дії як позитивних, так і негативних чинників. До позитивних слід віднести:

— конструктивна складова освітньої політики влади;

— фінансування освіти на рівні наявних можливостей;

— ряд позитивних здобутків вітчизняної науки в минулому, що до сьогодні не втратили свого значення;

— високий рівень частини науковців та викладачів, їхнє сумлінне ставлення до своєї діяльності;

— достатньо високий рівень знань у частини студентів, їх належна мотивація до навчання і освоєння фаху;

— реформування освіти, що відповідає чинним вимогам та ін.

Проте сучасний стан справ у системі вищої освіти визначають не позитивні, а передусім негативні чинники, тому вподальшому слід зосередитися на їхньому розгляді. Огляд як позитивних рис вітчизняної системи освіти, завдяки яким вона виконує завдання, що стоять перед нею, так і їхній аналіз, потребують окремого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Хоча проблеми вищої школи у нашій країні належать до широковідомих, публікацій у фахових періодичних виданнях на цю тему небагато. Крім цього,

не рідко у них інформацію подано відсторонено, без посилань на її походження, конкретні приклади, до яких вона відноситься [3; 5; 8]; окремі видання, присвячені даній темі, зустрічаються ще рідше [1; 6]. Значно більше публікацій на дану тему розміщено у мережі Інтернет (див., напр.: [2; 4; 7; 9; 10] та ін.), причому зачасту професійних науковців, виконаних на належному науковому рівні, або представлених авторитетними установами. Проте найбільше публікацій на дану тему можна знайти у журналістській періодиці, хоча вони у даній роботі не розглядаються, на них часто посилаються автори наукових публікацій.

За опублікованими матеріалами Національного інституту стратегічних досліджень [7]: «Модернізація вищої освіти в Україні вимагає подолання низки проблем, серед яких найактуальнішими є: невідповідність структури підготовки спеціалістів реальним потребам економіки, зниження якості освіти, корупція в системі вищої освіти, відірваність від наукових досліджень, повільні темпи інтеграції в європейський і світовий інтелектуальний простір. До вказаного необхідно додати значне розширення системи вищої освіти, що відбувалося з середини 1990-х років, тобто збільшення кількості ВНЗ і непомірне зростання кількості студентів. Зі швидким розростанням системи вищої освіти пов'язуються й такі проблеми, як... неможливість для багатьох випускників знайти роботу за фахом, інфляція освітніх і професійних стандартів, надмірне навантаження на викладачів та недостатнє фінансування університетів, зростання рівня корупції у ВНЗ та інші». Як видно з наведеного, вітчизняна система вищої освіти перебуває в критичному становищі, проте познайомимося також з думкою інших авторів.

Т. Бовсунівська з приводу проблем сучасної вищої освіти відзначає наступне [2]: «Поразка всіх реформ вищої освіти в Україні свідчить про недосконалість системи вищої освіти, а точніше -- повну відсутність системи у цій галузі, як і про небажання проводити справжні реформи. Ознаками занепаду нашої вищої освіти є: 1) діти верхівки суспільства віддають перевагу закордонним вишам; 2) випускники не працюють за спеціальністю, тож цілі навчання не мають професійного сенсу; 3) набуті знання не відповідають запитам сучасності; 4) якість набутих знань сумнівна, бо її ніхто не перевіряє; 5) значний відтік претендентів у магістратуру на користь закордонних ВНЗ; 6) знецінення аспірантури та докторантури, які не забезпечують місцем роботи та відповідним статусом; 7) падіння престижу викладача; 8) знеособлення знання, плагіат на всіх рівнях -- від курсового проекту до докторської дисертації; 9) відсутність в основі освіти державотворчих ідей тощо». Подано інше бачення тих же проблем, але їх не стало менше, а ситуація менш критичною.

Інші автори подають ширший погляд на дану проблему, подаючи її в іншому ракурсі, наприклад, як В. Шинкарук [9]: «... факти свідчать про серйозну проблему в Україні. Зниження якості навчання може призвести до невизнання європейською спільнотою дипломів наших університетів, які не будуть спроможними пройти зовнішню експертизу. Наслідок -- зниження мобільності їх студентів та випускників на європейському просторі. Гальмують розвиток якості освіти і недостатня сформованість ринку освітніх послуг; брак механізмів орієнтації на потреби суспільства; недостатність науково-інформаційного і кадрового забезпечення вищої професійної освіти та її інноваційної бази. Лише за рахунок розроблення стратегічної Державної програми відновлення професійного потенціалу України, а також реалізації програми перспективного і поточного прогнозування потреб виробництва у фахівцях з вищою освітою та програми інформування населення щодо прогнозних потреб на ринку праці можна подолати існуючі протиріччя». Визнаючи ці міркування цілком логічними, продовжимо огляд.

В. І. Юрченко подає таке бачення комплексу проблем вищої школи [10].

1. Управління системою освіти продовжує мати авторитарний характер. Науково необґрунтовані, безсистемні, політично кон'юнктурні «освітні реформи» пригнічують творчість, ініціативу і відповідальність науково-педагогічних працівників. Немає наступності в управлінських рішеннях, що порушує закономірний процес становлення і розвитку особистості того, хто навчається.

2. Корупція в політиці, науці і культурі спричинила девальвацію цінності освіти та інтелектофобію. Фахівець із вищою освітою у переважній більшості має низький соціальний статус, його високий освітньо-культурний рівень не є визначальним фактором кар'єрного зростання і професійної самореалізації. Неосвіченість не є перепоною на шляху до висот у політиці чи бізнесі, а диплом про вищу освіту, науковий ступінь або вчене звання можна купити.

3. Недооцінюється роль духовного і культурного розвитку особистості у процесі професійної підготовки студентів. Як наслідок, багатьом випускникам притаманне технократичне мислення, егоїзм і безвідповідальність, дисоціація ціннісних настанов, домінування переважно матеріальних інтересів, зниження критеріїв оцінки власних вчинків і підвищення агресивності.

4. Сучасний ринок праці вимагає конкурентоспроможного фахівця, який відповідає таким вимогам: ґрунтовні професійні знання і вміння, високий рівень самоорганізації, впевненість у собі, готовність ефективно працювати у команді, розвинуті комунікативні, організаторські та творчі здібності, культура мовлення (у т. ч. знання державної та іноземної мови), вміння користуватися сучасними інформаційними технологіями. Важливим є також високий рівень його правової, моральної, екологічної і психологічної культури та ін.

Наведений вище перелік може видаватися вичерпним, проте нерідко дослідники не обмежуються простим переліком, а виділяють низку проблем вищої школи, в узагальненому викладі, створюючи їхні класифікації як, наприклад, М. І. Вахович зі співавторами [3, с. 68]:

— суспільна проблема: розрив між суспільними потребами і попитом, з одного боку, і механізму фінансування освіти -- з іншого; суперечності між задекларованою рівністю можливостей отримання вищої освіти і реальною її доступністю для різних груп населення;

— соціокультурна: невідповідність системи освіти, що склалася під впливом сучасних віянь (збереження і розвиток людських ресурсів країни, входження в новий інформаційний простір, зміна ролі держави і становлення громадянського суспільства), розвиток гуманітарного знання та культури;

— політична: відставання процесів, що протікають у системі вищої освіти, від загального ходу українських реформ (політичних, економічних, соціальних), запізнення цих процесів у реалізації ідеології і правової бази освітньої реформи, які закладені в Законі України «Про вищу освіту»;

— економічна: розрив між ринковим характером економіки країни, що формується, і залишковим підходом фінансування вищої освіти;

— структурна: невідповідність функціональнотериторіальної й організаційної структур системи вищої освіти потребам суспільного розвитку, розвитку освіти й завданням економічної та соціальної реформ;

— освітня: невідповідність змісту вищої освіти й освітніх технологій суспільним і культурним вимогам, рівню розвитку науки, відсутність дієвих механізмів оновлення змісту та технологій освіти.

Незважаючи на такий повний і узагальнений перелік проблем сучасної вищої освіти в сучасній Україні, він може бути доповненим і конкретизованим. На думку інших дослідників, проблеми, що стримують розвиток системи вищої освіти в Україні, наступні [цит. за 5, с. 128-129]:

1. Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 і 584.

2. Недостатнє визнання у суспільстві рівня «бакалавр» як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою.

3. Загрозлива тенденція до погіршення якості вищої освіти.

4. Розрив зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти та ринком праці.

5. Плутанина у розумінні рівнів «спеціаліст» і «магістр» -- оскільки їхня підготовка відбувається за схожими програмами, але акредитуються вони за різними рівнями, відповідно ІІІ і IV.

6. Нехтування передовими науковими дослідженнями у закладах освіти, а наявна система наукових ступенів ускладнює мобільність викладачів і науковців у Європі.

7. Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці зменшується частка такої ланки освіти, як технікуми і коледжі.

8. Відійшла в минуле система підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, а нової, яка б задовольняла потреби ринкової економіки, не створено.

9. ВНЗ не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, ініціаторів суспільних перетворень, за якими має йти країна.

Проте і даний перелік не вичерпує всіх проблем вітчизняної вищої освіти. Серед її проблем дослідники називають також психологічні, фінансові, проблеми її розвитку та ін. На цьому огляд літературних джерел на дану тему можна припинити.

Підсумовуючи викладене, можна навести типові проблеми сучасної вищої освіти в Україні, на які переважно вказують дослідники: не відповідність підготовки кадрів запитам народного господарства; зниження якості освіти; низький рівень знань; брак фінансування; масовий виїзд фахівців, науковців і викладачів за кордон; масовий виїзд абітурієнтів і студентів для навчання за кордон; знецінення освіти та падіння престижу знань; корупція та ін. Однак вказані труднощі характерні для всієї системи вищої освіти в нашій країні загалом, щоб з'ясувати специфіку їхнього прояву саме в процесі підготовки майбутніх психологів у даний час, необхідно провести власне дослідження.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми: хоча стан підготовки фахівців у ВНЗ нашої країни, який напряму залежить від стану справ у вітчизняній системі вищої освіти загалом, на сьогодні достатньо досліджений, конкретних даних про стан підготовки майбутніх психологів -- з позицій сучасних вимог -- практично немає, що спонукає до проведення спеціального дослідження.

Враховуючи, що системі підготовки майбутніх психологів у вітчизняних ВНЗ властиві перелічені вище проблеми, перейдемо до викладу специфічних труднощів, що обумовлюють здобуття вищої освіти саме за даним фахом.

Виклад основного матеріалу дослідження. Стосовно стану підготовки майбутніх психологів у сучасних умовах, то дискусій у колах фахових психологів -- як науковців, так і викладачів -- із цього приводу немає, за загальним визнанням він (незважаючи на значні відмінності в оцінках), далекий від бажаного. Як докази цього переважно наводять наступні факти: незатребуваність психологів, випускників вітчизняних ВНЗ, на ринку праці, через що більшість з них не може знайти роботу за фахом; їхня не конкурентоспроможність на закордонному ринку праці; вкрай низькі рейтинги вітчизняних ВНЗ серед аналогічних закладів у світі та ін. Тому, незважаючи на те, що вітчизняна система вищої освіти діє, і продовжує готувати фахівців (як відзначалося, їй властиві не лише недоліки, але й певні позитивні риси), зосередимо виклад на розгляді чинників, що зумовлюють її не найкращий стан і потребують подолання. До наведеного можна також добавити, що сучасна система підготовки майбутніх психологів розпочала становлення у середині 90-х років минулого сторіччя, і до сьогодні ще не пройшла всі його етапи; крім цього, в даний час триває реформа системи освіти, спрямована на подолання наявних недоліків. Перелічені вище суспільні і освітні проблеми розглядатимемо як сукупність негативних чинників, що детермінують процес підготовки фахівців у сучасних умовах.

В основу власного дослідження покладено досвід підготовки майбутніх психологів у ВНЗ м. Львова, зокрема, Національному університеті «Львівська політехніка»; як відзначалося, для навчального процесу характерні практично всі труднощі, характерні для наявної системи вищої освіти загалом, проте в конкретних умовах вони мають свою специфіку.

Якщо вести мову про стан підготовки саме майбутніх психологів, необхідно розпочати з характеристики вітчизняної психологічної науки загалом, оскільки стан справ у ній безпосередньо впливає на рівень підготовки фахівців, які ці знання освоюють і застосовують у подальшій практичній діяльності. На жаль, стан сучасної психо-

логії у нашій країні залишає бажати кращого. Як доказ, можна навести наступне: вітчизняна наука не визнана світовим науковим співтовариством, відсутні авторитетні вчені, фахові видання світового рівня, не проводяться фундаментальні дослідження тощо. Вітчизняна психологія досі не подолала відставання, що виникло у радянські часи.

Фактично вітчизняна психологія до сьогодні не позбулася важкої спадщини минулого. Вона, значною мірою, і сьогодні стоїть на старих ідеологічних позиціях та здобутках, що давно втратили актуальність і мало орієнтується на сучасні виклики та запити суспільної практики. Нових, альтернативних доктрин, які могли б допомогти їй вийти з такого стану, не розробляється, як і сучасних перспективних психологічних теорій. Тобто зачасту студентам, майбутнім психологам, пропонують знання, які давно застаріли, і не відповідають сучасному рівню світової психологічної науки.

Ще однією проблемою підготовки майбутніх психологів слід вважати брак підручників, необхідних для освоєння різних навчальних курсів, передусім таких, що відповідають запитам часу. Переважно наявні підручники є лише перевиданими старими, радянського зразка, більшість з яких вже давно втратили актуальність. Сучасні підручники, які б відповідали чинним вимогам, є великою рідкістю, оскільки для їхнього написання необхідно спиратися на найновіші наукові досягнення у галузі психології, які не проводяться.

До труднощів викладання психологічних дисциплін слід також віднести і брак кваліфікованих фахівців. Не рідко викладачі, які працюють у даний час, здобули освіту ще за радянських часів, і рівень їхньої кваліфікації давно не відповідає сучасним запитам. Вони не тільки не мають бажання освоювати здобутки сучасної науки, але часто і не визнають інших підходів і теорій, ніж ті, які вивчали колись. Але не тільки такі викладачі, але й немало з тих, хто здобули освіту пізніше (в межах тих же застарілих доктрин та освітніх стандартів), не бажають докладати зусиль для того, щоб вийти на рівень сучасних вимог. Більшість з сучасних викладачів просто нездатні вийти на рівень сучасних запитів науки і практики.

Іншим, не менш важливим учасником педагогічного процесу є студенти, майбутні психологи. З огляду на те, що професія «психолог» за останні два десятиліття перетворилася на масову, їхня підготовка проводиться у багатьох ВНЗ країни. Це призвело до масового напливу бажаючих освоїти дану професію, що призвело до різкого зниження рівня початкової підготовки студентів. Оскільки рівень їхніх знань не рідко не відповідає чинним вимогам, вони не можуть вповні освоювати навчальні курси, що викладаються. Професія психолога стала у наш час популярною, тому багато з тих, хто має намір її освоїти, не мають до неї необхідних даних, а тим більше покликання.

Зрозуміло, що як нестача кваліфікованих викладачів, так і необхідних підручників позначається на рівні викладання. Як студенти, так і викладачі переважно погоджуються з тим, що рівень викладання ряду предметів неприпустимо низький. Навчальних курсів, орієнтованих на су часні освітні стандарти, вкрай мало, не допомагає і використання сучасних закордонних підручників, оскільки вони орієнтовані на інші теоретичні та методологічні підходи. Як переорієнтація сучасної психології на сучасні вимоги, так і її розвиток відбувається вкрай повільно.

До сказаного слід додати брак можливостей брати участь у міжнародній співпраці. Можливість підготовки, зокрема стажування як науковців, так і викладачів за кордоном, вкрай обмежена. Те ж саме стосується і навчання студентів, зокрема, за програмами студентських обмінів. Така ситуація спричинена не лише відсутністю конструктивної державної політики у цьому напрямку, нестачею фінансування наявних програм, але й недостатнім знанням мов нашими фахівцями, їхньою недостатньою ініціативністю, наполегливістю тощо.

Наявність цілого ряду труднощів зумовлює відповідне, нерідко негативне, ставлення студентів до навчання. Вони також усвідомлюють марність власних зусиль, проте рідко виявляють наполегливість у подоланні існуючих труднощів, зачасту не вповні використовують навіть наявні можливості і, тим більше, не прагнуть шукати та задіювати нові. Навчальний процес нерідко, як з боку студенів, так і викладачів, перебігає у суто формальних формах.

На жаль, на цьому перелік негараздів як у вітчизняній психології взагалі, так у в системі підготовки майбутніх психологів, не завершується. До перелічених проблем слід також віднести і відсутність належної організації та фінансування наукової діяльності; труднощі як проведення досліджень, на належному рівні, так і публікації результатів та багато інших.

Все це, в кінцевому підсумку, і обумовлює як не конкурентоспроможність наших фахових психологів на міжнародному ринку праці, так і низький рейтинг вітчизняних навчальних закладів, науковців та наукових видань у світі тощо.

Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки.

1. Не зважаючи на те, що система підготовки фахівців у нашій країні наявна, діє і здійснює підготовку кадрів, як і на те, що їй притаманні ряд позитивних рис, загальний стан підготовки фахівців за наявних реалій, психологів зокрема, далекий від бажаного.

2. Стан підготовки майбутніх психологів у ВНЗ визначають, головним чином, негативні чинники, що характерні для вітчизняної системи вищої освіти загалом, і які пов'язані, передусім, з труднощами соціального, економічного, політичного характеру тощо.

3. На стан підготовки майбутніх психологів у ВНЗ впливає також ряд негативних чинників специфічного характеру, що зумовлені станом як вітчизняної психологічної науки, так і системи підготовки психологів, рівня кваліфікації викладачів, умови їхньої праці та ін.

У майбутньому передбачено провести спеціальне дослідження для з'ясування кількісних співвідношень виявлених складових проблеми, на думку як викладачів психології у ВНЗ, так і студентів, майбутніх психологів.

Список літератури

1. Бех В. П. Технократизм у дискурсі проблем вищої школи: Монографія / В. П. Бех, І. В. Малик; За ред. В. П. Беха. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. 263 с.

2. Бовсунівська Т. Реформа вищої освіти в Україні як нездоланна проблема / Т. Бовсунівська // Віче. 2015. № 14. С. 25-37.

3. Вахович І. М. Стан і проблеми вищої освіти в Україні / М. І. Вахович, Л. І. Іщук, С. О. Пиріг // Актуальні проблеми економіки. 2014. № 1 (151). С. 63-69.

4. Дробноход М. Сьогодення і проблеми вищої школи України / М. Дробноход. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://anvsu.org.ua/index.files/Articles/Drobnokhod2.htm

5. Другов О. Проблеми та напрями модернізації вищої освіти в Україні / О. Другов // Вісник КНТУ. 2010. № 5. С. 127-135.

6. Жиляєв І. Б. Вища освіта України: стан та проблеми / І. Б. Жиляєв, В. В. Ковтунець, М. В. Сьомкін. К.: Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук України, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2015. 96 с.

7. Іщенко А. Ю. Глобальні тенденції і проблеми розвитку освіти: наслідки для України / А. Ю. Іщенко // Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. Відділ гуманітарної політики. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1537/

8. Лазарева М. Л. Конвеєр дипломованих спеціалістів і макдональдизація освітньої галузі / М. Л. Лазарева // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2014. № 5. С. 126-132.

9. Шинкарук В. Шлях до якісної вищої освіти / В. Шинкарук. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/shlyah-do-yakisnoyi-vischoyi-osviti.html

10. Юрченко В. І. Актуальні психологічні проблеми вищої школи в Україні / В. І. Юрченко. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/

Размещено на Allbest.ru