Використання методу випадків та ситуацій у вивченні англійської мови студентами технологічних спеціальностей у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.091.3:811.111

Хмельницький національний університет

Використання методу випадків та ситуацій у вивченні англійської мови студентами технологічних спеціальностей у ВНЗ

Дроздова В.В.

Анотація

випадок англійський мова студент

Статтю присвячено обґрунтуванню необхідності та нагальності використання популярного на сьогоднішній день у педагогічній науці та практиці методу випадків та ситуацій для вивчення англійської мови студентами технологічних спеціальностей у ВНЗ. Докладно розглянуті останні дослідження щодо питання, яке розглядається. Зазначено про одночасне існування двох напрямів організації навчального процесу - традиційного та інноваційного. Доведено переваги та перспективність останнього. Висвітлено витоки, розвиток та перспективи впровадження у практику ВНЗ методу випадків та ситуацій.

Ключові слова: традиційне навчання, інноваційне навчання, інтерактивне навчання, сучасні педагогічні технології, проблемне навчання, метод випадків та ситуацій, вивчення англійської мови, студенти технологічних спеціальностей ВНЗ.

Аннотация

Дроздова В.В.

Хмельницкий национальный университет

Использование метода случаев и ситуаций в изучении английского языка студентами технологических специальностей в вузах

Статья посвящена обоснованию необходимости и неотложности использования популярного на сегодняшний день в педагогической науке и практике метода случаев и ситуаций для изучения английского языка студентами технологических специальностей в ВУЗах. Подробно рассмотрены последние исследования по вопросу, который рассматривается. Указано об одновременном существовании двух направлений организации учебного процесса - традиционного и инновационного. Доказано преимущества и перспективность последнего. Освещены истоки, развитие и перспективы внедрения в практику ВУЗов метода случаев и ситуаций.

Ключевые слова: традиционное обучение, инновационное обучение, интерактивное обучение, современные педагогические технологии, проблемное обучение, метод случаев и ситуаций, изучение английского языка, студенты технологических специальностей ВУЗов.

Summary

Drozdova V.V.

Khmelnitsky National University

Application of case study method for learning of english by students of technological specialities at higher schools

The article is devoted to substantiation of the necessity and urgency of using the popular today in pedagogical science and practice the case study method for learning of English by students of technological specialties at higher schools. Considered in details the recent research of the issue. It is indicated for simultaneous existence of two areas of the educational process - the traditional and the innovative one. It has been proved the advantages and prospects of the latter. The article deals with origins, development and prospects of implementation in practice the case study method at higher schools.

Keywords: traditional education, innovative education, online training, modern educational technologies, problem education, case study method, learning of English, students of technological specialties of higher schools.

Постановка проблеми. Начасі Україна стає більш відкритішою до рівноправного партнерства у світовому співтоваристві. Завдяки розширенню міжнародних зв'язків та якісним змінам виникає нагальна потреба у спеціалістах, які володіють іноземними мовами, а саме, англійською. Завдяки великому попиту в економічній та інших сферах людської діяльності англійська мова виступає суттєвим чинником соціально-економічного та науково-технічного прогресу. Таким чином, статус англійської мови як навчального предмета значно підвищився. Розвиток сучасної системи освіти змушує шукати нові методики навчання. В умовах трансформації світового освітянського простору обізнаність студентів із сучасними новітніми технологіями ставить перед викладачами підвищені вимоги щодо відбору методів та форм організації навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В. Козаков вважає, що «необхідність нових підходів полягає в тому, що швидко зростає прірва між ідеєю (В. Гумбольдт) і реальністю життя: випускникам вищих шкіл необхідно багато часу для адаптації до умов робочого місця. З'явився навіть термін -- «шок від зіткнення з дійсністю на практиці». Інститут економіки Німеччини в загальних рисах виклав вимоги до підготовки спеціалістів у вищих закладах освіти: «Наукова освіта має ставити за мету підготовку до професії та бути, наскільки це можливо, загальною і, наскільки необхідно, наближеною до практики». І далі: «вища освіта, як професійна, має передбачати оволодіння конкретними знаннями, розвиток критичного мислення, почуття відповідальності перед суспільством, а також здатності до спільних дій усіх працівників» [3, с. 16-17].

Провідні вітчизняні та іноземні дослідники, а саме: І. Бех, В. Бондар, Л. Буркова, М. Волкова,

І. Дичківська, О. Пєхота, І. Подласий, О. Пометун, Г. Селевко, О. Сисоєва, М. Фіцула, Д. Чернилевски, П. Щербань та ін. -- наполягають на необхідності використання у навчальному процесі сучасних педагогічних технологій, активних та інтерактивних методів навчання, інноваційних технологій навчання та виховання. Основною метою роботи зазначених науковців є забезпечення адекватності навчально-виховного процесу та його результатів потребам та вимогам сучасного суспільства, яке має нагальну потребу та особливо зацікавлено в активних, творчих особистостях, адаптованих до реалій сьогодення.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Інноваційні технології у вищих педагогічних навчальних закладах, сучасні методи та прийоми навчання проаналізовані в працях таких українських вчених, як: А. Нісімчук, О. Падалка, О. Шпак; у національних економічних університетах: О. Аксьонова, Л. Бабенко, Г. Ковальчук, В. Козакова. Вітчизняні вчені В. Бобров, Л. Медвідь, О. Кукліна, Т. Поясок присвятили свої роботи дослідженню проблем економічної освіти й економічного виховання. Питання використання інтерактивного методу випадків та ситуацій для вивчення англійської мови студентами технологічних спеціальностей у ВНЗ не є достатньо дослідженим.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є обґрунтування використання методу випадків та ситуацій для вивчення англійської мови студентами технологічних спеціальностей у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. В сучасній освіті на даний момент прослідковується одночасне існування двох напрямів організації навчального процесу -- традиційного та інноваційного. Інноваційне навчання та виховання, на противагу традиційному, є дієвим сьогодні та орієнтується саме на майбутнє. Саме інноваційність у освіті забезпечує умови розвитку особистості, ініціативи на свободу саморозвитку, самовдосконалення, тому, що основною метою освіти, на думку І. Зязюна, є «всезагальний розвиток особистості, формування її культури, індивідуальний досвід, творча інтуїція і творча самовіддача, соціальна та екологічна відповідальність, глобальна самосвідомість... Система освіти створюється для людини, функціонує і розвивається в її інтересах, слугує повноцінному розвитку особистості і в ідеалі її призначення -- щастя людини» [5, с. 5].

На нашу думку, технологізація є суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання та виховання, яка визначається як «неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень» [2, с. 56--57]. Ідеї щодо технологізації навчання в свій час висловлював Я. А. Коменський ще у XVII ст.

І. Дичківська визначає терміни «традиційне (нормативне) навчання» та «інноваційне навчання», що запропоновані групою вчених у доповіді Римському клубу (1978). Цей клуб звернув увагу світової наукової громадськості на неадекватність принципів традиційного навчання вимогам сучасного суспільства до особистості, її пізнавальних можливостей. «Інноваційне навчання трактувалось у цій доповіді як процес і результат навчальної та освітньої діяльності, що стимулює новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі. Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості, різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми» [2, с. 9].

Слово «інновація» увійшло у дослідження вчених у XIX ст. й мало значення введення окремих елементів культури в інше середовище. Педагогічні інновації стали предметом уваги західноєвропейських учених ще в 50-ті роки XX ст. й лише наприкінці зазначеного періоду стали активним компонентом усіх процесів, що відбувались у системі освіти Радянського Союзу. Інноваційні технології навчання на сьогодні спрямовані на формування активних життєвих позицій студента. До них можна віднести й нові форми роботи на заняттях у вигляді інтерактиву. Інтерактивні методи базуються на використанні творчих завдань.

Безпосередньо багатогранність педагогічної діяльності є чинником, який відкриває простір для різноманітних педагогічних технологій. На нашу думку, сучасні педагогічні технології, можна умовно поділити на: диференційоване навчання, дослідницькі, інтерактивні та інформаційні.

До дослідницьких педагогічних технологій ми зараховуємо проблемні технології, в основі яких лежать дослідницькі методи навчально-пізнавальної діяльності. Проблемне навчання як новий метод з'явилось у сер. XX ст. Але, ще в стародавні часи, Сократ вчив своїх учнів, ставлячи їм запитання замість того, щоб просто читати лекції. А. Дистервег, Квінтіліан звертались до елементів проблемного навчання. Ще одна визначна постать, зазначений вище представник американського прогресивізму XX ст. Дж. Дьюї. На нашу думку, саме педагогічна концепція педоцентризму Дж. Дьюї є суттєвою ланкою у формуванні методу випадків і ситуацій. За Дьюї, «своєю діяльністю людина пізнає світ; саме діяльність людини є джерелом ЇЇ знань, а тому сутність навчання лежить у реалізації основоположення «вчитися шляхом дії». Наші знання, які добуваємо нашою власною дією, допомагають нам розв'язувати нові ситуації; часто повторювані подібні ситуації й подібні розв'язки створюють навички, які полегшують наші дії. З цього випливає й важлива для навчання ознака: вміння використовувати попередній досвід у нових ситуаціях. Нові ситуації висувають нові проблеми, зміст яких є певним новим знанням: навчання є, отже, дослідницьким процесом, що спирається на розв'язування проблем» [7, с. 63-64].

На нашу думку, сучасним різновидом проблемного навчання є інтерактивно-дослідницька технологія навчання метод кейсів. Використання цього методу, орієнтованого на предметний та соціальний зміст практичної діяльності, забезпечує виникнення пізнавальних і професійних мотивів і інтересів тих, хто навчається, розуміння значущості знань, що засвоюються, активну позицію щодо свого професійного та загального розвитку.

Повернемось до витоків методу, що нами розглядається. Кардинальні технологічні зміни кінця ХІХ ст. -- поч. XX ст. зумовили розвиток нових організаційних форм, видів діяльності та еволюцію цінностей. Відповідно, змінилась структура певного необхідного набору знань і навичок, домінантну позицію в професійній діяльності потрохи набирають психологічні характеристики. Усе це зумовило необхідність по-новому підійти до процесу навчання. Як наслідок, на противагу класичним методам навчання виникли посткласичні, що включають різноманітні інтерактивні методи навчання. Саме до цих методів, що передбачають докорінну зміну ролей викладача та студентів, процесу та форми навчання, належить так званий кейс-метод (case study method), англ. сase -- «ситуація») -- «Cognitive Acceleration through Science Education») -- пізнавальна акселерація у процесі вивчення природничих наук, розроблена англійськими науковцями М. Шейе- ром, Ф. Єдейем, К. Єйтс» [1, с. 297].

Кейс-метод був започаткованим в США на початку ХХ ст. у Гарвардській школі бізнесу як шлях перенесення проблем ділового світу в аудиторії при викладанні менеджменту та юриспруденції. В основі цього методу -- концепція розвитку розумових здібностей.

Зазначений метод у різноманітних джерелах трактується по-різному, залежно від перекладу та призначення. Н. Волкова [1] та Т. Кошманова [8] наполягають на назві кейс-метод, який сприяє розвитку критичної рефлексії, що вчить розв'язувати проблеми та критично до них ставитись. Н. Волкова зазначає, що ця методика набула популярності у другій половині 90-х рр. ХХ ст. та полягає у використанні конкретних випадків і життєвих ситуацій для аналізу та обговорення, формування рішень. Процес відбувається в аудиторії, студенти спільно розглядають певний розділ навчальної дисципліни. Робота із прикладом реального випадку (кейсом) містить у собі розгляд і розбір певної ситуації за розробленим сценарієм, що включає самостійну роботу, «мозковий штурм» в межах малих груп та публічний виступ із презентацією та обґрунтуванням запропонованого рішення. Контрольне опитування про теоретичну основу вирішення кейсу, як правило, завершує роботу. За Н. Волковою, кейс-метод не виключає використання й традиційних методик, тому що, викладач та ті, хто навчаються, мають володіти однією понятійно-категоріальною системою, тобто мати необхідну теоретичну базу та певний практичний досвід. Дослідниця пише про те, що при використанні кейс-методу створюється пізнавальний конфлікт, за певних умов. До останніх можна віднести таке:

— пізнавальний конфлікт з'являється тоді, коли ставиться складне навчальне завдання та мотивується необхідність його вирішення;

— виникнення пізнавального конфлікту зумовлене необхідністю вирішити поставлене завдання складного рівня і усвідомленням можливості зробити це при напруженні власних розумових сил;

— через моделювання нових розумових операцій виникає пізнавальний конфлікт, допоміжними засобами якого є спеціальні запитання, поставлені викладачем;

— ті, хто вчаться, мають усвідомити процес вирішення завдання, яке виявляється в осмисленні інтелектуальних процесів, труднощів та способів їх подолання;

— перенесення варіантів вирішення конкретного пізнавального завдання на схожі та на зовсім нові типи завдань [4].

О. Пометун та Л. Пироженко [11] визначають кейс-метод (case study method) як аналіз ситуацій, який вчить займати певну позицію у дискусії, наводити аргументи на її захист, розуміти логіку та обґрунтування позицій інших, поважно ставитись до висловлення думки опонентів; Н. Мойсеюк [9] та І. Подласий [10] називають цей метод ситуаційним, який є творчим, нестандартним, в якому переплітаються, поєднуються традиційні та нові шляхи, усталені та інноваційні ідеї; Г. Ковальчук [6] чітко розрізняє метод випадків (incident method) та метод аналізу конкретної ситуації (case method).

Метод аналізу конкретних ситуацій «передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу» [6, с. 48].

Г. Ковальчук рекомендує використовувати цей метод для поглиблення знань з теми, встановлення зв'язку між теорією та практикою, формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, вміти приймати рішення в нетипових ситуаціях. Зазначений метод сприяє розвиткові уміння аналізу та узагальнення отриманої інформації, що є невід'ємною частиною вирішення конкретних практичних завдань. Метод випадків розвиває аналітичне, синтетичне, економічне мислення, вчить умінню та готовності приймати рішення, вирішувати складні і нетипові завдання, застосовувати здобуті знання на практиці. При застосуванні такого методу навчання викладач не подає новий матеріал, а лише надає опис випадку так, щоб ті, хто навчається, вчились творчо використовувати засвоєні раніше знання та досвід в нових умовах для прийняття найбільш правильного рішення.

Нам є близькою точка зору зазначеної вище авторки, її глибокий та конструктивний підхід до проблеми, що нами вивчається. Оскільки, випадок -- це одна подія «на тлі інших фактів» [3, с. 21], а «опис ситуації містить декілька взаємопов'язаних випадків у контексті додаткових даних» [3, с. 21]. Обсяг опису ситуації значно більший, ніж обсяг опису випадку. Крім того, Г. Ковальчук підкреслює, що опис випадку ті, хто навчається, отримують безпосередньо на занятті, на якому обговорюється поставлена проблема, а опис ситуації -- повинні отримати заздалегідь, щоб мати можливість добре ознайомитись з ним.

Як бачимо, є чимало спільного між цими двома методами, і саме тому багато науковців не розпізнають їх. Однак основною відмінністю є особливість опису, оскільки опис випадків містить лише одну подію, що є головною на тлі інших фактів, а опис ситуації містить декілька взаємопов'язаних випадків у контексті додаткових даних. Справді, метод випадків і ситуацій має чимало спільного з дискусіями, тренінгами та діловими іграми, але педагогічний потенціал його набагато більший. Основна відмінність методу, що досліджується, «скоріше за все у специфічному навчальному ефекті, до якого він повинен привести» [12, с. 4].

Щоб гарно опановувати ці методи, потрібна практика та терпіння. Обов'язок викладача -- мотивувати зацікавлення слухачів у предметі навчання, стимулювати їх, направляти зусилля на відповідальність за свої рішення. Ще однією великою перевагою цього підходу є те, що він дозволяє робити помилки в середовищі, відносно вільному від ризику, створюється можливість набувати корисного досвіду у прийнятті рішень без необхідності хвилюватися за свої засоби до існування [4].

Висновки і пропозиції

Ми глибоко переконані, що майбутнє нашої країни напряму залежить від підготовки нової хвилі спеціалістів, а саме, технологічних спеціальностей, які мають глибокі знання, гнучкість і критичність мислення, ініціативні та креативно налаштовані, мають високий адаптаційний потенціал. Перед викладачами ВНЗ завжди реально стоять такі проблеми: як передати студентам обсяг інформації, що стрімко збільшується, і як цю інформацію переплавити у професійні знання, уміння та навички. Ми вважаємо, що класичний, традиційний підхід у дидактиці неспроможний вирішити зазначені вище проблеми. Спеціаліст, який був підготовлений традиційними методами, що засновані на запам'ятовуванні знань та їхній перевірці, може розгубитись у будь-якій новій ситуації. Ми вважаємо, що реформування старої системи освіти та формування принципово нової, стає нагальною необхідністю для суспільства, яке прагне до світового визнання як європейська держава.

Ми віримо, що використання широкого спектра інтерактивних занять, проблемного навчання, тренінгів, ділових ігор, елементів кооперованого навчання тощо сприятиме поліпшенню ситуації. На нашу думку, саме метод випадків та ситуацій (кейс-метод) сприятиме розв'язанню проблеми занурення в середовище, що є наближеним до робочого. Наголос у навчанні потрібно зараз зробити не на оволодінні вже готовими знаннями, а саме на процесі їхнього формування. Тобто використання кейс-методу розраховано на співпрацю викладача та студента. Ефективним результатом застосування цього методу є не лише передача знань, а й формування професійних умінь та навичок. Саме використання методу випадків і ситуацій допомагає подолати поширений недолік традиційного навчання, який пов'язаний із відсутністю реальних прикладів у викладанні матеріалу. Застосування зазначеного вище методу на приктиці додатково відкриває двері для творчості самого викладача та змінює його ставлення до процесу викладання.

Список літератури

1. Волкова Н. П. Педагогіка: посіб. для студентів / Волкова Н. П. - К.: Академія, 2001. - 576 с.

2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / Дичківська Ілона Миколаївна. - К.: Ака- демвидав, 2004. - 352 с.

3. Єгорова В. В. Історія виникнення та розвитку методу випадків і ситуацій / М. О. Г олубєва, В. В. Єгорова / / Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. - Т. 59. - С. і6 -- 21.

4. Єгорова В. В. Розвиток ключових компетентностей науково-педагогічних працівників у системі методичної роботи вищого навчального закладу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Єгорова Вероніка Вячеславівна. - К., 2011. - 288 с.

5. Зязюн І. А. Культура в контексті політики та освіти / Зязюн Іван Андрійович // Мистецтво та освіта. -

1998. - № 2. - С. 2-8.

6. Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті / Ковальчук Галина Олександрівна. - К.: КНЕУ,

1999. - 128 с.

7. Кравець В. П. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ ст. / Кравець Володимир Петрович. - Тернопіль, 1996. - 290 с.

8. Кошманова Т. «Кейс» - метод в педагогічній освіті США / Кошманова Тетяна // Шлях освіти. -

2000. - № 1. - С. 22-24.

9. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посіб. / Неля Євтихіївна Мойсеюк. - 5-е вид., перероб. і доп. - К., 2007. - 656 с.

10. Подласый И. П. Педагогика: учеб. / Подласый Иван Павлович. - М.: Высшее образование, 2006. - 540 с.

11. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. / Пометун О., Пироженко Л. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

12. Шеремета П. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі / Шеремета П., Каніщенко Г. - К.: Центр інновацій та розвитку, 1999. - 80 с.

Размещено на Allbest.ru